Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Luxembourg Leaks іноді скорочено Lux Leaks або LuxLeaks назва фінансового скандалу висвітленого в листопаді 2014 року в

Luxembourg Leaks

Luxembourg Leaks

Luxembourg Leaks (іноді скорочено Lux Leaks або LuxLeaks) — назва фінансового скандалу, висвітленого в листопаді 2014 року в журналістському розслідуванні, яке провів Міжнародний консорціум журналістських розслідувань. Воно ґрунтується на конфіденційній інформації щодо [en]Люксембургу, прийнятих компанією PricewaterhouseCoopers з 2002 по 2010 рік на користь своїх клієнтів. Результатом цього розслідування стало винесення судового вироку про ухилення від сплати податків понад трьом сотням транснаціональних компаній, розташованих у Люксембурзі.

image
Одна з податкових постанов, підписаних [en], яку розкрили

Оприлюднення інформації LuxLeaks привернуло міжнародну увагу та викликало коментарі про схеми уникнення податків у Люксембурзі та інших країнах. Цей скандал сприяв впровадженню заходів, спрямованих на зменшення податкового демпінгу та врегулювання схем уникнення податків, вигідних для багатонаціональних компаній.

Судові аспекти цієї справи стосуються осіб, яких Люксембурзьке правосуддя звинувачує в участі у розголошенні інформації. Жодній багатонаціональній компанії не висунули звинувачень. Судовий процес LuxLeaks відбувся навесні 2016 року й призвів до засудження двох викривачів. Рішення апеляційного суду, що підтвердило грошові штрафні санкції та зменшило тривалість покарання для Дельтура винесли у березні 2017 року.

Викриття

Дві хвилі викриттів від МКЖР

5 листопада 2014 року Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (МКЖР) у Вашингтоні (округ Колумбія) випустив розслідування LuxLeaks. Вісімдесят журналістів із медіа організацій по всьому світі взяли участь у співперегляді 28 тис. сторінок документів. Усі документи доступні онлайн, у зручній для пошуку базі даних, що класифікована за галузями та корпораціями, опублікованій МКЖР та іншими вебсайтами. Документи розкривають податкові правила між Люксембургом та понад 340 компаніями зі всього світу з метою зниження їх податкових платежів. Luxembourg Leaks дають уявлення про 548 податкових рішень, у період з 2002 по 2010 рік.

9 грудня 2014 року МКЖР відкрив нові назви близько 30 великих компаній, які користуються податковими рішеннями та схемами уникнення податків у Люксембурзі. Цю другу хвилю назвали «LuxLeaks 2» у доповнення до першої хвилі викриття в листопаді, під назвою «LuxLeaks 1».

Викриття LuxLeaks мали всесвітній вплив, оскільки МКЖР співпрацював з багатьма ЗМІ у всьому світі: CNBC (США), CBC (Канада),The Irish Times (Ірландія),Le Monde (Франція),Tagesanzeiger (Швейцарія),Süddeutsche Zeitung (Німеччина),Asahi Shimbun (Японія) та багатьма іншими.

У лютому 2015 року, після публікації розслідування LuxLeaks, МКЖР присудили одну з найвищих нагород Сполучених Штатів у галузі журналістики, Премію Джорджа Полка в категорії Бізнес-репортаж (МКЖР також став спів-володарем двох інших нагород). У червні 2015 року на конкурсі Data Journalism Awards МКЖР також присудили нагороду «Розслідування року» за розслідування LuxLeaks та Swiss Leaks.

Незважаючи на те, що LuxLeaks МКЖР та WikiLeaks схожі за назвою та режимом роботи (як онлайнові міжнародні некомерційні журналістські організації, що публікують конфіденційну або секретну інформацію), між ними не існує жодного відомого зв'язку.

Як висвітлювали люксембурзький податковий режим

image
Компанія KPMG будує нову офісну будівлю для 1600 співробітників у Люксембурзі

Викриття LuxLeaks проливають світло на податковий режим у Люксембурзі, надзвичайно вигідний для багатонаціональних компаній. Іноземні корпорації почали облаштовуватись у Люксембурзі у великій кількості на початку 1990-х років, коли країна перенесла у своє національне законодавство директиву ЄС, що дозволила компаніям сплачувати податки в тій країні, де розташована їх європейська штаб-квартира, а не там, де працюють їх філії.

Великі бухгалтерські фірми («велика четвірка») встановили [en] на користь своїх клієнтів, багатонаціональних компаній, а потім їх затвердила люксембурзька податкова адміністрація. Податкові рішення включають схеми переказу доходів до Люксембургу. Трансфертне ціноутворення є одним з механізмів, що використовується транснаціональними корпораціями для перерозподілу прибутку. Іншим можливим механізмом є внутрішньогрупові кредити: компанія, що знаходиться в країні з високими податками, надає позику під низьку процентну ставку дочірній компанії в Люксембурзі. Процентна ставка відображає кредитний рейтинг групи компаній, наприклад 1 %. Дочірнє підприємство в Люксембурзі, як правило, створюється з метою кредитування грошей під високі процентні ставки, наприклад, 9 %, іншому дочірньому підприємству за межами Люксембургу. Оскільки податковий режим у Люксембурзі призначений для того, щоб бути вигідним для фінансового підрозділу багатонаціональних компаній, прибутки, що отримуються там, оподатковуються за дуже низькими ставками. Такі механізми є ефективними засобами для зниження податкових баз у країнах з високими податковими ставками та для переміщення прибутку до країн, де вони оподатковуються менше (див. також Розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування).

У багатьох випадках присутність компаній у Люксембурзі є лише символічною. Наприклад, 1600 компаній зареєстровано за однією адресою — 5, рю Гійом Кролл — у Люксембурзі.

Законність податкових правил під сумнівом

Законність податкових рішень є сумнівною. Навіть якщо вони існують у багатьох європейських країнах, податкові рішення, як правило, вважаються державною допомогою, що здатна викривити конкуренцію. В останні роки [en]Європейської Комісії розпочав декілька розслідувань.

У жовтні 2015 року Європейська Комісія дійшла висновку, що податкові рішення на користь компаній Fiat Finance and Trade у Люксембурзі та Starbucks у Нідерландах є незаконною державною допомогою. Під час прес-конференції Комісар Європейської Комісії з питань конкуренції Марґрете Вестаґер підтвердила: «Ми використали інформацію з LuxLeaks, як ринкову інформацію […] Викривач також тут відіграє важливу роль.»

Після розкриття LuxLeaks було проведено кілька розслідувань щодо інших багатонаціональних компаній. З грудня 2015 року компанія McDonald's є предметом розслідування, розпочатого Генеральним директором з питань конкуренції Європейської Комісії. Вона розглядає систему ліцензій, оплачених європейськими дочірніми компаніями McDonald's власній філії в Люксембурзі. Понад один мільярд євро податкових збитків, завданих європейським державам, поставлено на карту за період з 2009 по 2013 рік. McDonald's не став чекати висновків розслідувань, і у грудні 2016 року оголосив про перенесення своєї податкової філії з Люксембургу до Сполученого Королівства. Зараз також провадять розслідування, що відкрили проти компаній Amazon у 2014 році та GDF-Suez (нині Engie) у 2016 році за їх податкові схеми у Люксембурзі. ЄС також тримає на своєму радарі компанію Ikea.

11 січня 2016 року Європейська Комісія дійшла висновку, що система пільгових податків, створена в Бельгії 2005 року, є незаконною. Отже, тридцять п'ять великих багатонаціональних компаній, які скористалися цією незаконною податковою системою, повинні будуть відшкодувати дефіцит податку, який оцінюється щонайменше у 700 мільйонів євро. Посилаючись на зміну вектора щодо корпоративного оподаткування в Європі, Комісар ЄС з питань конкуренції Марґрете Вестаґер сказала: «Я думаю, що кожен повинен подякувати і викривачу, і журналістам-слідчим, які вкладають у цю справу багато зусиль».

Вплив LuxLeaks

image
Жан-Клод Юнкер

Після витоку інформації вплив LuxLeaks на громадську думку був надзвичайно високим, оскільки він вивів на перший план суперечливу роль Жана-Клода Юнкера, президента Європейської Комісії, призначеного за кілька днів до витоку. Юнкер був прем'єр-міністром Люксембургу в той час, коли прийняли багато постанов, що уможливлювали ухилення від сплати податків у його країні. Міністр фінансів Люксембургу П'єр Граменна назвав витік «найстрашнішим нападом», що його коли-небудь зазнавала його країна. LuxLeaks створив дискусію про уникнення податків у Люксембурзі та інших країнах.

Наступні дії в Європейському Парламенті

Після скандалу LuxLeaks групи, що виступають проти ЄС у Європейському Парламенті, включаючи Партію незалежності Великої Британії та французький Національний Фронт, висловили вотум недовіри команді Європейської Комісії разом з її президентом Ж.-К. Юнкером. Результатом голосування 27 листопада 2014 року стало відхилення Європарламентом вотуму недовіри, оскільки головні політичні групи підтримали Жана-Клода Юнкера.

12 лютого 2015 року Європейський парламент створив спеціальний комітет з питань податкових рішень у країнах-членах Європейського Союзу. Комітет складається з 45 членів і спочатку в нього було шість місяців, щоб повідомити про свої висновки. Цей спеціальний комітет обрали замість комісії з розслідування, у якої могло б бути значно більше повноважень. Деякі парламентарі розглядали такий вибір як політичну готовність не перешкоджати Жану-Клодові Юнкеру. У контексті своїх розслідувань спеціальна комісія надіслала запити на інформацію до Єврокомісії та держав-членів, організувала брифінги щодо розслідування, провела громадські слухання, а також делегації комітету відвідали кілька країн Європи. Комітет зіткнувся з небажанням багатонаціональних корпорацій давати свідчення. 26 жовтня 2015 року, наприкінці свого мандату, Комітет опублікував звіт з кількома рекомендаціями: подавати звіти по кожній країні щодо транснаціональної діяльності; представити [en] (СКБОК) у Європі; включити Європейську Комісію до автоматичного обміну інформацією щодо податкових постанов; та краще захистити викривачів. Наприкінці листопада 2015 року Європейський Парламент схвалив цей звіт на пленарному засіданні.

До червня 2016 року спеціальний комітет Європейського Парламенту відновили. Повторна активація комітету відбулася після розкриття у пресі документів, які продемонстрували, що деякі країни Європейської комісії понад десять років перешкоджають будь-якій реформі тих систем, які дозволяють агресивно уникати податків. Новий спеціальний комітет включає тих самих членів, що й попередній. Його метою є наслідування та поглиблення попередніх розслідувань щодо податкових постанов та податкової політики в країнах-членах Європейського Союзу.

Наступні дії в Європейській Комісії

Першим кроком на рівні Європейської Комісії був Пакет податкової прозорості, який представив комісар П'єр Московісі 18 березня 2015 року. Головним чином він полягав у створенні системи автоматичного обміну інформацією про [en] між податковими адміністраціями держав-членів. Неурядові організації (НУО) та члени Європейського Парламенту вважають ці заходи недостатніми, оскільки публічного оприлюднення рішень не очікують. У технічному документі, що супроводжує Пакет прозорості податків, LuxLeaks вважається головним мотивом рішення Комісії запобігати уникненню корпоративного податку. Ось чому деякі політики-антифедералісти побоюються, що Європейська Комісія використає LuxLeaks для просування стандартизації оподаткування.

У жовтні 2015 року європейські міністри фінансів дали оцінку даній системі автоматичного обміну інформацією про податкові правила між адміністраціями держав-членів, залишивши, втім, Європейську Комісію та громадськість взагалі поза цим інформаційним обміном. Автоматичний обмін інформацією щодо попереднього податкового рішення між податковими адміністраціями держав-членів набуває чинності з 1 січня 2017 року.

17 червня 2015 року Європейська Комісія здійснила другий крок і представила «План дій для чесного та ефективного корпоративного оподаткування в ЄС». Презентуючи план дій, Комісар П'єр Московісі сказав: «Корпоративне оподаткування в ЄС потребує радикальної реформи [і] кожен повинен платити свою справедливу частку». План дій щодо справедливого оподаткування пропонує відновити [en], через чотири роки після попередньої спроби презентувати його опозиції держав-членів. Він також пропонує кілька заходів для досягнення ефективного оподаткування компаній у країнах, де отримуються прибутки. Комісія також опублікувала список 30 найбільших податкових гаваней серед країн, що не є членами ЄС. НУО висловили сумніви в тому, що цей план дій зможе успішно ліквідувати підміну прибутку багатонаціональних компаній, і підкреслили відсутність бажання швидких дій щодо цього.

27 січня 2016 року Європейська Комісія оприлюднила новий План дій, включаючи заходи проти ухилення від податків, такі як автоматичний обмін ключовою інформацією, пов'язаною з діяльністю багатонаціональних компаній. Однак для того, щоб його прийняти, цей план повинні одностайно затвердити держави-члени Європейського Союзу. Новий план дій вже оцінили НУО-експерти з податкового права, як надто слабкий засіб протидії ухилянню від сплати податків.

12 квітня 2016 року Європейська Комісія представила новий план вирішення проблеми ухилення від корпоративного податку. Дослідження Європейського Парламенту свідчить, що країни ЄС втрачають від 50 до 70 млрд євро податкових надходжень щороку через ухилення від сплати податку на прибуток підприємств.

У червні 2016 року країни-члени ЄС домовилися про боротьбу з основними інструментами оптимізації податків, що використовуються компаніями в Європі. Проте домовленість можна досягнути лише за умови включення пільг та збільшення термінів впровадження, які, як очікується, послаблять наслідки цієї угоди.

У жовтні 2016 року Європейська Комісія запропонувала створити [en] для компаній, що працюють в ЄС.

Наступні кроки у G-20

Заходи щодо боротьби з мінімізацією податків обговорювалися лідерами, що взяли участь у саміті G-20 у Брисбені 2014 року, та включені до заключного комюніке лідерів країн Великої двадцятки: «Ми вживаємо заходів для забезпечення справедливості міжнародної податкової системи та забезпечення бази доходів країн. Прибуток повинен оподатковуватися там, де здійснюється економічна діяльність, яка отримує прибуток, і де вартість створюється.»

У листопаді 2015 року саміт G-20 в Анталії ухвалив план дій, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на початку жовтня.План розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування включає список з 15 заходів. НУО побоюються, що цього плану не буде достатньо для припинення уникнення податків багатонаціональними компаніями.

Наступні кроки у Люксембурзі

Викриття LuxLeaks підкреслюють той факт, що податкові постанови є апріорі законними, але таємними відповідно до закону Люксембургу. Численні країни-члени Європи підписують податкові рішення (22 з 28 держав), але європейська статистика показує, що станом на 2014 рік Люксембург є тією європейською країною, яка має найбільшу кількість таких «милих податкових угод». Після розкриття LuxLeaks, у Люксембурзі продовжували домовлятись про податкові правила. Люксембурзька податкова адміністрація зазначила, що 2014 року було підписано 715 нових податкових рішень, а 2015 року — 726. Зміст цих постанов залишається таємницею: не відомі ні назви компаній, які отримують вигоду, ні отримані податкові ставки.

У травні 2016 року в деяких статтях у пресі повідомлялось про те, що Люксембург почав пропонувати багатонаціональним корпораціям деякі усні податкові рішення замість письмових, щоб вони залишались у таємниці. Люксембург спростував цю інформацію.

У грудні 2016 року уряд Люксембургу продемонстрував добру волю і змінив свої правила оподаткування для компаній, що ускладнює транснаціональним корпораціям можливість уникати сплати податків через міжнародну структуру. Проте, в січні 2017 року Ґардіан опублікував викриття, які показують, що Люксембург продовжує перешкоджати проведенню податкових реформ у Брюсселі, як це було у тому випадку, коли Жан-Клод Юнкер був прем'єр-міністром великого князівства.

У Люксембурзі викриття LuxLeaks часто розглядають як національну травму через стигматизацію країни, яка сприймають за кордоном як таку, що «прив'язана до банківської таємниці». Після LuxLeaks уряд Люксембургу розпочав політику [en], щоб поліпшити імідж країни. Проте, через судовий процес над інформаторами та журналістами, які взяли участь у витоку інформації, Люксембург і далі сприймали як податковий та юридичний притулок.

Наступні дії у Великій Британії

У грудні 2014 року британський парламентський [en] провів інтерв'ю з Кевіном Ніколсоном (керівником відділу оподаткування компанії PwC UK) вдруге за два роки. [en], голова комітету, звинуватила Ніколсона в тому, що він збрехав під час першого слухання перед LuxLeaks. Вона сказала: «Мені дуже важко повірити, що це щось інше, аніж схеми масового ринкового уникнення податків», та "Я думаю, що є три способи, як ви збрехали, і думаю, що ви торгуєте уникненням податків у промисловому масштабі. " Ніколсон заперечував, що компанія PwC масово торгує схемами уникнення податків.

6 лютого 2015 року Комітет громадських рахунків опублікував звіт під назвою «Ухилення від сплати податків: роль великих бухгалтерських фірм». Коментуючи доповідь, голова комітету Маргарет Годж сказала, що діяльність компанії PwC є «ні чим іншим, як сприянням уникненню податків у промисловому масштабі». Під час розслідування комітет заслухав британську філію компанії PwC та великі компанії, які скористалися податковими рішеннями.

У березні 2015 року уряд Сполученого Королівства оголосив про запровадження [en] для усунення фірм, що створюють схеми уникнення податків.

Викривачі LuxLeaks та суд над ними

За даними (МКЖР), файли, що використовуються для викриття LuxLeaks, походять від співробітників або колишніх співробітників люксембурзьких дочірніх компаній міжнародних бухгалтерських фірм: PwC, EY, Deloitte і KPMG («Велика четвірка»).

У період з грудня 2014 року по квітень 2015 року в Люксембурзі трьом особам висунули обвинувачення у зв'язку з викриттями LuxLeaks. Жодній багатонаціональній корпорації не висунули ніяких звинувачень у жодній країні або на міжнародному рівні, оскільки [en] і досі є законними.

Антуан Дельтур, головне джерело витоку інформації

image
Антуан Дельтур (2015)

12 грудня 2014 року прокуратура Люксембургу заявила, що суддя-слідчий звинуватив когось у крадіжці, розголошенні конфіденційної інформації та комерційної таємниці, відмиванні коштів та шахрайстві після скарги, поданої компанією PwC проти колишнього співробітника у 2012 році. 14 грудня 2014 року Антуан Дельтур — 28-річний француз — виявив себе і сказав, що його мотивація є суспільно корисною, а не фінансовою. Він заявив, що файли, які він копіював, не були захищені і що він не зламав жодної системи. Він сказав, що не має контакту з МКЖР, який розкрив документи LuxLeaks, і не намагався приховати те, що робив. Він скопіював файли, тому що вважав, що «цей тип даних може документувати практику податкових постанов, яка була невідома широко, особливо якщо говорити про масштаби».

Підтримка молодого французького викривача поступово зростала. 23 грудня 2014 року понад 70 політиків, науковців, керівників профспілок та лідерів благодійних організацій у всьому світі підписали у Ґардіан відкритий лист проти рішення Люксембургу переслідувати Антуана Дельтура. 10 березня 2015 року французька газета Libération опублікувала статтю у редакторській колонці, підписану багатьма французькими та міжнародними підписантами, включаючи Едварда Сноудена, Томаса Пікетті та Єву Джолі. Комітет з підтримки Антуана Дельтура створив публічну петицію, яка зібрала понад 212 тисяч підписів у листопаді 2016 року.

3 червня 2015 року Антуана Дельтура нагородили Премією європейських громадян Європейського Парламенту, яку щорічно присуджують європейцям за сприяння європейському громадянству та взаємному культурному порозумінню. 10 вересня 2015 року Антуана Дельтура, разом з двома іншими інформаторами, Стефані Гібо та Едвардом Сноуденом, номінували на премію Сахарова 2015 року за свободу думки. У грудні 2015 року Антуана Дельтура визнали «Людиною року 2015» від професійного журналу Такс Ноутс Інтернешнл за впливову роль, яку він зіграв у формуванні нового міжнародного податкового права.

Інші джерела витоків інформації

Нові назви компаній, які користувалися податковими постановами, викрили в грудні 2014 року («LuxLeaks 2»). Ці назви показують, що інші витоки інформації йшли з компанії PwC, а також інших бухгалтерських фірм, розташованих у Люксембурзі.

23 січня 2015 року Рафаелю Але, іншому колишньому працівнику компанії PricewaterhouseCoopers, висунули подібні до Антуана Дельтура звинувачення, після витоку 16 податкових декларацій американських компаній. Цього працівника звільнили через витік інформації. Його особистість зберігалася в таємниці до початку судового розгляду, оскільки Але підписав секретну угоду з компанією PwC, що змусила його мовчати.

23 квітня 2015 року журналіста Едуарда Перрена звинуватили в Люксембурзі за співавторство або співучасть у злочинах, скоєних колишнім співробітником компанії PwC, якому висунули звинувачення 23 січня. Журналістські організації розглядають це рішення суду як замах на свободу преси.

Судове засідання щодо LuxLeaks

image
Антуан Дельтур і його адвокати Філіпп Пеннінґ (у центрі) та [en] (праворуч) у Кримінальному суді Люксембургу.

Після скарги компанії Прайз Вотергауз Куперз, судовий процес над тими трьома особами, що взяли участь у розкритті таємних податкових угод, провели в Кримінальному суді Люксембургу з 26 квітня по 11 травня 2016 року, за вісім слухань по пів-дня, замість п'яти запланованих.

Прокурор та адвокати позивача (PricewaterhouseCoopers) нагололосили, що розкриття секретних документів є правопорушенням. На думку адвокатів колишніх співробітників аудиторської фірми, Антуан Дельтур і Рафаель Але діяли лише з тією мотивацією, щоб захистити загальні інтереси. Під час їхніх слухань Антуан Дельтур і Рафаель Але наголосили на своїй ролі викривачів, які розкривають агресивні практики оптимізації оподаткування багатонаціональних компаній, що є аморальними і надзвичайно шкідливими для загального добра. Адвокати журналіста Едуарда Перрена стверджували, що він діяв тільки професійно і не сприяв витокам інформації.

Наприкінці судового розгляду прокурор вимагав 18-місячного тюремного ув'язнення для двох викривачів (можливо, повністю умовне покарання), а також накласти штрафи на них та на журналіста (суму не вказано). Адвокати PricewaterhouseCoopers просили обвинувачувальний вирок та 1000 євро відшкодування збитків. Усі захисники заявили про невинність своїх клієнтів, опираючись на свободу вираження, як її тлумачить Європейський суд з прав людини. Вердикт винесли 29 червня 2016 року. Антуана Дельтура засудили до 12-місячного тюремного ув'язнення і штрафу в розмірі 1500 євро. Рафаеля Але засудили до тимчасового позбавлення волі на 9 місяців і штрафу в розмірі 1000 євро. Едуарда Перрена, журналіста, який першим оприлюднив викриття, виправдали.

У засобах масової інформації широко висвітлювали суд LuxLeaks, оскільки він символізував сучасні труднощі, з якими стикаються викривачі, та їх недостатній захист у Європі. 2016 року ЄС прийняв нові правила щодо комерційної таємниці компаній; тим часом проект директиви про загальний захист викривачів не просунувся вперед. Суд також порушив питання про легітимність податкових практик, розкритих справою Luxleaks. Зіткнувшись з несправедливістю судового розгляду, підсудні здобули багато прихильників під час судового розгляду, а також вони були перед приміщенням та всередині Люксембурзького суду.

У липні 2016 року Антуан Дельтур і Рафаель Але вирішили оскаржити свої вироки. Наприкінці липня прокурор Люксембургу також оскаржив вердикт, щоб забезпечити повний розгляд справи та уникнути її скорочення. Виправдальний вирок журналіста Едуарда Перрена підлягав перегляду.

Перед початком апеляційного судового розгляду 108 депутатів Європарламенту підписали відкритий лист-звернення до викривачів, щоб «висловити [свою] підтримку та солідарність з [викривачами] у світлі судового провадження проти них у Люксембурзі. [Вони] вітають їхню мужність впродовж останніх років та їхню наполегливість у спробі скасувати вердикт від 29 червня.»

Апеляційний суд проходив у Люксембурзі з 12 грудня 2016 року по 9 січня 2017 року та включав п'ять засідань по півдня. Апеляційний суд, головним чином, зосередився на суперечливих аргументах щодо критеріїв Європейського суду з прав людини, які використовували для того, щоб визнати когось викривачем. На думку адвокатів Дельтура та Але усі критерії відповідали дійсності, хоча й були оскаржені прокурором і позивачем. Захист Але також оскаржив незаконність політики податкових органів Люксембургу стосовно податкових постанов згідно з поданими фактами. У його обвинувальному акті прокурор вимагав скорочення покарання порівняно з вироками, винесеними судом першої інстанції. Він також попросив виправдати журналіста Едуарда Перрена. Захист виступав за виправдання кожного з трьох обвинувачених. Вироки Антуана Дельтура та Рафаеля Але зменшили внаслідок їхніх апеляцій відповідно. Дельтур отримав 6-місячний тюремний термін та штраф у розмірі 1500 євро, тоді як Але отримав штраф у розмірі 1000 євро. Журналіста Едуарда Перрена виправдали.

Примітки

  1. Wayne, Leslie; Carr, Kelly (6 листопада 2014). . International Consortium of Investigative Journalists. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 30 червня 2019.
  2. Ribeiro, Ana (16 березня 2017). . Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
  3. Boland Rudder, Hamish; Schilis-Gallego, Cécile (7 листопада 2014). . International Consortium of Investigative Journalists. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 30 червня 2019.
  4. Caruana Galizia, Matthew; Cabra, Mar; Williams, Margot; Díaz-Struck, Emilia; Boland Rudder, Hamish (9 листопада 2014). . International Consortium of Investigative Journalists. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 30 червня 2019.
  5. . publicintegrity.org. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  6. Bowers, Simon (5 листопада 2014). . Гардіан. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 12 листопада 2014.
  7. Keena, Colm (7 листопада 2014). . Irish Times. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.
  8. Gusovsky, Dina (6 листопада 2014). . CNBC. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  9. Dubinsky, Zach; Cashore, Harvey; Zalac, Frédéric; Klein, Verena (6 листопада 2014). . Сі-Бі-Сі. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 30 червня 2019.
  10. Keena, Colm (6 листопада 2014). . Irish Times. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 30 червня 2019.
  11. Michel, Anne (5 листопада 2014). [Luxembourg, hub of tax evasion]. Ле-Монд. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  12. Plattner, Titus; Stäuble, Mario (6 листопада 2014). [Luxembourg billion discounts for large corporations]. Der Tagesanzeiger (German) . Switzerland. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  13. Brinkmann, Bastian; Gammelin, Cerstin; Obermayer, Bastian (5 листопада 2014). [Corporate tricks in Luxembourg billion in taxes]. Süddeutsche Zeitung (German) . Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  14. [Luxembourg authorities and international companies, taxed at a secret agreement]. Асахі Сімбун (Japanese) . 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.
  15. . International Consortium of Investigative Journalists. 16 лютого 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  16. . International Consortium of Investigative Journalists. 18 червня 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  17. [KPMG sets an example in Kirchberg]. Luxemburger Wort (German) . 17 квітня 2012. Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 26 квітня 2015.
  18. Karnitschnig, Matthew; van Daalen, Robin (21 жовтня 2014). . Уолл-стріт джорнел. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.
  19. Ting, Antony (10 листопада 2014). . The Conversation. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 30 червня 2019.
  20. Keena, Colm (6 листопада 2014). . The Irish Times. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  21. . SBS. 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  22. . Euranet Plus. 21 жовтня 2015. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
  23. . European Commission Audiovisual Services. 21 жовтня 2015. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
  24. . Euractiv.com. 3 грудня 2015. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  25. . ibtimes.com/. 25 лютого 2015. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  26. Bowers, Simon (8 грудня 2016). . The Guardian. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  27. . Euractiv.com. 16 вересня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  28. . Luxemburger Wort. 19 вересня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  29. . Bloomberg.com. 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  30. . Luxemburger Wort. 11 січня 2016. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  31. . Euractiv.com. 11 січня 2016. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  32. Boland-Rudder, Hamish; Wayne, Leslie; Carr, Kelly (19 листопада 2014). . International Consortium of Investigative Journalists. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 30 червня 2019.
  33. Bowers, Ian Traynor Simon (24 листопада 2014). . The Guardian. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  34. . BBC News. 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 30 червня 2019.
  35. Kanter, James; Higgins, Andrew (6 листопада 2014). . Нью-Йорк таймс. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  36. . Deutsche Welle. 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  37. Bermingham, Finbarr (12 листопада 2014). . International Business Times. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 30 червня 2019.
  38. Gotev, Georgi (27 листопада 2014). . Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  39. (Пресреліз). Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  40. Robert, Aline (6 лютого 2015). . Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  41. . Euranet Plus. 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  42. . Tax Justice Network. 18 травня 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  43. . European Parliament Committees. European Parliament. 19 червня 2015. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  44. . EuraNet Plus. EuraNet Plus. 15 липня 2015. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
  45. . EurActiv.com. 25 червня 2015. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
  46. (Пресреліз). Архів оригіналу за 28 жовтня 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  47. . Euractiv.com. 26 листопада 2015. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  48. Becker, Markus; Müller, Peter; Pauly, Christoph (6 листопада 2015). . Spiegel Online International. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  49. . Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  50. Fox, Benjamin (31 березня 2015). . EU Observer. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  51. O'Brien, James (31 березня 2015). . The Parliament Magazine. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  52. . European Network on Debt and Development. 18 березня 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  53. Fitzgibbon, Will (18 березня 2015). . International Consortium of Investigative Journalists. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  54. . viEUws. 24 березня 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  55. Pigman, Alex (6 жовтня 2015). . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 червня 2019.
  56. . ICIJ. 8 жовтня 2015. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
  57. (Пресреліз). {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  58. . 17 червня 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  59. . Tax Justice Network. 17 червня 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  60. . Euractiv.com. 28 січня 2016. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  61. . reuters.com. 12 квітня 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
  62. . EU Observer. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  63. . Euractiv.com. 27 жовтня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  64. (PDF). G20. Архів оригіналу (PDF) за 24 April 2015.
  65. (Пресреліз). 16 листопада 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  66. (Пресреліз). 5 жовтня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  67. Ryding, Tove (2 жовтня 2015). . Eurodad.org. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  68. . Eurodad.org. 25 лютого 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  69. Poujol, Véronique (18 березня 2015). [715 Rulings in 2014]. PaperJam Magazine (French) . Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  70. Hennebert, Jean-Michel (26 квітня 2016). [726 Rulings in 2015]. PaperJam Magazine (French) . Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
  71. . reuters.com. 24 травня 2016. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
  72. . EUObserver. 28 грудня 2016. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  73. Bowers, Simon (1 січня 2017). . The Guardian. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  74. . Luxemburger Wort. 28 січня 2016. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
  75. Goodley, Simon (8 грудня 2014). . The Guardian. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2015.
  76. . UK Parliament. 6 лютого 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  77. Bowers, Simon (5 лютого 2015). . The Guardian. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  78. . BBC News. 18 березня 2015. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 7 липня 2015.
  79. (Пресреліз). Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  80. Dalton, Matthew (15 грудня 2014). . Wall Street Journal. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  81. Lecadre, Renaud (14 грудня 2014). . Liberation (French) . Архів оригіналу за 4 серпня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  82. Chenoweth, Neil (17 грудня 2014). . Financial Review. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 30 червня 2019.
  83. Bowers, Simon (23 грудня 2014). . The Guardian. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  84. Piketty, Thomas; Joly, Eva; Cohn-Bendit, Daniel; Snowden, Edward (9 березня 2015). [Support Antoine Deltour, whistleblower LuxLeaks]. Liberation (French) . Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  85. . Luxemburger Wort. 4 червня 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  86. . Tax Justice Network. 11 вересня 2015. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
  87. . EU Business. Luxembourg. AFP. 23 січня 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 30 червня 2019.
  88. . Luxemburger Wort. 30 квітня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
  89. . The Guardian. Архів оригіналу за 26 April 2015.
  90. . Reuters. 23 квітня 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  91. . Reporters without Borders. 23 квітня 2015. Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  92. France-Presse, Agence (10 травня 2016). . The Guardian. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
  93. . EurActiv with agencies. 29 червня 2016. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  94. . The Economist. 30 квітня 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
  95. . EU Observer. 19 липня 2016. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  96. . Deutsche Welle with AFP/Reuters. 26 квітня 2016. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
  97. . EU Observer. 5 серпня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  98. Pegg, David (8 вересня 2016). . The Guardian. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  99. . The Business Times with AFP. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2017.
  100. . Le Monde.fr. 15 березня 2017. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luxembourg Leaks inodi skorocheno Lux Leaks abo LuxLeaks nazva finansovogo skandalu visvitlenogo v listopadi 2014 roku v zhurnalistskomu rozsliduvanni yake proviv Mizhnarodnij konsorcium zhurnalistskih rozsliduvan Vono gruntuyetsya na konfidencijnij informaciyi shodo en Lyuksemburgu prijnyatih kompaniyeyu PricewaterhouseCoopers z 2002 po 2010 rik na korist svoyih kliyentiv Rezultatom cogo rozsliduvannya stalo vinesennya sudovogo viroku pro uhilennya vid splati podatkiv ponad trom sotnyam transnacionalnih kompanij roztashovanih u Lyuksemburzi Odna z podatkovih postanov pidpisanih en yaku rozkrili Oprilyudnennya informaciyi LuxLeaks privernulo mizhnarodnu uvagu ta viklikalo komentari pro shemi uniknennya podatkiv u Lyuksemburzi ta inshih krayinah Cej skandal spriyav vprovadzhennyu zahodiv spryamovanih na zmenshennya podatkovogo dempingu ta vregulyuvannya shem uniknennya podatkiv vigidnih dlya bagatonacionalnih kompanij Sudovi aspekti ciyeyi spravi stosuyutsya osib yakih Lyuksemburzke pravosuddya zvinuvachuye v uchasti u rozgoloshenni informaciyi Zhodnij bagatonacionalnij kompaniyi ne visunuli zvinuvachen Sudovij proces LuxLeaks vidbuvsya navesni 2016 roku j prizviv do zasudzhennya dvoh vikrivachiv Rishennya apelyacijnogo sudu sho pidtverdilo groshovi shtrafni sankciyi ta zmenshilo trivalist pokarannya dlya Deltura vinesli u berezni 2017 roku VikrittyaDvi hvili vikrittiv vid MKZhR 5 listopada 2014 roku Mizhnarodnij konsorcium zhurnalistskih rozsliduvan MKZhR u Vashingtoni okrug Kolumbiya vipustiv rozsliduvannya LuxLeaks Visimdesyat zhurnalistiv iz media organizacij po vsomu sviti vzyali uchast u spivpereglyadi 28 tis storinok dokumentiv Usi dokumenti dostupni onlajn u zruchnij dlya poshuku bazi danih sho klasifikovana za galuzyami ta korporaciyami opublikovanij MKZhR ta inshimi vebsajtami Dokumenti rozkrivayut podatkovi pravila mizh Lyuksemburgom ta ponad 340 kompaniyami zi vsogo svitu z metoyu znizhennya yih podatkovih platezhiv Luxembourg Leaks dayut uyavlennya pro 548 podatkovih rishen u period z 2002 po 2010 rik 9 grudnya 2014 roku MKZhR vidkriv novi nazvi blizko 30 velikih kompanij yaki koristuyutsya podatkovimi rishennyami ta shemami uniknennya podatkiv u Lyuksemburzi Cyu drugu hvilyu nazvali LuxLeaks 2 u dopovnennya do pershoyi hvili vikrittya v listopadi pid nazvoyu LuxLeaks 1 Vikrittya LuxLeaks mali vsesvitnij vpliv oskilki MKZhR spivpracyuvav z bagatma ZMI u vsomu sviti CNBC SShA CBC Kanada The Irish Times Irlandiya Le Monde Franciya Tagesanzeiger Shvejcariya Suddeutsche Zeitung Nimechchina Asahi Shimbun Yaponiya ta bagatma inshimi U lyutomu 2015 roku pislya publikaciyi rozsliduvannya LuxLeaks MKZhR prisudili odnu z najvishih nagorod Spoluchenih Shtativ u galuzi zhurnalistiki Premiyu Dzhordzha Polka v kategoriyi Biznes reportazh MKZhR takozh stav spiv volodarem dvoh inshih nagorod U chervni 2015 roku na konkursi Data Journalism Awards MKZhR takozh prisudili nagorodu Rozsliduvannya roku za rozsliduvannya LuxLeaks ta Swiss Leaks Nezvazhayuchi na te sho LuxLeaks MKZhR ta WikiLeaks shozhi za nazvoyu ta rezhimom roboti yak onlajnovi mizhnarodni nekomercijni zhurnalistski organizaciyi sho publikuyut konfidencijnu abo sekretnu informaciyu mizh nimi ne isnuye zhodnogo vidomogo zv yazku Yak visvitlyuvali lyuksemburzkij podatkovij rezhim Kompaniya KPMG buduye novu ofisnu budivlyu dlya 1600 spivrobitnikiv u Lyuksemburzi Vikrittya LuxLeaks prolivayut svitlo na podatkovij rezhim u Lyuksemburzi nadzvichajno vigidnij dlya bagatonacionalnih kompanij Inozemni korporaciyi pochali oblashtovuvatis u Lyuksemburzi u velikij kilkosti na pochatku 1990 h rokiv koli krayina perenesla u svoye nacionalne zakonodavstvo direktivu YeS sho dozvolila kompaniyam splachuvati podatki v tij krayini de roztashovana yih yevropejska shtab kvartira a ne tam de pracyuyut yih filiyi Veliki buhgalterski firmi velika chetvirka vstanovili en na korist svoyih kliyentiv bagatonacionalnih kompanij a potim yih zatverdila lyuksemburzka podatkova administraciya Podatkovi rishennya vklyuchayut shemi perekazu dohodiv do Lyuksemburgu Transfertne cinoutvorennya ye odnim z mehanizmiv sho vikoristovuyetsya transnacionalnimi korporaciyami dlya pererozpodilu pributku Inshim mozhlivim mehanizmom ye vnutrishnogrupovi krediti kompaniya sho znahoditsya v krayini z visokimi podatkami nadaye poziku pid nizku procentnu stavku dochirnij kompaniyi v Lyuksemburzi Procentna stavka vidobrazhaye kreditnij rejting grupi kompanij napriklad 1 Dochirnye pidpriyemstvo v Lyuksemburzi yak pravilo stvoryuyetsya z metoyu kredituvannya groshej pid visoki procentni stavki napriklad 9 inshomu dochirnomu pidpriyemstvu za mezhami Lyuksemburgu Oskilki podatkovij rezhim u Lyuksemburzi priznachenij dlya togo shob buti vigidnim dlya finansovogo pidrozdilu bagatonacionalnih kompanij pributki sho otrimuyutsya tam opodatkovuyutsya za duzhe nizkimi stavkami Taki mehanizmi ye efektivnimi zasobami dlya znizhennya podatkovih baz u krayinah z visokimi podatkovimi stavkami ta dlya peremishennya pributku do krayin de voni opodatkovuyutsya menshe div takozh Rozmivannya opodatkovuvanoyi bazi j vivedennya pributku z pid opodatkuvannya U bagatoh vipadkah prisutnist kompanij u Lyuksemburzi ye lishe simvolichnoyu Napriklad 1600 kompanij zareyestrovano za odniyeyu adresoyu 5 ryu Gijom Kroll u Lyuksemburzi Zakonnist podatkovih pravil pid sumnivom Zakonnist podatkovih rishen ye sumnivnoyu Navit yaksho voni isnuyut u bagatoh yevropejskih krayinah podatkovi rishennya yak pravilo vvazhayutsya derzhavnoyu dopomogoyu sho zdatna vikriviti konkurenciyu V ostanni roki en Yevropejskoyi Komisiyi rozpochav dekilka rozsliduvan U zhovtni 2015 roku Yevropejska Komisiya dijshla visnovku sho podatkovi rishennya na korist kompanij Fiat Finance and Trade u Lyuksemburzi ta Starbucks u Niderlandah ye nezakonnoyu derzhavnoyu dopomogoyu Pid chas pres konferenciyi Komisar Yevropejskoyi Komisiyi z pitan konkurenciyi Margrete Vestager pidtverdila Mi vikoristali informaciyu z LuxLeaks yak rinkovu informaciyu Vikrivach takozh tut vidigraye vazhlivu rol Pislya rozkrittya LuxLeaks bulo provedeno kilka rozsliduvan shodo inshih bagatonacionalnih kompanij Z grudnya 2015 roku kompaniya McDonald s ye predmetom rozsliduvannya rozpochatogo Generalnim direktorom z pitan konkurenciyi Yevropejskoyi Komisiyi Vona rozglyadaye sistemu licenzij oplachenih yevropejskimi dochirnimi kompaniyami McDonald s vlasnij filiyi v Lyuksemburzi Ponad odin milyard yevro podatkovih zbitkiv zavdanih yevropejskim derzhavam postavleno na kartu za period z 2009 po 2013 rik McDonald s ne stav chekati visnovkiv rozsliduvan i u grudni 2016 roku ogolosiv pro perenesennya svoyeyi podatkovoyi filiyi z Lyuksemburgu do Spoluchenogo Korolivstva Zaraz takozh provadyat rozsliduvannya sho vidkrili proti kompanij Amazon u 2014 roci ta GDF Suez nini Engie u 2016 roci za yih podatkovi shemi u Lyuksemburzi YeS takozh trimaye na svoyemu radari kompaniyu Ikea 11 sichnya 2016 roku Yevropejska Komisiya dijshla visnovku sho sistema pilgovih podatkiv stvorena v Belgiyi 2005 roku ye nezakonnoyu Otzhe tridcyat p yat velikih bagatonacionalnih kompanij yaki skoristalisya ciyeyu nezakonnoyu podatkovoyu sistemoyu povinni budut vidshkoduvati deficit podatku yakij ocinyuyetsya shonajmenshe u 700 miljoniv yevro Posilayuchis na zminu vektora shodo korporativnogo opodatkuvannya v Yevropi Komisar YeS z pitan konkurenciyi Margrete Vestager skazala Ya dumayu sho kozhen povinen podyakuvati i vikrivachu i zhurnalistam slidchim yaki vkladayut u cyu spravu bagato zusil Vpliv LuxLeaksZhan Klod Yunker Pislya vitoku informaciyi vpliv LuxLeaks na gromadsku dumku buv nadzvichajno visokim oskilki vin viviv na pershij plan superechlivu rol Zhana Kloda Yunkera prezidenta Yevropejskoyi Komisiyi priznachenogo za kilka dniv do vitoku Yunker buv prem yer ministrom Lyuksemburgu v toj chas koli prijnyali bagato postanov sho umozhlivlyuvali uhilennya vid splati podatkiv u jogo krayini Ministr finansiv Lyuksemburgu P yer Gramenna nazvav vitik najstrashnishim napadom sho jogo koli nebud zaznavala jogo krayina LuxLeaks stvoriv diskusiyu pro uniknennya podatkiv u Lyuksemburzi ta inshih krayinah Nastupni diyi v Yevropejskomu Parlamenti Pislya skandalu LuxLeaks grupi sho vistupayut proti YeS u Yevropejskomu Parlamenti vklyuchayuchi Partiyu nezalezhnosti Velikoyi Britaniyi ta francuzkij Nacionalnij Front vislovili votum nedoviri komandi Yevropejskoyi Komisiyi razom z yiyi prezidentom Zh K Yunkerom Rezultatom golosuvannya 27 listopada 2014 roku stalo vidhilennya Yevroparlamentom votumu nedoviri oskilki golovni politichni grupi pidtrimali Zhana Kloda Yunkera 12 lyutogo 2015 roku Yevropejskij parlament stvoriv specialnij komitet z pitan podatkovih rishen u krayinah chlenah Yevropejskogo Soyuzu Komitet skladayetsya z 45 chleniv i spochatku v nogo bulo shist misyaciv shob povidomiti pro svoyi visnovki Cej specialnij komitet obrali zamist komisiyi z rozsliduvannya u yakoyi moglo b buti znachno bilshe povnovazhen Deyaki parlamentari rozglyadali takij vibir yak politichnu gotovnist ne pereshkodzhati Zhanu Klodovi Yunkeru U konteksti svoyih rozsliduvan specialna komisiya nadislala zapiti na informaciyu do Yevrokomisiyi ta derzhav chleniv organizuvala brifingi shodo rozsliduvannya provela gromadski sluhannya a takozh delegaciyi komitetu vidvidali kilka krayin Yevropi Komitet zitknuvsya z nebazhannyam bagatonacionalnih korporacij davati svidchennya 26 zhovtnya 2015 roku naprikinci svogo mandatu Komitet opublikuvav zvit z kilkoma rekomendaciyami podavati zviti po kozhnij krayini shodo transnacionalnoyi diyalnosti predstaviti en SKBOK u Yevropi vklyuchiti Yevropejsku Komisiyu do avtomatichnogo obminu informaciyeyu shodo podatkovih postanov ta krashe zahistiti vikrivachiv Naprikinci listopada 2015 roku Yevropejskij Parlament shvaliv cej zvit na plenarnomu zasidanni Do chervnya 2016 roku specialnij komitet Yevropejskogo Parlamentu vidnovili Povtorna aktivaciya komitetu vidbulasya pislya rozkrittya u presi dokumentiv yaki prodemonstruvali sho deyaki krayini Yevropejskoyi komisiyi ponad desyat rokiv pereshkodzhayut bud yakij reformi tih sistem yaki dozvolyayut agresivno unikati podatkiv Novij specialnij komitet vklyuchaye tih samih chleniv sho j poperednij Jogo metoyu ye nasliduvannya ta pogliblennya poperednih rozsliduvan shodo podatkovih postanov ta podatkovoyi politiki v krayinah chlenah Yevropejskogo Soyuzu Nastupni diyi v Yevropejskij Komisiyi Pershim krokom na rivni Yevropejskoyi Komisiyi buv Paket podatkovoyi prozorosti yakij predstaviv komisar P yer Moskovisi 18 bereznya 2015 roku Golovnim chinom vin polyagav u stvorenni sistemi avtomatichnogo obminu informaciyeyu pro en mizh podatkovimi administraciyami derzhav chleniv Neuryadovi organizaciyi NUO ta chleni Yevropejskogo Parlamentu vvazhayut ci zahodi nedostatnimi oskilki publichnogo oprilyudnennya rishen ne ochikuyut U tehnichnomu dokumenti sho suprovodzhuye Paket prozorosti podatkiv LuxLeaks vvazhayetsya golovnim motivom rishennya Komisiyi zapobigati uniknennyu korporativnogo podatku Os chomu deyaki politiki antifederalisti poboyuyutsya sho Yevropejska Komisiya vikoristaye LuxLeaks dlya prosuvannya standartizaciyi opodatkuvannya U zhovtni 2015 roku yevropejski ministri finansiv dali ocinku danij sistemi avtomatichnogo obminu informaciyeyu pro podatkovi pravila mizh administraciyami derzhav chleniv zalishivshi vtim Yevropejsku Komisiyu ta gromadskist vzagali poza cim informacijnim obminom Avtomatichnij obmin informaciyeyu shodo poperednogo podatkovogo rishennya mizh podatkovimi administraciyami derzhav chleniv nabuvaye chinnosti z 1 sichnya 2017 roku 17 chervnya 2015 roku Yevropejska Komisiya zdijsnila drugij krok i predstavila Plan dij dlya chesnogo ta efektivnogo korporativnogo opodatkuvannya v YeS Prezentuyuchi plan dij Komisar P yer Moskovisi skazav Korporativne opodatkuvannya v YeS potrebuye radikalnoyi reformi i kozhen povinen platiti svoyu spravedlivu chastku Plan dij shodo spravedlivogo opodatkuvannya proponuye vidnoviti en cherez chotiri roki pislya poperednoyi sprobi prezentuvati jogo opoziciyi derzhav chleniv Vin takozh proponuye kilka zahodiv dlya dosyagnennya efektivnogo opodatkuvannya kompanij u krayinah de otrimuyutsya pributki Komisiya takozh opublikuvala spisok 30 najbilshih podatkovih gavanej sered krayin sho ne ye chlenami YeS NUO vislovili sumnivi v tomu sho cej plan dij zmozhe uspishno likviduvati pidminu pributku bagatonacionalnih kompanij i pidkreslili vidsutnist bazhannya shvidkih dij shodo cogo 27 sichnya 2016 roku Yevropejska Komisiya oprilyudnila novij Plan dij vklyuchayuchi zahodi proti uhilennya vid podatkiv taki yak avtomatichnij obmin klyuchovoyu informaciyeyu pov yazanoyu z diyalnistyu bagatonacionalnih kompanij Odnak dlya togo shob jogo prijnyati cej plan povinni odnostajno zatverditi derzhavi chleni Yevropejskogo Soyuzu Novij plan dij vzhe ocinili NUO eksperti z podatkovogo prava yak nadto slabkij zasib protidiyi uhilyannyu vid splati podatkiv 12 kvitnya 2016 roku Yevropejska Komisiya predstavila novij plan virishennya problemi uhilennya vid korporativnogo podatku Doslidzhennya Yevropejskogo Parlamentu svidchit sho krayini YeS vtrachayut vid 50 do 70 mlrd yevro podatkovih nadhodzhen shoroku cherez uhilennya vid splati podatku na pributok pidpriyemstv U chervni 2016 roku krayini chleni YeS domovilisya pro borotbu z osnovnimi instrumentami optimizaciyi podatkiv sho vikoristovuyutsya kompaniyami v Yevropi Prote domovlenist mozhna dosyagnuti lishe za umovi vklyuchennya pilg ta zbilshennya terminiv vprovadzhennya yaki yak ochikuyetsya poslablyat naslidki ciyeyi ugodi U zhovtni 2016 roku Yevropejska Komisiya zaproponuvala stvoriti en dlya kompanij sho pracyuyut v YeS Nastupni kroki u G 20 Zahodi shodo borotbi z minimizaciyeyu podatkiv obgovoryuvalisya liderami sho vzyali uchast u samiti G 20 u Brisbeni 2014 roku ta vklyucheni do zaklyuchnogo komyunike lideriv krayin Velikoyi dvadcyatki Mi vzhivayemo zahodiv dlya zabezpechennya spravedlivosti mizhnarodnoyi podatkovoyi sistemi ta zabezpechennya bazi dohodiv krayin Pributok povinen opodatkovuvatisya tam de zdijsnyuyetsya ekonomichna diyalnist yaka otrimuye pributok i de vartist stvoryuyetsya U listopadi 2015 roku samit G 20 v Antaliyi uhvaliv plan dij rozroblenij Organizaciyeyu ekonomichnogo spivrobitnictva ta rozvitku OESR na pochatku zhovtnya Plan rozmivannya opodatkovuvanoyi bazi j vivedennya pributku z pid opodatkuvannya vklyuchaye spisok z 15 zahodiv NUO poboyuyutsya sho cogo planu ne bude dostatno dlya pripinennya uniknennya podatkiv bagatonacionalnimi kompaniyami Nastupni kroki u Lyuksemburzi Vikrittya LuxLeaks pidkreslyuyut toj fakt sho podatkovi postanovi ye apriori zakonnimi ale tayemnimi vidpovidno do zakonu Lyuksemburgu Chislenni krayini chleni Yevropi pidpisuyut podatkovi rishennya 22 z 28 derzhav ale yevropejska statistika pokazuye sho stanom na 2014 rik Lyuksemburg ye tiyeyu yevropejskoyu krayinoyu yaka maye najbilshu kilkist takih milih podatkovih ugod Pislya rozkrittya LuxLeaks u Lyuksemburzi prodovzhuvali domovlyatis pro podatkovi pravila Lyuksemburzka podatkova administraciya zaznachila sho 2014 roku bulo pidpisano 715 novih podatkovih rishen a 2015 roku 726 Zmist cih postanov zalishayetsya tayemniceyu ne vidomi ni nazvi kompanij yaki otrimuyut vigodu ni otrimani podatkovi stavki U travni 2016 roku v deyakih stattyah u presi povidomlyalos pro te sho Lyuksemburg pochav proponuvati bagatonacionalnim korporaciyam deyaki usni podatkovi rishennya zamist pismovih shob voni zalishalis u tayemnici Lyuksemburg sprostuvav cyu informaciyu U grudni 2016 roku uryad Lyuksemburgu prodemonstruvav dobru volyu i zminiv svoyi pravila opodatkuvannya dlya kompanij sho uskladnyuye transnacionalnim korporaciyam mozhlivist unikati splati podatkiv cherez mizhnarodnu strukturu Prote v sichni 2017 roku Gardian opublikuvav vikrittya yaki pokazuyut sho Lyuksemburg prodovzhuye pereshkodzhati provedennyu podatkovih reform u Bryusseli yak ce bulo u tomu vipadku koli Zhan Klod Yunker buv prem yer ministrom velikogo knyazivstva U Lyuksemburzi vikrittya LuxLeaks chasto rozglyadayut yak nacionalnu travmu cherez stigmatizaciyu krayini yaka sprijmayut za kordonom yak taku sho priv yazana do bankivskoyi tayemnici Pislya LuxLeaks uryad Lyuksemburgu rozpochav politiku en shob polipshiti imidzh krayini Prote cherez sudovij proces nad informatorami ta zhurnalistami yaki vzyali uchast u vitoku informaciyi Lyuksemburg i dali sprijmali yak podatkovij ta yuridichnij pritulok Nastupni diyi u Velikij Britaniyi U grudni 2014 roku britanskij parlamentskij en proviv interv yu z Kevinom Nikolsonom kerivnikom viddilu opodatkuvannya kompaniyi PwC UK vdruge za dva roki en golova komitetu zvinuvatila Nikolsona v tomu sho vin zbrehav pid chas pershogo sluhannya pered LuxLeaks Vona skazala Meni duzhe vazhko poviriti sho ce shos inshe anizh shemi masovogo rinkovogo uniknennya podatkiv ta Ya dumayu sho ye tri sposobi yak vi zbrehali i dumayu sho vi torguyete uniknennyam podatkiv u promislovomu masshtabi Nikolson zaperechuvav sho kompaniya PwC masovo torguye shemami uniknennya podatkiv 6 lyutogo 2015 roku Komitet gromadskih rahunkiv opublikuvav zvit pid nazvoyu Uhilennya vid splati podatkiv rol velikih buhgalterskih firm Komentuyuchi dopovid golova komitetu Margaret Godzh skazala sho diyalnist kompaniyi PwC ye ni chim inshim yak spriyannyam uniknennyu podatkiv u promislovomu masshtabi Pid chas rozsliduvannya komitet zasluhav britansku filiyu kompaniyi PwC ta veliki kompaniyi yaki skoristalisya podatkovimi rishennyami U berezni 2015 roku uryad Spoluchenogo Korolivstva ogolosiv pro zaprovadzhennya en dlya usunennya firm sho stvoryuyut shemi uniknennya podatkiv Vikrivachi LuxLeaks ta sud nad nimiZa danimi MKZhR fajli sho vikoristovuyutsya dlya vikrittya LuxLeaks pohodyat vid spivrobitnikiv abo kolishnih spivrobitnikiv lyuksemburzkih dochirnih kompanij mizhnarodnih buhgalterskih firm PwC EY Deloitte i KPMG Velika chetvirka U period z grudnya 2014 roku po kviten 2015 roku v Lyuksemburzi trom osobam visunuli obvinuvachennya u zv yazku z vikrittyami LuxLeaks Zhodnij bagatonacionalnij korporaciyi ne visunuli niyakih zvinuvachen u zhodnij krayini abo na mizhnarodnomu rivni oskilki en i dosi ye zakonnimi Antuan Deltur golovne dzherelo vitoku informaciyi Antuan Deltur 2015 12 grudnya 2014 roku prokuratura Lyuksemburgu zayavila sho suddya slidchij zvinuvativ kogos u kradizhci rozgoloshenni konfidencijnoyi informaciyi ta komercijnoyi tayemnici vidmivanni koshtiv ta shahrajstvi pislya skargi podanoyi kompaniyeyu PwC proti kolishnogo spivrobitnika u 2012 roci 14 grudnya 2014 roku Antuan Deltur 28 richnij francuz viyaviv sebe i skazav sho jogo motivaciya ye suspilno korisnoyu a ne finansovoyu Vin zayaviv sho fajli yaki vin kopiyuvav ne buli zahisheni i sho vin ne zlamav zhodnoyi sistemi Vin skazav sho ne maye kontaktu z MKZhR yakij rozkriv dokumenti LuxLeaks i ne namagavsya prihovati te sho robiv Vin skopiyuvav fajli tomu sho vvazhav sho cej tip danih mozhe dokumentuvati praktiku podatkovih postanov yaka bula nevidoma shiroko osoblivo yaksho govoriti pro masshtabi Pidtrimka molodogo francuzkogo vikrivacha postupovo zrostala 23 grudnya 2014 roku ponad 70 politikiv naukovciv kerivnikiv profspilok ta lideriv blagodijnih organizacij u vsomu sviti pidpisali u Gardian vidkritij list proti rishennya Lyuksemburgu peresliduvati Antuana Deltura 10 bereznya 2015 roku francuzka gazeta Liberation opublikuvala stattyu u redaktorskij kolonci pidpisanu bagatma francuzkimi ta mizhnarodnimi pidpisantami vklyuchayuchi Edvarda Snoudena Tomasa Piketti ta Yevu Dzholi Komitet z pidtrimki Antuana Deltura stvoriv publichnu peticiyu yaka zibrala ponad 212 tisyach pidpisiv u listopadi 2016 roku 3 chervnya 2015 roku Antuana Deltura nagorodili Premiyeyu yevropejskih gromadyan Yevropejskogo Parlamentu yaku shorichno prisudzhuyut yevropejcyam za spriyannya yevropejskomu gromadyanstvu ta vzayemnomu kulturnomu porozuminnyu 10 veresnya 2015 roku Antuana Deltura razom z dvoma inshimi informatorami Stefani Gibo ta Edvardom Snoudenom nominuvali na premiyu Saharova 2015 roku za svobodu dumki U grudni 2015 roku Antuana Deltura viznali Lyudinoyu roku 2015 vid profesijnogo zhurnalu Taks Nouts Interneshnl za vplivovu rol yaku vin zigrav u formuvanni novogo mizhnarodnogo podatkovogo prava Inshi dzherela vitokiv informaciyi Novi nazvi kompanij yaki koristuvalisya podatkovimi postanovami vikrili v grudni 2014 roku LuxLeaks 2 Ci nazvi pokazuyut sho inshi vitoki informaciyi jshli z kompaniyi PwC a takozh inshih buhgalterskih firm roztashovanih u Lyuksemburzi 23 sichnya 2015 roku Rafaelyu Ale inshomu kolishnomu pracivniku kompaniyi PricewaterhouseCoopers visunuli podibni do Antuana Deltura zvinuvachennya pislya vitoku 16 podatkovih deklaracij amerikanskih kompanij Cogo pracivnika zvilnili cherez vitik informaciyi Jogo osobistist zberigalasya v tayemnici do pochatku sudovogo rozglyadu oskilki Ale pidpisav sekretnu ugodu z kompaniyeyu PwC sho zmusila jogo movchati 23 kvitnya 2015 roku zhurnalista Eduarda Perrena zvinuvatili v Lyuksemburzi za spivavtorstvo abo spivuchast u zlochinah skoyenih kolishnim spivrobitnikom kompaniyi PwC yakomu visunuli zvinuvachennya 23 sichnya Zhurnalistski organizaciyi rozglyadayut ce rishennya sudu yak zamah na svobodu presi Sudove zasidannya shodo LuxLeaks Antuan Deltur i jogo advokati Filipp Penning u centri ta en pravoruch u Kriminalnomu sudi Lyuksemburgu Pislya skargi kompaniyi Prajz Votergauz Kuperz sudovij proces nad timi troma osobami sho vzyali uchast u rozkritti tayemnih podatkovih ugod proveli v Kriminalnomu sudi Lyuksemburgu z 26 kvitnya po 11 travnya 2016 roku za visim sluhan po piv dnya zamist p yati zaplanovanih Prokuror ta advokati pozivacha PricewaterhouseCoopers nagololosili sho rozkrittya sekretnih dokumentiv ye pravoporushennyam Na dumku advokativ kolishnih spivrobitnikiv auditorskoyi firmi Antuan Deltur i Rafael Ale diyali lishe z tiyeyu motivaciyeyu shob zahistiti zagalni interesi Pid chas yihnih sluhan Antuan Deltur i Rafael Ale nagolosili na svoyij roli vikrivachiv yaki rozkrivayut agresivni praktiki optimizaciyi opodatkuvannya bagatonacionalnih kompanij sho ye amoralnimi i nadzvichajno shkidlivimi dlya zagalnogo dobra Advokati zhurnalista Eduarda Perrena stverdzhuvali sho vin diyav tilki profesijno i ne spriyav vitokam informaciyi Naprikinci sudovogo rozglyadu prokuror vimagav 18 misyachnogo tyuremnogo uv yaznennya dlya dvoh vikrivachiv mozhlivo povnistyu umovne pokarannya a takozh naklasti shtrafi na nih ta na zhurnalista sumu ne vkazano Advokati PricewaterhouseCoopers prosili obvinuvachuvalnij virok ta 1000 yevro vidshkoduvannya zbitkiv Usi zahisniki zayavili pro nevinnist svoyih kliyentiv opirayuchis na svobodu virazhennya yak yiyi tlumachit Yevropejskij sud z prav lyudini Verdikt vinesli 29 chervnya 2016 roku Antuana Deltura zasudili do 12 misyachnogo tyuremnogo uv yaznennya i shtrafu v rozmiri 1500 yevro Rafaelya Ale zasudili do timchasovogo pozbavlennya voli na 9 misyaciv i shtrafu v rozmiri 1000 yevro Eduarda Perrena zhurnalista yakij pershim oprilyudniv vikrittya vipravdali U zasobah masovoyi informaciyi shiroko visvitlyuvali sud LuxLeaks oskilki vin simvolizuvav suchasni trudnoshi z yakimi stikayutsya vikrivachi ta yih nedostatnij zahist u Yevropi 2016 roku YeS prijnyav novi pravila shodo komercijnoyi tayemnici kompanij tim chasom proekt direktivi pro zagalnij zahist vikrivachiv ne prosunuvsya vpered Sud takozh porushiv pitannya pro legitimnist podatkovih praktik rozkritih spravoyu Luxleaks Zitknuvshis z nespravedlivistyu sudovogo rozglyadu pidsudni zdobuli bagato prihilnikiv pid chas sudovogo rozglyadu a takozh voni buli pered primishennyam ta vseredini Lyuksemburzkogo sudu U lipni 2016 roku Antuan Deltur i Rafael Ale virishili oskarzhiti svoyi viroki Naprikinci lipnya prokuror Lyuksemburgu takozh oskarzhiv verdikt shob zabezpechiti povnij rozglyad spravi ta uniknuti yiyi skorochennya Vipravdalnij virok zhurnalista Eduarda Perrena pidlyagav pereglyadu Pered pochatkom apelyacijnogo sudovogo rozglyadu 108 deputativ Yevroparlamentu pidpisali vidkritij list zvernennya do vikrivachiv shob visloviti svoyu pidtrimku ta solidarnist z vikrivachami u svitli sudovogo provadzhennya proti nih u Lyuksemburzi Voni vitayut yihnyu muzhnist vprodovzh ostannih rokiv ta yihnyu napoleglivist u sprobi skasuvati verdikt vid 29 chervnya Apelyacijnij sud prohodiv u Lyuksemburzi z 12 grudnya 2016 roku po 9 sichnya 2017 roku ta vklyuchav p yat zasidan po pivdnya Apelyacijnij sud golovnim chinom zoseredivsya na superechlivih argumentah shodo kriteriyiv Yevropejskogo sudu z prav lyudini yaki vikoristovuvali dlya togo shob viznati kogos vikrivachem Na dumku advokativ Deltura ta Ale usi kriteriyi vidpovidali dijsnosti hocha j buli oskarzheni prokurorom i pozivachem Zahist Ale takozh oskarzhiv nezakonnist politiki podatkovih organiv Lyuksemburgu stosovno podatkovih postanov zgidno z podanimi faktami U jogo obvinuvalnomu akti prokuror vimagav skorochennya pokarannya porivnyano z virokami vinesenimi sudom pershoyi instanciyi Vin takozh poprosiv vipravdati zhurnalista Eduarda Perrena Zahist vistupav za vipravdannya kozhnogo z troh obvinuvachenih Viroki Antuana Deltura ta Rafaelya Ale zmenshili vnaslidok yihnih apelyacij vidpovidno Deltur otrimav 6 misyachnij tyuremnij termin ta shtraf u rozmiri 1500 yevro todi yak Ale otrimav shtraf u rozmiri 1000 yevro Zhurnalista Eduarda Perrena vipravdali PrimitkiWayne Leslie Carr Kelly 6 listopada 2014 International Consortium of Investigative Journalists Arhiv originalu za 10 listopada 2014 Procitovano 30 chervnya 2019 Ribeiro Ana 16 bereznya 2017 Arhiv originalu za 16 sichnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 Boland Rudder Hamish Schilis Gallego Cecile 7 listopada 2014 International Consortium of Investigative Journalists Arhiv originalu za 10 listopada 2014 Procitovano 30 chervnya 2019 Caruana Galizia Matthew Cabra Mar Williams Margot Diaz Struck Emilia Boland Rudder Hamish 9 listopada 2014 International Consortium of Investigative Journalists Arhiv originalu za 26 listopada 2014 Procitovano 30 chervnya 2019 publicintegrity org Arhiv originalu za 8 sichnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Bowers Simon 5 listopada 2014 Gardian Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2015 Procitovano 12 listopada 2014 Keena Colm 7 listopada 2014 Irish Times Arhiv originalu za 8 listopada 2014 Procitovano 15 listopada 2014 Gusovsky Dina 6 listopada 2014 CNBC Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Dubinsky Zach Cashore Harvey Zalac Frederic Klein Verena 6 listopada 2014 Si Bi Si Arhiv originalu za 14 listopada 2014 Procitovano 30 chervnya 2019 Keena Colm 6 listopada 2014 Irish Times Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 30 chervnya 2019 Michel Anne 5 listopada 2014 Luxembourg hub of tax evasion Le Mond Arhiv originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Plattner Titus Stauble Mario 6 listopada 2014 Luxembourg billion discounts for large corporations Der Tagesanzeiger German Switzerland Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Brinkmann Bastian Gammelin Cerstin Obermayer Bastian 5 listopada 2014 Corporate tricks in Luxembourg billion in taxes Suddeutsche Zeitung German Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Luxembourg authorities and international companies taxed at a secret agreement Asahi Simbun Japanese 7 listopada 2014 Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 15 listopada 2014 International Consortium of Investigative Journalists 16 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 International Consortium of Investigative Journalists 18 chervnya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 KPMG sets an example in Kirchberg Luxemburger Wort German 17 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 21 chervnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2015 Karnitschnig Matthew van Daalen Robin 21 zhovtnya 2014 Uoll strit dzhornel Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 15 listopada 2014 Ting Antony 10 listopada 2014 The Conversation Arhiv originalu za 14 listopada 2014 Procitovano 30 chervnya 2019 Keena Colm 6 listopada 2014 The Irish Times Arhiv originalu za 11 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 SBS 6 listopada 2014 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Euranet Plus 21 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 European Commission Audiovisual Services 21 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Euractiv com 3 grudnya 2015 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 ibtimes com 25 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 Bowers Simon 8 grudnya 2016 The Guardian Arhiv originalu za 30 sichnya 2017 Procitovano 3 lyutogo 2017 Euractiv com 16 veresnya 2016 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 Luxemburger Wort 19 veresnya 2016 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 Bloomberg com 14 veresnya 2016 Arhiv originalu za 14 listopada 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 Luxemburger Wort 11 sichnya 2016 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 Euractiv com 11 sichnya 2016 Arhiv originalu za 20 bereznya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 Boland Rudder Hamish Wayne Leslie Carr Kelly 19 listopada 2014 International Consortium of Investigative Journalists Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 30 chervnya 2019 Bowers Ian Traynor Simon 24 listopada 2014 The Guardian Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 BBC News 6 listopada 2014 Arhiv originalu za 20 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2019 Kanter James Higgins Andrew 6 listopada 2014 Nyu Jork tajms Arhiv originalu za 15 kvitnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Deutsche Welle 6 listopada 2014 Arhiv originalu za 8 chervnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Bermingham Finbarr 12 listopada 2014 International Business Times Arhiv originalu za 15 listopada 2014 Procitovano 30 chervnya 2019 Gotev Georgi 27 listopada 2014 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Presreliz Arhiv originalu za 4 lipnya 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Robert Aline 6 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Euranet Plus 12 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Tax Justice Network 18 travnya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 European Parliament Committees European Parliament 19 chervnya 2015 Arhiv originalu za 4 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 EuraNet Plus EuraNet Plus 15 lipnya 2015 Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 19 lipnya 2015 EurActiv com 25 chervnya 2015 Arhiv originalu za 23 lipnya 2015 Procitovano 19 lipnya 2015 Presreliz Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Euractiv com 26 listopada 2015 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 Becker Markus Muller Peter Pauly Christoph 6 listopada 2015 Spiegel Online International Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 Fox Benjamin 31 bereznya 2015 EU Observer Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 O Brien James 31 bereznya 2015 The Parliament Magazine Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 European Network on Debt and Development 18 bereznya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Fitzgibbon Will 18 bereznya 2015 International Consortium of Investigative Journalists Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 viEUws 24 bereznya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Pigman Alex 6 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 chervnya 2019 ICIJ 8 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Presreliz a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite press release title Shablon Cite press release cite press release a Propushenij abo porozhnij title dovidka 17 chervnya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Tax Justice Network 17 chervnya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Euractiv com 28 sichnya 2016 Arhiv originalu za 26 bereznya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 reuters com 12 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2016 EU Observer 22 chervnya 2016 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 Euractiv com 27 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 PDF G20 Arhiv originalu PDF za 24 April 2015 Presreliz 16 listopada 2015 Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Presreliz 5 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Ryding Tove 2 zhovtnya 2015 Eurodad org Arhiv originalu za 14 listopada 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Eurodad org 25 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2016 Poujol Veronique 18 bereznya 2015 715 Rulings in 2014 PaperJam Magazine French Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Hennebert Jean Michel 26 kvitnya 2016 726 Rulings in 2015 PaperJam Magazine French Arhiv originalu za 31 travnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2016 reuters com 24 travnya 2016 Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2016 EUObserver 28 grudnya 2016 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2017 Procitovano 3 lyutogo 2017 Bowers Simon 1 sichnya 2017 The Guardian Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 3 lyutogo 2017 Luxemburger Wort 28 sichnya 2016 Arhiv originalu za 16 chervnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2016 Goodley Simon 8 grudnya 2014 The Guardian Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 7 lipnya 2015 UK Parliament 6 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Bowers Simon 5 lyutogo 2015 The Guardian Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 BBC News 18 bereznya 2015 Arhiv originalu za 12 veresnya 2021 Procitovano 7 lipnya 2015 Presreliz Arhiv originalu za 3 bereznya 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Dalton Matthew 15 grudnya 2014 Wall Street Journal Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Lecadre Renaud 14 grudnya 2014 Liberation French Arhiv originalu za 4 serpnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Chenoweth Neil 17 grudnya 2014 Financial Review Arhiv originalu za 17 grudnya 2014 Procitovano 30 chervnya 2019 Bowers Simon 23 grudnya 2014 The Guardian Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Piketty Thomas Joly Eva Cohn Bendit Daniel Snowden Edward 9 bereznya 2015 Support Antoine Deltour whistleblower LuxLeaks Liberation French Arhiv originalu za 8 serpnya 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Luxemburger Wort 4 chervnya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Tax Justice Network 11 veresnya 2015 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2015 EU Business Luxembourg AFP 23 sichnya 2015 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2015 Procitovano 30 chervnya 2019 Luxemburger Wort 30 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 12 chervnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2016 The Guardian Arhiv originalu za 26 April 2015 Reuters 23 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Reporters without Borders 23 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 19 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 France Presse Agence 10 travnya 2016 The Guardian Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2016 EurActiv with agencies 29 chervnya 2016 Arhiv originalu za 30 chervnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 The Economist 30 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2016 EU Observer 19 lipnya 2016 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 Deutsche Welle with AFP Reuters 26 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 1 chervnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2016 EU Observer 5 serpnya 2016 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 Pegg David 8 veresnya 2016 The Guardian Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 The Business Times with AFP 10 sichnya 2017 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2017 Procitovano 15 lyutogo 2017 Le Monde fr 15 bereznya 2017 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2017 PosilannyaMizhnarodnij konsorcium zhurnalistskih rozsliduvan Luxembourg Leaks Global Companies Secrets Exposed 30 veresnya 2017 u Wayback Machine Gardian Luxembourg tax files how tiny state rubber stamped tax avoidance on an industrial scale 26 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Vklyuchayuchi video pro vidviduvannya Lyuksemburgu Politico LuxLeaks file 13 travnya 2019 u Wayback Machine Luxemburger Wort anglijska versiya LuxLeaks file 6 listopada 2017 u Wayback Machine anglijska versiya LuxLeaks file 14 lipnya 2019 u Wayback Machine The Irish Times LuxLeaks file 30 chervnya 2019 u Wayback Machine Support Antoine Deltour 30 chervnya 2019 u Wayback Machine vebsajt pidtrimki vikrivachiv LuxLeaks

Дата публікації:
Топ