Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Макунів

Макунів
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2022)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (червень 2014)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (червень 2014)
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2022)

Макуні́в — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 404 особи. Орган місцевого самоврядування — Судововишнянська міська рада.

село Макунів
image
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Громада Судововишнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46140070150016959
Основні дані
Засноване 1466
Населення 404
Площа 11,465 км²
Густота населення 35,24 осіб/км²
Поштовий індекс 81385
Телефонний код +380 3234
Географічні дані
Географічні координати 49°41′59″ пн. ш. 23°21′53″ сх. д. / 49.69972° пн. ш. 23.36472° сх. д. / 49.69972; 23.36472Координати: 49°41′59″ пн. ш. 23°21′53″ сх. д. / 49.69972° пн. ш. 23.36472° сх. д. / 49.69972; 23.36472
Середня висота
над рівнем моря 		272 м
Місцева влада
Адреса ради 81300, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Малі Мокряни
Карта
image
image
Макунів
image
image
Макунів
Мапа

image Макунів у Вікісховищі

Розташування

Село, розташоване на пагорбах Передкарпаття, має велику площу. До найближчого міста — Судової Вишні — 14 км, до районного центру — Мостиська — 19 км, до залізничної станції — 15 км.

Межею земель села на півночі є одна з приток річки Вишеньки, що бере початок біля села Мала Діброва, проходить через Шишоровичі і впадає в р. Вишеньку за хутором Берці. По обидва боки було торфовище, що займало близько 200 моргів. У 50-х роках XX ст. було створено державну артіль, що нарізала рудавину (торф), яку продавали жителям на опалення хат. В 60-х роках провели рекультивацію цієї площі, яка нині стала пасовищем.

Через центр села із заходу на схід проходить ще одна притока р. Вишеньки по обидві сторони якої утворилась долина. На схід від хутора Берці росте діброва, площею близько 2 моргів.

Історія

Назва

Існує легенда щодо походження назви села. На місці сучасного села була болотиста місцевість, біля якої росли і вабили око багряні маки. Згодом болото вирішили осушити, а на його місці побудувати село, маки — зникли, але у назві села залишились дотепер.

Наукова праця доктора філологічних наук, професора Київського Національного Інституту імені Т. Г. Шевченка К. М. Тищенка — «Мовні формування українців» говорить про формування назв населених пунктів наступне: — Так, і таке бувало. От, наприклад, вдалося натрапити на цілий пласт назв (по Україні їх сотні), які зберігають згадки про віспу, кір, вітрянку: зрозуміло, що ці хвороби неминуче супроводжували скотарів-степовиків і передавалися від них рільникам-слов'янам. На прикладі Дніпропетровської області це Хорошеве, Коробчине, Королівка, Курилівка, Спаське, Морозівське, Дерезувате, Нехвороща, Перещепине, вдсх. Мак-орт-івське. Остання назва якраз і дає привід показати сучасний стан опрацювання цього пласту.

У топонімах цього типу особливо вражає, що наші предки прекрасно розбиралися, від кого прийшла хвороба, хто саме насіяв того «маку» (віспин) на обличчя небагатьох живих перехворілих — саки (скіфи, основа шут-), волохи, влахи (кельти), ґоти чи хини — гуни, онгури, авари (обри)! Це стає очевидним з назв таких сіл, як МакСАКИ Чг < сак- ‘самоназва скіфів’, — пор. м. САКИ у Криму або с. САЧки Зп (в Росії МакСЮТово, МакСЮТино < σκυθ- ‘скіф’), МокЛЯКи, рос. МакЛАКово < влах- ‘волох, кельт’, МакОТЕРти Рв < отер- ‘ґоти’, МакИШин Чг, МакІЇвка Дц < хини ‘гуни’, МакУНів Лв < ун-, ул- ‘гун’, МачУЛИЩа См, МакУШиха, МакОШин Чг < *õc-, õш- ‘гун?’, МакАРів Кв, МакАРТетине Лг < *обр-т- ‘авари’, Ма-КЕДони < ґети?, Мак-АЛевичі < алани? Так само РябУХи, РябИНа См < хини ‘гуни’, РибОТень См, РибОТин Чг < от- ‘ґот’, РибАСи См < ас- ‘яс, осетин’, Риб'ЄНЦеве < *іванц-, янц-, РибАЛЬче < *овл-? У назвах ДзюБРове, ЗюБРиха, ЗубОТРясівка, ДзюбАНівка так само вжиті знайомі морфеми (о)бр- ‘аварин’, отр- ‘готи’, ан- ‘гун’ — тільки тепер у сполученні зі словом дзюба ‘рябий після віспи’.

До 1648 року населений пункт називався Маковнів, тому й понині його мешканців зовуть макувенами.

Середньовіччя

image
Ікона св Миколая XVI ст.із села Макунів (Зберігається в Національному музеї у Львові)

Перша письмова згадка про Макунів датована 1466 роком.

1524 року село було знищене татарами.

За часів польського панування всі землі села належали до коронних земель Перемишильських. Селом як королівщиною управляв шляхтич Станіслав Гербурт, який на сеймі 1555 р. мав претензії щодо його безпідставного отримання на довічно Маковнів (втратив на нього права, але зберіг доживоття).

Від 1768 року село було у власності Юзефа Мьончинського, який придбав його за 1516 польських злотих з допомогою (Катажини Потоцької). В 1781 р. як власник села Юзеф Мьончиньський, мама якого була старостою ордену Святого Станіслава біскупа Кавалерові, звертається до адміністрації генерального біскупа Перемишльського з грамотою-рекомендацією про потребу призначення на пароха в с. Макунів в храм Даниїла Стовпника, Василя Івановича, який зі слів воєводи буде добрим парохом християнської громади і слугою Божим. Після поділу Польщі Ю. Мьончинський продав його назавжди за 29 300 золотих ринських. Від 1772 року ці землі належали Австрії, а пізніше Австро-Угорщині. Після пана Ю. Мьончинського до 1848 року власником села був пан Ольшевський, а згодом село купив Альбін Вольфрам. Після смерті поміщик був похований на сільському цвинтарі. До сьогодні зберігся надгробний камінь на його могилі.

У складі Австро-Угорщини

Імператорським патентом з 20 лютого 1784 р. було запроваджено ведення церковних метричних книг на Галичині.

Гортаючи сторінки метричних книг парафії с. Макунів-Малі Мокряни УГКЦ в центральному державному історичному архіві України м. Львів (пл. Соборна, 3а) бачимо: на початку 19 ст. в с. Макунів було 120 номерів (дому, господарів) сімей. Народжувалося близько 30 дітей в рік. Помирало від 10 до 24 чоловік. Найбільша смертність була в 1794 і 1831 рр. в яких померло 60 і 84 осіб відповідно, через спалах епідемії холери.

На поч. 20 ст. у с. Макунів вже було 220 (номерів) домів. Народжувалось щороку 65—80 дітей. Народжуваність впала в роки Першої Світової Війни 1914—1918 рр. до 35 дітей.

