Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орлов Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Орлов Оле

Орлов Олександр Якович

Орлов Олександр Якович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орлов.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Орлов Олександр.

Олекса́ндр Я́кович Орло́в (23 березня (6 квітня) 1880(18800406), Смоленськ — 28 січня 1954, Київ) — український радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР (1927), академік АН УРСР (1939).

Олександр Якович Орлов
image
Народився 23 березня (6 квітня) 1880(1880-04-06)
Смоленськ, Російська імперія[1]
Помер 28 січня 1954(1954-01-28) (73 роки)
Київ, СРСР
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна image Росія image СРСР
Національність росіянин
Діяльність астроном
Alma mater Петербурзький університет
Галузь астрономія, геодезія, геофізика
Заклад Новоросійський університет, Полтавська гравіметрична обсерваторія, Головна астрономічна обсерваторія АН УРСР
Вчене звання професор, академік АН УРСР
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Глазенап Сергій Павлович
Відомі учні Є. П. Федоров, З. М. Аксентьєва, В. О. Альбицький, В. С. Жардецький, М. М. Стойко, М. В. Циммерман
Аспіранти, докторанти Стойко Микола Михайлович
Членство Академія наук СРСР
НАН України
У шлюбі з Аксентьєва Зінаїда Миколаївна
Нагороди imageЗаслужений діяч науки і техніки УРСР
image Орлов Олександр Якович у Вікісховищі

Біографія

Народився 23 березня (6 квітня) 1880 року в Смоленську. У 1902 році закінчив Петербурзький університет і був залишений при ньому для підготовки до наукової діяльності.

У 1902–1905 роках стажувався за кордоном: займався питаннями небесної механіки в Парижі та Лунді (Швеція), вивчав сейсмологію в Геттінгенському університеті.

У 1905-1906 роках — асистент у Тартуський обсерваторії, в 1906-1907 роках працював у Пулковській обсерваторії, в 1907-1912 роках — астроном-спостерігач Тартуської обсерваторії, в 1909–1913 роках завідував сейсмічною станцією цієї обсерваторії і читав лекції в Тартуському університеті.

У 1911 році здійснив поїздку до Єркської обсерваторії (США) для вивчення фотографій комет.

У 1913-1934 роках — директор Одеської обсерваторії і професор Новоросійського університету. Чимало з тих, хто відвідував астрономічний гурток, створений О. Я. Орловим при обсерваторії, згодом стали видатними вченими. Це автор космологічної теорії гарячого Всесвіту Г. А. Гамов, творець ракетної космічної техніки В. П. Глушко, видатний дослідник перемінних зірок — «поет зоряного неба» В. П. Цесевич та інші.

Розуміючи необхідність розвитку астрономічних досліджень в Україні, академік УАН О. Я. Орлов робить дії по об'єднанню досліджень і висуває ідею створення в Україні Центральної астрономічної обсерваторії в районі Канева і створює при Українській академії наук Астрономічне обчислювальне бюро. Проте незабаром, без відома О. Я. Орлова, Президія УАН це бюро ліквідує і А. Я. Орлов на знак протесту оголошує (1921 рік) про свій вихід з УАН. Після річних зволікань і розглядів, в 1922 році, його заява про вихід з УАН була задоволена.

Під керівництвом Орлова в Україні проводилися обширні гравіметричні роботи. З 1924 займався організацією Полтавської гравіметричної обсерваторії, директором якої був у 1926–1934 і в 1938–1951. Ця діяльність призвела до того, що в 1939 році О. Я. Орлов був обраний дійсним членом Академії наук УРСР (повторно).

У 1934–1938 працював у Державному астрономічному інституті ім. П. К. Штернберга і в в Москві.

У 1939–1941 роках був директором Карпатської астрономічної обсерваторії, віддав багато сил для її відродження.

У 1941 році за рішенням Президії АН УРСР здійснив поїздку на Далекий Схід для організації там далекосхідної широтної станції, проект якої він запропонував ще в 1932 році.

У 1944 році був призначений директором новоствореної Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР під Києвом; під його керівництвом був розроблений проект обсерваторії і почалося її будівництво. На цій посаді він перебував до 1948, потім очолював обсерваторію в 1950–1951 роках.

image
Надгробок О. Я Орлова

Помер 28 січня 1954 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі.

Наукова діяльність

Основні наукові роботи присвячені вивченню припливних коливань сили тяжіння, руху полюсів Землі, геодезії, геофізиці, а також дослідженню комет. Провів велику роботу по організації спостережень над припливними деформаціями Землі. У 1915 році завершив велике дослідження, підсумки якого виклав у капітальній праці «Результати юр'ївських, томських і потсдамських спостережень над місячно-сонячними деформаціями Землі». Ще в 1912 році його дослідження в області припливних деформацій Землі зімкнулися з вивченням руху полюсів Землі, утворивши той нерозривний комплекс завдань з проблеми обертального руху Землі, який склав основу наукових досліджень Орлова. Виявив в результатах широтних спостережень повільні неполярні зміни широт, розробив спосіб виділення цих змін та їх виключення (спосіб Орлова). Обчислив координати полюсів Землі, вільні від цих повільних змін широт, для інтервалу часу з 1892 по 1952 в системі середнього полюсу епохи спостережень (у системі Орлова). Ретельне вивчення всіх особливостей чандлерівського і річного рухів полюсів дало можливість Орлову розробити спосіб визначення координат полюсів за спостереженнями на одній станції. Цей спосіб застосовувався радянської Службою широти для термінових обчислень координат полюсів. Орлов виконав також роботи з дослідження тривісного земного еліпсоїда, вікового руху полюсів Землі, по виявленню місячних навівмісячних змін широти, визначенням коефіцієнта головного члена нутації по відмінюванню та ін.

image

Підсумок його широтних вишукувань підведений в книзі «Служба широти», опублікованій посмертно в 1958 році. За ініціативою Орлова була створена Комісія з широти при Астрометричній комісії Астрономічної ради АН СРСР, головою якої він був до 1952 року. Займався питаннями попередньогго обчислення появи комети Галлея. Дав нові, більш економічні і зручні формули для обчислення геліоцентричних координат частинок кометного хвоста або кометної хмари. Під керівництвом Орлова був оброблений 18-річний ряд спостережень сонячних плям, проведених в Одесі, в результаті чого визначено елементи сонячного екватора і вивчені власні рухи сонячних плям по широті.

У 1961 році були опубліковані «Вибрані праці» Орлова в 3-х томах.

Відзнаки

Увічнення пам'яті

Родина

Примітки

  1. Орлов Александр Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Загадка гори Піп Іван. DT.ua. Процитовано 19 листопада 2019.

Література

  • Я. С. Яцків. Орлов Олександр Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — .
  • Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.254.
  • О. Я. Орлов на Астронет
  • О. Я. Орлов на Астроосвіті[недоступне посилання з липня 2019]
  • Корсунь А. О., Лубков М. В. Як «астрономічні зубри» врятували Полтавську гравіметричну обсерваторію в 1934—1938 рр. Зі сторінок архівного рукопису О. Я. Орлова 1938 року. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 7

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orlov Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Orlov Oleksandr Oleksa ndr Ya kovich Orlo v 23 bereznya 6 kvitnya 1880 18800406 Smolensk 28 sichnya 1954 Kiyiv ukrayinskij radyanskij astronom chlen korespondent AN SRSR 1927 akademik AN URSR 1939 Oleksandr Yakovich OrlovNarodivsya 23 bereznya 6 kvitnya 1880 1880 04 06 Smolensk Rosijska imperiya 1 Pomer 28 sichnya 1954 1954 01 28 73 roki Kiyiv SRSRPohovannya Derzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayina Rosiya SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist astronomAlma mater Peterburzkij universitetGaluz astronomiya geodeziya geofizikaZaklad Novorosijskij universitet Poltavska gravimetrichna observatoriya Golovna astronomichna observatoriya AN URSRVchene zvannya profesor akademik AN URSRNaukovij stupin doktor naukNaukovij kerivnik Glazenap Sergij PavlovichVidomi uchni Ye P Fedorov Z M Aksentyeva V O Albickij V S Zhardeckij M M Stojko M V CimmermanAspiranti doktoranti Stojko Mikola MihajlovichChlenstvo Akademiya nauk SRSR NAN UkrayiniU shlyubi z Aksentyeva Zinayida MikolayivnaNagorodi Zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR Orlov Oleksandr Yakovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 23 bereznya 6 kvitnya 1880 roku v Smolensku U 1902 roci zakinchiv Peterburzkij universitet i buv zalishenij pri nomu dlya pidgotovki do naukovoyi diyalnosti U 1902 1905 rokah stazhuvavsya za kordonom zajmavsya pitannyami nebesnoyi mehaniki v Parizhi ta Lundi Shveciya vivchav sejsmologiyu v Gettingenskomu universiteti U 1905 1906 rokah asistent u Tartuskij observatoriyi v 1906 1907 rokah pracyuvav u Pulkovskij observatoriyi v 1907 1912 rokah astronom sposterigach Tartuskoyi observatoriyi v 1909 1913 rokah zaviduvav sejsmichnoyu stanciyeyu ciyeyi observatoriyi i chitav lekciyi v Tartuskomu universiteti U 1911 roci zdijsniv poyizdku do Yerkskoyi observatoriyi SShA dlya vivchennya fotografij komet U 1913 1934 rokah direktor Odeskoyi observatoriyi i profesor Novorosijskogo universitetu Chimalo z tih hto vidviduvav astronomichnij gurtok stvorenij O Ya Orlovim pri observatoriyi zgodom stali vidatnimi vchenimi Ce avtor kosmologichnoyi teoriyi garyachogo Vsesvitu G A Gamov tvorec raketnoyi kosmichnoyi tehniki V P Glushko vidatnij doslidnik pereminnih zirok poet zoryanogo neba V P Cesevich ta inshi Rozumiyuchi neobhidnist rozvitku astronomichnih doslidzhen v Ukrayini akademik UAN O Ya Orlov robit diyi po ob yednannyu doslidzhen i visuvaye ideyu stvorennya v Ukrayini Centralnoyi astronomichnoyi observatoriyi v rajoni Kaneva i stvoryuye pri Ukrayinskij akademiyi nauk Astronomichne obchislyuvalne byuro Prote nezabarom bez vidoma O Ya Orlova Prezidiya UAN ce byuro likviduye i A Ya Orlov na znak protestu ogoloshuye 1921 rik pro svij vihid z UAN Pislya richnih zvolikan i rozglyadiv v 1922 roci jogo zayava pro vihid z UAN bula zadovolena Pid kerivnictvom Orlova v Ukrayini provodilisya obshirni gravimetrichni roboti Z 1924 zajmavsya organizaciyeyu Poltavskoyi gravimetrichnoyi observatoriyi direktorom yakoyi buv u 1926 1934 i v 1938 1951 Cya diyalnist prizvela do togo sho v 1939 roci O Ya Orlov buv obranij dijsnim chlenom Akademiyi nauk URSR povtorno U 1934 1938 pracyuvav u Derzhavnomu astronomichnomu instituti im P K Shternberga i v v Moskvi U 1939 1941 rokah buv direktorom Karpatskoyi astronomichnoyi observatoriyi viddav bagato sil dlya yiyi vidrodzhennya U 1941 roci za rishennyam Prezidiyi AN URSR zdijsniv poyizdku na Dalekij Shid dlya organizaciyi tam dalekoshidnoyi shirotnoyi stanciyi proekt yakoyi vin zaproponuvav she v 1932 roci U 1944 roci buv priznachenij direktorom novostvorenoyi Golovnoyi astronomichnoyi observatoriyi AN URSR pid Kiyevom pid jogo kerivnictvom buv rozroblenij proekt observatoriyi i pochalosya yiyi budivnictvo Na cij posadi vin perebuvav do 1948 potim ocholyuvav observatoriyu v 1950 1951 rokah Nadgrobok O Ya Orlova Pomer 28 sichnya 1954 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu cvintari Naukova diyalnistOsnovni naukovi roboti prisvyacheni vivchennyu priplivnih kolivan sili tyazhinnya ruhu polyusiv Zemli geodeziyi geofizici a takozh doslidzhennyu komet Proviv veliku robotu po organizaciyi sposterezhen nad priplivnimi deformaciyami Zemli U 1915 roci zavershiv velike doslidzhennya pidsumki yakogo viklav u kapitalnij praci Rezultati yur yivskih tomskih i potsdamskih sposterezhen nad misyachno sonyachnimi deformaciyami Zemli She v 1912 roci jogo doslidzhennya v oblasti priplivnih deformacij Zemli zimknulisya z vivchennyam ruhu polyusiv Zemli utvorivshi toj nerozrivnij kompleks zavdan z problemi obertalnogo ruhu Zemli yakij sklav osnovu naukovih doslidzhen Orlova Viyaviv v rezultatah shirotnih sposterezhen povilni nepolyarni zmini shirot rozrobiv sposib vidilennya cih zmin ta yih viklyuchennya sposib Orlova Obchisliv koordinati polyusiv Zemli vilni vid cih povilnih zmin shirot dlya intervalu chasu z 1892 po 1952 v sistemi serednogo polyusu epohi sposterezhen u sistemi Orlova Retelne vivchennya vsih osoblivostej chandlerivskogo i richnogo ruhiv polyusiv dalo mozhlivist Orlovu rozrobiti sposib viznachennya koordinat polyusiv za sposterezhennyami na odnij stanciyi Cej sposib zastosovuvavsya radyanskoyi Sluzhboyu shiroti dlya terminovih obchislen koordinat polyusiv Orlov vikonav takozh roboti z doslidzhennya trivisnogo zemnogo elipsoyida vikovogo ruhu polyusiv Zemli po viyavlennyu misyachnih navivmisyachnih zmin shiroti viznachennyam koeficiyenta golovnogo chlena nutaciyi po vidminyuvannyu ta in Pidsumok jogo shirotnih vishukuvan pidvedenij v knizi Sluzhba shiroti opublikovanij posmertno v 1958 roci Za iniciativoyu Orlova bula stvorena Komisiya z shiroti pri Astrometrichnij komisiyi Astronomichnoyi radi AN SRSR golovoyu yakoyi vin buv do 1952 roku Zajmavsya pitannyami poperednoggo obchislennya poyavi kometi Galleya Dav novi bilsh ekonomichni i zruchni formuli dlya obchislennya geliocentrichnih koordinat chastinok kometnogo hvosta abo kometnoyi hmari Pid kerivnictvom Orlova buv obroblenij 18 richnij ryad sposterezhen sonyachnih plyam provedenih v Odesi v rezultati chogo viznacheno elementi sonyachnogo ekvatora i vivcheni vlasni ruhi sonyachnih plyam po shiroti U 1961 roci buli opublikovani Vibrani praci Orlova v 3 h tomah VidznakiPochesne zvannya Zasluzhenij diyach nauki URSR 1951 Uvichnennya pam yatiNa chest astronomiv Oleksandra Yakovicha ta Sergiya Volodimirovicha Orlovih nazvana mala planeta 2724 Orlov vidkrita Mikoloyu Chernih 13 veresnya 1978 roku v Krimskij astrofizichnij observatoriyi ta krater Orlov na zvorotnomu boci Misyacya Na fasadi budinku Poltavskoyi gravimetrichnoyi observatoriyi vstanovleno memorialnu doshku O Ya Orlovu Doshka mid vstanovlena u 1984 r skulptor V I Bilous RodinaDruzhina Aksenyeva Zinayida Mikolayivna 1900 1969 astronom chlen korespondent AN URSR PrimitkiOrlov Aleksandr Yakovlevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Zagadka gori Pip Ivan DT ua Procitovano 19 listopada 2019 LiteraturaYa S Yackiv Orlov Oleksandr Yakovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2021 T 23 Ng Nya 832 s ISBN 978 966 02 9624 4 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 254 O Ya Orlov na Astronet O Ya Orlov na Astroosviti nedostupne posilannya z lipnya 2019 Korsun A O Lubkov M V Yak astronomichni zubri vryatuvali Poltavsku gravimetrichnu observatoriyu v 1934 1938 rr Zi storinok arhivnogo rukopisu O Ya Orlova 1938 roku ISSN 1027 3239 Visn NAN Ukrayini 2020 7

Дата публікації:
Топ