|
Вараждинська жупанія (хорв. Varaždinska županija, угор. Varasd vármegye) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, центром якої був Вараждин.
Положення
Жупанія межувала з австрійською Штирією, угорським комітатом Зала і хорватсько-славонськими Загребською та Б'єловарсько-Крижевецькою жупаніями. Її північну межу утворювала річка Драва.
Історія
Територія Вараждинської жупанії належала до Хорватського королівства, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів. У часи Військового порубіжжя територія жупанії лежала в межах Вараждинського генеральства. Після 1607 року посада керівника жупанії (жупана) стала спадковою і була закріплена за дворянською родиною .
1918 року, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною, жупанія опинилась у Державі словенців, хорватів і сербів, а 4 червня 1920 року, згідно з Тріанонським договором, увійшла до Королівства СХС, де (за винятком Меджимур'я) разом із Загребською жупанією в 1924 році потрапила до складу новоствореної Загребської області.
Населення
1900 року жупанія налічувала 279 448 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:
- хорватська: 270 897 (96,9%)
- сербська: 2 464 (0,9%)
- німецька: 1 654 (0,6%)
- угорська: 1 061 (0,4%)
- словацька: 126 (0,0%)
- руська: 4 (0,0%)
- румунська: 1 (0,0%)
- інші чи невідомі: 3 241 (1,2%)
Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:
- римокатолики: 275 111 (98,5%)
- православні серби: 2 502 (0,9%)
- юдеї: 1 612 (0,6%)
- лютерани: 161 (0,0%)
- кальвіністи: 31 (0,0%)
- грекокатолики: 26 (0,0%)
- унітаріани: 0 (0,0%)
- інше чи невідомі: 5 (0,0%)
1910 року жупанія налічувала 307 010 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:
- хорватська: 300 033 (97,7%)
- сербська: 2 384 (0,8%)
- німецька: 1 172 (0,4%)
- угорська: 1 095 (0,4%)
- словацька: 41 (0,0%)
- руська: 0 (0,0%)
- румунська: 2 (0,0%)
- інші чи невідомі: 2 283 (0,7%)
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:
- римокатолики: 303 038 (98,7%)
- православні серби: 2 409 (0,8%)
- юдеї: 1 341 (0,4%)
- лютерани: 114 (0,0%)
- грекокатолики: 61 (0,0%)
- кальвіністи: 42 (0,0%)
- унітаріани: 0 (0,0%)
- інше чи невідомі: 5 (0,0%)
Адміністративний поділ
Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ:
Дистрикти | |
---|---|
Район | Столиця |
Ivanec | Іванець |
Klanjec | Кланєць |
Krapina | Крапина |
Ludbreg | Лудбрег |
Novi Marof | Новий Мароф |
Pregrada | Преграда |
Varasd | Вараждин |
Zlatar | Златар |
Муніципальні міста | |
Вараждин |
Примітки
- Oliver, Jeanne (1 січня 2007). (англ.). Lonely Planet. ISBN . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 29 березня 2021.
- Abraham, Rudolf (1 січня 2011). National Geographic Traveler: Croatia (англ.). National Geographic Society. ISBN .
- Ivana Horbec (вересень 2010). [Slavonia between Croatian and Hungarian kingdom: The establishment of county administration and the tax system issue in the 18th century]. Arhivski vjesnik (хор.). Хорватський державний архів (53): 180. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 7 вересня 2012.
- Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth-Century Central-Eastern Europe (англ.). M.E. Sharpe. ISBN .
- Medjimurje.hr - Kamo je, onda, zapravo pripadalo Međimurje? [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012.
- . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Varazhdinskoyu zhupaniyeyu suchasnoyu administrativno teritorialnoyu odiniceyu Horvatiyi zhupaniyaVarazhdinska zhupaniya Varazdinska zupanijaZagalna informaciyaInshi nazvi Varasd varmegyeVhodila do skladu Korolivstvo Horvatiyi i SlavoniyiSuchasna lokaciya HorvatiyaPeriod uzhivannya toponima 1868 1920Naselennya 307 010 dush 1910 Plosha 2 521 km2 1910 Roztashuvannya na kartiPolozhennya zhupaniyi zhovtim u mezhah Korolivstva Horvatiyi ta Slavoniyi zelenim Derzhavi na teritoriyi Varazhdinskoyi zhupaniyi Avstro Ugorshina 1868 1918 Derzhava slovenciv horvativ i serbiv 1918 1920 Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv 1920 1924 Varazhdinska zhupaniya horv Varazdinska zupanija ugor Varasd varmegye administrativno teritorialna odinicya zhupaniya Korolivstva Horvatiya i Slavoniya centrom yakoyi buv Varazhdin Istorichna karta Varazhdinskoyi zhupaniyiPolozhennyaZhupaniya mezhuvala z avstrijskoyu Shtiriyeyu ugorskim komitatom Zala i horvatsko slavonskimi Zagrebskoyu ta B yelovarsko Krizheveckoyu zhupaniyami Yiyi pivnichnu mezhu utvoryuvala richka Drava IstoriyaTeritoriya Varazhdinskoyi zhupaniyi nalezhala do Horvatskogo korolivstva yake 1102 roku vstupilo v osobistu uniyu z Ugorskim korolivstvom a 1526 roku spilno z nim uvijshlo v monarhiyu Gabsburgiv U chasi Vijskovogo porubizhzhya teritoriya zhupaniyi lezhala v mezhah Varazhdinskogo generalstva Pislya 1607 roku posada kerivnika zhupaniyi zhupana stala spadkovoyu i bula zakriplena za dvoryanskoyu rodinoyu 1918 roku koli horvatskij parlament rozirvav derzhavno pravovi vidnosini z Avstriyeyu ta Ugorshinoyu zhupaniya opinilas u Derzhavi slovenciv horvativ i serbiv a 4 chervnya 1920 roku zgidno z Trianonskim dogovorom uvijshla do Korolivstva SHS de za vinyatkom Medzhimur ya razom iz Zagrebskoyu zhupaniyeyu v 1924 roci potrapila do skladu novostvorenoyi Zagrebskoyi oblasti Naselennya1900 roku zhupaniya nalichuvala 279 448 zhiteliv yaki podilyalisya na taki movni spilnoti horvatska 270 897 96 9 serbska 2 464 0 9 nimecka 1 654 0 6 ugorska 1 061 0 4 slovacka 126 0 0 ruska 4 0 0 rumunska 1 0 0 inshi chi nevidomi 3 241 1 2 Zgidno z perepisom naselennya 1900 r zhupaniya vklyuchala taki religijni gromadi rimokatoliki 275 111 98 5 pravoslavni serbi 2 502 0 9 yudeyi 1 612 0 6 lyuterani 161 0 0 kalvinisti 31 0 0 grekokatoliki 26 0 0 unitariani 0 0 0 inshe chi nevidomi 5 0 0 1910 roku zhupaniya nalichuvala 307 010 zhiteliv yaki podilyalisya na taki movni spilnoti horvatska 300 033 97 7 serbska 2 384 0 8 nimecka 1 172 0 4 ugorska 1 095 0 4 slovacka 41 0 0 ruska 0 0 0 rumunska 2 0 0 inshi chi nevidomi 2 283 0 7 Zgidno z perepisom naselennya 1910 r zhupaniya vklyuchala taki religijni gromadi rimokatoliki 303 038 98 7 pravoslavni serbi 2 409 0 8 yudeyi 1 341 0 4 lyuterani 114 0 0 grekokatoliki 61 0 0 kalvinisti 42 0 0 unitariani 0 0 0 inshe chi nevidomi 5 0 0 Administrativnij podilZhupaniya na pochatku HH st mala takij administrativno teritorialnij podil DistriktiRajon StolicyaIvanec IvanecKlanjec KlanyecKrapina KrapinaLudbreg LudbregNovi Marof Novij MarofPregrada PregradaVarasd VarazhdinZlatar ZlatarMunicipalni mistaVarazhdinPrimitkiOliver Jeanne 1 sichnya 2007 angl Lonely Planet ISBN 9781741044751 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 29 bereznya 2021 Abraham Rudolf 1 sichnya 2011 National Geographic Traveler Croatia angl National Geographic Society ISBN 9781426207099 Ivana Horbec veresen 2010 Slavonia between Croatian and Hungarian kingdom The establishment of county administration and the tax system issue in the 18th century Arhivski vjesnik hor Horvatskij derzhavnij arhiv 53 180 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2012 Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth Century Central Eastern Europe angl M E Sharpe ISBN 9780765618337 Medjimurje hr Kamo je onda zapravo pripadalo Međimurje 4 serpnya 2020 u Wayback Machine KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 6 grudnya 2012 Kt lib pte hu Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2012 Portal Horvatiya