Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авраам бен Шмуель Закуто (івр. אברהם זכות порт. Abraão ben Samuel Zacuto; 1450, Саламанка, Іспанія — б.1515, Османська імперія) — відомий астроном, математик та історіограф єврейського походження, що жив на зламі XV та XVI століть. Склав астрономічні таблиці, які використовувались Колумбом і Васко да Гама, удосконалив металеву морську астролябію, що дозволяла проводити більш точні вимірювання, ніж дерев'яна. Васко да Гама радився із Закуто перед своїм історичним плаванням до Індії. Закуто послідовно пережив вигнання євреїв з Іспанії та Португалії і закінчив свої дні в Єрусалимі чи Дамаску.
| Авраам Закуто | |
|---|---|
| івр. אברהם זכות | |
 | |
| Народився | 12 серпня 1450 Саламанка, Кастильська Корона |
| Помер | 1515 Османська імперія |
| Країна |  Кастильська Корона |
| Національність | євреї |
| Діяльність | математик, астроном, історик, астролог, рабин, письменник |
| Alma mater | Саламанкський університет |
| Галузь | астрономія, Талмуд і галаха |
| Заклад | Саламанкський університет |
 Авраам Закуто у Вікісховищі | |
На честь Авраама Закуто на Місяці названо кратер Загут, що розташований неподалік від кратера Раббі Леві, названого на честь Герсоніда.
Біографія
Авраам бен Шмуель Закуто народився в 1450 або в 1452 році в Саламанці в Кастилії. Імовірно навчався астрономії в Саламанському університеті, одному із найстаріших університетів Європи, згодом став викладати у цьому університеті. У 1478 році видав свою головну працю — астрономічний трактат Ha-ḥibbur ha-gadol (ісп. La Compilación Magna — «Велика збірка»), який використовували у своїх подорожах Васко да Гама та Христофор Колумб. Займався астрономічними спостереженнями, досліджував місячне затемнення зірок та планет, повне сонячне затемнення тощо.
Після вигнання євреїв з Іспанії в 1492 році був запрошений до Португалії, яка на той момент ще не планувала власне вигнання. Був призначений королем Жуаном II придворним астрономом та астрологом. Васко да Гама використав досягнення Закуто та радився з ним перед своїм історичним плаванням до Індії, Закуто підтримував ідею пошуки морського шляху в Індійський океан.
Новий король Мануел I, прагнучи зміцнення своїх прав, провів 1497 року масове насильницьке хрещення португальських євреїв і вигнав з країни тих, хто відмовився вихрещуватись. Закуто вдалося втекти до Тунісу, дорогою він двічі опинявся в полоні. У Тунісі завершив свою історіографічну працю «Книга родоводів». На думку деяких істориків, книга має уривчастий і не завжди самостійний характер та містить неточності, але, проте, мала важливе значення для пробудження інтересу євреїв до своєї історії. З Тунісу Закуто був змушений перебратись до Османської імперії. За деякими відомостями, він переїхав до Єрусалиму 1513 року, де перебував у єшиві «Іцхак Шуліель» і там і помер. За іншими даними, він переїхав до Дамаска в 1515 році, що вважається роком його смерті.
Портрет Закуто можна побачити в стінному розписі університету в Йоганнесбурзі, що зображує відплиття Васко да Гама. Серед тих, хто проводжає мореплавця сожна знаходиться Закуто з астрономічними таблицями в руках.
Головні досягнення Закуто включають: удосконалення астролябії, яку він вперше виготував з металу, і складання більш точних астрономічних таблиць. Закуто розробив новий, спрощений тип морської астролябії, адаптований для практичного визначення широти під час перебування в морі, на відміну від попередніх багатоцільових пристроїв, призначених для використання на березі.
Головні праці
Ha-ḥibbur ha-gadol
Основною працею, що принесла славу Аврааму Закуто став великий астрономічний трактат, написаний в Саламанці на івриті під назвою Ha-ḥibbur ha-gadol (ісп. La Compilación Magna — «Велика збірка»), аналог поширених в ісламському світі зіджей. Закуто розпочав писати трактат приблизно в 1470 році та завершив працю у 1478 році.
Довідник широко використовувався у морській навігації. Про популярність цієї праці говорить те, що за п'ятдесят років вона була передрукована чотири рази: у 1498, 1502, 1525 та 1528 роках.
Він складався з 65 детальних астрономічних таблиць (ефемерид), складених для дати 1473 рік і меридіаном у Саламанці, в яких наводились розрахункові дані положення Сонця, Місяця та п'яти планет. Розрахунки базувалися на таблицях Альфонсіна та роботах попередніх астрономів (зокрема Майорканської школи XIV століття). Закуто викладає дані у простому форматі «альманаху», з положеннями планети, які легко інтерполюються між записами, що робить його досить простим у використанні.
Перший кастильський переклад був здійснений у 1481 році Хуаном де Салайя. Португальський учень Закуто Жозе Візіньо, лікар і порадник португальського короля Жуана II переклав її на латину під назвою «Книга таблиць про небесні рухи або Вічний альманах» (лат. Tabulae tabularum Celestium motuum sive Almanach perpetuum) і організував його публікацію одночасно із новим кастильським перекладом в 1496 році Самуелем д'Ортасом у Лейрії, Португалія (одна з перших книг, виданих у Португалії з рухомим друкарським верстатом).
Крім того, він винайшов і нові методи обчислення координат місцезнаходження. Закуто користувався великою повагою Васко да Гама та Христофора Колумба, обидва використовували його досягнення під час своїх плавань і географічних відкриттях.
Biur luḥot
Biur luḥot (лат. Almanach perpetuum) Закуто негайно спричинився до революційних змін в океанській навігації. До «Альманаха» мореплавці, які прагнули визначити своє місце розташування у відкритому морі, мали виправляти «помилку компаса» (відхилення магнітної півночі від ), використовуючи квадрант і Полярну зірку. Але цей спосіб стало важко використовувати, коли європейські мореплавці наблизилися до екватора і Полярна зірка почала зникати за горизонтом. «Альманах» Закуто містив першу точну таблицю сонячного схилення, дозволяючи навігаторам використовувати замість Полярної зорі сонце. Оскільки квадрант не можна було використовувати, щоб дивитися прямо на сонце, португальські мореплавці почали використовувати астролябію (старий наземний інструмент для непрямого вимірювання висоти сонця). Таблиці Закуто в поєднанні з новою металевою навігаційною астролябією дозволяли навігаторам робити точні спостереження будь-де. Уже в 1497 році Васко да Гама взяв таблиці Закуто та астролябію з собою в перше плавання до Індії. Пізніше португальські мореплавці використовували їх, щоб дістатися до далеких місць, таких як Бразилія та Індія.
Перед тим, як вирушити до Індії в 1497 році, Васко да Гама та його команда пройшли ретельний інструктаж і підготовку у Закуто, а також навчилися користуватися новими інструментами, які він розробив для їхньої подорожі. До цього Закуто знову вдосконалив існуючі астрономічні таблиці, в основному ті, що були підготовлені за часів короля Альфонсо X. Колумб також використовував таблиці Закуто. Розповідають, що коли під час однієї з подорожей на нього напали тубільці, Колумб знав, що згідно таблиць Закуто на цей день випадало сонячне затемнення, і використав цю інформацію, щоб погрожувати тубільцям і переконати їх, що він може згасити Сонце і Місяць і позбавити їх всього світла. Таким чином робота Закуто врятувала життя адміралу та його екіпажу.
Примітки
- Закуто, Авраам (историограф, астроном и математик) // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Закуто Аврахам бен Шмуэль // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- "Zacuto, Abraham" in Glick, T., S.J. Livesy and F. Williams, editors, (2005) Medieval science, technology, and medicine: an encyclopedia, New York Routledge.
- Хоча для адаптації знадобилося трохи часу, Жуан де Барруш (Decadas de Asia, 1552 стор. 280–81), розповідає, як Васко да Гама, прибувши до затоки Святої Олени в листопаді 1497 року, зійшов на берег, щоб зняти показання, оскільки він не дуже довіряв новомодній астролябії на борту. Лікар-астроном магістр Жуан Фараш, у флотилії Педру Алваріша Кабрала, після висадки в Бразилії в 1500 році, також скаржиться на показання астролябії в морі. Але штурман Жуан де Лісбон (в роботі, написаній близько 1514 р.) вказує на те, що використання астролябії та таблиць Закуто на той момент вже було вдосконалене та стало рутинною операцією. Див. Albuquerque, Luís de, “Introdução”, 1986 ed. Abraão Zacuto, Almanach Perpetuum, Lisbon: Imprensa Nacional Casa da Moeda
- Jewish Astronomy in Sefarad (Spain). wise-obs.tau.ac.il. Процитовано 10 листопада 2022.
