Залі́сся Друге (до 1946 року — Вірменські Хутори) — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Залісся Друге | |
---|---|
Церква селі Залісся Друге | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Гуменецька сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 666 |
Площа | 1,583 км² |
Густота населення | 420,72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32334 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°47′08″ пн. ш. 26°29′44″ сх. д. / 48.78556° пн. ш. 26.49556° сх. д.Координати: 48°47′08″ пн. ш. 26°29′44″ сх. д. / 48.78556° пн. ш. 26.49556° сх. д. |
Водойми | річка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69 |
Карта | |
Залісся Друге | |
Залісся Друге | |
Мапа | |
Залісся Друге у Вікісховищі |
Назва
Село змінило декілька назв, в історичних документах згадується як «Слобідка» (1805 рік), «Слобідка Вірменська» (1820), «Хутори» (1914), «Вірменські Хутори» (1926) та з 1946 року перейменовано на Залісся Друге. Варто зауважити, що дослідники переконані в нетотожності згаданих назв, хоча при цьому місце знаходження зберігається. Відтак назви «Слобідка» і «Хутір» вказували на тип поселення, яке виникло внаслідок переселення людей, а «Вірменська» - належність земель, на яких з'явилися, а саме Великих Вірменах. Сучасна назва Залісся Друге асоціюється із типом місцевості, село оточене лісом. А так, як неподалік знаходиться ще одне - Залісся, то для розрізнення з ним отримало приставку «Друге».
Географія
Подільське село Залісся Друге розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 15 кілометрів від Кам’янця-Подільського. На північних околицях межує з Дубинкою. Селом тече річка притока Смотрича.
Клімат
Залісся Друге знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.
Історія
Поселення відоме з XIX століття.
Багато чого в населеному пункті пов'язане з реформатором Петром Столипіним, який запровадив аграрну реформу, відповідно до якої сільські поземельні банки забезпечували селян позиками для купівлі землі і влаштування хутірських та відрубних господарств. У дійсності великовірменський землемагнат , побоюючись революційно налаштованих селян, заклав частину наділів у банк. Відтак банк почав продавати землю селянам. Селянам пропонували користуватися землею з обов'язковим погашенням її вартості протягом 55 років. Тож переселенням зацікавилися селяни з сусідньої Дубинки, Великих Вірмен, навіть двоє з Голоскова. Всього було продано 851 десятину землі 141 користувачу. Одним із перших на цих землях поселився селянин Брунько. Також іменем Столипіна було назване ремісниче училище, де знаходився інтернат для безпритульних дітей, які і стали першими учнями училища. Навчальний заклад мав 6 га землі, дві пари коней, кузню, майстерню, де вихованці опановували виробництво сільськогосподарського реманенту. Після 1917 року приміщення використовувалося за іншим призначенням.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
У 1946 році село перейменовано з «Вірменських Хуторів» на «Залісся Друге», через присутність у назві етноніма вірмени. Комуністична влада боролась зі всім ворожим та буржуазним, у немилість потрапили назви інших народів, у різний час було вилучено практично усі назви поселень, в основах яких звучали як давні, так і новітні етноніми. Виняток було зроблено лише для етноніма «російський».
З 1991 року в складі незалежної України.
З 13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Абрикосівської, Великозаліснянської, Голосківської, Гуменецької, Думанівської, Заліської Другої, Нігинської та Супрунковецької сільських рад село увійшло до складу Гуменецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 762 осіб.
Згідно перепису 2015 року селі проживало 665 осіб.
У 2019 році в селі 252 двори, зареєстровано 574 мешканці, населення села скоротилось на 24,67 % порівняно зі 2001 роком.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,75 % |
вірменська | 1,05 % |
російська | 0,90 % |
Світлини
- Дорога на село біля траси Кам'янець-Подільський - Оринин
- Сільська церква
- Будинок культури
- Стела в центрі села
- Автобусна зупинка
Див. також
- Залісся Перше — село.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки
- Указ Президії ВР УРСР від 7.3.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Кам'янець-Подільської області».
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - СІЛЬСЬКИЙ КОНТРОЛЬ. ЗАЛІССЯ ДРУГЕ.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ОЙКОНІМІЯ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ: ЕКОЛІНГВІСТИЧНИЙ ДИСКУРС.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zali ssya Druge do 1946 roku Virmenski Hutori selo v Ukrayini u Gumeneckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Zalissya DrugeCerkva seli Zalissya DrugeCerkva seli Zalissya DrugeKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Gumenecka silska gromadaOsnovni daniNaselennya 666Plosha 1 583 km Gustota naselennya 420 72 osib km Poshtovij indeks 32334Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 47 08 pn sh 26 29 44 sh d 48 78556 pn sh 26 49556 sh d 48 78556 26 49556 Koordinati 48 47 08 pn sh 26 29 44 sh d 48 78556 pn sh 26 49556 sh d 48 78556 26 49556Vodojmi richkaMisceva vladaAdresa radi 32325 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Gumenci vul Centralna 69KartaZalissya DrugeZalissya DrugeMapa Zalissya Druge u VikishovishiNazvaSelo zminilo dekilka nazv v istorichnih dokumentah zgaduyetsya yak Slobidka 1805 rik Slobidka Virmenska 1820 Hutori 1914 Virmenski Hutori 1926 ta z 1946 roku perejmenovano na Zalissya Druge Varto zauvazhiti sho doslidniki perekonani v netotozhnosti zgadanih nazv hocha pri comu misce znahodzhennya zberigayetsya Vidtak nazvi Slobidka i Hutir vkazuvali na tip poselennya yake viniklo vnaslidok pereselennya lyudej a Virmenska nalezhnist zemel na yakih z yavilisya a same Velikih Virmenah Suchasna nazva Zalissya Druge asociyuyetsya iz tipom miscevosti selo otochene lisom A tak yak nepodalik znahoditsya she odne Zalissya to dlya rozriznennya z nim otrimalo pristavku Druge GeografiyaPodilske selo Zalissya Druge rozkinulos na podilskij visochini v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini za 15 kilometriv vid Kam yancya Podilskogo Na pivnichnih okolicyah mezhuye z Dubinkoyu Selom teche richka pritoka Smotricha Klimat Zalissya Druge znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu IstoriyaNacionalnij bank represovanihSpisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Poselennya vidome z XIX stolittya Bagato chogo v naselenomu punkti pov yazane z reformatorom Petrom Stolipinim yakij zaprovadiv agrarnu reformu vidpovidno do yakoyi silski pozemelni banki zabezpechuvali selyan pozikami dlya kupivli zemli i vlashtuvannya hutirskih ta vidrubnih gospodarstv U dijsnosti velikovirmenskij zemlemagnat poboyuyuchis revolyucijno nalashtovanih selyan zaklav chastinu nadiliv u bank Vidtak bank pochav prodavati zemlyu selyanam Selyanam proponuvali koristuvatisya zemleyu z obov yazkovim pogashennyam yiyi vartosti protyagom 55 rokiv Tozh pereselennyam zacikavilisya selyani z susidnoyi Dubinki Velikih Virmen navit dvoye z Goloskova Vsogo bulo prodano 851 desyatinu zemli 141 koristuvachu Odnim iz pershih na cih zemlyah poselivsya selyanin Brunko Takozh imenem Stolipina bulo nazvane remisniche uchilishe de znahodivsya internat dlya bezpritulnih ditej yaki i stali pershimi uchnyami uchilisha Navchalnij zaklad mav 6 ga zemli dvi pari konej kuznyu majsternyu de vihovanci opanovuvali virobnictvo silskogospodarskogo remanentu Pislya 1917 roku primishennya vikoristovuvalosya za inshim priznachennyam Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod U 1946 roci selo perejmenovano z Virmenskih Hutoriv na Zalissya Druge cherez prisutnist u nazvi etnonima virmeni Komunistichna vlada borolas zi vsim vorozhim ta burzhuaznim u nemilist potrapili nazvi inshih narodiv u riznij chas bulo vilucheno praktichno usi nazvi poselen v osnovah yakih zvuchali yak davni tak i novitni etnonimi Vinyatok bulo zrobleno lishe dlya etnonima rosijskij Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Z 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya Abrikosivskoyi Velikozalisnyanskoyi Goloskivskoyi Gumeneckoyi Dumanivskoyi Zaliskoyi Drugoyi Niginskoyi ta Suprunkoveckoyi silskih rad selo uvijshlo do skladu Gumeneckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 762 osib Zgidno perepisu 2015 roku seli prozhivalo 665 osib U 2019 roci v seli 252 dvori zareyestrovano 574 meshkanci naselennya sela skorotilos na 24 67 porivnyano zi 2001 rokom Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 75 virmenska 1 05 rosijska 0 90 SvitliniDoroga na selo bilya trasi Kam yanec Podilskij Orinin Silska cerkva Budinok kulturi Stela v centri sela Avtobusna zupinkaDiv takozhZalissya Pershe selo Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi vladi PrimitkiUkaz Prezidiyi VR URSR vid 7 3 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Kam yanec Podilskoyi oblasti a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya SILSKIJ KONTROL ZALISSYa DRUGE a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya OJKONIMIYa UKRAYiNI RADYaNSKOYi DOBI EKOLINGVISTIChNIJ DISKURS a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya VVRU 2015 47 stor 2413 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi