Марія Антонія Анна Бурбон-Сицилійська (італ. Maria Antonia Anna di Borbone-Due Sicilie, також Марія Антонієтта Тосканська, італ. Maria Antonietta di Toscana; 19 грудня 1814 — 7 листопада 1898) — сицилійська принцеса з династії Бурбонів, донька короля Обох Сицилій Франциска I та іспанської інфанти Марії Ізабелли, дружина великого герцога Тоскани Леопольда II, матір останнього великого герцога Тоскани Фердинанда IV.
Марія Антонія Бурбон-Сицилійська | |
---|---|
італ. Maria Antonia di Borbone-Due Sicilie | |
13-а велика герцогиня Тоскани | |
Початок правління: | 7 червня 1833 |
Кінець правління: | 21 липня 1859 |
Попередник: | Марія Анна Саксонська |
Наступник: | Аліса Пармська (титулярно) |
Дата народження: | 19 грудня 1814 |
Місце народження: | Королівський палац Палермо |
Країна: | Сицилійське королівство |
Дата смерті: | 7 листопада 1898 (83 роки) |
Місце смерті: | Гмунден, Австро-Угорщина |
Поховання | Імператорський склеп |
Чоловік: | Леопольд II |
Діти: | Марія Ізабелла, Фердинанд, Марія Тереза, Марія Крістіна, Карл Сальватор, Марія Анна, Райнер, Марія Луїза, Людвік Сальватор, Йоганн Сальватор |
Династія: | Сицилійські Бурбони, Габсбурги |
Батько: | Франциск I |
Мати: | Марія Ізабелла Іспанська |
Нагороди: | |
Марія Антонія Бурбон-Сицилійська у Вікісховищі |
Біографія
Марія Антонія народилася 19 грудня 1814 року у Королівському палаці в Палермо. Вона стала шостою дитиною та третьою донькою в родині кронпринца Сицилії Франциска та його другої дружини Марії Ізабелли Іспанської. Своє ім'я новонароджена отримала на честь двоюрідної бабусі Марії-Антуанетти. Дівчинка мала старших братів Фердинанда, Карла та Леопольда й сестер Луїзу Карлоту та Марію-Христину.
На момент її народження сімейство мешкало в Палермо, рятуючись від навали наполеонівських військ. За кілька місяців родина повернулася до Неаполю та, завдяки Віденському конгресу, повернула собі втрачені землі.
У період 1815—1820 сім'я багато часу проводила на Сицилії, де Франциск був намісником, рідко відвідуючи столицю. У 1825 році він успадкував престол створеного Королівства Обох Сицилій. Королівська родина, яка поповнилася ще шістьма дітьми, тоді постійно жила в оточенні військових, побоюючись спалаху нової революції. Безпеку гарантували австрійські вояки, які дислокувалися в Неаполі.
Батько помер, коли Марії Антонії майже виповнилося 16. Матір, яка була досить молодою та вродливою жінкою, почала заводити коханців, що дратувало Фердинанда, який після смерті батька став королем. У Марії Антонії склалися із ним та його дружиною Марією Крістіною теплі стосунки. В колі родини вони кликали її «Тото».
Навесні 1833 року до Неаполя прибув посланець із Тоскани від великого герцога Леопольда II, який шукав собі нову дружину після смерті Марії Анни Саксонської. 23 травня він офіційно попросив руки Марії Антонії у присутності двору. Пропозицію дівчині робив також принц Фердинанд Філіп Орлеанський, кронпринц Франції, проте, з дозволу царюючого брата, обрала вона Леопольда. За два тижні відбулося їхнє вінчання. Перед весіллям у ході святкових розваг для великого герцога була дана вистава у театрі Сан-Карло та проведена екскурсія до руїн Помпеїв. Сама церемонія пройшла 7 червня 1833 у каплиці Королівського палацу Неаполя. Нареченій було 18 років, нареченому — 32. Наступного дня молодята відплили до Ліворно на фрегаті «Сирена». До Тоскани вони прибули за тиждень і були зустрінуті мачухою, сестрою та доньками Леопольда. З Ліворно вони відбули до Пізи, де відвідали заплановані офіційні заходи, після чого попрямували до Флоренції.
У столиці Марія Антонія була добре зустрінута народом, який захоплювався її красою та радів італійському походженню нової великої герцогині. Леопольд, закоханий у юну дружину, оточив її почтом із флорентійських фрейлін та всіляко допомагав адаптуватися у новій домівці. Шлюб виявився щасливим. Невдовзі Марія Антонія завагітніла і за одинадцять місяців після весілля народила їхню першу доньку, яку назвали на честь її матері. Велика герцогиня перенесла пологову гарячку і довго видужувала. Всього у подружжя було десятеро дітейː
- Марія Ізабелла (1834—1901) — дружина принца Бурбон-Сицилійського Франческо, мала шестеро дітей;
- Фердинанд (1835—1908) — великий герцог Тоскани у 1859—1860 роках, був одруженим із саксонською принцесою Анною Марією, а після її смерті — із пармською принцесою Алісою, мав одинадцятеро дітей;
- Марія Тереза (1836—1838) — прожила 2 роки;
- Марія Крістіна (1838—1849) — прожила 11 років;
- Карл Сальватор (1839—1892) — фельдмаршал-лейтенант австрійської армії, винахідник, був одруженим із сицилійською принцесою Марією Іммакулатою, мав десятеро дітей;
- Марія Анна (1840—1841) — прожила 1 рік;
- Райнер (1842—1844) — прожив 2 роки;
- Марія Луїза (1845—1917) — дружина князя цу Ізенбург-Бюденгена Карла, мала дев'ятеро дітей;
- Людвік Сальватор (1847—1915) — науковець, був закоханий у принцесу Матильду Австрійську, після її загибелі не одружувався, мав численних позашлюбних дітей;
- Йоганн Сальватор (1852— остання звістка 1890) — військовик, кандидат на трон Болгарії у 1878, відмовився від титулів у 1889, був одруженим із танцівницею Людмилою Штубеле, відомості про дітей відсутні, зник безвісти у 1890 році.
Марія Антонія згодом полюбила Флоренцію як рідне місто, покровительствувала художникам і була дуже популярною серед народу.
У 1848 році в Мілані почалося повстання проти австрійської влади. Леопольд та король Сардинії Карл Альберт відправили свої армії на допомогу повсталим. Марія Антонія шила пов'язки для поранених. Невдовзі з'ясувалося, що Карл Альберт прагнув лише розширити свої володіння, і Леопольд відкликав тосканське військо. Проте місцеві революціонери в цей час прагнули проголосити республіку, і родина великого герцога, рятуючись, виїхала до Гаети. За військовою допомогою Австрії, вони змогли повернутися та відновити владу влітку 1849.
У 1859 році флорентійська аристократія змусила Леопольда зректися трону на користь сина Фердинанда. Перед цим великий герцог із родиною виїхали із Флоренції через Болонью до Австрії. Зречення він підписав вже у Відні. Сімейство після цього оселилося у Богемії, де усамітнено мешкало у замку Брандіс. За десять років, у зв'язку із стабілізацією політичної ситуації, вони приїхали до Риму, де Леопольд і помер у січні 1870. Марія Антонія із дітьми повернулися до Австрії.
У літньому віці велика герцогиня продовжувала вести активний образ життя. У квітні 1893 її запросив до Флоренції герцог Амеріго Антінорі аби відвідати його наново відреставрований палац. Також вона завітала до свого сина Людвіка Сальватора на Мальорку.
Померла Марія Антонія у віці 83 років 7 листопада 1898 у Гмундені. Похована у імператорському склепі Капуцинеркірхе у Відні.
Нагороди
- Орден Королеви Марії Луїзи (Іспанія) (4 травня 1826);
- Орден Зіркового хреста (Австрійська імперія) (14 вересня 1839);
- Великий хрест ордена Святої Катерини (Російська імперія) (22 квітня (1846);
- Орден Єлизавети (Австрійська імперія).
Генеалогія
Примітки
- Офіційний сайт замку Брандіс-над-Лабем [1] [ 19 грудня 2017 у Wayback Machine.] (чес.)
- Імператорський склеп Капуцинеркірхе [2] [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
(італ.)
- Demo, I contemporanei italiani. Galleria Nazionale del XIX secolo: Leopoldo II, Torino, Unione tipografico-editrice, 1861.
- Manfredo Fanfani, Piazza della Indipendenza a Firenze, Fondazione Spadolini Nuova Antologia, Firenze, 2009.
