Суво́ров Олекса́ндр Васи́льович (рос. Александр Васильевич Суворов; 13 (24) листопада 1729, Москва, Російська імперія — 6 (18) травня 1800, Санкт-Петербург, Російська імперія) — граф Римницький (1789), князь Італійський (1799), відомий російський полководець. Один із засновників російської військової справи, генералісимус (1799) російських наземних та морських сил, генерал-фельдмаршал австрійських та сардинських військ. Кавалер всіх російських та багатьох іноземних військових орденів.
Суворов Олександр Васильович | |
---|---|
Александр Васильевич Суворов | |
Князь Олександр Васильович Італійський, граф Суворов-Римницький | |
Народження | 13 (24) листопада 1729 Москва, Російська імперія |
Смерть | 6 (18) травня 1800 (70 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | d |
Національність | росіянин |
Країна | Російська імперія |
Освіта | Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург) |
Роки служби | 1748-1800 |
Звання | генералісимус |
Командування | Армія |
Війни / битви | Кінбурнська баталія (1787), Фокшани (1789), Римницька битва (1789), Штурм Ізмаїла (1790), Штурм Праги (1794) |
Титул | граф[d] |
Діти | Суворова Наталія Олександрівна[1] і d |
Інше | |
Автограф | |
Нагороди | |
Суворов Олександр Васильович у Вікісховищі |
Був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій, зокрема польського повстання Костюшка, а також, у 1778 р. — депортації кримських християн до Російської імперії й 1782—1783 рр. — депортації з Кубані ногайців. Всі ці акції відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноциду.
Життєпис
Народився 13 (24) листопада 1729 (за іншими даними, в 1730 році) в Москві в дворянській сім'ї. Його батько, Василь Іванович Суворов — генерал-аншеф і сенатор, був автором першого російського військового словника. Мати Суворова — Авдотья (Євдокія) Федосіївна, в дівоцтві Манукова. Дитинство Олександр провів у батьківському маєтку в селі. Він ріс слабким, часто хворів. Через слабість його здоров'я батько не думав про військову кар'єру сина і готував його на цивільну службу. Однак з дитячих років хлопчик виявив потяг до військової справи і, користуючись багатою батьківською бібліотекою, вивчав фортифікації, військову історію, артилерійську справу. Крім військових дисциплін він вивчав математику, філософію, історію.
Вирішивши стати військовим, Суворов став загартовуватися і займатися фізичними вправами.
У 1742 році, піддавшись прохання хлопчика, батько записав його солдатом в лейб-гвардії Семенівський полк, у якому Суворов прослужив шість з половиною років. У цей час він продовжував своє навчання, як самостійно, так і відвідуючи заняття в Сухопутному шляхетському кадетському корпусі, вивчив кілька іноземних мов (Суворов володів вісьмома мовами).
Дійсну військову службу Суворов почав у 1748 році в чині капрала, хоча дворянські діти починали її в офіцерському чині. Суворов добре пізнав справжнє солдатське життя. У 1754 році йому було присвоєно офіцерське звання поручника і він був призначений у Інгерманландський піхотний полк. Рідкісні стройові навчання, караульна служба, а потім виконання тилових інтендантських посад не задовольняли Суворова і, на прохання батька, його направили в легкий корпус генерал-поручика Берга. Суворов відзначився вже під час семирічної війни, особливо біля Кунерсдорфу.
Під час першої російсько-османської війни 1768—1774 здобув перемоги при Козлуджі (1774). На останньому етапі повстання О. І. Пугачова, з серпня 1774 року керував військами, направленими на його придушення. На момент прибуття Суворова до Волги основні сили повстанців було розгромлено. Суворов із військом почав переслідування Пугачова, що втікав. Біля річки Великий Узень Суворов майже наздогнав його, але в цей час Пугачова вже полонили його прибічники-зрадники. Суворов відвіз полоненого до Симбірська і деякий час займався ліквідацією загонів бунтівників і репресіями місцевого населення.
У другу російсько-османську війну 1787—1791, вже в чині генерала, здобув перемоги в (1787), під Очаковом в 1788 році, Фокшанах (1789), Римнику (1789). Під час Бессарабської кампанії він узяв приступом сильну турецьку фортецю Ізмаїл (березень 1790 року). У 1794 році Суворов придушив польське національно-визвольне повстання Костюшка; за взяття Варшави був підведений у звання фельдмаршала. У 1795—1796 роках командував військами у Польщі, потім в Україні.
У 1787 році фактична відмова задунайських козаків від штурму позицій російських військ під Кінбурном, в рядах яких були козаки Сидора Білого, дозволила Суворову разом із пішими козаками скинути яничарів у лиман, чим і завершилась оборона Кінбурна. На початку зими 1790 розпочалася знаменита операція російських військ під командуванням Суворова з штурму Ізмаїла. Хід цієї операції теж повністю викривлений у нашій історії. За порадою кошового отамана Захарія Чепіги Суворов призначив штурм Ізмаїла на ранок 11 грудня, до падіння густих туманів. З ранковою зорею десантом з острова Сулин флотилія Антона Головатого першою розпочала штурм, вдаривши на турецькі батареї і змусила їх замовкнути. На 8 годину ранку козаки знову взяли турецькі редути й укріплення з боку Дунаю, і доки сухопутні війська Суворова штурмували стіни, вдерлися до фортеці. У вирішальний час бою поспів на допомогу Михайло Кутузов зі своїми гренадерами і опір яничарів було зломлено. Останній кримський хан Каплан-Гірей разом зі своїми п'ятьма синами загинув у цьому бою. Морські піхотинці Головатого захопили 26 ворожих знамен. Ці військові трофеї цінуються найвище, бо означають військову доблесть і звитягу. За штурм Ізмаїла Антона Головатого було нагороджено орденом Святого Володимира, а всіх козаків — срібною медаллю «За отменную храбрость при взятии Измаила Декабря 11 дня 1790», яка носилася на георгіївській стрічці. У бою за Ізмаїл загинуло 24 козацьких старшини (офіцерів) і 388 козаків. Та історична слава у цій кривавій битві повністю була віддана генерал-аншефу Олександру Суворову і російським «чудо-богатирям». Офіційна російська і радянська пропаганда й історіографія участь українських військ і флоту у визволенні Причорномор'я принципово замовчували, хоча добре знали, що більшість полків отих «чудо-богатирів» комплектувалися українцями та в Україні. Після захоплення Ізмаїла за наказом Суворова «чудо-богатирями» було замордовано близько 10 тис. цивільного населення, включно з жінками і дітьми, що не мало жодного військового сенсу.
Будучи улюбленим полководцем Катерини II, після вступу на престол Павла I Суворов потрапив у немилість. Він рішуче виступив проти насадження у військах прусських порядків, за що в лютому 1797 року був звільнений у відставку і засланий в маєток Кончанське Новгородської губернії.
Однак у лютому 1799 року, у зв'язку з утворенням 2-ї антифранцузької коаліції за участю Росії, Павло I на прохання союзників призначив Суворова головнокомандувачем російськими військами, направленими до Італії. Суворову були підпорядковані й австрійські війська. Під час походу 1799 року війська під командуванням Суворова розгромили французькі війська на річках Адда і Требія, при , звільнивши від них всю Ломбардію. Спрямований до Швейцарії для з'єднання з корпусом Римського-Корсакова, Суворов узяв перевал Сен-Готард і Чортів міст, але російський корпус до того часу вже був розбитий і армія Суворова виявилася оточеною французами. Суворов зумів із боєм пробитися з оточення. Хоча мета Швейцарського походу не була досягнута, Суворов зумів так представити свої дії, що отримав найвище військове звання — генералісимус.
У жовтні 1799 Павло I розірвав союз з Австрією і відкликав війська Суворова в Росію. Походи 1799 року надломили сили 70-річного полководця і в квітні 1800 Суворов хворим повернувся до Петербурга.
Суворов вважається одним з творців російської військової доктрини та нової стратегії і тактики воєн. Створив оригінальну систему поглядів на засоби ведення війни та бою, виховання і навчання військ. Стратегія Суворова носила наступальний характер. Розвинув тактику колон і розсипних шикувань. Свої погляди Суворов розвинув у працях «Полковий установа» (1765), «Наука перемагати» (1795), записках і інструкціях.
Нагороджений всіма вищими орденами Росії, Золотою шпагою з діамантами, орденами Австрії, Пруссії, Франції, Сардинії, Баварії, Польщі.
Особисте життя
Сімейне життя Суворова не склалося. Одружився він у 43 роки з княжною Прозоровською. Викривши її в подружній зраді, 1779 року він почав шлюборозлучний процес, згодом відмовився від нього, а після 1784 року перервав відносини з дружиною. Мав від неї доньку Наталію і сина Аркадія, який був у генеральському чині, коли трагічно загинув, потонувши в річці Римник.
6 (18) травня 1800 року Олександр Суворов помер. Його прах покоїться в Олександро-Невській лаврі. На надмогильній плиті викарбувано короткий напис: «Тут лежить Суворов».
Особистість
Французький король в еміграції Людовик XVIII зустрічався з Суворовим і залишив яскравий опис його зовнішності й характеру. Опис певною мірою відображає поширені в Європі стереотипи про російського фельдмаршала, з іншого боку французький монарх не дозволив собі обманутися зовнішніми дивацтвами полководця:
Цей напівдикий герой сполучав в собі з вельми непоказною зовнішністю такі чудасії, які можна було б визнати за витівки божевілля, якщо б вони не виходили з розрахунків розуму тонкого і далекоглядного. То була людина маленького зросту, худа, немічна, погано-складена, з мавпячою фізіономією, з живими, лукавими очима і манерами до того дивними і сміховинно-кумедними, що не можна було бачити його без сміху або жалю; але під цією оригінальною оболонкою таїлися дарування великого військового генія. Суворов умів примусити солдатів обожнювати себе і боятися. Він був меч Росії, бич Турків і гроза Поляків. Жорстокий поривами, безстрашний за вдачею, він міг незворушно-спокійно бачити потоки крові, пожарища розгромлених міст, запустіння винищених нив. Це була копія Аттіли, з його марновірством, вірою в чаклунство, в провіщання, в таємничий вплив світил. Словом, Суворов мав в собі всі слабкості народу і високі якості героїв. |
Участь у придушеннях повстань та депортаціях
У 1769—1770 роках Суворов — командувач бригади, направленої для ліквідації Барської конфедерації, яка виступила проти ставленика Катерини II, польського короля Станіслава-Августа Понятовського та втручання російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої.
Під керівництвом Суворова у 1778 році відбулася депортація кримських греків у степи Приазов'я. На новому місці поселення в азовському степу близько половини кримських переселенців не пережили першої ж зими 1778—1779 років.
У 1782—1783 роках Суворов, командувач російського корпусу на Кубані, був скерований на придушення антиханського (антиросійського) повстання на Кубані та «примушення до миру» ногайців. Уже за рік Суворов здійснив депортацію залишків, після здійснених ним кількох гібридних воєнно-каральних виправ, ногайської орди — народу, який у XVIII столітті оселяв землі Північного Причорномор'я, зокрема й території південних областей сучасної України.
У 1794 році очолюваний Суворовим російський каральний корпус придушував польське визвольне повстання Костюшка та захопив Варшаву. Повстання очолював Тадеуш Костюшко, якого поляки й білоруси вважали і вважають своїм національним героєм. На той час Суворов вже як князь, отримав за це фельдмаршальський жезл, діамантовий бант на капелюх (за взяття Крупчіц та Берестя) і у володіння Кобринський ключ із сімома тисячами кріпосних душ.
Історичним фактом є те, що при захопленні Празького передмістя Варшави Суворов прийняв депутатів із міста прямо на полі бою, серед багатьох трупів, демонстративно попереджаючи поляків про наслідки подальшого опору. Перед цим за наказом Суворова було нещадно вбито близько 20 тис. цивільних із метою залякування решти польського населення, і що за словами британського посла Вільяма Ґардінера «було огидним і непотрібним варварством». При придушенні повстання на території Білорусі були випадки осквернення греко-католицьких храмів і спалення Біблії білоруською мовою.
Останні місяці свого життя він провів у Кобрині в садибі, яку було експропрійовано в учасника повстання, в придушенні якого брав участь Суворов.
Пам'ять
У Росії є пам'ятники, музеї, військові училища, державні нагороди ім. Суворова. Зображення Суворова присутнє на банкнотах самопроголошеної ПМР, а також на ювілейних монетах Росії. У Швейцарії і Ліхтенштейні випущені марки із зображенням полководця.
Дерусифікація
26 грудня 2018 року Експертна комісія Міністерства культури України схвалила демонтаж та перенесення пам'ятника Олександру Суворову в Києві. 24 січня 2019 року у Києві демонтований пам'ятник Суворову висотою 6,3 метра, розташований на території Київського військового ліцею імені Івана Богуна.
24 жовтня 2022 року російськими окупантами було демонтовано та вивезено погруддя Суворову у Херсоні.
У листопаді 2022 року Ізмаїльська міська рада ухвалила перенесення пам'ятника Суворову до міськуправління водопровідно-каналізаційного господарства, куди 2016 року було перенесено скульптуру Леніна. Демонтаж відбувся 1 грудня 2022 року.
У місті Тульчин демонтували пам'ятник Суворову.
Поверненню справжнього, а не міфологізованого образу Суворова сприяють інтернет-лекції істориків, зокрема, Олександра Палія
- Орден Суворова III ступеня (СРСР)
- Орден Суворова (Російська Федерація)
- Медаль Суворова (Російська Федерація)
-
-
- Пам'ятник Суворову в Ізмаїлі (демонтовано)
- Погруддя Суворову у Херсоні (демонтовано)
- Пам'ятник Суворову у Тульчині (демонтовано)
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Военная энциклопедия: В 8-й т. / Гл. ред. комис. П. С. Грачев. — М" 1995. с. 310.
- Bond. . museumshevchenko.org.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
- Кримські депортації: від Єкатерини ІІ до Сталіна | Офіційний вебсайт УІНП. old.uinp.gov.ua (укр.). Процитовано 28 жовтня 2018.
- Фельдмаршал геноцидов. Процитовано 28 жовтня 2018.
- Мемуары Людовика XVIII
- Б. Короленко. Алєксандр Суворов. Примара імперії // Український тиждень. № 26 (606) від 26.06.2019
- LeDonne J.P. The Grand Strategy of the Russian Empire, 1650—1831. — P. 144
- Осипов К. Олександр Суворов. — «Молода гвардія», «ЖЧЛ», 1949, 3-є вид., перероб. — 480 с. — 90000 прим.
- Фельдмаршал геноцидов. НВ. 31 травня 2015. оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 2 квітня 2022.
- Указ Президента Российской Федерации № 442 от 2 марта 1994 года «О государственных наградах Российской Федерации» [ 2012-05-28 у Wayback Machine.](рос.)
- Юрий Квасников. К 150-летию филателистической «Россики»// Независимая газета от 24 сентября 2004 года(рос.)
- У Києві з двору військового ліцею імені Богуна перенесуть пам’ятник Суворову. ukranews_com (ua) . 26 грудня 2018. Процитовано 30 січня 2019.
- Фото дня: в центрі Києва знесли 6-метровий пам’ятник Суворову. ukranews_com (ua) . 24 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- Російські окупанти вкрали пам’ятники Суворову і Ушакову, тікаючи з Херсону. Дивись.info (укр.). 24 жовтня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
- Туди ж, куди і Леніна. Пам'ятник Суворову в Ізмаїлі приберуть з очей. РБК-Украина (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
- В Ізмаїлі демонтували пам’ятник Суворову. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 1 грудня 2022.
- У Тульчині на Вінниччині демонтують пам’ятник Суворову - VежA. Vежа (укр.). 6 грудня 2022. Процитовано 6 грудня 2022.
- ВСЯ ПРАВДА О ПОЛКОВОДЦЕ СУВОРОВЕ. Лекция историка Александра Палия
Література
Українська:
- Сашко Дерманський про Авіценну, Олександра Суворова, Олександра Довженка, Уолта Диснея, Пеле / С. Дерманський. — Київ : Грані-Т, 2007. — 112 с.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). —
- Першина З. В. О. В. Суворов і Одеса (Джерелознавчі нотатки) // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 8. — С. 209—216
- Чухліб Т. В. Суворов Олександр Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 881. — .
Російська:
- Александр Васильевич Суворов: К 250-летию со дня рождения / Отв. ред. . — М.: Наука, 1980. — 280 с.
- Александр Васильевич Суворов: Библиографическое пособие / Сост. К. Н. Шапошникова. Белгород, 1999.
- Александр Васильевич Суворов глазами современников / Сост. Э. И. Юрченко. М., 1999.
- Сергей Алексеев Рассказы о Суворове и русских солдатах. — М.: Детская литература, 1968. — 127 с.
- Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой половине XIX вв. — М., 1994.
- Биография Александра Васильевича Суворова, им самим писанная в 1786 году // Время и судьбы: Воен.-мемуар. сб. Вып. 1. — М.: Воениздат, 1991. — С. 143—157.
- Бескровный Л. Г. Итальянский и швейцарский походы А. В. Суворова // Военно-исторический журнал. — 1974. —№ 8. —С. 98—103.
- Генералиссимус Суворов. Жизнь его в своих вотчинах. М.: Патриот, 1993. — 128 с.
- Григорьев С. Т. Александр Суворов: Ист. повесть. — М.: Мысль 1990. — 319 с.
- Грусланов В. Н., Лободин М. П. Шпага Суворова. — Л.: Детская литература, 1990. — 239 с.
- Драгунов Г. П. Чёртов мост. По следам Суворова в Швейцарии. — М.: Мысль, 1995. — 238 с.
- Заичкин И. А., Почкаев И. Н. Екатерининские орлы. М.: Мысль, 1996. — 350 с.
- Золотарёв В. А., Межевич М. Н., Скородумов Д. Е. Во славу Отечества Российского. (Развитие военной мысли и военного искусства в России во второй половине XVIII века.) — М., 1984.
- Ковалев К. // Ковалев К. П. Имена и лица русской культуры. М., 2005, c. 157—161
- Лебедянский М. С. Памятник А. В. Суворову. Биография московского памятника. М.: Московский Рабочий, 1989. — 32 с.
- Лопатин B.C. Потёмкин и Суворов. — М.: Наука, 1992. — 288 с.
- Суворов в Петербурге. — Л.: Лениздат, 1978. — 304 с.
- Милютин Д. А. История войны 1799 г. между Россией и Францией в царствование императора Павла I. СПб., 1857
- Михайлов О. Н. Суворов. — Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1997. — 640 с — .
- Осипов К. Александр Васильевич Суворов. — М.: Воениздат, 1950. — 384 с.
- П. А. Румянцев, А. В. Суворов, М. И. Кутузов: документы и материалы. — Киев: Наукова думка, 1974. — 87 с.
- Петров А. Суворов и Домбровский: встреча на Треббии [1799] // Родина. — 1994. № 12.- С. 84-88.
- Петрушевский А. . «Генералиссимус князь Суворов» — найповніша біографія О. В. Суворова.
- Помарнацкий А. В. Портреты А. В. Суворова. — Л.:Эрмитаж, 1963. — 180 с
- Раковский Л. Генералиссимус Суворов. — Л.: Лениздат, 1975. — 527 с.
- Рогулин Н. Г. «Полковое учреждение» А. В. Суворова и пехотные инструкции екатерининского времени. — СПб.: Дмитрий Буланин, 2005. — 248 с.
- Ростунов И. И. Генералиссимус Александр Васильевич Суворов. — М.: Воениздат, 1989.
- Семанов С. Н. Александр Васильевич Суворов. Суворов в воспоминаниях современников. — М.: Русский мир, 2000. — 560 с.
- Соловьёв В. А. Суворов на Кубани, 1778—1793. — Краснодар: Кн. изд-во, 1986. — 190 с.
- Советская военная энциклопедия, М., 1978.
- Суворов А. В. — М.: Наука, 1980. — 278 с.
- Суворов А. В.: Великий сын России. — М.: Тиада-Х, 2000. — 320 с.
- Суворов А. В. Сборник документов. —T. 1. — М., 1949.
- Суворов А. В. Наука побеждать. — М.: Воениздат, 1987. — 39 с.
- Суворов А. В. Письма / Изд. подгот. B.C. Лопатин; Отв. ред. А. М. Самсонов. — М.: Наука, 1986. — 807 с.
- Суворовский сборник. — М.: Изд-во АН СССР, 1951. — 280 с.
- Цветков С. Э. Александр Суворов. 1730—1800. — М.: Центрполиграф, 2005. — 495 с.
- Шишов А. В. Генералиссимус великой империи. — М.: Олма, 2005. — 480 с.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Суворов Олександр Васильович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Суворов Олександр Васильович |
- Не числом, а уменьем: Военная система А. В. Суворова[недоступне посилання з липня 2019]. — М.: Военный университет; Русский путь, 2001. (рос.)
- Суворов А. В. Полковое учреждение. — Пам'ятник російської військової думки. (рос.)
- — Москва, 2002. (рос.)
- Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов/ 29-й Генералъ-Фельдмаршалъ и 3-й Генералиссимусъ Князь Александръ Васильевичь Италійскій, Графъ Суворовъ-Рымникскій. (рос.)
- Біографія О. В. Суворова на сайті Суворовського військового училища. (рос.)
- Суворов А. В., Автобиография. (рос.)
- . (рос.)
- Збірка матеріалів про О. В. Суворова. (рос.)
- О. В. Суворов і російсько-вірменські відносини в 1770—1780-х роках. (рос.)
- В РПЦ думають над канонізацією Суворова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suvo rov Oleksa ndr Vasi lovich ros Aleksandr Vasilevich Suvorov 13 24 listopada 1729 17291124 Moskva Rosijska imperiya 6 18 travnya 1800 Sankt Peterburg Rosijska imperiya graf Rimnickij 1789 knyaz Italijskij 1799 vidomij rosijskij polkovodec Odin iz zasnovnikiv rosijskoyi vijskovoyi spravi generalisimus 1799 rosijskih nazemnih ta morskih sil general feldmarshal avstrijskih ta sardinskih vijsk Kavaler vsih rosijskih ta bagatoh inozemnih vijskovih ordeniv Suvorov Oleksandr VasilovichAleksandr Vasilevich SuvorovKnyaz Oleksandr Vasilovich Italijskij graf Suvorov RimnickijNarodzhennya13 24 listopada 1729 1729 11 24 Moskva Rosijska imperiyaSmert6 18 travnya 1800 1800 05 18 70 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyadNacionalnistrosiyaninKrayinaRosijska imperiyaOsvitaPershij kadetskij korpus Sankt Peterburg Roki sluzhbi1748 1800ZvannyageneralisimusKomanduvannyaArmiyaVijni bitviKinburnska bataliya 1787 Fokshani 1789 Rimnicka bitva 1789 Shturm Izmayila 1790 Shturm Pragi 1794 Titulgraf d DitiSuvorova Nataliya Oleksandrivna 1 i dInsheGerb SuvorovaAvtografNagorodi Suvorov Oleksandr Vasilovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Suvorov Buv organizatorom pridushen nacionalno vizvolnih povstan ta deportacij zokrema polskogo povstannya Kostyushka a takozh u 1778 r deportaciyi krimskih hristiyan do Rosijskoyi imperiyi j 1782 1783 rr deportaciyi z Kubani nogajciv Vsi ci akciyi vidznachalisya zhorstokistyu ta mali oznaki genocidu ZhittyepisPortret Oleksandra Suvorova roboti Tarasa Shevchenka Gravyura 1844 Narodivsya 13 24 listopada 1729 za inshimi danimi v 1730 roci v Moskvi v dvoryanskij sim yi Jogo batko Vasil Ivanovich Suvorov general anshef i senator buv avtorom pershogo rosijskogo vijskovogo slovnika Mati Suvorova Avdotya Yevdokiya Fedosiyivna v divoctvi Manukova Ditinstvo Oleksandr proviv u batkivskomu mayetku v seli Vin ris slabkim chasto hvoriv Cherez slabist jogo zdorov ya batko ne dumav pro vijskovu kar yeru sina i gotuvav jogo na civilnu sluzhbu Odnak z dityachih rokiv hlopchik viyaviv potyag do vijskovoyi spravi i koristuyuchis bagatoyu batkivskoyu bibliotekoyu vivchav fortifikaciyi vijskovu istoriyu artilerijsku spravu Krim vijskovih disciplin vin vivchav matematiku filosofiyu istoriyu Virishivshi stati vijskovim Suvorov stav zagartovuvatisya i zajmatisya fizichnimi vpravami U 1742 roci piddavshis prohannya hlopchika batko zapisav jogo soldatom v lejb gvardiyi Semenivskij polk u yakomu Suvorov prosluzhiv shist z polovinoyu rokiv U cej chas vin prodovzhuvav svoye navchannya yak samostijno tak i vidviduyuchi zanyattya v Suhoputnomu shlyahetskomu kadetskomu korpusi vivchiv kilka inozemnih mov Suvorov volodiv vismoma movami Dijsnu vijskovu sluzhbu Suvorov pochav u 1748 roci v chini kaprala hocha dvoryanski diti pochinali yiyi v oficerskomu chini Suvorov dobre piznav spravzhnye soldatske zhittya U 1754 roci jomu bulo prisvoyeno oficerske zvannya poruchnika i vin buv priznachenij u Ingermanlandskij pihotnij polk Ridkisni strojovi navchannya karaulna sluzhba a potim vikonannya tilovih intendantskih posad ne zadovolnyali Suvorova i na prohannya batka jogo napravili v legkij korpus general poruchika Berga Suvorov vidznachivsya vzhe pid chas semirichnoyi vijni osoblivo bilya Kunersdorfu Pid chas pershoyi rosijsko osmanskoyi vijni 1768 1774 zdobuv peremogi pri Kozludzhi 1774 Na ostannomu etapi povstannya O I Pugachova z serpnya 1774 roku keruvav vijskami napravlenimi na jogo pridushennya Na moment pributtya Suvorova do Volgi osnovni sili povstanciv bulo rozgromleno Suvorov iz vijskom pochav peresliduvannya Pugachova sho vtikav Bilya richki Velikij Uzen Suvorov majzhe nazdognav jogo ale v cej chas Pugachova vzhe polonili jogo pribichniki zradniki Suvorov vidviz polonenogo do Simbirska i deyakij chas zajmavsya likvidaciyeyu zagoniv buntivnikiv i represiyami miscevogo naselennya U drugu rosijsko osmansku vijnu 1787 1791 vzhe v chini generala zdobuv peremogi v 1787 pid Ochakovom v 1788 roci Fokshanah 1789 Rimniku 1789 Pid chas Bessarabskoyi kampaniyi vin uzyav pristupom silnu turecku fortecyu Izmayil berezen 1790 roku U 1794 roci Suvorov pridushiv polske nacionalno vizvolne povstannya Kostyushka za vzyattya Varshavi buv pidvedenij u zvannya feldmarshala U 1795 1796 rokah komanduvav vijskami u Polshi potim v Ukrayini U 1787 roci faktichna vidmova zadunajskih kozakiv vid shturmu pozicij rosijskih vijsk pid Kinburnom v ryadah yakih buli kozaki Sidora Bilogo dozvolila Suvorovu razom iz pishimi kozakami skinuti yanichariv u liman chim i zavershilas oborona Kinburna Na pochatku zimi 1790 rozpochalasya znamenita operaciya rosijskih vijsk pid komanduvannyam Suvorova z shturmu Izmayila Hid ciyeyi operaciyi tezh povnistyu vikrivlenij u nashij istoriyi Za poradoyu koshovogo otamana Zahariya Chepigi Suvorov priznachiv shturm Izmayila na ranok 11 grudnya do padinnya gustih tumaniv Z rankovoyu zoreyu desantom z ostrova Sulin flotiliya Antona Golovatogo pershoyu rozpochala shturm vdarivshi na turecki batareyi i zmusila yih zamovknuti Na 8 godinu ranku kozaki znovu vzyali turecki reduti j ukriplennya z boku Dunayu i doki suhoputni vijska Suvorova shturmuvali stini vderlisya do forteci U virishalnij chas boyu pospiv na dopomogu Mihajlo Kutuzov zi svoyimi grenaderami i opir yanichariv bulo zlomleno Ostannij krimskij han Kaplan Girej razom zi svoyimi p yatma sinami zaginuv u comu boyu Morski pihotinci Golovatogo zahopili 26 vorozhih znamen Ci vijskovi trofeyi cinuyutsya najvishe bo oznachayut vijskovu doblest i zvityagu Za shturm Izmayila Antona Golovatogo bulo nagorodzheno ordenom Svyatogo Volodimira a vsih kozakiv sribnoyu medallyu Za otmennuyu hrabrost pri vzyatii Izmaila Dekabrya 11 dnya 1790 yaka nosilasya na georgiyivskij strichci U boyu za Izmayil zaginulo 24 kozackih starshini oficeriv i 388 kozakiv Ta istorichna slava u cij krivavij bitvi povnistyu bula viddana general anshefu Oleksandru Suvorovu i rosijskim chudo bogatiryam Oficijna rosijska i radyanska propaganda j istoriografiya uchast ukrayinskih vijsk i flotu u vizvolenni Prichornomor ya principovo zamovchuvali hocha dobre znali sho bilshist polkiv otih chudo bogatiriv komplektuvalisya ukrayincyami ta v Ukrayini Pislya zahoplennya Izmayila za nakazom Suvorova chudo bogatiryami bulo zamordovano blizko 10 tis civilnogo naselennya vklyuchno z zhinkami i ditmi sho ne malo zhodnogo vijskovogo sensu Buduchi ulyublenim polkovodcem Katerini II pislya vstupu na prestol Pavla I Suvorov potrapiv u nemilist Vin rishuche vistupiv proti nasadzhennya u vijskah prusskih poryadkiv za sho v lyutomu 1797 roku buv zvilnenij u vidstavku i zaslanij v mayetok Konchanske Novgorodskoyi guberniyi Odnak u lyutomu 1799 roku u zv yazku z utvorennyam 2 yi antifrancuzkoyi koaliciyi za uchastyu Rosiyi Pavlo I na prohannya soyuznikiv priznachiv Suvorova golovnokomanduvachem rosijskimi vijskami napravlenimi do Italiyi Suvorovu buli pidporyadkovani j avstrijski vijska Pid chas pohodu 1799 roku vijska pid komanduvannyam Suvorova rozgromili francuzki vijska na richkah Adda i Trebiya pri zvilnivshi vid nih vsyu Lombardiyu Spryamovanij do Shvejcariyi dlya z yednannya z korpusom Rimskogo Korsakova Suvorov uzyav pereval Sen Gotard i Chortiv mist ale rosijskij korpus do togo chasu vzhe buv rozbitij i armiya Suvorova viyavilasya otochenoyu francuzami Suvorov zumiv iz boyem probitisya z otochennya Hocha meta Shvejcarskogo pohodu ne bula dosyagnuta Suvorov zumiv tak predstaviti svoyi diyi sho otrimav najvishe vijskove zvannya generalisimus U zhovtni 1799 Pavlo I rozirvav soyuz z Avstriyeyu i vidklikav vijska Suvorova v Rosiyu Pohodi 1799 roku nadlomili sili 70 richnogo polkovodcya i v kvitni 1800 Suvorov hvorim povernuvsya do Peterburga Suvorov vvazhayetsya odnim z tvorciv rosijskoyi vijskovoyi doktrini ta novoyi strategiyi i taktiki voyen Stvoriv originalnu sistemu poglyadiv na zasobi vedennya vijni ta boyu vihovannya i navchannya vijsk Strategiya Suvorova nosila nastupalnij harakter Rozvinuv taktiku kolon i rozsipnih shikuvan Svoyi poglyadi Suvorov rozvinuv u pracyah Polkovij ustanova 1765 Nauka peremagati 1795 zapiskah i instrukciyah Nagorodzhenij vsima vishimi ordenami Rosiyi Zolotoyu shpagoyu z diamantami ordenami Avstriyi Prussiyi Franciyi Sardiniyi Bavariyi Polshi Osobiste zhittyaPosmertna maska Suvorova Simejne zhittya Suvorova ne sklalosya Odruzhivsya vin u 43 roki z knyazhnoyu Prozorovskoyu Vikrivshi yiyi v podruzhnij zradi 1779 roku vin pochav shlyuborozluchnij proces zgodom vidmovivsya vid nogo a pislya 1784 roku perervav vidnosini z druzhinoyu Mav vid neyi donku Nataliyu i sina Arkadiya yakij buv u generalskomu chini koli tragichno zaginuv potonuvshi v richci Rimnik 6 18 travnya 1800 roku Oleksandr Suvorov pomer Jogo prah pokoyitsya v Oleksandro Nevskij lavri Na nadmogilnij pliti vikarbuvano korotkij napis Tut lezhit Suvorov OsobististFrancuzkij korol v emigraciyi Lyudovik XVIII zustrichavsya z Suvorovim i zalishiv yaskravij opis jogo zovnishnosti j harakteru Opis pevnoyu miroyu vidobrazhaye poshireni v Yevropi stereotipi pro rosijskogo feldmarshala z inshogo boku francuzkij monarh ne dozvoliv sobi obmanutisya zovnishnimi divactvami polkovodcya Cej napivdikij geroj spoluchav v sobi z velmi nepokaznoyu zovnishnistyu taki chudasiyi yaki mozhna bulo b viznati za vitivki bozhevillya yaksho b voni ne vihodili z rozrahunkiv rozumu tonkogo i dalekoglyadnogo To bula lyudina malenkogo zrostu huda nemichna pogano skladena z mavpyachoyu fizionomiyeyu z zhivimi lukavimi ochima i manerami do togo divnimi i smihovinno kumednimi sho ne mozhna bulo bachiti jogo bez smihu abo zhalyu ale pid ciyeyu originalnoyu obolonkoyu tayilisya daruvannya velikogo vijskovogo geniya Suvorov umiv primusiti soldativ obozhnyuvati sebe i boyatisya Vin buv mech Rosiyi bich Turkiv i groza Polyakiv Zhorstokij porivami bezstrashnij za vdacheyu vin mig nezvorushno spokijno bachiti potoki krovi pozharisha rozgromlenih mist zapustinnya vinishenih niv Ce bula kopiya Attili z jogo marnovirstvom viroyu v chaklunstvo v provishannya v tayemnichij vpliv svitil Slovom Suvorov mav v sobi vsi slabkosti narodu i visoki yakosti geroyiv Uchast u pridushennyah povstan ta deportaciyahPrazka rizanina hud Aleksandr Orlovskij 1810 U 1769 1770 rokah Suvorov komanduvach brigadi napravlenoyi dlya likvidaciyi Barskoyi konfederaciyi yaka vistupila proti stavlenika Katerini II polskogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo ta vtruchannya rosijskoyi imperiyi u vnutrishni spravi Rechi Pospolitoyi Pid kerivnictvom Suvorova u 1778 roci vidbulasya deportaciya krimskih grekiv u stepi Priazov ya Na novomu misci poselennya v azovskomu stepu blizko polovini krimskih pereselenciv ne perezhili pershoyi zh zimi 1778 1779 rokiv U 1782 1783 rokah Suvorov komanduvach rosijskogo korpusu na Kubani buv skerovanij na pridushennya antihanskogo antirosijskogo povstannya na Kubani ta primushennya do miru nogajciv Uzhe za rik Suvorov zdijsniv deportaciyu zalishkiv pislya zdijsnenih nim kilkoh gibridnih voyenno karalnih viprav nogajskoyi ordi narodu yakij u XVIII stolitti oselyav zemli Pivnichnogo Prichornomor ya zokrema j teritoriyi pivdennih oblastej suchasnoyi Ukrayini U 1794 roci ocholyuvanij Suvorovim rosijskij karalnij korpus pridushuvav polske vizvolne povstannya Kostyushka ta zahopiv Varshavu Povstannya ocholyuvav Tadeush Kostyushko yakogo polyaki j bilorusi vvazhali i vvazhayut svoyim nacionalnim geroyem Na toj chas Suvorov vzhe yak knyaz otrimav za ce feldmarshalskij zhezl diamantovij bant na kapelyuh za vzyattya Krupchic ta Berestya i u volodinnya Kobrinskij klyuch iz simoma tisyachami kriposnih dush Suvorov dopovidaye carici pro peremogu u Varshavi britanska karikatura Istorichnim faktom ye te sho pri zahoplenni Prazkogo peredmistya Varshavi Suvorov prijnyav deputativ iz mista pryamo na poli boyu sered bagatoh trupiv demonstrativno poperedzhayuchi polyakiv pro naslidki podalshogo oporu Pered cim za nakazom Suvorova bulo neshadno vbito blizko 20 tis civilnih iz metoyu zalyakuvannya reshti polskogo naselennya i sho za slovami britanskogo posla Vilyama Gardinera bulo ogidnim i nepotribnim varvarstvom Pri pridushenni povstannya na teritoriyi Bilorusi buli vipadki oskvernennya greko katolickih hramiv i spalennya Bibliyi biloruskoyu movoyu Ostanni misyaci svogo zhittya vin proviv u Kobrini v sadibi yaku bulo eksproprijovano v uchasnika povstannya v pridushenni yakogo brav uchast Suvorov Pam yatDokladnishe Vulicya Suvorova U Rosiyi ye pam yatniki muzeyi vijskovi uchilisha derzhavni nagorodi im Suvorova Zobrazhennya Suvorova prisutnye na banknotah samoprogoloshenoyi PMR a takozh na yuvilejnih monetah Rosiyi U Shvejcariyi i Lihtenshtejni vipusheni marki iz zobrazhennyam polkovodcya Derusifikaciya26 grudnya 2018 roku Ekspertna komisiya Ministerstva kulturi Ukrayini shvalila demontazh ta perenesennya pam yatnika Oleksandru Suvorovu v Kiyevi 24 sichnya 2019 roku u Kiyevi demontovanij pam yatnik Suvorovu visotoyu 6 3 metra roztashovanij na teritoriyi Kiyivskogo vijskovogo liceyu imeni Ivana Boguna 24 zhovtnya 2022 roku rosijskimi okupantami bulo demontovano ta vivezeno pogruddya Suvorovu u Hersoni U listopadi 2022 roku Izmayilska miska rada uhvalila perenesennya pam yatnika Suvorovu do miskupravlinnya vodoprovidno kanalizacijnogo gospodarstva kudi 2016 roku bulo pereneseno skulpturu Lenina Demontazh vidbuvsya 1 grudnya 2022 roku U misti Tulchin demontuvali pam yatnik Suvorovu Povernennyu spravzhnogo a ne mifologizovanogo obrazu Suvorova spriyayut internet lekciyi istorikiv zokrema Oleksandra Paliya Orden Suvorova III stupenya SRSR Orden Suvorova Rosijska Federaciya Medal Suvorova Rosijska Federaciya Poshtova marka SRSR prisvyachena O V Suvorovu 1980 rik Katalog CFA 5127 Skott 4878 Pridnistrovskij rubl Pam yatnik Suvorovu v Izmayili demontovano Pogruddya Suvorovu u Hersoni demontovano Pam yatnik Suvorovu u Tulchini demontovano PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Voennaya enciklopediya V 8 j t Gl red komis P S Grachev M 1995 s 310 Bond museumshevchenko org ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 28 zhovtnya 2018 Krimski deportaciyi vid Yekaterini II do Stalina Oficijnij vebsajt UINP old uinp gov ua ukr Procitovano 28 zhovtnya 2018 Feldmarshal genocidov Procitovano 28 zhovtnya 2018 Memuary Lyudovika XVIII B Korolenko Alyeksandr Suvorov Primara imperiyi Ukrayinskij tizhden 26 606 vid 26 06 2019 LeDonne J P The Grand Strategy of the Russian Empire 1650 1831 P 144 Osipov K Oleksandr Suvorov Moloda gvardiya ZhChL 1949 3 ye vid pererob 480 s 90000 prim Feldmarshal genocidov NV 31 travnya 2015 originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 2 kvitnya 2022 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii 442 ot 2 marta 1994 goda O gosudarstvennyh nagradah Rossijskoj Federacii 2012 05 28 u Wayback Machine ros Yurij Kvasnikov K 150 letiyu filatelisticheskoj Rossiki Nezavisimaya gazeta ot 24 sentyabrya 2004 goda ros U Kiyevi z dvoru vijskovogo liceyu imeni Boguna perenesut pam yatnik Suvorovu ukranews com ua 26 grudnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2019 Foto dnya v centri Kiyeva znesli 6 metrovij pam yatnik Suvorovu ukranews com ua 24 sichnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2019 Rosijski okupanti vkrali pam yatniki Suvorovu i Ushakovu tikayuchi z Hersonu Divis info ukr 24 zhovtnya 2022 Procitovano 24 zhovtnya 2022 Tudi zh kudi i Lenina Pam yatnik Suvorovu v Izmayili priberut z ochej RBK Ukraina ukr Procitovano 12 listopada 2022 V Izmayili demontuvali pam yatnik Suvorovu www ukrinform ua ukr Procitovano 1 grudnya 2022 U Tulchini na Vinnichchini demontuyut pam yatnik Suvorovu VezhA Vezha ukr 6 grudnya 2022 Procitovano 6 grudnya 2022 VSYa PRAVDA O POLKOVODCE SUVOROVE Lekciya istorika Aleksandra PaliyaLiteraturaUkrayinska Sashko Dermanskij pro Avicennu Oleksandra Suvorova Oleksandra Dovzhenka Uolta Disneya Pele S Dermanskij Kiyiv Grani T 2007 112 s il Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 2923 80 3 Pershina Z V O V Suvorov i Odesa Dzhereloznavchi notatki Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 1999 Vip 8 S 209 216 Chuhlib T V Suvorov Oleksandr Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 881 ISBN 978 966 00 1290 5 Rosijska Aleksandr Vasilevich Suvorov K 250 letiyu so dnya rozhdeniya Otv red M Nauka 1980 280 s Aleksandr Vasilevich Suvorov Bibliograficheskoe posobie Sost K N Shaposhnikova Belgorod 1999 Aleksandr Vasilevich Suvorov glazami sovremennikov Sost E I Yurchenko M 1999 Sergej Alekseev Rasskazy o Suvorove i russkih soldatah M Detskaya literatura 1968 127 s Anisimov E V Kamenskij A B Rossiya v XVIII pervoj polovine XIX vv M 1994 Biografiya Aleksandra Vasilevicha Suvorova im samim pisannaya v 1786 godu Vremya i sudby Voen memuar sb Vyp 1 M Voenizdat 1991 S 143 157 Beskrovnyj L G Italyanskij i shvejcarskij pohody A V Suvorova Voenno istoricheskij zhurnal 1974 8 S 98 103 Generalissimus Suvorov Zhizn ego v svoih votchinah M Patriot 1993 128 s Grigorev S T Aleksandr Suvorov Ist povest M Mysl 1990 319 s Gruslanov V N Lobodin M P Shpaga Suvorova L Detskaya literatura 1990 239 s Dragunov G P Chyortov most Po sledam Suvorova v Shvejcarii M Mysl 1995 238 s Zaichkin I A Pochkaev I N Ekaterininskie orly M Mysl 1996 350 s Zolotaryov V A Mezhevich M N Skorodumov D E Vo slavu Otechestva Rossijskogo Razvitie voennoj mysli i voennogo iskusstva v Rossii vo vtoroj polovine XVIII veka M 1984 Kovalev K Kovalev K P Imena i lica russkoj kultury M 2005 c 157 161 Lebedyanskij M S Pamyatnik A V Suvorovu Biografiya moskovskogo pamyatnika M Moskovskij Rabochij 1989 32 s Lopatin B C Potyomkin i Suvorov M Nauka 1992 288 s Suvorov v Peterburge L Lenizdat 1978 304 s Milyutin D A Istoriya vojny 1799 g mezhdu Rossiej i Franciej v carstvovanie imperatora Pavla I SPb 1857 Mihajlov O N Suvorov Rostov na Donu Izd vo Feniks 1997 640 s ISBN 5 85880 439 X Osipov K Aleksandr Vasilevich Suvorov M Voenizdat 1950 384 s P A Rumyancev A V Suvorov M I Kutuzov dokumenty i materialy Kiev Naukova dumka 1974 87 s Petrov A Suvorov i Dombrovskij vstrecha na Trebbii 1799 Rodina 1994 12 S 84 88 Petrushevskij A Generalissimus knyaz Suvorov najpovnisha biografiya O V Suvorova Pomarnackij A V Portrety A V Suvorova L Ermitazh 1963 180 s Rakovskij L Generalissimus Suvorov L Lenizdat 1975 527 s Rogulin N G Polkovoe uchrezhdenie A V Suvorova i pehotnye instrukcii ekaterininskogo vremeni SPb Dmitrij Bulanin 2005 248 s Rostunov I I Generalissimus Aleksandr Vasilevich Suvorov M Voenizdat 1989 Semanov S N Aleksandr Vasilevich Suvorov Suvorov v vospominaniyah sovremennikov M Russkij mir 2000 560 s Solovyov V A Suvorov na Kubani 1778 1793 Krasnodar Kn izd vo 1986 190 s Sovetskaya voennaya enciklopediya M 1978 Suvorov A V M Nauka 1980 278 s Suvorov A V Velikij syn Rossii M Tiada H 2000 320 s Suvorov A V Sbornik dokumentov T 1 M 1949 Suvorov A V Nauka pobezhdat M Voenizdat 1987 39 s Suvorov A V Pisma Izd podgot B C Lopatin Otv red A M Samsonov M Nauka 1986 807 s Suvorovskij sbornik M Izd vo AN SSSR 1951 280 s Cvetkov S E Aleksandr Suvorov 1730 1800 M Centrpoligraf 2005 495 s Shishov A V Generalissimus velikoj imperii M Olma 2005 480 s PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Suvorov Oleksandr VasilovichVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Suvorov Oleksandr VasilovichNe chislom a umenem Voennaya sistema A V Suvorova nedostupne posilannya z lipnya 2019 M Voennyj universitet Russkij put 2001 ros Suvorov A V Polkovoe uchrezhdenie Pam yatnik rosijskoyi vijskovoyi dumki ros Moskva 2002 ros Biografii rossijskih generalissimusov i general feldmarshalov 29 j General Feldmarshal i 3 j Generalissimus Knyaz Aleksandr Vasilevich Italijskij Graf Suvorov Rymnikskij ros Biografiya O V Suvorova na sajti Suvorovskogo vijskovogo uchilisha ros Suvorov A V Avtobiografiya ros ros Zbirka materialiv pro O V Suvorova ros O V Suvorov i rosijsko virmenski vidnosini v 1770 1780 h rokah ros V RPC dumayut nad kanonizaciyeyu Suvorova