Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Перемиський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Мостиська |
| Створений | 1854 |
| Площа | 755 км² (1910) |
| Населення | 87 841 (1910) |
 | |
| Найбільші міста | Мостиська, Судова Вишня, Гусаків, Крукеничі |
Мостиський повіт (пол. Powiat mościski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина. Центром повіту було м. Мостиська.
У складі Австро-Угорщини
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Мостиська (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).
Сам Мостиський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Перемишль.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Мостиського повіту (з 30 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Судова Вишня (з 35 гмін) і 11 гмін (Боєвичі, Боляновичі з Болянівкою, Хідновичі, Храпличі, Гориславичі, містечко Гусаків, Іорданівка, Лютків, Новосілки, Радохинці, Золотковичі) повіту Нижанковичі та 3 гміни (Кальників, Малнів і Воля Малнівська та Сарни з Реберґом) повіту Краковець. Однак у повіті існували й надалі два окремі судові округи (повіти) — Мостиський і Судововишенський.
Мостиський повіт за переписом 1910 р. налічував 81 гміну (самоврядну громаду) і 68 фільварків та займав площу 755 км². В 1900 році населення становило 79 184 особи, в 1910 році — 87 841 особа. Більшість населення були українцями-грекокатоликами (56 %), євреї становили близько 9 % населення.
У складі ЗУНР
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Комісаром Мостиського повіту був Степан Байдала (з 6 листопада 1918 до 14 лютого 1919), управитель канцелярії товариства «Народний Дім». З 14 лютого до 16 травня 1919 року повітовим комісаром ЗУНР був адвокат Любомир Данилович. Делегатом до УНРади обраний Антін Рутко.
Під польською окупацією
| Мостиський повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
| Воєводство: | Львівське |
| Утворений: | 1867 |
| Населення: | 89 500 |
| Площа: | 755 км² |
| Густота: | 118 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | м. Мостиська |
 | |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада | |
Включений до складу Львівського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 р. на окупованих поляками землях ЗУНР.
Зміни адміністративного поділу
15 червня 1934 р. територія міста Судова Вишня розширена шляхом приєднання частини території села Бортятин.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1934 рр. — 75
1934—1939 рр. — 7
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 61 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 97 045 мешканців (59 925 українців-грекокатоликів — 61,75 %, 6 385 українців-латинників — 6,58 %, 24 470 поляків — 25,21 %, 810 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,83 %, 5 440 євреїв — 5,6 % і 15 німців та інших національностей).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 89 460 населення ніби-то було аж 49 989 (55,88 %) поляків при 37 196 (41,57 %) українців, 2 164 (2,42 %) євреїв і 19 (0,0 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.
У складі СРСР
У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР Мостиський повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:
- Мостиський — з міської ґміни Мостиська та сільських ґмін Мосьціска і Малнув;
- Крукеницький — із сільських ґмін Гуссакув і Пнікут;
- Судово-Вишнянський — з міської ґміни Судова Вишня та сільських ґмін Сондова Вішня, Дідятиче і Твєрдза.
Третій Райх
Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. Мостиський повіт 11.08.1941 разом з Рудківським повітом підпорядковано крайскомісаріату Судова Вишня (нім. Kreiskommissariat Sadowa Wisznia). На чолі стояв крайсгауптман крайскомісаріату Судова Вишня, цю посаду з 15 вересня 1941 займав адвокат Штокгек (нім. Stockhoeck), який водночас був окружним старостою окружного староства Лемберг-Гродек — крайсгауптманом. Адміністративним центром було місто Львів.
Пізніше окружне староство Лемберг-Гродек було перейменовано на окружне староство Лемберг-Ланд-Схід (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land-Ost). 1 квітня 1942 шляхом об'єднання окружних староств Лемберг-Ланд-Схід і Лемберг-Ланд-Захід та крайскомісаріату Судова Вишня було утворено т. зв. «Львівську заміську округу» (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land) або ж «Львівське окружне староство». З 1 червня 1943 керівником об'єднаного окружного староства став оберландрат барон Йоахім фон дер Лаєн. 1 липня 1943 створено Бібрківський, Городоцький, Судововишнянський і Жовківський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Bóbrka, Gródek, Sadowa Wisznia, Zolkiew).
Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.
Україна
Зараз майже вся територія повіту входить до складу України, окрім західної частини ґміни Мальнув з селом Кальників та західною частиною села Старява (східна частина села залишилася в Україні).
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 24 maja 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Sądowej Wiszni w powiecie mościskim, województwie lwowskiem. [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 547 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Мостиського повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети) [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.].
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 52
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945 [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mostiskij povit Okrug Peremiskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr MostiskaStvorenij 1854Plosha 755 km 1910 Naselennya 87 841 1910 Najbilshi mista Mostiska Sudova Vishnya Gusakiv Krukenichi Mostiskij povit pol Powiat mosciski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR Polshi URSR i distriktu Galichina Centrom povitu bulo m Mostiska U skladi Avstro UgorshiniProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Mostiska administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Lvovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Shidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Krakovi yak kriteriyu nalezhnosti do Zahidnoyi Galichini Sam Mostiskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Peremishl Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Mostiskogo povitu z 30 samovryadnih gromad gmin priyednani povit Sudova Vishnya z 35 gmin i 11 gmin Boyevichi Bolyanovichi z Bolyanivkoyu Hidnovichi Hraplichi Gorislavichi mistechko Gusakiv Iordanivka Lyutkiv Novosilki Radohinci Zolotkovichi povitu Nizhankovichi ta 3 gmini Kalnikiv Malniv i Volya Malnivska ta Sarni z Rebergom povitu Krakovec Odnak u poviti isnuvali j nadali dva okremi sudovi okrugi poviti Mostiskij i Sudovovishenskij Mostiskij povit za perepisom 1910 r nalichuvav 81 gminu samovryadnu gromadu i 68 filvarkiv ta zajmav ploshu 755 km V 1900 roci naselennya stanovilo 79 184 osobi v 1910 roci 87 841 osoba Bilshist naselennya buli ukrayincyami grekokatolikami 56 yevreyi stanovili blizko 9 naselennya U skladi ZUNRPovit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Komisarom Mostiskogo povitu buv Stepan Bajdala z 6 listopada 1918 do 14 lyutogo 1919 upravitel kancelyariyi tovaristva Narodnij Dim Z 14 lyutogo do 16 travnya 1919 roku povitovim komisarom ZUNR buv advokat Lyubomir Danilovich Delegatom do UNRadi obranij Antin Rutko Pid polskoyu okupaciyeyuMostiskij povitOsnovni daniKrayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo LvivskeUtvorenij 1867Naselennya 89 500Plosha 755 km Gustota 118 osib km Naseleni punkti ta gminiPovitovij centr m MostiskaMapa povituPovitova vlada Vklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva 3 grudnya 1920 r na okupovanih polyakami zemlyah ZUNR Zmini administrativnogo podilu Mostiskij povit 15 chervnya 1934 r teritoriya mista Sudova Vishnya rozshirena shlyahom priyednannya chastini teritoriyi sela Bortyatin 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini m Mostiska m Sudova VishnyaSilski gmini Kilkist 1920 1934 rr 75 1934 1939 rr 7 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Gussakuv Balice Balichi Bolyanovice Bolyanovichi Bojovice Boyevichi Gorislavice Gorislavichi Gussakuv Gusakiv Zlotkovice Zolotkovichi Jordanuvka Jordanivka Lyutkuv Lyutkiv Mocheradi Mislyatiche Mishlyatichi Radohonce Radohinci Tamanovice Tamanovichi 122 Gmina Didyatiche Volchishovice Vovchishovichi Goloduvka Golodivka Didyatiche Didyatichi Makunyuv Makuniv Mistice Mistichi Mokzhani Male Mali Mokryani Mokzhani Vyelkye Veliki Mokryani Orhovice Orihovichi Sanniki Sanniki Shesherovice Shishorovichi 103 Gmina Malnuv Kalnikuv Kalnikiv Malnovska Volya Malnivska Volya Malnuv Malniv Sokolya Stazhava Staryava Chernyava Cherneve 64 Gmina Mosciska Godinye Godini Zhadkovice Zhadkovichi Zakoscyelye Zakostillya Zavada Konyushki Nanovskye Krisovice Krisovichi Lyacka Volya Lyashki Goscincove Gostinceve Pakosc Podgac Pidgat Rudniki Rudniki Rustvechko Stshelchiska Strilecke Sulkovshizna Tshenyec Tshenec Chishki 165 Gmina Pnikut Buhovice Buhovichi Vishenka Gankovice Gankovichi Krukyenice Krukenichi Ostrozhec Pnikut Podliski Radenice Radenichi Sudkovice Sudkovichi Hliplye Hlipli Chizhovice Chizhevichi Yatvyengi Yatvyagi 116 Gmina Sondova Vishnya Bortyatin Volostkuv Volostkiv Dmitrovice Dmitrovichi Dolgomosciska Dovgomostiska Zagrodi Zagorodi Zazheche Zarichchya Ksyenzhi Most Knyazhij Mist Kulmatiche Kulmatichi Niklovice Niklovichi 97 Gmina Tvyerdza Arlamovska Volya Vojkovice Vujkovichi Zavaduv Zavadiv Krulin Korolin Lipniki Slabash Slomyanka Stoyance Stoyanci Tuliglovi Tvyerdza Tvirzha Horosnica 11 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 61 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 97 045 meshkanciv 59 925 ukrayinciv grekokatolikiv 61 75 6 385 ukrayinciv latinnikiv 6 58 24 470 polyakiv 25 21 810 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 83 5 440 yevreyiv 5 6 i 15 nimciv ta inshih nacionalnostej Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 89 460 naselennya nibi to bulo azh 49 989 55 88 polyakiv pri 37 196 41 57 ukrayinciv 2 164 2 42 yevreyiv i 19 0 0 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi 1907 roku ta pislyapolskimi radyanskimi 1940 i nimeckimi 1942 zvitami U skladi SRSRU seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali teritoriyu povitu odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR Mostiskij povit vklyuchenij do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovanij shlyahom podilu na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Mostiskij z miskoyi gmini Mostiska ta silskih gmin Mosciska i Malnuv Krukenickij iz silskih gmin Gussakuv i Pnikut Sudovo Vishnyanskij z miskoyi gmini Sudova Vishnya ta silskih gmin Sondova Vishnya Didyatiche i Tvyerdza Tretij RajhNimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 1 08 1941 vidnovlenij povit vidnovlenij buv takozh i podil na gmini Mostiskij povit 11 08 1941 razom z Rudkivskim povitom pidporyadkovano krajskomisariatu Sudova Vishnya nim Kreiskommissariat Sadowa Wisznia Na choli stoyav krajsgauptman krajskomisariatu Sudova Vishnya cyu posadu z 15 veresnya 1941 zajmav advokat Shtokgek nim Stockhoeck yakij vodnochas buv okruzhnim starostoyu okruzhnogo starostva Lemberg Grodek krajsgauptmanom Administrativnim centrom bulo misto Lviv Piznishe okruzhne starostvo Lemberg Grodek bulo perejmenovano na okruzhne starostvo Lemberg Land Shid nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land Ost 1 kvitnya 1942 shlyahom ob yednannya okruzhnih starostv Lemberg Land Shid i Lemberg Land Zahid ta krajskomisariatu Sudova Vishnya bulo utvoreno t zv Lvivsku zamisku okrugu nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land abo zh Lvivske okruzhne starostvo Z 1 chervnya 1943 kerivnikom ob yednanogo okruzhnogo starostva stav oberlandrat baron Joahim fon der Layen 1 lipnya 1943 stvoreno Bibrkivskij Gorodockij Sudovovishnyanskij i Zhovkivskij povitovi komisariati nim Landkommissariate Bobrka Grodek Sadowa Wisznia Zolkiew Pislya povtornoyi radyanskoyi okupaciyi na pochatku serpnya 1944 r radyanskoyu vladoyu povit znovu buv podilenij na rajoni UkrayinaZaraz majzhe vsya teritoriya povitu vhodit do skladu Ukrayini okrim zahidnoyi chastini gmini Malnuv z selom Kalnikiv ta zahidnoyu chastinoyu sela Staryava shidna chastina sela zalishilasya v Ukrayini Primitki Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 22 veresnya 2019 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 24 maja 1934 r wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwosci o zmianie granic miasta Sadowej Wiszni w powiecie mosciskim wojewodztwie lwowskiem 30 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Dz U z 1934 r Nr 64 poz 547 Rozporyadzhennya Ministra Vnutrishnih Sprav vid 14 lipnya 1934 roku pro podil Mostiskogo povitu v Lvivskomu voyevodstvi na gmini silski municipaliteti 25 grudnya 2013 u Wayback Machine Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 52 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 24 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi