Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. |
Дидя́тичі — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 347 осіб. Орган місцевого самоврядування — Судововишнянська міська рада.
село Дидятичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Яворівський район |
Громада | Судововишнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46140070080068811 |
Основні дані | |
Засноване | орієнтовно 1390 рік |
Населення | 347 |
Площа | 1,426 км² |
Густота населення | 243,34 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81380 |
Телефонний код | +380 3234 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°43′34″ пн. ш. 23°20′38″ сх. д. / 49.72611° пн. ш. 23.34389° сх. д.Координати: 49°43′34″ пн. ш. 23°20′38″ сх. д. / 49.72611° пн. ш. 23.34389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 255 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81380, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Дидятичі, вул. Шкільна, 8-А |
Карта | |
Дидятичі | |
Дидятичі | |
Мапа | |
Дидятичі у Вікісховищі |
Географія
Розташоване за 20 км від колишнього районного центру - Мостиськ і за 7 км від залізничної станції Судова Вишня на лінії Львів — Перемишль. Через село проходить автодорога Судова Вишня — Рудки. Дидятичі умовно піділяють на дільниці: Кути, Горби, Діброва, Краківська, Корінцівка, Штельмахівка.
Історія
Перша згадка
Перша згадка про Дидятичі належить до 1400 року. Назва села має патронімічне походження як і більшість сіл, розташованих в цій місцевості. Майже півстолітнє правління Владислава Ягайла (у 1387 році він остаточно приєднав Галичину до Польщі) стало вирішальним у формуванні родового складу перемишльської шляхти. На це вказує хоча б той факт, що три десятки родів розпочинають свою історію з Ягайлових часів. Зокрема, перші відомості про Бойовських, Голамбеків, Ожецьких, Журовських (з Малих Журовичів), Мжуровських, Пантеловських, Челятицьких (з Шоломуничів) припадають на 1390-ті роки; Дидятицьких, Коритків — на 1400-ті роки.
Зокрема, у праці про родоводи польської шляхти «M. J. Minakowski, Genealogia potomków Sejmu Wielkiego» згадується N. Dydatycki z Dydatycz 1370 року народження, який у 1390 року одружився. Було у нього четверо дітей: Малґожата (Małgorzata Dydatycka z Dydatycz ca 1390), Свєнтохна (Świętochna Dydatycka z Dydatycz ca 1410), Станіслав (Stanisław ca 1410), Анна (Anna Dydatycka z Dydatycz ca 1410). Далі прізвище губиться у віках. Остання згадка про рід Дидятицьких датована 1446 роком. Саме тоді вони вибули зі складу шляхетських землевласників Перемиської землі.
В XVI столітті Перемиська шляхта поповнилась вихідцями з інших родів. 1573 року знаходимо згадку про Яна Бочковського з синами Петром і Яном (1585-1592). Вони були власниками Волчишовичів, Дидятичів, Вощанців, Ворховичів, Саничів, частини Кальнофосів (1585-1592).
Давня історія
Села в княжі часи не раз були спустошені й спалені татарами. Жителі сіл відновлювали їх на попередніх місцях або переносили на сусідні місця. Зміни поселень, на той час, були зумовлені також поширенням пошестей (наприклад, холери у 1595–1599 років), які спустошували села. Занепали Тшенець, Буців, Дидятичі.
В часи Хмельниччини (1648–1654 роки) судововишнянці, об'єднавшись з селянами сусідніх сіл Вовчищовичі, Дидятичі, Дмитровичі та Стоянці, розгромили панський маєток у Волосткові і захопили місто. Після зняття облоги Львова Хмельницьким, вони приєдналися до козацького війська.
3 травня 1848 року у Галичині було скасовано панщину. На відзнаку цієї події, по багатьох селах було встановлено хрести свободи. Значна частина їх була встановлена чи оновлена у 1898 році у 30 річницю цієї події. Під хрестами свободи інколи "закопували панщину" у вигляді пляшки з горілкою або ж старі знаряддя праці (серпи, коси) або документи панщини. Майже завжди садили два або чотири дерева, переважно липи. В Дидятичах також був встановлений гарний хрест біля ставу (кажуть був мармуровий). У 1945—1946 роках його зруйнували, а верхню частину втопили. Постамент із написом стоїть й досі.
12 травня 1874 року була створена державна однорічна школа. До цього діяла парафіяльна школа. Власник Дидятич. Брикчинський погодився платити вчителю місцевої школи 110 злотих на рік. задокументовано. 24 червня 1874 р. Свідками цього зобов'язання були о. гр. кат. Ян Голодинський – парох у Дидятичах і Дмитровичах – голова шкільної ради. у Дмитровичах та радник у Дидятичах Ян Черний.
29 жовтня 1880 р. на зборах було взято зобов’язання побудувати нове приміщення школи.
20 березня 1897 року, мабуть першою в Мостиському повіті, тут був заснований осередок товариства «Просвіта», що у 1912 році вже мав власний будинок. Відновлений у 1922 році, головою обрано Івана Стадника. У 1924 році до читальні належало 36 членів. При читальні фунціонував драматичний гурток, який складався з 30 осіб. Цього ж року гурток поставив дві вистави. Крім гуртка діяв хор. У 1934 році до читальні належало 177 осіб, а у 1939 — 220 осіб.
15 грудня 1905 року. Голова Шкільної Ради в Дидятичах Гринько Денис у листах до шкільного начальства у Львові просить про виділення вчителів місцевій школі, а також про те, щоб уже були готові дві кімнати для класів і вчителя.
Згодом у селі функціонувала двокласна школа.
І світова війна
Не оминула ця страшна війна наші терени. Від самого початку боїв територія Західної стала одним з основних театрів воєнних дій. А мешканці брали участь в лавах австро-угорської армії. Докладно задокументовані списки загиблих. Серед них: Мисяк Григорій(1884-1916), Кульвошка Іван(1884-1916), Замрій Михайло(1893-1917), Стадник Іван(1882-1915), Рипінський-Федечко Іван(1886-1914), Мисяк Михайло(1897-1917), Труш Петро(1895-1915), Яремчук Степан(1892-1917), Савіцький Павло(1888-1915), Мисяк Василь(1887-1916), Прокопишин Михайло(1892-1917), Мисяк Іван(1893-1917), Савіцький Іван(1874-1916), Чериба Михайло(1892-1916), Палац Михайло(1897-1919), Пахолек Степан(1884-1917), Георг Герман(1884-1916), Крисько Дмитро(1894-1916), Ханас Миколай(1893-1917), Савчак Михайло(1898-1918), Демпяк Іван(1892-1918), Березніцький Людвіг(1895-1917), Івах Іван(1891-1915), офіцер Рупп Іоан(1896-1918) [1]
У 1914 р. Розалія Чериба з Дидятич, 28 років, була перевезена до концентраційного табору у Талергофі, де 25 червня 1915 р. померла від запалення легенів, і там була похована – могила № 1. 1361.Туди депортували громадян Австро-Угорської імперії, переважно українців-москвофілів, які були жителями Галичини та Буковини і симпатизували Російській імперії. Також потрапляли й національно свідомі українці, православні священики.
Українська революція
У 1918 році село входить до складу Західноукраїнської Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село відходить до Польщі.
У складі II Речі Посполитої
Станом на 1926-27 р. Суд повітовий знаходився у Судовій Вишні, там же - телефон і телеграф. В селі проживало 890 (у 1939 році — 1111, а у 2001 році — 347) жителів. Найбільшими землевласники були - Руп Фридерик - 133 га, Рупп Рудольф - 60 га. Бондар - Прокіпчин Я.(Prokipczyn J). Тесля - Чудик М.(Chudyk M.), стельмах- Чериба С.(Czeryba S.), коваль - Бирка С.(Byrko S.), кравець -Іван І (Iwon I), Козак М.(Kozek M.) Мисяк М.(Misiak M.), молочарня - "Lubow", муляр - Слодник П. (Słodnik P.), оліярня - «Lubow - Spółdz. z o. o.", продуктові товари – Фрізнер Ліпа (Frizner Lipa), столяр - Шептицький Т.(Szeptycki T.) швець - Прокурат Г.(Prokurat H), Тунц М.(Tunz M.), тютюнові вироби - Kozak Mikołaj, вітряк – Павліца (Pawlica), магазин напоїв – корчмар Денисяк Г.(Denysiak H.).
Український кооператив "Lubow" працював у селі аж до початку війни.
24 грудня 1928 р. зареєстровано відділення Українського господарське товариства у Галичині «Сільський Господар»(1899–1944)..Засноване у 1899 у місті Олесько Золочівського повіту (тепер Золочівський район Львівської обл.) священиками о. (голова товариства до 1908) і о. Юліяном Дуткевичами з метою покращення добробуту селян через піднесення сільського господарства і захист селянських інтересів. Головою філії товариства було обрано Семена Прокурата. До складу правління увійшли Стефан Мисяк, Іван Чухра ; Михайло Чериба; Іван Прокурат; Семен Труш; Стефан Завойко; Іван Дудяк с.Дмитра; Гринько Колівошко; Гринько Мороз,. 13 квітня 1930 року головою філії «Сільського Господаря» в Дидятичах став Семен Труш, а секретарем — Василя Завойко.
Згідно з розпорядженням міністра внутрішніх справ від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Мостиського у Львівському воєводстві на сільські гміни» утворено гміну Дидятицьку, до складу якої увійшли Дидятичі, Голодівка, Макунів, Мистичі, Малі Мокряни, Великі Мокряни, Орховичі, Санники, Шишоровичі, Вовчищовичі. Площа створеної гміни складала 73,66 квадратних кілометрів, було 1637 житлових будинків, а населення становило 8803 особи. Війтом гміни був Кісіль Іван (Kucil Iwan).(загинув в Чехії у 1944). Його брат отець Роман - парох і декан гр-кат. в Мостиськах.
В селі було кілька єврейських сімей, в тому числі: Мошко (Moszko) – мав крамницю, Ліпа (Lipa) – купував льон, також була Чая (Chaja). На початку села, з боку Кульматичів, була єврейська корчма.
Перша радянська окупація
У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова — Ріббентропа, західноукраїнські землі, у тому числі й село Дидятичі окуповані СРСР.
1940 року в селі був створений колгосп імені Ярослава Галана. У Дидятичах знаходилась центральна садиба колгоспу, за яким було закріплено 4370 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2980 га орної землі. Господарство спеціалізувалось на м'ясному тваринництві (свинарство та розведення великої рогатої худоби); займалось також вирощуванням зернових і технічних (льон і цукровий буряк) культур. Сільській раді були підпорядковані населені пункти Велика Діброва, Волостків, Вовчищовичі, Дмитровичі, Загороди, Заріччя, Кульматичі, Мала Діброва.
Німецько-радянська війна, повоєнні часи
Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . |
17 вересня 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі, силоміць вивезли польських офіцерів та представників інтелігенції — всього понад 20 тисяч осіб (за деякими даними — 25 857 осіб). У списках закатованих і розстріляних НКВС в Катині та Биківні значиться Lang Szaja (народжений 07.05.1894 в с.Дидятичі) син Zatela Lejby. Похований на військовому цвинтарі в Биківні.
Вереснева поразка Польщі призвела до ліквідації довоєнної Державної поліції. Після припинення військових дій державний секретар безпеки в Генерал-губернаторстві Фрідріх Вільгельм Крюгер видав наказ від 30 жовтня 1939 року, закликаючи всіх офіцерів довоєнної державної поліції з'явитися на службу. Організація поліції, яку німці називали польською, а громадськість «гранатовою (темно-синьою)» через колір її уніформи, розпочалася наприкінці грудня 1939 року. Коли радянські партизани проходили через Волостків, начальник Ліґеншафту(Liegenszaftu) "гранатової поліції" викликав туди на допомогу поліцейських із Дидятич, і всі вони були вбиті.
Священиком за німців був отець Коляда, якого після війни заарештували і він відсидів у в'язниці. Найбагатшими селянами в Дидятичах були: Прокурат Гринько, Хаба Миколай, Денисяк Гринько. В селі був млин і вітряк. Досі збереглись старі жорна, яким понад 100 років, на даний момент приводиться в рух електродвигуном. Власник і сучасник цієї пам’ятки розповідав, що за німців не можна було молоти зерно вдома, тільки на млині, а там треба було платити податок і, звичайно, ще й за роботу. Вночі пробували молоти вдома, але охорону виставили, щоб поліція не застала під час нелегальної роботи.
У складі Червоної Армії у війні брало участь 87 жителів села, 61 з них був відзначений нагородами уряду СРСР, 38 — загинуло.
Чимало мешканців села активно підтримали та брали активну участь у загонах УПА.
21 жовтня 1944 — за вбивство 20 жовтня 1944 оперпрацівника райвідділу НКВС, командира «винищувального батальйону» лейтенанта Фірсанова А. М. опергрупи райвідділу НКВС спалили в селі Орховичі 12 домів і 2 господарства, у селі Голодівка — 2 господарства, у селі Дидятичі — 2 господарства, у селі Дмитровичі — 2 господарства. В усіх господарствах без складання актів були конфісковані худоба та усе майно, які частково були передані до райспоживспілки, а частково привласнені працівниками райвідділу НКВС.
Віддали своє життя у боротьбі за волю України в загонах УПА:[2] Величко Петро(24 липня 1947), Дудяк Володимир «Будак», Дудяк Іван, Дудяк Михайло «Бодак», Копанський Іван (20 липня 1947), Миксінський Петро Михайлович(березень 1945), Мисяк Іван Михайлович(травень 1946), Мисяк Михайло Григорович(взимку 1945), Рибак Антін Григорович(червень 1946), Стадник Розалія Іванівна, Степан Чериба «Жук», вояк «Голуб». Недалеко від села, під лісом, с. Голодівка (тепер Загір'я) 30 вересня 1945 року загинув у нерівному бою з енкаведистами вояк УПА Василь Смук «Черемха» з с. Хоросниця. Спочатку був похований на узліссі 10 жовтня 1945 року, а пізніше перепохований і ще з одним вояком УПА на сільському цвинтарі у могилі січових стрільців.[3]
Начальник Судово-Вишнянського району капітан міліції Зуєв 9 січня 1946 року року, будучи в селі Дидятичі, перебуваючи у стані сп'яніння, затримав робітника залізничної станції, який повертався з роботи громадянина Шпілька, 1906 року народження, та, незважаючи на пред'явлення останнім посвідчення особи та військового квитка, посадив його на підводу, бив прикладом гвинтівки, після цього зробив постріл і важко його поранив. За добу громадянин Шпилька від поранення помер.
Окрім того є факти участі односельчан у складі сил інших держав антигітлерівської коаліції.
Згідно з інформацією, яку подає сайт Personelu Polskich Sił Powietrznych w Wielkiej Brytanii [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.], уродженець села Бахматюк Едуард (Bachmatiuk Edward) [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.] 14.01.1924 року народження, служив пілотом у званні сержанта Польських повітряних сил у Великій Британії у підрозділі 303 DM. Помер і похований в 21.09.1985 році в Австралії в м.Аделаїда.
Постраждали у часи війни і єврейські мешканці села.
25 листопада 1942 р. Згідно з розпорядженням вищого керівника СС і поліції СС німецька адміністрація у Львові видала розпорядження про створення єврейського гетто Юденвонбезірк (Judenwohnbezirk) у Рудках. Окрім місцевих євреїв, туди переселили євреїв із сусідніх міст Купновичі, Дидятичі, Гра́дівка, Тулиглове та Підзвіринець. Там проживало близько 2500 осіб. У листопаді 1942 року 800 рудківських євреїв були вивезені до табору смерті в Белжцю. Інші були розстріляні біля урочища Богайчук.
Чимало сімей було вивезено на Сибір. Серед них ГАБА Михайло Степанович, 1900, ур. с. Дидятичі (Мостиський р-н), українець, освіта початкова, селянин. 1.10.1944 виселений як член сім’ї учасника підпілля УПА у м. Тюмень, Тюменська обл. Звільнений 5.07.1956. Реабілітований ЗУ від 17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-20494 [4] Стадник Дмитро, син Івана, 1927 . н., с. Дидятичі. Член ОУН, вояк УПА. 15 л того 1946 . в оточеній криївці у с. Вощанцях, де була вбита його сестра Розалія, був важко поранений і, втративши свідомість, потрапив до рук чекістів. Був засланий в Архангельську область. Звільнений 1954 р. Батьків Розалії і Дмитра та двох малолітніх братів вивезли в Архангельську область, там 1946 р. помер батько, а 1948 р. - мати. Брати ще живуть там. [5]
Друга радянська окупація
Встановлення радянської влади супроводжувалось терором та тотальним фальшуванням. Після відриття архівів, стала доступна фотокопія документу, яка ілюструє цей період. У Центрі досліджень визвольного руху опублікований Протокол "Про більшовицький терор, фальшування і зловживання виборчого закону під час виборів до ВР СРСР 10.02.1946«р. у селі Дидятичі Судововишненського району." Документ, незважаючи на можливі наслідки, підписали мешканці села: Прокурат С., Гапало Василь, Гапало Михайло, Березніцький Ф., Іваночко Степан, Бирка Іван, Бонцьо Михайло, Дудяк Дмитро, Прокурат Іван, Гапало Осип, Губер, Дудяк Іван, Мартинець Катерина, Денисяк Гринько,.. .[6]
У селі було відкрито початкову школу, клуб, бібліотеку з фондом 6 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт (лікар - Колівошко Олександра Іванівна, медсестра - Фіалковська Валентина), магазин, будинок побуту, відділення зв'язку, АТС.
За самовіддану працю 5 осіб нагороджено орденами і медалями СРСР, серед них двома орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора — депутат Верховної Ради УРСР 7-9-го скликань ланкова А. Н. Кравець.
Незалежна Україна
З ініціативи сільського активіста п.Григорія Прокурата 1992 року в Дидятичах висипано і посвячено символічну могилу воякам УСС, УГА і УПА.[7] У 2014 році сільська молодь відреставрувала могилу. Роботи над її виглядом тривають і сьогодні.
З 2015році в селі працює підприємство "Агро Буськ". В обробітку знаходиться 65га поля, з яких на даний момент 40, зайняті насадженнями лохини та малини, вирощують туї та ялівці. Кожного року тут досаджують близько двох гектарів насаджень. У 2018 році була встановлена сучасна, автоматична система зрошення. У 2021 році придбано сублімаційну сушку. [8][9]
У березні—листопаді 2015 р. експедиція НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України продовжила розвідкові роботи на території басейну р. Вишня. Основні пошуки були зосереджені в межах Мостиського р-ну.. В околицях сіл Дидятичі, Топільниця та Малі Мокряни виявлено сім пам’яток археології, серед яких в основному багатошарові поселення з матеріалами доби середньої бронзи, ранньозалізного часу та княжого періоду.[10]
У червні 2018 року відбувся щорічний фестиваль вишиванок, який щороку мандрує селами Мостищини.[11]
Демографічна динаміка поселення
Ревізія сіл Міжсянсько-Дністрянської частини 1711 року подає таку інформацію
Назва села | Форма власності | Категорії селянських господарств | Привілейовані господарства | Господарскі об'єкти | К-ть дворів осідлих/ пустих | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кметі | Загородники/ огородники | Халупники/ комірники | Попи/ плебани | Війти, совтиси, князі, ін | Млини/ фолюші | Корчми/ броварні | |||
Дидятичі | Собеського | 30 | 13/- | — | — | — | 1/- | -/1 | 45 |
Станом на 1881 рік Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich подає таку інформацію про склад населення села.
Всі | Римокатоликів | Грекокатоликів | Євреїв |
---|---|---|---|
572 | 16 | 530 | 26 |
Станом на 1.01.1939 року за даними праці «Німецькі колонії Галичини в таблицях»
Число | Повіт | Населений пункт (міста і сільські громади) | Українці | Німці та інші |
---|---|---|---|---|
28/18 | Мостиська | Дидятичі | 1060 | 5 |
У праці Володимира Кубійовича про «Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939» наведено такі дані:
Всі | Українці | Українці з польською мовою | Поляки | Польські колоністи | Латинники | Жиди | Німці та ін. | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дидятичі | 1150 | 1060 | 10 | 25 | 45 | 5 | 5 |
- "Латинники — головно молодь, переходять на польську мову."
Станом на 1968 рік «Історія міст і сіл Української РСР» подає такі відомості: Дворів — 200. Населення — 680 осіб. За даними Всеукраїнського перепису 2001 року населення становило 347 осіб.
Пам'ятки
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Наявна дерев’яна церква збудована 1758 року. Це хрещата в плані будівля, восьмерик з банею, нави якої увінчані ліхтарем із маківкою. Ймовірно, добудований згодом присінок. Він прикрашений по кутах двома вежами-ліхтарями. Відновлювалась у 1931 році. Очевидно, після цього вона отримала сьогоднішній об'ємно-просторовий вигляд. Після Другої світової війни увесь час діяла.
Релігійна громада була філією парафії с. Дмитровичі Судововишенського деканату Перемиської єпархії спочатку Руської Унійної Церкви, а з 1774 року Греко-Католицької церкви аж до так званого львівського собору 1946 року.
17 вересня 1991 року було зареєстровано релігійну громаду УАПЦ, яка ввійшла до Мостиського деканату.
Сьогодні храм належить парафії ПЦУ.. Кілька років тому у храмі було проведено ремонт за кошти місцевих мешканців та вихідців з села, які попри відстань не забувають про рідну святиню.
Панський маєток.
У польському архіві фотографій (Genealogia Polaków) вдалось віднайти фотографію 1937 року маєтку пана Фредеріка Руппа (Fryderyk Rupp) - тодішнього власника села. Фотографія була опублікована у виданні Rolnik 1867-1937. Сама будівля на жаль не збереглась до наших днів. Згоріла у середині 40 років 19 століття.
Окрім фото, там розміщено цікавий опис господарства:
Загальна площа становить 163 га орних земель, у тому числі 11 га луків. Під час світової війни всі будівлі були спалені, а інвентар забрано. Сучасна садиба та господарські будівлі - цегляні. Маєток знаходиться у власності з 1911 року.Низовий корівник орієнтований на молочну вигодівлю. Основна увага зосереджена на пасовища. Засіює господарських рослин для власних потреб. Маєток утримуєт двох польових, муніципальних, 7 форналів, 4 пастухи та дві служниці, 600 злотих на рік. Власник надає безкорисливу допомогу в соціальних цілях, як F. O. N. Зимова допомога, харчування для дітей тощо.
Керівники, управителі, власники села.
Роки | П.І.Б. | Роль | Інформація |
---|---|---|---|
1390-1446 | Дидятицькі | ||
1447 | Ян Дрогойовські (третина) | ||
1573 1585-1592 | Ян Бочковський з синами Петром і Яном. | Вони були власниками Волчишовичів, Дидятичів, Вощанців, Ворховичів, Саничів, частини Кальнофосів (1585-1592). | |
1692 | родина Собеських | ||
1862 | Тадеуш Чайковский (Tadeusz Czaykowski) | власник | |
1830-1846(1859) | Іполит Чайковский (1805-1863) (Hipolit Hieronim Emilian Ignacy Tymkowicz Czajkowski) | власник | Член Галицького станового сейму. Був одружений з Генрікою з роду Августиновичів (вірменського походження). Ізідора Войнаровська(1934-1906) з роду Чайковських, одружилась із Феліксом Войнаровським. Фелікс Войнаровський доктор права, адвокат, землевласник, власник типографії газети "Dziennik Polski" І була похована із чоловіком на Личаківському цвинтарі у Львові. Тут же були поховані і Генріка Чайковска(1814-1878), Ігнацій Чайковский(15.12.1859) Пам'ятник - скорботна жінка біля постаменту з вибитою епітафією, гербом Войнаровичів та урною, На тильній стороні вибито родові герби роду Чейковских Дембно і роду Августиновичів. |
1873 | Стефан Дудяк | староста (війт) | Радниками були: Стефан Чериба, Стефан Процьков, Стефан Денисяк, Ян Мороз, Данило Трус, Павло Мисяк, Федко Боньцьо, Міхал Мисяк, Єнджей Стадник, Іван Бутрак і Павло Процько |
1874 | Стефан Процько | радником земської ради | Селянин Стефан Процько був радником земської ради в Мостиськах. |
1881 | Едвард Новачинський (1827-) (Nowaczyński Edward. B. B.) | Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Том. II.. 242 ст. Був одружений 05.08.1862 (в костелі Судової Вишні) з Феліцією Чайковською (Fellicija Czajkowska) (09.02.1830). Помер і був похований в Дидятичах. | |
1894 | Стефан Процько | староста (війт) | Заст Міхал Ярема та радники Міхал Мороз і Гринько Демус. |
1898-1902 | Станіслав Брикчинський (Stanisław Brykczyński) | власник | У 1873 Станіслав Брикчинській з Дидятич брав участь у "Генеральній виставці" у Відні і показував насіння та сільськогосподарські продукти, а в «Gazeta Lwowska» від 18 листопада 1898 року, № 237, є згадка, що власником Дідятичів є Брикчинській. |
1900 | Степан Чериба. | староста (війт) | |
1904 | Станіслав Брилечинський (Stanisław Brylecżyński) | ||
-1913 | Джон Еміль (John Emil) | власник | |
1922-1927 | Петро Бутрак. | староста (війт) | |
Данько Чериба. | староста (війт) | ||
1930-1939 | Rupp Fryderyk Рудольф Рупп (Rupp Rudolf) | У родині Руппа були син і донька Ізабелла «Іза» Рупп, народжена в Дидятичах у 1924 році. Руппи виїхали до Південної Німеччини, а потім до Канади в 1949 році. Ізабелла Рупп вийшла заміж за Віллігера, у них було 4 дітей і 9 онуків. Іізабелла працювала в Манітобському університеті, померла у Вінніпезі 25 жовтня 2009 року. В архівах Львова є документи, що 18 червня 1937 року власницею землі та лісу в Дидятичах була Валерія Рупп. | |
Кісіль Іван (Kucil Iwan). | староста (війт) | ||
26.03.2006 - | Іван Цюпак | голова селищної ради |
Найбільш помітним із вищезгаданих осіб є Hipolit Hieronim Emilian Ignacy Tymkowicz Czajkowski (1805–1862). Він успадкував село від батька володів не лише Дидятичами, а й Шептицями (Szeptycy) та Островом, а також села Шорцувка та Іло, ґміна Скірбешув у Замості. З 1830 по 1846 рр. – член Станового Сейму Галичини.
Його портрет, написаний відомим польським художником зі Львова Мартіном Яблонським (Marcin Jabłoński) (1801–1876), був придбаний королівським замком Вавель у 2008 році. Швидше за все портрет був написаний приблизно в 1836–1837 роках, коли Чайковський значно збагатився, ставши власником Шептиць та Острова. Підкреслювалася презентабельиність портрета, демонстративно багате вбрання чоловіка, яке підкреслює його високе соціальне становище.
В ухвалі Галицького сейму знайдено "... У своєму заповіті від 27 травня 1862 року він писав: пані Гіполіт Дембно, уродженої Тимкович Чайковської, маєток Дидятичі на стипендіальну фундацію для молоді шляхетського роду, названого на честь Чайковських або Городиських. Від звичайної школи до випуску. Стипендії по 300 злотих. На 20 молодих людей або на стільки, скільки вистачає доходів Дідятичів, їх має розподілити згідно з постановами тестаменту Великий Сейм або Крайовий Відділ, а якщо стільки молоді шляхетської молоді, ім. або Городиські не претендують на стипендії, стипендії можуть призначатися недворянам, особливо синам руських священників, чиновників, священиків, як місцевих, так і французів. Також високому народному парламенту дозволено заснувати в Дидятичах школу економістів, садівників і лісників із половини доходів цієї фундації, у такому разі з другої половини доходів мають розподілятися вищезгадані стипендії.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- M. J. Minakowski Genealogia potomków Sejmu Wielkiego [ 31 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu mościskiego w województwie lwowskiem nagminy wiejskie [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- . https://youcontrol.com.ua/. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 13.02.2019.
- . Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 21 квітня 2016.
- (8) Portret Hipolita Czajkowskiego (?) i wizerunki członków Stanów Galicyjskich w mundurach stanowych | Dariusz Kucia - Academia.edu
Джерела
- Зілінський В. В борні за Україну (Мостищина). — Дрогобич : ВФ «Відродження», 2006. — 752 с. — .
- Дидятичі // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 494.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Отто Гаррассовіц, 1983. — 175 с. — .
- Німецькі колонії Галичини в таблицях: Довідник / Упор., передм. Івана Монолатія, Реґіональний науково-дослідний центр національних меншин при Музею історії міста Коломиї; Коломийський осередок НТШ. — Коломия, 2000. — 56 с.
- Пірко В. О. / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — 192 с. — ISBN 966−7710-25-4.
- Саган І. Мостищина: краєзнавчі розмаїтості. — Мостиська : [б. в.], 1994. — 98 с.
- Слободян В. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1758) // Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів : [б. в.], 1998. — С. 651. — .
- Дидятичи // История городов и сел Украинской ССР: в 26 т. Львовская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — Киев : Главная редакция Украинской советской энцикликлопедии АН УССР, 1978. — С. 393. (рос.)
- Урядова антиалкогольна кампанія 1920-х років на прикладі Мостиського повіту. Мар'ян ХОМЯК. ЗБРУЧ. [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Справжня піонірка освітньої праці. Мар’ян ХОМЯК. ЗБРУЧ. [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Rolnik 1867-1937 Genealogia Polaków та POLONA [ 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Studia WawelianaTom XVII, 2016 PL ISSN 1230-3275 AGNIESZKA JANCZYK, DARIUSZ KUCIA "PORTRET HIPOLITA CZAJKOWSKIEGO (?) i wizerunki członkw Stanw GalicyjSkich W MUNDURACH STANOWYCH"
- Археологічні дослідження в Україні 2015. — К.: Стародавній Світ, 2016. — 272 с. Н. Войцещук, О. Осаульчук, Р. Новіцький, Т. Новіцький, О. Кононенко "РОЗВІДКИ НА МОСТИЩИНІ".
- Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Львівська область. Книга четверта: м. Дрогобич, Дрогобицький район. – Львів: Простір-М, 2019. – 760 с
- Дидятицька сільська рада [ 27 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Фестиваль вишиванки у селі Дидятичі на Мостищині [ 21 січня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Didya tichi selo v Ukrayini u Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 347 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Sudovovishnyanska miska rada selo Didyatichi Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Yavorivskij rajon Gromada Sudovovishnyanska miska gromada Kod KATOTTG UA46140070080068811 Osnovni dani Zasnovane oriyentovno 1390 rik Naselennya 347 Plosha 1 426 km Gustota naselennya 243 34 osib km Poshtovij indeks 81380 Telefonnij kod 380 3234 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 43 34 pn sh 23 20 38 sh d 49 72611 pn sh 23 34389 sh d 49 72611 23 34389 Koordinati 49 43 34 pn sh 23 20 38 sh d 49 72611 pn sh 23 34389 sh d 49 72611 23 34389 Serednya visota nad rivnem morya 255 m Misceva vlada Adresa radi 81380 Lvivska obl Mostiskij r n s Didyatichi vul Shkilna 8 A Karta Didyatichi Didyatichi Mapa Didyatichi u VikishovishiGeografiyaRoztashovane za 20 km vid kolishnogo rajonnogo centru Mostisk i za 7 km vid zaliznichnoyi stanciyi Sudova Vishnya na liniyi Lviv Peremishl Cherez selo prohodit avtodoroga Sudova Vishnya Rudki Didyatichi umovno pidilyayut na dilnici Kuti Gorbi Dibrova Krakivska Korincivka Shtelmahivka IstoriyaPersha zgadka Persha zgadka pro Didyatichi nalezhit do 1400 roku Nazva sela maye patronimichne pohodzhennya yak i bilshist sil roztashovanih v cij miscevosti Majzhe pivstolitnye pravlinnya Vladislava Yagajla u 1387 roci vin ostatochno priyednav Galichinu do Polshi stalo virishalnim u formuvanni rodovogo skladu peremishlskoyi shlyahti Na ce vkazuye hocha b toj fakt sho tri desyatki rodiv rozpochinayut svoyu istoriyu z Yagajlovih chasiv Zokrema pershi vidomosti pro Bojovskih Golambekiv Ozheckih Zhurovskih z Malih Zhurovichiv Mzhurovskih Pantelovskih Chelyatickih z Sholomunichiv pripadayut na 1390 ti roki Didyatickih Koritkiv na 1400 ti roki Zokrema u praci pro rodovodi polskoyi shlyahti M J Minakowski Genealogia potomkow Sejmu Wielkiego zgaduyetsya N Dydatycki z Dydatycz 1370 roku narodzhennya yakij u 1390 roku odruzhivsya Bulo u nogo chetvero ditej Malgozhata Malgorzata Dydatycka z Dydatycz ca 1390 Svyentohna Swietochna Dydatycka z Dydatycz ca 1410 Stanislav Stanislaw ca 1410 Anna Anna Dydatycka z Dydatycz ca 1410 Dali prizvishe gubitsya u vikah Ostannya zgadka pro rid Didyatickih datovana 1446 rokom Same todi voni vibuli zi skladu shlyahetskih zemlevlasnikiv Peremiskoyi zemli V XVI stolitti Peremiska shlyahta popovnilas vihidcyami z inshih rodiv 1573 roku znahodimo zgadku pro Yana Bochkovskogo z sinami Petrom i Yanom 1585 1592 Voni buli vlasnikami Volchishovichiv Didyatichiv Voshanciv Vorhovichiv Sanichiv chastini Kalnofosiv 1585 1592 Davnya istoriya Sela v knyazhi chasi ne raz buli spustosheni j spaleni tatarami Zhiteli sil vidnovlyuvali yih na poperednih miscyah abo perenosili na susidni miscya Zmini poselen na toj chas buli zumovleni takozh poshirennyam poshestej napriklad holeri u 1595 1599 rokiv yaki spustoshuvali sela Zanepali Tshenec Buciv Didyatichi V chasi Hmelnichchini 1648 1654 roki sudovovishnyanci ob yednavshis z selyanami susidnih sil Vovchishovichi Didyatichi Dmitrovichi ta Stoyanci rozgromili panskij mayetok u Volostkovi i zahopili misto Pislya znyattya oblogi Lvova Hmelnickim voni priyednalisya do kozackogo vijska 3 travnya 1848 roku u Galichini bulo skasovano panshinu Na vidznaku ciyeyi podiyi po bagatoh selah bulo vstanovleno hresti svobodi Znachna chastina yih bula vstanovlena chi onovlena u 1898 roci u 30 richnicyu ciyeyi podiyi Pid hrestami svobodi inkoli zakopuvali panshinu u viglyadi plyashki z gorilkoyu abo zh stari znaryaddya praci serpi kosi abo dokumenti panshini Majzhe zavzhdi sadili dva abo chotiri dereva perevazhno lipi V Didyatichah takozh buv vstanovlenij garnij hrest bilya stavu kazhut buv marmurovij U 1945 1946 rokah jogo zrujnuvali a verhnyu chastinu vtopili Postament iz napisom stoyit j dosi 12 travnya 1874 roku bula stvorena derzhavna odnorichna shkola Do cogo diyala parafiyalna shkola Vlasnik Didyatich Brikchinskij pogodivsya platiti vchitelyu miscevoyi shkoli 110 zlotih na rik zadokumentovano 24 chervnya 1874 r Svidkami cogo zobov yazannya buli o gr kat Yan Golodinskij paroh u Didyatichah i Dmitrovichah golova shkilnoyi radi u Dmitrovichah ta radnik u Didyatichah Yan Chernij 29 zhovtnya 1880 r na zborah bulo vzyato zobov yazannya pobuduvati nove primishennya shkoli 20 bereznya 1897 roku mabut pershoyu v Mostiskomu poviti tut buv zasnovanij oseredok tovaristva Prosvita sho u 1912 roci vzhe mav vlasnij budinok Vidnovlenij u 1922 roci golovoyu obrano Ivana Stadnika U 1924 roci do chitalni nalezhalo 36 chleniv Pri chitalni funcionuvav dramatichnij gurtok yakij skladavsya z 30 osib Cogo zh roku gurtok postaviv dvi vistavi Krim gurtka diyav hor U 1934 roci do chitalni nalezhalo 177 osib a u 1939 220 osib 15 grudnya 1905 roku Golova Shkilnoyi Radi v Didyatichah Grinko Denis u listah do shkilnogo nachalstva u Lvovi prosit pro vidilennya vchiteliv miscevij shkoli a takozh pro te shob uzhe buli gotovi dvi kimnati dlya klasiv i vchitelya Zgodom u seli funkcionuvala dvoklasna shkola I svitova vijna Ne ominula cya strashna vijna nashi tereni Vid samogo pochatku boyiv teritoriya Zahidnoyi stala odnim z osnovnih teatriv voyennih dij A meshkanci brali uchast v lavah avstro ugorskoyi armiyi Dokladno zadokumentovani spiski zagiblih Sered nih Misyak Grigorij 1884 1916 Kulvoshka Ivan 1884 1916 Zamrij Mihajlo 1893 1917 Stadnik Ivan 1882 1915 Ripinskij Fedechko Ivan 1886 1914 Misyak Mihajlo 1897 1917 Trush Petro 1895 1915 Yaremchuk Stepan 1892 1917 Savickij Pavlo 1888 1915 Misyak Vasil 1887 1916 Prokopishin Mihajlo 1892 1917 Misyak Ivan 1893 1917 Savickij Ivan 1874 1916 Cheriba Mihajlo 1892 1916 Palac Mihajlo 1897 1919 Paholek Stepan 1884 1917 Georg German 1884 1916 Krisko Dmitro 1894 1916 Hanas Mikolaj 1893 1917 Savchak Mihajlo 1898 1918 Dempyak Ivan 1892 1918 Bereznickij Lyudvig 1895 1917 Ivah Ivan 1891 1915 oficer Rupp Ioan 1896 1918 1 U 1914 r Rozaliya Cheriba z Didyatich 28 rokiv bula perevezena do koncentracijnogo taboru u Talergofi de 25 chervnya 1915 r pomerla vid zapalennya legeniv i tam bula pohovana mogila 1 1361 Tudi deportuvali gromadyan Avstro Ugorskoyi imperiyi perevazhno ukrayinciv moskvofiliv yaki buli zhitelyami Galichini ta Bukovini i simpatizuvali Rosijskij imperiyi Takozh potraplyali j nacionalno svidomi ukrayinci pravoslavni svyasheniki Ukrayinska revolyuciya U 1918 roci selo vhodit do skladu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo vidhodit do Polshi U skladi II Rechi Pospolitoyi Stanom na 1926 27 r Sud povitovij znahodivsya u Sudovij Vishni tam zhe telefon i telegraf V seli prozhivalo 890 u 1939 roci 1111 a u 2001 roci 347 zhiteliv Najbilshimi zemlevlasniki buli Rup Friderik 133 ga Rupp Rudolf 60 ga Bondar Prokipchin Ya Prokipczyn J Teslya Chudik M Chudyk M stelmah Cheriba S Czeryba S koval Birka S Byrko S kravec Ivan I Iwon I Kozak M Kozek M Misyak M Misiak M molocharnya Lubow mulyar Slodnik P Slodnik P oliyarnya Lubow Spoldz z o o produktovi tovari Frizner Lipa Frizner Lipa stolyar Sheptickij T Szeptycki T shvec Prokurat G Prokurat H Tunc M Tunz M tyutyunovi virobi Kozak Mikolaj vitryak Pavlica Pawlica magazin napoyiv korchmar Denisyak G Denysiak H Ukrayinskij kooperativ Lubow pracyuvav u seli azh do pochatku vijni 24 grudnya 1928 r zareyestrovano viddilennya Ukrayinskogo gospodarske tovaristva u Galichini Silskij Gospodar 1899 1944 Zasnovane u 1899 u misti Olesko Zolochivskogo povitu teper Zolochivskij rajon Lvivskoyi obl svyashenikami o golova tovaristva do 1908 i o Yuliyanom Dutkevichami z metoyu pokrashennya dobrobutu selyan cherez pidnesennya silskogo gospodarstva i zahist selyanskih interesiv Golovoyu filiyi tovaristva bulo obrano Semena Prokurata Do skladu pravlinnya uvijshli Stefan Misyak Ivan Chuhra Mihajlo Cheriba Ivan Prokurat Semen Trush Stefan Zavojko Ivan Dudyak s Dmitra Grinko Kolivoshko Grinko Moroz 13 kvitnya 1930 roku golovoyu filiyi Silskogo Gospodarya v Didyatichah stav Semen Trush a sekretarem Vasilya Zavojko Zgidno z rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav vid 14 lipnya 1934 roku Pro podil povitu Mostiskogo u Lvivskomu voyevodstvi na silski gmini utvoreno gminu Didyaticku do skladu yakoyi uvijshli Didyatichi Golodivka Makuniv Mistichi Mali Mokryani Veliki Mokryani Orhovichi Sanniki Shishorovichi Vovchishovichi Plosha stvorenoyi gmini skladala 73 66 kvadratnih kilometriv bulo 1637 zhitlovih budinkiv a naselennya stanovilo 8803 osobi Vijtom gmini buv Kisil Ivan Kucil Iwan zaginuv v Chehiyi u 1944 Jogo brat otec Roman paroh i dekan gr kat v Mostiskah V seli bulo kilka yevrejskih simej v tomu chisli Moshko Moszko mav kramnicyu Lipa Lipa kupuvav lon takozh bula Chaya Chaja Na pochatku sela z boku Kulmatichiv bula yevrejska korchma Persha radyanska okupaciya U veresni 1939 roku zgidno iz paktom Molotova Ribbentropa zahidnoukrayinski zemli u tomu chisli j selo Didyatichi okupovani SRSR 1940 roku v seli buv stvorenij kolgosp imeni Yaroslava Galana U Didyatichah znahodilas centralna sadiba kolgospu za yakim bulo zakripleno 4370 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2980 ga ornoyi zemli Gospodarstvo specializuvalos na m yasnomu tvarinnictvi svinarstvo ta rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi zajmalos takozh viroshuvannyam zernovih i tehnichnih lon i cukrovij buryak kultur Silskij radi buli pidporyadkovani naseleni punkti Velika Dibrova Volostkiv Vovchishovichi Dmitrovichi Zagorodi Zarichchya Kulmatichi Mala Dibrova Nimecko radyanska vijna povoyenni chasi Cej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 17 veresnya 1939 roku radyanski vijska sho vstupili na teritoriyu Polshi silomic vivezli polskih oficeriv ta predstavnikiv inteligenciyi vsogo ponad 20 tisyach osib za deyakimi danimi 25 857 osib U spiskah zakatovanih i rozstrilyanih NKVS v Katini ta Bikivni znachitsya Lang Szaja narodzhenij 07 05 1894 v s Didyatichi sin Zatela Lejby Pohovanij na vijskovomu cvintari v Bikivni Veresneva porazka Polshi prizvela do likvidaciyi dovoyennoyi Derzhavnoyi policiyi Pislya pripinennya vijskovih dij derzhavnij sekretar bezpeki v General gubernatorstvi Fridrih Vilgelm Kryuger vidav nakaz vid 30 zhovtnya 1939 roku zaklikayuchi vsih oficeriv dovoyennoyi derzhavnoyi policiyi z yavitisya na sluzhbu Organizaciya policiyi yaku nimci nazivali polskoyu a gromadskist granatovoyu temno sinoyu cherez kolir yiyi uniformi rozpochalasya naprikinci grudnya 1939 roku Koli radyanski partizani prohodili cherez Volostkiv nachalnik Ligenshaftu Liegenszaftu granatovoyi policiyi viklikav tudi na dopomogu policejskih iz Didyatich i vsi voni buli vbiti Svyashenikom za nimciv buv otec Kolyada yakogo pislya vijni zaareshtuvali i vin vidsidiv u v yaznici Najbagatshimi selyanami v Didyatichah buli Prokurat Grinko Haba Mikolaj Denisyak Grinko V seli buv mlin i vitryak Dosi zbereglis stari zhorna yakim ponad 100 rokiv na danij moment privoditsya v ruh elektrodvigunom Vlasnik i suchasnik ciyeyi pam yatki rozpovidav sho za nimciv ne mozhna bulo moloti zerno vdoma tilki na mlini a tam treba bulo platiti podatok i zvichajno she j za robotu Vnochi probuvali moloti vdoma ale ohoronu vistavili shob policiya ne zastala pid chas nelegalnoyi roboti U skladi Chervonoyi Armiyi u vijni bralo uchast 87 zhiteliv sela 61 z nih buv vidznachenij nagorodami uryadu SRSR 38 zaginulo Chimalo meshkanciv sela aktivno pidtrimali ta brali aktivnu uchast u zagonah UPA 21 zhovtnya 1944 za vbivstvo 20 zhovtnya 1944 operpracivnika rajviddilu NKVS komandira vinishuvalnogo bataljonu lejtenanta Firsanova A M opergrupi rajviddilu NKVS spalili v seli Orhovichi 12 domiv i 2 gospodarstva u seli Golodivka 2 gospodarstva u seli Didyatichi 2 gospodarstva u seli Dmitrovichi 2 gospodarstva V usih gospodarstvah bez skladannya aktiv buli konfiskovani hudoba ta use majno yaki chastkovo buli peredani do rajspozhivspilki a chastkovo privlasneni pracivnikami rajviddilu NKVS Didyatichi Pam yatnij znak na mogili geroya Viddali svoye zhittya u borotbi za volyu Ukrayini v zagonah UPA 2 Velichko Petro 24 lipnya 1947 Dudyak Volodimir Budak Dudyak Ivan Dudyak Mihajlo Bodak Kopanskij Ivan 20 lipnya 1947 Miksinskij Petro Mihajlovich berezen 1945 Misyak Ivan Mihajlovich traven 1946 Misyak Mihajlo Grigorovich vzimku 1945 Ribak Antin Grigorovich cherven 1946 Stadnik Rozaliya Ivanivna Stepan Cheriba Zhuk voyak Golub Nedaleko vid sela pid lisom s Golodivka teper Zagir ya 30 veresnya 1945 roku zaginuv u nerivnomu boyu z enkavedistami voyak UPA Vasil Smuk Cheremha z s Horosnicya Spochatku buv pohovanij na uzlissi 10 zhovtnya 1945 roku a piznishe perepohovanij i she z odnim voyakom UPA na silskomu cvintari u mogili sichovih strilciv 3 Nachalnik Sudovo Vishnyanskogo rajonu kapitan miliciyi Zuyev 9 sichnya 1946 roku roku buduchi v seli Didyatichi perebuvayuchi u stani sp yaninnya zatrimav robitnika zaliznichnoyi stanciyi yakij povertavsya z roboti gromadyanina Shpilka 1906 roku narodzhennya ta nezvazhayuchi na pred yavlennya ostannim posvidchennya osobi ta vijskovogo kvitka posadiv jogo na pidvodu biv prikladom gvintivki pislya cogo zrobiv postril i vazhko jogo poraniv Za dobu gromadyanin Shpilka vid poranennya pomer Okrim togo ye fakti uchasti odnoselchan u skladi sil inshih derzhav antigitlerivskoyi koaliciyi Zgidno z informaciyeyu yaku podaye sajt Personelu Polskich Sil Powietrznych w Wielkiej Brytanii 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine urodzhenec sela Bahmatyuk Eduard Bachmatiuk Edward 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 14 01 1924 roku narodzhennya sluzhiv pilotom u zvanni serzhanta Polskih povitryanih sil u Velikij Britaniyi u pidrozdili 303 DM Pomer i pohovanij v 21 09 1985 roci v Avstraliyi v m Adelayida Postrazhdali u chasi vijni i yevrejski meshkanci sela 25 listopada 1942 r Zgidno z rozporyadzhennyam vishogo kerivnika SS i policiyi SS nimecka administraciya u Lvovi vidala rozporyadzhennya pro stvorennya yevrejskogo getto Yudenvonbezirk Judenwohnbezirk u Rudkah Okrim miscevih yevreyiv tudi pereselili yevreyiv iz susidnih mist Kupnovichi Didyatichi Gra divka Tuliglove ta Pidzvirinec Tam prozhivalo blizko 2500 osib U listopadi 1942 roku 800 rudkivskih yevreyiv buli vivezeni do taboru smerti v Belzhcyu Inshi buli rozstrilyani bilya urochisha Bogajchuk Chimalo simej bulo vivezeno na Sibir Sered nih GABA Mihajlo Stepanovich 1900 ur s Didyatichi Mostiskij r n ukrayinec osvita pochatkova selyanin 1 10 1944 viselenij yak chlen sim yi uchasnika pidpillya UPA u m Tyumen Tyumenska obl Zvilnenij 5 07 1956 Reabilitovanij ZU vid 17 04 1991 AGUMVSULO R 20494 4 Stadnik Dmitro sin Ivana 1927 n s Didyatichi Chlen OUN voyak UPA 15 l togo 1946 v otochenij kriyivci u s Voshancyah de bula vbita jogo sestra Rozaliya buv vazhko poranenij i vtrativshi svidomist potrapiv do ruk chekistiv Buv zaslanij v Arhangelsku oblast Zvilnenij 1954 r Batkiv Rozaliyi i Dmitra ta dvoh malolitnih brativ vivezli v Arhangelsku oblast tam 1946 r pomer batko a 1948 r mati Brati she zhivut tam 5 Druga radyanska okupaciya Vstanovlennya radyanskoyi vladi suprovodzhuvalos terorom ta totalnim falshuvannyam Pislya vidrittya arhiviv stala dostupna fotokopiya dokumentu yaka ilyustruye cej period U Centri doslidzhen vizvolnogo ruhu opublikovanij Protokol Pro bilshovickij teror falshuvannya i zlovzhivannya viborchogo zakonu pid chas viboriv do VR SRSR 10 02 1946 r u seli Didyatichi Sudovovishnenskogo rajonu Dokument nezvazhayuchi na mozhlivi naslidki pidpisali meshkanci sela Prokurat S Gapalo Vasil Gapalo Mihajlo Bereznickij F Ivanochko Stepan Birka Ivan Bonco Mihajlo Dudyak Dmitro Prokurat Ivan Gapalo Osip Guber Dudyak Ivan Martinec Katerina Denisyak Grinko 6 U seli bulo vidkrito pochatkovu shkolu klub biblioteku z fondom 6 tis knig feldshersko akusherskij punkt likar Kolivoshko Oleksandra Ivanivna medsestra Fialkovska Valentina magazin budinok pobutu viddilennya zv yazku ATS Za samoviddanu pracyu 5 osib nagorodzheno ordenami i medalyami SRSR sered nih dvoma ordenami Lenina i Trudovogo Chervonogo Prapora deputat Verhovnoyi Radi URSR 7 9 go sklikan lankova A N Kravec Nezalezhna Ukrayina Simvolichna mogila geroyam vizvolnih vijn s Didyatichi Z iniciativi silskogo aktivista p Grigoriya Prokurata 1992 roku v Didyatichah visipano i posvyacheno simvolichnu mogilu voyakam USS UGA i UPA 7 U 2014 roci silska molod vidrestavruvala mogilu Roboti nad yiyi viglyadom trivayut i sogodni Z 2015roci v seli pracyuye pidpriyemstvo Agro Busk V obrobitku znahoditsya 65ga polya z yakih na danij moment 40 zajnyati nasadzhennyami lohini ta malini viroshuyut tuyi ta yalivci Kozhnogo roku tut dosadzhuyut blizko dvoh gektariv nasadzhen U 2018 roci bula vstanovlena suchasna avtomatichna sistema zroshennya U 2021 roci pridbano sublimacijnu sushku 8 9 U berezni listopadi 2015 r ekspediciya NDC Ryativna arheologichna sluzhba Institutu arheologiyi NAN Ukrayini prodovzhila rozvidkovi roboti na teritoriyi basejnu r Vishnya Osnovni poshuki buli zoseredzheni v mezhah Mostiskogo r nu V okolicyah sil Didyatichi Topilnicya ta Mali Mokryani viyavleno sim pam yatok arheologiyi sered yakih v osnovnomu bagatosharovi poselennya z materialami dobi serednoyi bronzi rannozaliznogo chasu ta knyazhogo periodu 10 U chervni 2018 roku vidbuvsya shorichnij festival vishivanok yakij shoroku mandruye selami Mostishini 11 Demografichna dinamika poselennyaReviziya sil Mizhsyansko Dnistryanskoyi chastini 1711 roku podaye taku informaciyu Nazva sela Forma vlasnosti Kategoriyi selyanskih gospodarstv Privilejovani gospodarstva Gospodarski ob yekti K t dvoriv osidlih pustih Kmeti Zagorodniki ogorodniki Halupniki komirniki Popi plebani Vijti sovtisi knyazi in Mlini folyushi Korchmi brovarni Didyatichi Sobeskogo 30 13 1 1 45 Stanom na 1881 rik Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich podaye taku informaciyu pro sklad naselennya sela Vsi Rimokatolikiv Grekokatolikiv Yevreyiv 572 16 530 26 Stanom na 1 01 1939 roku za danimi praci Nimecki koloniyi Galichini v tablicyah Chislo Povit Naselenij punkt mista i silski gromadi Ukrayinci Nimci ta inshi 28 18 Mostiska Didyatichi 1060 5 U praci Volodimira Kubijovicha pro Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 navedeno taki dani Etnichnij sklad Vsi Ukrayinci Ukrayinci z polskoyu movoyu Polyaki Polski kolonisti Latinniki Zhidi Nimci ta in Didyatichi 1150 1060 10 25 45 5 5 Latinniki golovno molod perehodyat na polsku movu Stanom na 1968 rik Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR podaye taki vidomosti Dvoriv 200 Naselennya 680 osib Za danimi Vseukrayinskogo perepisu 2001 roku naselennya stanovilo 347 osib Pam yatkiCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Viglyad cerkvi pered remontom svitlina I Sinkalskogo 1992 r s Didyatichi Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1758 svitlina 2014 r Nayavna derev yana cerkva zbudovana 1758 roku Ce hreshata v plani budivlya vosmerik z baneyu navi yakoyi uvinchani lihtarem iz makivkoyu Jmovirno dobudovanij zgodom prisinok Vin prikrashenij po kutah dvoma vezhami lihtaryami Vidnovlyuvalas u 1931 roci Ochevidno pislya cogo vona otrimala sogodnishnij ob yemno prostorovij viglyad Pislya Drugoyi svitovoyi vijni uves chas diyala Religijna gromada bula filiyeyu parafiyi s Dmitrovichi Sudovovishenskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi spochatku Ruskoyi Unijnoyi Cerkvi a z 1774 roku Greko Katolickoyi cerkvi azh do tak zvanogo lvivskogo soboru 1946 roku 17 veresnya 1991 roku bulo zareyestrovano religijnu gromadu UAPC yaka vvijshla do Mostiskogo dekanatu Sogodni hram nalezhit parafiyi PCU Kilka rokiv tomu u hrami bulo provedeno remont za koshti miscevih meshkanciv ta vihidciv z sela yaki popri vidstan ne zabuvayut pro ridnu svyatinyu Panskij mayetok U polskomu arhivi fotografij Genealogia Polakow vdalos vidnajti fotografiyu 1937 roku mayetku pana Frederika Ruppa Fryderyk Rupp todishnogo vlasnika sela Fotografiya bula opublikovana u vidanni Rolnik 1867 1937 Sama budivlya na zhal ne zbereglas do nashih dniv Zgorila u seredini 40 rokiv 19 stolittya Okrim foto tam rozmisheno cikavij opis gospodarstva Zagalna plosha stanovit 163 ga ornih zemel u tomu chisli 11 ga lukiv Pid chas svitovoyi vijni vsi budivli buli spaleni a inventar zabrano Suchasna sadiba ta gospodarski budivli ceglyani Mayetok znahoditsya u vlasnosti z 1911 roku Nizovij korivnik oriyentovanij na molochnu vigodivlyu Osnovna uvaga zoseredzhena na pasovisha Zasiyuye gospodarskih roslin dlya vlasnih potreb Mayetok utrimuyet dvoh polovih municipalnih 7 fornaliv 4 pastuhi ta dvi sluzhnici 600 zlotih na rik Vlasnik nadaye bezkorislivu dopomogu v socialnih cilyah yak F O N Zimova dopomoga harchuvannya dlya ditej tosho Kerivniki upraviteli vlasniki sela Roki P I B Rol Informaciya 1390 1446 Didyaticki 1447 Yan Drogojovski tretina 1573 1585 1592 Yan Bochkovskij z sinami Petrom i Yanom Voni buli vlasnikami Volchishovichiv Didyatichiv Voshanciv Vorhovichiv Sanichiv chastini Kalnofosiv 1585 1592 1692 rodina Sobeskih 1862 Tadeush Chajkovskij Tadeusz Czaykowski vlasnik 1830 1846 1859 Ipolit Chajkovskij 1805 1863 Hipolit Hieronim Emilian Ignacy Tymkowicz Czajkowski vlasnik Chlen Galickogo stanovogo sejmu Buv odruzhenij z Genrikoyu z rodu Avgustinovichiv virmenskogo pohodzhennya Izidora Vojnarovska 1934 1906 z rodu Chajkovskih odruzhilas iz Feliksom Vojnarovskim Feliks Vojnarovskij doktor prava advokat zemlevlasnik vlasnik tipografiyi gazeti Dziennik Polski I bula pohovana iz cholovikom na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Tut zhe buli pohovani i Genrika Chajkovska 1814 1878 Ignacij Chajkovskij 15 12 1859 Pam yatnik skorbotna zhinka bilya postamentu z vibitoyu epitafiyeyu gerbom Vojnarovichiv ta urnoyu Na tilnij storoni vibito rodovi gerbi rodu Chejkovskih Dembno i rodu Avgustinovichiv 1873 Stefan Dudyak starosta vijt Radnikami buli Stefan Cheriba Stefan Prockov Stefan Denisyak Yan Moroz Danilo Trus Pavlo Misyak Fedko Bonco Mihal Misyak Yendzhej Stadnik Ivan Butrak i Pavlo Procko 1874 Stefan Procko radnikom zemskoyi radi Selyanin Stefan Procko buv radnikom zemskoyi radi v Mostiskah 1881 Edvard Novachinskij 1827 Nowaczynski Edward B B Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom II 242 st Buv odruzhenij 05 08 1862 v kosteli Sudovoyi Vishni z Feliciyeyu Chajkovskoyu Fellicija Czajkowska 09 02 1830 Pomer i buv pohovanij v Didyatichah 1894 Stefan Procko starosta vijt Zast Mihal Yarema ta radniki Mihal Moroz i Grinko Demus 1898 1902 Stanislav Brikchinskij Stanislaw Brykczynski vlasnik U 1873 Stanislav Brikchinskij z Didyatich brav uchast u Generalnij vistavci u Vidni i pokazuvav nasinnya ta silskogospodarski produkti a v Gazeta Lwowska vid 18 listopada 1898 roku 237 ye zgadka sho vlasnikom Didyatichiv ye Brikchinskij 1900 Stepan Cheriba starosta vijt 1904 Stanislav Brilechinskij Stanislaw Bryleczynski 1913 Dzhon Emil John Emil vlasnik 1922 1927 Petro Butrak starosta vijt Danko Cheriba starosta vijt 1930 1939 Rupp Fryderyk Rudolf Rupp Rupp Rudolf U rodini Ruppa buli sin i donka Izabella Iza Rupp narodzhena v Didyatichah u 1924 roci Ruppi viyihali do Pivdennoyi Nimechchini a potim do Kanadi v 1949 roci Izabella Rupp vijshla zamizh za Villigera u nih bulo 4 ditej i 9 onukiv Iizabella pracyuvala v Manitobskomu universiteti pomerla u Vinnipezi 25 zhovtnya 2009 roku V arhivah Lvova ye dokumenti sho 18 chervnya 1937 roku vlasniceyu zemli ta lisu v Didyatichah bula Valeriya Rupp Kisil Ivan Kucil Iwan starosta vijt 26 03 2006 Ivan Cyupak golova selishnoyi radi Ipolit Chajkovskij Najbilsh pomitnim iz vishezgadanih osib ye Hipolit Hieronim Emilian Ignacy Tymkowicz Czajkowski 1805 1862 Vin uspadkuvav selo vid batka volodiv ne lishe Didyatichami a j Shepticyami Szeptycy ta Ostrovom a takozh sela Shorcuvka ta Ilo gmina Skirbeshuv u Zamosti Z 1830 po 1846 rr chlen Stanovogo Sejmu Galichini Jogo portret napisanij vidomim polskim hudozhnikom zi Lvova Martinom Yablonskim Marcin Jablonski 1801 1876 buv pridbanij korolivskim zamkom Vavel u 2008 roci Shvidshe za vse portret buv napisanij priblizno v 1836 1837 rokah koli Chajkovskij znachno zbagativsya stavshi vlasnikom Sheptic ta Ostrova Pidkreslyuvalasya prezentabelinist portreta demonstrativno bagate vbrannya cholovika yake pidkreslyuye jogo visoke socialne stanovishe V uhvali Galickogo sejmu znajdeno U svoyemu zapoviti vid 27 travnya 1862 roku vin pisav pani Gipolit Dembno urodzhenoyi Timkovich Chajkovskoyi mayetok Didyatichi na stipendialnu fundaciyu dlya molodi shlyahetskogo rodu nazvanogo na chest Chajkovskih abo Gorodiskih Vid zvichajnoyi shkoli do vipusku Stipendiyi po 300 zlotih Na 20 molodih lyudej abo na stilki skilki vistachaye dohodiv Didyatichiv yih maye rozpodiliti zgidno z postanovami testamentu Velikij Sejm abo Krajovij Viddil a yaksho stilki molodi shlyahetskoyi molodi im abo Gorodiski ne pretenduyut na stipendiyi stipendiyi mozhut priznachatisya nedvoryanam osoblivo sinam ruskih svyashennikiv chinovnikiv svyashenikiv yak miscevih tak i francuziv Takozh visokomu narodnomu parlamentu dozvoleno zasnuvati v Didyatichah shkolu ekonomistiv sadivnikiv i lisnikiv iz polovini dohodiv ciyeyi fundaciyi u takomu razi z drugoyi polovini dohodiv mayut rozpodilyatisya vishezgadani stipendiyi Primitki Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2016 M J Minakowski Genealogia potomkow Sejmu Wielkiego 31 lipnya 2018 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu mosciskiego w wojewodztwie lwowskiem nagminy wiejskie 25 grudnya 2013 u Wayback Machine pol https youcontrol com ua Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 13 02 2019 Arhiv originalu za 10 travnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2016 8 Portret Hipolita Czajkowskiego i wizerunki czlonkow Stanow Galicyjskich w mundurach stanowych Dariusz Kucia Academia eduDzherelaZilinskij V V borni za Ukrayinu Mostishina Drogobich VF Vidrodzhennya 2006 752 s ISBN 966 538 078 8 Didyatichi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 494 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden Otto Garrassovic 1983 175 s ISBN 3 447 02376 7 Nimecki koloniyi Galichini v tablicyah Dovidnik Upor peredm Ivana Monolatiya Regionalnij naukovo doslidnij centr nacionalnih menshin pri Muzeyu istoriyi mista Kolomiyi Kolomijskij oseredok NTSh Kolomiya 2000 56 s Pirko V O Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya NTSh Doneck 2006 192 s ISBN 966 7710 25 4 Sagan I Mostishina krayeznavchi rozmayitosti Mostiska b v 1994 98 s Slobodyan V Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1758 Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya Lviv b v 1998 S 651 ISBN 966 02 0362 4 Didyatichi Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR v 26 t Lvovskaya oblast AN USSR In t istorii Gl redkol P T Tronko pred i dr Kiev Glavnaya redakciya Ukrainskoj sovetskoj encikliklopedii AN USSR 1978 S 393 ros Uryadova antialkogolna kampaniya 1920 h rokiv na prikladi Mostiskogo povitu Mar yan HOMYaK ZBRUCh 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Spravzhnya pionirka osvitnoyi praci Mar yan HOMYaK ZBRUCh 31 grudnya 2020 u Wayback Machine Rolnik 1867 1937 Genealogia Polakow ta POLONA 13 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Studia WawelianaTom XVII 2016 PL ISSN 1230 3275 AGNIESZKA JANCZYK DARIUSZ KUCIA PORTRET HIPOLITA CZAJKOWSKIEGO i wizerunki czlonk w Stan w GalicyjSkich W MUNDURACH STANOWYCH Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2015 K Starodavnij Svit 2016 272 s N Vojceshuk O Osaulchuk R Novickij T Novickij O Kononenko ROZVIDKI NA MOSTIShINI Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Lvivska oblast Kniga chetverta m Drogobich Drogobickij rajon Lviv Prostir M 2019 760 s Didyaticka silska rada 27 bereznya 2020 u Wayback Machine Festival vishivanki u seli Didyatichi na Mostishini 21 sichnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi