Релігійний досвід (також духовний досвід, містичний досвід) — суб'єктивний життєвий досвід зустрічей з вищою реальністю, відчуття присутності безмежної таємниці в житті людини, відчуття залежності від божественної сили або від невидимого стану речей, почуття провини і страху перед божим судом або внутрішнє умиротворення в надії на божественне всепрощення.
Об'єктивне вивчення релігійного досвіду є складною задачею через суб'єктивність цього феномена. Однак виявлення вченими подібностей і відмінностей між різними проявами релігійного досвіду зробило можливим академічні дослідження цього предмета.
Багато релігійних і містичних традицій розглядають релігійний досвід як дійсні зустрічі з Богом або богами, або дійсний контакт із іншими реальностями. У науці існують дві точки зору на релігійний досвід — одна з них полягає в тому, що релігійний досвід є функцією людського мозку і піддається науковому вивченню, інша вважає релігійний досвід теоретичною конструкцією, яка не має наукового сенсу.
У різних релігійних традиціях існує безліч назв та описів релігійного досвіду:
- Подолання обмеженості власного буття і злиття з божественним світлом (хасидизм);
- Повне роз'єднання зі світом ( у деяких течіях індуїзму, включаючи самкх'ю і йогу);
- Звільнення від пут карми (мокша в сикхізмі, джайнізмі та індуїзмі, нірвана в буддизмі)
- Осягнення істинної природи людини (саторі в дзен-буддизмі, де в даосизмі);
- Єднання з Богом (енозис у неоплатонізмі і обоження в християнстві, брахма нірвана в індуїзмі);
- Осягнення внутрішнього єства ( і фітра в ісламі);
- Блаженне переживання справжньої внутрішньої суті (самадхі або сварупа-авірбхава в індуїзмі);
- Зняття соціальних заборон і повернення у природний стан ().
Визначення
Визначення Вільяма Джеймса
Психолог і філософ Вільям Джеймс у книзі «Різноманіття релігійного досвіду» описав чотири основні характеристики релігійного/містичного досвіду:
- Невимовність (англ. Ineffable). Найкращий критерій для розпізнавання містичних станів свідомості — неможливість з боку того, хто пережив їх, підібрати слова для їх опису через відсутність слів, здатних уповні виразити сутність цього роду переживань.
- Інтуїтивність (Noetic). Містичні стани для того, хто переживає їх, є особливою формою пізнавання. За допомогою цих станів людина проникає в глибину істин, закриту для тверезого розуму. Вони є одкровеннями, моментами внутрішнього просвітлення, незмірно важливими для того, хто їх пережив, і над чиїм життям влада їх залишається непорушною до кінця.
- Короткочасність (Transient). За рідкісними винятками, вони тривають від півгодини до двох годин, після чого зникають, уступивши місце буденної свідомості. Після їх зникнення важко відтворити в пам'яті їхні властивості, однак коли вони знову відвідують людину, вона пізнає їх.
- Бездіяльність волі (Passive). Хоча містичні стани можна викликати довільно, наприклад, зосередженням уваги, ритмічними рухами тіла або іншим яким-небудь способом, як тільки стан свідомості набув характерні для цього переживання ознаки, містик починає відчувати свою волю ніби паралізованою або навіть такою, що перебуває у владі якоїсь вищої сили.
Визначення Нормана Хабеля
Відомий австралійський теолог Норман Хабель визначає релігійний досвід як структурований шлях, на якому віруючий у межах певної релігійної традиції вступає у відносини зі священним, або отримує обізнаність про священне. Релігійний досвід за самою своєю природою виходить за межі буденності (трансцендує). Релігійний досвід в ряді випадків важко відрізнити на основі спостереження від психопатологічних станів (таких, як психоз, див. ще метемпсихоз) або від інших форм змінених станів свідомості. Не всі переживання надприродного стосуються релігійного досвіду. Виходячи з визначення Хабеля, релігійний досвід не включає в себе психопатологічні стани і стани, індуковані психоактивними речовинами, оскільки ці стани переважно переживаються поза рамками певної релігійної традиції.
Мур і Хабель виділили два типи релігійного досвіду: безпосередній і опосередкований.
- Опосередкований — Опосередкований досвід віруючий набуває за допомогою допоміжних засобів — таких, як: ритуали, особливі особистості, релігійні групи, тотемні об'єкти або природа.
- Безпосередній — Безпосередній досвід приходить до віруючого без будь-якого втручання. При цьому божество або божественне сприймається безпосередньо.
Визначення Річарда Свінберна
Філософ і православний богослов Річард Свінберн у своїй книзі «Віра й розум» сформулював п'ять категорій, на які ділиться релігійний досвід:
- Публічний — віруючий бачить діяння волі Господньої там, де можливі інші пояснення, наприклад, під час спогляданні мальовничого заходу сонця
- Публічний — надзвичайна подія, що порушує закони природи, наприклад, ходіння по воді
- Особистий — піддається опису звичайною мовою, наприклад, драбина Якова
- Особистий — невимовний звичайною мовою, зазвичай це — містичний досвід, наприклад, «білий колір не перестав бути білим, і чорний колір не перестав бути чорним, але чорний став білим і білий став чорним».
- Особистий — невизначене, всеохопне відчуття впливу Бога на чиєсь життя.
Свінберн також запропонував два принципи для оцінки релігійного досвіду:
- Принцип довірливості — за відсутності причин для недовіри треба приймати те, що здається істинним, наприклад, якщо хто-небудь власними очима бачить ходіння по воді, він повинен вірити, що це дійсно відбувається.
- Принцип свідоцтва — за відсутності причин для недовіри слід приймати те, що говорять про релігійний досвід спостерігачі або віруючі.
Класичні визначення
— німецький мислитель Рудольф Отто (1869—1937) стверджував, що всім різновидам релігійного досвіду незалежно від культурного середовища властивий один загальний чинник, який він визначає як «нумінозний». «Нумінозний» досвід включає, крім інших аспектів, таку дихотомію: «mysterium tremendum» — тенденцію викликати страх і трепет, — і «mysterium fascinans» — тенденцію притягувати, зачаровувати й підкоряти. Отто вважав нумінозний досвід єдино можливим релігійним досвідом, висловлюючи це такими словами: «Немає релігії, в якій вона [нумінозність] не присутня як справжня свято бережена суть, і без неї релігія не заслуговує права називатися релігією». Отто не приймав усерйоз який-небудь інший вид релігійного досвіду, наприклад, екстаз і релігійну несамовитість, і вважав їх «вступом до релігії».
Екстаз — при екстатичних переживаннях людина відчуває, що його Душа або дух покидає тіло (див. ). Зміст екстатичних переживань полягає в подорожах іншими світами, в яких набувається знання про вищі реальності, зокрема й про потойбічний світі. Цей тип релігійного досвіду характерний для шаманів.
Несамовитість — при несамовитості (одержимості) Бог являється віруючому ззовні. Свята сила, істота або воля входить у тіло або свідомість індивіда й опановує його. Людей, сприйнятливих до одержимості, іноді називають медіумами. Божество, дух чи надприродна істота використовує такого індивіда для зв'язку з іманентним світом. Льюїс стверджує, що екстаз і одержимість по суті являють собою одне й те саме переживання, і екстаз є лише однією з форм одержимості. Зовнішній прояв цього феномена підтверджує цю точку зору, оскільки шамани виглядають як одержимі духами медіуми, і хоча вони претендують на здатність керувати духами, у ряді випадків шамани втрачають контроль.
Містичний — містичний досвід багато в чому протилежний до нумінозного досвіду. При містичному досвіді всі відмінності для адепта зникають, і він зливається з космосом, божеством чи іншою трансцендентною реальністю. Британський сходознавець виділив два різновиди містичного досвіду: природний містичний досвід і релігійний містичний досвід. До природного містичного досвіду відноситься, наприклад, злиття зі своїм глибинним «Я» або переживання єдності з природою. Природний містичний досвід докорінно відрізняється від релігійного, оскільки він не прив'язаний до якої-небудь традиції, однак він являє собою духовний досвід, здатний глибоко вплинути на індивіда.
Духовне пробудження — духовне пробудження є релігійним досвідом, що веде до самореалізації або встановлення зв'язку з духовними аспектами буття. Дуже часто духовне пробудження перетворює все життя індивіда. Термін «духовне пробудження» може позначати будь-який тип релігійного досвіду з вельми широкого спектра, включаючи народження згори в християнстві, близькосмертний досвід, а також містичний досвід, включаючи індуїстську мокшу і буддійське просвітлення.
Пояснення релігійного досвіду
Релігійний досвід з точки зору матеріалістичного й ідеалістичного світогляду
З точки зору світогляду ідеалізму релігійний досвід розглядається як реальне осягнення ідеї або вплив духа. Можливість надприродного не відкидається і надприродні прояви розглядаються як причина справжнього релігійного досвіду. Водночас деякий релігійний досвід може оцінюватися критично й оцінюватися погляду відсутності надприродних проявів у ньому, незважаючи на наявність претензій на це.
В ідеалістичних і релігійних концепціях релігійного досвіду можуть виражатися ідеї про доступність деяких або більшості форм релігійного досвіду тільки для деяких особистостей, готових до цього або обраних для цього. Наприклад, поширені ідеї про те, що людська особистість повинна бути «„готова“ й „зріла“ для бачення Бога». Неготовність до прийняття цього досвіду може розглядатися з погляду духовного рівня людини або його гріховності.
У матеріалістичних концепціях релігійного досвіду акцент може бути перенесений на зв'язок релігійного досвіду з переживаннями й фізіологічними явищами в людському організмі (результат чуттєвого досвіду), а реальність досвіду (надприродна складова) оцінюється скептично або повністю відкидається.
У матеріалістичних концепціях релігійний досвід може розглядатися як ілюзія, самообман у більшості випадків, тоді як у релігійних концепціях можливість самообману допускається, але не поширюється на всі випадки релігійного досвіду.
Релігійні та містичні переконання
В індуїзмі
Розмаїття релігійного досвіду в індуїзмі відображається у величезній кількості зовні схожих проявів, проте за всіма цими проявами ховається універсальна мудрість — осягнення Брахмана. Найдавніші описи індуїстського релігійного досвіду наведено у Ведах і Упанішадах, де вони викладені від особи древніх мудреців (ріші), які споглядали богів і інші світи, і жерців, які перебували під впливом священного напою сома. У Йога-сутрах Патанджалі описані техніки медитації, що дозволяють досягти стану самадхі, що веде до остаточного звільнення від страждань цього світу — кайвальє. Тісно пов'язана з практикою йоги традиція тантри, в численних текстах якої докладно обговорюється значення й роль релігійного досвіду. Релігійний досвід також описується в Махабхараті і Рамаяні. Один із найвідоміших і найважливіших для індуїзму описів релігійного досвіду міститься у Бгаґавад-ґіті.
Особистий релігійний досвід завжди мав величезну вагу в індуїзмі, чому сприяв високий статус психотехніки в культурі Індії. Однак догматичне шанування Вед в індуїзмі дещо принижує цінність йогічного досвіду поза його співвіднесенням з доктриною, заданою Ведами. Хоча йогічний гнозис (джняна) в Індії часто розглядався як найвища форма пізнання, посилання на йогічний досвід під час філософських диспутів були заборонені як через його невимовність, так і внаслідок можливості різних інтерпретацій цього досвіду в термінах і доктринах будь-якої зі шкіл, що дискутували.
У буддизмі
Буддизм має тісні історичні й культурні зв'язки з індуїзмом, але значно розходиться з індуїзмом у питаннях, пов'язаних з релігійним досвідом. Його головна відмінність від індуїзму полягає в тому, що в основі буддійського вчення лежить релігійний досвід однієї людини — Сіддхартхи Ґаутами, прозваного Буддою через переживання ним цього досвіду. Послідовники Будди прагнули пережити той самий релігійний досвід, що й він. Саме психотехніка і йогічний досвід завжди відігравали визначальну й головну роль у буддизмі. Відповідно до розвитку буддизму і виникнення безлічі буддійських шкіл в основу того чи іншого напрямку лягали саме результати споглядання, і саме вони ставали критеріями його істинності. Водночас слід враховувати, що жодна буддійська система ніколи не розглядалася самими буддистами як вчення, що проголошує істину в останній інстанції. Буддійський погляд полягає в тому, що істина не може бути осягнена дискурсивно, описана в категоріях дискурсивного мислення і бути виражена засобами дискурсу. Це ставлення до доктрини і до філософії ясно виражене в буддійських текстах. Наприклад, дві провідні школи махаяни — мадхьямика (шуньявада) і йогачара (виджнянавада) — оцінювалися послідовниками буддизму суто прагматично, з точки зору їхньої корисності для духовного вдосконалення різних типів особистості. Мадхьямика, що категорично відкидала будь-який субстанціоналізм і проголошувала пустотність не тільки особистості (), але й елементів (дхарм), що становлять особистість, вважалася найпридатнішим засобом лікування психіки для людей, прив'язаних до власного «я», тоді як йогачара, що відкидала існування поза свідомістю даних, які утворюють зміст досвіду, рекомендувалася людям, прив'язаним до зовнішніх речей. При такому підході питання про те, що «правильніше насправді», виявляється некоректним, оскільки істина виражається не в теорії, а переживається в йогічному досвіді.
У суфізмі
Хоча всі мусульмани вірять, що вони йдуть до Бога й наблизяться до нього в раю після смерті і Судного дня, суфії вважають можливим ще за життя стати ближче до Бога і відчути єднання з ним.
Духовний шлях суфіїв складається з трьох етапів згідно з традицією, що спирається на слова Мухаммеда: «Шаріат — мої слова, тарікат — мої справи, — мої внутрішні стани». Шаріат, тарікат і хакікат взаємопов'язані.
Тарікат, шлях пізнання Бога, описують як «шлях, який виходить з шаріату, на широкій дорозі він називається куля, на стежці — тарік». Містичний досвід недосяжний без попереднього ревного виконання обмежень, що накладаються шаріатом. Однак тарікат — це вузький шлях яким йти важче. Він веде адепта, іменованого «салік» (подорожній), в мандрівку «сулук», через різні стоянки («»), до досягнення кінцевої мети, іменованої «таухіда» — віри в єдність й одиничність Аллаха.
У християнському містицизмі
Християнське віровчення загалом підтримує ідею про те, що Бог перебуває у всіх християнах, і що вони можуть відчути його в собі, віруючи в Ісуса. Християнський містицизм прагне шляхом наслідування Христа осягнути духовні істини, які недоступні для інтелекту. Англіканський священик розділяє «сходи досконалості» (scala perfectionis) на три стадії: «очисну» або аскетичну, «просвітительську» чи споглядальну, і «об'єднавчу», на якій можна побачити Бога. Третя стадія в деякому сенсі означає злиття з Богом. Вона може відбуватися по-різному, але в першу чергу асоціюється з божественною любов'ю відповідно до слів з Першого послання Івана: «Бог є любов, і хто пробуває в любові, перебуває в Бозі, і Бог у ньому». Одні тлумачення класичного містицизму вважають перші дві стадії підготовкою до третьої, тоді як інші стверджують, що всі три стадії перетинаються й переплітаються.
В ісихазмі
Ісихазм являє собою духовну практику, що заснована на заповіді Христа з Євангелія від Матвія «увійди до своєї комірчини і, зачинивши двері твої, і помолися Отцеві своєму, Який у тайні», і полягає в заглибленні в себе через припинення діяльності почуттів із метою пізнати Бога.
У XIV столітті можливість осягнення Бога була оспорена ченцем Варлаамом з Калабрії, який, хоча формально й належав до православної Східної Церкви, отримав схоластичну освіту й критикував ісихазм, ґрунтуючись на раціоналістичній філософії. Григорій Палама виступив на захист ісихазму, і після тривалої богословської дискусії вчення Варлаама було засуджено Східною Церквою як єретичне.
Основна практика ісихазму полягає в розумовому діянні, тобто в постійному повторенні Ісусової молитви: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного». При цьому ісихасти використовували Ісусову молитву просто як послідовність складів, що несе глибинний містичний сенс, і не надавали значення її буквальному трактуванню. Є. О. Торчинов вказує, що практика постійної молитви, яка передбачає повторення божественних імен, є універсальною для різних релігій. Величезну роль в ефективності її використання для досягнення релігійного досвіду відіграє установка свідомості, яка виражається у вірі в сакральність вимовного імені та в сотеріологічну ефективність його повторення.
В неоплатонізмі
Неоплатонізм являє собою сучасний термін для позначення релігійної та містичної філософії, яка сформувалася в III столітті на основі платонізму.
Неоплатонізм постулює, що душа повинна повернутися до вищого Блага тим же шляхом, яким вона зійшла з нього. Насамперед, їй потрібно повернутися до самої себе. Це досягається практикою чесноти, що націлена на уподібнення Богу і веде до Бога. Практика аскези робить людину більш духовною і стійкою істотою, звільняючи її від гріхів. Але стати безгрішним недостатньо, оскільки кінцева мета полягає в злитті в Богом (). Ця мета досягається спогляданням первозданного Сущого — Єдиного (Блага), — в містичному екстазі.
Душа може осягнути первозданне Суще і наблизитися до нього лише в стані повного спокою і смирення. Тому їй необхідно пройти через духовну підготовку. Почавши з споглядання матеріальних речей, душа йде всередину себе і занурюється в глибини, звідки для неї стає досяжним світ ідей (нус). Але й там вона не знаходить Єдине. Через концентрацію й напругу, перебуваючи в тиші й забувши про всі речі, душа набуває здатність споглядати Бога, основу буття, джерело всіх істот, початок душі. У той момент вона відчуває найвищу невимовне щастя, злившись із божественним і купаючись у сяйві вічності. Порфирій повідомляє, що Плотін за час їхнього шестирічного спілкування чотири рази пережив містичне єднання з Богом.
Історія сучасних наукових і релігійних поглядів
Термін «релігійний досвід» отримав широке розповсюдження в науці після виходу в 1902 році книги Вільяма Джеймса «Різноманіття релігійного досвіду». Однак дослідження цього предмета в західній теології почалися на багато століть раніше — відправною точкою осмислення релігійного досвіду в теології вчені вважають праці Блаженного Августина (V століття). У західній філософії релігійний досвід став самостійним предметом дослідження приблизно у другій половині XIX століття.
У XVIII—XX століттях декілька вельми впливових західних мислителів висунули ідею про те, що релігія й релігійні вірування можуть ґрунтуватися на релігійному досвіді. Іммануїл Кант вважав, що моральний імператив виправдовує релігійні вірування, а Джон Веслі стверджував, що релігійний досвід прихильників методизму став основою цього релігійного руху як способу життя. У XIX столітті Фрідріх Шлаєрмахер і [en] розвинули й розширили погляд, згідно з яким людський досвід (моральний і релігійний) виправдовує релігійні вірування.
Пізніше такий релігійний емпіризм став надзвичайно проблематичним і в період між двома світовими війнами був відкинутий Карлом Бартом. Проте, у XX столітті виправдання релігійних вірувань на підставі релігійного та морального досвіду зберегло свій вплив. Зокрема, прихильниками ліберальної теології були такі відомі вчені, як [en] і [en]. У XX—XXI ст. містичний досвід мали багато видатних учених, і це справило значний вплив на їхні наукові погляди. Південноафриканський філософ [en] у своїй книзі «Логіка містицизму» висловив важливість досліджень містичного досвіду такими словами:
Містичні висловлювання відображають дуже своєрідний і важливий спосіб дивитися на речі, який є настільки ж певним і характерним, як і будь-який інший…
Це містичне світосприйняття, зовсім не будучи особливим даром дивних людей, іменованих містиками, швидше становить частину досвіду більшості людей у всі часи, подібно до того як уявлення про горизонт і відкрите небо входять у більшість звичайних уявлень про світ. На горизонті об'єкти стають невиразними або сильно витягнутими, паралельні лінії сходяться тощо; точно так само в містичних областях досвіду деякі речі виглядають і поводяться зовсім не так, як у ближніх або середніх межах досвіду… Є люди, в яких через нездатність до математики розвивається відраза до всього цього предмету, і є люди, в яких подібна відраза розвивається через нездатність до містицизму, проте звідси не випливає, що та чи інша з цих здібностей не є різновидом звичайного людського обдарування, яке виражається у своєрідному типі висловлювань і дискурсу, по суті, з такою закономірністю, що заслуговує назви «логіки».
Оригінальний текст (рос.)Мистические высказывания отражают очень своеобразный и важный способ смотреть на вещи, который является столь же определенным и характерным, как любой другой…
Это мистическое мировосприятие, далеко не будучи особым даром странных людей, именуемых мистиками, скорее составляет часть опыта большинства людей во все времена, подобно тому как представления о горизонте и открытом небе входят в большинство обычных представлений о мире. На горизонте объекты становятся неясными или сильно вытянутыми, параллельные линии сходятся, и так далее; точно так же в мистических областях опыта некоторые вещи выглядят и ведут себя совсем не так, как в ближних или средних пределах опыта… Есть люди, у которых из-за неспособности к математике развивается отвращение ко всему этому предмету, и есть люди, у которых сходное отвращение развивается из-за неспособности к мистицизму, однако отсюда не следует, что та или иная из этих способностей не представляет собой разновидность обычного человеческого дарования, которое выражается в своеобразном типе высказываний и дискурса, по существу, с такой закономерностью, что заслуживает названия «логики».
Тепер в Російської Академії Наук ведуться дослідження, що стосуються впливу релігійного досвіду на генезис і структуру науки.
Сучасні академічні дослідження релігійного досвіду
Слідом за теологами і філософами релігійний досвід почали досліджувати представники різних галузей науки — релігієзнавці, психологи, історики, антропологи, соціологи тощо.
У психології релігії вивчення релігійного досвіду, розпочате Вільямом Джеймсом з аналізу причин і впливу на людину її навернення, містичних переживань, праведності й молитви, продовжилося вченими шляхом дослідження , релігійного змісту снів, медитації, впливу релігійного переконання й ритуалу, змінених станів свідомості, впливу сповіді, впливу окультних і культових феноменів, уживання наркотичних засобів з метою виклику релігійних переживань, релігійних впливів у галузі психопатології. Психологія релігії також іноді досліджує парапсихологічні феномени, але основну увагу вона все ж таки зосереджує на таких формах релігійного досвіду, як молитва, навернення, містичні переживання, відправлення релігійних обрядів і участь у релігійних громадах і культах.
Психологи широко використовують статистичні методи вивчення релігійної поведінки і станів свідомості та інтерпретацію даних, отриманих за допомогою анкетування й опитувань. Одна з головних цілей психології релігії полягає у виявленні тих впливів, які релігійний досвід справляє на поведінку індивідів і груп, тобто вивчення взаємодії особистісних і соціальних факторів. При цьому, однак, виникають труднощі, пов'язані з неможливістю повноцінного перекладу внутрішніх переживань особистості на мову наукових понять або навіть буденного спілкування. Дані масових опитувань і спроби експериментального фізіологічного дослідження містичних станів також дають досить бідні відомості. Основна проблема під час вивчення релігійного досвіду полягає в тому, що він важко піддається процедурі формалізації.
Дослідники припускають, що труднощі дослідження релігійного досвіду можуть бути подолані також і за допомогою менш поширених підходів, таких як аналітична психологія і трансперсональна психологія. Крім того, покладаються надії на просування досліджень релігійного досвіду в новій міждисциплінарній галузі — нейротеології, що вивчає взаємозв'язок релігійних переживань з діяльністю головного мозку.
Засоби виклику релігійних переживань
Існують різноманітні способи досягнення станів свідомості, притаманних релігійному досвіду. У багатьох релігійних текстах описані медитативні техніки, що ведуть до релігійних переживань. Тексти йоги й тантри згадують особливі методи, які ведуть до певних типів релігійного досвіду, зокрема: фізичні вправи, етичні приписи, рекомендації з харчування, психотехнічні процедури. Традиція Мантра Марги (Шлях мантри) підкреслює особливу важливість постійного повторення вголос або про себе особливих мантр, отриманих від учителя. Існує безліч практик, які використовують янтри. До числа методів досягнення релігійних переживань, не обмежених рамками якої-небудь релігійної традиції входять такі:
- Медитація
- Молитва
- Музика
- Танець, зокрема:
- Піст
- Інтенсивний біль, наприклад, при:
- [en]
- Сексуальне збудження
- Використання ентеогенів, зокрема:
Причинами релігійних переживань також є психологічні або нейрофізіологічні аномалії, наприклад:
- Глибока депресія або Шизофренія
- Скронева епілепсія
- Інсульт
- Близькосмертний досвід
- Збудження нейронів певних частин мозку, наприклад, змінним магнітним полем
В авраамічних релігіях спроби штучним шляхом викликати релігійні переживання, досягнення натхнення або одкровення від духовної сили можуть оцінюватися негативно (пов'язуватися з демонізмом і спіритизмом) і протиставлятися «істинному» духовному досвіду.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 4 листопада 2017.
- Религиозный опыт / Василенко Л. И. Философский словарь. М., 1999.
- Batson, C. D., Schoenrade, P., & Ventis, W. L. (1993). Religion and the individual: A social psychological perspective. Oxford University Press.
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- The psychology of religion : an empirical approach / Ralph W. Hood, Jr., Peter C. Hill, and Bernard Spilka. — 4th ed. — New York, London : The Guilford Press, 2009. — 636 с. — .
- Aaen-Stockdale C. Neuroscience for the soul // The Psychologist. — 2012. — Т. 25, № 7. — С. 520—523.
- Джемс, У. Многообразие религиозного опыта [ 29 листопада 2017 у Wayback Machine.]. Издание журнала «Русская Мысль». Москва, 1910., Лекция XVI.
- Habel, Norman, O'Donoghue, Michael and Maddox, Marion (1993). 'Religious experience'. In: Myth, ritual and the sacred. Introducing the phenomena of religion (Underdale: University of South Australia)
- Charlesworth, Max (1988). Religious experience. Unit A. Study guide 2 (Deakin University)
- Moore, B and Habel N (1982). Appendix 1. In: When religion goes to school (Adelaide: SACAE), pages 184—218.
- Otto, Rudolf (1972). Chapters 2-5. In: The idea of the holy (London: Oxford University Press), pages 5-30. [Originally published in 1923].
- Lewis, Ioan M (1986). Religion in context: cults and charisma (Cambridge: Cambridge University Press).
- Charlesworth M. Religious experience. Unit A. Study guide 2 (Deakin University, 1988).
- Иван Ильин. Аксиомы религиозного опыта. Глава 14. О вырождении религиозного опыта
- Grant, Sara. «Hindu Religious Experience» [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.], The Way, January 1978, Vol. 18, No. 1 Varieties of Religious Experience.
- McDaniel, June. «Experience» [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] in Studying Hinduism: Key Concepts and Methods, ed. Sushil Mittal and Gene Thursby, eds. London and New York: Routledge, 2008.
- Торчинов Е. А. Мистический (трансперсональный) опыт и метафизика.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2011. Процитовано 4 листопада 2017.
- Annemarie Schimmel, Mystical Dimensions of Islam (1975) pg.99
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- Issues in Science and Religion, Ian Barbour, Prentice-Hall, 1966, page 68, 79
- Issues in Science and Religion, Ian Barbour, Prentice-Hall, 1966, page 114, 116—119
- Хант Г. Т. О природе сознания: С когнитивной, феноменологической и трансперсональной точек зрения / Г. Т. Хант; Пер. с англ. А. Киселева. — М. : ООО «Издательство ACT» и др., 2004. — 555, [5] с.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 4 листопада 2017.
- Коллинз Г. Р. Религия и психология (religion and psychology) / Психологическая энциклопедия. Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха [ 23 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Гараджа В. Религиеведение [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Польсков К. О. К вопросу о научном богословском методе / К. О. Польсков // Вопросы философии. — 2010. — N 7. — С. 93—101. [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Смит Н. Современные системы психологии: История, постулаты, практика.— Olma Media Group, 2003. — С. 120—121. — 382 с. — .
- Торчинов Е. А. Религии мира: опыт запредельного. Психотехника и трансперсональные состояния [ 23 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Гаськова М. И. Интегральный подход в изучении религии: опыт использования новой парадигмы знания. [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Newberg A. B. Neuroscience and Religion: Neurotheology / Jones L. (ed.) Encyclopedia of Religion. — 2nd ed., 2005. — vol.10. — pp.6492—6495. — ]
- Newberg A. B. Neurotheology: This Is Your Brain On Religion. [ 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Powell V. Neurotheology — With God In Mind [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Daniélou, Alain: Yoga, methods of re-integration
- . Архів оригіналу за 16 січня 2010. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2017.
- Deida, David. «Finding God Through Sex»
- . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 4 листопада 2017.
- Кейті Байрон. «Loving What Is»
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 4 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 4 листопада 2017.
- Раймонд Моуді. «Life After Life»
- Persinger M.A., et al. . — Т. 1, вип. 7. — С. 808–830. — ISSN 2135-8212.
Література
- Торчинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного. Психотехника и трансперсональные состояния. — СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1997.
- Ильин И. А. Аксиомы религиозного опыта. — М.: АСТ, 2002. — 592 с. —
- Забияко А. П. Религиозный опыт // Религиоведение: Энциклопедический словарь. — М.: Академический проект, 2006. — С. 866—867.
Посилання
- Містичний досвід; Релігійний досвід [ 14 липня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Нумінозний // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 136.
- Article from the Institute for the Biocultural Study of Religion
- Peru: Hell and Back [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] National Geographic explores the uses of Ayahuasca in Shamanic healing
- Is This Your Brain On God? [ 19 вересня 2009 у Wayback Machine.] (May 2009 week long NPR series)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Religijnij dosvid takozh duhovnij dosvid mistichnij dosvid sub yektivnij zhittyevij dosvid zustrichej z vishoyu realnistyu vidchuttya prisutnosti bezmezhnoyi tayemnici v zhitti lyudini vidchuttya zalezhnosti vid bozhestvennoyi sili abo vid nevidimogo stanu rechej pochuttya provini i strahu pered bozhim sudom abo vnutrishnye umirotvorennya v nadiyi na bozhestvenne vseproshennya Ob yektivne vivchennya religijnogo dosvidu ye skladnoyu zadacheyu cherez sub yektivnist cogo fenomena Odnak viyavlennya vchenimi podibnostej i vidminnostej mizh riznimi proyavami religijnogo dosvidu zrobilo mozhlivim akademichni doslidzhennya cogo predmeta Bagato religijnih i mistichnih tradicij rozglyadayut religijnij dosvid yak dijsni zustrichi z Bogom abo bogami abo dijsnij kontakt iz inshimi realnostyami U nauci isnuyut dvi tochki zoru na religijnij dosvid odna z nih polyagaye v tomu sho religijnij dosvid ye funkciyeyu lyudskogo mozku i piddayetsya naukovomu vivchennyu insha vvazhaye religijnij dosvid teoretichnoyu konstrukciyeyu yaka ne maye naukovogo sensu U riznih religijnih tradiciyah isnuye bezlich nazv ta opisiv religijnogo dosvidu Podolannya obmezhenosti vlasnogo buttya i zlittya z bozhestvennim svitlom hasidizm Povne roz yednannya zi svitom u deyakih techiyah induyizmu vklyuchayuchi samkh yu i jogu Zvilnennya vid put karmi moksha v sikhizmi dzhajnizmi ta induyizmi nirvana v buddizmi Osyagnennya istinnoyi prirodi lyudini satori v dzen buddizmi de v daosizmi Yednannya z Bogom enozis u neoplatonizmi i obozhennya v hristiyanstvi brahma nirvana v induyizmi Osyagnennya vnutrishnogo yestva i fitra v islami Blazhenne perezhivannya spravzhnoyi vnutrishnoyi suti samadhi abo svarupa avirbhava v induyizmi Znyattya socialnih zaboron i povernennya u prirodnij stan ViznachennyaViznachennya Vilyama Dzhejmsa Psiholog i filosof Vilyam Dzhejms u knizi Riznomanittya religijnogo dosvidu opisav chotiri osnovni harakteristiki religijnogo mistichnogo dosvidu Nevimovnist angl Ineffable Najkrashij kriterij dlya rozpiznavannya mistichnih staniv svidomosti nemozhlivist z boku togo hto perezhiv yih pidibrati slova dlya yih opisu cherez vidsutnist sliv zdatnih upovni viraziti sutnist cogo rodu perezhivan Intuyitivnist Noetic Mistichni stani dlya togo hto perezhivaye yih ye osoblivoyu formoyu piznavannya Za dopomogoyu cih staniv lyudina pronikaye v glibinu istin zakritu dlya tverezogo rozumu Voni ye odkrovennyami momentami vnutrishnogo prosvitlennya nezmirno vazhlivimi dlya togo hto yih perezhiv i nad chiyim zhittyam vlada yih zalishayetsya neporushnoyu do kincya Korotkochasnist Transient Za ridkisnimi vinyatkami voni trivayut vid pivgodini do dvoh godin pislya chogo znikayut ustupivshi misce budennoyi svidomosti Pislya yih zniknennya vazhko vidtvoriti v pam yati yihni vlastivosti odnak koli voni znovu vidviduyut lyudinu vona piznaye yih Bezdiyalnist voli Passive Hocha mistichni stani mozhna viklikati dovilno napriklad zoseredzhennyam uvagi ritmichnimi ruhami tila abo inshim yakim nebud sposobom yak tilki stan svidomosti nabuv harakterni dlya cogo perezhivannya oznaki mistik pochinaye vidchuvati svoyu volyu nibi paralizovanoyu abo navit takoyu sho perebuvaye u vladi yakoyis vishoyi sili Viznachennya Normana Habelya Vidomij avstralijskij teolog Norman Habel viznachaye religijnij dosvid yak strukturovanij shlyah na yakomu viruyuchij u mezhah pevnoyi religijnoyi tradiciyi vstupaye u vidnosini zi svyashennim abo otrimuye obiznanist pro svyashenne Religijnij dosvid za samoyu svoyeyu prirodoyu vihodit za mezhi budennosti transcenduye Religijnij dosvid v ryadi vipadkiv vazhko vidrizniti na osnovi sposterezhennya vid psihopatologichnih staniv takih yak psihoz div she metempsihoz abo vid inshih form zminenih staniv svidomosti Ne vsi perezhivannya nadprirodnogo stosuyutsya religijnogo dosvidu Vihodyachi z viznachennya Habelya religijnij dosvid ne vklyuchaye v sebe psihopatologichni stani i stani indukovani psihoaktivnimi rechovinami oskilki ci stani perevazhno perezhivayutsya poza ramkami pevnoyi religijnoyi tradiciyi Mur i Habel vidilili dva tipi religijnogo dosvidu bezposerednij i oposeredkovanij Oposeredkovanij Oposeredkovanij dosvid viruyuchij nabuvaye za dopomogoyu dopomizhnih zasobiv takih yak rituali osoblivi osobistosti religijni grupi totemni ob yekti abo priroda Bezposerednij Bezposerednij dosvid prihodit do viruyuchogo bez bud yakogo vtruchannya Pri comu bozhestvo abo bozhestvenne sprijmayetsya bezposeredno Viznachennya Richarda Svinberna Filosof i pravoslavnij bogoslov Richard Svinbern u svoyij knizi Vira j rozum sformulyuvav p yat kategorij na yaki dilitsya religijnij dosvid Publichnij viruyuchij bachit diyannya voli Gospodnoyi tam de mozhlivi inshi poyasnennya napriklad pid chas spoglyadanni malovnichogo zahodu soncya Publichnij nadzvichajna podiya sho porushuye zakoni prirodi napriklad hodinnya po vodi Osobistij piddayetsya opisu zvichajnoyu movoyu napriklad drabina Yakova Osobistij nevimovnij zvichajnoyu movoyu zazvichaj ce mistichnij dosvid napriklad bilij kolir ne perestav buti bilim i chornij kolir ne perestav buti chornim ale chornij stav bilim i bilij stav chornim Osobistij neviznachene vseohopne vidchuttya vplivu Boga na chiyes zhittya Svinbern takozh zaproponuvav dva principi dlya ocinki religijnogo dosvidu Princip dovirlivosti za vidsutnosti prichin dlya nedoviri treba prijmati te sho zdayetsya istinnim napriklad yaksho hto nebud vlasnimi ochima bachit hodinnya po vodi vin povinen viriti sho ce dijsno vidbuvayetsya Princip svidoctva za vidsutnosti prichin dlya nedoviri slid prijmati te sho govoryat pro religijnij dosvid sposterigachi abo viruyuchi Klasichni viznachennya nimeckij mislitel Rudolf Otto 1869 1937 stverdzhuvav sho vsim riznovidam religijnogo dosvidu nezalezhno vid kulturnogo seredovisha vlastivij odin zagalnij chinnik yakij vin viznachaye yak numinoznij Numinoznij dosvid vklyuchaye krim inshih aspektiv taku dihotomiyu mysterium tremendum tendenciyu viklikati strah i trepet i mysterium fascinans tendenciyu prityaguvati zacharovuvati j pidkoryati Otto vvazhav numinoznij dosvid yedino mozhlivim religijnim dosvidom vislovlyuyuchi ce takimi slovami Nemaye religiyi v yakij vona numinoznist ne prisutnya yak spravzhnya svyato berezhena sut i bez neyi religiya ne zaslugovuye prava nazivatisya religiyeyu Otto ne prijmav userjoz yakij nebud inshij vid religijnogo dosvidu napriklad ekstaz i religijnu nesamovitist i vvazhav yih vstupom do religiyi Ekstaz pri ekstatichnih perezhivannyah lyudina vidchuvaye sho jogo Dusha abo duh pokidaye tilo div Zmist ekstatichnih perezhivan polyagaye v podorozhah inshimi svitami v yakih nabuvayetsya znannya pro vishi realnosti zokrema j pro potojbichnij sviti Cej tip religijnogo dosvidu harakternij dlya shamaniv Nesamovitist pri nesamovitosti oderzhimosti Bog yavlyayetsya viruyuchomu zzovni Svyata sila istota abo volya vhodit u tilo abo svidomist individa j opanovuye jogo Lyudej sprijnyatlivih do oderzhimosti inodi nazivayut mediumami Bozhestvo duh chi nadprirodna istota vikoristovuye takogo individa dlya zv yazku z imanentnim svitom Lyuyis stverdzhuye sho ekstaz i oderzhimist po suti yavlyayut soboyu odne j te same perezhivannya i ekstaz ye lishe odniyeyu z form oderzhimosti Zovnishnij proyav cogo fenomena pidtverdzhuye cyu tochku zoru oskilki shamani viglyadayut yak oderzhimi duhami mediumi i hocha voni pretenduyut na zdatnist keruvati duhami u ryadi vipadkiv shamani vtrachayut kontrol Mistichnij mistichnij dosvid bagato v chomu protilezhnij do numinoznogo dosvidu Pri mistichnomu dosvidi vsi vidminnosti dlya adepta znikayut i vin zlivayetsya z kosmosom bozhestvom chi inshoyu transcendentnoyu realnistyu Britanskij shodoznavec vidiliv dva riznovidi mistichnogo dosvidu prirodnij mistichnij dosvid i religijnij mistichnij dosvid Do prirodnogo mistichnogo dosvidu vidnositsya napriklad zlittya zi svoyim glibinnim Ya abo perezhivannya yednosti z prirodoyu Prirodnij mistichnij dosvid dokorinno vidriznyayetsya vid religijnogo oskilki vin ne priv yazanij do yakoyi nebud tradiciyi odnak vin yavlyaye soboyu duhovnij dosvid zdatnij gliboko vplinuti na individa Duhovne probudzhennya duhovne probudzhennya ye religijnim dosvidom sho vede do samorealizaciyi abo vstanovlennya zv yazku z duhovnimi aspektami buttya Duzhe chasto duhovne probudzhennya peretvoryuye vse zhittya individa Termin duhovne probudzhennya mozhe poznachati bud yakij tip religijnogo dosvidu z velmi shirokogo spektra vklyuchayuchi narodzhennya zgori v hristiyanstvi blizkosmertnij dosvid a takozh mistichnij dosvid vklyuchayuchi induyistsku mokshu i buddijske prosvitlennya Poyasnennya religijnogo dosviduReligijnij dosvid z tochki zoru materialistichnogo j idealistichnogo svitoglyadu Z tochki zoru svitoglyadu idealizmu religijnij dosvid rozglyadayetsya yak realne osyagnennya ideyi abo vpliv duha Mozhlivist nadprirodnogo ne vidkidayetsya i nadprirodni proyavi rozglyadayutsya yak prichina spravzhnogo religijnogo dosvidu Vodnochas deyakij religijnij dosvid mozhe ocinyuvatisya kritichno j ocinyuvatisya poglyadu vidsutnosti nadprirodnih proyaviv u nomu nezvazhayuchi na nayavnist pretenzij na ce V idealistichnih i religijnih koncepciyah religijnogo dosvidu mozhut virazhatisya ideyi pro dostupnist deyakih abo bilshosti form religijnogo dosvidu tilki dlya deyakih osobistostej gotovih do cogo abo obranih dlya cogo Napriklad poshireni ideyi pro te sho lyudska osobistist povinna buti gotova j zrila dlya bachennya Boga Negotovnist do prijnyattya cogo dosvidu mozhe rozglyadatisya z poglyadu duhovnogo rivnya lyudini abo jogo grihovnosti U materialistichnih koncepciyah religijnogo dosvidu akcent mozhe buti perenesenij na zv yazok religijnogo dosvidu z perezhivannyami j fiziologichnimi yavishami v lyudskomu organizmi rezultat chuttyevogo dosvidu a realnist dosvidu nadprirodna skladova ocinyuyetsya skeptichno abo povnistyu vidkidayetsya U materialistichnih koncepciyah religijnij dosvid mozhe rozglyadatisya yak ilyuziya samoobman u bilshosti vipadkiv todi yak u religijnih koncepciyah mozhlivist samoobmanu dopuskayetsya ale ne poshiryuyetsya na vsi vipadki religijnogo dosvidu Religijni ta mistichni perekonannya V induyizmi Rozmayittya religijnogo dosvidu v induyizmi vidobrazhayetsya u velicheznij kilkosti zovni shozhih proyaviv prote za vsima cimi proyavami hovayetsya universalna mudrist osyagnennya Brahmana Najdavnishi opisi induyistskogo religijnogo dosvidu navedeno u Vedah i Upanishadah de voni vikladeni vid osobi drevnih mudreciv rishi yaki spoglyadali bogiv i inshi sviti i zherciv yaki perebuvali pid vplivom svyashennogo napoyu soma U Joga sutrah Patandzhali opisani tehniki meditaciyi sho dozvolyayut dosyagti stanu samadhi sho vede do ostatochnogo zvilnennya vid strazhdan cogo svitu kajvalye Tisno pov yazana z praktikoyu jogi tradiciya tantri v chislennih tekstah yakoyi dokladno obgovoryuyetsya znachennya j rol religijnogo dosvidu Religijnij dosvid takozh opisuyetsya v Mahabharati i Ramayani Odin iz najvidomishih i najvazhlivishih dlya induyizmu opisiv religijnogo dosvidu mistitsya u Bgagavad giti Osobistij religijnij dosvid zavzhdi mav velicheznu vagu v induyizmi chomu spriyav visokij status psihotehniki v kulturi Indiyi Odnak dogmatichne shanuvannya Ved v induyizmi desho prinizhuye cinnist jogichnogo dosvidu poza jogo spivvidnesennyam z doktrinoyu zadanoyu Vedami Hocha jogichnij gnozis dzhnyana v Indiyi chasto rozglyadavsya yak najvisha forma piznannya posilannya na jogichnij dosvid pid chas filosofskih disputiv buli zaboroneni yak cherez jogo nevimovnist tak i vnaslidok mozhlivosti riznih interpretacij cogo dosvidu v terminah i doktrinah bud yakoyi zi shkil sho diskutuvali U buddizmi Buddizm maye tisni istorichni j kulturni zv yazki z induyizmom ale znachno rozhoditsya z induyizmom u pitannyah pov yazanih z religijnim dosvidom Jogo golovna vidminnist vid induyizmu polyagaye v tomu sho v osnovi buddijskogo vchennya lezhit religijnij dosvid odniyeyi lyudini Siddharthi Gautami prozvanogo Buddoyu cherez perezhivannya nim cogo dosvidu Poslidovniki Buddi pragnuli perezhiti toj samij religijnij dosvid sho j vin Same psihotehnika i jogichnij dosvid zavzhdi vidigravali viznachalnu j golovnu rol u buddizmi Vidpovidno do rozvitku buddizmu i viniknennya bezlichi buddijskih shkil v osnovu togo chi inshogo napryamku lyagali same rezultati spoglyadannya i same voni stavali kriteriyami jogo istinnosti Vodnochas slid vrahovuvati sho zhodna buddijska sistema nikoli ne rozglyadalasya samimi buddistami yak vchennya sho progoloshuye istinu v ostannij instanciyi Buddijskij poglyad polyagaye v tomu sho istina ne mozhe buti osyagnena diskursivno opisana v kategoriyah diskursivnogo mislennya i buti virazhena zasobami diskursu Ce stavlennya do doktrini i do filosofiyi yasno virazhene v buddijskih tekstah Napriklad dvi providni shkoli mahayani madhyamika shunyavada i jogachara vidzhnyanavada ocinyuvalisya poslidovnikami buddizmu suto pragmatichno z tochki zoru yihnoyi korisnosti dlya duhovnogo vdoskonalennya riznih tipiv osobistosti Madhyamika sho kategorichno vidkidala bud yakij substancionalizm i progoloshuvala pustotnist ne tilki osobistosti ale j elementiv dharm sho stanovlyat osobistist vvazhalasya najpridatnishim zasobom likuvannya psihiki dlya lyudej priv yazanih do vlasnogo ya todi yak jogachara sho vidkidala isnuvannya poza svidomistyu danih yaki utvoryuyut zmist dosvidu rekomenduvalasya lyudyam priv yazanim do zovnishnih rechej Pri takomu pidhodi pitannya pro te sho pravilnishe naspravdi viyavlyayetsya nekorektnim oskilki istina virazhayetsya ne v teoriyi a perezhivayetsya v jogichnomu dosvidi U sufizmi Hocha vsi musulmani viryat sho voni jdut do Boga j nablizyatsya do nogo v rayu pislya smerti i Sudnogo dnya sufiyi vvazhayut mozhlivim she za zhittya stati blizhche do Boga i vidchuti yednannya z nim Duhovnij shlyah sufiyiv skladayetsya z troh etapiv zgidno z tradiciyeyu sho spirayetsya na slova Muhammeda Shariat moyi slova tarikat moyi spravi moyi vnutrishni stani Shariat tarikat i hakikat vzayemopov yazani Tarikat shlyah piznannya Boga opisuyut yak shlyah yakij vihodit z shariatu na shirokij dorozi vin nazivayetsya kulya na stezhci tarik Mistichnij dosvid nedosyazhnij bez poperednogo revnogo vikonannya obmezhen sho nakladayutsya shariatom Odnak tarikat ce vuzkij shlyah yakim jti vazhche Vin vede adepta imenovanogo salik podorozhnij v mandrivku suluk cherez rizni stoyanki do dosyagnennya kincevoyi meti imenovanoyi tauhida viri v yednist j odinichnist Allaha U hristiyanskomu misticizmi Hristiyanske virovchennya zagalom pidtrimuye ideyu pro te sho Bog perebuvaye u vsih hristiyanah i sho voni mozhut vidchuti jogo v sobi viruyuchi v Isusa Hristiyanskij misticizm pragne shlyahom nasliduvannya Hrista osyagnuti duhovni istini yaki nedostupni dlya intelektu Anglikanskij svyashenik rozdilyaye shodi doskonalosti scala perfectionis na tri stadiyi ochisnu abo asketichnu prosvititelsku chi spoglyadalnu i ob yednavchu na yakij mozhna pobachiti Boga Tretya stadiya v deyakomu sensi oznachaye zlittya z Bogom Vona mozhe vidbuvatisya po riznomu ale v pershu chergu asociyuyetsya z bozhestvennoyu lyubov yu vidpovidno do sliv z Pershogo poslannya Ivana Bog ye lyubov i hto probuvaye v lyubovi perebuvaye v Bozi i Bog u nomu Odni tlumachennya klasichnogo misticizmu vvazhayut pershi dvi stadiyi pidgotovkoyu do tretoyi todi yak inshi stverdzhuyut sho vsi tri stadiyi peretinayutsya j pereplitayutsya V isihazmi Isihazm yavlyaye soboyu duhovnu praktiku sho zasnovana na zapovidi Hrista z Yevangeliya vid Matviya uvijdi do svoyeyi komirchini i zachinivshi dveri tvoyi i pomolisya Otcevi svoyemu Yakij u tajni i polyagaye v zagliblenni v sebe cherez pripinennya diyalnosti pochuttiv iz metoyu piznati Boga U XIV stolitti mozhlivist osyagnennya Boga bula osporena chencem Varlaamom z Kalabriyi yakij hocha formalno j nalezhav do pravoslavnoyi Shidnoyi Cerkvi otrimav sholastichnu osvitu j kritikuvav isihazm gruntuyuchis na racionalistichnij filosofiyi Grigorij Palama vistupiv na zahist isihazmu i pislya trivaloyi bogoslovskoyi diskusiyi vchennya Varlaama bulo zasudzheno Shidnoyu Cerkvoyu yak yeretichne Osnovna praktika isihazmu polyagaye v rozumovomu diyanni tobto v postijnomu povtorenni Isusovoyi molitvi Gospodi Isuse Hriste Sinu Bozhij pomiluj mene grishnogo Pri comu isihasti vikoristovuvali Isusovu molitvu prosto yak poslidovnist skladiv sho nese glibinnij mistichnij sens i ne nadavali znachennya yiyi bukvalnomu traktuvannyu Ye O Torchinov vkazuye sho praktika postijnoyi molitvi yaka peredbachaye povtorennya bozhestvennih imen ye universalnoyu dlya riznih religij Velicheznu rol v efektivnosti yiyi vikoristannya dlya dosyagnennya religijnogo dosvidu vidigraye ustanovka svidomosti yaka virazhayetsya u viri v sakralnist vimovnogo imeni ta v soteriologichnu efektivnist jogo povtorennya V neoplatonizmi Neoplatonizm yavlyaye soboyu suchasnij termin dlya poznachennya religijnoyi ta mistichnoyi filosofiyi yaka sformuvalasya v III stolitti na osnovi platonizmu Neoplatonizm postulyuye sho dusha povinna povernutisya do vishogo Blaga tim zhe shlyahom yakim vona zijshla z nogo Nasampered yij potribno povernutisya do samoyi sebe Ce dosyagayetsya praktikoyu chesnoti sho nacilena na upodibnennya Bogu i vede do Boga Praktika askezi robit lyudinu bilsh duhovnoyu i stijkoyu istotoyu zvilnyayuchi yiyi vid grihiv Ale stati bezgrishnim nedostatno oskilki kinceva meta polyagaye v zlitti v Bogom Cya meta dosyagayetsya spoglyadannyam pervozdannogo Sushogo Yedinogo Blaga v mistichnomu ekstazi Dusha mozhe osyagnuti pervozdanne Sushe i nablizitisya do nogo lishe v stani povnogo spokoyu i smirennya Tomu yij neobhidno projti cherez duhovnu pidgotovku Pochavshi z spoglyadannya materialnih rechej dusha jde vseredinu sebe i zanuryuyetsya v glibini zvidki dlya neyi staye dosyazhnim svit idej nus Ale j tam vona ne znahodit Yedine Cherez koncentraciyu j naprugu perebuvayuchi v tishi j zabuvshi pro vsi rechi dusha nabuvaye zdatnist spoglyadati Boga osnovu buttya dzherelo vsih istot pochatok dushi U toj moment vona vidchuvaye najvishu nevimovne shastya zlivshis iz bozhestvennim i kupayuchis u syajvi vichnosti Porfirij povidomlyaye sho Plotin za chas yihnogo shestirichnogo spilkuvannya chotiri razi perezhiv mistichne yednannya z Bogom Istoriya suchasnih naukovih i religijnih poglyadiv Termin religijnij dosvid otrimav shiroke rozpovsyudzhennya v nauci pislya vihodu v 1902 roci knigi Vilyama Dzhejmsa Riznomanittya religijnogo dosvidu Odnak doslidzhennya cogo predmeta v zahidnij teologiyi pochalisya na bagato stolit ranishe vidpravnoyu tochkoyu osmislennya religijnogo dosvidu v teologiyi vcheni vvazhayut praci Blazhennogo Avgustina V stolittya U zahidnij filosofiyi religijnij dosvid stav samostijnim predmetom doslidzhennya priblizno u drugij polovini XIX stolittya U XVIII XX stolittyah dekilka velmi vplivovih zahidnih misliteliv visunuli ideyu pro te sho religiya j religijni viruvannya mozhut gruntuvatisya na religijnomu dosvidi Immanuyil Kant vvazhav sho moralnij imperativ vipravdovuye religijni viruvannya a Dzhon Vesli stverdzhuvav sho religijnij dosvid prihilnikiv metodizmu stav osnovoyu cogo religijnogo ruhu yak sposobu zhittya U XIX stolitti Fridrih Shlayermaher i en rozvinuli j rozshirili poglyad zgidno z yakim lyudskij dosvid moralnij i religijnij vipravdovuye religijni viruvannya Piznishe takij religijnij empirizm stav nadzvichajno problematichnim i v period mizh dvoma svitovimi vijnami buv vidkinutij Karlom Bartom Prote u XX stolitti vipravdannya religijnih viruvan na pidstavi religijnogo ta moralnogo dosvidu zbereglo svij vpliv Zokrema prihilnikami liberalnoyi teologiyi buli taki vidomi vcheni yak en i en U XX XXI st mistichnij dosvid mali bagato vidatnih uchenih i ce spravilo znachnij vpliv na yihni naukovi poglyadi Pivdennoafrikanskij filosof en u svoyij knizi Logika misticizmu visloviv vazhlivist doslidzhen mistichnogo dosvidu takimi slovami Mistichni vislovlyuvannya vidobrazhayut duzhe svoyeridnij i vazhlivij sposib divitisya na rechi yakij ye nastilki zh pevnim i harakternim yak i bud yakij inshij Ce mistichne svitosprijnyattya zovsim ne buduchi osoblivim darom divnih lyudej imenovanih mistikami shvidshe stanovit chastinu dosvidu bilshosti lyudej u vsi chasi podibno do togo yak uyavlennya pro gorizont i vidkrite nebo vhodyat u bilshist zvichajnih uyavlen pro svit Na gorizonti ob yekti stayut neviraznimi abo silno vityagnutimi paralelni liniyi shodyatsya tosho tochno tak samo v mistichnih oblastyah dosvidu deyaki rechi viglyadayut i povodyatsya zovsim ne tak yak u blizhnih abo serednih mezhah dosvidu Ye lyudi v yakih cherez nezdatnist do matematiki rozvivayetsya vidraza do vsogo cogo predmetu i ye lyudi v yakih podibna vidraza rozvivayetsya cherez nezdatnist do misticizmu prote zvidsi ne viplivaye sho ta chi insha z cih zdibnostej ne ye riznovidom zvichajnogo lyudskogo obdaruvannya yake virazhayetsya u svoyeridnomu tipi vislovlyuvan i diskursu po suti z takoyu zakonomirnistyu sho zaslugovuye nazvi logiki Originalnij tekst ros Misticheskie vyskazyvaniya otrazhayut ochen svoeobraznyj i vazhnyj sposob smotret na veshi kotoryj yavlyaetsya stol zhe opredelennym i harakternym kak lyuboj drugoj Eto misticheskoe mirovospriyatie daleko ne buduchi osobym darom strannyh lyudej imenuemyh mistikami skoree sostavlyaet chast opyta bolshinstva lyudej vo vse vremena podobno tomu kak predstavleniya o gorizonte i otkrytom nebe vhodyat v bolshinstvo obychnyh predstavlenij o mire Na gorizonte obekty stanovyatsya neyasnymi ili silno vytyanutymi parallelnye linii shodyatsya i tak dalee tochno tak zhe v misticheskih oblastyah opyta nekotorye veshi vyglyadyat i vedut sebya sovsem ne tak kak v blizhnih ili srednih predelah opyta Est lyudi u kotoryh iz za nesposobnosti k matematike razvivaetsya otvrashenie ko vsemu etomu predmetu i est lyudi u kotoryh shodnoe otvrashenie razvivaetsya iz za nesposobnosti k misticizmu odnako otsyuda ne sleduet chto ta ili inaya iz etih sposobnostej ne predstavlyaet soboj raznovidnost obychnogo chelovecheskogo darovaniya kotoroe vyrazhaetsya v svoeobraznom tipe vyskazyvanij i diskursa po sushestvu s takoj zakonomernostyu chto zasluzhivaet nazvaniya logiki Teper v Rosijskoyi Akademiyi Nauk vedutsya doslidzhennya sho stosuyutsya vplivu religijnogo dosvidu na genezis i strukturu nauki Suchasni akademichni doslidzhennya religijnogo dosviduSlidom za teologami i filosofami religijnij dosvid pochali doslidzhuvati predstavniki riznih galuzej nauki religiyeznavci psihologi istoriki antropologi sociologi tosho U psihologiyi religiyi vivchennya religijnogo dosvidu rozpochate Vilyamom Dzhejmsom z analizu prichin i vplivu na lyudinu yiyi navernennya mistichnih perezhivan pravednosti j molitvi prodovzhilosya vchenimi shlyahom doslidzhennya religijnogo zmistu sniv meditaciyi vplivu religijnogo perekonannya j ritualu zminenih staniv svidomosti vplivu spovidi vplivu okultnih i kultovih fenomeniv uzhivannya narkotichnih zasobiv z metoyu vikliku religijnih perezhivan religijnih vpliviv u galuzi psihopatologiyi Psihologiya religiyi takozh inodi doslidzhuye parapsihologichni fenomeni ale osnovnu uvagu vona vse zh taki zoseredzhuye na takih formah religijnogo dosvidu yak molitva navernennya mistichni perezhivannya vidpravlennya religijnih obryadiv i uchast u religijnih gromadah i kultah Psihologi shiroko vikoristovuyut statistichni metodi vivchennya religijnoyi povedinki i staniv svidomosti ta interpretaciyu danih otrimanih za dopomogoyu anketuvannya j opituvan Odna z golovnih cilej psihologiyi religiyi polyagaye u viyavlenni tih vpliviv yaki religijnij dosvid spravlyaye na povedinku individiv i grup tobto vivchennya vzayemodiyi osobistisnih i socialnih faktoriv Pri comu odnak vinikayut trudnoshi pov yazani z nemozhlivistyu povnocinnogo perekladu vnutrishnih perezhivan osobistosti na movu naukovih ponyat abo navit budennogo spilkuvannya Dani masovih opituvan i sprobi eksperimentalnogo fiziologichnogo doslidzhennya mistichnih staniv takozh dayut dosit bidni vidomosti Osnovna problema pid chas vivchennya religijnogo dosvidu polyagaye v tomu sho vin vazhko piddayetsya proceduri formalizaciyi Doslidniki pripuskayut sho trudnoshi doslidzhennya religijnogo dosvidu mozhut buti podolani takozh i za dopomogoyu mensh poshirenih pidhodiv takih yak analitichna psihologiya i transpersonalna psihologiya Krim togo pokladayutsya nadiyi na prosuvannya doslidzhen religijnogo dosvidu v novij mizhdisciplinarnij galuzi nejroteologiyi sho vivchaye vzayemozv yazok religijnih perezhivan z diyalnistyu golovnogo mozku Zasobi vikliku religijnih perezhivanIsnuyut riznomanitni sposobi dosyagnennya staniv svidomosti pritamannih religijnomu dosvidu U bagatoh religijnih tekstah opisani meditativni tehniki sho vedut do religijnih perezhivan Teksti jogi j tantri zgaduyut osoblivi metodi yaki vedut do pevnih tipiv religijnogo dosvidu zokrema fizichni vpravi etichni pripisi rekomendaciyi z harchuvannya psihotehnichni proceduri Tradiciya Mantra Margi Shlyah mantri pidkreslyuye osoblivu vazhlivist postijnogo povtorennya vgolos abo pro sebe osoblivih mantr otrimanih vid uchitelya Isnuye bezlich praktik yaki vikoristovuyut yantri Do chisla metodiv dosyagnennya religijnih perezhivan ne obmezhenih ramkami yakoyi nebud religijnoyi tradiciyi vhodyat taki Meditaciya Molitva Muzika Tanec zokrema Sama Pist Intensivnij bil napriklad pri en Seksualne zbudzhennya Vikoristannya enteogeniv zokrema Ayavaska Dimetiltriptamin Bgang Kannabinoyidi Shavliya vishuniv Salvinorin A Lofofora Vilyamsa Meskalin Psilocybe cubensis Psilocibin Muhomor chervonij Muscimol Prichinami religijnih perezhivan takozh ye psihologichni abo nejrofiziologichni anomaliyi napriklad Gliboka depresiya abo Shizofreniya Skroneva epilepsiya Insult Blizkosmertnij dosvid Zbudzhennya nejroniv pevnih chastin mozku napriklad zminnim magnitnim polem V avraamichnih religiyah sprobi shtuchnim shlyahom viklikati religijni perezhivannya dosyagnennya nathnennya abo odkrovennya vid duhovnoyi sili mozhut ocinyuvatisya negativno pov yazuvatisya z demonizmom i spiritizmom i protistavlyatisya istinnomu duhovnomu dosvidu Div takozhZminenij stan svidomosti Kognitivne religiyeznavstvo Sindrom depersonalizaciyi derealizaciyi Prosvitlennya Enteogeni Kundalini Blizkosmertni vrazhennya Nirvana Misticizm Psihologiya religiyi Transpersonalna psihologiya Ob yavlennya Samadhi Samopiznannya Teta ritm Riznomanittya religijnogo dosviduPrimitki Arhiv originalu za 31 bereznya 2015 Procitovano 4 listopada 2017 Religioznyj opyt Vasilenko L I Filosofskij slovar M 1999 Batson C D Schoenrade P amp Ventis W L 1993 Religion and the individual A social psychological perspective Oxford University Press Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 4 listopada 2017 The psychology of religion an empirical approach Ralph W Hood Jr Peter C Hill and Bernard Spilka 4th ed New York London The Guilford Press 2009 636 s ISBN 978 1 60623 303 0 Aaen Stockdale C Neuroscience for the soul The Psychologist 2012 T 25 7 S 520 523 Dzhems U Mnogoobrazie religioznogo opyta 29 listopada 2017 u Wayback Machine Izdanie zhurnala Russkaya Mysl Moskva 1910 Lekciya XVI Habel Norman O Donoghue Michael and Maddox Marion 1993 Religious experience In Myth ritual and the sacred Introducing the phenomena of religion Underdale University of South Australia Charlesworth Max 1988 Religious experience Unit A Study guide 2 Deakin University Moore B and Habel N 1982 Appendix 1 In When religion goes to school Adelaide SACAE pages 184 218 Otto Rudolf 1972 Chapters 2 5 In The idea of the holy London Oxford University Press pages 5 30 Originally published in 1923 Lewis Ioan M 1986 Religion in context cults and charisma Cambridge Cambridge University Press Charlesworth M Religious experience Unit A Study guide 2 Deakin University 1988 Ivan Ilin Aksiomy religioznogo opyta Glava 14 O vyrozhdenii religioznogo opyta Grant Sara Hindu Religious Experience 4 lyutogo 2017 u Wayback Machine The Way January 1978 Vol 18 No 1 Varieties of Religious Experience McDaniel June Experience 7 listopada 2017 u Wayback Machine in Studying Hinduism Key Concepts and Methods ed Sushil Mittal and Gene Thursby eds London and New York Routledge 2008 Torchinov E A Misticheskij transpersonalnyj opyt i metafizika Arhiv originalu za 23 listopada 2017 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2011 Procitovano 4 listopada 2017 Annemarie Schimmel Mystical Dimensions of Islam 1975 pg 99 Arhiv originalu za 16 listopada 2017 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 16 chervnya 2018 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2016 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 18 chervnya 2017 Procitovano 4 listopada 2017 Issues in Science and Religion Ian Barbour Prentice Hall 1966 page 68 79 Issues in Science and Religion Ian Barbour Prentice Hall 1966 page 114 116 119 Hant G T O prirode soznaniya S kognitivnoj fenomenologicheskoj i transpersonalnoj tochek zreniya G T Hant Per s angl A Kiseleva M OOO Izdatelstvo ACT i dr 2004 555 5 s ISBN 5 17 022758 2 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 9 chervnya 2015 Procitovano 4 listopada 2017 Kollinz G R Religiya i psihologiya religion and psychology Psihologicheskaya enciklopediya Pod red R Korsini A Auerbaha 23 veresnya 2017 u Wayback Machine Garadzha V Religievedenie 7 listopada 2017 u Wayback Machine Polskov K O K voprosu o nauchnom bogoslovskom metode K O Polskov Voprosy filosofii 2010 N 7 S 93 101 7 listopada 2017 u Wayback Machine Smit N Sovremennye sistemy psihologii Istoriya postulaty praktika Olma Media Group 2003 S 120 121 382 s ISBN 5938780829 Torchinov E A Religii mira opyt zapredelnogo Psihotehnika i transpersonalnye sostoyaniya 23 listopada 2017 u Wayback Machine Gaskova M I Integralnyj podhod v izuchenii religii opyt ispolzovaniya novoj paradigmy znaniya 7 listopada 2017 u Wayback Machine Newberg A B Neuroscience and Religion Neurotheology Jones L ed Encyclopedia of Religion 2nd ed 2005 vol 10 pp 6492 6495 ISBN 0 02 865743 8 Newberg A B Neurotheology This Is Your Brain On Religion 28 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Powell V Neurotheology With God In Mind 7 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Danielou Alain Yoga methods of re integration Arhiv originalu za 16 sichnya 2010 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 4 listopada 2017 Deida David Finding God Through Sex ISBN 1 59179 273 8 Arhiv originalu za 25 travnya 2011 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 3 listopada 2017 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 4 listopada 2017 Kejti Bajron Loving What Is ISBN 1 4000 4537 1 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2016 Procitovano 4 listopada 2017 Arhiv originalu za 23 listopada 2011 Procitovano 4 listopada 2017 Rajmond Moudi Life After Life ISBN 0 06 251739 2 Persinger M A et al T 1 vip 7 S 808 830 ISSN 2135 8212 LiteraturaTorchinov E A Religii mira Opyt zapredelnogo Psihotehnika i transpersonalnye sostoyaniya SPb Centr Peterburgskoe vostokovedenie 1997 Ilin I A Aksiomy religioznogo opyta M AST 2002 592 s ISBN 5 17 011518 0 Zabiyako A P Religioznyj opyt Religiovedenie Enciklopedicheskij slovar M Akademicheskij proekt 2006 S 866 867 PosilannyaMistichnij dosvid Religijnij dosvid 14 lipnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Numinoznij Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 136 Article from the Institute for the Biocultural Study of Religion Peru Hell and Back 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine National Geographic explores the uses of Ayahuasca in Shamanic healing Is This Your Brain On God 19 veresnya 2009 u Wayback Machine May 2009 week long NPR series