Ажнов Віталій Сергійович

Віталій Сергійович Ажнов (нар. 1993) — український актор театру і кіно.

Ажнов Віталій Сергійович
Народився	27 квітня 1993(1993-04-27) (31 рік) Калуш, Івано-Франківська область

Життєпис

Народився 27 квітня 1993 року в м. Калуш Івано-Франківської області.

У 2015 році закінчив Київський національний університет театру кіно та телебачення ім. І. К. Карпенко-Карого (майстерня Дмитра Богомазова). З 2015 року викладає сценічну мову в Київському національному університеті культури і мистецтв.

З 2015 року — актор Київського театру «Золоті ворота».

З 2018 року у театрі ім. І. Франка.

Ролі в театрі

Київський театр «Золоті ворота»

Київський театр «Актор»

• 2018 — «Схід — Захід» за дитячою драматургією; реж. Влада Бєлозоренко — Кіт
• 2021 — «Вишневий сад» за п'єсою Антона Чехова; реж. Слава Жила — Лопахін Єрмолай Олексійович, купець

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

•  (введення)  — «Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуя-Левицького; реж. Петро Ільченко — Лаврін
• 2018 — «Буна» Віри Маковій; реж. Давид Петросян — Петро
• 2018 — «Коріолан» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — 2-ий городянин, 1-ий Еділ, Посланець
• 2019 — «Лимерівна» за однойменною п'єсою Панаса Мирного; реж. Іван Уривський — Карпо
• 2019 — «Тев'є-Тевель» за п'єсою Григорія Горіна; реж. Дмитро Чирипюк — Мотл
• 2019 — «Снігова королева» за казкою Ганса Крістіана Андерсена; реж. Давид Петросян — Ворон та Білий Ведмідь
• 2020 — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка; реж. Дмитро Богомазов — Олекса Бабич, Парубок
• 2020 — «Сірано де Бержерак» за п'єсою Едмона Ростана; реж. Юрій Одинокий — Привид театру
• 2021 — «Співай, Лоло, співай» Олександра Чепалова за мотивами роману «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана» Генріха Манна і художнього фільму «Блакитний ангел»; реж. Дмитро Богомазов — Ломан, гімназист
• 2021 — «Безталанна» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого; реж. Іван Уривський — Дем'ян
• 2022 — «Калігула» за п'єсою Альбера Камю; реж. Іван Уривський — Калігула
• 2022 — «Кар'єра Артуро Уї, яку можна було спинити» за п'єсою Бертольта Брехта; реж. Дмитро Богомазов — Артуро Уї, ватажок гангстерів
•  (введення) 2023 — «Візит» за п'єсою «Гостина старої дами» Фрідріха Дюрренматта; реж. Давид Петросян — Сліпий
• 2024 — «Тартюф» за пʼєсою Мольєра; реж. Дмитро Богомазов — Валер, юнак закоханий у Мар'яну

Фільмографія

• 2015 — Незламна
• 2019 — Пригоди S Миколая — Іржавий
• 2019 — Гуцулка Ксеня — Юро
• 2020 — І будуть люди — Максим (Володька) Твердохліб
• «Янголи»
• 2021 — Кава з Кардамоном — Маркіян
• 2023 — «Малевич»; реж.  — Казимир Малевич

Нагороди

• Диплом за кращу чоловічу роль на Міжнародному фестивалі театральних шкіл у Пекіні «GATS» (2013),
• Гран-прі Всеукраїнського конкурсу читців «Лесині джерела» (2013),
• преміант Київського міського голови (2014).

Примітки

1. . theatre.love. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
2. . YABL (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
3. . Театр ім. І.Франка. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 грудня 2021.
4. Олена ЗАШКО, Олександр ДМИТРУК (14 березня 2018). (укр.). «Новое время». Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 2018-8-13.
5. Любов Базів (12 жовтня 2019). (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 14 жовтня 2019.
6. Олег ВЕРГЕЛІС (30 січня 2021). (укр.). «Главком». Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 2021-2-03.
7. Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (13 травня 2021). (укр.). «Театрально-концертний Київ». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2021-6-03.
8. Любов Базів (2 червня 2021). (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2021-6-03.
9. Сергій ВИННИЧЕНКО (12 травня 2021). Слава Жила про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
10. Сергій ВИННИЧЕНКО (14 травня 2021). Віталій Ажнов про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
11. Сергій ВИННИЧЕНКО (23 травня 2021). Ольга Семьошкіна про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
12. Віка ФЕДОРІНА (22 липня 2021). (укр.). «Kyiv Daily». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2021-7-22.
13. Іван БАБЕНКО (13 жовтня 2021). (укр.). «День». Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 16 жовтня 2021.
14. Христина СРІБНЯК (5 лютого 2023). Виконавець ролі Малевича Віталій Ажнов розповів про майбутній художній фільм (укр.). «Польське Радіо». Процитовано 6 лютого 2023.
15. Тетяна ПОЛІЩУК (8 грудня 2018). «Буна» змінила «Дах». «Укрінформ». Процитовано 3 липня 2019.
16. Сергій ВИННИЧЕНКО (5 квітня 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
17. Своє 100-річчя Театр Франка відзначить вісьмома прем’єрами та міжнародним фестивалем
18. Тетяна ПОЛІЩУК (25 листопада 2021). (укр.). «День». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
19. Ірина ГОЛІЗДРА (27 листопада 2021). (укр.). «Українська правда». Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
20. Ірина ГОЛІЗДРА (28 січня 2022). (укр.). «Yabl.ua». Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 2022-1-29.
21. Любов Базів (8 грудня 2022). Віталій Ажнов, актор театру і кіно: Найважливіше — це коли люди повертаються після відбою тривоги до залу (укр.). «Укрінформ». Процитовано 11 грудня 2022.
22. Завершилися зйомки фільму про життя та творчість українського художника-авангардиста Казимира Малевича (укр.). «Elle». 15 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
23. . abastudio.org. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.