Акутаґава Рюноске | ||||
---|---|---|---|---|
яп. 芥川 龍之介 | ||||
Акутаґава Рюноске | ||||
Ім'я при народженні | Сінбара Рюноске | |||
Псевдонім | Акутаґава Рюноске Суміе Досюдзін Ґакі | |||
Народився | 1 березня 1892[1][2][…] Токіо-сіті[d], Японія[4][1] | |||
Помер | 24 липня 1927[4][1][…] (35 років) d, Район Кіта, Токіо, Японія[5] ·передозування ліків | |||
Країна | Японія | |||
Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, сценарист, журналіст, літературний критик, поет, новеліст | |||
Alma mater | Токійський університет | |||
Мова творів | японська | |||
Роки активності | з 1914 | |||
Жанр | повість, новела | |||
Magnum opus | d, Расьомон, d, d, d і Павутинка | |||
Конфесія | буддизм | |||
Родичі | d, d, d, d, d, d і d | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d і d | |||
| ||||
Акутаґава Рюноске у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Акутаґа́ва Рюно́ске (*1 березня 1892 — †24 липня 1927) — японський письменник періодів Мейдзі і Тайсьо.
Біографія
Дитинство
Акутаґава Рюноске народився 1 березня 1892 року в Токіо. Його початковим прізвищем було Сінбара. Батько майбутнього письменника торгував молоком, мав власні пасовища на околиці Токіо. Мати належала до родини Акутаґава, в якій згодом виховувався знаменитий письменник: звідси і прізвище. Рюноске з'явився на світ, коли батькові було сорок два роки, а матері — тридцять три. За давнім японським звичаєм, якщо дитина народилася, коли батькам було за тридцять років, то це вважалось поганою прикметою для дитини. Тому батьки зробили вигляд, ніби хлопчика їм підкинули, і віддали його на виховання в будинок старшої сестри матері, яка хоча і була заміжня, але дітей не мала. Згодом мати хлопця тяжко захворіла, втративши глузд через смерть старшої дочки, тому його виховували у домі дядька матері, де згодом Рюноске всиновили.
Освіта
У 1910 році майбутній письменник закінчив токійську муніципальну середню школу. Був серед найкращих учнів. Це спонукало до вивчення англійської літератури у Першому коледжі на літературному відділенні. Рюноске закінчив кафедру англійської літератури Токійського університету. Заняття не були для нього надто цікавими й він їх перестає відвідувати. В університеті він видавав разом із товаришами аматорський журнал , розвиваючи літературну течію «неореалізм».
Літературна кар'єра
Після закінчення університету в грудні 1916 року Акутаґава отримує посаду викладача англійської мови в Військово-морській школі. Своє життя в ці роки згодом він опише в циклі новел про вчителя Ясукіті — чесну, але дещо непутящу людину, яка потрапляє в різні кумедні історії.
У 1916 році новела Акутаґави «Ніс» отримала дуже гарну оцінку від авторитетного письменника Нацуме Сосекі, завдяки чому молодий автор стрімко увійшов до літературного світу Японії. Багато критиків поява перших оповідань відносять до часу, коли Акутаґава перебував в душевній депресії через любовну історію, що мала трагічний кінець. Це породило бажання відвернутися від дійсності, зануритися в світ старовини.
Акутаґава став майстром оповідань і повістей, в яких у саркастичному стилі він описував людський егоїзм та марноту життя. Інтелектуальні пошуки письменника привели його до написання автобіографічного твору «Півжиття Дайдодзі Сінсуке» (1925). Він цікавився реалістичною пролетарською літературою, але висловлював збентеженість радикальними лівацькими ідеями. У збірках «Расьомон» (1917), «Тютюн і диявол» (1917), «Ляльковод» (1919) значне місце займають проблеми моралі, релігії, взаємовідносин між життям та мистецтвом. Для новел останнього періоду (двадцяті роки) дедалі більше характерними стають критика мілітаризму («Генерал», 1922; «Момотаро», 1924) та сучасного авторові суспільства.
Самогубство
Після написання повісті «Каппа» (1927; в українському перекладі — «У країні водяників»), а також заповітних творів «Хаґурума» та «Життя ідіота» Акутаґава наклав на себе руки 24 липня 1927, прийнявши смертельну дозу . Його самогубство шокувало друзів і знайомих, але не стало для них несподіванкою.
Впливи
Дослідники звертають увагу на вплив Достоєвського на творчість Рюноске.
Пам'ять
Творчість Акутаґави мала величезний вплив на пізнішу японську літературу. У 1935 році, в пам'ять про загиблого письменника, японський драматург заснував Премію імені Акутаґави, призначену для підтримки молодих талантів у японській літературі. Двічі на рік проводився відбір творів, найкращі з яких друкувалися у журналі . Першим лауреатом став . За кількістю художніх перекладів Акутаґава займає одне з перших місць серед японських письменників.
Основні твори
Рік | Японська назва | Українська назва |
---|---|---|
1914 | 老年 Ронен | Старість |
1915 | 羅生門 Расьомон | |
1916 | 鼻 Хана | Ніс |
芋粥 Імоґаю | Бататова каша | |
煙草と悪魔 Табако то акума | Тютюн і диявол | |
1917 | 戯作三昧 Ґесакудзанмай | Зачитуючись оповіданнями |
1918 | 蜘蛛の糸 Кумо но іто | Павутинка |
地獄変 Дзіґокухен | Муки пекельні | |
邪宗門 Дзясюмон | Погани | |
1919 | 魔術 Мадзюцу | Чаклунство |
1920 | 南京の基督 Нанкун но Кірісуто | Нанкінський Христос |
杜子春 То Сісюн | Ду Цзичунь | |
アグニの神 Аґуні но камі | Бог Аґуні | |
1921 | 藪の中 Ябу но нака | |
1922 | トロッコ Торокко | Вагонетка |
1927 | 玄鶴山房 Ґенкан санбо | Кабінет Ґенкана |
侏儒の言葉 Сюдзю но котоба | Слова пігмея | |
文芸的な、あまりに文芸的な Бунґейтекі-на, амарі ні бунґейтекіна | Літературне, занадто літературне | |
河童 Каппа | У країні водяників | |
歯車 Хаґурума | Зубчасті колеса | |
或る阿呆の一生 Ару ахо но іссьо | Життя ідіота | |
西方の人 Сейхо но ніто | Західна людина |
Переклади
Зарубіжні переклади
На білоруську мову «Брама Росьомон», «Павутинку» та «Ніс» переклав Володимир Шатон. На російську мову твори Рюносуке перекладали , Аркадій Стругацький, . На чеську мову твори письменника перекладали і Ян Левора.
Українські переклади Акутаґави
Перша публікація Акутаґави з'явилася в Україні в перекладі Івана Дзюба. Це було оповідання «Мандарини», опубліковане «Літературною Україною» 21 березня 1969 року. Оповідання «Павутинка», сценка «Три скарби» та оповідання «Жаби» в його ж таки перекладі були надруковані в сьомому числі часопису «Всесвіт» за 1970 рік.
Через рік збірка новел Акутаґави вийшла як одинадцятий випуск серії «Зарубіжна новела» (зміст цієї збірки див. у статті про цю серію).
Останнім часом вийшло ще кілька збірок цього автора.
- Акутаґава Рюноске. Павутинка. Вибрані новели. Львів: Піраміда, 2006, 228 с. Переклав з японської І. П. Дзюб. . Книжка вийшла в рамках проекту «Приватна колекція» та увійшла до серії «Майстри українського перекладу». Зміст:
- Расьомон
- Ніс
- Хусточка
- Жаби
- Павутинка
- Муки пекельні
- Новочасне вбивство
- Мандарини
- Свято хризантем
- Нанкінський Христос
- У чагарнику
- Генерал
- Усмішка богів
- Три скарби
- Вагонетка
- Сад
- Панна Ронокумія
- Уклін
- Грудка землі
- Дивовижний острів
- Любовний роман (або «Кохання — понад усе»)
- У країні водяників
- Життя ідіота
- Акутаґава Рюноске. Усмішка богів. Вибрані новели. Львів: Піраміда, 2008, 216 с. Переклав з японської І. П. Дзюб. . Книжка також вийшла в рамках проекту «Приватна колекція» та увійшла до серії «Майстри українського перекладу». Зміст:
- Бататова каша
- Тютюн і диявол
- Доля
- Mensura Zoili
- Один день у житті Оісі Кураноске
- Нерозділене кохання
- Учитель Морі
- Новочасний чоловік
- Дракон
- Сумнів
- Осінь
- Тінь
- Підкидьок
- Усмішка богів
- Повість про віддяку за добро
- Десятиєнова банкнота
- Оселя Ґенкаку
- Зубчасті колеса
- Акутаґава Рюноске. Брама Расьомон. Новели, есеї. Харків: Фоліо, 2009, 512 с. Переклав з російської В. С. Бойко. (книжка виходила в кількох різних палітурках; кожне таке видання має окремий ISBN, але склад збірки і навіть пагінація ідентичні). Книжка увійшла до серії «Бібліотека світової літератури». Зміст:
Примітки
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 34. —
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Акутагава Рюноскэ // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- японська Вікіпедія — 2001.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Поширене написання прізвища письменника — Акутаґава Рюноске.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
- (рос.) Рехо К. Творчество Достоевского и японская литература конца XIX в. // Русская классика в странах Востока. Сб.ст. М.: Наука, 1982. 150—162.
- (біл.) Брама Расё; Нос; Павуцінкі (перакладчык — У. Шатон) // Далягляды. Менск., 1990
- (чес.) Obraz pekla a jiné povídky, SNKLHU, Praha 1960
- (чес.) Rašómon a jiné povídky, Argo, Praha 2005
- (чес.) Tělo ženy a jiné povídky, Mladá fronta, Praha 2005
Джерела та література
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.7.
- Б. П. Яценко. Акутагава Рюноске // Українська літературна енциклопедія. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988, т. 1, с. 37.
Посилання
- Акутагава, Рюноске [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Акутагава, Рюноске // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 21. — .
- Акутаґава Рюноске // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Твори Акутагави Рюноске українською // Бібліотека Чтиво [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Твори Акутагави Рюноске онлайн // Бібліотека Аодзора [ 30 листопада 2007 у Wayback Machine.] (яп.)
- (яп.)
- Акутаґава Рюносуке. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії [ 7 липня 2009 у Wayback Machine.] (яп.)
- Твори Акутагави Рюноске // lib.ru [ 6 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дракон-самогубця Акутагава Рюноске. стаття Крат М. для «Друг Читача» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Як не буває світла без пітьми, так і пітьми немає без світла», стаття Жили О. для «Львівської Газети»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagolovok ciyeyi statti yaponske im ya Vono skladayetsya z prizvisha ta osobovogo imeni yake jde pislya nogo imenem ciyeyi osobi ye Ryunoske a prizvishem Akutagava Lib Akutagava Ryunoskeyap 芥川 龍之介Akutagava RyunoskeIm ya pri narodzhenniSinbara RyunoskePsevdonimAkutagava Ryunoske Sumie Dosyudzin GakiNarodivsya1 bereznya 1892 1892 03 01 1 2 Tokio siti d Yaponiya 4 1 Pomer24 lipnya 1927 1927 07 24 4 1 35 rokiv d Rajon Kita Tokio Yaponiya 5 peredozuvannya likivKrayina YaponiyaDiyalnistpismennik prozayik romanist scenarist zhurnalist literaturnij kritik poet novelistAlma materTokijskij universitetMova tvorivyaponskaRoki aktivnostiz 1914Zhanrpovist novelaMagnum opusd Rasomon d d d i PavutinkaKonfesiyabuddizmRodichid d d d d d i dU shlyubi zdDitid i d Akutagava Ryunoske u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Akutaga va Ryuno ske 1 bereznya 1892 24 lipnya 1927 yaponskij pismennik periodiv Mejdzi i Tajso BiografiyaDitinstvo Akutagava Ryunoske narodivsya 1 bereznya 1892 roku v Tokio Jogo pochatkovim prizvishem bulo Sinbara Batko majbutnogo pismennika torguvav molokom mav vlasni pasovisha na okolici Tokio Mati nalezhala do rodini Akutagava v yakij zgodom vihovuvavsya znamenitij pismennik zvidsi i prizvishe Ryunoske z yavivsya na svit koli batkovi bulo sorok dva roki a materi tridcyat tri Za davnim yaponskim zvichayem yaksho ditina narodilasya koli batkam bulo za tridcyat rokiv to ce vvazhalos poganoyu prikmetoyu dlya ditini Tomu batki zrobili viglyad nibi hlopchika yim pidkinuli i viddali jogo na vihovannya v budinok starshoyi sestri materi yaka hocha i bula zamizhnya ale ditej ne mala Zgodom mati hlopcya tyazhko zahvorila vtrativshi gluzd cherez smert starshoyi dochki tomu jogo vihovuvali u domi dyadka materi de zgodom Ryunoske vsinovili Osvita U 1910 roci majbutnij pismennik zakinchiv tokijsku municipalnu serednyu shkolu Buv sered najkrashih uchniv Ce sponukalo do vivchennya anglijskoyi literaturi u Pershomu koledzhi na literaturnomu viddilenni Ryunoske zakinchiv kafedru anglijskoyi literaturi Tokijskogo universitetu Zanyattya ne buli dlya nogo nadto cikavimi j vin yih perestaye vidviduvati V universiteti vin vidavav razom iz tovarishami amatorskij zhurnal rozvivayuchi literaturnu techiyu neorealizm Literaturna kar yera Pislya zakinchennya universitetu v grudni 1916 roku Akutagava otrimuye posadu vikladacha anglijskoyi movi v Vijskovo morskij shkoli Svoye zhittya v ci roki zgodom vin opishe v cikli novel pro vchitelya Yasukiti chesnu ale desho neputyashu lyudinu yaka potraplyaye v rizni kumedni istoriyi U 1916 roci novela Akutagavi Nis otrimala duzhe garnu ocinku vid avtoritetnogo pismennika Nacume Soseki zavdyaki chomu molodij avtor strimko uvijshov do literaturnogo svitu Yaponiyi Bagato kritikiv poyava pershih opovidan vidnosyat do chasu koli Akutagava perebuvav v dushevnij depresiyi cherez lyubovnu istoriyu sho mala tragichnij kinec Ce porodilo bazhannya vidvernutisya vid dijsnosti zanuritisya v svit starovini Akutagava stav majstrom opovidan i povistej v yakih u sarkastichnomu stili vin opisuvav lyudskij egoyizm ta marnotu zhittya Intelektualni poshuki pismennika priveli jogo do napisannya avtobiografichnogo tvoru Pivzhittya Dajdodzi Sinsuke 1925 Vin cikavivsya realistichnoyu proletarskoyu literaturoyu ale vislovlyuvav zbentezhenist radikalnimi livackimi ideyami U zbirkah Rasomon 1917 Tyutyun i diyavol 1917 Lyalkovod 1919 znachne misce zajmayut problemi morali religiyi vzayemovidnosin mizh zhittyam ta mistectvom Dlya novel ostannogo periodu dvadcyati roki dedali bilshe harakternimi stayut kritika militarizmu General 1922 Momotaro 1924 ta suchasnogo avtorovi suspilstva Samogubstvo Pislya napisannya povisti Kappa 1927 v ukrayinskomu perekladi U krayini vodyanikiv a takozh zapovitnih tvoriv Haguruma ta Zhittya idiota Akutagava naklav na sebe ruki 24 lipnya 1927 prijnyavshi smertelnu dozu Jogo samogubstvo shokuvalo druziv i znajomih ale ne stalo dlya nih nespodivankoyu VpliviDoslidniki zvertayut uvagu na vpliv Dostoyevskogo na tvorchist Ryunoske Pam yatTvorchist Akutagavi mala velicheznij vpliv na piznishu yaponsku literaturu U 1935 roci v pam yat pro zagiblogo pismennika yaponskij dramaturg zasnuvav Premiyu imeni Akutagavi priznachenu dlya pidtrimki molodih talantiv u yaponskij literaturi Dvichi na rik provodivsya vidbir tvoriv najkrashi z yakih drukuvalisya u zhurnali Pershim laureatom stav Za kilkistyu hudozhnih perekladiv Akutagava zajmaye odne z pershih misc sered yaponskih pismennikiv Osnovni tvoriRik Yaponska nazva Ukrayinska nazva 1914 老年 Ronen Starist 1915 羅生門 Rasomon 1916 鼻 Hana Nis 芋粥 Imogayu Batatova kasha 煙草と悪魔 Tabako to akuma Tyutyun i diyavol 1917 戯作三昧 Gesakudzanmaj Zachituyuchis opovidannyami 1918 蜘蛛の糸 Kumo no ito Pavutinka 地獄変 Dzigokuhen Muki pekelni 邪宗門 Dzyasyumon Pogani 1919 魔術 Madzyucu Chaklunstvo 1920 南京の基督 Nankun no Kirisuto Nankinskij Hristos 杜子春 To Sisyun Du Czichun アグニの神 Aguni no kami Bog Aguni 1921 藪の中 Yabu no naka 1922 トロッコ Torokko Vagonetka 1927 玄鶴山房 Genkan sanbo Kabinet Genkana 侏儒の言葉 Syudzyu no kotoba Slova pigmeya 文芸的な あまりに文芸的な Bungejteki na amari ni bungejtekina Literaturne zanadto literaturne 河童 Kappa U krayini vodyanikiv 歯車 Haguruma Zubchasti kolesa 或る阿呆の一生 Aru aho no isso Zhittya idiota 西方の人 Sejho no nito Zahidna lyudinaPerekladiZarubizhni perekladi Na bilorusku movu Brama Rosomon Pavutinku ta Nis pereklav Volodimir Shaton Na rosijsku movu tvori Ryunosuke perekladali Arkadij Strugackij Na chesku movu tvori pismennika perekladali i Yan Levora Ukrayinski perekladi Akutagavi Persha publikaciya Akutagavi z yavilasya v Ukrayini v perekladi Ivana Dzyuba Ce bulo opovidannya Mandarini opublikovane Literaturnoyu Ukrayinoyu 21 bereznya 1969 roku Opovidannya Pavutinka scenka Tri skarbi ta opovidannya Zhabi v jogo zh taki perekladi buli nadrukovani v somomu chisli chasopisu Vsesvit za 1970 rik Cherez rik zbirka novel Akutagavi vijshla yak odinadcyatij vipusk seriyi Zarubizhna novela zmist ciyeyi zbirki div u statti pro cyu seriyu Ostannim chasom vijshlo she kilka zbirok cogo avtora Akutagava Ryunoske Pavutinka Vibrani noveli Lviv Piramida 2006 228 s Pereklav z yaponskoyi I P Dzyub ISBN 966 8522 71 0 Knizhka vijshla v ramkah proektu Privatna kolekciya ta uvijshla do seriyi Majstri ukrayinskogo perekladu Zmist Rasomon Nis Hustochka Zhabi Pavutinka Muki pekelni Novochasne vbivstvo Mandarini Svyato hrizantem Nankinskij Hristos U chagarniku General Usmishka bogiv Tri skarbi Vagonetka Sad Panna Ronokumiya Uklin Grudka zemli Divovizhnij ostriv Lyubovnij roman abo Kohannya ponad use U krayini vodyanikiv Zhittya idiota Akutagava Ryunoske Usmishka bogiv Vibrani noveli Lviv Piramida 2008 216 s Pereklav z yaponskoyi I P Dzyub ISBN 978 966 441 068 4 Knizhka takozh vijshla v ramkah proektu Privatna kolekciya ta uvijshla do seriyi Majstri ukrayinskogo perekladu Zmist Batatova kasha Tyutyun i diyavol Dolya Mensura Zoili Odin den u zhitti Oisi Kuranoske Nerozdilene kohannya Uchitel Mori Novochasnij cholovik Drakon Sumniv Osin Tin Pidkidok Usmishka bogiv Povist pro viddyaku za dobro Desyatiyenova banknota Oselya Genkaku Zubchasti kolesa Akutagava Ryunoske Brama Rasomon Noveli eseyi Harkiv Folio 2009 512 s Pereklav z rosijskoyi V S Bojko ISBN 978 966 03 4526 3 knizhka vihodila v kilkoh riznih paliturkah kozhne take vidannya maye okremij ISBN ale sklad zbirki i navit paginaciya identichni Knizhka uvijshla do seriyi Biblioteka svitovoyi literaturi Zmist PrimitkiRoux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 34 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Akutagava Ryunoske Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 yaponska Vikipediya 2001 d Track Q177837 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Poshirene napisannya prizvisha pismennika Akutagava Ryunoske Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2016 ros Reho K Tvorchestvo Dostoevskogo i yaponskaya literatura konca XIX v Russkaya klassika v stranah Vostoka Sb st M Nauka 1982 150 162 bil Brama Rasyo Nos Pavucinki perakladchyk U Shaton Dalyaglyady Mensk 1990 ches Obraz pekla a jine povidky SNKLHU Praha 1960 ches Rasomon a jine povidky Argo Praha 2005 ches Telo zeny a jine povidky Mlada fronta Praha 2005Dzherela ta literatura 新編 日本史辞典 Nove vidannya Slovnik istoriyi Yaponiyi 京大日本史辞典編纂会 東京創元社 1994 P 7 B P Yacenko Akutagava Ryunoske Ukrayinska literaturna enciklopediya Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi im M P Bazhana 1988 t 1 s 37 PosilannyaAkutagava Ryunoske 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Akutagava Ryunoske Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 21 ISBN 966 692 578 8 Akutagava Ryunoske Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Tvori Akutagavi Ryunoske ukrayinskoyu Biblioteka Chtivo 2 lipnya 2014 u Wayback Machine Tvori Akutagavi Ryunoske onlajn Biblioteka Aodzora 30 listopada 2007 u Wayback Machine yap yap Akutagava Ryunosuke Yaponski novitni portreti Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi 7 lipnya 2009 u Wayback Machine yap Tvori Akutagavi Ryunoske lib ru 6 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Drakon samogubcya Akutagava Ryunoske stattya Krat M dlya Drug Chitacha 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Yak ne buvaye svitla bez pitmi tak i pitmi nemaye bez svitla stattya Zhili O dlya Lvivskoyi Gazeti