Стоянці́ — село в Україні, в Яворівському районі Львівської області. Населення становить 317 осіб, мешкальних дворів — менше 100. Орган місцевого самоврядування — Мостиська міська рада.
село Стоянці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Яворівський район |
Громада | Мостиська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46140030520093198 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1366 |
Населення | 317 |
Площа | 0,147 км² |
Густота населення | 2156,46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81370 |
Телефонний код | +380 3234 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′46″ пн. ш. 23°16′42″ сх. д. / 49.76278° пн. ш. 23.27833° сх. д.Координати: 49°45′46″ пн. ш. 23°16′42″ сх. д. / 49.76278° пн. ш. 23.27833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 221 м |
Водойми | річка Млинівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81370, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Стоянці |
Карта | |
Стоянці | |
Стоянці | |
Мапа | |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2009) |
Географія
Селом тече річка Млинівка.
Розташування
Щоб знайти Стоянці, потрібно у с. Солом'янка після новозбудованої церкви (по лівій стороні) повернути з мостиської траси ліворуч і через чотири кілометри асфальтована дорога приведе у село. На топографічній мапі Львівщини с. Солом'янка підписане як Пісок (відразу після с. Берегове). Стоянці — село довге, витягнулося уздовж головної вулиці на чотири кілометри.
Коротка історія
Перша письмова згадка про Стоянці відноситься до 1366 року. Римсько-католицька парафія тут заснована завдяки родині власників — Чурилів. У XV ст. (1475 року) згадується місцевий парох о. Йоан, а 1477—1504 рр. — його наступник о. Мартин). У 1631 р. парафія повернулась в лоно Католицької Церкви після тривалого періоду реформації. У 1667 році її майнове забезпечення збільшила Ефросинія Чурило — дружина жидачівського та янівського старости Героніма з Тенчина Оссолінського.
Протокол візитації єпископа Павла П'ясецького від 1646 р. свідчить про те, що новозбудований костел, під час спорудження якого використали будівельні матеріали, отримані зі старого храму, носив «титул» Всіх Святих і мав один вівтар. Святиня у Стоянцях становить рідкісний зразок римсько-католицького дерев'яного сакрального будівництва XVIII ст. в Україні. 24 травня 1743 року львіський латинський єпископ Вацлав Сераковський під час візитації заново освятив костел. У 1897 р. придбано і встановлено орган. На початку XX ст. дерев'яний храм добудували мурованою частиною, спорудили також захрестя і дзвіницю, а 1913 року костел вкрили бляхою. 1922 р. встановили дзвін «Марія», а у 1925 р. — дзвін «Йосип». Парафія у Стоянцях, яка спочатку належала до Мостиського деканату Перемишльської дієцезії РКЦ (з 1787 р. — до Яворівського, а з 1920 р. — до Вишнянського), обіймала приблизно десяток сіл. У 1913—1933 рр. від 3 до понад 4 тисяч вірних обслуговував парох о. Станіслав Яворський.
У 1945 р. значну частину мешканців виселили до Польщі. Пароху о. Антонію Ганцажові-Незабітовському вдалося вивезти більшість костельного майна, у тому числі ікону Матері Божої Милосердної [2] XVII ст., який користувався особливою пошаною (сьогодні ікона зберігається у костелі св. Йоана Хрестителя у Повідзко). Храм у Стоянцях закрили, і лише у 1990 р. святиню [1, 3] повернули вірним, які після проведеної реставрації нині послуговуються ним. Теперішній неоготичний головний вівтар [4] початку XX ст. з образом Матері Божої з Дитятком походить з Мостиськ, а два бічні — виготовлені у 90-х роках XX століття.
Пам'ятки
На вище згаданій карті у селі нема жодного храму, але це не так. Відомо, що місцева дерев'яна церква Введення 1789 р., яка стояла у східній частині села, згоріла ще у 2000 р., а на її місці збудували мурований храм. За іншим списком «Діючі костели і каплиці Римо-католицької церкви на Львівщині» у Стоянцях має бути дерев'яно-мурований костел. Я не звертав уваги на нього, поки п. Ігор Клок не нагадав мені про нього (дякую), коли надіслав фото.
