Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаїті — другий за площею та населенням острів Карибів (Вест-Індії), належить до групи Великих Антильських островів, розташований між островами Куба на заході і Пуерто-Рико на сході. Західну третину острова займає Республіка Гаїті, а східні дві третини — Домініканська Республіка. Площа Гаїті — близько 76,48 тис. км². Населення острова — понад 21 мільйон осіб (2018).
| Гаїті | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. La Española фр. Hispaniola | ||||
 Острів Гаїті з космосу | ||||
| Карта  | ||||
| Фізична карта Гаїті | ||||
| Географія | ||||
| 19° пн. ш. 71° зх. д. / 19° пн. ш. 71° зх. д. | ||||
| Континент | Північна Америка | |||
| Місцерозташування | Кариби | |||
| Акваторія | Атлантичний океан | |||
| Група островів | Великі Антильські острови | |||
| Площа | 76192 км² (22-ге місце) | |||
| Берегова лінія | 3059 км | |||
| Найвища точка | Пік Дуарте, 3087 м (16-те місце) | |||
| Країна | ||||
 Домініканська Республіка  Гаїті | ||||
| Населення | більше 21 мільйона (2018) | |||
  Гаїті Гаїті (Кариби) | ||||
 Гаїті у Вікісховищі | ||||
Етимологія
Через вплив індіанців Таїно, іспанців та французів історично весь острів часто називали Гаїті, Хайті, Санто-Домінґо чи Сен-Домінґу.
Згідно праць іспанських істориків XV-XVI ст. Бартоломе де лас Касаса та Гонсало Фернандеса де Ов'єдо, назва Гаїті походить з нині мертвої мови індіанців Таїно — «Ayiti», тобто «Гірська країна».
Підпорядкувавши в 1492 році цей острів іспанській короні Христофор Колумб назвав його іспанською мовою Еспаньйола (ісп. La Isla Española, або латиною — лат. Insula Hispana), що означало «Іспанський острів».
У 1804 році "Гаїті", як одна з оригінальних назв острова з мови Таїно, була прийнята лідером незалежницького руху Гаїті та першим правителем незалежного Гаїті Жаном-Жаком Дессалінесом як офіційна назва незалежного Сен-Домінґу, на честь попередників-індіанців. Назва «Республіка Іспанська Гаїті» була прийнята як офіційна назва незалежного Санто-Домінґо, держави, що існувала з листопада 1821 року до її анексії Гаїті у лютому 1822 року.
Географія
Острів Гаїті омивається на півночі Атлантичним океаном, на півдні — Карибським морем. Розташований між Кубою на заході (від якої відділений Навітряною протокою) і Пуерто-Рико на сході (від якого відділений протокою Мона).
Береги сильно порізані, здебільшого високі (за винятком південно-східних), оточені рифами; на заході — велика затока Гонав з однойменним островом. В основі Гаїті — вулканічні і осадові породи середнього кайнозою; надра містять золото, срібло, мідь, залізо, кам'яну сіль. Рельєф гірський (звідси і назва); із заходу на схід простяглися чотири гірських хребти, найбільший з яких — Кордильєра-Сентраль (Центральна Кордильєра) з вищою точкою острова і всієї Вест-Індії — горою Пік Дуарте (3087 м.); він, як і випливає з назви, займає центральне положення і тягнеться від північно-західної частини острова до південного узбережжя Домініканської республіки. У південній частині острова, за низовиною долини Сибао, Центральним плато і западиною Кюль-де-Сак, знаходяться хребти От, Сель, Сьєрра-де-Бауроко, що простягнулися вздовж південного берега острова, а також Сьєрра-де-Нейба і Мато. На півночі острова — хребти Північний (продовження Центральної Кордильєри), Кордильєра-Септентріональ (вища точка 1249 м.) і невисока (найбільша висота — 701 м.). У південно-східній частині острова — обширна низовина.
На острові часто стаються землетруси.
Річки повноводні, бурхливі, в основному мають незначну протяжність (найбільші — Артібоніт на заході, Яке-дель-Норте на півночі і Осама на півдні). Багато озер; найбільші — безстічні Енрикільйо і Соматр.
Клімат тропічний пасатний; багато опадів (вологий сезон з червня по грудень; середньорічна норма опадів на навітряних схилах — до 2000 мм, у внутрішніх долинах — 300—1000 мм); в серпні-вересні часті урагани.
Природа
Фауна
На острові мешкає безліч видів птахів, комах і амфібій. Рептилії представлені ящірками і крокодилами. Багато видів сухопутних тварин перебувають під загрозою зникнення. Фауна острова бідна ссавцями (широко представлені лише кажани і гризуни); хижаки відсутні. Тут також багато ендемічних видів, включаючи комах і інших безхребетних, рептилій і ссавців. Найвідомішим ендемічним ссавцем на острові є хутія гаїтянська (Plagiodontia aedium). Серед птахів острова шість ендемічних родів — Calyptophilus, Dulus, Nesoctites, Phaenicophilus, Xenoligea і Microligea. Більше половини фауни екорегіону острова було втрачено через знищення середовища проживання.
Див. також Список ссавців Гаїті та Список ссавців Домініканської Республіки
Флора
На острові чотири екорегіони. Екорегіон вологих лісів Гаїті охоплює приблизно 50 % території острова, переважно низовини на півночі і сході, але місцями простягається до висоти 2100 метрів. Екорегіон сухих лісів займає приблизно 20 % острова, перебуваючи в дощовій тіні гір у південній і західній частині острова і в долині Сібао (центр північної частини острова Гаїті). Екорегіон соснових лісів Гаїті займає 15 % площі острова (гірську частину з висотами більше 850 метрів). Екорегіон затоплених луків і саван на півдні центральної частини острова оточує ланцюг озер і лагун, серед яких найбільш помітними є озера Соматр і Тру-Кайман (Гаїті) і Енрикільйо (Домініканська Республіка).
У вічнозелених тропічних лісах ростуть цінні породи дерев (палісандр, кампешеве дерево, різні пальми та ін); на схилах Кордильєри-Сентраль — хвойно-твердолисті ліси; у внутрішніх районах острова переважають листяні листопадні ліси і чагарники.
Зведення лісів в Гаїті призвело до екологічної кризі — опустелюванню частини гаїтянської території. Причиною різкого скорочення площі лісів стало надмірне і все більш широке використання деревного вугілля як палива для приготування їжі. Деякі ЗМІ стверджують, що в країні збереглося тільки 2 % лісового покриву, але це не було підтверджено дослідженнями.
Недавні поглиблені дослідження супутникових знімків і аналізу навколишнього середовища, що стосуються класифікації лісів, показують, що в Гаїті насправді ліси займають приблизно 30 % території країни; проте це різке скорочення в порівнянні з 60 % 1925 року.
До 2003 року площа лісів Домініканської Республіки зменшилася до 32 % території, але до 2011 року площа збільшився майже до 40 %. Успіх відродження домініканських лісів обумовлений цілою низкою політичних дій уряду Домініканської Республіки і приватних організацій, а також активною освітньою кампанією, яка привела до підвищення обізнаності населення Домініканської Республіки про важливість лісів для їх добробуту та для збереження біорізноманіття на острові.
Клімат
Внаслідок свого гористого рельєфу клімат острова Гаїті демонструє значну мінливість на коротких відстанях і є найбільш різноманітним з усіх Антильських островів.
За винятком літнього сезону на острові переважають північно-східні пасати. Як і на Ямайці і на Кубі, ці вітри віддають свою вологу горам на півночі і створюють виразну дощову тінь на південному узбережжі, де в деяких районах випадає всього 400 міліметрів опадів, тому ці райони мають напівпосушливий клімат. Щорічна кількість опадів менше 600 міліметрів також спостерігається на південному узбережжі північно-західного півострова і в центральній частині району Азуа, на рівнині Кюль-де-Сак. Більш того, в цих регіонах навіть у сезон ураганів з серпня по жовтень випадає мало опадів, і посухи не рідкість, якщо ураганів немає.
На північному узбережжі, навпаки, кількість опадів може досягати максимуму в період з грудня по лютий, хоча дощі йдуть протягом усього року. Річна кількість опадів зазвичай коливається від 1700 до 2000 міліметрів на північній прибережній низовини; ймовірно, на схилах Кордильєри-Септентріональ набагато більша.
Внутрішня частина острова Гаїті, поряд з південно-східним узбережжям навколо Санто-Домінго, зазвичай отримує близько 1400 міліметрів опадів на рік, з виразним сезоном дощів з травня по жовтень. Зазвичай цей сезон має два піки: один в травні, другий — у сезон ураганів. У внутрішніх високогір'ях кількість опадів значно більша, близько 3100 міліметрів на рік, але з тими ж особливостями, які спостерігаються на низовинах.
Як і на інших тропічних островах, коливання температури набагато менш помітні, ніж зміни опадів і залежать тільки від висоти. Низинна частина острова зазвичай дуже спекотна і волога, температура в середньому становить 28° С з високою вологістю в денний час і близько 20° С вночі. На великих висотах температура неухильно падає, тому під час сухого сезону на найвищих піках трапляються приморозки, а максимуми температури не перевищують 18° С.
Історія
Намагаючись відшукати морський шлях через океан до Індії та Азії, 6 грудня 1492 перша експедиція Христофора Колумба висадилася на острові Гаїті. Іспанці дали йому назву Еспаньйола, що означало Іспанський острів. Під час другої подорожі (Колумб зупинявся тут протягом чотирьох подорожей) на острові засновано першу іспанську колонію в Новому Світі в 1493 році. Саме тут жив і інший дослідник Америки Васко Нуньєс де Бальбоа.
Під час першої зустрічі з тубільцями іспанці побачили більше золота, ніж зустрічали раніше на інших карибських островах, і Колумб повірив, що всередині золота буде знайдено набагато більше. Повідомлялось, що загін, направлений на пошуки усередину Еспаньйоли (о. Гаїті), знайшов багаті поклади розсипного золота серед пісків гірського району Кордильєра-Сентраль. Це перше відкриття золотого родовища в Новому Світі сталося в січні 1494 р. Колумб повідомляв також, що перше поселення на Еспаньйолі він заклав «в найкращому для видобутку золота місці».
Держави
Східну частину острова займає Домініканська Республіка, західну — Республіка Гаїті:
| Держава | Населення, осіб (2018) | Площа, км² | Густота населення, осіб/км² |
|---|---|---|---|
| Домініканська Республіка | 10 298 756 | 48 730 | 211 |
| Республіка Гаїті | 10 788 440 | 27 750 | 389 |
Населення
Домініканська Республіка — це іспаномовна країна, яка налічує понад 10 мільйонів осіб. Іспанською говорять всі домініканці. Римський католицизм є офіційною і панівною релігією.
Гаїті — франкомовна країна з населенням понад 10 мільйонів осіб. Французькою мовою переважно говорить освічена та багата меншість, а більшість населення говорить гаїтянською креольською, однією з декількох французьких креольських мов. Римський католицизм сповідує більш ніж половина населення, хоча в деяких випадках в поєднанні з гаїтянської вірою вуду. Ще 25 % населення належать до протестантських церков. Гаїті стала першою Чорною республікою у світі.
Етнічний склад
Етнічний склад домініканського населення становить 73% мулатів, 16% білих і 11% чорних. Нащадки ранніх іспанських поселенців і чорних рабів із Західної Африки складають дві основні расові групи.
Етнічний склад Гаїті, за оцінками, становить 95% чорного населення та 5% білого населення і мулатів.
Останнім часом домініканські та пуерториканські дослідники виявили у поточному домініканському населення наявність генів, що належать до аборигенів Канарських островів (зазвичай їх називають гуанчами). Ці типи генів також були виявлені в Пуерто-Рико.
Економіка
Острів має найбільшу економіку на Великих Антильських островах, однак більша частина економічного потенціалу припадає на Домініканську Республіку, економіка Гаїті значно слабкіша. За даними CIA World Factbook у 2017 році ВВП на душу населення становить 1 800$ на Гаїті і 17 000$ в Домініканській Республіці.
Величезна різниця в рівні економічного розвитку між Гаїті і Домініканською Республікою створює для Домініканської Республіки одну з найсерйозніших проблем міграції в Північній і Південній Америці.
Експортується кава, какао, цукор, тютюн, бавовна, маніок, ваніль, банани, цінні породи дерева, домініканський ром.
Землетрус 2010 року
Землетрус магнітудою 7,0 балів стався 12 січня біля берегів Гаїті. Епіцентр знаходився в 15 кілометрах від міста Порт-о-Пренс. Місто Порт-о-Пренс сильно постраждало, число жертв склало десятки, а за деякими оцінками сотні тисяч людей. Магнітуда першого землетрусу, що стався в десяти кілометрах на захід від міста Каррефур, що неподалік від Порт-о-Пренса, становила 7-7,3. Пізніше в цій же області було зареєстровано ще три повторних землетруси магнітудою 5,5 і вище. Під час землетрусу сильно постраждали багато будівель, у тому числі Президентський палац, а також будівля готелю «Крістоф», у якій була розквартирована місія ООН в Порт-о-Пренсі.
Кількість жертв склала 222 570 осіб. Також 22 лютого на території Гаїті стався ще один землетрус магнітудою близько 4,7 балів в 20 кілометрах від Порт-о-Пренса. Постраждало 3 особи.
Цікавий факт
Гаїті — єдиний острів у світі, на якому розташовані 2 столиці. Однак це спірний момент, оскільки ще є Кіпр, з турецькою і грецькою частиною.
Примітки
- McIntosh, Gregory C (2000). . University of Georgia Press. с. 88. ISBN . Архів оригіналу за 29 травня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
- "Quam protinus Hispanam dixi": Epistola De Insulis Nuper Repertis [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] (Letter to Lord Raphael Sanchez, March 14, 1493).
- Lancer, Jalisco. . allempires.com. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 13 листопада 2018.
- . Flags of the World. Архів оригіналу за 5 травня 2005. Процитовано 24 грудня 2007.
- . World Wildlife Fund (англ.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 4 жовтня 2018.
- O'Connor, M. R., ред. (13 жовтня 2016). . Vice News. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 21 лютого 2019.
- . EnviroSociety. Tarter, Andrew. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 19 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
- Alpert, Leo (1941). The Areal Distribution of Mean Annual Rainfall Over the Island of Hispaniola. Monthly Weather Review. 69 (7): 201. doi:10.1175/1520-0493(1941)069<0201:TADOMA>2.0.CO;2.
- Camberlin, Pierre (2010). (PDF). Climate Research. 41: 157. doi:10.3354/cr00856. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2013. Процитовано 2 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 20 лютого 2019.
- . Encyclopedia of the Nations. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 2 березня 2019.
Посилання
- Hispaniola (ISLAND, WEST INDIES) [ 2 травня 2015 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Гаити / БРЭ [ 21 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Гаїті. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Домініканської Республіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gayiti drugij za plosheyu ta naselennyam ostriv Karibiv Vest Indiyi nalezhit do grupi Velikih Antilskih ostroviv roztashovanij mizh ostrovami Kuba na zahodi i Puerto Riko na shodi Zahidnu tretinu ostrova zajmaye Respublika Gayiti a shidni dvi tretini Dominikanska Respublika Plosha Gayiti blizko 76 48 tis km Naselennya ostrova ponad 21 miljon osib 2018 Gayitiisp La Espanola fr HispaniolaOstriv Gayiti z kosmosuKarta Fizichna karta GayitiFizichna karta GayitiGeografiya19 pn sh 71 zh d 19 pn sh 71 zh d 19 71Kontinent Pivnichna AmerikaMisceroztashuvannya KaribiAkvatoriya Atlantichnij okeanGrupa ostroviv Veliki Antilski ostroviPlosha 76192 km 22 ge misce Beregova liniya 3059 kmNajvisha tochka Pik Duarte 3087 m 16 te misce Krayina Dominikanska Respublika