Польська окупація

Після I Світової війни Галичина і Україна не змогли відстояти свою проголошену незалежність, Галичина стала польською колонією.

В 1924 р. уряд Польщі заборонив вживати українську мову в державних документах східної Галичини, яка входила до її території.

19 травня 1930 року члени громади с. Макунів Бервецький Данило, Кравець Григорій, Крукеницький Федір, Бервецький Михайло, Сенчук Павло, Слюсарчик Іван, Бенцак Стефан, Сливка Петро, Гануляк Гаврило, Кравець Марія, Коваль Іван, Савіцький Теодор, Войтович Іван, Кравець Микола, Жига Йосиф, Коваль Іван син Стефана наміряють заложити в себе читальню «Просвіти», про що подають до відома Високого Воєвідства в м. Львові визнаний статут товариства і просять високе воєвідство зволити це донесення враз зі статутом прийняти до свого відома. Ціллю товариства «Просвіта», згідно статуту, є: просвіта і піднесення культури Українського народу у всіх його верствах і напрямках життя.

8 червня 1930 р. члени громади с. Макунів створили осередок товариства руханкового і сторожі вогневої Луг, вони просять Високе Воєвідство затвердити їх статут і дати дозвіл на існування товариства Луг в с. Макунів Мостиського повіту. Голова — Кутний Микола, писар — Фольтович Михайло, члени основателі: Кравець Микола, Кобилка Михайло, Бервецький Данило, Маньковський Іван, Шидлівський Стах, Церковний Стефан, Фольтович Іван, Гринчук Іван.

Ціль товариства: А. Гуманні:
1. Нанесення помочі при пожарах.
2. Нанесення помочі при повенях.
Б. Культурно-освітні:
1. Поширення просвіти між членами.
2. Ширення замилування до руханкових вправ і спортивних ігор.
3. Піддержування товариського життя.

24 травня 1931 р. в с. Макунів жителі села створили кружок Краєвого товариства господарського «Сільський господар». Відповідно до статуту метою товариства є гуртувати хліборобів для збереження їх станових інтересів, для піднесення сільського господарства, для плекання сільськогосподарської науки та піднесення добробуту і культури українського хліборобства. Основателями кружка стали: Крукеницький Федір, Савіцький Федір, Коваль Іван, Бенцак Захар, Базиляк Павло, Кравець Андрій, Коваль Юрко, Різничок Іван, Шидлівський Роман, Бундзила Іван. Реєстрація кружка відбулася 26. 07. 1931 р.

В 1934 р. керівником (вітом) місцевого органу самоуправління муніципалітетом (гміною) с. Макунів був Крукеницький Микола. Цей орган мав свою печатку.

Нові окупанти

1939 року, за пактом Молотова-Рібентропа, підписаним Німеччиною та Радянським Союзом, ці землі були приєднані до Радянської України у складі Рядянського Союзу.

1939 року були створені перші органи радянської влади на чолі з членом КПЗУ Павлом Буяром.

За часів 2-ї світової війни під час німецької окупації солтисом (головою) села був Бервецький Данило.

Головою сільської ради в 1945 р. був Крукеницький Федір Григорович.

В 1949 р. за комуністично-радянських часів створили колгосп імені М. Коцюбинського, у склад якого входило і село Шишоровичі. В 1959 р. цей колгосп об'єднали з колгоспом сіл Малих і Великих Мокрян. Керівництво нового колгоспу ім. Куйбишева було в с. Малі Мокряни, сільська рада — в с. Макунів. В 1969 р. в Мокрянах збудовано будинок для правління колгоспу і сільради. З цього часу сільська рада стала Маломокрянівська.

Ще з польських часів в селі діяла підпільна сітка ОУН. У 1944 році перед самим відходом німецьких військ було організовано вишкіл медсестер Українського Червоного Хреста.

Витяг з книги «Реабілітовані історією».

В р-ні Судова Вишня Дрогобицької обл. (дані із с. Дмитровичі, Макунів, Шишоровичі, Мокряни Великі, Мокряни Малі, Голодівка, Дидятичі, Орховичі, Волостків, Стоянці, Мистичі, Санники, Вуйковичі, Королин, Тулиголови, Арламівська Воля, Твіржа — разом 17) в часі 20.VII.44 р.-20.VII. 1947 р. московсько-більшовицькі окупанти:

  • арештували 824 чол.
  • заслали в Сибір і вивезли на примусові роботи в Донбас 153 чол.
  • вбили 52 чол.
  • насильно мобілізували в ЧА 1114 чол.
    • з того загинули 228 чол.
    • стали інвалідами 95 чол.
    • повернулися здоровими 690 чол.
  • провели облав у селах 340
  • провели облав у лісах й на полях 194

Частина студентів не обмежувала поле антирадянської діяльності Львовом. Незважаючи на постійний контроль з боку НКДБ за шляхами сполучень, студенти знаходили змогу виїжджати для підпільної роботи в райони області. 10 липня 1947 р. у с. Балучин Красненського (тепер Буського) району було вкотре відновлено колгосп, але вже в ніч на 11 липня на будинках сільських активістів з'явилися листівки, спрямовані проти колективізації. За підозрою у скоєному заарештовано студента університету Ярослава Рибака. 12 липня 1947 р., у с. Макунів Мостиського району при перевірці квартир були затримані студенти Львівського педагогічного інституту Іван Федевич і Люба Котис, які на власний розсуд вирішили зібрати кошти для підпілля, залишаючи взамін своєрідні квитанції — «бофони» (бойовий фонд УПА). При арешті було вилучено 9 «бофонів». Разом з І. Федевичем і Л. Котис була заарештована їхня Слідство виявило, що Л. Котис розповсюджувала «бофони» номіналом 50 крб. і в самому інституті 39. Студенти планували встановити зв'язок з ОУН і передати їм зібрані кошти. Влітку на канікулах розповсюджували листівки в рідному містечку Красному львівські студенти Роман Протасевич (медичний інститут) і Мирослав Черевко (інститут фізичної культури).

  • Базиляк Нестор, син Романа, 1928 р. н., с. Макунів, вояк УПА, член кущової групи «Чміля». Загинув у с. Макунів 04.12.1949 р.

Гарасовський Андрій, син о. Станіслава, місцевого священика, 25.10.1909 р. н., с. Макунів. Був членом ОУН. Мати Наталія, походила з священого роду Пасічинських, так як і рід Гарасовських у кількох поколіннях священичий, вихідці з Холмщини. Разом з молодшими, сестрою Марією, братом Остапом, Михайлом, Теодором та Галиною, у міжвоєнний час були членами «Пласту» та виховниками, бо усвідомлювали мету свого життя як змагання за незалежність України. Андрій був заарештований польською поліцією і завезений в м. Корець (Волинь), де пережив жорстокі катування і знущання. Вийшов на волю після падіння Польщі 1939 р. Закінчив агрономічний факультет Рільничої Академії в Дублянах (Львів) 1943 р. і відразу ж записався до української старшинської артилерійської школи в Бенешеві коло Праги. Брав участь у боях із совєтами. Був у концентраційних таборах у різних зонах Німеччини. В 1949 р. одружився, а в 1959 р. разом з дружиною Яриною та донею, виїхали до Америки, де залучився до громадсько-релігійного та політичного життя. Помер після важкої недуги, 6-го жовтня 1998 р. в Чікаґо. Там і похований біля дружини.

