Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Панкович (також Стефан Панкович; русин. Стефанъ Панковичъ, угор. Pankovics István; 29 жовтня 1820, Веляти, Угорське королівство — 29 серпня 1874, Ужгород, Угорське королівство) — священик та церковний ієрарх у Закарпатті, мадярон, активний провадник мадяризації краю та противник москвофільства.
| Степан Панкович | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 28 грудня 1866 — 29 серпня 1874 | |||
| Інтронізація: | 5 травня 1867 | ||
| Конфесія: | Мукачівська греко-католицька єпархія | ||
| Деномінація: | Греко-католицька церква | ||
| Попередник: | Василь Попович | ||
| Наступник: | Йоан Пастелій | ||
| Діяльність: | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ | ||
| Національність: | русин | ||
| Громадянство: |  Австро-Угорщина | ||
| Народження: | 29 жовтня 1820 Веляти, Требішов, Словаччина | ||
| Смерть: | 29 серпня 1874 (53 роки) Ужгород, Австро-Угорщина | ||
| Священство: | 27 серпня 1851 | ||
| Престол: | Мукачівська єпархія | ||
| Нагороди: | |||
| |||
| | |||
Життєпис
Народився 29 жовтня 1820 року у селі Веляти (нині — округ Требішов, Словаччина).
Після закінчення Ужгородської богословської семінарії та висвячення у 1851 році на греко-католицького священика Степан Панкович жодного дня не виконував священичих обов'язків. Натомість протягом майже 20 років працював домашнім вчителем в різних угорських аристократичних родинах. Попри брак практичного пастирського досвіду, у 1866 році його було призначено єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії, і наступного року це призначення схвалив Ватикан.
Роки правління єпископа Степана Панковича (1867—1874) припали на час посилення урядової політики мадяризації та національної асиміляції немадярських народів Угорського королівства після Австро-угорської угоди 1867 року — і Степан Панкович був переконаним прихильником цієї політики. Навіть пастирські послання до народу Панкович писав угорською мовою. Він взявся «плекати» угорський патріотизм у карпатських русинів, стверджуючи, що якщо вони живуть під правлінням мадярів, то їм також слід стати мадярами:
«Якщо ми живемо тепер під владою мадярів, то ми маємо ставати мадярами, а як прийдуть німці, то станемо німцями»
Степан Панкович був прихильником підпорядкування своєї єпархії угорській церкві, у той час коли єпархіальний синод та місцеві еліти Мукачевого протягом десятиріч клопотали про її автономію. То ж коли у 1771 році папською буллою Климента XIV Мукачівська єпархія врешті вийшла із підпорядкування римо-католицького єпископа в угорському Ягрі (Еґері) та стала підпорядкованою безпосередньо Ватикану, єпископ Панкович активно виявляв свою незгоду. На противагу Румунській та Сербській православним церквам в Угорщині, які зберігали свій автономний статус і рівність з римо-католицькою та протестантськими церквами, єпископ визнав верховенство римо-католицької церкви Угорщини на Будапештському церковному конгресі 1870 року.
За роки його єпископства виділено південну частину Мукачівської єпархії в окремий вікаріят із власною консисторією та богослужбовою угорською мовою, з осередком у містечку Гайдудорг (Гайдудороґ). 1912 року вікаріят перетворено на окрему єпархію (дієцезію), що тепер входить до складу Угорщини. Згодом Гайдудороґ став єдиною угорською епархією візантійського обряду.
У своїх намаганнях поширювати проугорську орієнтацію єпископ виявляв критичне ставлення до єдиної існуючої руської організації — Товариства св. Василія Великого, яке захищало автономний статус Мукачівської єпархії. Йому вдалося позбутися голів-засновників Адольфа Добрянського та Івана Раковського, які були москвофілами, та фактично взяти під свій контроль друкований орган товариства — газету «Свѣтъ». У 1871 році новий редактор почав видавати газету під назвою «Новий свѣтъ», яка також виявилася недостатньо проугорською в очах влади, і Степан Панкович замінив її наступного року (1872 р.) справді лояльною газетою «Карпатъ». Він також домігся переведення журналістів та дописувачів, що залишалися в опозиції угорському урядові, на роботу в інші частини Угорського королівства (Кирило Сабов, Юрій Ігнатков) або змушував назавжди виїхати з країни. Деякі з них емігрували до Російської імперії (Віктор Кимак, Михайло Молчан, Еммануїл Грабар).
Степан Панкович також заборонив семінаристам-русинам навчатися у імперській столиці Відні, натомість посилав їх на навчання до Будапешта та Острогома. Побоюючись, що вони «слов'янізуються» під впливом студентів-слов'ян із інших частин Австро-Угорської імперії, він також заборонив викладання руської мови в гімназіях Закарпаття, і це рішення стало поштовхом для мадяризації дедалі ширших верств греко-католицької русинської церковної інтелігенції.
За свої успіхи в розгромі останніх спроб русинського національного самоусвідомлення Степан Панкович був високо оцінений угорськими урядовими колами: його було нагороджено Великим Хрестом ордена Залізної Корони (1871 р.), надано звання імператорського таємного радника та командора Королівського угорського ордена Святого Стефана (1869 р.).
Помер 29 серпня 1874 року в Ужгороді (нині — Закарпатська область, Україна).
Примітки
- Dr. Constant v. Wurzbach Pankovics, Stephan // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 28. — S. 368.
- Поп І. Панкович Степан // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів / під ред. П. Р. Маґочія. — Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2010. — С. .
- Чубатий М. Українська Католицька Церква — Православна католицька церква в Одесі, 04.05.2008.
- Белей Л. Закарпатський казус // Український тиждень. — 2010. — 12 березня.
- о. Гриньох І. Собор, який для нас не відбувся [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сучасність. — 1967. — № 10 (82). — С. 107—108.
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1874. — S. 74.
- A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 31 березня 2018.
Посилання
- Портрет єпископа Степана Панковича[недоступне посилання з липня 2019]
| Попередник Василь Попович |  | Єпископ Мукачівський 28 грудня 1866—29 серпня 1874 | | Наступник Йоан Пастелій |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Pankovich takozh Stefan Pankovich rusin Stefan Pankovich ugor Pankovics Istvan 29 zhovtnya 1820 Velyati Ugorske korolivstvo 29 serpnya 1874 Uzhgorod Ugorske korolivstvo svyashenik ta cerkovnij iyerarh u Zakarpatti madyaron aktivnij provadnik madyarizaciyi krayu ta protivnik moskvofilstva Stepan PankovichYepiskop Mukachivskij28 grudnya 1866 29 serpnya 1874Intronizaciya 5 travnya 1867Konfesiya Mukachivska greko katolicka yeparhiyaDenominaciya Greko katolicka cerkvaPoperednik Vasil PopovichNastupnik Joan Pastelij Diyalnist katolickij svyashennik katolickij diyakon katolickij yepiskopNacionalnist rusinGromadyanstvo Avstro UgorshinaNarodzhennya 29 zhovtnya 1820 1820 10 29 Velyati Trebishov SlovachchinaSmert 29 serpnya 1874 1874 08 29 53 roki Uzhgorod Avstro UgorshinaSvyashenstvo 27 serpnya 1851Prestol Mukachivska yeparhiyaNagorodi Komandor Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaKavaler 1 klasu ordena Zaliznoyi Koroni Stepan Pankovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 29 zhovtnya 1820 roku u seli Velyati nini okrug Trebishov Slovachchina Pislya zakinchennya Uzhgorodskoyi bogoslovskoyi seminariyi ta visvyachennya u 1851 roci na greko katolickogo svyashenika Stepan Pankovich zhodnogo dnya ne vikonuvav svyashenichih obov yazkiv Natomist protyagom majzhe 20 rokiv pracyuvav domashnim vchitelem v riznih ugorskih aristokratichnih rodinah Popri brak praktichnogo pastirskogo dosvidu u 1866 roci jogo bulo priznacheno yepiskopom Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi i nastupnogo roku ce priznachennya shvaliv Vatikan Roki pravlinnya yepiskopa Stepana Pankovicha 1867 1874 pripali na chas posilennya uryadovoyi politiki madyarizaciyi ta nacionalnoyi asimilyaciyi nemadyarskih narodiv Ugorskogo korolivstva pislya Avstro ugorskoyi ugodi 1867 roku i Stepan Pankovich buv perekonanim prihilnikom ciyeyi politiki Navit pastirski poslannya do narodu Pankovich pisav ugorskoyu movoyu Vin vzyavsya plekati ugorskij patriotizm u karpatskih rusiniv stverdzhuyuchi sho yaksho voni zhivut pid pravlinnyam madyariv to yim takozh slid stati madyarami Yaksho mi zhivemo teper pid vladoyu madyariv to mi mayemo stavati madyarami a yak prijdut nimci to stanemo nimcyami Stepan Pankovich buv prihilnikom pidporyadkuvannya svoyeyi yeparhiyi ugorskij cerkvi u toj chas koli yeparhialnij sinod ta miscevi eliti Mukachevogo protyagom desyatirich klopotali pro yiyi avtonomiyu To zh koli u 1771 roci papskoyu bulloyu Klimenta XIV Mukachivska yeparhiya vreshti vijshla iz pidporyadkuvannya rimo katolickogo yepiskopa v ugorskomu Yagri Egeri ta stala pidporyadkovanoyu bezposeredno Vatikanu yepiskop Pankovich aktivno viyavlyav svoyu nezgodu Na protivagu Rumunskij ta Serbskij pravoslavnim cerkvam v Ugorshini yaki zberigali svij avtonomnij status i rivnist z rimo katolickoyu ta protestantskimi cerkvami yepiskop viznav verhovenstvo rimo katolickoyi cerkvi Ugorshini na Budapeshtskomu cerkovnomu kongresi 1870 roku Za roki jogo yepiskopstva vidileno pivdennu chastinu Mukachivskoyi yeparhiyi v okremij vikariyat iz vlasnoyu konsistoriyeyu ta bogosluzhbovoyu ugorskoyu movoyu z oseredkom u mistechku Gajdudorg Gajdudorog 1912 roku vikariyat peretvoreno na okremu yeparhiyu diyeceziyu sho teper vhodit do skladu Ugorshini Zgodom Gajdudorog stav yedinoyu ugorskoyu eparhiyeyu vizantijskogo obryadu U svoyih namagannyah poshiryuvati prougorsku oriyentaciyu yepiskop viyavlyav kritichne stavlennya do yedinoyi isnuyuchoyi ruskoyi organizaciyi Tovaristva sv Vasiliya Velikogo yake zahishalo avtonomnij status Mukachivskoyi yeparhiyi Jomu vdalosya pozbutisya goliv zasnovnikiv Adolfa Dobryanskogo ta Ivana Rakovskogo yaki buli moskvofilami ta faktichno vzyati pid svij kontrol drukovanij organ tovaristva gazetu Svѣt U 1871 roci novij redaktor pochav vidavati gazetu pid nazvoyu Novij svѣt yaka takozh viyavilasya nedostatno prougorskoyu v ochah vladi i Stepan Pankovich zaminiv yiyi nastupnogo roku 1872 r spravdi loyalnoyu gazetoyu Karpat Vin takozh domigsya perevedennya zhurnalistiv ta dopisuvachiv sho zalishalisya v opoziciyi ugorskomu uryadovi na robotu v inshi chastini Ugorskogo korolivstva Kirilo Sabov Yurij Ignatkov abo zmushuvav nazavzhdi viyihati z krayini Deyaki z nih emigruvali do Rosijskoyi imperiyi Viktor Kimak Mihajlo Molchan Emmanuyil Grabar Stepan Pankovich takozh zaboroniv seminaristam rusinam navchatisya u imperskij stolici Vidni natomist posilav yih na navchannya do Budapeshta ta Ostrogoma Poboyuyuchis sho voni slov yanizuyutsya pid vplivom studentiv slov yan iz inshih chastin Avstro Ugorskoyi imperiyi vin takozh zaboroniv vikladannya ruskoyi movi v gimnaziyah Zakarpattya i ce rishennya stalo poshtovhom dlya madyarizaciyi dedali shirshih verstv greko katolickoyi rusinskoyi cerkovnoyi inteligenciyi Za svoyi uspihi v rozgromi ostannih sprob rusinskogo nacionalnogo samousvidomlennya Stepan Pankovich buv visoko ocinenij ugorskimi uryadovimi kolami jogo bulo nagorodzheno Velikim Hrestom ordena Zaliznoyi Koroni 1871 r nadano zvannya imperatorskogo tayemnogo radnika ta komandora Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana 1869 r Pomer 29 serpnya 1874 roku v Uzhgorodi nini Zakarpatska oblast Ukrayina PrimitkiDr Constant v Wurzbach Pankovics Stephan Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 28 S 368 d Track Q89891059d Track Q665807 Pop I Pankovich Stepan Enciklopediya istoriyi ta kulturi karpatskih rusiniv pid red P R Magochiya Uzhgorod Vidavnictvo V Padyaka 2010 S Chubatij M Ukrayinska Katolicka Cerkva Pravoslavna katolicka cerkva v Odesi 04 05 2008 Belej L Zakarpatskij kazus Ukrayinskij tizhden 2010 12 bereznya o Grinoh I Sobor yakij dlya nas ne vidbuvsya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Suchasnist 1967 10 82 S 107 108 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1874 S 74 A Szent Istvan Rend tagjai archive is 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 31 bereznya 2018 PosilannyaPortret yepiskopa Stepana Pankovicha nedostupne posilannya z lipnya 2019 Poperednik Vasil Popovich Yepiskop Mukachivskij 28 grudnya 1866 29 serpnya 1874 Nastupnik Joan Pastelij