- Achille Gennarelli, Atti e documenti diversi da servire di illustrazione e di complemento ai volumi delle sventure italiane durante il pontificato di Pio IX e dell'epistolario politico toscano, pei tipi di Giuseppe Mariani, Firenze, 1863.
- Achille Gennarelli, Epistolario politico toscano ed atti diversi da servire di illustrazione e di complemento alla storia della restaurazione granducale e al volume delle sventure italiane durante il pontificato di Pio IX, pei tipi di Giuseppe Mariani, Firenze, 1863.
- Leopoldo II di Lorena, Il governo di famiglia in Toscana. Memorie del granduca Leopoldo II di Lorena (1824—1859); a cura di Franz Pesendorfer, Firenze, Sansoni Editore, 1987, .
- Licurgo Cappelletti, Austria e Toscana. Sette lustri di storia (1824—1859), Torino, Fratelli Bocca, 1918.
- Luciano Regolo, La reginella santa — Tutto il racconto della vita di Maria Cristina di Savoia sovrana delle Due Sicilie, Milano, Simonelli Editore, 2000, .
- Marcello Vannucci, I Lorena — Granduchi di Toscana, Roma, Newton Compton, 2003, .
- Antonio Zobi, Storia civile della Toscana, presso Luigi Molini, Firenze, 1852
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Genea.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії Антонії Бурбон-Сицилійської [ 26 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Леопольда II [ 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Antoniya Anna Burbon Sicilijska ital Maria Antonia Anna di Borbone Due Sicilie takozh Mariya Antoniyetta Toskanska ital Maria Antonietta di Toscana 19 grudnya 1814 7 listopada 1898 sicilijska princesa z dinastiyi Burboniv donka korolya Oboh Sicilij Franciska I ta ispanskoyi infanti Mariyi Izabelli druzhina velikogo gercoga Toskani Leopolda II matir ostannogo velikogo gercoga Toskani Ferdinanda IV Mariya Antoniya Burbon Sicilijskaital Maria Antonia di Borbone Due SicilieMariya Antoniya Burbon Sicilijska13 a velika gercoginya ToskaniPochatok pravlinnya 7 chervnya 1833Kinec pravlinnya 21 lipnya 1859Poperednik Mariya Anna SaksonskaNastupnik Alisa Parmska titulyarno Data narodzhennya 19 grudnya 1814 1814 12 19 Misce narodzhennya Korolivskij palac PalermoKrayina Sicilijske korolivstvoData smerti 7 listopada 1898 1898 11 07 83 roki Misce smerti Gmunden Avstro UgorshinaPohovannyaImperatorskij sklepCholovik Leopold IIDiti Mariya Izabella Ferdinand Mariya Tereza Mariya Kristina Karl Salvator Mariya Anna Rajner Mariya Luyiza Lyudvik Salvator Jogann SalvatorDinastiya Sicilijski Burboni GabsburgiBatko Francisk IMati Mariya Izabella IspanskaNagorodi Mariya Antoniya Burbon Sicilijska u VikishovishiBiografiyaMariya Antoniya narodilasya 19 grudnya 1814 roku u Korolivskomu palaci v Palermo Vona stala shostoyu ditinoyu ta tretoyu donkoyu v rodini kronprinca Siciliyi Franciska ta jogo drugoyi druzhini Mariyi Izabelli Ispanskoyi Svoye im ya novonarodzhena otrimala na chest dvoyuridnoyi babusi Mariyi Antuanetti Divchinka mala starshih brativ Ferdinanda Karla ta Leopolda j sester Luyizu Karlotu ta Mariyu Hristinu Mariya Antoniya tretya zliva u koli rodini portret penzlya Dzhuzeppe Kammarano 1820 muzej Kapodimonte Na moment yiyi narodzhennya simejstvo meshkalo v Palermo ryatuyuchis vid navali napoleonivskih vijsk Za kilka misyaciv rodina povernulasya do Neapolyu ta zavdyaki Videnskomu kongresu povernula sobi vtracheni zemli U period 1815 1820 sim ya bagato chasu provodila na Siciliyi de Francisk buv namisnikom ridko vidviduyuchi stolicyu U 1825 roci vin uspadkuvav prestol stvorenogo Korolivstva Oboh Sicilij Korolivska rodina yaka popovnilasya she shistma ditmi todi postijno zhila v otochenni vijskovih poboyuyuchis spalahu novoyi revolyuciyi Bezpeku garantuvali avstrijski voyaki yaki dislokuvalisya v Neapoli Batko pomer koli Mariyi Antoniyi majzhe vipovnilosya 16 Matir yaka bula dosit molodoyu ta vrodlivoyu zhinkoyu pochala zavoditi kohanciv sho dratuvalo Ferdinanda yakij pislya smerti batka stav korolem U Mariyi Antoniyi sklalisya iz nim ta jogo druzhinoyu Mariyeyu Kristinoyu tepli stosunki V koli rodini voni klikali yiyi Toto Navesni 1833 roku do Neapolya pribuv poslanec iz Toskani vid velikogo gercoga Leopolda II yakij shukav sobi novu druzhinu pislya smerti Mariyi Anni Saksonskoyi 23 travnya vin oficijno poprosiv ruki Mariyi Antoniyi u prisutnosti dvoru Propoziciyu divchini robiv takozh princ Ferdinand Filip Orleanskij kronprinc Franciyi prote z dozvolu caryuyuchogo brata obrala vona Leopolda Za dva tizhni vidbulosya yihnye vinchannya Pered vesillyam u hodi svyatkovih rozvag dlya velikogo gercoga bula dana vistava u teatri San Karlo ta provedena ekskursiya do ruyin Pompeyiv Sama ceremoniya projshla 7 chervnya 1833 u kaplici Korolivskogo palacu Neapolya Narechenij bulo 18 rokiv narechenomu 32 Nastupnogo dnya molodyata vidplili do Livorno na fregati Sirena Do Toskani voni pribuli za tizhden i buli zustrinuti machuhoyu sestroyu ta donkami Leopolda Z Livorno voni vidbuli do Pizi de vidvidali zaplanovani oficijni zahodi pislya chogo popryamuvali do Florenciyi U stolici Mariya Antoniya bula dobre zustrinuta narodom yakij zahoplyuvavsya yiyi krasoyu ta radiv italijskomu pohodzhennyu novoyi velikoyi gercogini Leopold zakohanij u yunu druzhinu otochiv yiyi pochtom iz florentijskih frejlin ta vsilyako dopomagav adaptuvatisya u novij domivci Shlyub viyavivsya shaslivim Nevdovzi Mariya Antoniya zavagitnila i za odinadcyat misyaciv pislya vesillya narodila yihnyu pershu donku yaku nazvali na chest yiyi materi Velika gercoginya perenesla pologovu garyachku i dovgo viduzhuvala Vsogo u podruzhzhya bulo desyatero ditejː Mariya Izabella 1834 1901 druzhina princa Burbon Sicilijskogo Franchesko mala shestero ditej Ferdinand 1835 1908 velikij gercog Toskani u 1859 1860 rokah buv odruzhenim iz saksonskoyu princesoyu Annoyu Mariyeyu a pislya yiyi smerti iz parmskoyu princesoyu Alisoyu mav odinadcyatero ditej Mariya Tereza 1836 1838 prozhila 2 roki Mariya Kristina 1838 1849 prozhila 11 rokiv Karl Salvator 1839 1892 feldmarshal lejtenant avstrijskoyi armiyi vinahidnik buv odruzhenim iz sicilijskoyu princesoyu Mariyeyu Immakulatoyu mav desyatero ditej Mariya Anna 1840 1841 prozhila 1 rik Rajner 1842 1844 prozhiv 2 roki Mariya Luyiza 1845 1917 druzhina knyazya cu Izenburg Byudengena Karla mala dev yatero ditej Lyudvik Salvator 1847 1915 naukovec buv zakohanij u princesu Matildu Avstrijsku pislya yiyi zagibeli ne odruzhuvavsya mav chislennih pozashlyubnih ditej Jogann Salvator 1852 ostannya zvistka 1890 vijskovik kandidat na tron Bolgariyi u 1878 vidmovivsya vid tituliv u 1889 buv odruzhenim iz tancivniceyu Lyudmiloyu Shtubele vidomosti pro ditej vidsutni znik bezvisti u 1890 roci Mariya Antoniya zgodom polyubila Florenciyu yak ridne misto pokrovitelstvuvala hudozhnikam i bula duzhe populyarnoyu sered narodu U 1848 roci v Milani pochalosya povstannya proti avstrijskoyi vladi Leopold ta korol Sardiniyi Karl Albert vidpravili svoyi armiyi na dopomogu povstalim Mariya Antoniya shila pov yazki dlya poranenih Nevdovzi z yasuvalosya sho Karl Albert pragnuv lishe rozshiriti svoyi volodinnya i Leopold vidklikav toskanske vijsko Prote miscevi revolyucioneri v cej chas pragnuli progolositi respubliku i rodina velikogo gercoga ryatuyuchis viyihala do Gaeti Za vijskovoyu dopomogoyu Avstriyi voni zmogli povernutisya ta vidnoviti vladu vlitku 1849 U 1859 roci florentijska aristokratiya zmusila Leopolda zrektisya tronu na korist sina Ferdinanda Pered cim velikij gercog iz rodinoyu viyihali iz Florenciyi cherez Bolonyu do Avstriyi Zrechennya vin pidpisav vzhe u Vidni Simejstvo pislya cogo oselilosya u Bogemiyi de usamitneno meshkalo u zamku Brandis Za desyat rokiv u zv yazku iz stabilizaciyeyu politichnoyi situaciyi voni priyihali do Rimu de Leopold i pomer u sichni 1870 Mariya Antoniya iz ditmi povernulisya do Avstriyi U litnomu vici velika gercoginya prodovzhuvala vesti aktivnij obraz zhittya U kvitni 1893 yiyi zaprosiv do Florenciyi gercog Amerigo Antinori abi vidvidati jogo nanovo vidrestavrovanij palac Takozh vona zavitala do svogo sina Lyudvika Salvatora na Malorku Pomerla Mariya Antoniya u vici 83 rokiv 7 listopada 1898 u Gmundeni Pohovana u imperatorskomu sklepi Kapucinerkirhe u Vidni NagorodiOrden Korolevi Mariyi Luyizi Ispaniya 4 travnya 1826 Orden Zirkovogo hresta Avstrijska imperiya 14 veresnya 1839 Velikij hrest ordena Svyatoyi Katerini Rosijska imperiya 22 kvitnya 1846 Orden Yelizaveti Avstrijska imperiya GenealogiyaKarl III Mariya Amaliya Saksonska Franc I Mariya Tereziya Karl III Mariya Amaliya Saksonska Filip I Luyiza Yelizaveta Francuzka Ferdinand I Mariya Karolina Avstrijska Karl IV Mariya Luyiza Parmska Francisk I Mariya Izabella Ispanska Mariya Antoniya PrimitkiOficijnij sajt zamku Brandis nad Labem 1 19 grudnya 2017 u Wayback Machine ches Imperatorskij sklep Kapucinerkirhe 2 21 bereznya 2019 u Wayback Machine angl Literatura ital Demo I contemporanei italiani Galleria Nazionale del XIX secolo Leopoldo II Torino Unione tipografico editrice 1861 Manfredo Fanfani Piazza della Indipendenza a Firenze Fondazione Spadolini Nuova Antologia Firenze 2009 Achille Gennarelli Atti e documenti diversi da servire di illustrazione e di complemento ai volumi delle sventure italiane durante il pontificato di Pio IX e dell epistolario politico toscano pei tipi di Giuseppe Mariani Firenze 1863 Achille Gennarelli Epistolario politico toscano ed atti diversi da servire di illustrazione e di complemento alla storia della restaurazione granducale e al volume delle sventure italiane durante il pontificato di Pio IX pei tipi di Giuseppe Mariani Firenze 1863 Leopoldo II di Lorena Il governo di famiglia in Toscana Memorie del granduca Leopoldo II di Lorena 1824 1859 a cura di Franz Pesendorfer Firenze Sansoni Editore 1987 ISBN 88 383 0019 4 Licurgo Cappelletti Austria e Toscana Sette lustri di storia 1824 1859 Torino Fratelli Bocca 1918 Luciano Regolo La reginella santa Tutto il racconto della vita di Maria Cristina di Savoia sovrana delle Due Sicilie Milano Simonelli Editore 2000 ISBN 88 86792 22 0 Marcello Vannucci I Lorena Granduchi di Toscana Roma Newton Compton 2003 ISBN 88 8289 807 5 Antonio Zobi Storia civile della Toscana presso Luigi Molini Firenze 1852Posilannya angl Profil na Genea net nim Profil na Thepeerage com 12 listopada 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Mariyi Antoniyi Burbon Sicilijskoyi 26 grudnya 2008 u Wayback Machine angl Genealogiya Leopolda II 16 grudnya 2018 u Wayback Machine angl