Ця стаття потребує істотної переробки. (31 жовтня 2021) |
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2019) |
Архімандрит Мельхіседек (світське ім'я Матві́й Карпович Значко-Яворський) (* близько 1716, Лубни — пом.14 червня 1809, Глухів) — православний церковний діяч, архімандрит, член Новгород-Сіверського патріотичного гуртка.
Мельхіседек | |
---|---|
Матвій Карпович Значко-Яворський | |
Ім'я при народженні | Матвій Карпович Значко-Яворський |
Народився | 1716 або 1721 Лубни, Гетьманщина |
Помер | 14 червня 1809 Глухів, Малоросійська губернія, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Місце проживання | Лубни, Холодний Яр, Глухів |
Діяльність | архімандрит |
Відомий завдяки | релігійний діяч, духовний наставник Максима Залізняка |
Alma mater | Києво-Могилянська академія |
Конфесія | православ'я |
|
Біографічні дані. Життєпис
Матвій Карпович Значко-Яворський, так в миру звали ігумена, належав до старовинного руського (українського) шляхетського роду, що оселився на Лубенщині. За дослідженнями О. Толокушина Яворські походили від лицаря (шляхтича) Косцеши.
Народився Матвій чи то 1716 чи 1721 року за різними даними. Так, по ствердженням історика Лебединцева в 1716 році, а по записам Чернігівської консисторії 1721 року. Філософським класом закінчив освіту в Київській академії, та незабаром з'явився в Мотронинському Свято-Троїцькому монастирі. Де побажав по «ревностному собственному желанию» поступити в число братії монастиря. В монастир прибув в 1738 році, але був пострижений в монахи досить пізно. По словам самого Мельхиседека він був пострижений лише близько 1745 року, в часи управління монастирем схимонаха Мелетія, за єпископства на Переяславській кафедрі Никодима Сребницького (1745—1751 рр.). З 1745 року Значко-Яворський швидко підноситься по ієрархічних східцях. За цей час він значитися в різних монастирських посадах, як то трапезного, екклезіарха, казначея, намісника і в 1753 році 8 травня за старим стилем возведений в сан ігумена Мотронинського монастиря.
«Того-же 1753 года оного Мотренинскаго монастыря братия вся обще согласно, на место игумена схимонаха Игнатия, мене нижайшаго себе во игумена избрала и представили покойному преосвященному тогда бывшему Переяславскому Иоанну (Козловичу 1753—1757г.) для произвождения во игумена, по которому представлению, а притом еще и по занесенной от сиятельного князя Яна Каетана Яблуновскаго, бывшего воеводы Брацлавскаго, старосты Чигиринскаго к тому — ж преосвященному интерцессии и произведен оным преосвященным в тот Мотренинский монастырь в настоящаго игумена, того ж года мая 8-го дня».
Перші сім років ігуменства мало відомі для дослідників, адже Мельхиседек мало цікавиться навколишніми подіями, більше приділяючи увагу самому монастирю. В 1761 році в указах консисторії він називається «правителем всех украинских православных церквей, народа и духовенства принадлежащих к Переяславской епархии», а Гервасій прямо назначає йому «братию — вся благочестивые иереи учити и наставляти, каковым бытии им в звании священства, житии, в учении народа, исправлении несогласных Закону Божию и доброчеловечеству нравов, и надсматривати, о развращенных и не исправляющихся нам представляти» Активна діяльність ігумена не могла пройти непоміченою серед уніатських та католицьких священиків. За свідченнями документів ще на початку своєї діяльності Мельхиседек зустрів спротив. В 1762 році по доносу він був звинувачений в тому, що він спілкується з гайдамаками та таємно переховує їх в монастирі. По цьому доносу в монастир прибув польський загін та захопив ігумена, «возили его по разным местам, стращали, допрашивали, но, ничего не добившись, отпустили». В 1764 році, при вибранні нового короля польського, Станіслава Понятовського, на дорадчому сеймі було постановлено «лишить православных обителей Польского королевства свободы вероисповедания и доступа к общественным чинам и должностям». Для того, щоб поновити права та свободи православ'я, треба було заручитись підтримкою імператриці Катерини ІІ, яка вважалась захисником православ'я в Польщі. По віковій традиції Польщі, у нового короля мали просити підтвердити привілеї не тільки приватні особи, цеховики чи ремісничі братства, але і цілі краї країни. Мельхиседек був духовним правителем України, а тому мав стати її захисником. В 1765 році до Гервасія надійшла скарга про безчинства з боку монахів Мотронинського монастиря та самого Мельхиседека. Їх звинуватили в захваті уніатських приходів та інших церковних гріхах. Гервасій не став розглядати скарги, а навпаки підтримав Мельхиседека в обороні православних церков, що перейшли до православ'я, та благословив закладу вати нові. 17 березня Мельхиседеку було докладено про намір забрати монастир, та перетворити його в уніатський. Розуміючи, що це не пусті погрози він вирішив їхати до Петербурга до Синоду, щоб просити захисту.
В проханні, написаному до Гервасія, Мельхиседек вказує причину «для исходотайствования у нового польскаго короля подтверждения их древних прав и привилегий о вольном содержании грекорусскаго благочестия и принадлежании к Переяславской епархии». В другій половині червня 1765 року Мельхиседек прибув до Петербурга. Синод відправив його до колегії закордонних справ, де йому обіцяно прилучити до справи відомого білоруського єпископа Георгія Кониського, що стояв в обороні православ'я в Білорусі, та мав деякий вплив при дворі. 3 вересня Мельхиседек отримав рескрипт Катерини ІІ на ім'я надзвичайного посла при Варшавському дворі графа Миколи Рєпніна, в якому повелівалось натиснути на польський двір всіма можливими шляхами. Була послана грамота на ім'я короля Польського, з проханням вирішити цю справу, також виданий паспорт, підписаний імператрицею, для проїзду до Варшави. Коли ігумен повертався на Україну уніати вчинили спробу його вбити. В містечку Паволоці стомлений Мельхиседек зупинився в постоялому дворі. Місцевий уніатський священик пригостив його медом, який обережний Мельхиседек тільки попробував «… и тотчас почувствовал дурноту, но спасся случившимся зараз выметом. Слуга его, доверившись униату, тотчас осушил кубок, ужасно распух, кожа на его теле потрескалась и вскоре он умер. В местечке Белополее польския жолнеры, пришедши на квартиру Мельхиседека, ругали его, били и грозили смертию, наконец, повели его к коменданту Белопольскаго замка. Мельхиседек показал коменданту рескрипт на имя Репнина и паспорт. Видя ненависные документы, стал издеватся над Мельхиседеком, ругал его всячески, грозил избить и требовал совершения мши». Ігумена все ж таки відпустили і він приїхав до монастиря. Поїздка Мельхиседека, була корисною для православних, її завершення підняло дух. Як свідчать архіви, навіть ті хто давно були в унії стали повертатись до православ'я. 6 січня 1766 року ігумен прибув до Варшави. При допомозі Рєпніна він був представлений на доповідь королю. Від Мельхиседека вимагали «подлинных привилегий» попередніх королів на існування Мотронинського та інших монастирів. В нього знайшлося сім кріпосних актів на землі, що були цьому, за його виразом, «камень тверд». Що ж до гонінь, що чинили уніати та католики, наказали кожному скривдженому приносити за себе скаргу, а від нього вимагали документальних підтверджень, кому і які кривди наносились, та в якому часі. В противному випадку погрожували взагалі відправити його «бездельно», а Петербургу повідомити, що «ложно — де доносил он и напрасно утруждал Высочайшую власть». Мельхиседек відповідав, що він їздив до Петербурга не з тим, щоб згадувати давні образи, але щоб надалі таких образ не було. Крім того він пред'явив «екстрат некоторой части обид», щоб не наводити на себе «пороку или сумнительности». Документи справили враження на короля. Він дав меморіал уніатському митрополиту та єпископам про заборону починати гоніння на православних, обіцяючи привілей в королівстві на вільне сповідання віри православної, те ж обіцялось і всім монастирям. Особисто Мельхиседеку, по наказу короля за печаткою королівською, грамоти попередніх королів про вільне сповідання православного обряду по всій короні Польській та Литовській. В останніх числах січня Мельхиседек виїхав з Варшави. Не всі господарі давали змогу вільно сповідувати православну віру, а Мельхиседека, братію монастиря та всіх, хто хотів приєднатися називали «превеликими бунтами» та «гайдамаччиною».
Саме в такий час повертається ігумен до монастиря. Біля містечка Орловець(село Городищенського району Черкаської області) на нього нападає «разбойничим образом» писар латинської консисторії Лада. Забравши в Мельхиседека привілеї, що дав їх король, Лада взяв його під варту та «при разных озлоблениях и наругательствах» доставляє його до Городища. Закувавши Мельхиседека в залізо доставляють в консисторію, куди за ним прислано варту від губернатора. Все ж по знущаннях його відпустили та 2 квітня 1766 року він прибуває до монастиря.
На той час створюється інквізиційний суд, що мав розглядати справи тих, хто не підтримує унію на території України. Майже всі українці були звинувачені в непокорі законній владі. 3 квітня 1766 року, на другий день по поверненні ігумена з Варшави, помічник уніатського митрополита Григорій Мокрицький, що мав свою резиденцію в Корсуні, керуючись тільки-но розробленим декретом, вимагає Мельхиседека до себе. Останній на суд не з'явився. В своєму листі до Мокрицького Мельхиседек писав «Если ты приступишь к суду… то берегись, чтобы следствия твоего декрета не обратились на тебя самого, бо не с жидами справа» [72]. Тобто ми не є євреї, якими можна керувати, та знущатись.
Після такого листа Мельхиседека, 17 травня був виданий новий декрет. В ньому Мельхиседек був звинувачений в порушенні закону, тобто уніатської влади, підсиланні монахів, які підбивали народ до бунтів, в розсилці королівських рескриптів, та симонії. За такі беззаконня він підлягав таким карам: з Мотронинського монастиря визискувалось тисячу гривень, а сам Мельхиседек повинен з'явитися з дванадцятьма особами до Радомишля (Особливого значення місто набуває у 40-х роках XVIII ст., ставши резиденцією уніатських митрополитів. В цей час будуються Радомишльській замок, оточений ровом і валом, де знаходилась резиденція з скарбницею) і там «через лист безчесный перепросить и отпущения испросить». Хлопи, тобто взагалі миряни, всіх присілків, містечок, сіл та хуторів мають по трьох тижнях від публікації декрету з'явитись в Радомишлі для засвідчення повернення до унії. Ті ж, хто не підкорявся декрету Мокрицького, чи не мають письмового дозволу від уніатської влади, вважались злочинцями і їх наказано ловити та доставляти до Радомишля. Мельхиседек, ще до оголошення декрету Мокрицького, встиг в перших числах травня з'їздити до Гервасія. В монастирі на нього вже чекало декілька документів від уніатів з погрозами. По кількох днях до монастиря заявився шляхтич Хойновський, який вимагав підтверджень прав монастиря. «снисходя его неразсудной азартности» Мельхиседек показав йому грамоти Станіслава. Великим було здивування Мельхиседека коли Хойновський побачивши універсали став кричати, що і королю голову відрубають. Коли ж Хойновський покидав монастир то погрожував вбити ігумена, де б його не зустрів. Після видання декрету Мокрицького Мельхиседек відправляється до Переяслава, щоб отримати пораду, як діяти стосовно цього декрету, та для пред'явлення універсалів короля Гервасію. Поляки про це дізналися і поставили по всіх шляхах таємну сторожу, для того щоб відібрати привілеї в ігумена, а самого та тих, хто буде супроводжувати його таємно вмертвити. Знайшлись люди, які попередили його про небезпеку. Ігумен змінив свій звичний маршрут, та не відчуваючи цілковитої безпеки просив провести його довіреним особам. Ними були жаботинський ктитор Діонісій Криновський, та сотник жаботинський Харько, «воин хроабростью благонадежен», та ще декілька осіб. Мельхиседек добрався до російського кордону, зате його охорона впала в немилість місцевої влади. Поляки, що мешкали в Жаботині, і особливо місцевий ротмістр, що «издавна злобствовал на Харька», доповіли про їхній злочин реґіментарю української партії Вороничу. Воронич обманом викликав Харька і його супутників до себе. В останніх числах травня вони прибули до нього в Шамраївку, що біля Білої Церкви. Харько подав листи від смілянського комісара, в яких вирішувалась доля його та товаришів. Воронич лист прочитав і зараз же наказав відшукати ката. Харька повели до конюшні де відрубали голову, а тіло повеліли закопати, щоб ніхто не здогадався де той подівся. Супутники ж вночі втекли.
Мельхиседек все ще надіявся на привілеї, які дані були королем і сподівався за їх допомогою врегулювати питання правової сторони православної церкви. В двадцятих числах травня він прибув до Переяслава та приготував доповідь Гервасію про дії, які слід чинити у зв'язку з небезпекою, що нависла над православ'ям Правобережжя. Ним було запропоновано:
1. послать к трохтемировскому коменданту Жураковскому копии королевских привилегий, и на основании их требовать свободнаго на всех пограничных фоспортах пропуска как мирских, так и духовнаго чина людей, по делам церковным едущих в Переяслав;
2. в Житомире и Виннице завести манифесты, или протесты об их обидах, чанимых православным как от римских, так и от униатских властей, а если бы там не приняли, то такие жалобы завести в градские суды, в Киевской и Новороссийской губерниях, и в малороссийскую коллегию;
3. заявить привилегию в Житомире и Виннице и выписи из их книг градских разослать по всем важнейшим пунктам Украины;
4. учредить настоящее духовное правление и снабдить оное надлежащими инструкциями, дабы оно могло наискорее начать основательно дело об обидах;
5. так как учреждение правления первее и боле всего необходимо для поддержания православия, то содержать оное на счет подведомых ему церквей, или на кошельковые деньги заднепровских церквей, указом Святаго Синода определенные на поддержание церквей украинских; в правлении же, кроме чинов и писаря, иметь еще двух приказных служителей;
6. снестись с преосв. Георгием Конисским, епископом Белорусским, находящимся в Варшаве, чтобы узнать, в каком положении начатое Мелхиседеком дело об обидах, и что следует изготовить к следующему сейму;
как наискорее привести в извесности все дела, касающиеся православных церквей и монастырей, народа и священства, начиная с 1761 года, т. е. с того времени, как началось вновь формальное причисление украинских приходов к Переяславской епархии.
По поверненні з Переяслава 23 липня 1766 року його арештовано біля переправи Сокирно (досі це село збереглося, знаходиться на північ, вверх по течії Дніпра, в 30 кілометрах від Черкас). Під конвоєм його доправили до містечка Мошни (тепер село Черкаського р –ну), а згодом до міста Корсуня, куди прибули 24 липня. З 26 липня, по прибутті до Корсуня намісника митрополита Мокрицького почались допити. По допитах його направили до Радомишля. Мельхиседеку пропонували ще по дорозі перейти в унію. Збереглась відповідь ігумена: «готовий постраждати за святу віру, навіть якщо страчений буду, на унію не пристану». 30 липня Мельхиседека доставили до Радомишля, де його зразу ж привели до комісара митрополита Каменського. Тривали почергово допити та вмовляння «присягнути на єдність». 14 вересня до Грудок приїхав секретар митрополита Стопемського, Олександр Іодко, абат Дерманського монастиря і ще декілька уніатських священиків для остаточного суду над ігуменом. В той же час жінка губернатора дала отруту Мельхиседеку, і той зробився як мертвий. Судді побачивши помертвілого від'їхали без суду. Мельхиседеку купці запропонували втечу. Від безвиході він погодився. До Переяслава він добрався 31 жовтня, за свідченнями Гервасія «нашел его едва живым, в крайнем изнеможении и наготе». Звільнившись від ув'язнення Мельхиседек не наважувався повертатись на Правобережжя, жив в Переяславі і звідси керував справами.
У другій половині 1767 року в Варшаві було скликано новий сейм, де крім інших питань, було питання про православних. Мельхиседек вважав необхідним бути на місці, для кращого врегулювання питання повного признання прав на віросповідання та поновлення участі православних в державних справах. В другій половині листопада сейм закінчився. Захист іноземних послів все ж мав вплив на короля та шляхту. Всі попередні постанови, що обмежували права православних, скасовувались, свобода віросповідання забезпечувалась на всі часи. На початку 1768 року Мельхиседек знову збирається на сейм в Варшаву. Він готує скаргу православних та позов про безчиння на місцях, що творять католики та уніати. 18 січня він прибуває до Варшави, на три дні раніше початку сейму. І цього разу Мельхиседек нічого не добився від шляхти. В кінці квітня повертається до Переяслава, де готує нові документи, маніфести та позови. Щодо Мельхиседека, то на той час його на правобережній Україні не було. З 1766 року він перебував в Михайлівському монастирі Переяслава, так що безпосередньої участі в повстанні він не брав. Доноси та самодержавна шовіністична політика все ж зробили свою справу. Є думка, що князь Рєпнін, щоб виправдати свій провал на сеймі звинуватив єпископа Гервасія та ігумена Мельхиседека у розпаленні ворожнечі та підбурюванні до повстання. Гервасій та Мельхиседек були покликані до суду.