Костел розташований недалеко від в'їзду до села зі сторони мостиської траси (від неї доведеться йти пішки), біля сільської дороги. У 1897 р. закупили і змонтували органи. На поч. XX ст. прибудували муровану частину нави, а також муровану захристію та дзвіницю. Розбудова пов'язана зі значним збільшенням вірних, які відвідували костел. У 1913 р. його накрили бляхою. У 1922 р. поставили дзвін «Марія», а в 1925 р. — «Йозеф». В 1913—1933 рр. до парафії Стоянці належало близько 10-ти сіл у яких проживало 3 — 4 тис. вірних. У 1945 р. значну частину парафіян переселили до Польщі. Ксьондз Антоній Ганцар-Незабитовський зміг вивезти більшу частину костельного майна, в тому числі образ Матері Божої Ласкавої з XVIII ст., який був оточений особливим культом (сьогодні образ є в Повіцку біля м. Жмігрод (Польща). За народними переказами, образ з'явився колись на липі біля костелу. Кажуть, що якось дану ікону перенесли в одне з недалеких поселень, але за легендою вона ніби «повернулася» на старе місце. На відпуст, який відбувався і відбувається щороку 16 липня сюди приходило багато людей. З кінця 1940-х рр. і до 1990 р. костел був закритий. Місцева жителька п. Броня, яка наглядає за костелом та її чоловік розповіли, що після закриття святині її перетворили на зерносховище. В інтер'єрі зробили перегородки для бункерів, але розписи на стінах не знищили. Коли місцевий колгосп збудував своє, велике зерносховище, в костелі влаштували склад запчастин до сільськогосподарської техніки. Але склад з часом став замалий, тому на поч. 1980-х рр. його збудували в іншому місці. Жінка каже, що один чоловік з Мостиськ, який виділяв шифер для покриття складу, частково поділився ним для покриття костелу (замість старої бляхи). Коли відкрили костел для богослужень, була ідея розібрати дерев'яну частину будівлі і до мурованої прибудувати невеликий вівтар (зменшити будівлю за розмірами). Після відкриття, як пригадує п. Броня, вона одна приходила до костелу і приїжджий ксьондз правив для неї службу(!). Сьогодні ксьондз також щонеділі приїжджає з Судової Вишні, щоб задовольнити релігійні потреби всього чотирьох-п'яти старших людей, які ще відвідують костел. Сьогодні неоготичний головний вівтар з поч. XX ст. з образом Матері Божої з Дитям походить з м. Мостиська, два бічні вівтарі були зроблені в 1990-х рр.
Як видно, костел складається з двох основних частин: орієнтованого на схід гранчастого вівтаря і великої нави, яка в свою чергу поділяється стару, дерев'яну частину і пізніше прибудовану муровану. Стара частина з півдня має невелику прибудову гранчастої форми, схожу на бічний вівтар. У його східній стіні є двері, на яких вирізьблені два серця з хрестами на них (такі ж символи є на вхідних дверях від заходу). Вівтар з півночі має муровану ризницю. Дерев'яні стіни покриті гонтом або вертикально шальовані дошками. Гонтове покриття в багатьох місцях відсутнє, тому костел має убогий вигляд. У стінах дерев'яної частини нави та вівтаря є вертикальні виступи, це — бруси для жорсткості конструкції. Вікна високі, з двох частин. Стіни завершує широкий дерев'яний карниз, на який опираються двосхилий (над навою) і п'ятисхилий (над вівтарем) дахи. Гребінь даху над старою частиною нави увінчаний сигнатуркою. На південний захід від костелу стоїть мурована дзвіниця.
Село Стоянці, Матері Божої Святого Скапулярію, парафія Судова Вишня, Мостиський деканат.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
Джерела
- Бучек М., Седельник І. Львівська архідієцезія латинського обряду. Парафії, костели та каплиці.
- Stojańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 353. (пол.) — S. 353. (пол.)
- Стоянці, Мостиський район, Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР
Посилання
- Погода в селі Стоянці
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stoyanci selo v Ukrayini v Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 317 osib meshkalnih dvoriv menshe 100 Organ miscevogo samovryaduvannya Mostiska miska rada selo StoyanciKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Yavorivskij rajonGromada Mostiska miska gromadaKod KATOTTG UA46140030520093198Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1366Naselennya 317Plosha 0 147 km Gustota naselennya 2156 46 osib km Poshtovij indeks 81370Telefonnij kod 380 3234Geografichni daniGeografichni koordinati 49 45 46 pn sh 23 16 42 sh d 49 76278 pn sh 23 27833 sh d 49 76278 23 27833 Koordinati 49 45 46 pn sh 23 16 42 sh d 49 76278 pn sh 23 27833 sh d 49 76278 23 27833Serednya visota nad rivnem morya 221 mVodojmi richka MlinivkaMisceva vladaAdresa radi 81370 Lvivska obl Mostiskij r n s StoyanciKartaStoyanciStoyanciMapaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2009 GeografiyaSelom teche richka Mlinivka RoztashuvannyaShob znajti Stoyanci potribno u s Solom yanka pislya novozbudovanoyi cerkvi po livij storoni povernuti z mostiskoyi trasi livoruch i cherez chotiri kilometri asfaltovana doroga privede u selo Na topografichnij mapi Lvivshini s Solom yanka pidpisane yak Pisok vidrazu pislya s Beregove Stoyanci selo dovge vityagnulosya uzdovzh golovnoyi vulici na chotiri kilometri Korotka istoriyaPersha pismova zgadka pro Stoyanci vidnositsya do 1366 roku Rimsko katolicka parafiya tut zasnovana zavdyaki rodini vlasnikiv Churiliv U XV st 1475 roku zgaduyetsya miscevij paroh o Joan a 1477 1504 rr jogo nastupnik o Martin U 1631 r parafiya povernulas v lono Katolickoyi Cerkvi pislya trivalogo periodu reformaciyi U 1667 roci yiyi majnove zabezpechennya zbilshila Efrosiniya Churilo druzhina zhidachivskogo ta yanivskogo starosti Geronima z Tenchina Ossolinskogo Protokol vizitaciyi yepiskopa Pavla P yaseckogo vid 1646 r svidchit pro te sho novozbudovanij kostel pid chas sporudzhennya yakogo vikoristali budivelni materiali otrimani zi starogo hramu nosiv titul Vsih Svyatih i mav odin vivtar Svyatinya u Stoyancyah stanovit ridkisnij zrazok rimsko katolickogo derev yanogo sakralnogo budivnictva XVIII st v Ukrayini 24 travnya 1743 roku lviskij latinskij yepiskop Vaclav Serakovskij pid chas vizitaciyi zanovo osvyativ kostel U 1897 r pridbano i vstanovleno organ Na pochatku XX st derev yanij hram dobuduvali murovanoyu chastinoyu sporudili takozh zahrestya i dzvinicyu a 1913 roku kostel vkrili blyahoyu 1922 r vstanovili dzvin Mariya a u 1925 r dzvin Josip Parafiya u Stoyancyah yaka spochatku nalezhala do Mostiskogo dekanatu Peremishlskoyi diyeceziyi RKC z 1787 r do Yavorivskogo a z 1920 r do Vishnyanskogo obijmala priblizno desyatok sil U 1913 1933 rr vid 3 do ponad 4 tisyach virnih obslugovuvav paroh o Stanislav Yavorskij U 1945 r znachnu chastinu meshkanciv viselili do Polshi Parohu o Antoniyu Gancazhovi Nezabitovskomu vdalosya vivezti bilshist kostelnogo majna u tomu chisli ikonu Materi Bozhoyi Miloserdnoyi 2 XVII st yakij koristuvavsya osoblivoyu poshanoyu sogodni ikona zberigayetsya u kosteli sv Joana Hrestitelya u Povidzko Hram u Stoyancyah zakrili i lishe u 1990 r svyatinyu 1 3 povernuli virnim yaki pislya provedenoyi restavraciyi nini poslugovuyutsya nim Teperishnij neogotichnij golovnij vivtar 4 pochatku XX st z obrazom Materi Bozhoyi z Dityatkom pohodit z Mostisk a dva bichni vigotovleni u 90 h rokah XX stolittya Pam yatkiNa vishe zgadanij karti u seli nema zhodnogo hramu ale ce ne tak Vidomo sho misceva derev yana cerkva Vvedennya 1789 r yaka stoyala u shidnij chastini sela zgorila she u 2000 r a na yiyi misci zbuduvali murovanij hram Za inshim spiskom Diyuchi kosteli i kaplici Rimo katolickoyi cerkvi na Lvivshini u Stoyancyah maye buti derev yano murovanij kostel Ya ne zvertav uvagi na nogo poki p Igor Klok ne nagadav meni pro nogo dyakuyu koli nadislav foto Kostel roztashovanij nedaleko vid v yizdu do sela zi storoni mostiskoyi trasi vid neyi dovedetsya jti pishki bilya silskoyi dorogi U 1897 r zakupili i zmontuvali organi Na poch XX st pribuduvali murovanu chastinu navi a takozh murovanu zahristiyu ta dzvinicyu Rozbudova pov yazana zi znachnim zbilshennyam virnih yaki vidviduvali kostel U 1913 r jogo nakrili blyahoyu U 1922 r postavili dzvin Mariya a v 1925 r Jozef V 1913 1933 rr do parafiyi Stoyanci nalezhalo blizko 10 ti sil u yakih prozhivalo 3 4 tis virnih U 1945 r znachnu chastinu parafiyan pereselili do Polshi Ksondz Antonij Gancar Nezabitovskij zmig vivezti bilshu chastinu kostelnogo majna v tomu chisli obraz Materi Bozhoyi Laskavoyi z XVIII st yakij buv otochenij osoblivim kultom sogodni obraz ye v Povicku bilya m Zhmigrod Polsha Za narodnimi perekazami obraz z yavivsya kolis na lipi bilya kostelu Kazhut sho yakos danu ikonu perenesli v odne z nedalekih poselen ale za legendoyu vona nibi povernulasya na stare misce Na vidpust yakij vidbuvavsya i vidbuvayetsya shoroku 16 lipnya syudi prihodilo bagato lyudej Z kincya 1940 h rr i do 1990 r kostel buv zakritij Misceva zhitelka p Bronya yaka naglyadaye za kostelom ta yiyi cholovik rozpovili sho pislya zakrittya svyatini yiyi peretvorili na zernoshovishe V inter yeri zrobili peregorodki dlya bunkeriv ale rozpisi na stinah ne znishili Koli miscevij kolgosp zbuduvav svoye velike zernoshovishe v kosteli vlashtuvali sklad zapchastin do silskogospodarskoyi tehniki Ale sklad z chasom stav zamalij tomu na poch 1980 h rr jogo zbuduvali v inshomu misci Zhinka kazhe sho odin cholovik z Mostisk yakij vidilyav shifer dlya pokrittya skladu chastkovo podilivsya nim dlya pokrittya kostelu zamist staroyi blyahi Koli vidkrili kostel dlya bogosluzhen bula ideya rozibrati derev yanu chastinu budivli i do murovanoyi pribuduvati nevelikij vivtar zmenshiti budivlyu za rozmirami Pislya vidkrittya yak prigaduye p Bronya vona odna prihodila do kostelu i priyizhdzhij ksondz praviv dlya neyi sluzhbu Sogodni ksondz takozh shonedili priyizhdzhaye z Sudovoyi Vishni shob zadovolniti religijni potrebi vsogo chotiroh p yati starshih lyudej yaki she vidviduyut kostel Sogodni neogotichnij golovnij vivtar z poch XX st z obrazom Materi Bozhoyi z Dityam pohodit z m Mostiska dva bichni vivtari buli zrobleni v 1990 h rr Yak vidno kostel skladayetsya z dvoh osnovnih chastin oriyentovanogo na shid granchastogo vivtarya i velikoyi navi yaka v svoyu chergu podilyayetsya staru derev yanu chastinu i piznishe pribudovanu murovanu Stara chastina z pivdnya maye neveliku pribudovu granchastoyi formi shozhu na bichnij vivtar U jogo shidnij stini ye dveri na yakih virizbleni dva sercya z hrestami na nih taki zh simvoli ye na vhidnih dveryah vid zahodu Vivtar z pivnochi maye murovanu riznicyu Derev yani stini pokriti gontom abo vertikalno shalovani doshkami Gontove pokrittya v bagatoh miscyah vidsutnye tomu kostel maye ubogij viglyad U stinah derev yanoyi chastini navi ta vivtarya ye vertikalni vistupi ce brusi dlya zhorstkosti konstrukciyi Vikna visoki z dvoh chastin Stini zavershuye shirokij derev yanij karniz na yakij opirayutsya dvoshilij nad navoyu i p yatishilij nad vivtarem dahi Grebin dahu nad staroyu chastinoyu navi uvinchanij signaturkoyu Na pivdennij zahid vid kostelu stoyit murovana dzvinicya Selo Stoyanci Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu parafiya Sudova Vishnya Mostiskij dekanat Div takozhCerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici Stoyanci Primitki Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2016 DzherelaBuchek M Sedelnik I Lvivska arhidiyeceziya latinskogo obryadu Parafiyi kosteli ta kaplici Stojance Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 353 pol S 353 pol Stoyanci Mostiskij rajon Lvivska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSRPosilannyaPogoda v seli Stoyanci Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi