Мигдаль степовий, мигдаль низький, бобчук (Prunus tenella або Amygdalus nana) — вид рослин родини Розові (Rosaceae). У природних умовах зустрічається в степах Євразії. Усі частини рослини отруйні.
Мигдаль степовий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Рід: | Слива (Prunus) |
Підрід: | Слива (Prunus subg. Prunus) |
Вид: | Мигдаль степовий (P. tenella) |
Біноміальна назва | |
Prunus tenella | |
Синоніми | |
Amygdalus ledebouriana Schltdl. |
Бобівником ще називають іншу рослину родини Бобові — золотий дощ.
Опис
Невисокий, 0,3—1,2(1,5) м заввишки, неколючий листопадний кущ, з голими, спрямованими вгору гілками і численними, більш-менш розлогими, вкороченими гілочками. Кора на однорічних пагонах білувата або червонувато-коричнева, на багаторічних — червонувато-сіра або сіра. До розпускання в бруньках листки вздовж складені. Листки чергові, прості, лінійно-ланцетні або видовжено-овальні, голі, при основі звужені в короткий черешок, на верхівці гострі, пилчасто-зубчасті, 2,5—7,5 см завдовжки і 0,5—2,5 см завширшки, темно-зеленого кольору; на вкорочених гілочках вони сидять пучками, на ростових пагонах — здебільшого поодинокі. Прилистки лінійні або лінійно-ланцетні, цілокраї, на верхівці загострені або трохи зубчасті, 5—10 мм завдовжки і 1—2 мм завширшки. .
Квітки відносно дрібні, двостатеві, актиноморфні, розташовані на вкорочених гілочках, майже сидячі, на коротких, 2—4 мм завдовжки, ніжках, оточені дрібними буро-коричневими бруньковими лусками, розпускаються одночасно з листками. Оцвітина подвійна, 1—2(2,5) см у діаметрі. Чашолистків і пелюсток по п'ять. Квітколоже трубчасте, по його краю прикріплені чашолистки, пелюстки і тичинки. Трубочка чашечки майже циліндрична, при основі витягнута, обернено-конічна або довгаста,. Частки чашечки видовжено-яйцеподібні, дорівнюють половині довжини трубочки або трохи довші, по краю пилчасті, із рідкими сосочкоподібними залозками. Пелюстки яскраво-рожеві, неправильно видовжено-овальні, 9—12 мм завдовжки і 4—6 мм завширшки, на верхівці тупуваті, іноді неглибоко виїмчасті. Тичинок багато. Зав'язь гола. Плід — однонасінна кістянка, вкрита волохатою повстю, яйцеподібно-округла, трохи стиснута, білувато-жовтуватого або солом'яного кольору, 9—12 мм завдовжки і 4—6 мм завширшки, з розкривним оплодієм. Кісточка стиснута, яйцеподібно-округла, скошена, майже гладенька або неглибоко неправильно сітчасто-борозниста, з товстим черевним швом і килюватим спинним швом, при основі пряма або трохи відтягнута, на верхівці тупа або трохи коротко-загострена. 2n = 16.
Поширення
Природний ареал охоплює степові і лісостепові (південь) регіони країн Центральної і Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії і Західного Сибіру.
В Україні поширений на півдні Лісостепу, рідко; в Степу і Криму, спорадично.
Життєвий цикл
У межах ареалу цвіте з травня по червень, в Україні — у квітні—травні. Відомі випадки аномального цвітіння в кінці літа — на початку осені (Запорізька область). За темпами вегетативного розмноження відноситься до вегетативнорухливих видів рослин. Запилення здійснюється за допомогою комах (ентомофілія). Плодоношення в липні—серпні. За способом поширення насіння відноситься до барохорів (діаспори поширюються під впливом сили тяжіння без участі інших зовнішніх чинників).
- Молоді вегетуючі кущі
- Початок цвітіння (утворення бутонів)
- Початок масового цвітіння
- Масове цвітіння
- Кінець цвітіння
- На стадії плодоношення
Екологія
Мигдаль степовий за сезонним життєвим циклом (життєвою формою за Раункієром) належить до невисоких чагарників (хамефітів).
Рослина світлолюбна (геліофіт), досить посухостійка (мезоксерофіт), відносно морозостійка (мезотерм — походить з помірного кліматичного поясу), а також вимоглива до плодючості ґрунтів (мегатроф).
Є типовим мешканцем відкритих, переважно степових (степант), та інтразональних кам'янистих (факультативний петрофіт) ландшафтів. У Східній Європі зростає в степах (в підзонах різнотравно-лучних і різнотравно-ковилових степів), по схилах балок, в западинах, лощинах, на галявинах і узліссях байрачних лісів, на багатих гумусом, промитих ґрунтах; у гори піднімається до 1200 м над р. м..
В Україні зростає на степових і кам'янистих схилах, де місцями утворює зарості.
В умовах Запорізької області зустрічається в балках і долинах річок, переважно у складі степових і петрофітних рослинних угруповань, подекуди — на прилеглих суходільнолучних ділянках та на узліссях серед розрідженої байрачно-лісової і штучно-лісової рослинності.
Охорона
В Україні вид перебуває під охороною — його занесено до переліків регіонально рідкісних рослин Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, , , Тернопільської, Харківської і Хмельницької областей.
Формація мигдалю степового (Amygdaleta nanae) занесена до (3 категорія охорони, статус угруповання «перебуває під загрозою зникнення»). Фітосозологічна значущість: співдомінантами в угрупованні є ковили волосиста, вузьколиста і найкрасивіша, занесені до . Ботаніко-географічна значущість: домінант та ряд співдомінантів знаходяться на північній межі ареалу. Загальне проективне покриття угруповань (асоціацій у межах формації) коливається від 35 до 95 %. Чагарниково-трав'яний ярус з нечіткою вертикальною диференціацію на під'яруси, заввишки 30—60 см, інколи відмічається мохово-лишайниковий ярус. Проективне покриття головного домінанту — мигдалю степового — коливається у різних угрупованнях від 20 до 60 %, співдомінантів в різних угрупованнях (карагани кущової, костриці валіської, стоколосу прибережного, ефедри двоколоскової, тонконогу різнобарвного та ін.) — від 10 до 25 %. Видова насиченість асоціацій коливається від 20 до 40 видів.
Природні популяції виду скорочуються головним чином через руйнування місць зростання внаслідок розорювання, заліснення і випалювання степів, випасання худоби, надмірну рекреацію (місцями), збирання лікарської сировини і на букети, а також викопування для висадження на присадибних і дачних ділянках.
Заходи охорони: моніторинг за станом популяцій та угруповань; виявленні нових місцезнаходжень і включення їх до територій природно-заповідного фонду та екомережі.
В Україні охороняється в Українському степовому природному заповіднику, Луганському природному заповіднику, біосферному заповіднику «Асканія-Нова», національному природному парку «Подільські Товтри».
У Донецькій області охороняється в природному заповіднику «Кам'яні Могили», природному заповіднику «Хомутовський степ», національному природному парку «Меотида», регіональному ландшафтному парку «Донецький кряж», лісовому заказнику «Великоанадольський ліс», ботанічній пам'ятці природи «Урочище Грабове» та ряді інших природно-заповідних об'єктів регіону. Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України з 1969 р.
У Запорізькій області охороняється в Національному заповіднику «Хортиця», національному природному парку «Великий Луг», комплексній пам'ятці природи «Балка Лукашева», ландшафтних заказниках «Балка Малишевська», «Томаківський» і «Верхів'я балки Канцерівська», ботанічному заказнику «Цілинна балка» та ряді інших природно-заповідних об'єктів регіону.
Практичне значення
Мигдаль степовий розводять як у межах ареалу, так і за його межами як красивий, ранньоквітучий декоративний чагарник. У культуру введений у XVII ст. Розмножується насінням (після 4-х місячної стратифікації), відводками та літніми живцями. Цвісти починає з 5-річного віку; період цвітіння в залежності від регіону та умов догляду складає 2—4 тижні. Використовується в різних ландшафтних композиціях, особливо ефектно виглядає в поєднанні з хвойними породами, ідеально доповнює кам'янисті гірки та узлісся.
Усі частини рослини містять цианогенний глікозид — амигдалін (2,5—3,5 %). Найбільша його концентрація спостерігається в ядрах (сім'ядолях) плодів, що надає їм гіркого смаку і захищає від поїдання тваринами, у тому числі при їх проростанні. При розщепленні в травному тракті амигдалін виділяє токсичну синільну кислоту, яка здатна суттєво порушувати в організмі клітинне дихання. Після вживанні в їжу сирих ядер мигдалю спостерігається запаморочення, головний біль, слабкість, першіння в горлі, біль у животі, нудота і блювота. Характерними є забарвлення слизових оболонок у синій колір з виділенням з ротової порожнини запаху «гіркого мигдалю». Спостерігається задишка із затримкою на видиху, можливі судоми, у тяжких випадках — смерть від зупинки дихання на фоні серцевої недостатності.
В ядрах кісточок міститься близько 20 % жирної та ефірної олії (т. з. мигдалева олія), білок (20 %), крохмаль, слиз, холін, аспарагін, вітаміни групи В, аскорбінова кислота, каротин та мінеральні солі. При їх термічній обробці синильна кислота руйнується, і тоді ядра в невеликій кількості можна вживати в їжу. Після подрібнення їх використовують як пікантні прянощі до рису, птиці, м'яса, а жирну олію — для салатів.
Плоди використовують як сировину для виробництва гіркоминдалевої води й жирної олії. Гіркоминдалеву воду вживають як протикашлевий засіб і при гастралгії. У фармацевтиці олія використовується також в якості компонента мазей проти дерматитів та герпесу. Плоди мигдалю використовуються в народній медицині у вигляді відварів як спазмолітичне при головній та інших болях, при анемії та інших захворюваннях крові, як засіб від кашлю, для примочок від кропивниці і пролежнів (як місцевий седативний засіб) та ін.
Запашна мигдалева олія відома як одна з найдорожчих на косметологічному ринку і входить до складу шампунів, бальзамів, кондиціонерів, поживних і зволожуючих кремів для шкіри обличчя, рук і ніг.
Мигдаль степовий під час цвітіння виділяє тонкий аромат і внаслідок вироблення відносно значної кількості нектару і пилку є добрим ранньовесняним медоносом.
Галерея
Запорізька область. Запоріжжя. Острів Хортиця
- Неподалік від ДніпроГЕСу.
- У долині р.Верхня Хортиця
- На о.Хортиця
- На околиці Хортицького жилмасиву м.Запоріжжя
- На Дніпрових кручах
Запорізьке Правобережжя
- У балці Вільна
- У балці Петерса
- У балці Кайдацька
- У пам'ятці природи «Балка Лукашева».
- У балці Остапова
- У заказнику «Верхів'я балки Канцерівська»
- У долині р.Середня Хортиця
- У заказнику «Томаківський»
- У долині р.Нижня Хортиця
- У балці Хуторська
Див. також
Джерела. Примітки
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 липня 2014.
- Prunus tenella // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 176.
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. Д. К. Зеров. — 612 с. (с. 290—292)
- Флора СССР / Гл. ред. В. Л. Комаров. — М.-Л : Изд-во АН СССР, 1939. — Т. 6 / Ред.: Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — 674 с. (с. 535—537)
- Ядовитые животные и растения СССР : справ. Пособие / Б. Н. Орлов, Д. Б. Гелашвили, А. К. Ибрагимов. — М. : Высш. школа, 1990. — 272 с. (с. 137—138, 198)
- . Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 29 квітня 2014.
- Коропачинский И. Ю., Встовская Т. Н. Древесные растения Азиатской России. — Новосибирск: Изд-во СО РАН, филиал «Гео», 2002. — 707 с. (с. 295—297)
- Флора Восточной Европы. — СПб. : Изд-во СПХФА, 1979. — Т. 4 / Ред. Н. Н. Цвелев. — 670 с. (с. 601—603). —
- Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 160). —
- Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица : сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье: Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—61 (с. 29)
- Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 52, 211). —
- Петроченко В. І. Природа Запорізького краю : довідник — Запоріжжя : Поліграф, 2009. — 200 с. (с. 140). —
- Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — .
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009 — 448 с. (с. 225—226). —
- Червона книга Дніпропетровської області (Рослинний світ) / Авт.-укл. Б. О. Барановський, В. В. Тарасов; відп. ред. А. П. Травлєєв. — Дніпропетровськ, 2010. — 498 с. (с. 402)
- Червона книга Донецької області. Рослинний світ / Під заг. ред. В. М. Остапка. — Донецьк : Вид-во «Новая печать», 2010 — 432 с. (с. 33). —
- Плотникова Л. С. Деревья и кустарники рядом с нами. — М.: Наука, 2012 — 176 с. (с. 106)
- Лікарські рослини : енцикл. довідник / Відп. ред.. А. М. Гродзинський. — К. : Вид-во «Укр. Енциклопедія», УВКЦ «Олімп», 2002. — 544 с. (с. 275—276) —
- Мазнев Н. И. Энциклопедия лекарственных растений. — М. : Мартин, 2004. — 496 с. (с. 301—303) —
- Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 29 квітня 2014.
Література
- Деревья и кустарними СССР / Под ред. П. И. Лапина. — М. : Мысль, 1966 — 636 с. (с. 408).
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009 — 448 с. (с. 225—226). — .
- Коропачинский И. Ю., Встовская Т. Н. Древесные растения Азиатской России. — Новосибирск : Изд-во СО РАН, филиал «Гео», 2002. — 707 с. (с. 295—297). — ISBN 5-7692-0561-Х.
- Плотникова Л. С. Деревья и кустарники рядом с нами. — М.: Наука, 2012 — 176 с. (с. 106). — .
- Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 160). — .
- Флора Восточной Европы. — СПб. : Изд-во СПХФА, 1979. — Т. 4 / Ред. Н. Н. Цвелев. — 670 с. (с. 601—603). — .
- Флора СССР / Гл. ред. В. Л. Комаров. — М.-Л : Изд-во АН СССР, 1939. — Т. 6 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — 674 с. (с. 535—537).
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. Д. К. Зеров. — 612 с. (с. 290—292).
Посилання
- Мигдаль степовий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 275. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Migdal stepovij migdal nizkij bobchuk Prunus tenella abo Amygdalus nana vid roslin rodini Rozovi Rosaceae U prirodnih umovah zustrichayetsya v stepah Yevraziyi Usi chastini roslini otrujni Migdal stepovijOhoronnij statusDanih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Sliva Prunus Pidrid Sliva Prunus subg Prunus Vid Migdal stepovij P tenella Binomialna nazvaPrunus tenella Batsch SinonimiAmygdalus ledebouriana Schltdl Amygdalus georgica Desf Amygdalus nana L Prunus ledebouriana Schltdl Prunus nana L Bobivnikom she nazivayut inshu roslinu rodini Bobovi zolotij dosh OpisNevisokij 0 3 1 2 1 5 m zavvishki nekolyuchij listopadnij kush z golimi spryamovanimi vgoru gilkami i chislennimi bilsh mensh rozlogimi vkorochenimi gilochkami Kora na odnorichnih pagonah biluvata abo chervonuvato korichneva na bagatorichnih chervonuvato sira abo sira Do rozpuskannya v brunkah listki vzdovzh skladeni Listki chergovi prosti linijno lancetni abo vidovzheno ovalni goli pri osnovi zvuzheni v korotkij chereshok na verhivci gostri pilchasto zubchasti 2 5 7 5 sm zavdovzhki i 0 5 2 5 sm zavshirshki temno zelenogo koloru na vkorochenih gilochkah voni sidyat puchkami na rostovih pagonah zdebilshogo poodinoki Prilistki linijni abo linijno lancetni cilokrayi na verhivci zagostreni abo trohi zubchasti 5 10 mm zavdovzhki i 1 2 mm zavshirshki Kvitki vidnosno dribni dvostatevi aktinomorfni roztashovani na vkorochenih gilochkah majzhe sidyachi na korotkih 2 4 mm zavdovzhki nizhkah otocheni dribnimi buro korichnevimi brunkovimi luskami rozpuskayutsya odnochasno z listkami Ocvitina podvijna 1 2 2 5 sm u diametri Chasholistkiv i pelyustok po p yat Kvitkolozhe trubchaste po jogo krayu prikripleni chasholistki pelyustki i tichinki Trubochka chashechki majzhe cilindrichna pri osnovi vityagnuta oberneno konichna abo dovgasta Chastki chashechki vidovzheno yajcepodibni dorivnyuyut polovini dovzhini trubochki abo trohi dovshi po krayu pilchasti iz ridkimi sosochkopodibnimi zalozkami Pelyustki yaskravo rozhevi nepravilno vidovzheno ovalni 9 12 mm zavdovzhki i 4 6 mm zavshirshki na verhivci tupuvati inodi negliboko viyimchasti Tichinok bagato Zav yaz gola Plid odnonasinna kistyanka vkrita volohatoyu povstyu yajcepodibno okrugla trohi stisnuta biluvato zhovtuvatogo abo solom yanogo koloru 9 12 mm zavdovzhki i 4 6 mm zavshirshki z rozkrivnim oplodiyem Kistochka stisnuta yajcepodibno okrugla skoshena majzhe gladenka abo negliboko nepravilno sitchasto boroznista z tovstim cherevnim shvom i kilyuvatim spinnim shvom pri osnovi pryama abo trohi vidtyagnuta na verhivci tupa abo trohi korotko zagostrena 2n 16 PoshirennyaPrirodnij areal ohoplyuye stepovi i lisostepovi pivden regioni krayin Centralnoyi i Shidnoyi Yevropi Kavkazu Centralnoyi Aziyi i Zahidnogo Sibiru V Ukrayini poshirenij na pivdni Lisostepu ridko v Stepu i Krimu sporadichno Zhittyevij ciklU mezhah arealu cvite z travnya po cherven v Ukrayini u kvitni travni Vidomi vipadki anomalnogo cvitinnya v kinci lita na pochatku oseni Zaporizka oblast Za tempami vegetativnogo rozmnozhennya vidnositsya do vegetativnoruhlivih vidiv roslin Zapilennya zdijsnyuyetsya za dopomogoyu komah entomofiliya Plodonoshennya v lipni serpni Za sposobom poshirennya nasinnya vidnositsya do barohoriv diaspori poshiryuyutsya pid vplivom sili tyazhinnya bez uchasti inshih zovnishnih chinnikiv Molodi vegetuyuchi kushi Pochatok cvitinnya utvorennya butoniv Pochatok masovogo cvitinnya Masove cvitinnya Kinec cvitinnya Na stadiyi plodonoshennyaEkologiyaMigdal stepovij Dnipropetrovska oblastFormaciya migdalyu stepovogo iz karaganoyu kushovoyu Zaporizka oblastFormaciya migdalyu stepovogo Zaporizke Pravoberezhzhya Migdal stepovij za sezonnim zhittyevim ciklom zhittyevoyu formoyu za Raunkiyerom nalezhit do nevisokih chagarnikiv hamefitiv Roslina svitlolyubna geliofit dosit posuhostijka mezokserofit vidnosno morozostijka mezoterm pohodit z pomirnogo klimatichnogo poyasu a takozh vimogliva do plodyuchosti gruntiv megatrof Ye tipovim meshkancem vidkritih perevazhno stepovih stepant ta intrazonalnih kam yanistih fakultativnij petrofit landshaftiv U Shidnij Yevropi zrostaye v stepah v pidzonah riznotravno luchnih i riznotravno kovilovih stepiv po shilah balok v zapadinah loshinah na galyavinah i uzlissyah bajrachnih lisiv na bagatih gumusom promitih gruntah u gori pidnimayetsya do 1200 m nad r m V Ukrayini zrostaye na stepovih i kam yanistih shilah de miscyami utvoryuye zarosti V umovah Zaporizkoyi oblasti zustrichayetsya v balkah i dolinah richok perevazhno u skladi stepovih i petrofitnih roslinnih ugrupovan podekudi na prileglih suhodilnoluchnih dilyankah ta na uzlissyah sered rozridzhenoyi bajrachno lisovoyi i shtuchno lisovoyi roslinnosti OhoronaU Luganskomu prirodnomu zapovidnikuU Nacionalnomu zapovidniku Horticya V Ukrayini vid perebuvaye pid ohoronoyu jogo zaneseno do perelikiv regionalno ridkisnih roslin Vinnickoyi Dnipropetrovskoyi Doneckoyi Zaporizkoyi Kiyivskoyi Kirovogradskoyi Mikolayivskoyi Ternopilskoyi Harkivskoyi i Hmelnickoyi oblastej Formaciya migdalyu stepovogo Amygdaleta nanae zanesena do 3 kategoriya ohoroni status ugrupovannya perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Fitosozologichna znachushist spivdominantami v ugrupovanni ye kovili volosista vuzkolista i najkrasivisha zaneseni do Botaniko geografichna znachushist dominant ta ryad spivdominantiv znahodyatsya na pivnichnij mezhi arealu Zagalne proektivne pokrittya ugrupovan asociacij u mezhah formaciyi kolivayetsya vid 35 do 95 Chagarnikovo trav yanij yarus z nechitkoyu vertikalnoyu diferenciaciyu na pid yarusi zavvishki 30 60 sm inkoli vidmichayetsya mohovo lishajnikovij yarus Proektivne pokrittya golovnogo dominantu migdalyu stepovogo kolivayetsya u riznih ugrupovannyah vid 20 do 60 spivdominantiv v riznih ugrupovannyah karagani kushovoyi kostrici valiskoyi stokolosu priberezhnogo efedri dvokoloskovoyi tonkonogu riznobarvnogo ta in vid 10 do 25 Vidova nasichenist asociacij kolivayetsya vid 20 do 40 vidiv Prirodni populyaciyi vidu skorochuyutsya golovnim chinom cherez rujnuvannya misc zrostannya vnaslidok rozoryuvannya zalisnennya i vipalyuvannya stepiv vipasannya hudobi nadmirnu rekreaciyu miscyami zbirannya likarskoyi sirovini i na buketi a takozh vikopuvannya dlya visadzhennya na prisadibnih i dachnih dilyankah Zahodi ohoroni monitoring za stanom populyacij ta ugrupovan viyavlenni novih misceznahodzhen i vklyuchennya yih do teritorij prirodno zapovidnogo fondu ta ekomerezhi V Ukrayini ohoronyayetsya v Ukrayinskomu stepovomu prirodnomu zapovidniku Luganskomu prirodnomu zapovidniku biosfernomu zapovidniku Askaniya Nova nacionalnomu prirodnomu parku Podilski Tovtri U Doneckij oblasti ohoronyayetsya v prirodnomu zapovidniku Kam yani Mogili prirodnomu zapovidniku Homutovskij step nacionalnomu prirodnomu parku Meotida regionalnomu landshaftnomu parku Doneckij kryazh lisovomu zakazniku Velikoanadolskij lis botanichnij pam yatci prirodi Urochishe Grabove ta ryadi inshih prirodno zapovidnih ob yektiv regionu Viroshuyut u Doneckomu botanichnomu sadu NAN Ukrayini z 1969 r U Zaporizkij oblasti ohoronyayetsya v Nacionalnomu zapovidniku Horticya nacionalnomu prirodnomu parku Velikij Lug kompleksnij pam yatci prirodi Balka Lukasheva landshaftnih zakaznikah Balka Malishevska Tomakivskij i Verhiv ya balki Kancerivska botanichnomu zakazniku Cilinna balka ta ryadi inshih prirodno zapovidnih ob yektiv regionu Praktichne znachennyaMigdal stepovij rozvodyat yak u mezhah arealu tak i za jogo mezhami yak krasivij rannokvituchij dekorativnij chagarnik U kulturu vvedenij u XVII st Rozmnozhuyetsya nasinnyam pislya 4 h misyachnoyi stratifikaciyi vidvodkami ta litnimi zhivcyami Cvisti pochinaye z 5 richnogo viku period cvitinnya v zalezhnosti vid regionu ta umov doglyadu skladaye 2 4 tizhni Vikoristovuyetsya v riznih landshaftnih kompoziciyah osoblivo efektno viglyadaye v poyednanni z hvojnimi porodami idealno dopovnyuye kam yanisti girki ta uzlissya Usi chastini roslini mistyat cianogennij glikozid amigdalin 2 5 3 5 Najbilsha jogo koncentraciya sposterigayetsya v yadrah sim yadolyah plodiv sho nadaye yim girkogo smaku i zahishaye vid poyidannya tvarinami u tomu chisli pri yih prorostanni Pri rozsheplenni v travnomu trakti amigdalin vidilyaye toksichnu sinilnu kislotu yaka zdatna suttyevo porushuvati v organizmi klitinne dihannya Pislya vzhivanni v yizhu sirih yader migdalyu sposterigayetsya zapamorochennya golovnij bil slabkist pershinnya v gorli bil u zhivoti nudota i blyuvota Harakternimi ye zabarvlennya slizovih obolonok u sinij kolir z vidilennyam z rotovoyi porozhnini zapahu girkogo migdalyu Sposterigayetsya zadishka iz zatrimkoyu na vidihu mozhlivi sudomi u tyazhkih vipadkah smert vid zupinki dihannya na foni sercevoyi nedostatnosti V yadrah kistochok mistitsya blizko 20 zhirnoyi ta efirnoyi oliyi t z migdaleva oliya bilok 20 krohmal sliz holin asparagin vitamini grupi V askorbinova kislota karotin ta mineralni soli Pri yih termichnij obrobci sinilna kislota rujnuyetsya i todi yadra v nevelikij kilkosti mozhna vzhivati v yizhu Pislya podribnennya yih vikoristovuyut yak pikantni pryanoshi do risu ptici m yasa a zhirnu oliyu dlya salativ Plodi vikoristovuyut yak sirovinu dlya virobnictva girkomindalevoyi vodi j zhirnoyi oliyi Girkomindalevu vodu vzhivayut yak protikashlevij zasib i pri gastralgiyi U farmacevtici oliya vikoristovuyetsya takozh v yakosti komponenta mazej proti dermatitiv ta gerpesu Plodi migdalyu vikoristovuyutsya v narodnij medicini u viglyadi vidvariv yak spazmolitichne pri golovnij ta inshih bolyah pri anemiyi ta inshih zahvoryuvannyah krovi yak zasib vid kashlyu dlya primochok vid kropivnici i prolezhniv yak miscevij sedativnij zasib ta in Zapashna migdaleva oliya vidoma yak odna z najdorozhchih na kosmetologichnomu rinku i vhodit do skladu shampuniv balzamiv kondicioneriv pozhivnih i zvolozhuyuchih kremiv dlya shkiri oblichchya ruk i nig Migdal stepovij pid chas cvitinnya vidilyaye tonkij aromat i vnaslidok viroblennya vidnosno znachnoyi kilkosti nektaru i pilku ye dobrim rannovesnyanim medonosom GalereyaZaporizka oblast Zaporizhzhya Ostriv Horticya Nepodalik vid DniproGESu U dolini r Verhnya Horticya Na o Horticya Na okolici Hortickogo zhilmasivu m Zaporizhzhya Na Dniprovih kruchahZaporizke Pravoberezhzhya U balci Vilna U balci Petersa U balci Kajdacka U pam yatci prirodi Balka Lukasheva U balci OstapovaU zakazniku Verhiv ya balki Kancerivska U dolini r Serednya Horticya U zakazniku Tomakivskij U dolini r Nizhnya Horticya U balci HutorskaDiv takozhSliva rid Spisok vidiv rodu slivaDzherela Primitki Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 31 lipnya 2014 Prunus tenella Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 176 Flora URSR K Vid vo AN URSR 1954 T 6 Red D K Zerov 612 s s 290 292 Flora SSSR Gl red V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1939 T 6 Red B K Shishkin S V Yuzepchuk 674 s s 535 537 Yadovitye zhivotnye i rasteniya SSSR sprav Posobie B N Orlov D B Gelashvili A K Ibragimov M Vyssh shkola 1990 272 s s 137 138 198 Arhiv originalu za 20 bereznya 2014 Procitovano 29 kvitnya 2014 Koropachinskij I Yu Vstovskaya T N Drevesnye rasteniya Aziatskoj Rossii Novosibirsk Izd vo SO RAN filial Geo 2002 707 s s 295 297 Flora Vostochnoj Evropy SPb Izd vo SPHFA 1979 T 4 Red N N Cvelev 670 s s 601 603 ISBN 5 8085 0122 9 Tarasov V V Flora Dnipropetrovskoyi i Zaporizkoyi oblastej Sudinni roslini monografiya Dnipropetrovsk Lira 2012 Vidannya druge 296 s s 160 ISBN 966 551 166 1 Koreshuk K E Petrochenko V I Flora vysshih rastenij ostrova Hortica Priroda ostrova Hortica sb nauch trudov Nacionalnogo zapovednika Hortica pod red V I Petrochenko Zaporozhe Dneprovskij metallurg 1993 Vyp 1 S 4 61 s 29 Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 52 211 ISBN 966 375 018 9 Petrochenko V I Priroda Zaporizkogo krayu dovidnik Zaporizhzhya Poligraf 2009 200 s s 140 ISBN 978 966 1682 12 1 Andriyenko T L Peregrim M M uklad Oficijni pereliki regionalno ridkisnih roslin administrativnih teritorij Ukrayini dovidkove vidannya Kiyiv Alterpres 2012 148 s ISBN 978 966 542 512 0 Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 225 226 ISBN 978 966 542 2 Chervona kniga Dnipropetrovskoyi oblasti Roslinnij svit Avt ukl B O Baranovskij V V Tarasov vidp red A P Travlyeyev Dnipropetrovsk 2010 498 s s 402 Chervona kniga Doneckoyi oblasti Roslinnij svit Pid zag red V M Ostapka Doneck Vid vo Novaya pechat 2010 432 s s 33 ISBN 978 966 542 2 Plotnikova L S Derevya i kustarniki ryadom s nami M Nauka 2012 176 s s 106 Likarski roslini encikl dovidnik Vidp red A M Grodzinskij K Vid vo Ukr Enciklopediya UVKC Olimp 2002 544 s s 275 276 ISBN 5 88500 055 7 Maznev N I Enciklopediya lekarstvennyh rastenij M Martin 2004 496 s s 301 303 ISBN 5 8475 0213 3 Arhiv originalu za 7 sichnya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2014 LiteraturaDerevya i kustarnimi SSSR Pod red P I Lapina M Mysl 1966 636 s s 408 Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 225 226 ISBN 978 966 542 2 Koropachinskij I Yu Vstovskaya T N Drevesnye rasteniya Aziatskoj Rossii Novosibirsk Izd vo SO RAN filial Geo 2002 707 s s 295 297 ISBN 5 7692 0561 H Plotnikova L S Derevya i kustarniki ryadom s nami M Nauka 2012 176 s s 106 ISBN 5 02 004387 7 Tarasov V V Flora Dnipropetrovskoyi i Zaporizkoyi oblastej Sudinni roslini monografiya Dnipropetrovsk Lira 2012 Vidannya druge 296 s s 160 ISBN 966 551 166 1 Flora Vostochnoj Evropy SPb Izd vo SPHFA 1979 T 4 Red N N Cvelev 670 s s 601 603 ISBN 5 8085 0122 9 Flora SSSR Gl red V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1939 T 6 Red B K Shishkin S V Yuzepchuk 674 s s 535 537 Flora URSR K Vid vo AN URSR 1954 T 6 Red D K Zerov 612 s s 290 292 PosilannyaMigdal stepovij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 275 ISBN 5 88500 055 7