Праці
- івр. Ha-Hibbur ha-gadol («Большое сочинение», 1478) — астрономічна праця з новими таблицями і методами обчислень, був перекладений спанською і латиною, здійснив великий вплив на географічні дослідження того часу;
- івр. Sefer ha-Yuhasin («Книга родословных», 1498) — історіографічна праця з історії єврейського народу.
Джерела
- История математики / Под редакцией А.П.Юшкевича, в трёх томах. — М. : Наука, 1970. — Т. I. — С. 325,337—339.
- Flórez C. Abraham ben Samuel Zacut // in: The Biographical Encyclopedia of Astronomers. — Springer, 2007. — 10 липня. — С. 1255—1256.
- Chabas, J. Zacut, Abraham // in: Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures. — Heidelberg, New York : Springer, 2008. — 10 липня. — С. 2348.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avraam ben Shmuel Zakuto ivr אברהם זכות port Abraao ben Samuel Zacuto 1450 Salamanka Ispaniya b 1515 Osmanska imperiya vidomij astronom matematik ta istoriograf yevrejskogo pohodzhennya sho zhiv na zlami XV ta XVI stolit Sklav astronomichni tablici yaki vikoristovuvalis Kolumbom i Vasko da Gama udoskonaliv metalevu morsku astrolyabiyu sho dozvolyala provoditi bilsh tochni vimiryuvannya nizh derev yana Vasko da Gama radivsya iz Zakuto pered svoyim istorichnim plavannyam do Indiyi Zakuto poslidovno perezhiv vignannya yevreyiv z Ispaniyi ta Portugaliyi i zakinchiv svoyi dni v Yerusalimi chi Damasku Avraam Zakutoivr אברהם זכות Narodivsya12 serpnya 1450 Salamanka Kastilska KoronaPomer1515 Osmanska imperiyaKrayina Kastilska KoronaNacionalnistyevreyiDiyalnistmatematik astronom istorik astrolog rabin pismennikAlma materSalamankskij universitetGaluzastronomiya Talmud i galahaZakladSalamankskij universitet Avraam Zakuto u Vikishovishi Na chest Avraama Zakuto na Misyaci nazvano krater Zagut sho roztashovanij nepodalik vid kratera Rabbi Levi nazvanogo na chest Gersonida BiografiyaAvraam ben Shmuel Zakuto narodivsya v 1450 abo v 1452 roci v Salamanci v Kastiliyi Imovirno navchavsya astronomiyi v Salamanskomu universiteti odnomu iz najstarishih universitetiv Yevropi zgodom stav vikladati u comu universiteti U 1478 roci vidav svoyu golovnu pracyu astronomichnij traktat Ha ḥibbur ha gadol isp La Compilacion Magna Velika zbirka yakij vikoristovuvali u svoyih podorozhah Vasko da Gama ta Hristofor Kolumb Zajmavsya astronomichnimi sposterezhennyami doslidzhuvav misyachne zatemnennya zirok ta planet povne sonyachne zatemnennya tosho Pislya vignannya yevreyiv z Ispaniyi v 1492 roci buv zaproshenij do Portugaliyi yaka na toj moment she ne planuvala vlasne vignannya Buv priznachenij korolem Zhuanom II pridvornim astronomom ta astrologom Vasko da Gama vikoristav dosyagnennya Zakuto ta radivsya z nim pered svoyim istorichnim plavannyam do Indiyi Zakuto pidtrimuvav ideyu poshuki morskogo shlyahu v Indijskij okean Novij korol Manuel I pragnuchi zmicnennya svoyih prav proviv 1497 roku masove nasilnicke hreshennya portugalskih yevreyiv i vignav z krayini tih hto vidmovivsya vihreshuvatis Zakuto vdalosya vtekti do Tunisu dorogoyu vin dvichi opinyavsya v poloni U Tunisi zavershiv svoyu istoriografichnu pracyu Kniga rodovodiv Na dumku deyakih istorikiv kniga maye urivchastij i ne zavzhdi samostijnij harakter ta mistit netochnosti ale prote mala vazhlive znachennya dlya probudzhennya interesu yevreyiv do svoyeyi istoriyi Z Tunisu Zakuto buv zmushenij perebratis do Osmanskoyi imperiyi Za deyakimi vidomostyami vin pereyihav do Yerusalimu 1513 roku de perebuvav u yeshivi Ichak Shuliel i tam i pomer Za inshimi danimi vin pereyihav do Damaska v 1515 roci sho vvazhayetsya rokom jogo smerti Portret Zakuto mozhna pobachiti v stinnomu rozpisi universitetu v Jogannesburzi sho zobrazhuye vidplittya Vasko da Gama Sered tih hto provodzhaye moreplavcya sozhna znahoditsya Zakuto z astronomichnimi tablicyami v rukah Golovni dosyagnennya Zakuto vklyuchayut udoskonalennya astrolyabiyi yaku vin vpershe vigotuvav z metalu i skladannya bilsh tochnih astronomichnih tablic Zakuto rozrobiv novij sproshenij tip morskoyi astrolyabiyi adaptovanij dlya praktichnogo viznachennya shiroti pid chas perebuvannya v mori na vidminu vid poperednih bagatocilovih pristroyiv priznachenih dlya vikoristannya na berezi Golovni praciHa ḥibbur ha gadol Storinka z Almanach Perpetuum Osnovnoyu praceyu sho prinesla slavu Avraamu Zakuto stav velikij astronomichnij traktat napisanij v Salamanci na ivriti pid nazvoyu Ha ḥibbur ha gadol isp La Compilacion Magna Velika zbirka analog poshirenih v islamskomu sviti zidzhej Zakuto rozpochav pisati traktat priblizno v 1470 roci ta zavershiv pracyu u 1478 roci Dovidnik shiroko vikoristovuvavsya u morskij navigaciyi Pro populyarnist ciyeyi praci govorit te sho za p yatdesyat rokiv vona bula peredrukovana chotiri razi u 1498 1502 1525 ta 1528 rokah Vin skladavsya z 65 detalnih astronomichnih tablic efemerid skladenih dlya dati 1473 rik i meridianom u Salamanci v yakih navodilis rozrahunkovi dani polozhennya Soncya Misyacya ta p yati planet Rozrahunki bazuvalisya na tablicyah Alfonsina ta robotah poperednih astronomiv zokrema Majorkanskoyi shkoli XIV stolittya Zakuto vikladaye dani u prostomu formati almanahu z polozhennyami planeti yaki legko interpolyuyutsya mizh zapisami sho robit jogo dosit prostim u vikoristanni Pershij kastilskij pereklad buv zdijsnenij u 1481 roci Huanom de Salajya Portugalskij uchen Zakuto Zhoze Vizino likar i poradnik portugalskogo korolya Zhuana II pereklav yiyi na latinu pid nazvoyu Kniga tablic pro nebesni ruhi abo Vichnij almanah lat Tabulae tabularum Celestium motuum sive Almanach perpetuum i organizuvav jogo publikaciyu odnochasno iz novim kastilskim perekladom v 1496 roci Samuelem d Ortasom u Lejriyi Portugaliya odna z pershih knig vidanih u Portugaliyi z ruhomim drukarskim verstatom Krim togo vin vinajshov i novi metodi obchislennya koordinat misceznahodzhennya Zakuto koristuvavsya velikoyu povagoyu Vasko da Gama ta Hristofora Kolumba obidva vikoristovuvali jogo dosyagnennya pid chas svoyih plavan i geografichnih vidkrittyah Biur luḥot Biur luḥot lat Almanach perpetuum Zakuto negajno sprichinivsya do revolyucijnih zmin v okeanskij navigaciyi Do Almanaha moreplavci yaki pragnuli viznachiti svoye misce roztashuvannya u vidkritomu mori mali vipravlyati pomilku kompasa vidhilennya magnitnoyi pivnochi vid vikoristovuyuchi kvadrant i Polyarnu zirku Ale cej sposib stalo vazhko vikoristovuvati koli yevropejski moreplavci nablizilisya do ekvatora i Polyarna zirka pochala znikati za gorizontom Almanah Zakuto mistiv pershu tochnu tablicyu sonyachnogo shilennya dozvolyayuchi navigatoram vikoristovuvati zamist Polyarnoyi zori sonce Oskilki kvadrant ne mozhna bulo vikoristovuvati shob divitisya pryamo na sonce portugalski moreplavci pochali vikoristovuvati astrolyabiyu starij nazemnij instrument dlya nepryamogo vimiryuvannya visoti soncya Tablici Zakuto v poyednanni z novoyu metalevoyu navigacijnoyu astrolyabiyeyu dozvolyali navigatoram robiti tochni sposterezhennya bud de Uzhe v 1497 roci Vasko da Gama vzyav tablici Zakuto ta astrolyabiyu z soboyu v pershe plavannya do Indiyi Piznishe portugalski moreplavci vikoristovuvali yih shob distatisya do dalekih misc takih yak Braziliya ta Indiya Pered tim yak virushiti do Indiyi v 1497 roci Vasko da Gama ta jogo komanda projshli retelnij instruktazh i pidgotovku u Zakuto a takozh navchilisya koristuvatisya novimi instrumentami yaki vin rozrobiv dlya yihnoyi podorozhi Do cogo Zakuto znovu vdoskonaliv isnuyuchi astronomichni tablici v osnovnomu ti sho buli pidgotovleni za chasiv korolya Alfonso X Kolumb takozh vikoristovuvav tablici Zakuto Rozpovidayut sho koli pid chas odniyeyi z podorozhej na nogo napali tubilci Kolumb znav sho zgidno tablic Zakuto na cej den vipadalo sonyachne zatemnennya i vikoristav cyu informaciyu shob pogrozhuvati tubilcyam i perekonati yih sho vin mozhe zgasiti Sonce i Misyac i pozbaviti yih vsogo svitla Takim chinom robota Zakuto vryatuvala zhittya admiralu ta jogo ekipazhu PrimitkiZakuto Avraam istoriograf astronom i matematik Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros Zakuto Avraham ben Shmuel Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Zacuto Abraham in Glick T S J Livesy and F Williams editors 2005 Medieval science technology and medicine an encyclopedia New York Routledge Hocha dlya adaptaciyi znadobilosya trohi chasu Zhuan de Barrush Decadas de Asia 1552 stor 280 81 rozpovidaye yak Vasko da Gama pribuvshi do zatoki Svyatoyi Oleni v listopadi 1497 roku zijshov na bereg shob znyati pokazannya oskilki vin ne duzhe doviryav novomodnij astrolyabiyi na bortu Likar astronom magistr Zhuan Farash u flotiliyi Pedru Alvarisha Kabrala pislya visadki v Braziliyi v 1500 roci takozh skarzhitsya na pokazannya astrolyabiyi v mori Ale shturman Zhuan de Lisbon v roboti napisanij blizko 1514 r vkazuye na te sho vikoristannya astrolyabiyi ta tablic Zakuto na toj moment vzhe bulo vdoskonalene ta stalo rutinnoyu operaciyeyu Div Albuquerque Luis de Introducao 1986 ed Abraao Zacuto Almanach Perpetuum Lisbon Imprensa Nacional Casa da Moeda Jewish Astronomy in Sefarad Spain wise obs tau ac il Procitovano 10 listopada 2022 Praciivr Ha Hibbur ha gadol Bolshoe sochinenie 1478 astronomichna pracya z novimi tablicyami i metodami obchislen buv perekladenij spanskoyu i latinoyu zdijsniv velikij vpliv na geografichni doslidzhennya togo chasu ivr Sefer ha Yuhasin Kniga rodoslovnyh 1498 istoriografichna pracya z istoriyi yevrejskogo narodu DzherelaIstoriya matematiki Pod redakciej A P Yushkevicha v tryoh tomah M Nauka 1970 T I S 325 337 339 Florez C Abraham ben Samuel Zacut in The Biographical Encyclopedia of Astronomers Springer 2007 10 lipnya S 1255 1256 Chabas J Zacut Abraham in Encyclopaedia of the History of Science Technology and Medicine in Non Western Cultures Heidelberg New York Springer 2008 10 lipnya S 2348