GayitiNaselennya bilshe 21 miljona 2018 GayitiGayiti Karibi Gayiti u VikishovishiEtimologiyaCherez vpliv indianciv Tayino ispanciv ta francuziv istorichno ves ostriv chasto nazivali Gayiti Hajti Santo Domingo chi Sen Domingu Zgidno prac ispanskih istorikiv XV XVI st Bartolome de las Kasasa ta Gonsalo Fernandesa de Ov yedo nazva Gayiti pohodit z nini mertvoyi movi indianciv Tayino Ayiti tobto Girska krayina Pidporyadkuvavshi v 1492 roci cej ostriv ispanskij koroni Hristofor Kolumb nazvav jogo ispanskoyu movoyu Espanjola isp La Isla Espanola abo latinoyu lat Insula Hispana sho oznachalo Ispanskij ostriv U 1804 roci Gayiti yak odna z originalnih nazv ostrova z movi Tayino bula prijnyata liderom nezalezhnickogo ruhu Gayiti ta pershim pravitelem nezalezhnogo Gayiti Zhanom Zhakom Dessalinesom yak oficijna nazva nezalezhnogo Sen Domingu na chest poperednikiv indianciv Nazva Respublika Ispanska Gayiti bula prijnyata yak oficijna nazva nezalezhnogo Santo Domingo derzhavi sho isnuvala z listopada 1821 roku do yiyi aneksiyi Gayiti u lyutomu 1822 roku GeografiyaDokladnishe Geografiya Gayiti Ostriv Gayiti omivayetsya na pivnochi Atlantichnim okeanom na pivdni Karibskim morem Roztashovanij mizh Kuboyu na zahodi vid yakoyi viddilenij Navitryanoyu protokoyu i Puerto Riko na shodi vid yakogo viddilenij protokoyu Mona Beregi silno porizani zdebilshogo visoki za vinyatkom pivdenno shidnih otocheni rifami na zahodi velika zatoka Gonav z odnojmennim ostrovom V osnovi Gayiti vulkanichni i osadovi porodi serednogo kajnozoyu nadra mistyat zoloto sriblo mid zalizo kam yanu sil Relyef girskij zvidsi i nazva iz zahodu na shid prostyaglisya chotiri girskih hrebti najbilshij z yakih Kordilyera Sentral Centralna Kordilyera z vishoyu tochkoyu ostrova i vsiyeyi Vest Indiyi goroyu Pik Duarte 3087 m vin yak i viplivaye z nazvi zajmaye centralne polozhennya i tyagnetsya vid pivnichno zahidnoyi chastini ostrova do pivdennogo uzberezhzhya Dominikanskoyi respubliki U pivdennij chastini ostrova za nizovinoyu dolini Sibao Centralnim plato i zapadinoyu Kyul de Sak znahodyatsya hrebti Ot Sel Syerra de Bauroko sho prostyagnulisya vzdovzh pivdennogo berega ostrova a takozh Syerra de Nejba i Mato Na pivnochi ostrova hrebti Pivnichnij prodovzhennya Centralnoyi Kordilyeri Kordilyera Septentrional visha tochka 1249 m i nevisoka najbilsha visota 701 m U pivdenno shidnij chastini ostrova obshirna nizovina Na ostrovi chasto stayutsya zemletrusi Richki povnovodni burhlivi v osnovnomu mayut neznachnu protyazhnist najbilshi Artibonit na zahodi Yake del Norte na pivnochi i Osama na pivdni Bagato ozer najbilshi bezstichni Enrikiljo i Somatr Klimat tropichnij pasatnij bagato opadiv vologij sezon z chervnya po gruden serednorichna norma opadiv na navitryanih shilah do 2000 mm u vnutrishnih dolinah 300 1000 mm v serpni veresni chasti uragani PrirodaFauna Na ostrovi meshkaye bezlich vidiv ptahiv komah i amfibij Reptiliyi predstavleni yashirkami i krokodilami Bagato vidiv suhoputnih tvarin perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Fauna ostrova bidna ssavcyami shiroko predstavleni lishe kazhani i grizuni hizhaki vidsutni Tut takozh bagato endemichnih vidiv vklyuchayuchi komah i inshih bezhrebetnih reptilij i ssavciv Najvidomishim endemichnim ssavcem na ostrovi ye hutiya gayityanska Plagiodontia aedium Sered ptahiv ostrova shist endemichnih rodiv Calyptophilus Dulus Nesoctites Phaenicophilus Xenoligea i Microligea Bilshe polovini fauni ekoregionu ostrova bulo vtracheno cherez znishennya seredovisha prozhivannya Div takozh Spisok ssavciv Gayiti ta Spisok ssavciv Dominikanskoyi Respubliki Flora Na ostrovi chotiri ekoregioni Ekoregion vologih lisiv Gayiti ohoplyuye priblizno 50 teritoriyi ostrova perevazhno nizovini na pivnochi i shodi ale miscyami prostyagayetsya do visoti 2100 metriv Ekoregion suhih lisiv zajmaye priblizno 20 ostrova perebuvayuchi v doshovij tini gir u pivdennij i zahidnij chastini ostrova i v dolini Sibao centr pivnichnoyi chastini ostrova Gayiti Ekoregion sosnovih lisiv Gayiti zajmaye 15 ploshi ostrova girsku chastinu z visotami bilshe 850 metriv Ekoregion zatoplenih lukiv i savan na pivdni centralnoyi chastini ostrova otochuye lancyug ozer i lagun sered yakih najbilsh pomitnimi ye ozera Somatr i Tru Kajman Gayiti i Enrikiljo Dominikanska Respublika U vichnozelenih tropichnih lisah rostut cinni porodi derev palisandr kampesheve derevo rizni palmi ta in na shilah Kordilyeri Sentral hvojno tverdolisti lisi u vnutrishnih rajonah ostrova perevazhayut listyani listopadni lisi i chagarniki Suputnikovij znimok sho zobrazhuye kordon mizh Gayiti livoruch i Dominikanskoyu Respublikoyu pravoruch Zvedennya lisiv v Gayiti prizvelo do ekologichnoyi krizi opustelyuvannyu chastini gayityanskoyi teritoriyi Prichinoyu rizkogo skorochennya ploshi lisiv stalo nadmirne i vse bilsh shiroke vikoristannya derevnogo vugillya yak paliva dlya prigotuvannya yizhi Deyaki ZMI stverdzhuyut sho v krayini zbereglosya tilki 2 lisovogo pokrivu ale ce ne bulo pidtverdzheno doslidzhennyami Nedavni poglibleni doslidzhennya suputnikovih znimkiv i analizu navkolishnogo seredovisha sho stosuyutsya klasifikaciyi lisiv pokazuyut sho v Gayiti naspravdi lisi zajmayut priblizno 30 teritoriyi krayini prote ce rizke skorochennya v porivnyanni z 60 1925 roku Do 2003 roku plosha lisiv Dominikanskoyi Respubliki zmenshilasya do 32 teritoriyi ale do 2011 roku plosha zbilshivsya majzhe do 40 Uspih vidrodzhennya dominikanskih lisiv obumovlenij ciloyu nizkoyu politichnih dij uryadu Dominikanskoyi Respubliki i privatnih organizacij a takozh aktivnoyu osvitnoyu kampaniyeyu yaka privela do pidvishennya obiznanosti naselennya Dominikanskoyi Respubliki pro vazhlivist lisiv dlya yih dobrobutu ta dlya zberezhennya bioriznomanittya na ostrovi KlimatKordilyera Sentral Dominikanska Respublika Vnaslidok svogo goristogo relyefu klimat ostrova Gayiti demonstruye znachnu minlivist na korotkih vidstanyah i ye najbilsh riznomanitnim z usih Antilskih ostroviv Za vinyatkom litnogo sezonu na ostrovi perevazhayut pivnichno shidni pasati Yak i na Yamajci i na Kubi ci vitri viddayut svoyu vologu goram na pivnochi i stvoryuyut viraznu doshovu tin na pivdennomu uzberezhzhi de v deyakih rajonah vipadaye vsogo 400 milimetriv opadiv tomu ci rajoni mayut napivposushlivij klimat Shorichna kilkist opadiv menshe 600 milimetriv takozh sposterigayetsya na pivdennomu uzberezhzhi pivnichno zahidnogo pivostrova i v centralnij chastini rajonu Azua na rivnini Kyul de Sak Bilsh togo v cih regionah navit u sezon uraganiv z serpnya po zhovten vipadaye malo opadiv i posuhi ne ridkist yaksho uraganiv nemaye Le Ke Pivdennij departament Gayiti Na pivnichnomu uzberezhzhi navpaki kilkist opadiv mozhe dosyagati maksimumu v period z grudnya po lyutij hocha doshi jdut protyagom usogo roku Richna kilkist opadiv zazvichaj kolivayetsya vid 1700 do 2000 milimetriv na pivnichnij priberezhnij nizovini jmovirno na shilah Kordilyeri Septentrional nabagato bilsha Vnutrishnya chastina ostrova Gayiti poryad z pivdenno shidnim uzberezhzhyam navkolo Santo Domingo zazvichaj otrimuye blizko 1400 milimetriv opadiv na rik z viraznim sezonom doshiv z travnya po zhovten Zazvichaj cej sezon maye dva piki odin v travni drugij u sezon uraganiv U vnutrishnih visokogir yah kilkist opadiv znachno bilsha blizko 3100 milimetriv na rik ale z timi zh osoblivostyami yaki sposterigayutsya na nizovinah Yak i na inshih tropichnih ostrovah kolivannya temperaturi nabagato mensh pomitni nizh zmini opadiv i zalezhat tilki vid visoti Nizinna chastina ostrova zazvichaj duzhe spekotna i vologa temperatura v serednomu stanovit 28 S z visokoyu vologistyu v dennij chas i blizko 20 S vnochi Na velikih visotah temperatura neuhilno padaye tomu pid chas suhogo sezonu na najvishih pikah traplyayutsya primorozki a maksimumi temperaturi ne perevishuyut 18 S IstoriyaDokladnishe Istoriya Gayiti ta Istoriya Dominikanskoyi Respubliki Dzhakomo Gastaldi Mapa Espanjoli 1556 Namagayuchis vidshukati morskij shlyah cherez okean do Indiyi ta Aziyi 6 grudnya 1492 persha ekspediciya Hristofora Kolumba visadilasya na ostrovi Gayiti Ispanci dali jomu nazvu Espanjola sho oznachalo Ispanskij ostriv Pid chas drugoyi podorozhi Kolumb zupinyavsya tut protyagom chotiroh podorozhej na ostrovi zasnovano pershu ispansku koloniyu v Novomu Sviti v 1493 roci Same tut zhiv i inshij doslidnik Ameriki Vasko Nunyes de Balboa Pid chas pershoyi zustrichi z tubilcyami ispanci pobachili bilshe zolota nizh zustrichali ranishe na inshih karibskih ostrovah i Kolumb poviriv sho vseredini zolota bude znajdeno nabagato bilshe Povidomlyalos sho zagin napravlenij na poshuki useredinu Espanjoli o Gayiti znajshov bagati pokladi rozsipnogo zolota sered piskiv girskogo rajonu Kordilyera Sentral Ce pershe vidkrittya zolotogo rodovisha v Novomu Sviti stalosya v sichni 1494 r Kolumb povidomlyav takozh sho pershe poselennya na Espanjoli vin zaklav v najkrashomu dlya vidobutku zolota misci DerzhaviShidnu chastinu ostrova zajmaye Dominikanska Respublika zahidnu Respublika Gayiti Derzhava Naselennya osib 2018 Plosha km Gustota naselennya osib km Dominikanska Respublika 10 298 756 48 730 211Respublika Gayiti 10 788 440 27 750 389NaselennyaDokladnishe Naselennya Dominikanskoyi Respubliki ta Naselennya Gayiti Dominikanska Respublika ce ispanomovna krayina yaka nalichuye ponad 10 miljoniv osib Ispanskoyu govoryat vsi dominikanci Rimskij katolicizm ye oficijnoyu i panivnoyu religiyeyu Gayiti frankomovna krayina z naselennyam ponad 10 miljoniv osib Francuzkoyu movoyu perevazhno govorit osvichena ta bagata menshist a bilshist naselennya govorit gayityanskoyu kreolskoyu odniyeyu z dekilkoh francuzkih kreolskih mov Rimskij katolicizm spoviduye bilsh nizh polovina naselennya hocha v deyakih vipadkah v poyednanni z gayityanskoyi viroyu vudu She 25 naselennya nalezhat do protestantskih cerkov Gayiti stala pershoyu Chornoyu respublikoyu u sviti Etnichnij sklad Dokladnishe Dominikanci ta Gayityani Etnichnij sklad dominikanskogo naselennya stanovit 73 mulativ 16 bilih i 11 chornih Nashadki rannih ispanskih poselenciv i chornih rabiv iz Zahidnoyi Afriki skladayut dvi osnovni rasovi grupi Etnichnij sklad Gayiti za ocinkami stanovit 95 chornogo naselennya ta 5 bilogo naselennya i mulativ Ostannim chasom dominikanski ta puertorikanski doslidniki viyavili u potochnomu dominikanskomu naselennya nayavnist geniv sho nalezhat do aborigeniv Kanarskih ostroviv zazvichaj yih nazivayut guanchami Ci tipi geniv takozh buli viyavleni v Puerto Riko EkonomikaDokladnishe Ekonomika Gayiti ta Ekonomika Dominikanskoyi Respubliki Ostriv maye najbilshu ekonomiku na Velikih Antilskih ostrovah odnak bilsha chastina ekonomichnogo potencialu pripadaye na Dominikansku Respubliku ekonomika Gayiti znachno slabkisha Za danimi CIA World Factbook u 2017 roci VVP na dushu naselennya stanovit 1 800 na Gayiti i 17 000 v Dominikanskij Respublici Velichezna riznicya v rivni ekonomichnogo rozvitku mizh Gayiti i Dominikanskoyu Respublikoyu stvoryuye dlya Dominikanskoyi Respubliki odnu z najserjoznishih problem migraciyi v Pivnichnij i Pivdennij Americi Eksportuyetsya kava kakao cukor tyutyun bavovna maniok vanil banani cinni porodi dereva dominikanskij rom Zemletrus 2010 rokuDokladnishe Zemletrus na Gayiti 2010 Zemletrus magnitudoyu 7 0 baliv stavsya 12 sichnya bilya beregiv Gayiti Epicentr znahodivsya v 15 kilometrah vid mista Port o Prens Misto Port o Prens silno postrazhdalo chislo zhertv sklalo desyatki a za deyakimi ocinkami sotni tisyach lyudej Magnituda pershogo zemletrusu sho stavsya v desyati kilometrah na zahid vid mista Karrefur sho nepodalik vid Port o Prensa stanovila 7 7 3 Piznishe v cij zhe oblasti bulo zareyestrovano she tri povtornih zemletrusi magnitudoyu 5 5 i vishe Pid chas zemletrusu silno postrazhdali bagato budivel u tomu chisli Prezidentskij palac a takozh budivlya gotelyu Kristof u yakij bula rozkvartirovana misiya OON v Port o Prensi Kilkist zhertv sklala 222 570 osib Takozh 22 lyutogo na teritoriyi Gayiti stavsya she odin zemletrus magnitudoyu blizko 4 7 baliv v 20 kilometrah vid Port o Prensa Postrazhdalo 3 osobi Cikavij faktGayiti yedinij ostriv u sviti na yakomu roztashovani 2 stolici Odnak ce spirnij moment oskilki she ye Kipr z tureckoyu i greckoyu chastinoyu PrimitkiMcIntosh Gregory C 2000 University of Georgia Press s 88 ISBN 978 0 8203 2157 8 Arhiv originalu za 29 travnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2021 Quam protinus Hispanam dixi Epistola De Insulis Nuper Repertis 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Letter to Lord Raphael Sanchez March 14 1493 Lancer Jalisco allempires com Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 13 listopada 2018 Flags of the World Arhiv originalu za 5 travnya 2005 Procitovano 24 grudnya 2007 World Wildlife Fund angl Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 4 zhovtnya 2018 O Connor M R red 13 zhovtnya 2016 Vice News Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 21 lyutogo 2019 EnviroSociety Tarter Andrew Arhiv originalu za 16 listopada 2017 Procitovano 19 travnya 2016 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 21 lyutogo 2019 Alpert Leo 1941 The Areal Distribution of Mean Annual Rainfall Over the Island of Hispaniola Monthly Weather Review 69 7 201 doi 10 1175 1520 0493 1941 069 lt 0201 TADOMA gt 2 0 CO 2 Camberlin Pierre 2010 PDF Climate Research 41 157 doi 10 3354 cr00856 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 2 bereznya 2019 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2016 Procitovano 20 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2019 Encyclopedia of the Nations Arhiv originalu za 16 travnya 2019 Procitovano 2 bereznya 2019 Arhiv originalu za 16 grudnya 2018 Procitovano 2 bereznya 2019 PosilannyaHispaniola ISLAND WEST INDIES 2 travnya 2015 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Gaiti BRE 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Gayiti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Dominikanskoyi Respubliki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi