Василь Попович (язичіє: Василій Поповичъ; угор. Popovics Vazul; Popovics Basilio; Popovics Bazil; 12 вересня 1796, Великі Ком'яти, Австро-Угорщина — 19 жовтня1864, Ужгород, Австро-Угорщина) — руський (український) священник та церковний ієрарх на Закарпатті. Мукачівський греко-католицький єпископ, один з основоположників «Товариства св. Василія Великого», метою якого було зупинити мадяризацію Закарпаття.
Василь Попович | ||
| ||
---|---|---|
21 березня 1837 — 19 жовтня 1864 | ||
Конфесія: | Мукачівська греко-католицька єпархія | |
Деномінація: | Греко-католицька церква | |
Попередник: | Олексій Повчій | |
Наступник: | Степан Панкович | |
Діяльність: | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ | |
Громадянство: | Австро-Угорщина | |
Ім'я при народженні: | Василь Юрійович Попович | |
Народження: | 12 вересня 1796 Великі Ком'яти, Угорське королівство, Австро-Угорщина | |
Смерть: | 19 жовтня 1864 (68 років) Ужгород, Угорське королівство, Австро-Угорщина | |
Священство: | 10 квітня 1820 | |
Єп. хіротонія: | 18 березня 1838 | |
Василь Попович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився Василь Попович 12 вересня 1796 року в селі Великі Ком'яти Уґочанського комітату (нині — Виноградівського району на Закарпатті) в сім'ї місцевого пароха Юрія Поповича і Марії Лендєл (угорською «Поляк»).
Початкову освіту здобув у Великому Каролі, а також Мараморош-Сиготі. Між учнями вирізнявся обдарованістю, працьовитістю і відмінною поведінкою. Закінчив гімназію в Ужгороді, де також став лідером та тримав першість у навчанні. По тому закінчив богословську семінарію в Пешті (1814–1818), де здобув науковий ступінь доктора філософії. У квітні 1820 року рукоположений на греко-католицького священника. Спочатку служив у парафіях Сваляви та Сиготу. У 1822 році переведений до щойно заснованої Пряшівської греко-католицької єпархії, де у 1822–1837 роках став секретарем єпископа, каноніком капітули і священником Пряшівського кафедрального собору. 2 жовтня 1837 року Василя Поповича займеновано єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії, а 18 березня 1838 року — висвячено на єпископа. Своїм святителем В. Попович обрав львівського греко-католицького митрополита Михайла Левицького і свячення відбулися у Львові. По тому надав роботу священникові та будителю Олександру Духновичу.
На посаді єпископа В. Попович успішно займався регулюванням єпархіальних фондів. Він прийняв капітал у 40 тисяч гульденів, а залишив — 200 тисяч. На початку його діяльності в єпархії налічувалося 30 кам'яних церков, а після смерті залишилося 234 кам'яних церков та 222 парафіяльних будинки. За свій рахунок щорічно утримував 12 найбідніших студентів. В 1855 році протягом кількох місяців харчував на своїй кухні по 100–200 голодуючих. Також В. Попович у 1841 р. скликав єпархіяльний синод, де вирішили справу збільшення благодійних фондів для підтримки вдів і сиріт по священниках. Згодом він заснував сиротинець для священничих доньок в Ужгороді, збудував нову учительську семінарію, а в єпархіяльній семінарії звів домашню каплицю (1858 р.), катедральний собор (1857–1858 рр.), відновив єпископську резиденцію (1859 р.) та відстояв право греко-католицького духовенства на «конгруу» — доплату від держави у випадках, коли прибутків парохії не вистачало на прожиття.
Ще семінаристом і молодим священником Василь Попович захоплювався панславістськими ідеями Яна Коллара і його поглядами на взаємини та культурне співробітництво між слов'янськими народами. Ці шукання були притаманні сотням інтелектуалів слов'янських бездержавних народів ХІХ століття, які прагнули зупинити асиміляцію (германізацію та мадяризацію в імперії Габсбургів) і в романтичному баченні слов'янської Російської імперії звертали свої погляди на неї. Спроби національного відродження слов'ян Австрійської імперії угорські владні кола зумисне викривлено тлумачили як «москвофільство» і доносили до віденської влади неправдиві звістки про культурний рух сербів, словаків та українців, намагаючись злякати цим династію Габсбургів і виправдати свої репресії.
В. Попович, незважаючи на перешкоди з боку угорської адміністрації, виборов навчання української мови і релігії в ужгородській, мукачівській та сигітській гімназіях. Чинною мовою в єпископській канцелярії була руська мова, тобто місцевий варіант української, і владика так суворо оберігав цей лад, що відкладав виконувати прохання, написані не по-руськи. Причиною такої турботи про збереження мови були намагання угорців і мадяронів запровадити угорську мову у літургічне життя Мукачівської єпархії замість церковнослов'янської мови і таким чином асимілювати місцеве українське населення. Зокрема, у 1863 р. «мадярські греко-католики» зібралися в Гайдудорозі під проводом поручника Людовика Форкоша і написали меморіал до В. Поповича, домагаючись запровадження угорської літургії.
«Єп. Попович уже давніше був переслідуваний урядовими чинниками за його „народовецьке переконання“. Тому, щоб оминути нові неприємності з боку влади, він переслав цей меморіял до Риму. У міжчасі, дня 11 листопада 1863 о., він гостро заборонив уживання мадярської мови в богослуженнях, без виразного позволення Апостольського Престолу».
Грамотою з 7 грудня 1866 р. Апостольський Престол у Римі «строго заборонив мадярську літургію».
В. Попович підтримував «Церковную газету» Івана Раковського, що протягом двох років видавалася «язичієм» у Будапешті, однак так і не здобула популярності через виразні москвофільські погляди її редактора і російську мову, якою вона виходила.
В. Попович вірив у важливість освіти і сподівався заснувати школу при кожній з парафій єпархії. Вимагав досконалого знання грамоти від усіх дяків та священників, закликав до публікації руськомовних підручників. Єпископська бібліотека за його служіння на Мукачівській катедрі також суттєво поповнилася. Для освіченості свого народу наприкінці життя доклав багато зусиль для заснування «Товариства святого Василія Великого», яке почало активно діяти з 1866 року.
Більшість планів Василя Поповича, зокрема щодо грошового фонду на підтримку освіти, не були реалізовані через спротив угорської адміністрації, яка проводила агресивну політику прости слов'ян після революційних подій в Угорщині 1848–1849 років. Проти Мукачівського єпископа виступав навіть примас Угорщини Іван Сцитовський:
«А це слід особливо підкреслити, бо мадярський примас Іван Сцитовський (+1866 р.) старався всіма силами усунути єп. Поповича з владицтва, але владика не піддався. Тоді до Апостольського нунція у Відні посипались численні доноси й оскарження проти Поповича, мовляв, він через невміле й недбале управління, довів єпархію до жалюгідного занепаду й повної деморалізації духовенства. По смерті Поповича, на основі тих доносів, Папа Пій ІХ задумав доручити єп. Ґаґанцеві перевести апостольську візитацію Мукачівської єпархії. Але мадярські круги на цісарському дворі затривожились. Знаючи про правдиве положення Мукачівської єпархії, вони ніяк не бажали візитації. Тож тодішній канцлер Угорської придворної канцелярії граф І. Майлат, на Мукачівське єпископство піддав кандидатуру мадярського патріота, Стефана Панковича, обіцяючи, що він приверне „повний порядок і дисципліну“ в єпархії. Ось так мадярськими інтриґами Панкович був настановлений Мукачівським єпископом».
В. Попович помер в Ужгороді 19 жовтня (за іншими даними — 9 жовтня) 1864 року. Похований у крипті катедрального собору.
Пам'ять
2011 року в селі Великі Ком'яти було встановлено меморіальну дошку на честь Василя Поповича з наступним текстом:
Попович Василь Юрійович — Мукачівський греко-католицький єпископ, великий патріот русинського народу, один з основоположників Общества св. Василія Великого, організатор розвитку освіти та національного відродження краю.
Цей випадок і подібні йому комеморативні практики є прикладами, коли історичні діячі стають заручниками проявів «неорусинства» в Мукачівській греко-католицькій єпархії, що знайшли свій вираз уже за єпископа Івана Семедія. Останній твердив: «Наше населення не є українцями, вірники в основному є русинами, але є чисельні групи угорців, румунів, словаків». Безпідставність таких тверджень показав, до прикладу, Всеукраїнський перепис населення 2001 р.: українців на Закарпатті 80,5 %, а угорців, 12,1 %. Натомість ні сам єпископ В. Попович, ні його сучасники не протиставляли русинів Закарпаття русинам інших українських земель, зокрема Буковини і Галичини — саме тому він поїхав святитися до Львова. Тим паче В. Попович називав свій народ «руським», а термін «русинський» — пізнішого походження і має значну історію використання угорським режимом адмірала Міклоша Горті (який під час окупації Закарпаття 1939–1944 років забороняв українцям краю називатися українцями, а тільки русинами), а також і сучасного політичного русинства. Останнє штучно протиставляє давній етнонім українців його новому етноніму для «винайдення» окремого народу.
Примітки
- Popovics — Magyar Katolikus Lexikon [ 24 червня 2013 у Wayback Machine.] (угор.)
- Bishop Basilio Popovics — Catholic-Hierarchy [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Єпископ Попович Василь Юрійович — Виноградівська централізована бібліотечна система
- Пекар, Атанасій (1967). Нариси історії Церкви Закарпаття. Т. 1. Рим. с. 202—203.
- Пекар, Атанасій (1997). Нариси історії Церкви Закарпаття (Українська) . Т. 2. Рим, Львів. с. 75. ISBN .
- Пекар, Атанасій (1997). Нариси історії Церкви Закарпаття (Українська) . Т. 2. Рим, Львів. с. 103. ISBN .
- Пекар, Атанасій (1997). Нариси історії Церкви Закарпаття (Українська) . Рим, Львів. с. 55—56, 59, 65—66. ISBN .
- Павло Роберт Маґочій, Іван Поп. Василь Попович // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів / Під ред. П. Р. Маґочія. — Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010. — С. 607—608.
- Пекар, Атанасій (1967). Нариси історії Церкви Закарпаття. Т. 1. Рим. с. 102—103.
- Авґустин Волошин. Спомини [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.] — Ужгород, 1923.
- Пекар, Атанасій (1997). Нариси історії Церкви Закарпаття (Українська) . Т. 2. Рим, Львів. с. 69. ISBN .
- Пекар, Атанасій (1997). Нариси історії Церкви Закарпаття (Українська) . Т. 2. Рим, Львів. с. 113. ISBN .
- Урочистості присвячені владиці В.Поповичу в селі В. Ком'ятах[недоступне посилання з червня 2019] // Новини Закарпаття, 24.09.2011.
- Белей, Любомир (2017). «Русинський сепаратизм»: націєтворення in vitro (Українська) . Київ: Темпора. с. 280. ISBN .
- . 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 31 грудня 2018.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Белей, Любомир (2017). «Русинський сепаратизм»: націєтворення in vitro (Українська) . Київ: Темпора. с. 176—188. ISBN .
Література
- Атанасій Пекар. «Мукачівський єпископ Василь Попович», Analecta Ordinis S. Basilii Magni. Sectio II, Vol. XV, 1-4 (Rome, 1996), pp. 375—395.
- Атанасій Пекар. Нариси історії Церкви Закарпаття, т. 1 (Рим, 1967).
- Атанасій Пекар. Нариси історії Церкви Закарпаття, т. 2 (Рим—Львів 1997).
Посилання
- Біографія Василя Поповича на сайті Мукачівської греко-католицької єпархії [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Попередник Олексій Повчій | Єпископ Мукачівський 21 березня 1837-19 жовтня 1864 | Наступник Степан Панкович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Popovich Vasil Popovich yazichiye Vasilij Popovich ugor Popovics Vazul Popovics Basilio Popovics Bazil 12 veresnya 1796 Veliki Kom yati Avstro Ugorshina 19 zhovtnya1864 Uzhgorod Avstro Ugorshina ruskij ukrayinskij svyashennik ta cerkovnij iyerarh na Zakarpatti Mukachivskij greko katolickij yepiskop odin z osnovopolozhnikiv Tovaristva sv Vasiliya Velikogo metoyu yakogo bulo zupiniti madyarizaciyu Zakarpattya Vasil PopovichYepiskop Mukachivskij21 bereznya 1837 19 zhovtnya 1864Konfesiya Mukachivska greko katolicka yeparhiyaDenominaciya Greko katolicka cerkvaPoperednik Oleksij PovchijNastupnik Stepan Pankovich Diyalnist katolickij svyashennik katolickij diyakon katolickij yepiskopGromadyanstvo Avstro UgorshinaIm ya pri narodzhenni Vasil Yurijovich PopovichNarodzhennya 12 veresnya 1796 1796 09 12 Veliki Kom yati Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaSmert 19 zhovtnya 1864 1864 10 19 68 rokiv Uzhgorod Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaSvyashenstvo 10 kvitnya 1820Yep hirotoniya 18 bereznya 1838 Vasil Popovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya Vasil Popovich 12 veresnya 1796 roku v seli Veliki Kom yati Ugochanskogo komitatu nini Vinogradivskogo rajonu na Zakarpatti v sim yi miscevogo paroha Yuriya Popovicha i Mariyi Lendyel ugorskoyu Polyak Pochatkovu osvitu zdobuv u Velikomu Karoli a takozh Maramorosh Sigoti Mizh uchnyami viriznyavsya obdarovanistyu pracovitistyu i vidminnoyu povedinkoyu Zakinchiv gimnaziyu v Uzhgorodi de takozh stav liderom ta trimav pershist u navchanni Po tomu zakinchiv bogoslovsku seminariyu v Peshti 1814 1818 de zdobuv naukovij stupin doktora filosofiyi U kvitni 1820 roku rukopolozhenij na greko katolickogo svyashennika Spochatku sluzhiv u parafiyah Svalyavi ta Sigotu U 1822 roci perevedenij do shojno zasnovanoyi Pryashivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi de u 1822 1837 rokah stav sekretarem yepiskopa kanonikom kapituli i svyashennikom Pryashivskogo kafedralnogo soboru 2 zhovtnya 1837 roku Vasilya Popovicha zajmenovano yepiskopom Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi a 18 bereznya 1838 roku visvyacheno na yepiskopa Svoyim svyatitelem V Popovich obrav lvivskogo greko katolickogo mitropolita Mihajla Levickogo i svyachennya vidbulisya u Lvovi Po tomu nadav robotu svyashennikovi ta buditelyu Oleksandru Duhnovichu Na posadi yepiskopa V Popovich uspishno zajmavsya regulyuvannyam yeparhialnih fondiv Vin prijnyav kapital u 40 tisyach guldeniv a zalishiv 200 tisyach Na pochatku jogo diyalnosti v yeparhiyi nalichuvalosya 30 kam yanih cerkov a pislya smerti zalishilosya 234 kam yanih cerkov ta 222 parafiyalnih budinki Za svij rahunok shorichno utrimuvav 12 najbidnishih studentiv V 1855 roci protyagom kilkoh misyaciv harchuvav na svoyij kuhni po 100 200 goloduyuchih Takozh V Popovich u 1841 r sklikav yeparhiyalnij sinod de virishili spravu zbilshennya blagodijnih fondiv dlya pidtrimki vdiv i sirit po svyashennikah Zgodom vin zasnuvav sirotinec dlya svyashennichih donok v Uzhgorodi zbuduvav novu uchitelsku seminariyu a v yeparhiyalnij seminariyi zviv domashnyu kaplicyu 1858 r katedralnij sobor 1857 1858 rr vidnoviv yepiskopsku rezidenciyu 1859 r ta vidstoyav pravo greko katolickogo duhovenstva na kongruu doplatu vid derzhavi u vipadkah koli pributkiv parohiyi ne vistachalo na prozhittya She seminaristom i molodim svyashennikom Vasil Popovich zahoplyuvavsya panslavistskimi ideyami Yana Kollara i jogo poglyadami na vzayemini ta kulturne spivrobitnictvo mizh slov yanskimi narodami Ci shukannya buli pritamanni sotnyam intelektualiv slov yanskih bezderzhavnih narodiv HIH stolittya yaki pragnuli zupiniti asimilyaciyu germanizaciyu ta madyarizaciyu v imperiyi Gabsburgiv i v romantichnomu bachenni slov yanskoyi Rosijskoyi imperiyi zvertali svoyi poglyadi na neyi Sprobi nacionalnogo vidrodzhennya slov yan Avstrijskoyi imperiyi ugorski vladni kola zumisne vikrivleno tlumachili yak moskvofilstvo i donosili do videnskoyi vladi nepravdivi zvistki pro kulturnij ruh serbiv slovakiv ta ukrayinciv namagayuchis zlyakati cim dinastiyu Gabsburgiv i vipravdati svoyi represiyi V Popovich nezvazhayuchi na pereshkodi z boku ugorskoyi administraciyi viborov navchannya ukrayinskoyi movi i religiyi v uzhgorodskij mukachivskij ta sigitskij gimnaziyah Chinnoyu movoyu v yepiskopskij kancelyariyi bula ruska mova tobto miscevij variant ukrayinskoyi i vladika tak suvoro oberigav cej lad sho vidkladav vikonuvati prohannya napisani ne po ruski Prichinoyu takoyi turboti pro zberezhennya movi buli namagannya ugorciv i madyaroniv zaprovaditi ugorsku movu u liturgichne zhittya Mukachivskoyi yeparhiyi zamist cerkovnoslov yanskoyi movi i takim chinom asimilyuvati misceve ukrayinske naselennya Zokrema u 1863 r madyarski greko katoliki zibralisya v Gajdudorozi pid provodom poruchnika Lyudovika Forkosha i napisali memorial do V Popovicha domagayuchis zaprovadzhennya ugorskoyi liturgiyi Yep Popovich uzhe davnishe buv peresliduvanij uryadovimi chinnikami za jogo narodovecke perekonannya Tomu shob ominuti novi nepriyemnosti z boku vladi vin pereslav cej memoriyal do Rimu U mizhchasi dnya 11 listopada 1863 o vin gostro zaboroniv uzhivannya madyarskoyi movi v bogosluzhennyah bez viraznogo pozvolennya Apostolskogo Prestolu Gramotoyu z 7 grudnya 1866 r Apostolskij Prestol u Rimi strogo zaboroniv madyarsku liturgiyu V Popovich pidtrimuvav Cerkovnuyu gazetu Ivana Rakovskogo sho protyagom dvoh rokiv vidavalasya yazichiyem u Budapeshti odnak tak i ne zdobula populyarnosti cherez virazni moskvofilski poglyadi yiyi redaktora i rosijsku movu yakoyu vona vihodila V Popovich viriv u vazhlivist osviti i spodivavsya zasnuvati shkolu pri kozhnij z parafij yeparhiyi Vimagav doskonalogo znannya gramoti vid usih dyakiv ta svyashennikiv zaklikav do publikaciyi ruskomovnih pidruchnikiv Yepiskopska biblioteka za jogo sluzhinnya na Mukachivskij katedri takozh suttyevo popovnilasya Dlya osvichenosti svogo narodu naprikinci zhittya doklav bagato zusil dlya zasnuvannya Tovaristva svyatogo Vasiliya Velikogo yake pochalo aktivno diyati z 1866 roku Bilshist planiv Vasilya Popovicha zokrema shodo groshovogo fondu na pidtrimku osviti ne buli realizovani cherez sprotiv ugorskoyi administraciyi yaka provodila agresivnu politiku prosti slov yan pislya revolyucijnih podij v Ugorshini 1848 1849 rokiv Proti Mukachivskogo yepiskopa vistupav navit primas Ugorshini Ivan Scitovskij A ce slid osoblivo pidkresliti bo madyarskij primas Ivan Scitovskij 1866 r staravsya vsima silami usunuti yep Popovicha z vladictva ale vladika ne piddavsya Todi do Apostolskogo nunciya u Vidni posipalis chislenni donosi j oskarzhennya proti Popovicha movlyav vin cherez nevmile j nedbale upravlinnya doviv yeparhiyu do zhalyugidnogo zanepadu j povnoyi demoralizaciyi duhovenstva Po smerti Popovicha na osnovi tih donosiv Papa Pij IH zadumav doruchiti yep Gagancevi perevesti apostolsku vizitaciyu Mukachivskoyi yeparhiyi Ale madyarski krugi na cisarskomu dvori zatrivozhilis Znayuchi pro pravdive polozhennya Mukachivskoyi yeparhiyi voni niyak ne bazhali vizitaciyi Tozh todishnij kancler Ugorskoyi pridvornoyi kancelyariyi graf I Majlat na Mukachivske yepiskopstvo piddav kandidaturu madyarskogo patriota Stefana Pankovicha obicyayuchi sho vin priverne povnij poryadok i disciplinu v yeparhiyi Os tak madyarskimi intrigami Pankovich buv nastanovlenij Mukachivskim yepiskopom V Popovich pomer v Uzhgorodi 19 zhovtnya za inshimi danimi 9 zhovtnya 1864 roku Pohovanij u kripti katedralnogo soboru Pam yat2011 roku v seli Veliki Kom yati bulo vstanovleno memorialnu doshku na chest Vasilya Popovicha z nastupnim tekstom Popovich Vasil Yurijovich Mukachivskij greko katolickij yepiskop velikij patriot rusinskogo narodu odin z osnovopolozhnikiv Obshestva sv Vasiliya Velikogo organizator rozvitku osviti ta nacionalnogo vidrodzhennya krayu Cej vipadok i podibni jomu komemorativni praktiki ye prikladami koli istorichni diyachi stayut zaruchnikami proyaviv neorusinstva v Mukachivskij greko katolickij yeparhiyi sho znajshli svij viraz uzhe za yepiskopa Ivana Semediya Ostannij tverdiv Nashe naselennya ne ye ukrayincyami virniki v osnovnomu ye rusinami ale ye chiselni grupi ugorciv rumuniv slovakiv Bezpidstavnist takih tverdzhen pokazav do prikladu Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 r ukrayinciv na Zakarpatti 80 5 a ugorciv 12 1 Natomist ni sam yepiskop V Popovich ni jogo suchasniki ne protistavlyali rusiniv Zakarpattya rusinam inshih ukrayinskih zemel zokrema Bukovini i Galichini same tomu vin poyihav svyatitisya do Lvova Tim pache V Popovich nazivav svij narod ruskim a termin rusinskij piznishogo pohodzhennya i maye znachnu istoriyu vikoristannya ugorskim rezhimom admirala Miklosha Gorti yakij pid chas okupaciyi Zakarpattya 1939 1944 rokiv zaboronyav ukrayincyam krayu nazivatisya ukrayincyami a tilki rusinami a takozh i suchasnogo politichnogo rusinstva Ostannye shtuchno protistavlyaye davnij etnonim ukrayinciv jogo novomu etnonimu dlya vinajdennya okremogo narodu PrimitkiPopovics Magyar Katolikus Lexikon 24 chervnya 2013 u Wayback Machine ugor Bishop Basilio Popovics Catholic Hierarchy 23 sichnya 2013 u Wayback Machine angl Yepiskop Popovich Vasil Yurijovich Vinogradivska centralizovana bibliotechna sistema Pekar Atanasij 1967 Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya T 1 Rim s 202 203 Pekar Atanasij 1997 Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya Ukrayinska T 2 Rim Lviv s 75 ISBN 966 7086 26 7 Pekar Atanasij 1997 Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya Ukrayinska T 2 Rim Lviv s 103 ISBN 966 7086 26 7 Pekar Atanasij 1997 Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya Ukrayinska Rim Lviv s 55 56 59 65 66 ISBN 966 7086 26 7 Pavlo Robert Magochij Ivan Pop Vasil Popovich Enciklopediya istoriyi ta kulturi karpatskih rusiniv Pid red P R Magochiya Uzhgorod Vidavnictvo V Padyaka 2010 S 607 608 Pekar Atanasij 1967 Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya T 1 Rim s 102 103 Avgustin Voloshin Spomini 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine Uzhgorod 1923 Pekar Atanasij 1997 Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya Ukrayinska T 2 Rim Lviv s 69 ISBN 966 7086 26 7 Pekar Atanasij 1997 Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya Ukrayinska T 2 Rim Lviv s 113 ISBN 966 7086 26 7 Urochistosti prisvyacheni vladici V Popovichu v seli V Kom yatah nedostupne posilannya z chervnya 2019 Novini Zakarpattya 24 09 2011 Belej Lyubomir 2017 Rusinskij separatizm naciyetvorennya in vitro Ukrayinska Kiyiv Tempora s 280 ISBN 978 617 569 327 8 2001 ukrcensus gov ua Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 31 grudnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Belej Lyubomir 2017 Rusinskij separatizm naciyetvorennya in vitro Ukrayinska Kiyiv Tempora s 176 188 ISBN 978 617 569 327 8 LiteraturaAtanasij Pekar Mukachivskij yepiskop Vasil Popovich Analecta Ordinis S Basilii Magni Sectio II Vol XV 1 4 Rome 1996 pp 375 395 Atanasij Pekar Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya t 1 Rim 1967 Atanasij Pekar Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya t 2 Rim Lviv 1997 PosilannyaBiografiya Vasilya Popovicha na sajti Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Poperednik Oleksij Povchij Yepiskop Mukachivskij 21 bereznya 1837 19 zhovtnya 1864 Nastupnik Stepan Pankovich