Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великий Арктичний заповідник (рос. Большой Арктический заповедник) — природоохоронна територія на півночі Росії у Таймирському районі Красноярського краю. Це найбільший заповідник Росії і всієї Євразії та третій у світі за площею. Був організований постановою Уряду Росії 11 травня 1993 року.
 | |
| 75°30′ пн. ш. 92°36′ сх. д. / 75.500° пн. ш. 92.600° сх. д.Координати: 75°30′ пн. ш. 92°36′ сх. д. / 75.500° пн. ш. 92.600° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Розташування | Росія |
| Найближче місто | Красноярський край Таймирський район |
| Площа | 4 169 222 га |
| Засновано | 11 травня 1993 року |
| Вебсторінка | bigarctic.ru |
  Великий Арктичний заповідник (Росія) | |
 Великий Арктичний заповідник у Вікісховищі | |
Географія
Загальна площа заповідника становить 4 169 222 га. Він охоплює сектор Арктики завдовжки 1 000 км із заходу на схід, а у широтному напрямку — більш ніж на 5° (600 км). Його береги омивають два моря Північного Льодовитого океану: Карське море і море Лаптєвих.
Заповідник складається із 7 ділянок: «Діксонсько-Сибіряковський» (близько 185 тис. га), «Острови Карського моря» (понад 370 тис. га), «П'ясінский» (1100 тис. га), «Затока Міддендорфа» (69 тис. га), «Архіпелаг Норденшельд» (близько 510 тис. га), «Нижня Таймира» (близько 1900 тис. га), «Півострів Челюскін», або «Полярні пустелі» (35 тис. га). Під управлінням заповідника знаходяться заказник федерального значення «Сєвєрозємєльський» (площа 421,7 тис. га, острови Північна Земля) і заказник регіонального значення «Бреховські острови» площею 288,5 тис. га.
Клімат
Основною передумовою формування суворого клімату Таймиро-Північноземельної області є її високоширотне положення, яке обумовлює основні закономірності радіаційного режиму з явищами полярного дня і полярної ночі. В результаті рефракції полярний день в середньому на 16 діб триваліший за полярну ніч. Весь регіон розташовується на північ від полярного кола і тривалість сонячного сяйва і висота сонця над горизонтом протягом року змінюються тут у вельми широких межах.
Тундровий тип клімату відрізняється більш теплим літом. Середня температура липня коливається в межах від 4 до 10-11 градусів. Тут також спостерігається велика хмарність, сильні вітри, висока відносна вологість повітря. Опадів випадає небагато — 200—350 мм на рік, але внаслідок низького випаровування тундра страждає від надмірного зволоження. У материковій частині тундри вітри мають мусонний характер, при цьому вони протягом усього року холодні, влітку дмуть з холодного океану на материк, взимку — з внутрішніх районів охолодженого материка в океан.
У лісотундровому типі клімату середня температура липня зростає до 11-14 градусів. Річна сума опадів (200—400 мм) набагато перевищує випаровування, що визначає надмірне зволоження лісотундрових ландшафтів. Таким чином, за значеннями температур повітря півострів Таймир є одним із найхолодніших районів суші в північній півкулі. Зима повсюдно холодна, літо прохолодне на узбережжі і в горах, але відносно тепле в низинних частинах півострова. На півдні середньорічна температура повітря становить 10,5 градусів, а на північному узбережжі 14,1 градуса.
Рослинний світ
На ділянках заповідника всебічно представлена рослинність, яка характерна для високих широт. Основний тип рослинності тундри — мохи та лишайники, що переносять суворі умови Арктики.
Основна територія заповідника відноситься до підзони арктичних тундр, а найпівнічніші ділянки — до зони полярних пустель.
На ділянках заповідника всебічно представлена рослинність, що характерна для високих широт.
Основний тип рослинності тундри — це лишайники. Вони розфарбовують тундру в різні кольори від яскраво-жовтого до чорного. На північ лишайники значно домінують над вищими рослинами, які за коротке полярне літо не здатні пройти всі стадії свого розвитку від проростання до плодоносіння. Для ряду вищих рослин виявляється неможливим щорічне цвітіння.
У зв'язку з цим тут немає цибулинних рослин, і практично відсутні однорічні. Арктичні рослини низькорослі, їхні гілки розпластані по землі, а коренева система розростається, в основному, в горизонтальному напрямку. З чагарників найбільш яскравим представником є верба полярна. Трав'янисті рослини представлені осокою та різними злаками. Велику роль в рослинності грає дріада, або куріпкова трава, різні види ломикаменів, різноманітні полярні маки, незабудки. Однією з перших зацвітає , яку називають арктичною трояндою.
У зоні полярних пустель немає сформованого ґрунту, але розвинені дуже чіткі структурні утворення на кам'янистому ґрунті — кільця, медальйони, полігони. Арктична пустеля практично позбавлена рослинності: немає чагарників, лишайники і мохи не утворюють суцільного покриву. Загальне покриття рослин вираховується тут кількома відсотками.
З представників вищих рослин в заповіднику відмічено 162 види, які належать до 28 родин. За кількістю видів виділяються злаки (28 видів), капустяні (19 видів), гвоздичні (16), ломикаменеві (15) і осокові (13 видів). Серед мохів виявлено 15 видів печіночників і 74 види листостеблових мохів, всього 89 видів. Виявлено 15 видів грибів — більшість з них пластинчасті. Значно поширені тут лишайники — 70 видів.
Тваринний світ
Із птахів характерними мешканцями тундри є біла сова і куріпка полярна, які не покидають Таймир взимку. Такі птахи як гага, білий і рожевий мартини теж зустрічаються тут практично цілий рік.
У заповіднику взято під охорону місця гніздування і линяння чорних казарок, зустрічаються рідкісні види мартинів: рожевий, вилохвостий, білий. Рожевий мартин — рідкісний, маловивчений вид, ендемік Росії, внесений до . На Таймирі відома лише одна гніздова колонія цих птахів.
Із ссавців численні найменші лемінги. Від кількості лемінгів залежить чисельність хижаків — песця, , поморників. По всій території заповідника зустрічається дикий північний олень. Звичайний вид Великого Арктичного заповідника — білий ведмідь. На островах він зустрічається цілий рік, на материковій частині — в основному взимку, і частіше на крайній півночі. У водах Карського моря зустрічаються моржі, , нерпа і лахтак.]
Туризм
У заповіднику розроблено кілька чудових маршрутів, що мають власні назви: «Таймирський лабіринт», «Хутуда-Біга — річка, багата життям», «Бухта Медуза», «Весна на Хутуда-Біге». Вони включають відвідування стійбища ненців, знайомство з їхньою культурою і побутом, орнітологічні та зоологічні сафарі, рафтинг і навіть дайвінг.
перекладається як «річка, багата життям». Так її назвали корінні жителі Таймиру — нганасани. Мандруючи по річці, можна переконатися, що вони мали рацію: поблизу гирла влітку скупчуються для сезонної линьки багато тисяч гусей, з моря в верхів'я річки до нерестовищ піднімаються арктичні лососі, на берегах видно стада диких оленів.
Примітки
- . Geosfera.info. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.(рос.)
Література
- Бартновский В. «На Севере дальнем» //газета «Наш край». Красноярск — 2001. — № 48.
- Гаврилов А. «Заповедные уголки Хатангской тундры». — Красноярск, 2002. — 60 с.
- Прудников С. «Затерянный мир под Полярной звездой» // Имена и лица. — 2008. — № 5.
- Тушева Л. «Самый большой в мире» //газета «Красноярский рабочий». Красноярск — 1997. — 15 ноября.
Посилання
- (рос.)
- Заповедник «Большой Арктический» [Архівовано 14 лютого 2013 у WebCite](рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij Arktichnij zapovidnik ros Bolshoj Arkticheskij zapovednik prirodoohoronna teritoriya na pivnochi Rosiyi u Tajmirskomu rajoni Krasnoyarskogo krayu Ce najbilshij zapovidnik Rosiyi i vsiyeyi Yevraziyi ta tretij u sviti za plosheyu Buv organizovanij postanovoyu Uryadu Rosiyi 11 travnya 1993 roku Velikij Arktichnij zapovidnik75 30 pn sh 92 36 sh d 75 500 pn sh 92 600 sh d 75 500 92 600 Koordinati 75 30 pn sh 92 36 sh d 75 500 pn sh 92 600 sh d 75 500 92 600Krayina RosiyaRoztashuvannyaRosiyaNajblizhche mistoKrasnoyarskij kraj Tajmirskij rajonPlosha4 169 222 gaZasnovano11 travnya 1993 rokuVebstorinkabigarctic ruVelikij Arktichnij zapovidnik Rosiya Velikij Arktichnij zapovidnik u VikishovishiGeografiyaZagalna plosha zapovidnika stanovit 4 169 222 ga Vin ohoplyuye sektor Arktiki zavdovzhki 1 000 km iz zahodu na shid a u shirotnomu napryamku bilsh nizh na 5 600 km Jogo beregi omivayut dva morya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Karske more i more Laptyevih Zapovidnik skladayetsya iz 7 dilyanok Diksonsko Sibiryakovskij blizko 185 tis ga Ostrovi Karskogo morya ponad 370 tis ga P yasinskij 1100 tis ga Zatoka Middendorfa 69 tis ga Arhipelag Nordensheld blizko 510 tis ga Nizhnya Tajmira blizko 1900 tis ga Pivostriv Chelyuskin abo Polyarni pusteli 35 tis ga Pid upravlinnyam zapovidnika znahodyatsya zakaznik federalnogo znachennya Syevyerozyemyelskij plosha 421 7 tis ga ostrovi Pivnichna Zemlya i zakaznik regionalnogo znachennya Brehovski ostrovi plosheyu 288 5 tis ga KlimatOsnovnoyu peredumovoyu formuvannya suvorogo klimatu Tajmiro Pivnichnozemelnoyi oblasti ye yiyi visokoshirotne polozhennya yake obumovlyuye osnovni zakonomirnosti radiacijnogo rezhimu z yavishami polyarnogo dnya i polyarnoyi nochi V rezultati refrakciyi polyarnij den v serednomu na 16 dib trivalishij za polyarnu nich Ves region roztashovuyetsya na pivnich vid polyarnogo kola i trivalist sonyachnogo syajva i visota soncya nad gorizontom protyagom roku zminyuyutsya tut u velmi shirokih mezhah Tundrovij tip klimatu vidriznyayetsya bilsh teplim litom Serednya temperatura lipnya kolivayetsya v mezhah vid 4 do 10 11 gradusiv Tut takozh sposterigayetsya velika hmarnist silni vitri visoka vidnosna vologist povitrya Opadiv vipadaye nebagato 200 350 mm na rik ale vnaslidok nizkogo viparovuvannya tundra strazhdaye vid nadmirnogo zvolozhennya U materikovij chastini tundri vitri mayut musonnij harakter pri comu voni protyagom usogo roku holodni vlitku dmut z holodnogo okeanu na materik vzimku z vnutrishnih rajoniv oholodzhenogo materika v okean U lisotundrovomu tipi klimatu serednya temperatura lipnya zrostaye do 11 14 gradusiv Richna suma opadiv 200 400 mm nabagato perevishuye viparovuvannya sho viznachaye nadmirne zvolozhennya lisotundrovih landshaftiv Takim chinom za znachennyami temperatur povitrya pivostriv Tajmir ye odnim iz najholodnishih rajoniv sushi v pivnichnij pivkuli Zima povsyudno holodna lito proholodne na uzberezhzhi i v gorah ale vidnosno teple v nizinnih chastinah pivostrova Na pivdni serednorichna temperatura povitrya stanovit 10 5 gradusiv a na pivnichnomu uzberezhzhi 14 1 gradusa Roslinnij svitNa dilyankah zapovidnika vsebichno predstavlena roslinnist yaka harakterna dlya visokih shirot Osnovnij tip roslinnosti tundri mohi ta lishajniki sho perenosyat suvori umovi Arktiki Osnovna teritoriya zapovidnika vidnositsya do pidzoni arktichnih tundr a najpivnichnishi dilyanki do zoni polyarnih pustel Na dilyankah zapovidnika vsebichno predstavlena roslinnist sho harakterna dlya visokih shirot Osnovnij tip roslinnosti tundri ce lishajniki Voni rozfarbovuyut tundru v rizni kolori vid yaskravo zhovtogo do chornogo Na pivnich lishajniki znachno dominuyut nad vishimi roslinami yaki za korotke polyarne lito ne zdatni projti vsi stadiyi svogo rozvitku vid prorostannya do plodonosinnya Dlya ryadu vishih roslin viyavlyayetsya nemozhlivim shorichne cvitinnya U zv yazku z cim tut nemaye cibulinnih roslin i praktichno vidsutni odnorichni Arktichni roslini nizkorosli yihni gilki rozplastani po zemli a koreneva sistema rozrostayetsya v osnovnomu v gorizontalnomu napryamku Z chagarnikiv najbilsh yaskravim predstavnikom ye verba polyarna Trav yanisti roslini predstavleni osokoyu ta riznimi zlakami Veliku rol v roslinnosti graye driada abo kuripkova trava rizni vidi lomikameniv riznomanitni polyarni maki nezabudki Odniyeyu z pershih zacvitaye yaku nazivayut arktichnoyu troyandoyu U zoni polyarnih pustel nemaye sformovanogo gruntu ale rozvineni duzhe chitki strukturni utvorennya na kam yanistomu grunti kilcya medaljoni poligoni Arktichna pustelya praktichno pozbavlena roslinnosti nemaye chagarnikiv lishajniki i mohi ne utvoryuyut sucilnogo pokrivu Zagalne pokrittya roslin virahovuyetsya tut kilkoma vidsotkami Z predstavnikiv vishih roslin v zapovidniku vidmicheno 162 vidi yaki nalezhat do 28 rodin Za kilkistyu vidiv vidilyayutsya zlaki 28 vidiv kapustyani 19 vidiv gvozdichni 16 lomikamenevi 15 i osokovi 13 vidiv Sered mohiv viyavleno 15 vidiv pechinochnikiv i 74 vidi listosteblovih mohiv vsogo 89 vidiv Viyavleno 15 vidiv gribiv bilshist z nih plastinchasti Znachno poshireni tut lishajniki 70 vidiv Tvarinnij svitIz ptahiv harakternimi meshkancyami tundri ye bila sova i kuripka polyarna yaki ne pokidayut Tajmir vzimku Taki ptahi yak gaga bilij i rozhevij martini tezh zustrichayutsya tut praktichno cilij rik Bilij vedmid golovnij hizhak v Arktici U zapovidniku vzyato pid ohoronu miscya gnizduvannya i linyannya chornih kazarok zustrichayutsya ridkisni vidi martiniv rozhevij vilohvostij bilij Rozhevij martin ridkisnij malovivchenij vid endemik Rosiyi vnesenij do Na Tajmiri vidoma lishe odna gnizdova koloniya cih ptahiv Iz ssavciv chislenni najmenshi lemingi Vid kilkosti lemingiv zalezhit chiselnist hizhakiv pescya pomornikiv Po vsij teritoriyi zapovidnika zustrichayetsya dikij pivnichnij olen Zvichajnij vid Velikogo Arktichnogo zapovidnika bilij vedmid Na ostrovah vin zustrichayetsya cilij rik na materikovij chastini v osnovnomu vzimku i chastishe na krajnij pivnochi U vodah Karskogo morya zustrichayutsya morzhi nerpa i lahtak TurizmU zapovidniku rozrobleno kilka chudovih marshrutiv sho mayut vlasni nazvi Tajmirskij labirint Hutuda Biga richka bagata zhittyam Buhta Meduza Vesna na Hutuda Bige Voni vklyuchayut vidviduvannya stijbisha nenciv znajomstvo z yihnoyu kulturoyu i pobutom ornitologichni ta zoologichni safari rafting i navit dajving perekladayetsya yak richka bagata zhittyam Tak yiyi nazvali korinni zhiteli Tajmiru nganasani Mandruyuchi po richci mozhna perekonatisya sho voni mali raciyu poblizu girla vlitku skupchuyutsya dlya sezonnoyi linki bagato tisyach gusej z morya v verhiv ya richki do nerestovish pidnimayutsya arktichni lososi na beregah vidno stada dikih oleniv Primitki Geosfera info Arhiv originalu za 28 sichnya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2016 ros LiteraturaBartnovskij V Na Severe dalnem gazeta Nash kraj Krasnoyarsk 2001 48 Gavrilov A Zapovednye ugolki Hatangskoj tundry Krasnoyarsk 2002 60 s Prudnikov S Zateryannyj mir pod Polyarnoj zvezdoj Imena i lica 2008 5 Tusheva L Samyj bolshoj v mire gazeta Krasnoyarskij rabochij Krasnoyarsk 1997 15 noyabrya Posilannya ros Zapovednik Bolshoj Arkticheskij Arhivovano 14 lyutogo 2013 u WebCite ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi