Архієпископ Інокентій у миру Георгій Іванович Зельницький 7 травня 1886 Софіївка Катеринославська губернія 10 березня 19

Архієпископ Інокентій (у миру Георгій Іванович Зельницький; 7 травня 1886, Софіївка, Катеринославська губернія — 10 березня 1968) — український релігійний діяч. Священнослужитель Катеринославської єпархії Відомства православного сповідання Російської імперії, а згодом єпископ Українського Екзархату Російської православної церкви, останнє служіння — архієпископ Тамбовський і Мічурінський РПЦ.

Інокентій (Зельницький)

Архієпископ Інокентій (Зельницький)

Архієпископ Тамбовський і Мічурінський

16 листопада 1962 — 10 березня 1968

Церква:

Російська православна церква

Попередник:

Михаіл (Чуб)

Наступник:

Пимен (Ізвєков)

Архієпископ Архангельський і Холмогорський

16 березня 1961 — 16 листопада 1962

Церква:

Російська православна церква

Попередник:

Никандр (Вікторов)

Наступник:

Полікарп (Приймак)

Єпископ Ростовський і Новочеркаський

9 грудня 1958 — 16 березня 1961

Церква:

Російська православна церква

Попередник:

Флавіан (Іванов)

Наступник:

Никандр (Вікторов)

Єпископ Вінницький і Брацлавський

30 січня 1949 — 9 грудня 1958

Церква:

Українська православна церква (Московський патріархат)

Попередник:

Яків (Заїка)

Наступник:

Андрій (Сухенко)

Діяльність:

священник

Ім'я при народженні:

Зельницький Георгій Іванович

Народження:

7 травня 1886
с.Сфіївка, Катеринославської губернії

Смерть:

10 травня 1968

Похований:

Бабушкінський цвинтар

Чернецтво:

3 січня 1949

Єп. хіротонія:

30 січня 1949

Біографія

Навчався в Катеринославській духовній семінарії.

З 1906 року — псаломщик Преображенської церкви села Енгельгардт-Василівка. У 1914 році висвячений на диякона Синодальної РПЦ.

У 1916 році висвячений на священика. Пастирське служіння проходив у Катеринославській єпархії.

З 1930 року — благочинний.

Служіння на Московщині

З 1937 року — настоятель Покровської церкви міста Волоколамська і благочинний округу.

З 1945 року — настоятель Троїцької церкви міста Серпухова і благочинний округу.

7 грудня 1947 зарахований до числа братії Троїце-Сергієвої Лаври.

3 січня 1949 пострижений в чернецтво і зведений у сан архімандрита.

Архієрейське відрядження в Україну

30 січня 1949 в Патріаршому Богоявленському соборі хіротонізований на єпископа Вінницького і Брацлавського. Чин хіротонії здійснювали: Святіший Патріарх Алексій I, архієпископ Дмитровський Віталій, єпископ Курський Нестор та єпископ Чернігівський Яків (Заїка).

Знову на Московщині

З 27 грудня 1951 — єпископ Курський і Білгородський.

25 лютого 1957 возведений у сан архієпископа.

9 грудня 1958 — архієпископ Ростовський і Новочеркаський.

16 березня 1961 — архієпископ Архангельський і Холмогорський.

16 листопада 1962 — архієпископ Тамбовський і Мічурінський.

11 травня 1963 нагороджений правом носіння хреста на клобуку.

Помер 10 березня 1968. Похований на Московському Бабушкінському цвинтарі.

Зовнішні посилання

Тамбовская епархия в 1962—1974 гг. [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
Иннокентий II (Зельницкий Георгий Иванович), архиепископ Тамбовский и Мичуринский (16 ноября 1963 — 10 марта 1968 гг.)^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

(укр.), архів оригіналу за 15 грудня 2021, процитовано 15 грудня 2021

[1] (укр.), архів оригіналу за 15 грудня 2021, процитовано 15 грудня 2021