Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бєлгород-Сумська залізниця (також Білгород-Сумська) — одна із залізниць в Українських губерніях Російської імперії, яка була побудована за кошти приватного капіталу у 1901 році, що сполучила Бєлгород (тоді ще Курської губернії) із станцією Баси (нині — у Зарічному районі міста Суми) по Харківско-Миколаївській залізниці (лінія Харків — Ворожба) завдовжки 139 верст (130 км).
 Історія будівництва українських залізниць | |
| Статус | Історична приємниця → Південна залізниця; після 1992 року частину відчужено до російської Південно-Східної залізниці |
|---|---|
| Засновано | 1901 |
| Штаб-квартира | Бєлгород, Слобожанщина → Управління Південної залізниці (Харків) |
| Роки функціонування | з 1901 року |
| Країна | Українські губернії Російської імперії →  УНР → Українська РСР →  Україна |
| Експлуатаційна довжина колій | 130 км |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Кількість станцій | 9 |
Історія
Залізниця була збудована у 1901 році та належала акціонерному товариству, якому була надана концесія на 85 років (до 1986 року), з правом викупу цієї залізниці до казни у 1923 році. Спорудження цієї гілки обійшлося у 6 876 200 карбованців (або 49 469 карбованців за 1 версту). Ця сума була покрита випуском негарантованих урядом акцій на 2 100 000 карбованців та облігаційною позикою у 4 776 200 карбованців.
Залізниця була одноколійною. Загальна довжина колій (з службовими, станційними та роз'їзними шляхами) складала 162 версти (152 км). Збудовано 9 залізничних станцій, в тому числі Баси, спільна з Харківсько-Миколаївською залізницею.
У 1903 році на лінії була введена в експлуатацію станція Готня, яка з 1911 року набула статусу вузлової.
Див. також
Примітки
- . 10 квітня 2003. Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 11 січня 2018. (рос.)
Джерела
- Белгород-Сумская железная дорога // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- (архив газеты «Южная магистраль») [ 26 січня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Byelgorod Sumska zaliznicya takozh Bilgorod Sumska odna iz zaliznic v Ukrayinskih guberniyah Rosijskoyi imperiyi yaka bula pobudovana za koshti privatnogo kapitalu u 1901 roci sho spoluchila Byelgorod todi she Kurskoyi guberniyi iz stanciyeyu Basi nini u Zarichnomu rajoni mista Sumi po Harkivsko Mikolayivskij zaliznici liniya Harkiv Vorozhba zavdovzhki 139 verst 130 km Tovaristvo Byelgorod Sumskoyi shirokokolijnoyi zaliznici Byelgorod Sumska zaliznicyaStanciya Gotnya na pochatku XX stolittyaIstoriya budivnictva ukrayinskih zaliznicStatusIstorichna priyemnicya Pivdenna zaliznicya pislya 1992 roku chastinu vidchuzheno do rosijskoyi Pivdenno Shidnoyi zalizniciZasnovano1901Shtab kvartiraByelgorod Slobozhanshina Upravlinnya Pivdennoyi zaliznici Harkiv Roki funkcionuvannyaz 1901 rokuKrayinaUkrayinski guberniyi Rosijskoyi imperiyi UNR Ukrayinska RSR UkrayinaEkspluatacijna dovzhina kolij130 kmShirina koliyi1520 mmKilkist stancij9IstoriyaZaliznicya bula zbudovana u 1901 roci ta nalezhala akcionernomu tovaristvu yakomu bula nadana koncesiya na 85 rokiv do 1986 roku z pravom vikupu ciyeyi zaliznici do kazni u 1923 roci Sporudzhennya ciyeyi gilki obijshlosya u 6 876 200 karbovanciv abo 49 469 karbovanciv za 1 verstu Cya suma bula pokrita vipuskom negarantovanih uryadom akcij na 2 100 000 karbovanciv ta obligacijnoyu pozikoyu u 4 776 200 karbovanciv Zaliznicya bula odnokolijnoyu Zagalna dovzhina kolij z sluzhbovimi stancijnimi ta roz yiznimi shlyahami skladala 162 versti 152 km Zbudovano 9 zaliznichnih stancij v tomu chisli Basi spilna z Harkivsko Mikolayivskoyu zalizniceyu U 1903 roci na liniyi bula vvedena v ekspluataciyu stanciya Gotnya yaka z 1911 roku nabula statusu vuzlovoyi Div takozhSumska direkciya zaliznichnih perevezen Pivdenni zalizniciPrimitki 10 kvitnya 2003 Arhiv originalu za 1 veresnya 2009 Procitovano 11 sichnya 2018 ros DzherelaBelgorod Sumskaya zheleznaya doroga Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya arhiv gazety Yuzhnaya magistral 26 sichnya 2016 u Wayback Machine