Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крайна пол Krajna село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі Село

Крайна (Підкарпатське воєводство)

Крайна (Підкарпатське воєводство)

Крайна (пол. Krajna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Село
Крайна
пол. Krajna

image

Координати H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Населення 0 осіб 
Часовий пояс , влітку
Автомобільний код RPR (Гміна Бірча)
GeoNames 767702
OSM ↑3012868 ·R (Гміна Бірча)
image
image
Крайна
Крайна (Польща)
image
image
Крайна
Крайна (Підкарпатське воєводство)
image Крайна у Вікісховищі
image
Церква Благовіщення у с. Крайна, гміна Бірча, споруджена у 1882, зруйнована у 1955 р.
image
Крайна-дерева
image
Летовище Крайна
image
Напівзруйнована капличка в селі Крайна

Географія

Село розташоване на відстані 5 кілометрів на південний схід від центру гміни села Бірчі, 22 кілометри на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 56 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село було засноване в 16 столітті як один з останніх населених пунктів так званого Риботицького ключа.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Крайна відійшло до імперії Габсбургів.

Останній власник, Павел Тижковський (пол. Paweł Tyszkowski), на початку 20 століття записав права на село Польській академії знань у Кракові.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. В тому ж таки 1921 році село Крайна налічувало 46 будинків та 279 мешканців, з яких 250 греко-католиків, 14 римо-католиків та 15 юдеїв.

На 1.01.1939 в селі було 330 жителів, з них 305 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 15 євреїв. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Крайна, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

В березні 1945 року Крайна, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Відомо що деякі родини цього села були переселені до с.Богданівка, Підволочиського району, Тернопільської обл., деякі родини було виселено в Челябінську обл. РФ та Казахстан, а саме м.Караганда.

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

Знищені будівлі села Крайна та місце, на якому знаходилась церква, збудована в 1882 році, заростають лісом.

На північний захід від давнього села для потреб Центру Відпочинку Установи Ради Міністрів Польщі в Арламові збудовано (пол. Lotnisko Krajna).

Отець Гамівка Павло

парох села Лімна ( до якого належала парафія с.Крайна ), Бірчанський деканат.Народився 10. 07. 1890 р., рукоположений 1916 р., інстальований 1924 р., одружений.

1916-1919 – сотрудник м. Сянік, Сяніцький деканат.

1919-1924 – адміністратор с. Грозьова, Бірчанський деканат.

1924-(1939) – парох с. Лімна, Бірчанський деканат.

(1939)-1947 – парох с. Лімна, Бірчанський деканат,

– декан Бірчанського деканату,

– перебування в слідчій тюрмі в Перемишлі,

– депортований на західні землі Польщі до Плот, воєв. Щецінське.

1947-1957 – працював рільником на господарстві та книговодом у місцевій молочарні.

1957-1968 – допомагав служити в греко-католицькому обряді о. В. Боровцеві в:

м. Грифіце, воєв. Щецінське,

м. Тшеб'ятів,

с. Кожистно.

У 1947 році навесні арештований польським військом й ув'язнений у слідчій тюрмі в Перемишлі. Після тяжких тортур по якомусь часі звільнений, а точніше, викуплений. Обставини арешту о. П. Гамівки: Син о. Павла, Ярослав Гамівка, займав доволі високий пост в УПА. Був фінансовим референтом в І окрузі ОУН. З тої причини о. Павло відчував постійну загрозу з боку польського війська, тому й робив усе, щоб себе й родину оберегти. Він перебрався за селянина й цілими днями робив сніпки по стодолах для обшивання будинків. Виявлений якимось хлопцем польському війську, був тяжко побитий і ув'язнений у Перемишлі. По кількох місяцях викупила його родина й парафіяни за 40 тис. золотих. Такі практики тоді бували. Після виходу на волю о. Павлові дозволено короткий час служити в покиненій церкві в Тростянці в римо-католицькому обряді для польського війська, яке там таборувало. Незабаром о. П. Гамівку депортували з дружиною й дочкою на західні землі Польщі до м. Плоти, воєводство Щецінське. Там він отримав господарство, на якому працював як рільник. Коли відродилася Греко-Католицька Церква на Щецінщині, допомагав о. В. Боровцеві обслуговувати станиці в Тшеб'ятові, Грифіцах і Кожистнім.о. П. Гамівка аж до своєї смерті переживав велику особисту й родинну трагедію, пов'язану з сином Ярославом. Помер 19 грудня 1968 року в Плотах на Щецінщині. Там і похований.

Населення

Джерела, посилання та література

Примітки

  1. (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 7 листопада 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
  3. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
  5. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  6. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  7. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 12 жовтня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 12 жовтня 2012.
  9. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 12 жовтня 2012.
  10. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 12 жовтня 2012.
  11. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 12 жовтня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.

Див. також


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krajna pol Krajna selo v gmini Bircha Peremishlskogo povitu v Pidkarpatskomu voyevodstvi na pivdennomu shodi Polshi Selo Krajna pol Krajna Koordinati 49 39 29 pn sh 22 30 51 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaNaselennya 0 osib Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 1Avtomobilnij kod RPR Gmina Bircha GeoNames 767702OSM 3012868 R Gmina Bircha KrajnaKrajna Polsha KrajnaKrajna Pidkarpatske voyevodstvo Krajna u VikishovishiCerkva Blagovishennya u s Krajna gmina Bircha sporudzhena u 1882 zrujnovana u 1955 r Krajna derevaLetovishe KrajnaNapivzrujnovana kaplichka v seli KrajnaGeografiyaSelo roztashovane na vidstani 5 kilometriv na pivdennij shid vid centru gmini sela Birchi 22 kilometri na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 56 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo bulo zasnovane v 16 stolitti yak odin z ostannih naselenih punktiv tak zvanogo Ribotickogo klyucha V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Krajna vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv Ostannij vlasnik Pavel Tizhkovskij pol Pawel Tyszkowski na pochatku 20 stolittya zapisav prava na selo Polskij akademiyi znan u Krakovi Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku V tomu zh taki 1921 roci selo Krajna nalichuvalo 46 budinkiv ta 279 meshkanciv z yakih 250 greko katolikiv 14 rimo katolikiv ta 15 yudeyiv Na 1 01 1939 v seli bulo 330 zhiteliv z nih 305 ukrayinciv grekokatolikiv 10 ukrayinciv rimokatolikiv 15 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Bircha Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Krajna sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Krajna yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredani Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Vidomo sho deyaki rodini cogo sela buli pereseleni do s Bogdanivka Pidvolochiskogo rajonu Ternopilskoyi obl deyaki rodini bulo viseleno v Chelyabinsku obl RF ta Kazahstan a same m Karaganda Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Znisheni budivli sela Krajna ta misce na yakomu znahodilas cerkva zbudovana v 1882 roci zarostayut lisom Na pivnichnij zahid vid davnogo sela dlya potreb Centru Vidpochinku Ustanovi Radi Ministriv Polshi v Arlamovi zbudovano pol Lotnisko Krajna Otec Gamivka Pavlo paroh sela Limna do yakogo nalezhala parafiya s Krajna Birchanskij dekanat Narodivsya 10 07 1890 r rukopolozhenij 1916 r instalovanij 1924 r odruzhenij 1916 1919 sotrudnik m Syanik Syanickij dekanat 1919 1924 administrator s Grozova Birchanskij dekanat 1924 1939 paroh s Limna Birchanskij dekanat 1939 1947 paroh s Limna Birchanskij dekanat dekan Birchanskogo dekanatu perebuvannya v slidchij tyurmi v Peremishli deportovanij na zahidni zemli Polshi do Plot voyev Shecinske 1947 1957 pracyuvav rilnikom na gospodarstvi ta knigovodom u miscevij molocharni 1957 1968 dopomagav sluzhiti v greko katolickomu obryadi o V Borovcevi v m Grifice voyev Shecinske m Tsheb yativ s Kozhistno U 1947 roci navesni areshtovanij polskim vijskom j uv yaznenij u slidchij tyurmi v Peremishli Pislya tyazhkih tortur po yakomus chasi zvilnenij a tochnishe vikuplenij Obstavini areshtu o P Gamivki Sin o Pavla Yaroslav Gamivka zajmav dovoli visokij post v UPA Buv finansovim referentom v I okruzi OUN Z toyi prichini o Pavlo vidchuvav postijnu zagrozu z boku polskogo vijska tomu j robiv use shob sebe j rodinu oberegti Vin perebravsya za selyanina j cilimi dnyami robiv snipki po stodolah dlya obshivannya budinkiv Viyavlenij yakimos hlopcem polskomu vijsku buv tyazhko pobitij i uv yaznenij u Peremishli Po kilkoh misyacyah vikupila jogo rodina j parafiyani za 40 tis zolotih Taki praktiki todi buvali Pislya vihodu na volyu o Pavlovi dozvoleno korotkij chas sluzhiti v pokinenij cerkvi v Trostyanci v rimo katolickomu obryadi dlya polskogo vijska yake tam taboruvalo Nezabarom o P Gamivku deportuvali z druzhinoyu j dochkoyu na zahidni zemli Polshi do m Ploti voyevodstvo Shecinske Tam vin otrimav gospodarstvo na yakomu pracyuvav yak rilnik Koli vidrodilasya Greko Katolicka Cerkva na Shecinshini dopomagav o V Borovcevi obslugovuvati stanici v Tsheb yatovi Grificah i Kozhistnim o P Gamivka azh do svoyeyi smerti perezhivav veliku osobistu j rodinnu tragediyu pov yazanu z sinom Yaroslavom Pomer 19 grudnya 1968 roku v Plotah na Shecinshini Tam i pohovanij Naselennya1921 279 meshkanciv z yakih 250 greko katolikiv majzhe 90 14 rimo katolikiv ta 15 yudeyiv po 5 2012 0Dzherela posilannya ta literaturaPrimitki Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 7 listopada 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 12 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 12 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 29 veresnya 2017 Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniPortal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