Пармська національна галерея (італ. Galleria nazionale di Parma) — національна галерея в Італії, в місті Парма.
Історія створення
Парма — це головне місто однойменної провінції. Розташована на півночі Італії, у західній частині регіону Емілія-Романья, між Апенинами та Паданською низовиною. Через місто тече річка Парма, що, ймовірно, надала назву і поселенню. Парма — стародавнє місто з довгою історією, що не дивно серед уславлених своєю довгою історією — Мілану, Венеції, Падуї.
Невеличке колись місто мало бурхливу історію. Але значення міста значно підвищилося в 16 столітті. Владу над містом спочатку перехопили Сфорца, а потім вояки Франції. Але у 1521 поєднані загони армій папи римського та іспанців, після триденної блокади перемагають французьке військо і звільняють місто від чужоземців, аби забрати собі. У 1545 папа Павло III (Алессандро Фарнезе) створює герцогство Парма і передає владу в ньому незаконно народженому сину П'єр Луіджі Фарнезе (Pier Luigi Farnese). Родина Фарнезе пануватиме в місті і краї до 1731 року, перетворивши Парму на маленьку італійську столицю. Заможна родина Фарнезе піклувалася про власний престиж і вітала мистецтво, як найкоротший шлях до нього.
В середині 16 століття невеличка Парма стає значним осередком італійського маньєризму поряд з такими значними його центрами, як Рим і Флоренція. Ще в перехідну добу від Високого Відродження до маньєризму в Пармі працював «геніальний провінціал» Антоніо Аллегрі, відоміший як Антоніо да Корреджо (1490?-1534). Він працював над фресками в монастирі Сан Паоло, в церкві Сан Джованні Еванджеліста і над оздобами катедрального собору міста. Стінописи в куполі собору стануть школою для багатьох майстрів майбутнього стилю бароко. Молодшим сучасником Корреджо був і талановитий Парміджаніно (1503–1540). Справи рано померлого Парміджаніно продовжив пармський маньєрист Джироламо Маццола Бедолі, що вже працюватиме по замовам Фарнезе.
В місті важко знайти архітектурні шедеври. Навіть герцогський палац (Палаццо Пілотта) — це не досить вдала перебудова середньовічної споруди.
Але неможливо проігнорувати величний інтер'єр театру Фарнезе, який створив інженер і архітектор Джованні Батіста Алеотті (1546–1636), роботи закінчили у 1618 р. Театр ще не мав окремого приміщення, його облаштували на першому поверсі в палаці Пілотта. Це була колишня зала для проведення лицарських турнірів і зберігання зброї і обладунків. Сам палац був залишками давньої оборонної споруди з дещо хаотичним розплануванням. Тим ефектнішим виглядав інтер'єр нового театру — з використанням аркад, амфітеатру глядацької зали на зразок античних. Зала палацу мала 87 метрів довжини, 32 м завширшки і 22 м заввишки. Враження від театру були настільки значними, що він став зразком для копіювання в різних країнах, серед яких і Білорусь в складі Польщі (Ружанський палац).
- Палаццо Пілотта
- Худ. Чезаре Аретузі. Рануччо Фарнезе, замовник театру.
- Театр Фарнезе, сучасний вигляд після реставрацій, 2008 р.
- Худ. Бернардо Строцці. Портрет К. Монтеверді
Використовуючи власну владу, родина Фарнезе давала замови і уславленому Тиціану, портрети представників якої стануть явищем в італійському мистецтві 16 століття. Все це сприяло накопиченню творів мистецтва в Пармі і римських палацах Фарнезе. Вигідні шлюби пов'яжуть родину Фарнезе з королівським родом Бурбонів. Важливою сторінкою культурного і музейного життя Італії стало вивезення в 1786–1788 рр. в Неаполь з Риму майна Єлизавети Фарнезе, рідної бабці короля Фердинанда IV, незважаючи на протести і протидію папи римського Пія VI. Майно мало також значні мистецькі скарби у вигляді картин роботи відомих художників Італії 16-18 століть і мармурову скульптуру доби античності. Найкраща частина мистецьких скарбів Фарнезе була перевезена у Неаполь, менша — в Парму. На цьому наполягав — Філіп, герцог Пармський.
У роки французької окупації міста Парма вояками Наполеона (1803–1814), герцогство ліквідували і провінцію перетворили на французький департамент, а твори мистецтва грабіжницьки вивезли в Париж. Їх вдалося повернути в місто після ліквідації французької імперії, яку намагався створити Наполеон в Європі. В 19 столітті до музейних збірок додали артефакти з розкопок і дарунки добродіїв. Галерея також демонструє фрески 16 століття, які з міркувань безпеки зняли зі стін церков і собору міста. Значне місце в збірці посіли і портрети представників родини Фарнезе.
Вибрані твори збірки
- , «Мадонна з немовлям»
- Паоло Венеціано, вівтар Портабле, 1324 року
- Чіма да Конельяно, вівтар Монтіні
- Леонардо да Вінчі, дівоча голівка з розпатланим волоссям
- Корреджо, «Мучеництво чотирьох святих»
- Корреджо, « Коронація Діви Марії»
- Парміджаніно, «Портрет невідомої пані»(так звана турецька рабиня)
- Ель Греко, «Христос лікує сліпого»
- Ганс Гольбейн, Портрет Еразма Роттердамського
- , Портрет Алессандро Фарнезе з алегорією
- Бернардо Белотто, низка творів (Ведута)
- Каналетто (Джованні Антоніо Канал)
- Жан-Марк Натьє
Галерея
- , «Мадонна з немовлям»
- Паоло Венеціано, вівтар Портабле, 1324 року
- Чіма да Конельяно. « Богородиця на троні і Архангел Міхаїл та Андрій Першозванний»
- Корреджо, залишки фрески «Мадонна з немовлям»
- Бартоломео Скедоне, «Покладання Христа у гроб»
- Жан-Марк Натьє, Луїза Елізабет Французька
- Бернардо Белотто, Фантазійний краєвид з Колізеєм
- Корреджо, «Оплакування Христа»
- Ель Греко, «Христос лікує сліпого»
- Джузеппе Бальдріггі, Родина герцога Філіпа Пармського
- П'єтро Феррарі, портрет Фердинанда І Пармського
- Доротея Софія Пфальц-Нейбурзька
- Елізабет Віже-Лєбрен, «Донька»
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пармська національна галерея
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parmska nacionalna galereya ital Galleria nazionale di Parma nacionalna galereya v Italiyi v misti Parma Paradni shodi GalereyiIstoriya stvorennyaParma ce golovne misto odnojmennoyi provinciyi Roztashovana na pivnochi Italiyi u zahidnij chastini regionu Emiliya Romanya mizh Apeninami ta Padanskoyu nizovinoyu Cherez misto teche richka Parma sho jmovirno nadala nazvu i poselennyu Parma starodavnye misto z dovgoyu istoriyeyu sho ne divno sered uslavlenih svoyeyu dovgoyu istoriyeyu Milanu Veneciyi Paduyi Hud Tician Papa rimskij Pavlo III z rodini Farneze Nevelichke kolis misto malo burhlivu istoriyu Ale znachennya mista znachno pidvishilosya v 16 stolitti Vladu nad mistom spochatku perehopili Sforca a potim voyaki Franciyi Ale u 1521 poyednani zagoni armij papi rimskogo ta ispanciv pislya tridennoyi blokadi peremagayut francuzke vijsko i zvilnyayut misto vid chuzhozemciv abi zabrati sobi U 1545 papa Pavlo III Alessandro Farneze stvoryuye gercogstvo Parma i peredaye vladu v nomu nezakonno narodzhenomu sinu P yer Luidzhi Farneze Pier Luigi Farnese Rodina Farneze panuvatime v misti i krayi do 1731 roku peretvorivshi Parmu na malenku italijsku stolicyu Zamozhna rodina Farneze pikluvalasya pro vlasnij prestizh i vitala mistectvo yak najkorotshij shlyah do nogo V seredini 16 stolittya nevelichka Parma staye znachnim oseredkom italijskogo manyerizmu poryad z takimi znachnimi jogo centrami yak Rim i Florenciya She v perehidnu dobu vid Visokogo Vidrodzhennya do manyerizmu v Parmi pracyuvav genialnij provincial Antonio Allegri vidomishij yak Antonio da Korredzho 1490 1534 Vin pracyuvav nad freskami v monastiri San Paolo v cerkvi San Dzhovanni Evandzhelista i nad ozdobami katedralnogo soboru mista Stinopisi v kupoli soboru stanut shkoloyu dlya bagatoh majstriv majbutnogo stilyu baroko Molodshim suchasnikom Korredzho buv i talanovitij Parmidzhanino 1503 1540 Spravi rano pomerlogo Parmidzhanino prodovzhiv parmskij manyerist Dzhirolamo Maccola Bedoli sho vzhe pracyuvatime po zamovam Farneze V misti vazhko znajti arhitekturni shedevri Navit gercogskij palac Palacco Pilotta ce ne dosit vdala perebudova serednovichnoyi sporudi Zmini dobudov palacu Pilotta v Parmi za chasom Ale nemozhlivo proignoruvati velichnij inter yer teatru Farneze yakij stvoriv inzhener i arhitektor Dzhovanni Batista Aleotti 1546 1636 roboti zakinchili u 1618 r Teatr she ne mav okremogo primishennya jogo oblashtuvali na pershomu poversi v palaci Pilotta Ce bula kolishnya zala dlya provedennya licarskih turniriv i zberigannya zbroyi i obladunkiv Sam palac buv zalishkami davnoyi oboronnoyi sporudi z desho haotichnim rozplanuvannyam Tim efektnishim viglyadav inter yer novogo teatru z vikoristannyam arkad amfiteatru glyadackoyi zali na zrazok antichnih Zala palacu mala 87 metriv dovzhini 32 m zavshirshki i 22 m zavvishki Vrazhennya vid teatru buli nastilki znachnimi sho vin stav zrazkom dlya kopiyuvannya v riznih krayinah sered yakih i Bilorus v skladi Polshi Ruzhanskij palac Palacco Pilotta Hud Chezare Aretuzi Ranuchcho Farneze zamovnik teatru Teatr Farneze suchasnij viglyad pislya restavracij 2008 r Hud Bernardo Strocci Portret K Monteverdi Vikoristovuyuchi vlasnu vladu rodina Farneze davala zamovi i uslavlenomu Ticianu portreti predstavnikiv yakoyi stanut yavishem v italijskomu mistectvi 16 stolittya Vse ce spriyalo nakopichennyu tvoriv mistectva v Parmi i rimskih palacah Farneze Vigidni shlyubi pov yazhut rodinu Farneze z korolivskim rodom Burboniv Vazhlivoyu storinkoyu kulturnogo i muzejnogo zhittya Italiyi stalo vivezennya v 1786 1788 rr v Neapol z Rimu majna Yelizaveti Farneze ridnoyi babci korolya Ferdinanda IV nezvazhayuchi na protesti i protidiyu papi rimskogo Piya VI Majno malo takozh znachni mistecki skarbi u viglyadi kartin roboti vidomih hudozhnikiv Italiyi 16 18 stolit i marmurovu skulpturu dobi antichnosti Najkrasha chastina misteckih skarbiv Farneze bula perevezena u Neapol mensha v Parmu Na comu napolyagav Filip gercog Parmskij U roki francuzkoyi okupaciyi mista Parma voyakami Napoleona 1803 1814 gercogstvo likviduvali i provinciyu peretvorili na francuzkij departament a tvori mistectva grabizhnicki vivezli v Parizh Yih vdalosya povernuti v misto pislya likvidaciyi francuzkoyi imperiyi yaku namagavsya stvoriti Napoleon v Yevropi V 19 stolitti do muzejnih zbirok dodali artefakti z rozkopok i darunki dobrodiyiv Galereya takozh demonstruye freski 16 stolittya yaki z mirkuvan bezpeki znyali zi stin cerkov i soboru mista Znachne misce v zbirci posili i portreti predstavnikiv rodini Farneze Vibrani tvori zbirkiHud Dzhirolamo Maccola Bedoli Alegorichnij portret gercoga Parmskogo Madonna z nemovlyam Paolo Veneciano vivtar Portable 1324 roku Chima da Konelyano vivtar Montini Leonardo da Vinchi divocha golivka z rozpatlanim volossyam Korredzho Muchenictvo chotiroh svyatih Korredzho Koronaciya Divi Mariyi Parmidzhanino Portret nevidomoyi pani tak zvana turecka rabinya El Greko Hristos likuye slipogo Gans Golbejn Portret Erazma Rotterdamskogo Portret Alessandro Farneze z alegoriyeyu Bernardo Belotto nizka tvoriv Veduta Kanaletto Dzhovanni Antonio Kanal Zhan Mark NatyeGalereyaDzhulio Karminyani Zahid soncya Madonna z nemovlyam Paolo Veneciano vivtar Portable 1324 roku Chima da Konelyano Bogorodicya na troni i Arhangel Mihayil ta Andrij Pershozvannij Korredzho zalishki freski Madonna z nemovlyam Bartolomeo Skedone Pokladannya Hrista u grob Zhan Mark Natye Luyiza Elizabet Francuzka Bernardo Belotto Fantazijnij krayevid z Kolizeyem Korredzho Oplakuvannya Hrista El Greko Hristos likuye slipogo Dzhuzeppe Baldriggi Rodina gercoga Filipa Parmskogo P yetro Ferrari portret Ferdinanda I Parmskogo Doroteya Sofiya Pfalc Nejburzka Elizabet Vizhe Lyebren Donka PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Parmska nacionalna galereyaDiv takozhParmidzhanino Manyerizm Teatr Farneze Parma Klaudio Monteverdi Nacionalnij arheologichnij muzej Neapol Kapodimonte