По́всть (дав.-рус. пълсть, від прасл. *pьl̥stь) — нетканий текстиль, виготовлений із волокон шерсті. Листовий пористий цупкий матеріал, виготовлений способом валяння. Використовується як прокладковий, ущільнювальний, тепло- і звукоізоляційний матеріал.
Історія
Повсть вважається найдавнішим з відомих текстильних матеріалів. Багато які культури мають легенди, що пояснюють винахід валяння. Наприклад, шумери приписували відкриття секрету виробництва повсті з Лагаша. Християнська оповідь про і Святого Христофора повідомляє, що під час втечі вони набили свої сандалі вовною для захисту ніг від пухирів і в кінці їхньої подорожі під впливом порухів і поту вовна звалялася в повстяні панчохи.
Найімовірніше за все, батьківщиною повсті є Центральна Азія. Знайдені в Сибіру поховання, датовані VII—II століттями до нашої ери, свідчать про широке застосування повсті, включаючи одяг, оздоби, покриття стін і кінські попони. Використовуючи підфарбовування, вишивку лініями стібків та інші прийоми, повстярі робили матеріал образотворчим засобом. Із Сибіру й Монголії повстярство поширилося в інші регіони разом з міграціями монгольських і тюркських народів. Поширенню повстяної технології сприяли розвиток у степових народів вівчарства і верблюдівництва, потреба в будівельному матеріалі в умовах браку лісу: з повсті робили стіни та підлогове покриття юрт. Використовувалася повсть і для одягу, ковдр, килимів (кошм), підсідельників.
В Україні виробництвом повсті займалися майстри, що називалися шаповалами, оскільки одним зі застосувань матеріалу було виготовлення щільних шапок. Валяння здійснювалося в майстернях — шаповальнях, і включало кілька етапів: підготовку сировини (миття в чистій, потім у мильній чи лужній воді, сортування за типом волосу), чесання, розпушування і збивання, і нарешті, власно валяння. Спочатку вимиту і відсортовану сировину розчісували на залізних гребенях. Процес розпушування і збивання здійснювався на спеціальній решітці за допомогою пристрою — лука. Він складався з таких елементів: власно лука, кобилки, тарілки з натягачем, струни, гачка, чаплії. Лук мав вигляд закругленого бруска, кінець якого праворуч від шаповала був дещо тонше за лівий. Через правий кінець проходила кобилка — клинець з виїмкою, до лівого за допомогою мотузки (натягача) була прикріплена тарілка — чотирикутна дощечка з круглим отвором посередині. Кінці лука з'єднувалися струною — тятивою, що проходила від правого кінця через кобилку до тарілки й через тарілку. Посередині лука був гачок, що служив для кріплення чаплії́ — дерев'яного брусочка з мотузками по обох кінцях: до нижньої кріпився гачок лука, а верхня була прив'язана до вбитого в стіну цвяха. Лук встановлювався таким чином, щоб струна лежала на вовні. Смикаючи за струну дерев'яним гачком-шляхуном, шаповал приводив її в рух, від якого вовна розбивалася, грубий волос відкидався вбік, пил і дрібні частинки провалювалися крізь решітку, а підшерсток розпушувався.
Розпушену і збиту вовну укладали тонким шаром на шматок полотна або очеретяну мату, злегка збризкували гарячою водою, згортали по діагоналі в рулон і качали протягом близько 15 хвилин, періодично розгортаючи й згортаючи знову по іншій діагоналі. Потім валяння продовжували вже без обгортки, за потреби повторюючи гаряче зволожування. Виготовлення повстяних виробів називалося «бити повсті».
Валяння повсті могло здійснюватися і механізованим способом — на валяльнях, які також використовувалися для виробництва сукна.
Опис
Одержують повсть валянням вовни і хутрових відходів або формуванням і тепловою обробкою суміші мінеральної вати і зв'язувальної речовини (наприклад, бітуму). Випускають повсть у вигляді стрічок, пластин, готових деталей та іншого.
Повітряні пори в матеріалі складають не менше 75 % об'єму. Щільність повсті коливається в межах від 200 до 430 кг/м² Термічна стійкість повсті не перевищує 75°C..
Розрізняють повсть технічну, побутову, будівельну і протипожежну. Технічну повсть поділяють на тонкошерсту, напівгрубошерсту і грубошерсту.
Повсть володіє високими тепло-, звукоізолювальними та амортизувальними властивостями.
Волокна повсті руйнуються від дії грибків і молі, легко руйнується від дії лугів, але стійкі проти кислот.
Повсть використовують також у папероробних машинах, музичних інструментах, для полірування жерсті тощо.
Майстрів з виготовлення повсті називають повстяра́ми.
Види
- Фетр
Фетр (від фр. feutre) — тонка щільна повсть найвищого сорту, з якої виготовляють капелюхи, валянки (з пуху кролів і ангорських кіз).
- Будівельна повсть
утеплюють трубопроводи, віконні й дверні коробки тощо.
- Побутова повсть
Побутову повсть (підошовну, взуттєву, шорну) застосовують у виробництві взуття.
- Технічна повсть
З технічної повсті (грубововняної, напівгрубої й тонкововняної) виготовляють сальники, прокладки, амортизатори для автомобілів, тракторів, комбайнів, літаків.
- Протипожежна повсть
Протипожежна повсть (кошма, пожежне полотно) входить в комплект пожежного щита на АЗС.
Див. також
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
- Chad Alice Hagen (2005). Fabulous Felt Hats: Dazzling Designs from Handmade Felt. Lark Books. с. 8–. ISBN .
- Dan Howard (2011). Bronze Age Military Equipment. Casemate Publishers. с. 69–. ISBN .
- Chris Thompson (2011). Felt: Fluxus, Joseph Beuys, and the Dalai Lama. U of Minnesota Press. с. 56–. ISBN .
- The Recent Development of American Industries. University of Pennsylvania Press. 1891. с. 63–.
- Brown, Susan (2009). Fashioning Felt. New York City: Smithsonian, Cooper-Hewitt, National Design Museum. ISBN .
- Шаповал // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Шаповальня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Решітка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Шляхун // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Лук // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Войлочное производство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Повсть // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Автомобильные материалы: Справочник. — 3-е изд., перераб. и доп. / Г. В. Мотовилин, М. А. Масино, О. М. Суворов, — М.: Транспорт, 1989. — 464 с.
- Повстяр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Фетр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Повсть |
- Повсть // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — с. 438
Посилання
- Повсть // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 155. — .
- Повсть // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1406. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Po vst dav rus plst vid prasl pl st netkanij tekstil vigotovlenij iz volokon shersti Listovij poristij cupkij material vigotovlenij sposobom valyannya Vikoristovuyetsya yak prokladkovij ushilnyuvalnij teplo i zvukoizolyacijnij material Kolorova povstShapoval z lukom Foto fr Yerusalim 1880 r Kazahska yurta z povstiKapelyuh z povstiIstoriyaPovst vvazhayetsya najdavnishim z vidomih tekstilnih materialiv Bagato yaki kulturi mayut legendi sho poyasnyuyut vinahid valyannya Napriklad shumeri pripisuvali vidkrittya sekretu virobnictva povsti z Lagasha Hristiyanska opovid pro i Svyatogo Hristofora povidomlyaye sho pid chas vtechi voni nabili svoyi sandali vovnoyu dlya zahistu nig vid puhiriv i v kinci yihnoyi podorozhi pid vplivom poruhiv i potu vovna zvalyalasya v povstyani panchohi Najimovirnishe za vse batkivshinoyu povsti ye Centralna Aziya Znajdeni v Sibiru pohovannya datovani VII II stolittyami do nashoyi eri svidchat pro shiroke zastosuvannya povsti vklyuchayuchi odyag ozdobi pokrittya stin i kinski poponi Vikoristovuyuchi pidfarbovuvannya vishivku liniyami stibkiv ta inshi prijomi povstyari robili material obrazotvorchim zasobom Iz Sibiru j Mongoliyi povstyarstvo poshirilosya v inshi regioni razom z migraciyami mongolskih i tyurkskih narodiv Poshirennyu povstyanoyi tehnologiyi spriyali rozvitok u stepovih narodiv vivcharstva i verblyudivnictva potreba v budivelnomu materiali v umovah braku lisu z povsti robili stini ta pidlogove pokrittya yurt Vikoristovuvalasya povst i dlya odyagu kovdr kilimiv koshm pidsidelnikiv V Ukrayini virobnictvom povsti zajmalisya majstri sho nazivalisya shapovalami oskilki odnim zi zastosuvan materialu bulo vigotovlennya shilnih shapok Valyannya zdijsnyuvalosya v majsternyah shapovalnyah i vklyuchalo kilka etapiv pidgotovku sirovini mittya v chistij potim u milnij chi luzhnij vodi sortuvannya za tipom volosu chesannya rozpushuvannya i zbivannya i nareshti vlasno valyannya Spochatku vimitu i vidsortovanu sirovinu rozchisuvali na zaliznih grebenyah Proces rozpushuvannya i zbivannya zdijsnyuvavsya na specialnij reshitci za dopomogoyu pristroyu luka Vin skladavsya z takih elementiv vlasno luka kobilki tarilki z natyagachem struni gachka chapliyi Luk mav viglyad zakruglenogo bruska kinec yakogo pravoruch vid shapovala buv desho tonshe za livij Cherez pravij kinec prohodila kobilka klinec z viyimkoyu do livogo za dopomogoyu motuzki natyagacha bula prikriplena tarilka chotirikutna doshechka z kruglim otvorom poseredini Kinci luka z yednuvalisya strunoyu tyativoyu sho prohodila vid pravogo kincya cherez kobilku do tarilki j cherez tarilku Poseredini luka buv gachok sho sluzhiv dlya kriplennya chapliyi derev yanogo brusochka z motuzkami po oboh kincyah do nizhnoyi kripivsya gachok luka a verhnya bula priv yazana do vbitogo v stinu cvyaha Luk vstanovlyuvavsya takim chinom shob struna lezhala na vovni Smikayuchi za strunu derev yanim gachkom shlyahunom shapoval privodiv yiyi v ruh vid yakogo vovna rozbivalasya grubij volos vidkidavsya vbik pil i dribni chastinki provalyuvalisya kriz reshitku a pidsherstok rozpushuvavsya Rozpushenu i zbitu vovnu ukladali tonkim sharom na shmatok polotna abo ocheretyanu matu zlegka zbrizkuvali garyachoyu vodoyu zgortali po diagonali v rulon i kachali protyagom blizko 15 hvilin periodichno rozgortayuchi j zgortayuchi znovu po inshij diagonali Potim valyannya prodovzhuvali vzhe bez obgortki za potrebi povtoryuyuchi garyache zvolozhuvannya Vigotovlennya povstyanih virobiv nazivalosya biti povsti Valyannya povsti moglo zdijsnyuvatisya i mehanizovanim sposobom na valyalnyah yaki takozh vikoristovuvalisya dlya virobnictva sukna OpisOderzhuyut povst valyannyam vovni i hutrovih vidhodiv abo formuvannyam i teplovoyu obrobkoyu sumishi mineralnoyi vati i zv yazuvalnoyi rechovini napriklad bitumu Vipuskayut povst u viglyadi strichok plastin gotovih detalej ta inshogo Povitryani pori v materiali skladayut ne menshe 75 ob yemu Shilnist povsti kolivayetsya v mezhah vid 200 do 430 kg m Termichna stijkist povsti ne perevishuye 75 C Rozriznyayut povst tehnichnu pobutovu budivelnu i protipozhezhnu Tehnichnu povst podilyayut na tonkosherstu napivgrubosherstu i grubosherstu Povst volodiye visokimi teplo zvukoizolyuvalnimi ta amortizuvalnimi vlastivostyami Volokna povsti rujnuyutsya vid diyi gribkiv i moli legko rujnuyetsya vid diyi lugiv ale stijki proti kislot Povst vikoristovuyut takozh u paperorobnih mashinah muzichnih instrumentah dlya poliruvannya zhersti tosho Majstriv z vigotovlennya povsti nazivayut povstyara mi VidiFetr Fetr vid fr feutre tonka shilna povst najvishogo sortu z yakoyi vigotovlyayut kapelyuhi valyanki z puhu kroliv i angorskih kiz Budivelna povst uteplyuyut truboprovodi vikonni j dverni korobki tosho Pobutova povst Pobutovu povst pidoshovnu vzuttyevu shornu zastosovuyut u virobnictvi vzuttya Tehnichna povst Z tehnichnoyi povsti grubovovnyanoyi napivgruboyi j tonkovovnyanoyi vigotovlyayut salniki prokladki amortizatori dlya avtomobiliv traktoriv kombajniv litakiv Protipozhezhna povst Protipozhezhna povst koshma pozhezhne polotno vhodit v komplekt pozhezhnogo shita na AZS Div takozhPovst girska Povstyaniki Koshma YurtaPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Chad Alice Hagen 2005 Fabulous Felt Hats Dazzling Designs from Handmade Felt Lark Books s 8 ISBN 978 1 57990 542 2 Dan Howard 2011 Bronze Age Military Equipment Casemate Publishers s 69 ISBN 978 1 84884 293 9 Chris Thompson 2011 Felt Fluxus Joseph Beuys and the Dalai Lama U of Minnesota Press s 56 ISBN 978 0 8166 5354 6 The Recent Development of American Industries University of Pennsylvania Press 1891 s 63 Brown Susan 2009 Fashioning Felt New York City Smithsonian Cooper Hewitt National Design Museum ISBN 978 0 910503 89 1 Shapoval Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Shapovalnya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Reshitka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Shlyahun Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Luk Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Vojlochnoe proizvodstvo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Povst Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Avtomobilnye materialy Spravochnik 3 e izd pererab i dop G V Motovilin M A Masino O M Suvorov M Transport 1989 464 s ISBN 5 277 00458 0 Povstyar Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Fetr Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PovstPovst Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 8 Olefini Poplin 527 1 s 22 ark il il portr karti s s 438PosilannyaPovst Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 155 ISBN 978 966 7407 83 4 Povst Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1406 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro material Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi