Чергування — парадигматичне відношення між одиницями одного рівня мови, що полягає в їхній здатності заміняти одні одних у тому ж самому місці в структурі одиниці вищого рівня за певних синтагматичних або парадигматичних умов.
Класифікація
Українська мова
У сучасній українській мові при відмінюванні слів та утворенні нових відбувається чергування звуків.
Чергування приголосних
До найпоширеніших належать:
- Викликані рефлексами першої палаталізації
До них належать такі чергування: г/ж, к/ч, х/ш (плуг — плужок, друг — дружба, дорога — дорожній, вік — вічний, око — очі, рука — ручний, парубок — парубче, пастух — пастуше, сухий — сушити).
- Викликані рефлексами другої палаталізації
До них належать такі чергування: г/з, к/ц, х/с. Це чергування відбувається перед закінченням -і в давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників чоловічого, жіночого та середнього родів (у давальному відмінку знахідка — знахідці, книга — книзі, облога — облозі, опалубка — опалубці, папка — папці, пересадка — пересадці, плаха — пласі, покупка — покупці, сім'янка — сім'янці, фабрика — фабриці, у місцевому: берег — на березі, блок — у блоці, відпустка — у відпустці, капелюх — на капелюсі, колега — на колезі, палатка — у палатці, поріг — на порозі, рейка — на рейці, техніка — техніці).
- Викликані рефлексами першої, другої і третьої палаталізацій
До них належать такі чергування: ц/ч, к/ц/ч, г/з/ж (отець — отче, лице — лик, палиця — палка, князь — княгиня — княжий).
- Викликані рефлексами йотації приголосних
До них належать такі чергування: г/ж, з/ж, к/ч, с/ш, д/дж, т/ч (лягти — лежу, возити — вожу, скакати — скачу, писати — пишу, водити — воджу, летіти — лечу).
- Викликані спрощенням груп приголосних
До них належать чергування, у яких при відмінюванні й словотворі випадає один чи кілька звуків. Вони виникли внаслідок спрощення груп приголосних, що з'явилися після занепаду редукованих (серце — сердечний, тижня — тиждень < дав.-рус. сердьце - сердьчьнъ, тиждьня - тиждьнь).
- Викликані асиміляцією приголосних
- Викликані дисиміляцією приголосних
У деяких випадках чергування пояснюється рефлексами колишнього розподібнення приголосних, наприклад, [ч] перед [н] став вимовлятися як [ш] (мірочка — мірошник, ручка — рушник, сонячко — соняшник < дав.-рус. мѣръчьникъ, ручьникъ, солньчьникъ).
Чергування голосних
- Викликані явищем ікавізму в новозакритих складах
Чергування о/і та е/і виникло внаслідок подовження [о] і [е] в закритих складах після зникнення редукованих наприкінці слова.
- Викликані явищем аблауту
Іноді спостерігається чергування о/е в коренях: у дієслів присутній голосний [е], в іменників — [о] (зберу — збори, несу — ноша, лежу — ложе), а також чергування и/е в дієслівних формах недоконаного й доконаного видів (збираю — зберу). На відміну від інших чергувань воно має дуже давнє походження й сягає ще праіндоєвропейського періоду, аналогічну заміну дієслівного [e] на [o] в корені іменника можна знайти й в інших індоєвропейських мовах (пор. дав.-гр. φέρω — «несу» і φόρος — «принесене», «данина»; лат. tego — «покриваю» і toga — «покривало, тога»).
В інших мовах
- Російська
У російській мові існують чергування приголосних, теж пов'язані з рефлексами першої, другої і третьої палаталізацій, йотації приголосних. На відміну від української, в російській відсутнє явище ікавізму, але поширене чергування, пов'язане з (переходом /е/ в /о/) («йоканням»): ведро («відро») — вёдер («відер»), гнездо («гніздо») — гнёзд («гнізд»), пчела («бджола») — пчёл («бджіл»), стекло («скло») — стёкол («стекол»).
- Польська
У польській мові так само наявні чергування приголосних, викликані рефлексами першої, другої і третьої палаталізацій, йотації приголосних. Багато чергувань голосних викликане лехітською переголосовкою: las («ліс») — w lesie («у лісі»), miasto («місто») — w mieście («у місті»), nieść («нести») — niosę («несу»), ręka («рука») — rąk («рук»), wieźć («везти») — wiozę («везу»).
Див. також
Примітки
- Ю. В. Откупщиков. Покрывался ли стог? // К истокам слова. Рассказы о науке этимологии. — М. : Авалон, 2005. — С. 27. (рос.)
Джерела
- Л. П. Павленко. Історична граматика української мови: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл / Лариса Петрівна Павленко. — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — С. 74-87.
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — 240 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherguvannya paradigmatichne vidnoshennya mizh odinicyami odnogo rivnya movi sho polyagaye v yihnij zdatnosti zaminyati odni odnih u tomu zh samomu misci v strukturi odinici vishogo rivnya za pevnih sintagmatichnih abo paradigmatichnih umov KlasifikaciyaUkrayinska movaU suchasnij ukrayinskij movi pri vidminyuvanni sliv ta utvorenni novih vidbuvayetsya cherguvannya zvukiv Cherguvannya prigolosnih Do najposhirenishih nalezhat Viklikani refleksami pershoyi palatalizaciyi Div takozh Persha palatalizaciya Do nih nalezhat taki cherguvannya g zh k ch h sh plug pluzhok drug druzhba doroga dorozhnij vik vichnij oko ochi ruka ruchnij parubok parubche pastuh pastushe suhij sushiti Viklikani refleksami drugoyi palatalizaciyi Div takozh Druga palatalizaciya Do nih nalezhat taki cherguvannya g z k c h s Ce cherguvannya vidbuvayetsya pered zakinchennyam i v davalnomu vidminku odnini imennikiv zhinochogo rodu ta v miscevomu vidminku odnini imennikiv cholovichogo zhinochogo ta serednogo rodiv u davalnomu vidminku znahidka znahidci kniga knizi obloga oblozi opalubka opalubci papka papci peresadka peresadci plaha plasi pokupka pokupci sim yanka sim yanci fabrika fabrici u miscevomu bereg na berezi blok u bloci vidpustka u vidpustci kapelyuh na kapelyusi kolega na kolezi palatka u palatci porig na porozi rejka na rejci tehnika tehnici Viklikani refleksami pershoyi drugoyi i tretoyi palatalizacij Div takozh Tretya palatalizaciya Do nih nalezhat taki cherguvannya c ch k c ch g z zh otec otche lice lik palicya palka knyaz knyaginya knyazhij Viklikani refleksami jotaciyi prigolosnih Div takozh Jotaciya v praslov yanskij movi Do nih nalezhat taki cherguvannya g zh z zh k ch s sh d dzh t ch lyagti lezhu voziti vozhu skakati skachu pisati pishu voditi vodzhu letiti lechu Viklikani sproshennyam grup prigolosnih Div takozh Sproshennya u grupah prigolosnih Do nih nalezhat cherguvannya u yakih pri vidminyuvanni j slovotvori vipadaye odin chi kilka zvukiv Voni vinikli vnaslidok sproshennya grup prigolosnih sho z yavilisya pislya zanepadu redukovanih serce serdechnij tizhnya tizhden lt dav rus serdce serdchn tizhdnya tizhdn Viklikani asimilyaciyeyu prigolosnih Div takozh Asimilyaciya movoznavstvo Viklikani disimilyaciyeyu prigolosnih Div takozh Disimilyaciya movoznavstvo U deyakih vipadkah cherguvannya poyasnyuyetsya refleksami kolishnogo rozpodibnennya prigolosnih napriklad ch pered n stav vimovlyatisya yak sh mirochka miroshnik ruchka rushnik sonyachko sonyashnik lt dav rus mѣrchnik ruchnik solnchnik Cherguvannya golosnih Viklikani yavishem ikavizmu v novozakritih skladah Dokladnishe Ikavizm Cherguvannya o i ta e i viniklo vnaslidok podovzhennya o i e v zakritih skladah pislya zniknennya redukovanih naprikinci slova Viklikani yavishem ablautu Dokladnishe Ablaut Inodi sposterigayetsya cherguvannya o e v korenyah u diyesliv prisutnij golosnij e v imennikiv o zberu zbori nesu nosha lezhu lozhe a takozh cherguvannya i e v diyeslivnih formah nedokonanogo j dokonanogo vidiv zbirayu zberu Na vidminu vid inshih cherguvan vono maye duzhe davnye pohodzhennya j syagaye she praindoyevropejskogo periodu analogichnu zaminu diyeslivnogo e na o v koreni imennika mozhna znajti j v inshih indoyevropejskih movah por dav gr ferw nesu i foros prinesene danina lat tego pokrivayu i toga pokrivalo toga V inshih movahRosijska U rosijskij movi isnuyut cherguvannya prigolosnih tezh pov yazani z refleksami pershoyi drugoyi i tretoyi palatalizacij jotaciyi prigolosnih Na vidminu vid ukrayinskoyi v rosijskij vidsutnye yavishe ikavizmu ale poshirene cherguvannya pov yazane z perehodom e v o jokannyam vedro vidro vyoder vider gnezdo gnizdo gnyozd gnizd pchela bdzhola pchyol bdzhil steklo sklo styokol stekol Polska U polskij movi tak samo nayavni cherguvannya prigolosnih viklikani refleksami pershoyi drugoyi i tretoyi palatalizacij jotaciyi prigolosnih Bagato cherguvan golosnih viklikane lehitskoyu peregolosovkoyu las lis w lesie u lisi miasto misto w miescie u misti niesc nesti niose nesu reka ruka rak ruk wiezc vezti wioze vezu Div takozhAblaut Umlaut fonetika AkannyaPrimitkiYu V Otkupshikov Pokryvalsya li stog K istokam slova Rasskazy o nauke etimologii M Avalon 2005 S 27 ros DzherelaL P Pavlenko Istorichna gramatika ukrayinskoyi movi navch posib dlya stud vish navch zakl Larisa Petrivna Pavlenko Luck Volin nac un t im Lesi Ukrayinki 2010 S 74 87 T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 240 s ros