  • Кравець Нестор, син Івана, 1930 р. н., с. Макунів, вояк УПА. Загинув у с. Макунів 04.12.1949 р.

«Панас», невідомий вояк УПА, стрілець загону «Сороки». Загинув у с. Макунів 16.10.1947 р. Два невідомі вояки УПА загинули біля криївки на подвір'ї Ганни Дідич (один із них начебто син господині хати) над вечір 12 липня 1952 р. у с. Макунів. Тіла окупанти забрали до Судової Вишні. Два інші вояки зуміли прорватися крізь облаву і врятувалися. Сім'ю Ганни Дідич вивезли в Сибір.

Гринчук Іван, 1923 р. н., с. Шешоровичі. Псевдо «Каштан». Приблизно 1948 р. загинув у нічному бою біля цвинтаря с. Макунів, натрапивши на москалів. Важко поранений, він розірвався гранатою. Чи встиг він згадати батька, неньку, кохану, свою любу Україну перед смертю? Встиг… Адже від зірвання кільця до розриву гранати було 2-3 секунди. А це, коли чекати,- вічність!.. На цьому місці встановлено огороджений штахетником хрест з відповідним написом. За інформацією від Євгена Рокицького — брата Івана, загиблого у с. Гостинцеве, вояка УПА, у с. Шешоровичі до 1939 р. було 80 господарств. Більшовики вивезли у Сибір мешканців 32 господарств. На місці хати і зруйнованого господарства вояка УПА Івана Рокицького і його родини у селі Шешоровичі стоїть хрест з розп'яттям як пам'ять про тих, які загинули за Христову Віру і за Україну.

Школа

Рішенням № 17510 від 1884 р. націанальної шкільної ради, яке видане відповідно до шкільного законодавства, говориться в ньому розглянути всі побажання і можливості жителів с. Макунів, а також висновків районної шкільної ради, рада встановила заснувати школу в с. Макунів з серпня місяця. На цей час в селі проживало 1196 чоловік, готових до навчання в школі було: 91 хлопець і 97 дівчат. Вчитель цієї школи буде забезпечений безкоштовним житлом і мати річну плату 300 злотих. Покриття цих видатків будуть проводитися в першу чергу.

Рішенням № 17983 від 24.04.1894 р. рада шкіл крайових у Львові, вирішила реорганізувати школу в с. Макунів, створивши однокласову народну школу. Обов'язком всього села є покривати всі видатки на потреби цієї школи і майна. Крайова шкільна рада з своєї фундації зобов'залася виділяти щорічно 10 злотих на крейду, губку папір, чорнило та ін. шкільні матеріали. Вчитель цієї школи матиме посаду, яка дорівнює до 5-го класу чиновника по оплаті праці. За школою закріплено близько 55 арів землі. Також матеріально школу мають підтримувати фундатори, які затверджені були головою національного повіту в Мостиськах 31.03.1884 р.

Рішенням шкільної ради в м. Львові від 6.07.1925 р. запроваджується двохмовне навчання в початковій школі с. Макунева, враховуючи національний склад жителів села. Навчання має вестися на польській і руській (українській) мовах.

Рада шкіл в м. Львові рішенням від 14.06.1933 р. запроваджує двохкласове навчання в с. Макунів. В селі створено осередок педагогічного товариства «Рідна школа імені М. Шашкевича.»

27 травня 1930 року в Макуневі за допомогою сільського осередку «Просвіти» було збудовано хату-читальню. Вже у 1937 р. була побудована сучасна школа, яка у 1962 році отримала статус загальноосвітньої, у якій навчались, як місцеві діти так і діти з навколишніх сіл. Влітку 2012 р. сільську школу було закрито у зв'язку з відсутністю відповідної кількості дітей. Що тепер буде в цьому будинку не відомо.

Педагогічний колектив макунівської 8-річної школи 1958—1965 рр.: 1. Поштар Юрій Федорович — директор; 2. Карпа Стефан; 3. Дорожовець Мирон Атаназович; 4. Хрущ (Міщиха) Катерина Іванівна; 5. Фрик Стефан Іванович; 6. Поштар Марія Леонтіївна; 7. Карпа Марія Верємєєвна; 8. Бервецька (Гордієнко) Лідія Миколаївна; 9. Кубіцька Надія Григорівна; 10. Олеськів Ольга Йосафатівна; 11. Фрик Марія Іванівна; Педагогічний колектив макунівської 8-річної школи 1965—1973 рр.: 1. Дроб'язко Петро Маркович; 2. Дорожовець Мирон Атаназович; 3. Хрущ (Міщиха) Катерина Іванівна; 4. Гудзь Софія Тимофіївна; 5. Гудзь Михайло Михайлович; 6. Полисвіт Розалія Гілярівна; 7. Кравець Нестор Григорович; 8. Фрик Марія Іванівна; 9. Кубіцька Надія Григорівна; 10. Кравець Стефанія; 11. Гринчук Ярослава Ільківна.

Найбільше праці на педагогічній ниві в нашій школі залишили: Хрущ (Міщиха) Катерина Іванівна, Полисвіт Розалія Гілярівна, Дорожовець Мирон Атаназович, Фрик Марія Іванівна. Директором школи з 1.09.1982 р. була близько 30 років Антощак (Харвич) Віра Петрівна, родом з сусіднього села Шишоровичі.

Церква

Найдавніші відомості про місцевий парафіяльний храм походять з 1511 року. В 1692 р. Перемишльська єпархія переходить в лоно УГКЦ, Львівська єпархія перейшла під юрисдикцію УГКЦ в 1700 р.

Церковна громада грекокатоликів села Макунева належала до парафії с. Малі Мокряни Судововишнянського деканату.

Кількість греко-католиків на парафії
Рік с. Макунів с. М. Мокряни с. В. Мокряни с. Шишоровичі Разом
1840 848 341 211 160 1590
1859 996 402 305 217 1920
1879 1108 448 353 253 2161
1899 1430 584 460 338 2812
1926 1610 712 575 426 3323
1938 бл. 1800 751 711 413 1875
(без с. Макунів)
Національно-релігійний склад населення і площа населених пунктів у 1785 році
Проживало (чол.) с. Макунів с. М. Мокряни с. В. Мокряни с. Шишоровичі
греко-католиків 560 261 199 115
римо-католиків 68 30 20 85
жидів 23 12 15 3
Територія (площа) км² 14,15 6,77 6,20 3,53

В 1930 році грекокатолики с. Макунева отримують статус окремої парохії, відділеної від парохії с. Малі Мокряни. Обслуговує парохію священник з Малих Мокрян, який проживав в с. Макунів. В цьому році громада села будує парохіальний будинок, який був капітально відремонтований в 70-х роках 20 ст. і функціонує по сьогодні, поруч з ним збереглась частина саду, який належав пароху села. В 1933 році громада села проводить реставраційний ремонт храму збудованого 1880 році, який прийшов на заміну дерев'яному, що був збудований в 1830 році.

В 1939 році в селі проживало 6 католиків латинського обряду і 21 юдей.

З вище-наведених даних бачимо, с. Макунів, як по площі так і по населенню було майже рівне трьом іншим сусіднім селам (с. Малі Мокряни, с. Великі Мокряни, с. Шишоровичі).

Колись велике по території і населенню село перетворюється зараз на хутір.

Дерев'яний храм, оточений деревами, стоїть у долині Макунева. На фоні зелених дерев і жовтого килима з квітів, храм здалека виглядає справді мальовничо.

Типова тризубна, оточена піддашшям будівля, у якої до видовженого гранчастого вівтаря прибудовані маленькі ризниці, а до бабинця — присінок. Світловий восьмерик нави накритий великою банею з ліхтарем і маківкою. Двосхилі дахи бабинця та вівтаря завершують восьмибічні вежі з маківками. На південний захід від церкви стоїть дерев'яна двоярусна дзвіниця, накрита наметовим верхом. Як видно з фото, зовнішні стіни храму покривають дерев'яною вагонкою. Будівля виглядає цікаво, адже одночасно можна побачити старе і нове покриття. Мабуть, з бляшаним покриттям дахів також щось будуть робити. Дивно, що для церкви, яка не стоїть серед забудови, виділили невелике за площею подвір'я. Оскільки храм за розмірами доволі великий, тому його важко повністю зафіксувати.

Загалом церква у Макуневі краще сприймається здалеку (хоч її частково заступають дерева), а зблизька — типовий за конструкцією і виглядом дерев'яний храм.

Храм, який передував сьогоднішньому, був зведений на початку XVIII ст. У 1871 р. він отримав привілеї від дідича села Йосифа Спенчинського. У 1880 році постав існуючий храм, який посвятили 15 жовтня 1881 року. З 1946 року храм переходить до московського патріархату (насильно). В 1880 році у селі мешкало 1159 осіб, з них 1108 греко-католики, решта — римо-католики. Греко-католики с. Макунів, с. Шишоровичі, і с. Великі Мокряни належали до парафії с. Малі Мокряни, римо-католики — до парафії с. Мильчич. До 400-річчя Берестейської унії 1996 р. на перехресті центральних доріг села, працею рук і помислом голови Богдана Сливки була збудована капличка. На цвинтарі с. Макунів є три відомі моголи парохів. 1. О. Теофіла Дашкевича (1817-22.04.1878 рр.). 2. О. Кирила Пасічинські (1844—1922 рр.) — який походив з родини, яка дала багатьох священників, зокрема: о. Теодора, о. Ярослава. 3. О. Івана Косоноги (1888—1965 рр.) — який служив на парафії в післявоєнний період.

В умовах політичного терору проти священників і пастви за рішенням партійної совєтської влади 8-10 березня 1946 р. у Львові відбувся псевдо-собор УГКЦ, який скасував унію з Римом і підпорядкував її Російській Православній Церкві. Отець Іван Косонога, на відміну від багатьох парохів УГКЦ, також перейшов в Московську Православну Церкву.

Після смерті о. Косоноги, комуністично-совєтська влада пароха в село не дала. Парохію обслуговував священник з сусіднього села Дидятичі почергово. З відновленням державної незалежності, 1991 р. громада села повернулася у лоно греко-католицького обряду, католицької церкви.

Адміністративний калейдоскоп

За совецько-комуністичних часів (2 пол. 20 ст.) село належало до різних районів:

  • 1940 р. — 1.08.1959 р. — Судово-Вишнянський р-н Дрогобицька обл.
  • 1.08.1959 р. — 30.12.1962 р. — Мостиський р-н Львівська обл.
  • 30.12.1962 р. — 4.01.1965 р. — Городоцький р-н Львівська обл.
  • 4.01.1965 р. — 1.10.1976 р. — Самбірський р-н Львівська обл.
  • з 1.10.1976 р. — до цього часу — Мостиський р-н Львівська обл.

З 1964 р. постановою уряду СРСР були введені пенсії колгоспникам (жителям сіл) в розмірі 8 рублів. До 1976 р. жителі сіл не мали паспортів і не могли виїжджати на роботи в інші населені пункти. Це було кріпосне право. З 1976—1981 рр. всім жителям села видали паспорти, це дало змогу багатьом людям переїжджати для життя і праці в інші міста і села.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
  2. Żelewski R. Herburt Stanisław h. własnego (przed 1524—1584) // Polski Słownik Biograficzny. Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 450—453 (пол.)
  3. Отець доктор Дмитро Блажейовський. «Історичний шематизм Перемиської Епархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини» (1828—1939). — Львів, 1995.

Посилання


image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2022 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2014 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2014 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2022 Makuni v selo v Ukrayini u Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 404 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Sudovovishnyanska miska rada selo Makuniv Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Yavorivskij rajon Gromada Sudovovishnyanska miska gromada Kod KATOTTG UA46140070150016959 Osnovni dani Zasnovane 1466 Naselennya 404 Plosha 11 465 km Gustota naselennya 35 24 osib km Poshtovij indeks 81385 Telefonnij kod 380 3234 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 41 59 pn sh 23 21 53 sh d 49 69972 pn sh 23 36472 sh d 49 69972 23 36472 Koordinati 49 41 59 pn sh 23 21 53 sh d 49 69972 pn sh 23 36472 sh d 49 69972 23 36472 Serednya visota nad rivnem morya 272 m Misceva vlada Adresa radi 81300 Lvivska obl Mostiskij r n s Mali Mokryani Karta Makuniv Makuniv Mapa Makuniv u VikishovishiRoztashuvannyaSelo roztashovane na pagorbah Peredkarpattya maye veliku ploshu Do najblizhchogo mista Sudovoyi Vishni 14 km do rajonnogo centru Mostiska 19 km do zaliznichnoyi stanciyi 15 km Mezheyu zemel sela na pivnochi ye odna z pritok richki Vishenki sho bere pochatok bilya sela Mala Dibrova prohodit cherez Shishorovichi i vpadaye v r Vishenku za hutorom Berci Po obidva boki bulo torfovishe sho zajmalo blizko 200 morgiv U 50 h rokah XX st bulo stvoreno derzhavnu artil sho narizala rudavinu torf yaku prodavali zhitelyam na opalennya hat V 60 h rokah proveli rekultivaciyu ciyeyi ploshi yaka nini stala pasovishem Cherez centr sela iz zahodu na shid prohodit she odna pritoka r Vishenki po obidvi storoni yakoyi utvorilas dolina Na shid vid hutora Berci roste dibrova plosheyu blizko 2 morgiv IstoriyaNazva Isnuye legenda shodo pohodzhennya nazvi sela Na misci suchasnogo sela bula bolotista miscevist bilya yakoyi rosli i vabili oko bagryani maki Zgodom boloto virishili osushiti a na jogo misci pobuduvati selo maki znikli ale u nazvi sela zalishilis doteper Naukova pracya doktora filologichnih nauk profesora Kiyivskogo Nacionalnogo Institutu imeni T G Shevchenka K M Tishenka Movni formuvannya ukrayinciv govorit pro formuvannya nazv naselenih punktiv nastupne Tak i take buvalo Ot napriklad vdalosya natrapiti na cilij plast nazv po Ukrayini yih sotni yaki zberigayut zgadki pro vispu kir vitryanku zrozumilo sho ci hvorobi neminuche suprovodzhuvali skotariv stepovikiv i peredavalisya vid nih rilnikam slov yanam Na prikladi Dnipropetrovskoyi oblasti ce Horosheve Korobchine Korolivka Kurilivka Spaske Morozivske Derezuvate Nehvorosha Pereshepine vdsh Mak ort ivske Ostannya nazva yakraz i daye privid pokazati suchasnij stan opracyuvannya cogo plastu U toponimah cogo tipu osoblivo vrazhaye sho nashi predki prekrasno rozbiralisya vid kogo prijshla hvoroba hto same nasiyav togo maku vispin na oblichchya nebagatoh zhivih perehvorilih saki skifi osnova shut volohi vlahi kelti goti chi hini guni onguri avari obri Ce staye ochevidnim z nazv takih sil yak MakSAKI Chg lt sak samonazva skifiv por m SAKI u Krimu abo s SAChki Zp v Rosiyi MakSYuTovo MakSYuTino lt sky8 skif MokLYaKi ros MakLAKovo lt vlah voloh kelt MakOTERti Rv lt oter goti MakIShin Chg MakIYivka Dc lt hini guni MakUNiv Lv lt un ul gun MachULISha Sm MakUShiha MakOShin Chg lt oc osh gun MakARiv Kv MakARTetine Lg lt obr t avari Ma KEDoni lt geti Mak ALevichi lt alani Tak samo RyabUHi RyabINa Sm lt hini guni RibOTen Sm RibOTin Chg lt ot got RibASi Sm lt as yas osetin Rib YeNCeve lt ivanc yanc RibALche lt ovl U nazvah DzyuBRove ZyuBRiha ZubOTRyasivka DzyubANivka tak samo vzhiti znajomi morfemi o br avarin otr goti an gun tilki teper u spoluchenni zi slovom dzyuba ryabij pislya vispi Do 1648 roku naselenij punkt nazivavsya Makovniv tomu j ponini jogo meshkanciv zovut makuvenami Serednovichchya Ikona sv Mikolaya XVI st iz sela Makuniv Zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi u Lvovi Persha pismova zgadka pro Makuniv datovana 1466 rokom 1524 roku selo bulo znishene tatarami Za chasiv polskogo panuvannya vsi zemli sela nalezhali do koronnih zemel Peremishilskih Selom yak korolivshinoyu upravlyav shlyahtich Stanislav Gerburt yakij na sejmi 1555 r mav pretenziyi shodo jogo bezpidstavnogo otrimannya na dovichno Makovniv vtrativ na nogo prava ale zberig dozhivottya Vid 1768 roku selo bulo u vlasnosti Yuzefa Monchinskogo yakij pridbav jogo za 1516 polskih zlotih z dopomogoyu Katazhini Potockoyi V 1781 r yak vlasnik sela Yuzef Monchinskij mama yakogo bula starostoyu ordenu Svyatogo Stanislava biskupa Kavalerovi zvertayetsya do administraciyi generalnogo biskupa Peremishlskogo z gramotoyu rekomendaciyeyu pro potrebu priznachennya na paroha v s Makuniv v hram Daniyila Stovpnika Vasilya Ivanovicha yakij zi sliv voyevodi bude dobrim parohom hristiyanskoyi gromadi i slugoyu Bozhim Pislya podilu Polshi Yu Monchinskij prodav jogo nazavzhdi za 29 300 zolotih rinskih Vid 1772 roku ci zemli nalezhali Avstriyi a piznishe Avstro Ugorshini Pislya pana Yu Monchinskogo do 1848 roku vlasnikom sela buv pan Olshevskij a zgodom selo kupiv Albin Volfram Pislya smerti pomishik buv pohovanij na silskomu cvintari Do sogodni zberigsya nadgrobnij kamin na jogo mogili U skladi Avstro Ugorshini Imperatorskim patentom z 20 lyutogo 1784 r bulo zaprovadzheno vedennya cerkovnih metrichnih knig na Galichini Gortayuchi storinki metrichnih knig parafiyi s Makuniv Mali Mokryani UGKC v centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Ukrayini m Lviv pl Soborna 3a bachimo na pochatku 19 st v s Makuniv bulo 120 nomeriv domu gospodariv simej Narodzhuvalosya blizko 30 ditej v rik Pomiralo vid 10 do 24 cholovik Najbilsha smertnist bula v 1794 i 1831 rr v yakih pomerlo 60 i 84 osib vidpovidno cherez spalah epidemiyi holeri Na poch 20 st u s Makuniv vzhe bulo 220 nomeriv domiv Narodzhuvalos shoroku 65 80 ditej Narodzhuvanist vpala v roki Pershoyi Svitovoyi Vijni 1914 1918 rr do 35 ditej Polska okupaciya Pislya I Svitovoyi vijni Galichina i Ukrayina ne zmogli vidstoyati svoyu progoloshenu nezalezhnist Galichina stala polskoyu koloniyeyu V 1924 r uryad Polshi zaboroniv vzhivati ukrayinsku movu v derzhavnih dokumentah shidnoyi Galichini yaka vhodila do yiyi teritoriyi 19 travnya 1930 roku chleni gromadi s Makuniv Berveckij Danilo Kravec Grigorij Krukenickij Fedir Berveckij Mihajlo Senchuk Pavlo Slyusarchik Ivan Bencak Stefan Slivka Petro Ganulyak Gavrilo Kravec Mariya Koval Ivan Savickij Teodor Vojtovich Ivan Kravec Mikola Zhiga Josif Koval Ivan sin Stefana namiryayut zalozhiti v sebe chitalnyu Prosviti pro sho podayut do vidoma Visokogo Voyevidstva v m Lvovi viznanij statut tovaristva i prosyat visoke voyevidstvo zvoliti ce donesennya vraz zi statutom prijnyati do svogo vidoma Cillyu tovaristva Prosvita zgidno statutu ye prosvita i pidnesennya kulturi Ukrayinskogo narodu u vsih jogo verstvah i napryamkah zhittya 8 chervnya 1930 r chleni gromadi s Makuniv stvorili oseredok tovaristva ruhankovogo i storozhi vognevoyi Lug voni prosyat Visoke Voyevidstvo zatverditi yih statut i dati dozvil na isnuvannya tovaristva Lug v s Makuniv Mostiskogo povitu Golova Kutnij Mikola pisar Foltovich Mihajlo chleni osnovateli Kravec Mikola Kobilka Mihajlo Berveckij Danilo Mankovskij Ivan Shidlivskij Stah Cerkovnij Stefan Foltovich Ivan Grinchuk Ivan Cil tovaristva A Gumanni 1 Nanesennya pomochi pri pozharah 2 Nanesennya pomochi pri povenyah B Kulturno osvitni 1 Poshirennya prosviti mizh chlenami 2 Shirennya zamiluvannya do ruhankovih vprav i sportivnih igor 3 Pidderzhuvannya tovariskogo zhittya 24 travnya 1931 r v s Makuniv zhiteli sela stvorili kruzhok Krayevogo tovaristva gospodarskogo Silskij gospodar Vidpovidno do statutu metoyu tovaristva ye gurtuvati hliborobiv dlya zberezhennya yih stanovih interesiv dlya pidnesennya silskogo gospodarstva dlya plekannya silskogospodarskoyi nauki ta pidnesennya dobrobutu i kulturi ukrayinskogo hliborobstva Osnovatelyami kruzhka stali Krukenickij Fedir Savickij Fedir Koval Ivan Bencak Zahar Bazilyak Pavlo Kravec Andrij Koval Yurko Riznichok Ivan Shidlivskij Roman Bundzila Ivan Reyestraciya kruzhka vidbulasya 26 07 1931 r V 1934 r kerivnikom vitom miscevogo organu samoupravlinnya municipalitetom gminoyu s Makuniv buv Krukenickij Mikola Cej organ mav svoyu pechatku Novi okupanti 1939 roku za paktom Molotova Ribentropa pidpisanim Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom ci zemli buli priyednani do Radyanskoyi Ukrayini u skladi Ryadyanskogo Soyuzu 1939 roku buli stvoreni pershi organi radyanskoyi vladi na choli z chlenom KPZU Pavlom Buyarom Za chasiv 2 yi svitovoyi vijni pid chas nimeckoyi okupaciyi soltisom golovoyu sela buv Berveckij Danilo Golovoyu silskoyi radi v 1945 r buv Krukenickij Fedir Grigorovich V 1949 r za komunistichno radyanskih chasiv stvorili kolgosp imeni M Kocyubinskogo u sklad yakogo vhodilo i selo Shishorovichi V 1959 r cej kolgosp ob yednali z kolgospom sil Malih i Velikih Mokryan Kerivnictvo novogo kolgospu im Kujbisheva bulo v s Mali Mokryani silska rada v s Makuniv V 1969 r v Mokryanah zbudovano budinok dlya pravlinnya kolgospu i silradi Z cogo chasu silska rada stala Malomokryanivska She z polskih chasiv v seli diyala pidpilna sitka OUN U 1944 roci pered samim vidhodom nimeckih vijsk bulo organizovano vishkil medsester Ukrayinskogo Chervonogo Hresta Vityag z knigi Reabilitovani istoriyeyu V r ni Sudova Vishnya Drogobickoyi obl dani iz s Dmitrovichi Makuniv Shishorovichi Mokryani Veliki Mokryani Mali Golodivka Didyatichi Orhovichi Volostkiv Stoyanci Mistichi Sanniki Vujkovichi Korolin Tuligolovi Arlamivska Volya Tvirzha razom 17 v chasi 20 VII 44 r 20 VII 1947 r moskovsko bilshovicki okupanti areshtuvali 824 chol zaslali v Sibir i vivezli na primusovi roboti v Donbas 153 chol vbili 52 chol nasilno mobilizuvali v ChA 1114 chol z togo zaginuli 228 chol stali invalidami 95 chol povernulisya zdorovimi 690 chol proveli oblav u selah 340 proveli oblav u lisah j na polyah 194 Chastina studentiv ne obmezhuvala pole antiradyanskoyi diyalnosti Lvovom Nezvazhayuchi na postijnij kontrol z boku NKDB za shlyahami spoluchen studenti znahodili zmogu viyizhdzhati dlya pidpilnoyi roboti v rajoni oblasti 10 lipnya 1947 r u s Baluchin Krasnenskogo teper Buskogo rajonu bulo vkotre vidnovleno kolgosp ale vzhe v nich na 11 lipnya na budinkah silskih aktivistiv z yavilisya listivki spryamovani proti kolektivizaciyi Za pidozroyu u skoyenomu zaareshtovano studenta universitetu Yaroslava Ribaka 12 lipnya 1947 r u s Makuniv Mostiskogo rajonu pri perevirci kvartir buli zatrimani studenti Lvivskogo pedagogichnogo institutu Ivan Fedevich i Lyuba Kotis yaki na vlasnij rozsud virishili zibrati koshti dlya pidpillya zalishayuchi vzamin svoyeridni kvitanciyi bofoni bojovij fond UPA Pri areshti bulo vilucheno 9 bofoniv Razom z I Fedevichem i L Kotis bula zaareshtovana yihnya Slidstvo viyavilo sho L Kotis rozpovsyudzhuvala bofoni nominalom 50 krb i v samomu instituti 39 Studenti planuvali vstanoviti zv yazok z OUN i peredati yim zibrani koshti Vlitku na kanikulah rozpovsyudzhuvali listivki v ridnomu mistechku Krasnomu lvivski studenti Roman Protasevich