Антоніо да Корреджо

Антоніо да Корреджо (власне Антоніо Аллегрі да Корреджо; (італ. Antonio Allegri da Correggio або просто Correggio); близько 1489 року, Корреджо, Емілія — близько 5 березня 1534 року, там само) — італійський живописець періоду Високого Відродження.

Антоніо да Корреджо
Correggio
Антоніо да Корреджо
При народженні	Антоніо Аллегрі
Народження	30 серпня 1489 або 1489^[1]^[2] Корреджо, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья^[3]^[4]^[…]
Смерть	4 березня 1534 або 5 березня 1534^[6]^[5]^[1]
	Корреджо, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья^[5]^[1]
Національність	Італія італієць
Країна	^d^[7]
Жанр	історичний живопис^[1], алегорія^[d]^[1], пейзаж^[1], ню^[1], ^d^[1] і ^d^[1]
Діяльність	художник, рисувальник, fresco painter
Напрямок	Відродження^[4]
Покровитель	Вероніка Гамбара
Вчитель	^d і ^d
Твори	Юпітер та Іо (Корреджо), ^d і ^d
Діти	^d^[8]
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, ^d, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен, Національна галерея, Ватиканська пінакотека, Галерея Уффіці, ^d, Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо, ^d, ^d, Національна галерея Ірландії, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей історії мистецтв, Галерея Борґезе, Державні художні зібрання Дрездена, Ермітаж, Епслі-хаус, Брера, Національна галерея, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Музей Каподімонте, Берлінська картинна галерея, Музей мистецтв Філадельфії, ^d, Музей образотворчих мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Пінакотека замку Сфорца, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, ^d, Мистецький музей Лоу, ^d, Державний музей мистецтв, Баварські державні колекції картин, Смітсонівський музей американського мистецтва^[9], Стара пінакотека, Дрезденська картинна галерея, Ліонський музей красних мистецтв, Музей Фабра, ^d, ^d, Музей Вікторії та Альберта, Ашмолеан музей, ^d, ^d, ^d, Королівська академія мистецтв, ^d, ^d, ^d, Інститут сучасного мистецтва (Мідлсбро), ^d, Реннський музей образотворчого мистецтва, ^d, ^d, ^d і ^d^[2]
Корреджо у Вікісховищі

Біографія і творчість

Працював у Пармі та Корреджо (звідки й отримав своє прізвисько), користувався заступництвом графині Корреджо поетеси Вероніки Гамбара, яка рекомендувала його мантуанському герцогові.

Зазнав впливу Андреа Мантеньї, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Доссо Доссі. Сповнені м'якої грації й інтимної чарівності, твори Корреджо відображають поступову втрату героїчних ренесансних ідеалів, творення нових художніх форм і принципів. Для монументального живопису Корреджо характерна грайлива легкість і декоративна витонченість (розписи в монастирі Сан-Паоло в Пармі, між 1517 та 1520 роками). З часом він вдається до пошуків динамічної експресії: у розписах церкви Сан-Джованні Еванджеліста (1520-1523) та Пармського собору (), де складні ракурси й спрямована вгору вихроподібна композиція провіщають просторові ефекти епохи бароко.

Станкові композиції Корреджо, перейняті святковим світським духом, відрізняються м'якістю інтимних образів, ефектністю вишуканих поз і рухів, динамічною асиметрією композиції, світлим, ошатним, примхливо-мінливим колоритом («Мадонна зі святим Франциском», 1514-1515, «Мадонна зі святим Георгієм», 1530-1532 рр.., — обидві в Картинній галереї, Дрездена; , Лувр, Париж). З метою посилення емоційного звучання образів, Корреджо іноді вдається до ефектів контрастного нічного освітлення («Поклоніння пастухів», або «Ніч», близько 1530, Дрезденська картинна галерея).

Твори Корреджо на міфологічні теми («Даная», близько 1526, Галерея Боргезе, Рим; «Викрадення Ганімеда», близько 1530, Художньо-історичний музей , Відень) відзначені витонченим гедонізмом і еротикою, гнучкістю композиційних рішень.

Галерея

• Леда і лебіль, бл. 1532, Берлін
• Юпітер і Антіопа, бл. 1528, Париж, Лувр
• Мадонна з Ісусом та Іоанном Хрестителем, бл. 1516, Мадрид, Прадо

• Портрет юнака, бл. 1525, Париж, Лувр
• Мадонна та св. Ієронім (день), 1527-28, Парма
• Noli me tangere, бл. 1518, Мадрид, Прадо
• Юпітер та Іо (Корреджо), бл. 1531, Музей історії мистецтв, Відень

Література

• Bodmer М., Correggio und die Malerei der Emilia, W., 1942.
• Bianconi P., Tutta la pittura del Correggio, Mil., 1953.
• L'opera completa del Correggio, Mil., 1970.

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1729_III
3. Deutsche Nationalbibliothek Record #11867692X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
4. http://vocab.getty.edu/page/ulan/500006208
5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
6. BeWeB
   d:Track:Q77541206
7. https://www.kulturarv.dk/kid/VisKunstner.do?kunstnerId=1484
8. Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
9. https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=6382

Посилання

• Корреджо [ 6 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Стаття про Корреджо: Catholic Encyclopedia article [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] * Correggio, проект Ґутенберг [ 24 вересня 2009 у Wayback Machine.]
• Роботи Корреджо на сайті www.antoniodacorreggio.org [ 15 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Video — Il Duomo di Parma, «Вознесіння Діви Марії» в Пармському соборі [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Антоніо да Корреджо. Картини [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.] та біографія. [ 23 квітня 2013 у Wayback Machine.]