Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сучасні одиниці вимірювання часу засновані на періоди обертання Землі навколо своєї осі і обертання навколо Сонця, а також обертання Місяця навколо Землі. Такий вибір одиниць зумовлено як історичними, так і практичними міркуваннями: необхідністю узгоджувати діяльність людей зі зміною дня і ночі, сезонів.
Доба, година, хвилина та секунда
Історично основною одиницею для вимірювання середніх інтервалів часу була доба (часто кажуть «день»), що вираховується з мінімальним повним циклів зміни сонячної освітленості (день і ніч).
У результаті ділення доби на менші часові інтервали однакової довжини виникли години, хвилини і секунди. Походження поділу, ймовірно, пов'язано з дванадцятковою системою числення, якої дотримувалися в стародавньому Шумері. Добу ділили на два рівних послідовних інтервали (умовно день і ніч). Кожен із них ділили на 12 годин. Подальший поділ годин сходить до шістдесяткової системі числення. Кожну годину ділили на 60 хвилин, а кожну хвилину — на 60 секунд.
Таким чином, у годині 3600 секунд; у добі — 24 години, або 1440 хвилин, або 86 400 секунд.
Зараз саме ці одиниці найчастіше використовують для вимірювання та вираження проміжків часу. Секунда (укр. позначення: с; міжнародне: s) є однією із семи основних одиниць у Міжнародній системі одиниць (SI) і однієї з трьох основних одиниць у системі СГС.
Одиниці «хвилина» (укр. позначення: хв; міжнародне: min), «година» (укр. позначення: г; міжнародне: h) і «доба» (укр. позначення: д; міжнародне: d) не входять в систему SI, однак в Україні вони допущені для використання як позасистемні одиниць без обмеження терміну дії допуску з областю застосування «усі області».
В астрономії використовують позначення г, хв, с (або h, m, s) у верхньому індексі: наприклад, 13год20хв10с (або 13h20m10s).
Використання для позначення часу доби
Існує дві системи вказівки часу доби. У так званій французькій системі не враховується поділ доби на два інтервали по 12 годин (день і ніч), а вважається, що доба безпосередньо ділиться на 24 години. Номер години може бути від 0 до 23 включно. В «англійській системі» цей поділ враховується. Години вказують з моменту початку поточних півдоби, а після цифр пишуть буквений індекс половини доби. Першу половину доби (ніч, ранок) позначають AM, другу (день, вечір) — PM; ці позначення походять від лат. ante meridiem і post meridiem (до полудня / після полудня). Номер години у 12‑годинних системах у різних традиціях записується по-різному: від 0 до 11 або 12, 1, 2, …, 11. Оскільки всі три часові субкоординати не перевищують ста, для запису їх у десятковій системі достатньо двох цифр; тому значення годин, хвилин і секунд пишуть двозначним десятковим числом, додаючи нуль перед числом, якщо це необхідно (в англійській системі, втім, номер години пишуть одно- або двозначним десятковим числом).
За початок відліку часу прийнята опівночі. Таким чином, опівночі у французькій системі — це 00:00, а в англійській — 12:00 AM. Полудень — 12:00 (12:00 PM). Момент часу після 19 годин, і ще 14 минут з півночі — 19:14 (в англійській системі — 7:14 PM).
На циферблатах більшості сучасних годинників (зі стрілками) використовується саме англійська система. Проте, випускаються і такі стрілочні годинники, де використовується французька 24-годинна система. Такі годинники застосувують у тих областях, де судити про дні й ночі важко (наприклад, на підводних човнах або за Полярним колом, де існує полярна ніч і полярний день).
Використання для позначення часового інтервалу
Для вимірювання інтервалів часу годинник, хвилини й секунди не дуже зручні, оскільки не використовують десяткову систему числення, тому для вимірювання часових інтервалів зазвичай використовують тільки секунди.
Тим не менш, іноді використовують і власне години, хвилини і секунди. Так, тривалість 50 000 с можна записати як 13 г 53 хв 20 с.
Еталонизація
Тривалість середніх сонячних діб — величина непостійна. І хоча вона змінюється геть небагато (збільшується в результаті припливів через дію тяжіння Місяця й Сонця в середньому на 0,0023 с на століття за останні 2000 років, а за останні 100 років — лише на 0,0014 с), цього достатньо для значних спотворень тривалості секунди, якщо вважати за секунду 1⁄86400 частину тривалості сонячних діб. Тому від визначення «година — 1⁄24 доби; хвилина — 1⁄60 години; секунда — 1⁄60 хвилини» перейшли до визначення секунди як основної одиниці, що базується на періодичному внутрішньоатомному процесі, що не пов'язаний з якими-небудь рухами небесних тіл (на неї інколи посилаються як на секунду SI або «атомну секунду», коли з контексту її можна сплутати з секундою, визначеною з астрономічних спостережень).
Нині в Міжнародній системі одиниць (SI) прийнято таке визначення секунди:
Одна секунда — це інтервал часу, що дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання відповідного переходу між двома надтонким рівнями основного квантового стану атома цезію-133 в спокої за температури 0 К.
Це визначення було прийнято в 1967 році (уточнення щодо температури та стану спокою з'явилося в 1997 році).
Відштовхуючись від секунди SI, хвилину визначають як 60 секунд, годину — як 60 хвилин, і календарну (юлианську) добу як точно 86 400 с. Нині юліанська доба коротша за середню сонячну добу приблизно на 2 мс. Для усунення розбіжностей, що накопичуються, вводять високосні секунди. Визначають також юліанський рік (точно 365,25 юлианских діб, або 31 557 600 с), іноді званий науковим роком.
В астрономії та в ряді інших областей поряд із секундою SI застосовується ефемеридна секунда, визначення якої засноване на астрономічних спостереженнях. Вважаючи, що в тропічному році 365,242 190 402 діб, а добу вважаючи постійної тривалості (т. зв. ефемерідне обчислення), отримують, що в році 31 556 925,25073 с. Тоді вважають, що секунда — це 1⁄31556925.1875 частина тропічного року. Вікова зміна тривалості тропічного року змушує прив'язувати це визначення до певної епохи; так, дане визначення відноситься до тропічного року в момент 2000,0.
Кратні і частинні одиниці
Секунда — єдина одиниця часу, з якою використовуються приставки SI для утворення частинних і (рідко) кратних одиниць (мілісекунда, фемтосекунда).
Рік, місяць, тиждень
Для вимірювання довших інтервалів часу використовуються одиниці виміру рік, місяць і тиждень, що складаються з цілого числа сонячних діб. Рік приблизно дорівнює періоду обертання Землі навколо Сонця (приблизно 365,2422 доби), місяць — період повної зміни фаз Місяця (званого синодичним місяцем, рівним 29,53 доби).
У найпоширенішому григоріанському, а також в юліанському календарі за основу прийнятий рік, що дорівнює 365 добам. Так як тропічний рік не дорівнює цілій кількісті сонячних діб (він складає приблизно 365,2422 діб), для синхронізації календарних часів року з астрономічними в календарі використовуються високосні роки тривалістю 366 днів. Рік ділиться на дванадцять календарних місяців різної тривалості (від 28 до 31 дня). Звичайно, на кожен календарний місяць випадає по одному повному місяцю, але так як фази Місяця змінюються трохи швидше, ніж 12 раз у році, іноді трапляються і другі повні на місяць, звані Синім місяцем.
У єврейському календарі основою є місячний синодичний місяць і тропічний рік, при цьому рік може містити 12 або 13 місячних місяців. У тривалій перспективі одні і ті ж місяці календаря припадають на один і той же час.
В ісламському календарі основою є місячний синодичний місяць, а рік має завжди строго 12 місячних місяців, тобто близько 354 днів, що на 11 днів менше тропічного року. Завдяки цьому початок року і всі мусульманські свята кожен рік зміщуються відносно кліматичних пір року і рівноденнь.
Тиждень зазвичай складається з 7 днів, не прив'язаний до будь-якої астрономічної події, однак широко використовується як одиниця часу. Можна вважати, що тижні формують незалежний календар, використовуваний паралельно з різними іншими календарями. Припускають, що тривалість тижня бере початок від округленої до цілого числа днів тривалості однієї з чотирьох фаз Місяця.
Століття, тисячоліття
Ще більш великі одиниці часу — століття й тисячоліття. Століття іноді ділять на десятиліття (декади).
Мегарік і гігарік
У іншомовній літературі прийняті також такі кратні року одиниці вимірювання часу, як мегарік (позначення Myr), рівний мільйону років, і гігарік (позначення Gyr), що дорівнює мільярду років. Ці одиниці застосовуються переважно в космології, а також в геології та в науках, пов'язаних з вивченням історії Землі. Так, наприклад, вік Всесвіту оцінюється в 13.72±0.12 гігароків.
Рідкісні і застарілі одиниці
У Великій Британії та країнах Співдружності націй використовується одиниця вимірювання часу фортнайт, рівна двом тижням.
В СРСР у різний час замість семиденного тижня використовувалися шестиденні і п'ятиденні тижні, а також, з метою економічного планування, п'ятирічки.
У бухгалтерського обліку використовуються переважно такі одиниці, як квартал (три місяці, чверть року) і півріччя (два квартали, шість місяців, півроку).
У сфері освіти використовується одиниця вимірювання часу академічна година (45 хв). Також у середніх школах нерідко зустрічається слово «година» у значенні тривалості одного уроку (тобто 40 хвилин); «чверть» (приблизно ¼ навчального року); приблизно рівний останній «триместр» (від лат. tri — три, mensis — місяць; приблизно 3 месяца); «і семестр» (від лат. sex — шість; приблизно 6 месяцев), що збігається з «півріччям». Триместр використовується також в акушерстві та гінекології для визначення строків вагітності, в цьому випадку він точно дорівнює трьом місяцям.
Іноді використовується одиниця терція, рівна 1⁄60.
Одиниця декада, залежно від контексту, може стосуватися 10 днів або (рідше) до 10 років.
Індикт (індиктион), що використовувався в Римській імперії (з часів Діоклетіана), пізніше у Візантії, давній Болгарії і Русі, дорівнює 15 рокам.
Олімпіада в античності використовувалася як одиниця вимірювання часу і дорівнювала 4 рокам.
Сарос — період повторення затемнень, рівний 18 рокам і 11+1⁄3 і відомий ще древнім вавилонянам. Сарос називався також календарний період у 3600 років; менші періоди носили назви нерос (600 років) і соссос (60 років).
У планківській системі одиниць, що ґрунтується на фундаментальних константах, одиниця виміру часу (планківський час) виражається через гравітаційну постійну G, постійну Планка ℏ і швидкість світла c:
секунди.
Галактичний рік — приблизно 216 млн років.
Астрономічний юліанський рік рекомендується для визначення відстаней у світлових роках
Сьогодні найменший експериментально спостережуваний проміжок часу становить близько аттосекунди (10−18 с), що відповідає 1026 планківським одиницям часу. За аналогією з планківською довжиною, інтервал часу, менший за планківський час, неможливо виміряти.
В індуїзмі «день Брахми» — кальпа — дорівнює 4,32 млрд років. Ця одиниця увійшла в Книгу рекордів Гіннеса як найбільша одиниця вимірювання часу.
Див. також
Примітки
- Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.- с.2.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2012. Процитовано 25 жовтня 2014.
- USEFUL CONSTANTS. hpiers.obspm.fr. Процитовано 28 вересня 2020.
- Результаты миссии WMAP(англ.)