На самому початку процесу Мельхиседека Синодальним указом було переведено на ліву сторону Дніпра, і Гервасій назначив його ігуменом Михайлівського монастиря Переяслава від 30 жовтня 1768 року. Рівно за рік по закінченні суду сам Гервасій був відправлений на спокій в Михайлівський київський монастир. 22 грудня 1769 року він помер в Києво—Подільському подвір'ї переяславських єпископів.
Мельхиседека переведено на «ряд обыкновенных служебных лиц и в своей деятельности не выступал уже из узкой сферы монастырской деятельности». В 1771 році його переводять із Переяслава до Києва в кафедральний Софіївський монастир намісником та присутнім в духовній консисторії, потім назначають ігуменом Видубицького монастиря. З 1781 року призначають ігуменом Лубенського Мгарського монастиря, а в 1785 році вже в сані архімандрита переводять в настоятелі Глухівського Петро—Павловського монастиря Новгород — Сіверської єпархії, де він перебував до самої смерті 2 червня 1809 року.
Літописання
Походив з козацької родини осавула Лубенського полку Карпа Костиша-Яворського на прізвисько Значко. Вихованець Київської Академії. В 1745 році пострижений в монахи у Мотронинському монастирі в Холодному Ярі близ Чигирина.
З 1753 року — ігумен Мотронинського монастиря.
В 1761 році призначений єпископом Гервасієм управителем православних монастирів і церков Правобережжя. Розгорнув активну антиуніатську діяльність. Зазнаючи утисків і переслідувань з боку польського духовенства і шляхти, неодноразово важив життям.
Невдовзі на його заклик священики ста п'ятдесяти греко-католицьких парафій Правобережжя оголосили про свій перехід у православ'я. А коли польська влада застосувала проти них репресії, Яворський звернувся по захист до запорозьких козаків.
За захист православних від наступу католиків та уніатів отримав прізвисько Мельхіседек — «Цар справедливості». За його ігуменства під час наростання релігійно-національного руху Мотронинський монастир перетворився на осередок Коліївщини. Його підтримали сусідні монастирі. За поширеною легендою, ігумен благословив гайдамаків вирізати до ноги всю шляхту і висвятив їм ножі.
Після придушення польсько-російськими військами Коліївщини Мельхіседек був усунений царським урядом від керівництва церковними справами на Правобережній Україні й переведений спочатку настоятелем у Переяславський Михайлівський, а потім у Видубецький монастир. Останні дні провів у Глухівському Петропавлівському монастирі.
Див. також
Джерела
- О. В. Ясь. Значко-Яворський Мельхіседек [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 370. — .
- Віктор Жадько. Іду за Шевченком. — К.: ВКП «Експрес-Поліграф», 2010. — С. 37-41.
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Ушета І. І. Стежками Холодного Яру. — Київ, 1988. — С. 24-25.
- Перловська І. М. Історія УПЦ 1686—2000 — К.: КПБА, 2009. — С. 57-65.
Література
- Акты Юго-Западной Руси. — Ч. 1. — Т. 2, 3.
Посилання
- Мельхиседек // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 148-149.
- Значко-Яворський Мелхиседек [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 505. — 1000 екз.
- Мельхіседек [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Довідник з історії України [ 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Melhisedek Znachko Yavorskij 31 zhovtnya 2021 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 31 zhovtnya 2021 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2019 Arhimandrit Melhisedek svitske im ya Matvi j Karpovich Znachko Yavorskij blizko 1716 Lubni pom 14 chervnya 1809 Gluhiv pravoslavnij cerkovnij diyach arhimandrit chlen Novgorod Siverskogo patriotichnogo gurtka MelhisedekMatvij Karpovich Znachko YavorskijIm ya pri narodzhenniMatvij Karpovich Znachko YavorskijNarodivsya1716 abo 1721 Lubni GetmanshinaPomer14 chervnya 1809 1809 06 14 Gluhiv Malorosijska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaLubni Holodnij Yar GluhivDiyalnistarhimandritVidomij zavdyakireligijnij diyach duhovnij nastavnik Maksima ZaliznyakaAlma materKiyevo Mogilyanska akademiyaKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u Vikishovishi Pam yatnij znak Melhisedeku na stini Motroninskogo monastirya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Znachko Yavorskij Biografichni dani ZhittyepisMatvij Karpovich Znachko Yavorskij tak v miru zvali igumena nalezhav do starovinnogo ruskogo ukrayinskogo shlyahetskogo rodu sho oselivsya na Lubenshini Za doslidzhennyami O Tolokushina Yavorski pohodili vid licarya shlyahticha Kosceshi Narodivsya Matvij chi to 1716 chi 1721 roku za riznimi danimi Tak po stverdzhennyam istorika Lebedinceva v 1716 roci a po zapisam Chernigivskoyi konsistoriyi 1721 roku Filosofskim klasom zakinchiv osvitu v Kiyivskij akademiyi ta nezabarom z yavivsya v Motroninskomu Svyato Troyickomu monastiri De pobazhav po revnostnomu sobstvennomu zhelaniyu postupiti v chislo bratiyi monastirya V monastir pribuv v 1738 roci ale buv postrizhenij v monahi dosit pizno Po slovam samogo Melhisedeka vin buv postrizhenij lishe blizko 1745 roku v chasi upravlinnya monastirem shimonaha Meletiya za yepiskopstva na Pereyaslavskij kafedri Nikodima Srebnickogo 1745 1751 rr Z 1745 roku Znachko Yavorskij shvidko pidnositsya po iyerarhichnih shidcyah Za cej chas vin znachitisya v riznih monastirskih posadah yak to trapeznogo ekkleziarha kaznacheya namisnika i v 1753 roci 8 travnya za starim stilem vozvedenij v san igumena Motroninskogo monastirya Togo zhe 1753 goda onogo Motreninskago monastyrya bratiya vsya obshe soglasno na mesto igumena shimonaha Ignatiya mene nizhajshago sebe vo igumena izbrala i predstavili pokojnomu preosvyashennomu togda byvshemu Pereyaslavskomu Ioannu Kozlovichu 1753 1757g dlya proizvozhdeniya vo igumena po kotoromu predstavleniyu a pritom eshe i po zanesennoj ot siyatelnogo knyazya Yana Kaetana Yablunovskago byvshego voevody Braclavskago starosty Chigirinskago k tomu zh preosvyashennomu intercessii i proizveden onym preosvyashennym v tot Motreninskij monastyr v nastoyashago igumena togo zh goda maya 8 go dnya Pershi sim rokiv igumenstva malo vidomi dlya doslidnikiv adzhe Melhisedek malo cikavitsya navkolishnimi podiyami bilshe pridilyayuchi uvagu samomu monastiryu V 1761 roci v ukazah konsistoriyi vin nazivayetsya pravitelem vseh ukrainskih pravoslavnyh cerkvej naroda i duhovenstva prinadlezhashih k Pereyaslavskoj eparhii a Gervasij pryamo naznachaye jomu bratiyu vsya blagochestivye ierei uchiti i nastavlyati kakovym bytii im v zvanii svyashenstva zhitii v uchenii naroda ispravlenii nesoglasnyh Zakonu Bozhiyu i dobrochelovechestvu nravov i nadsmatrivati o razvrashennyh i ne ispravlyayushihsya nam predstavlyati Aktivna diyalnist igumena ne mogla projti nepomichenoyu sered uniatskih ta katolickih svyashenikiv Za svidchennyami dokumentiv she na pochatku svoyeyi diyalnosti Melhisedek zustriv sprotiv V 1762 roci po donosu vin buv zvinuvachenij v tomu sho vin spilkuyetsya z gajdamakami ta tayemno perehovuye yih v monastiri Po comu donosu v monastir pribuv polskij zagin ta zahopiv igumena vozili ego po raznym mestam strashali doprashivali no nichego ne dobivshis otpustili V 1764 roci pri vibranni novogo korolya polskogo Stanislava Ponyatovskogo na doradchomu sejmi bulo postanovleno lishit pravoslavnyh obitelej Polskogo korolevstva svobody veroispovedaniya i dostupa k obshestvennym chinam i dolzhnostyam Dlya togo shob ponoviti prava ta svobodi pravoslav ya treba bulo zaruchitis pidtrimkoyu imperatrici Katerini II yaka vvazhalas zahisnikom pravoslav ya v Polshi Po vikovij tradiciyi Polshi u novogo korolya mali prositi pidtverditi privileyi ne tilki privatni osobi cehoviki chi remisnichi bratstva ale i cili krayi krayini Melhisedek buv duhovnim pravitelem Ukrayini a tomu mav stati yiyi zahisnikom V 1765 roci do Gervasiya nadijshla skarga pro bezchinstva z boku monahiv Motroninskogo monastirya ta samogo Melhisedeka Yih zvinuvatili v zahvati uniatskih prihodiv ta inshih cerkovnih grihah Gervasij ne stav rozglyadati skargi a navpaki pidtrimav Melhisedeka v oboroni pravoslavnih cerkov sho perejshli do pravoslav ya ta blagosloviv zakladu vati novi 17 bereznya Melhisedeku bulo dokladeno pro namir zabrati monastir ta peretvoriti jogo v uniatskij Rozumiyuchi sho ce ne pusti pogrozi vin virishiv yihati do Peterburga do Sinodu shob prositi zahistu V prohanni napisanomu do Gervasiya Melhisedek vkazuye prichinu dlya ishodotajstvovaniya u novogo polskago korolya podtverzhdeniya ih drevnih prav i privilegij o volnom soderzhanii grekorusskago blagochestiya i prinadlezhanii k Pereyaslavskoj eparhii V drugij polovini chervnya 1765 roku Melhisedek pribuv do Peterburga Sinod vidpraviv jogo do kolegiyi zakordonnih sprav de jomu obicyano priluchiti do spravi vidomogo biloruskogo yepiskopa Georgiya Koniskogo sho stoyav v oboroni pravoslav ya v Bilorusi ta mav deyakij vpliv pri dvori 3 veresnya Melhisedek otrimav reskript Katerini II na im ya nadzvichajnogo posla pri Varshavskomu dvori grafa Mikoli Ryepnina v yakomu povelivalos natisnuti na polskij dvir vsima mozhlivimi shlyahami Bula poslana gramota na im ya korolya Polskogo z prohannyam virishiti cyu spravu takozh vidanij pasport pidpisanij imperatriceyu dlya proyizdu do Varshavi Koli igumen povertavsya na Ukrayinu uniati vchinili sprobu jogo vbiti V mistechku Pavoloci stomlenij Melhisedek zupinivsya v postoyalomu dvori Miscevij uniatskij svyashenik prigostiv jogo medom yakij oberezhnij Melhisedek tilki poprobuvav i totchas pochuvstvoval durnotu no spassya sluchivshimsya zaraz vymetom Sluga ego doverivshis uniatu totchas osushil kubok uzhasno raspuh kozha na ego tele potreskalas i vskore on umer V mestechke Belopolee polskiya zholnery prishedshi na kvartiru Melhisedeka rugali ego bili i grozili smertiyu nakonec poveli ego k komendantu Belopolskago zamka Melhisedek pokazal komendantu reskript na imya Repnina i pasport Vidya nenavisnye dokumenty stal izdevatsya nad Melhisedekom rugal ego vsyacheski grozil izbit i treboval soversheniya mshi Igumena vse zh taki vidpustili i vin priyihav do monastirya Poyizdka Melhisedeka bula korisnoyu dlya pravoslavnih yiyi zavershennya pidnyalo duh Yak svidchat arhivi navit ti hto davno buli v uniyi stali povertatis do pravoslav ya 6 sichnya 1766 roku igumen pribuv do Varshavi Pri dopomozi Ryepnina vin buv predstavlenij na dopovid korolyu Vid Melhisedeka vimagali podlinnyh privilegij poperednih koroliv na isnuvannya Motroninskogo ta inshih monastiriv V nogo znajshlosya sim kriposnih aktiv na zemli sho buli comu za jogo virazom kamen tverd Sho zh do gonin sho chinili uniati ta katoliki nakazali kozhnomu skrivdzhenomu prinositi za sebe skargu a vid nogo vimagali dokumentalnih pidtverdzhen komu i yaki krivdi nanosilis ta v yakomu chasi V protivnomu vipadku pogrozhuvali vzagali vidpraviti jogo bezdelno a Peterburgu povidomiti sho lozhno de donosil on i naprasno utruzhdal Vysochajshuyu vlast Melhisedek vidpovidav sho vin yizdiv do Peterburga ne z tim shob zgaduvati davni obrazi ale shob nadali takih obraz ne bulo Krim togo vin pred yaviv ekstrat nekotoroj chasti obid shob ne navoditi na sebe poroku ili sumnitelnosti Dokumenti spravili vrazhennya na korolya Vin dav memorial uniatskomu mitropolitu ta yepiskopam pro zaboronu pochinati goninnya na pravoslavnih obicyayuchi privilej v korolivstvi na vilne spovidannya viri pravoslavnoyi te zh obicyalos i vsim monastiryam Osobisto Melhisedeku po nakazu korolya za pechatkoyu korolivskoyu gramoti poperednih koroliv pro vilne spovidannya pravoslavnogo obryadu po vsij koroni Polskij ta Litovskij V ostannih chislah sichnya Melhisedek viyihav z Varshavi Ne vsi gospodari davali zmogu vilno spoviduvati pravoslavnu viru a Melhisedeka bratiyu monastirya ta vsih hto hotiv priyednatisya nazivali prevelikimi buntami ta gajdamachchinoyu Same v takij chas povertayetsya igumen do monastirya Bilya mistechka Orlovec selo Gorodishenskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti na nogo napadaye razbojnichim obrazom pisar latinskoyi konsistoriyi Lada Zabravshi v Melhisedeka privileyi sho dav yih korol Lada vzyav jogo pid vartu ta pri raznyh ozlobleniyah i narugatelstvah dostavlyaye jogo do Gorodisha Zakuvavshi Melhisedeka v zalizo dostavlyayut v konsistoriyu kudi za nim prislano vartu vid gubernatora Vse zh po znushannyah jogo vidpustili ta 2 kvitnya 1766 roku vin pribuvaye do monastirya Na toj chas stvoryuyetsya inkvizicijnij sud sho mav rozglyadati spravi tih hto ne pidtrimuye uniyu na teritoriyi Ukrayini Majzhe vsi ukrayinci buli zvinuvacheni v nepokori zakonnij vladi 3 kvitnya 1766 roku na drugij den po povernenni igumena z Varshavi pomichnik uniatskogo mitropolita Grigorij Mokrickij sho mav svoyu rezidenciyu v Korsuni keruyuchis tilki no rozroblenim dekretom vimagaye Melhisedeka do sebe Ostannij na sud ne z yavivsya V svoyemu listi do Mokrickogo Melhisedek pisav Esli ty pristupish k sudu to beregis chtoby sledstviya tvoego dekreta ne obratilis na tebya samogo bo ne s zhidami sprava 72 Tobto mi ne ye yevreyi yakimi mozhna keruvati ta znushatis Pislya takogo lista Melhisedeka 17 travnya buv vidanij novij dekret V nomu Melhisedek buv zvinuvachenij v porushenni zakonu tobto uniatskoyi vladi pidsilanni monahiv yaki pidbivali narod do buntiv v rozsilci korolivskih reskriptiv ta simoniyi Za taki bezzakonnya vin pidlyagav takim karam z Motroninskogo monastirya viziskuvalos tisyachu griven a sam Melhisedek povinen z yavitisya z dvanadcyatma osobami do Radomishlya Osoblivogo znachennya misto nabuvaye u 40 h rokah XVIII st stavshi rezidenciyeyu uniatskih mitropolitiv V cej chas buduyutsya Radomishlskij zamok otochenij rovom i valom de znahodilas rezidenciya z skarbniceyu i tam cherez list bezchesnyj pereprosit i otpusheniya isprosit Hlopi tobto vzagali miryani vsih prisilkiv mistechok sil ta hutoriv mayut po troh tizhnyah vid publikaciyi dekretu z yavitis v Radomishli dlya zasvidchennya povernennya do uniyi Ti zh hto ne pidkoryavsya dekretu Mokrickogo chi ne mayut pismovogo dozvolu vid uniatskoyi vladi vvazhalis zlochincyami i yih nakazano loviti ta dostavlyati do Radomishlya Melhisedek she do ogoloshennya dekretu Mokrickogo vstig v pershih chislah travnya z yizditi do Gervasiya V monastiri na nogo vzhe chekalo dekilka dokumentiv vid uniativ z pogrozami Po kilkoh dnyah do monastirya zayavivsya shlyahtich Hojnovskij yakij vimagav pidtverdzhen prav monastirya snishodya ego nerazsudnoj azartnosti Melhisedek pokazav jomu gramoti Stanislava Velikim bulo zdivuvannya Melhisedeka koli Hojnovskij pobachivshi universali stav krichati sho i korolyu golovu vidrubayut Koli zh Hojnovskij pokidav monastir to pogrozhuvav vbiti igumena de b jogo ne zustriv Pislya vidannya dekretu Mokrickogo Melhisedek vidpravlyayetsya do Pereyaslava shob otrimati poradu yak diyati stosovno cogo dekretu ta dlya pred yavlennya universaliv korolya Gervasiyu Polyaki pro ce diznalisya i postavili po vsih shlyahah tayemnu storozhu dlya togo shob vidibrati privileyi v igumena a samogo ta tih hto bude suprovodzhuvati jogo tayemno vmertviti Znajshlis lyudi yaki poperedili jogo pro nebezpeku Igumen zminiv svij zvichnij marshrut ta ne vidchuvayuchi cilkovitoyi bezpeki prosiv provesti jogo dovirenim osobam Nimi buli zhabotinskij ktitor Dionisij Krinovskij ta sotnik zhabotinskij Harko voin hroabrostyu blagonadezhen ta she dekilka osib Melhisedek dobravsya do rosijskogo kordonu zate jogo ohorona vpala v nemilist miscevoyi vladi Polyaki sho meshkali v Zhabotini i osoblivo miscevij rotmistr sho izdavna zlobstvoval na Harka dopovili pro yihnij zlochin regimentaryu ukrayinskoyi partiyi Voronichu Voronich obmanom viklikav Harka i jogo suputnikiv do sebe V ostannih chislah travnya voni pribuli do nogo v Shamrayivku sho bilya Biloyi Cerkvi Harko podav listi vid smilyanskogo komisara v yakih virishuvalas dolya jogo ta tovarishiv Voronich list prochitav i zaraz zhe nakazav vidshukati kata Harka poveli do konyushni de vidrubali golovu a tilo povelili zakopati shob nihto ne zdogadavsya de toj podivsya Suputniki zh vnochi vtekli Melhisedek vse she nadiyavsya na privileyi yaki dani buli korolem i spodivavsya za yih dopomogoyu vregulyuvati pitannya pravovoyi storoni pravoslavnoyi cerkvi V dvadcyatih chislah travnya vin pribuv do Pereyaslava ta prigotuvav dopovid Gervasiyu pro diyi yaki slid chiniti u zv yazku z nebezpekoyu sho navisla nad pravoslav yam Pravoberezhzhya Nim bulo zaproponovano 1 poslat k trohtemirovskomu komendantu Zhurakovskomu kopii korolevskih privilegij i na osnovanii ih trebovat svobodnago na vseh pogranichnyh fosportah propuska kak mirskih tak i duhovnago china lyudej po delam cerkovnym edushih v Pereyaslav 2 v Zhitomire i Vinnice zavesti manifesty ili protesty ob ih obidah chanimyh pravoslavnym kak ot rimskih tak i ot uniatskih vlastej a esli by tam ne prinyali to takie zhaloby zavesti v gradskie sudy v Kievskoj i Novorossijskoj guberniyah i v malorossijskuyu kollegiyu 3 zayavit privilegiyu v Zhitomire i Vinnice i vypisi iz ih knig gradskih razoslat po vsem vazhnejshim punktam Ukrainy 4 uchredit nastoyashee duhovnoe pravlenie i snabdit onoe nadlezhashimi instrukciyami daby ono moglo naiskoree nachat osnovatelno delo ob obidah 5 tak kak uchrezhdenie pravleniya pervee i bole vsego neobhodimo dlya podderzhaniya pravoslaviya to soderzhat onoe na schet podvedomyh emu cerkvej ili na koshelkovye dengi zadneprovskih cerkvej ukazom Svyatago Sinoda opredelennye na podderzhanie cerkvej ukrainskih v pravlenii zhe krome chinov i pisarya imet eshe dvuh prikaznyh sluzhitelej 6 snestis s preosv Georgiem Konisskim episkopom Belorusskim nahodyashimsya v Varshave chtoby uznat v kakom polozhenii nachatoe Melhisedekom delo ob obidah i chto sleduet izgotovit k sleduyushemu sejmu kak naiskoree privesti v izvesnosti vse dela kasayushiesya pravoslavnyh cerkvej i monastyrej naroda i svyashenstva nachinaya s 1761 goda t e s togo vremeni kak nachalos vnov formalnoe prichislenie ukrainskih prihodov k Pereyaslavskoj eparhii Po povernenni z Pereyaslava 23 lipnya 1766 roku jogo areshtovano bilya perepravi Sokirno dosi ce selo zbereglosya znahoditsya na pivnich vverh po techiyi Dnipra v 30 kilometrah vid Cherkas Pid konvoyem jogo dopravili do mistechka Moshni teper selo Cherkaskogo r nu a zgodom do mista Korsunya kudi pribuli 24 lipnya Z 26 lipnya po pributti do Korsunya namisnika mitropolita Mokrickogo pochalis dopiti Po dopitah jogo napravili do Radomishlya Melhisedeku proponuvali she po dorozi perejti v uniyu Zbereglas vidpovid igumena gotovij postrazhdati za svyatu viru navit yaksho strachenij budu na uniyu ne pristanu 30 lipnya Melhisedeka dostavili do Radomishlya de jogo zrazu zh priveli do komisara mitropolita Kamenskogo Trivali pochergovo dopiti ta vmovlyannya prisyagnuti na yednist 14 veresnya do Grudok priyihav sekretar mitropolita Stopemskogo Oleksandr Iodko abat Dermanskogo monastirya i she dekilka uniatskih svyashenikiv dlya ostatochnogo sudu nad igumenom V toj zhe chas zhinka gubernatora dala otrutu Melhisedeku i toj zrobivsya yak mertvij Suddi pobachivshi pomertvilogo vid yihali bez sudu Melhisedeku kupci zaproponuvali vtechu Vid bezvihodi vin pogodivsya Do Pereyaslava vin dobravsya 31 zhovtnya za svidchennyami Gervasiya nashel ego edva zhivym v krajnem iznemozhenii i nagote Zvilnivshis vid uv yaznennya Melhisedek ne navazhuvavsya povertatis na Pravoberezhzhya zhiv v Pereyaslavi i zvidsi keruvav spravami U drugij polovini 1767 roku v Varshavi bulo sklikano novij sejm de krim inshih pitan bulo pitannya pro pravoslavnih Melhisedek vvazhav neobhidnim buti na misci dlya krashogo vregulyuvannya pitannya povnogo priznannya prav na virospovidannya ta ponovlennya uchasti pravoslavnih v derzhavnih spravah V drugij polovini listopada sejm zakinchivsya Zahist inozemnih posliv vse zh mav vpliv na korolya ta shlyahtu Vsi poperedni postanovi sho obmezhuvali prava pravoslavnih skasovuvalis svoboda virospovidannya zabezpechuvalas na vsi chasi Na pochatku 1768 roku Melhisedek znovu zbirayetsya na sejm v Varshavu Vin gotuye skargu pravoslavnih ta pozov pro bezchinnya na miscyah sho tvoryat katoliki ta uniati 18 sichnya vin pribuvaye do Varshavi na tri dni ranishe pochatku sejmu I cogo razu Melhisedek nichogo ne dobivsya vid shlyahti V kinci kvitnya povertayetsya do Pereyaslava de gotuye novi dokumenti manifesti ta pozovi Shodo Melhisedeka to na toj chas jogo na pravoberezhnij Ukrayini ne bulo Z 1766 roku vin perebuvav v Mihajlivskomu monastiri Pereyaslava tak sho bezposerednoyi uchasti v povstanni vin ne brav Donosi ta samoderzhavna shovinistichna politika vse zh zrobili svoyu spravu Ye dumka sho knyaz Ryepnin shob vipravdati svij proval na sejmi zvinuvativ yepiskopa Gervasiya ta igumena Melhisedeka u rozpalenni vorozhnechi ta pidburyuvanni do povstannya Gervasij ta Melhisedek buli poklikani do sudu Na samomu pochatku procesu Melhisedeka Sinodalnim ukazom bulo perevedeno na livu storonu Dnipra i Gervasij naznachiv jogo igumenom Mihajlivskogo monastirya Pereyaslava vid 30 zhovtnya 1768 roku Rivno za rik po zakinchenni sudu sam Gervasij buv vidpravlenij na spokij v Mihajlivskij kiyivskij monastir 22 grudnya 1769 roku vin pomer v Kiyevo Podilskomu podvir yi pereyaslavskih yepiskopiv Melhisedeka perevedeno na ryad obyknovennyh sluzhebnyh lic i v svoej deyatelnosti ne vystupal uzhe iz uzkoj sfery monastyrskoj deyatelnosti V 1771 roci jogo perevodyat iz Pereyaslava do Kiyeva v kafedralnij Sofiyivskij monastir namisnikom ta prisutnim v duhovnij konsistoriyi potim naznachayut igumenom Vidubickogo monastirya Z 1781 roku priznachayut igumenom Lubenskogo Mgarskogo monastirya a v 1785 roci vzhe v sani arhimandrita perevodyat v nastoyateli Gluhivskogo Petro Pavlovskogo monastirya Novgorod Siverskoyi yeparhiyi de vin perebuvav do samoyi smerti 2 chervnya 1809 roku LitopisannyaPohodiv z kozackoyi rodini osavula Lubenskogo polku Karpa Kostisha Yavorskogo na prizvisko Znachko Vihovanec Kiyivskoyi Akademiyi V 1745 roci postrizhenij v monahi u Motroninskomu monastiri v Holodnomu Yari bliz Chigirina Z 1753 roku igumen Motroninskogo monastirya V 1761 roci priznachenij yepiskopom Gervasiyem upravitelem pravoslavnih monastiriv i cerkov Pravoberezhzhya Rozgornuv aktivnu antiuniatsku diyalnist Zaznayuchi utiskiv i peresliduvan z boku polskogo duhovenstva i shlyahti neodnorazovo vazhiv zhittyam Nevdovzi na jogo zaklik svyasheniki sta p yatdesyati greko katolickih parafij Pravoberezhzhya ogolosili pro svij perehid u pravoslav ya A koli polska vlada zastosuvala proti nih represiyi Yavorskij zvernuvsya po zahist do zaporozkih kozakiv Za zahist pravoslavnih vid nastupu katolikiv ta uniativ otrimav prizvisko Melhisedek Car spravedlivosti Za jogo igumenstva pid chas narostannya religijno nacionalnogo ruhu Motroninskij monastir peretvorivsya na oseredok Koliyivshini Jogo pidtrimali susidni monastiri Za poshirenoyu legendoyu igumen blagosloviv gajdamakiv virizati do nogi vsyu shlyahtu i visvyativ yim nozhi Pislya pridushennya polsko rosijskimi vijskami Koliyivshini Melhisedek buv usunenij carskim uryadom vid kerivnictva cerkovnimi spravami na Pravoberezhnij Ukrayini j perevedenij spochatku nastoyatelem u Pereyaslavskij Mihajlivskij a potim u Vidubeckij monastir Ostanni dni proviv u Gluhivskomu Petropavlivskomu monastiri Div takozhKoliyivshinaDzherelaO V Yas Znachko Yavorskij Melhisedek 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 370 ISBN 966 00 0610 1 Viktor Zhadko Idu za Shevchenkom K VKP Ekspres Poligraf 2010 S 37 41 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Usheta I I Stezhkami Holodnogo Yaru Kiyiv 1988 S 24 25 Perlovska I M Istoriya UPC 1686 2000 K KPBA 2009 S 57 65 LiteraturaAkty Yugo Zapadnoj Rusi Ch 1 T 2 3 PosilannyaMelhisedek Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 148 149 Znachko Yavorskij Melhisedek 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 505 1000 ekz Melhisedek 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Dovidnik z istoriyi Ukrayini 17 sichnya 2008 u Wayback Machine