Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рудавка (пол. Rudawka) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 212 осіб (2011).
Село  Координати 49°42′20″ пн. ш. 22°26′53″ сх. д. / 49.70555556002777564° пн. ш. 22.44833333002777920° сх. д.Координати: 49°42′20″ пн. ш. 22°26′53″ сх. д. / 49.70555556002777564° пн. ш. 22.44833333002777920° сх. д.
 Рудавка у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на відстані 3 кілометри на північний захід від центру гміни села Бірчі, 25 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 49 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.
Етимологія назви села
Назва села Рудавка і потоку Рудавка походить імовірно від «рудих» болотних глиб в долині потоку — це є болотяні руди заліза.
Історія
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.
Село Рудавка засноване в середині XV століття, коли входило до складу бірчанських маєтків. Як населений пункт село існувало ще перед 1464 роком.
Перша згадка (про інтенсивну господарську діяльність по випасу худоби) сягає 1485 року.
Перепис 1510 показував, що село платило податки з 5 ланів, млина та 100 овець.
У 1517–1521 роках фігурує згадка про providus Ivanus Munkacz scultetus hereditarius de Rudawka.
В XVII столітті село було власністю Станіслава Стадницького (пол. Stanisława Stadnickiego), якого називали «Ланьцутським дияволом» (пол. Diabłem łańcuckim) — в тих часах садиба була місцем перебування розбійників, котрі нападали на сусідні місцевості. Пізніше Рудавка перейшла у власність його сина — Зигмунта Стадницького (пол. Zygmunta Stadnickiego), який запам'ятався тому, що, за місцевими переказами, одного разу в нападі шалу вбив кількадесят мешканців Рудавки (ніби 25) протягом одного дня.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Рудавка відійшло до імперії Габсбургів.
У XVIII-XIX століттях в місцевості існувала гута.
В 1796 році в селі збудовано церкву святого Сави (пол. Cerkiew św. Sawy w Rudawce).
На початку XIX століття село було власністю австрійської родини Шмід (пол. Schmid).
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 1040 жителів, з них 630 українців, 380 поляків, 30 євреїв
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Рудавка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).
В березні 1945 року село Рудавка, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, попри бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно 500 тис. українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, попри текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками. Зокрема 29 листопада 1945 року будинки, з яких були виселені українські родини, спалено підрозділами УПА.
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 114 | 25 | 77 | 12 |
| Жінки | 98 | 23 | 54 | 21 |
| Разом | 212 | 48 | 131 | 33 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудавка (гміна Бірча)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2012.
- Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. – Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 19.
- Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 8 грудня 2012.
- Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 9 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 9 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 9 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 9 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.
- * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела, посилання та література
- Рудавка (пол. Rudawka (3)) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 905. (пол.)
Див. також
- Різня в Бахові
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudavka pol Rudawka selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 212 osib 2011 Selo Rudavka pol Rudawka Koordinati 49 42 20 pn sh 22 26 53 sh d 49 70555556002777564 pn sh 22 44833333002777920 sh d 49 70555556002777564 22 44833333002777920 Koordinati 49 42 20 pn sh 22 26 53 sh d 49 70555556002777564 pn sh 22 44833333002777920 sh d 49 70555556002777564 22 44833333002777920 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPersha zgadka 1485Naselennya 212 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599586GeoNames 760110OSM r6854760 RRudavkaRudavka Polsha RudavkaRudavka Pidkarpatske voyevodstvo Rudavka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rudavka Panorama RudavkiKaplichka v RudavciGeografiyaSelo roztashovane na vidstani 3 kilometri na pivnichnij zahid vid centru gmini sela Birchi 25 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 49 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva Etimologiya nazvi selaNazva sela Rudavka i potoku Rudavka pohodit imovirno vid rudih bolotnih glib v dolini potoku ce ye bolotyani rudi zaliza IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo Rudavka zasnovane v seredini XV stolittya koli vhodilo do skladu birchanskih mayetkiv Yak naselenij punkt selo isnuvalo she pered 1464 rokom Persha zgadka pro intensivnu gospodarsku diyalnist po vipasu hudobi syagaye 1485 roku Perepis 1510 pokazuvav sho selo platilo podatki z 5 laniv mlina ta 100 ovec U 1517 1521 rokah figuruye zgadka pro providus Ivanus Munkacz scultetus hereditarius de Rudawka V XVII stolitti selo bulo vlasnistyu Stanislava Stadnickogo pol Stanislawa Stadnickiego yakogo nazivali Lancutskim diyavolom pol Diablem lancuckim v tih chasah sadiba bula miscem perebuvannya rozbijnikiv kotri napadali na susidni miscevosti Piznishe Rudavka perejshla u vlasnist jogo sina Zigmunta Stadnickogo pol Zygmunta Stadnickiego yakij zapam yatavsya tomu sho za miscevimi perekazami odnogo razu v napadi shalu vbiv kilkadesyat meshkanciv Rudavki nibi 25 protyagom odnogo dnya V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Rudavka vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv U XVIII XIX stolittyah v miscevosti isnuvala guta V 1796 roci v seli zbudovano cerkvu svyatogo Savi pol Cerkiew sw Sawy w Rudawce Dokladnishe Na pochatku XIX stolittya selo bulo vlasnistyu avstrijskoyi rodini Shmid pol Schmid Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Selo vhodilo do gmini Bircha Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 1040 zhiteliv z nih 630 ukrayinciv 380 polyakiv 30 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Rudavka sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku selo Rudavka yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta popri bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno 500 tis ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale popri tekst ugodi v yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami Zokrema 29 listopada 1945 roku budinki z yakih buli viseleni ukrayinski rodini spaleno pidrozdilami UPA Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 114 25 77 12Zhinki 98 23 54 21Razom 212 48 131 331796 185 greko katolikiv 34 rimo katoliki i 15 yudeyiv teritoriya sela 10 48 km 1840 374 greko katoliki 1859 385 greko katolikiv 1879 432 greko katoliki 1899 507 greko katolikiv 1926 539 greko katolikiv 1929 840 meshkanciv 1938 843 greko katolikiPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rudavka gmina Bircha GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 7 listopada 2012 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 19 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 8 grudnya 2012 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 9 listopada 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 9 listopada 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 9 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 9 listopada 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 9 listopada 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Povit PEREMIShL Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaRudavka pol Rudawka 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 905 pol Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniPortal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi