Японські казки — складова частина японського фольклору. Мають тривалу історію.
Історія японських казок
Зародження
Історія зародження японських казок сягає I-го тисячоліття. У літературних творах епохи Нара Кодзікі (712) та Ніхон Сьокі (720) є історії, що мають елементи казки. У IX - X століттях започатковується епічний жанр моноґатарі, який включає і казки. Найдавнішою письменною казкою є Такеторі моноґатарі - розповідь про чарівну панночку Каґуя.
На початку XII ст. був створений 31-томний звід японських, індійських та китайських оповідей «Повість про часи, що вже минули» («Конджяку моноґатарі шю», 今昔物語集). Серед різножанрових творів він містить і чарівні казки. У цьому творі першої половини ХІІІ ст. «Оповіді, зібрані в Уджі» («Уджі шюі монотаґарі», 宇治拾遺物語), є відома казка «Щаслива соломинка».
На початку XVIII ст. вийшов збірник «Отоґідзоші» («Нічні розповіді»), який серед інших оповідей включає чарівні казки, зокрема «Іссумбосі (казка)» (Хлопчик-мізинчик), «Урасіма Таро», «Моногуса Таро» (Таро Лежень).
Збирання та поширення
Наприкінці XIX ст. японські фольклористи почали приділяти увагу казкам. Письменник Садзанамі Івая у 1894-1896 роках видав у своїй літературно-художній обробці відомі японські народні казки “Ніхон мукасі банасі”, які вивчало багато японських поколінь. До збірки ввійшли:
- Міфічні казки: “Восьмиголовий змій”, “Заєць та крокодили”, “Таманоі”.
- Легендарно-історичні казки: “Момотаро”, “Ое-яма”, “Іссумбосі”, “Кінтаро”, “Расьомон”, “Тавара Тода”, “Усівакамару”.
- Релігійно-етичні казки: “Мавпа і краб”, “Каті-каті яма”, “Дзеркало Мацу-яма”, “Хібарі-яма”, “Дідусь Ханасака”, “Горобець з утятим язиком”, “Весілля щура”, “Адатіґахара”, “Коти та щури”, “Мавпа й медуза”, “Моноґуса Таро”
- Побутові казки: “Кобуторі”, “Щасливий чайник”.
У 1957 році вийшов у 3 томах збірник японських казок «Збірник народних казок Японії» – («日本昔話集成», «Ніхон мукаші-банаші шюсей»), який упорядкував японський фольклорист Секі Кейґо. Протягом 1958-62 років у Токіо було видано 42 томи «Народних казок Японії» («Ніхон-но мінва»). У 1962 році вийшов друком збірник «Народні казки» («Мінвасен»).
Набуло поширення використання казкових мотивів у творах японських письменників, таких як Акутаґава Рюноске, Нацуме Сосекі, Міядзава Кенджі, .
Художні особливості японських казок
У японських казках присутні поетичність, ліризм. У багатьох казках є вірші, народні піски. Герої казок з поетичним талантом є позитивними й неодмінно перемагають своїх суперників.
У казках є єднання з природою. Душею наділені рослини (квіти, трави, дерева), гори, скелі, струмки, водограї тощо.
Казки пов'язані з національними обрядами, святами, господарською діяльністю людини. Часто згадуються різноманітні національні свята та обряди: Танабата, , , Ханамі, Цукімі, персонажами казок є люди з різних станів та професій.
У казках окремі герої можуть здійснювати жорстокі вчинки.
Жінки в більшості казок — активні героїні. Що не типово для казок багатьох інших народів.
Класифікація японських казок
Загальноприйнята теорія поділяє казки на три головні: казки про тварин, фантастичні або чарівні казки, . Це можна віднести і до японських. Але така класифікація не повністю відображає специфіку японських казок. Літературознавці подають інші класифікації японських.
Першу класифікацію запропонував японський фольклорист Янаґіта Куніо, який поділив казки на:
- із завершеною структурою (власне казки) — цей жанровий різновид містить мотиви чарівного народження, чарівного шлюбу (чарівних наречених), пригоди двох братів (сестер), тварин-помічників, сили слова, сили розуму, подолання труднощів тощо;
- із незавершеною структурою — до цієї категорії дослідник відносить анекдотичні казки, казки про привидів та мотив пасербиці (пасинка)
Інший японський фольклорист Секі Кейґо, який упорядкував один з найвідоміших збірників японських казок «Збірник народних казок Японії» — («日本昔話集成», «Ніхон мукаші-банаші шюсей»; 1957 р.), запропонував свою класифікацію:
- про тварин;
- власне казки, до яких належать мотиви чудесного народження, чудесних наречених, двох братів (сестер), пасербиці (пасинка), переходу в інший світ, тварин-помічників тощо;
- анекдотичні;
- без закінчення;
- решта — твори, які знаходяться на межі казок і легенд, казкою і буддійською казкою-притчею.
За жанровими особливостями японські фахівці виділяють такі жанрові різновиди національних казок:
- Вараі-банасі (笑い話 , від яп.: «варау» 笑う — «сміятися», тобто «смішні казки») — гумористичні, потішні, веселі казки про дурнів (бака, ахо), недоумків, хитрунів, брехунів та ін..
- Обаке-банасі (お化け話, від яп.: «обаке» お化け — «перевертень») — страхітливі казки про привидів, таємне зникнення людей, нічні пригоди на гірській стежині, покинутий і забутий храм тощо.
- Фусаґі-банасі (塞ぎ話, від яп.: «фусаґу» 塞ぐ — «закривати», «перегороджувати»; «заповнювати» (час, дозвілля, місце, вакансію тощо) — цікаві казки про різні дива, незвичні речі, події тощо.
- Тіе-но ару ханасі (досл.: «розповіді про розумне», «розповіді про розумні речі», від яп.: «тіе» 知恵 — «розум», «кмітливість», «тямучість»; «тіе-но ару» — «розумний», «кмітливий», «винахідливий») — дидактичні казки виховного спрямування.
- Хіко-іті банасі (досл.: «кращий /славний/ хлопець», «молодець», від яп: «хіко-іті» 彦一 — «перший серед хлопців» або ще: 偉い人のお 話 «ерай хіто-но о-ханасі» — "казки про великих /славетних/ людей) — казки про героїв та їхні героїчні вчинки, варті наслідування.
- Добуцу-но ханасі (від яп.: «добуцу» 動物 — «звір», «звірі»), тобто казки про звірів, переважно дидактичного спрямування.
Ще виділяють піджанри:
- Тонарі-но дзісан-но ханасі (隣の持参の話 — «розповіді про сусідів», досл.: «принесені сусідами розповіді», від яп.: «дзісан-суру» — "приносити з собою, «захоплювати з собою», «передавати через когось») — побутові казки з різними сюжетами соціальної спрямованості, що зближує їх із жанром «народних сказань» (民族伝説 — «міндзоку-денсецу»).
- Кейсікі-банасі (形式話 — досл.: «казки /лише/ за формою», від яп.: «кейсікі» — «форма», «зовнішній вигляд») — своєрідні казки-жарти, зачини без кінця, еліпси, відмовки.
- Наприклад:
- а) Наґай-ханасі (長い話 — «довгі казки»),
- б) Мідзкай-ханасі (短い話 — «короткі казки»).
Японські народні казки за походженням та поширенням поділяють на:
- Казки загальнонаціональні, відомі всім японцям ще з раннього дитинства.
- Регіональні казки, тобто казки, характерні для того чи іншого регіону Японії, тому відомі лише вихідцям із цих регіонів та фахівцям у галузі фольклору.
Художні і мовно-стилістичні особливості деяких японських регіональних казок:
- Кіото — казки мають витончено-романтичний, шляхетний стиль, оскільки це давня столиця країни.
- Осака — веселі, лукаві, насичені гумором казки, оскільки це місто купців, лихварів, майстрів.
- Окінава — казки про море, риб, морських страхіть тощо, оскільки вона оточена морем.
- Хоккайдо — переважають казки-напучення, казки-застереження тощо, через суворий клімат.
Переклади японських казок українською мовою
Першим перекладом японських казок українською мовою стала збірка, яку видав у Львові 1926 року Антін Лотоцький. Проте немає відомостей, з якої мови він перекладав, з японської чи якоїсь європейської. Український японознавець Федір Пущенко 1927 року опублікував ряд перекладів японських казок: «Жаба з Осаки і жаба з Кіото», «Мацуямське свічадо» («Східний Світ», 1927, № 1) та «Імення котові» («Бюлетень ВУНАС»).
У 1999 році вийшов «Збірник 100 казок Японії», а у 2004 — «25 кращих японських казок», що містить вибрані казки зі збірника
Примітки
- Наумовська Н. Субжанрова парадигма японського казкового епосу // Мовні і концептуальні картини світу. — 2017. — Вип. 60. — С. 129-136.
- Бондаренко І.П., Осадча Ю.В., 2010 та С.21-22.
- Букрієнко А. Казка як різновид архетипної історії: європейська та японська традиції // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література. — 2013. — Вип. 1. — С. 47-50.
- Бондаренко І.П., Осадча Ю.В., 2010 та С.20-21.
- Бондаренко І.П., Осадча Ю.В., 2010 та С.18-19.
- Бондаренко І.П., Осадча Ю.В., 2010 та С.16-17.
- Капранов С. В. Становлення японознавства в Україні // Сходознавство. — 2010. — № 49-50. — С. 38-49.
- Дарина Купко. Епіграф до японської казки // День. — 2004. — № 126 (липень).
Джерела
- Японська література: Хрестоматія / Упорядники: Бондаренко І.П., Осадча Ю.В. — Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — Т. I (VII-XIII ст.). — 562 с. — .
Посилання
- Японські народні казки у дитячій бібліотеці TOU
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaponski kazki skladova chastina yaponskogo folkloru Mayut trivalu istoriyu Istoriya yaponskih kazokZarodzhennya Istoriya zarodzhennya yaponskih kazok syagaye I go tisyacholittya U literaturnih tvorah epohi Nara Kodziki 712 ta Nihon Soki 720 ye istoriyi sho mayut elementi kazki U IX X stolittyah zapochatkovuyetsya epichnij zhanr monogatari yakij vklyuchaye i kazki Najdavnishoyu pismennoyu kazkoyu ye Taketori monogatari rozpovid pro charivnu pannochku Kaguya Na pochatku XII st buv stvorenij 31 tomnij zvid yaponskih indijskih ta kitajskih opovidej Povist pro chasi sho vzhe minuli Kondzhyaku monogatari shyu 今昔物語集 Sered riznozhanrovih tvoriv vin mistit i charivni kazki U comu tvori pershoyi polovini HIII st Opovidi zibrani v Udzhi Udzhi shyui monotagari 宇治拾遺物語 ye vidoma kazka Shasliva solominka Na pochatku XVIII st vijshov zbirnik Otogidzoshi Nichni rozpovidi yakij sered inshih opovidej vklyuchaye charivni kazki zokrema Issumbosi kazka Hlopchik mizinchik Urasima Taro Monogusa Taro Taro Lezhen Zbirannya ta poshirennya Naprikinci XIX st yaponski folkloristi pochali pridilyati uvagu kazkam Pismennik Sadzanami Ivaya u 1894 1896 rokah vidav u svoyij literaturno hudozhnij obrobci vidomi yaponski narodni kazki Nihon mukasi banasi yaki vivchalo bagato yaponskih pokolin Do zbirki vvijshli Mifichni kazki Vosmigolovij zmij Zayec ta krokodili Tamanoi Legendarno istorichni kazki Momotaro Oe yama Issumbosi Kintaro Rasomon Tavara Toda Usivakamaru Religijno etichni kazki Mavpa i krab Kati kati yama Dzerkalo Macu yama Hibari yama Didus Hanasaka Gorobec z utyatim yazikom Vesillya shura Adatigahara Koti ta shuri Mavpa j meduza Monogusa Taro Pobutovi kazki Kobutori Shaslivij chajnik U 1957 roci vijshov u 3 tomah zbirnik yaponskih kazok Zbirnik narodnih kazok Yaponiyi 日本昔話集成 Nihon mukashi banashi shyusej yakij uporyadkuvav yaponskij folklorist Seki Kejgo Protyagom 1958 62 rokiv u Tokio bulo vidano 42 tomi Narodnih kazok Yaponiyi Nihon no minva U 1962 roci vijshov drukom zbirnik Narodni kazki Minvasen Nabulo poshirennya vikoristannya kazkovih motiviv u tvorah yaponskih pismennikiv takih yak Akutagava Ryunoske Nacume Soseki Miyadzava Kendzhi Hudozhni osoblivosti yaponskih kazokU yaponskih kazkah prisutni poetichnist lirizm U bagatoh kazkah ye virshi narodni piski Geroyi kazok z poetichnim talantom ye pozitivnimi j neodminno peremagayut svoyih supernikiv U kazkah ye yednannya z prirodoyu Dusheyu nadileni roslini kviti travi dereva gori skeli strumki vodograyi tosho Kazki pov yazani z nacionalnimi obryadami svyatami gospodarskoyu diyalnistyu lyudini Chasto zgaduyutsya riznomanitni nacionalni svyata ta obryadi Tanabata Hanami Cukimi personazhami kazok ye lyudi z riznih staniv ta profesij U kazkah okremi geroyi mozhut zdijsnyuvati zhorstoki vchinki Zhinki v bilshosti kazok aktivni geroyini Sho ne tipovo dlya kazok bagatoh inshih narodiv Klasifikaciya yaponskih kazokZagalnoprijnyata teoriya podilyaye kazki na tri golovni kazki pro tvarin fantastichni abo charivni kazki Ce mozhna vidnesti i do yaponskih Ale taka klasifikaciya ne povnistyu vidobrazhaye specifiku yaponskih kazok Literaturoznavci podayut inshi klasifikaciyi yaponskih Pershu klasifikaciyu zaproponuvav yaponskij folklorist Yanagita Kunio yakij podiliv kazki na iz zavershenoyu strukturoyu vlasne kazki cej zhanrovij riznovid mistit motivi charivnogo narodzhennya charivnogo shlyubu charivnih narechenih prigodi dvoh brativ sester tvarin pomichnikiv sili slova sili rozumu podolannya trudnoshiv tosho iz nezavershenoyu strukturoyu do ciyeyi kategoriyi doslidnik vidnosit anekdotichni kazki kazki pro prividiv ta motiv paserbici pasinka Inshij yaponskij folklorist Seki Kejgo yakij uporyadkuvav odin z najvidomishih zbirnikiv yaponskih kazok Zbirnik narodnih kazok Yaponiyi 日本昔話集成 Nihon mukashi banashi shyusej 1957 r zaproponuvav svoyu klasifikaciyu pro tvarin vlasne kazki do yakih nalezhat motivi chudesnogo narodzhennya chudesnih narechenih dvoh brativ sester paserbici pasinka perehodu v inshij svit tvarin pomichnikiv tosho anekdotichni bez zakinchennya reshta tvori yaki znahodyatsya na mezhi kazok i legend kazkoyu i buddijskoyu kazkoyu pritcheyu Za zhanrovimi osoblivostyami yaponski fahivci vidilyayut taki zhanrovi riznovidi nacionalnih kazok Varai banasi 笑い話 vid yap varau 笑う smiyatisya tobto smishni kazki gumoristichni potishni veseli kazki pro durniv baka aho nedoumkiv hitruniv brehuniv ta in Obake banasi お化け話 vid yap obake お化け pereverten strahitlivi kazki pro prividiv tayemne zniknennya lyudej nichni prigodi na girskij stezhini pokinutij i zabutij hram tosho Fusagi banasi 塞ぎ話 vid yap fusagu 塞ぐ zakrivati peregorodzhuvati zapovnyuvati chas dozvillya misce vakansiyu tosho cikavi kazki pro rizni diva nezvichni rechi podiyi tosho Tie no aru hanasi dosl rozpovidi pro rozumne rozpovidi pro rozumni rechi vid yap tie 知恵 rozum kmitlivist tyamuchist tie no aru rozumnij kmitlivij vinahidlivij didaktichni kazki vihovnogo spryamuvannya Hiko iti banasi dosl krashij slavnij hlopec molodec vid yap hiko iti 彦一 pershij sered hlopciv abo she 偉い人のお 話 eraj hito no o hanasi kazki pro velikih slavetnih lyudej kazki pro geroyiv ta yihni geroyichni vchinki varti nasliduvannya Dobucu no hanasi vid yap dobucu 動物 zvir zviri tobto kazki pro zviriv perevazhno didaktichnogo spryamuvannya She vidilyayut pidzhanri Tonari no dzisan no hanasi 隣の持参の話 rozpovidi pro susidiv dosl prineseni susidami rozpovidi vid yap dzisan suru prinositi z soboyu zahoplyuvati z soboyu peredavati cherez kogos pobutovi kazki z riznimi syuzhetami socialnoyi spryamovanosti sho zblizhuye yih iz zhanrom narodnih skazan 民族伝説 mindzoku densecu Kejsiki banasi 形式話 dosl kazki lishe za formoyu vid yap kejsiki forma zovnishnij viglyad svoyeridni kazki zharti zachini bez kincya elipsi vidmovki Napriklad a Nagaj hanasi 長い話 dovgi kazki b Midzkaj hanasi 短い話 korotki kazki Yaponski narodni kazki za pohodzhennyam ta poshirennyam podilyayut na Kazki zagalnonacionalni vidomi vsim yaponcyam she z rannogo ditinstva Regionalni kazki tobto kazki harakterni dlya togo chi inshogo regionu Yaponiyi tomu vidomi lishe vihidcyam iz cih regioniv ta fahivcyam u galuzi folkloru Hudozhni i movno stilistichni osoblivosti deyakih yaponskih regionalnih kazok Kioto kazki mayut vitoncheno romantichnij shlyahetnij stil oskilki ce davnya stolicya krayini Osaka veseli lukavi nasicheni gumorom kazki oskilki ce misto kupciv lihvariv majstriv Okinava kazki pro more rib morskih strahit tosho oskilki vona otochena morem Hokkajdo perevazhayut kazki napuchennya kazki zasterezhennya tosho cherez suvorij klimat Perekladi yaponskih kazok ukrayinskoyu movoyuPershim perekladom yaponskih kazok ukrayinskoyu movoyu stala zbirka yaku vidav u Lvovi 1926 roku Antin Lotockij Prote nemaye vidomostej z yakoyi movi vin perekladav z yaponskoyi chi yakoyis yevropejskoyi Ukrayinskij yaponoznavec Fedir Pushenko 1927 roku opublikuvav ryad perekladiv yaponskih kazok Zhaba z Osaki i zhaba z Kioto Macuyamske svichado Shidnij Svit 1927 1 ta Imennya kotovi Byuleten VUNAS U 1999 roci vijshov Zbirnik 100 kazok Yaponiyi a u 2004 25 krashih yaponskih kazok sho mistit vibrani kazki zi zbirnikaPrimitkiNaumovska N Subzhanrova paradigma yaponskogo kazkovogo eposu Movni i konceptualni kartini svitu 2017 Vip 60 S 129 136 Bondarenko I P Osadcha Yu V 2010 ta S 21 22 Bukriyenko A Kazka yak riznovid arhetipnoyi istoriyi yevropejska ta yaponska tradiciyi Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Shidni movi ta literatura 2013 Vip 1 S 47 50 Bondarenko I P Osadcha Yu V 2010 ta S 20 21 Bondarenko I P Osadcha Yu V 2010 ta S 18 19 Bondarenko I P Osadcha Yu V 2010 ta S 16 17 Kapranov S V Stanovlennya yaponoznavstva v Ukrayini Shodoznavstvo 2010 49 50 S 38 49 Darina Kupko Epigraf do yaponskoyi kazki Den 2004 126 lipen DzherelaYaponska literatura Hrestomatiya Uporyadniki Bondarenko I P Osadcha Yu V Kiyiv Vidavnichij dim Dmitra Burago 2010 T I VII XIII st 562 s ISBN 978 966 489 052 3 PosilannyaYaponski narodni kazki u dityachij biblioteci TOU