- Planck time. CODATA Internationally recommended 2014 values of the Fundamental Physical Constants (англ.). NIST. 2014. Процитовано 31 жовтня 2016.
Посилання
- Нерівномірність обертання Землі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suchasni odinici vimiryuvannya chasu zasnovani na periodi obertannya Zemli navkolo svoyeyi osi i obertannya navkolo Soncya a takozh obertannya Misyacya navkolo Zemli Takij vibir odinic zumovleno yak istorichnimi tak i praktichnimi mirkuvannyami neobhidnistyu uzgodzhuvati diyalnist lyudej zi zminoyu dnya i nochi sezoniv Doba godina hvilina ta sekundaIstorichno osnovnoyu odiniceyu dlya vimiryuvannya serednih intervaliv chasu bula doba chasto kazhut den sho virahovuyetsya z minimalnim povnim cikliv zmini sonyachnoyi osvitlenosti den i nich U rezultati dilennya dobi na menshi chasovi intervali odnakovoyi dovzhini vinikli godini hvilini i sekundi Pohodzhennya podilu jmovirno pov yazano z dvanadcyatkovoyu sistemoyu chislennya yakoyi dotrimuvalisya v starodavnomu Shumeri Dobu dilili na dva rivnih poslidovnih intervali umovno den i nich Kozhen iz nih dilili na 12 godin Podalshij podil godin shodit do shistdesyatkovoyi sistemi chislennya Kozhnu godinu dilili na 60 hvilin a kozhnu hvilinu na 60 sekund Takim chinom u godini 3600 sekund u dobi 24 godini abo 1440 hvilin abo 86 400 sekund Zaraz same ci odinici najchastishe vikoristovuyut dlya vimiryuvannya ta virazhennya promizhkiv chasu Sekunda ukr poznachennya s mizhnarodne s ye odniyeyu iz semi osnovnih odinic u Mizhnarodnij sistemi odinic SI i odniyeyi z troh osnovnih odinic u sistemi SGS Odinici hvilina ukr poznachennya hv mizhnarodne min godina ukr poznachennya g mizhnarodne h i doba ukr poznachennya d mizhnarodne d ne vhodyat v sistemu SI odnak v Ukrayini voni dopusheni dlya vikoristannya yak pozasistemni odinic bez obmezhennya terminu diyi dopusku z oblastyu zastosuvannya usi oblasti V astronomiyi vikoristovuyut poznachennya g hv s abo h m s u verhnomu indeksi napriklad 13god20hv10s abo 13h20m10s Vikoristannya dlya poznachennya chasu dobi Vidobrazhennya chasu v godinah Isnuye dvi sistemi vkazivki chasu dobi U tak zvanij francuzkij sistemi ne vrahovuyetsya podil dobi na dva intervali po 12 godin den i nich a vvazhayetsya sho doba bezposeredno dilitsya na 24 godini Nomer godini mozhe buti vid 0 do 23 vklyuchno V anglijskij sistemi cej podil vrahovuyetsya Godini vkazuyut z momentu pochatku potochnih pivdobi a pislya cifr pishut bukvenij indeks polovini dobi Pershu polovinu dobi nich ranok poznachayut AM drugu den vechir PM ci poznachennya pohodyat vid lat ante meridiem i post meridiem do poludnya pislya poludnya Nomer godini u 12 godinnih sistemah u riznih tradiciyah zapisuyetsya po riznomu vid 0 do 11 abo 12 1 2 11 Oskilki vsi tri chasovi subkoordinati ne perevishuyut sta dlya zapisu yih u desyatkovij sistemi dostatno dvoh cifr tomu znachennya godin hvilin i sekund pishut dvoznachnim desyatkovim chislom dodayuchi nul pered chislom yaksho ce neobhidno v anglijskij sistemi vtim nomer godini pishut odno abo dvoznachnim desyatkovim chislom Za pochatok vidliku chasu prijnyata opivnochi Takim chinom opivnochi u francuzkij sistemi ce 00 00 a v anglijskij 12 00 AM Poluden 12 00 12 00 PM Moment chasu pislya 19 godin i she 14 minut z pivnochi 19 14 v anglijskij sistemi 7 14 PM Na ciferblatah bilshosti suchasnih godinnikiv zi strilkami vikoristovuyetsya same anglijska sistema Prote vipuskayutsya i taki strilochni godinniki de vikoristovuyetsya francuzka 24 godinna sistema Taki godinniki zastosuvuyut u tih oblastyah de suditi pro dni j nochi vazhko napriklad na pidvodnih chovnah abo za Polyarnim kolom de isnuye polyarna nich i polyarnij den Vikoristannya dlya poznachennya chasovogo intervalu Dlya vimiryuvannya intervaliv chasu godinnik hvilini j sekundi ne duzhe zruchni oskilki ne vikoristovuyut desyatkovu sistemu chislennya tomu dlya vimiryuvannya chasovih intervaliv zazvichaj vikoristovuyut tilki sekundi Tim ne mensh inodi vikoristovuyut i vlasne godini hvilini i sekundi Tak trivalist 50 000 s mozhna zapisati yak 13 g 53 hv 20 s Etalonizaciya Trivalist serednih sonyachnih dib velichina nepostijna I hocha vona zminyuyetsya get nebagato zbilshuyetsya v rezultati pripliviv cherez diyu tyazhinnya Misyacya j Soncya v serednomu na 0 0023 s na stolittya za ostanni 2000 rokiv a za ostanni 100 rokiv lishe na 0 0014 s cogo dostatno dlya znachnih spotvoren trivalosti sekundi yaksho vvazhati za sekundu 1 86400 chastinu trivalosti sonyachnih dib Tomu vid viznachennya godina 1 24 dobi hvilina 1 60 godini sekunda 1 60 hvilini perejshli do viznachennya sekundi yak osnovnoyi odinici sho bazuyetsya na periodichnomu vnutrishnoatomnomu procesi sho ne pov yazanij z yakimi nebud ruhami nebesnih til na neyi inkoli posilayutsya yak na sekundu SI abo atomnu sekundu koli z kontekstu yiyi mozhna splutati z sekundoyu viznachenoyu z astronomichnih sposterezhen Nini v Mizhnarodnij sistemi odinic SI prijnyato take viznachennya sekundi Odna sekunda ce interval chasu sho dorivnyuye 9 192 631 770 periodam viprominyuvannya vidpovidnogo perehodu mizh dvoma nadtonkim rivnyami osnovnogo kvantovogo stanu atoma ceziyu 133 v spokoyi za temperaturi 0 K Ce viznachennya bulo prijnyato v 1967 roci utochnennya shodo temperaturi ta stanu spokoyu z yavilosya v 1997 roci Vidshtovhuyuchis vid sekundi SI hvilinu viznachayut yak 60 sekund godinu yak 60 hvilin i kalendarnu yuliansku dobu yak tochno 86 400 s Nini yulianska doba korotsha za serednyu sonyachnu dobu priblizno na 2 ms Dlya usunennya rozbizhnostej sho nakopichuyutsya vvodyat visokosni sekundi Viznachayut takozh yulianskij rik tochno 365 25 yulianskih dib abo 31 557 600 s inodi zvanij naukovim rokom V astronomiyi ta v ryadi inshih oblastej poryad iz sekundoyu SI zastosovuyetsya efemeridna sekunda viznachennya yakoyi zasnovane na astronomichnih sposterezhennyah Vvazhayuchi sho v tropichnomu roci 365 242 190 402 dib a dobu vvazhayuchi postijnoyi trivalosti t zv efemeridne obchislennya otrimuyut sho v roci 31 556 925 25073 s Todi vvazhayut sho sekunda ce 1 31556925 1875 chastina tropichnogo roku Vikova zmina trivalosti tropichnogo roku zmushuye priv yazuvati ce viznachennya do pevnoyi epohi tak dane viznachennya vidnositsya do tropichnogo roku v moment 2000 0 Kratni i chastinni odinici Sekunda yedina odinicya chasu z yakoyu vikoristovuyutsya pristavki SI dlya utvorennya chastinnih i ridko kratnih odinic milisekunda femtosekunda Rik misyac tizhdenDlya vimiryuvannya dovshih intervaliv chasu vikoristovuyutsya odinici vimiru rik misyac i tizhden sho skladayutsya z cilogo chisla sonyachnih dib Rik priblizno dorivnyuye periodu obertannya Zemli navkolo Soncya priblizno 365 2422 dobi misyac period povnoyi zmini faz Misyacya zvanogo sinodichnim misyacem rivnim 29 53 dobi U najposhirenishomu grigorianskomu a takozh v yulianskomu kalendari za osnovu prijnyatij rik sho dorivnyuye 365 dobam Tak yak tropichnij rik ne dorivnyuye cilij kilkisti sonyachnih dib vin skladaye priblizno 365 2422 dib dlya sinhronizaciyi kalendarnih chasiv roku z astronomichnimi v kalendari vikoristovuyutsya visokosni roki trivalistyu 366 dniv Rik dilitsya na dvanadcyat kalendarnih misyaciv riznoyi trivalosti vid 28 do 31 dnya Zvichajno na kozhen kalendarnij misyac vipadaye po odnomu povnomu misyacyu ale tak yak fazi Misyacya zminyuyutsya trohi shvidshe nizh 12 raz u roci inodi traplyayutsya i drugi povni na misyac zvani Sinim misyacem U yevrejskomu kalendari osnovoyu ye misyachnij sinodichnij misyac i tropichnij rik pri comu rik mozhe mistiti 12 abo 13 misyachnih misyaciv U trivalij perspektivi odni i ti zh misyaci kalendarya pripadayut na odin i toj zhe chas V islamskomu kalendari osnovoyu ye misyachnij sinodichnij misyac a rik maye zavzhdi strogo 12 misyachnih misyaciv tobto blizko 354 dniv sho na 11 dniv menshe tropichnogo roku Zavdyaki comu pochatok roku i vsi musulmanski svyata kozhen rik zmishuyutsya vidnosno klimatichnih pir roku i rivnodenn Tizhden zazvichaj skladayetsya z 7 dniv ne priv yazanij do bud yakoyi astronomichnoyi podiyi odnak shiroko vikoristovuyetsya yak odinicya chasu Mozhna vvazhati sho tizhni formuyut nezalezhnij kalendar vikoristovuvanij paralelno z riznimi inshimi kalendaryami Pripuskayut sho trivalist tizhnya bere pochatok vid okruglenoyi do cilogo chisla dniv trivalosti odniyeyi z chotiroh faz Misyacya Stolittya tisyacholittyaShe bilsh veliki odinici chasu stolittya j tisyacholittya Stolittya inodi dilyat na desyatilittya dekadi Megarik i gigarikU inshomovnij literaturi prijnyati takozh taki kratni roku odinici vimiryuvannya chasu yak megarik poznachennya Myr rivnij miljonu rokiv i gigarik poznachennya Gyr sho dorivnyuye milyardu rokiv Ci odinici zastosovuyutsya perevazhno v kosmologiyi a takozh v geologiyi ta v naukah pov yazanih z vivchennyam istoriyi Zemli Tak napriklad vik Vsesvitu ocinyuyetsya v 13 72 0 12 gigarokiv Ridkisni i zastarili odiniciU Velikij Britaniyi ta krayinah Spivdruzhnosti nacij vikoristovuyetsya odinicya vimiryuvannya chasu fortnajt rivna dvom tizhnyam V SRSR u riznij chas zamist semidennogo tizhnya vikoristovuvalisya shestidenni i p yatidenni tizhni a takozh z metoyu ekonomichnogo planuvannya p yatirichki U buhgalterskogo obliku vikoristovuyutsya perevazhno taki odinici yak kvartal tri misyaci chvert roku i pivrichchya dva kvartali shist misyaciv pivroku U sferi osviti vikoristovuyetsya odinicya vimiryuvannya chasu akademichna godina 45 hv Takozh u serednih shkolah neridko zustrichayetsya slovo godina u znachenni trivalosti odnogo uroku tobto 40 hvilin chvert priblizno navchalnogo roku priblizno rivnij ostannij trimestr vid lat tri tri mensis misyac priblizno 3 mesyaca i semestr vid lat sex shist priblizno 6 mesyacev sho zbigayetsya z pivrichchyam Trimestr vikoristovuyetsya takozh v akusherstvi ta ginekologiyi dlya viznachennya strokiv vagitnosti v comu vipadku vin tochno dorivnyuye trom misyacyam Inodi vikoristovuyetsya odinicya terciya rivna 1 60 Odinicya dekada zalezhno vid kontekstu mozhe stosuvatisya 10 dniv abo ridshe do 10 rokiv Indikt indiktion sho vikoristovuvavsya v Rimskij imperiyi z chasiv Diokletiana piznishe u Vizantiyi davnij Bolgariyi i Rusi dorivnyuye 15 rokam Olimpiada v antichnosti vikoristovuvalasya yak odinicya vimiryuvannya chasu i dorivnyuvala 4 rokam Saros period povtorennya zatemnen rivnij 18 rokam i 11 1 3 i vidomij she drevnim vavilonyanam Saros nazivavsya takozh kalendarnij period u 3600 rokiv menshi periodi nosili nazvi neros 600 rokiv i sossos 60 rokiv U plankivskij sistemi odinic sho gruntuyetsya na fundamentalnih konstantah odinicya vimiru chasu plankivskij chas virazhayetsya cherez gravitacijnu postijnu G postijnu Planka ℏ i shvidkist svitla c tP ℏGc5 5 39121 13 10 44 displaystyle t mathrm P sqrt frac hbar G c 5 5 391 21 13 cdot 10 44 sekundi Galaktichnij rik priblizno 216 mln rokiv Astronomichnij yulianskij rik rekomenduyetsya dlya viznachennya vidstanej u svitlovih rokah Sogodni najmenshij eksperimentalno sposterezhuvanij promizhok chasu stanovit blizko attosekundi 10 18 s sho vidpovidaye 1026 plankivskim odinicyam chasu Za analogiyeyu z plankivskoyu dovzhinoyu interval chasu menshij za plankivskij chas nemozhlivo vimiryati V induyizmi den Brahmi kalpa dorivnyuye 4 32 mlrd rokiv Cya odinicya uvijshla v Knigu rekordiv Ginnesa yak najbilsha odinicya vimiryuvannya chasu Div takozhKalendar Geologichna era Eon geologiya PrimitkiNakaz Ministerstva ekonomichnogo rozvitku ta torgivli Ukrayini vid 25 08 2015 914 Pro zatverdzhennya viznachen osnovnih odinic SI nazv ta viznachen pohidnih odinic SI desyatkovih kratnih i chastinnih vid odinic SI dozvolenih pozasistemnih odinic a takozh yih poznachen ta Pravil zastosuvannya odinic vimiryuvannya i napisannya nazv ta poznachen odinic vimiryuvannya i simvoliv velichin s 2 PDF Arhiv originalu PDF za 10 listopada 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2014 USEFUL CONSTANTS hpiers obspm fr Procitovano 28 veresnya 2020 Rezultaty missii WMAP angl Planck time CODATA Internationally recommended 2014 values of the Fundamental Physical Constants angl NIST 2014 Procitovano 31 zhovtnya 2016 PosilannyaNerivnomirnist obertannya Zemli