medichnij institut i Miroslav Cherevko institut fizichnoyi kulturi Bazilyak Nestor sin Romana 1928 r n s Makuniv voyak UPA chlen kushovoyi grupi Chmilya Zaginuv u s Makuniv 04 12 1949 r Garasovskij Andrij sin o Stanislava miscevogo svyashenika 25 10 1909 r n s Makuniv Buv chlenom OUN Mati Nataliya pohodila z svyashenogo rodu Pasichinskih tak yak i rid Garasovskih u kilkoh pokolinnyah svyashenichij vihidci z Holmshini Razom z molodshimi sestroyu Mariyeyu bratom Ostapom Mihajlom Teodorom ta Galinoyu u mizhvoyennij chas buli chlenami Plastu ta vihovnikami bo usvidomlyuvali metu svogo zhittya yak zmagannya za nezalezhnist Ukrayini Andrij buv zaareshtovanij polskoyu policiyeyu i zavezenij v m Korec Volin de perezhiv zhorstoki katuvannya i znushannya Vijshov na volyu pislya padinnya Polshi 1939 r Zakinchiv agronomichnij fakultet Rilnichoyi Akademiyi v Dublyanah Lviv 1943 r i vidrazu zh zapisavsya do ukrayinskoyi starshinskoyi artilerijskoyi shkoli v Beneshevi kolo Pragi Brav uchast u boyah iz sovyetami Buv u koncentracijnih taborah u riznih zonah Nimechchini V 1949 r odruzhivsya a v 1959 r razom z druzhinoyu Yarinoyu ta doneyu viyihali do Ameriki de zaluchivsya do gromadsko religijnogo ta politichnogo zhittya Pomer pislya vazhkoyi nedugi 6 go zhovtnya 1998 r v Chikago Tam i pohovanij bilya druzhini Kravec Nestor sin Ivana 1930 r n s Makuniv voyak UPA Zaginuv u s Makuniv 04 12 1949 r Panas nevidomij voyak UPA strilec zagonu Soroki Zaginuv u s Makuniv 16 10 1947 r Dva nevidomi voyaki UPA zaginuli bilya kriyivki na podvir yi Ganni Didich odin iz nih nachebto sin gospodini hati nad vechir 12 lipnya 1952 r u s Makuniv Tila okupanti zabrali do Sudovoyi Vishni Dva inshi voyaki zumili prorvatisya kriz oblavu i vryatuvalisya Sim yu Ganni Didich vivezli v Sibir Grinchuk Ivan 1923 r n s Sheshorovichi Psevdo Kashtan Priblizno 1948 r zaginuv u nichnomu boyu bilya cvintarya s Makuniv natrapivshi na moskaliv Vazhko poranenij vin rozirvavsya granatoyu Chi vstig vin zgadati batka nenku kohanu svoyu lyubu Ukrayinu pered smertyu Vstig Adzhe vid zirvannya kilcya do rozrivu granati bulo 2 3 sekundi A ce koli chekati vichnist Na comu misci vstanovleno ogorodzhenij shtahetnikom hrest z vidpovidnim napisom Za informaciyeyu vid Yevgena Rokickogo brata Ivana zagiblogo u s Gostinceve voyaka UPA u s Sheshorovichi do 1939 r bulo 80 gospodarstv Bilshoviki vivezli u Sibir meshkanciv 32 gospodarstv Na misci hati i zrujnovanogo gospodarstva voyaka UPA Ivana Rokickogo i jogo rodini u seli Sheshorovichi stoyit hrest z rozp yattyam yak pam yat pro tih yaki zaginuli za Hristovu Viru i za Ukrayinu ShkolaRishennyam 17510 vid 1884 r nacianalnoyi shkilnoyi radi yake vidane vidpovidno do shkilnogo zakonodavstva govoritsya v nomu rozglyanuti vsi pobazhannya i mozhlivosti zhiteliv s Makuniv a takozh visnovkiv rajonnoyi shkilnoyi radi rada vstanovila zasnuvati shkolu v s Makuniv z serpnya misyacya Na cej chas v seli prozhivalo 1196 cholovik gotovih do navchannya v shkoli bulo 91 hlopec i 97 divchat Vchitel ciyeyi shkoli bude zabezpechenij bezkoshtovnim zhitlom i mati richnu platu 300 zlotih Pokrittya cih vidatkiv budut provoditisya v pershu chergu Rishennyam 17983 vid 24 04 1894 r rada shkil krajovih u Lvovi virishila reorganizuvati shkolu v s Makuniv stvorivshi odnoklasovu narodnu shkolu Obov yazkom vsogo sela ye pokrivati vsi vidatki na potrebi ciyeyi shkoli i majna Krajova shkilna rada z svoyeyi fundaciyi zobov zalasya vidilyati shorichno 10 zlotih na krejdu gubku papir chornilo ta in shkilni materiali Vchitel ciyeyi shkoli matime posadu yaka dorivnyuye do 5 go klasu chinovnika po oplati praci Za shkoloyu zakripleno blizko 55 ariv zemli Takozh materialno shkolu mayut pidtrimuvati fundatori yaki zatverdzheni buli golovoyu nacionalnogo povitu v Mostiskah 31 03 1884 r Rishennyam shkilnoyi radi v m Lvovi vid 6 07 1925 r zaprovadzhuyetsya dvohmovne navchannya v pochatkovij shkoli s Makuneva vrahovuyuchi nacionalnij sklad zhiteliv sela Navchannya maye vestisya na polskij i ruskij ukrayinskij movah Rada shkil v m Lvovi rishennyam vid 14 06 1933 r zaprovadzhuye dvohklasove navchannya v s Makuniv V seli stvoreno oseredok pedagogichnogo tovaristva Ridna shkola imeni M Shashkevicha 27 travnya 1930 roku v Makunevi za dopomogoyu silskogo oseredku Prosviti bulo zbudovano hatu chitalnyu Vzhe u 1937 r bula pobudovana suchasna shkola yaka u 1962 roci otrimala status zagalnoosvitnoyi u yakij navchalis yak miscevi diti tak i diti z navkolishnih sil Vlitku 2012 r silsku shkolu bulo zakrito u zv yazku z vidsutnistyu vidpovidnoyi kilkosti ditej Sho teper bude v comu budinku ne vidomo Pedagogichnij kolektiv makunivskoyi 8 richnoyi shkoli 1958 1965 rr 1 Poshtar Yurij Fedorovich direktor 2 Karpa Stefan 3 Dorozhovec Miron Atanazovich 4 Hrush Mishiha Katerina Ivanivna 5 Frik Stefan Ivanovich 6 Poshtar Mariya Leontiyivna 7 Karpa Mariya Veryemyeyevna 8 Bervecka Gordiyenko Lidiya Mikolayivna 9 Kubicka Nadiya Grigorivna 10 Oleskiv Olga Josafativna 11 Frik Mariya Ivanivna Pedagogichnij kolektiv makunivskoyi 8 richnoyi shkoli 1965 1973 rr 1 Drob yazko Petro Markovich 2 Dorozhovec Miron Atanazovich 3 Hrush Mishiha Katerina Ivanivna 4 Gudz Sofiya Timofiyivna 5 Gudz Mihajlo Mihajlovich 6 Polisvit Rozaliya Gilyarivna 7 Kravec Nestor Grigorovich 8 Frik Mariya Ivanivna 9 Kubicka Nadiya Grigorivna 10 Kravec Stefaniya 11 Grinchuk Yaroslava Ilkivna Najbilshe praci na pedagogichnij nivi v nashij shkoli zalishili Hrush Mishiha Katerina Ivanivna Polisvit Rozaliya Gilyarivna Dorozhovec Miron Atanazovich Frik Mariya Ivanivna Direktorom shkoli z 1 09 1982 r bula blizko 30 rokiv Antoshak Harvich Vira Petrivna rodom z susidnogo sela Shishorovichi CerkvaNajdavnishi vidomosti pro miscevij parafiyalnij hram pohodyat z 1511 roku V 1692 r Peremishlska yeparhiya perehodit v lono UGKC Lvivska yeparhiya perejshla pid yurisdikciyu UGKC v 1700 r Cerkovna gromada grekokatolikiv sela Makuneva nalezhala do parafiyi s Mali Mokryani Sudovovishnyanskogo dekanatu Kilkist greko katolikiv na parafiyi Rik s Makuniv s M Mokryani s V Mokryani s Shishorovichi Razom 1840 848 341 211 160 1590 1859 996 402 305 217 1920 1879 1108 448 353 253 2161 1899 1430 584 460 338 2812 1926 1610 712 575 426 3323 1938 bl 1800 751 711 413 1875 bez s Makuniv Nacionalno religijnij sklad naselennya i plosha naselenih punktiv u 1785 roci Prozhivalo chol s Makuniv s M Mokryani s V Mokryani s Shishorovichi greko katolikiv 560 261 199 115 rimo katolikiv 68 30 20 85 zhidiv 23 12 15 3 Teritoriya plosha km 14 15 6 77 6 20 3 53 V 1930 roci grekokatoliki s Makuneva otrimuyut status okremoyi parohiyi viddilenoyi vid parohiyi s Mali Mokryani Obslugovuye parohiyu svyashennik z Malih Mokryan yakij prozhivav v s Makuniv V comu roci gromada sela buduye parohialnij budinok yakij buv kapitalno vidremontovanij v 70 h rokah 20 st i funkcionuye po sogodni poruch z nim zbereglas chastina sadu yakij nalezhav parohu sela V 1933 roci gromada sela provodit restavracijnij remont hramu zbudovanogo 1880 roci yakij prijshov na zaminu derev yanomu sho buv zbudovanij v 1830 roci V 1939 roci v seli prozhivalo 6 katolikiv latinskogo obryadu i 21 yudej Z vishe navedenih danih bachimo s Makuniv yak po ploshi tak i po naselennyu bulo majzhe rivne trom inshim susidnim selam s Mali Mokryani s Veliki Mokryani s Shishorovichi Kolis velike po teritoriyi i naselennyu selo peretvoryuyetsya zaraz na hutir Derev yanij hram otochenij derevami stoyit u dolini Makuneva Na foni zelenih derev i zhovtogo kilima z kvitiv hram zdaleka viglyadaye spravdi malovnicho Tipova trizubna otochena piddashshyam budivlya u yakoyi do vidovzhenogo granchastogo vivtarya pribudovani malenki riznici a do babincya prisinok Svitlovij vosmerik navi nakritij velikoyu baneyu z lihtarem i makivkoyu Dvoshili dahi babincya ta vivtarya zavershuyut vosmibichni vezhi z makivkami Na pivdennij zahid vid cerkvi stoyit derev yana dvoyarusna dzvinicya nakrita nametovim verhom Yak vidno z foto zovnishni stini hramu pokrivayut derev yanoyu vagonkoyu Budivlya viglyadaye cikavo adzhe odnochasno mozhna pobachiti stare i nove pokrittya Mabut z blyashanim pokrittyam dahiv takozh shos budut robiti Divno sho dlya cerkvi yaka ne stoyit sered zabudovi vidilili nevelike za plosheyu podvir ya Oskilki hram za rozmirami dovoli velikij tomu jogo vazhko povnistyu zafiksuvati Zagalom cerkva u Makunevi krashe sprijmayetsya zdaleku hoch yiyi chastkovo zastupayut dereva a zblizka tipovij za konstrukciyeyu i viglyadom derev yanij hram Hram yakij pereduvav sogodnishnomu buv zvedenij na pochatku XVIII st U 1871 r vin otrimav privileyi vid didicha sela Josifa Spenchinskogo U 1880 roci postav isnuyuchij hram yakij posvyatili 15 zhovtnya 1881 roku Z 1946 roku hram perehodit do moskovskogo patriarhatu nasilno V 1880 roci u seli meshkalo 1159 osib z nih 1108 greko katoliki reshta rimo katoliki Greko katoliki s Makuniv s Shishorovichi i s Veliki Mokryani nalezhali do parafiyi s Mali Mokryani rimo katoliki do parafiyi s Milchich Do 400 richchya Berestejskoyi uniyi 1996 r na perehresti centralnih dorig sela praceyu ruk i pomislom golovi Bogdana Slivki bula zbudovana kaplichka Na cvintari s Makuniv ye tri vidomi mogoli parohiv 1 O Teofila Dashkevicha 1817 22 04 1878 rr 2 O Kirila Pasichinski 1844 1922 rr yakij pohodiv z rodini yaka dala bagatoh svyashennikiv zokrema o Teodora o Yaroslava 3 O Ivana Kosonogi 1888 1965 rr yakij sluzhiv na parafiyi v pislyavoyennij period V umovah politichnogo teroru proti svyashennikiv i pastvi za rishennyam partijnoyi sovyetskoyi vladi 8 10 bereznya 1946 r u Lvovi vidbuvsya psevdo sobor UGKC yakij skasuvav uniyu z Rimom i pidporyadkuvav yiyi Rosijskij Pravoslavnij Cerkvi Otec Ivan Kosonoga na vidminu vid bagatoh parohiv UGKC takozh perejshov v Moskovsku Pravoslavnu Cerkvu Pislya smerti o Kosonogi komunistichno sovyetska vlada paroha v selo ne dala Parohiyu obslugovuvav svyashennik z susidnogo sela Didyatichi pochergovo Z vidnovlennyam derzhavnoyi nezalezhnosti 1991 r gromada sela povernulasya u lono greko katolickogo obryadu katolickoyi cerkvi Administrativnij kalejdoskopZa sovecko komunistichnih chasiv 2 pol 20 st selo nalezhalo do riznih rajoniv 1940 r 1 08 1959 r Sudovo Vishnyanskij r n Drogobicka obl 1 08 1959 r 30 12 1962 r Mostiskij r n Lvivska obl 30 12 1962 r 4 01 1965 r Gorodockij r n Lvivska obl 4 01 1965 r 1 10 1976 r Sambirskij r n Lvivska obl z 1 10 1976 r do cogo chasu Mostiskij r n Lvivska obl Z 1964 r postanovoyu uryadu SRSR buli vvedeni pensiyi kolgospnikam zhitelyam sil v rozmiri 8 rubliv Do 1976 r zhiteli sil ne mali pasportiv i ne mogli viyizhdzhati na roboti v inshi naseleni punkti Ce bulo kriposne pravo Z 1976 1981 rr vsim zhitelyam sela vidali pasporti ce dalo zmogu bagatom lyudyam pereyizhdzhati dlya zhittya i praci v inshi mista i sela Primitki Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2016 Zelewski R Herburt Stanislaw h wlasnego przed 1524 1584 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1960 1961 Tom IX 3 Zeszyt 42 S 450 453 pol Otec doktor Dmitro Blazhejovskij Istorichnij shematizm Peremiskoyi Eparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi Administraturi Lemkivshini 1828 1939 Lviv 1995 PosilannyaPogoda v seli Makuniv Makuniv Mostiskij rajon Lvivska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