Це список видатних економістів, прихильників Австрійської школи економіки, яких іноді називають "австрійцями". Це позначення застосовується навіть попри те, що лише деякі з них мають громадянство Австрії; більше того, не всі економісти з Австрії поділяють ідеї Австрійської школи.
Австрійські економісти
Фото | Ім'я | Рік народження | Рік смерті | Країна | Alma mater (postgraduate) | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|
Карл Менгер | 1840 | 1921 | Австрія | Ягеллонський університет | Засновник Австрійської економічної школи, відомий своїм внеском у розвиток теорії граничної корисності, яка оскаржувала теорію витрат виробництва, розроблену класиками економіки Адамом Смітом і Девідом Рікардо. | |
Ойґен фон Бем-Баверк | 1851 | 1914 | Австро-Угорщина | Гайдельберзький університе́т | Автор визначної праці "Капітал і процент" у трьох томах. | |
Фрідріх фон Візер | 1851 | 1926 | Австро-Угорщина | Віденський університет | Візер обіймав посади у Віденському та Празькому університетах, поки не змінив Менгера у Відні в 1903 році, де разом зі своїм зятем Ойґеном фон Бем-Баверком вплинув на формування наступного покоління австрійських економістів, включаючи Людвіга фон Мізеса, Фрідріха Гаєка та Йозефа Шумпетера наприкінці 1890-х та на початку 20-го століття. | |
Франк Феттер | 1863 | 1949 | США | Університет Мартіна Лютера | Трактат Феттера "Принципи економіки" (The Principles of Economics) сприяв зростанню інтересу американців до австрійської школи, зокрема до теорій Ойґена фон Бем-Баверка, Фрідріха фон Візера, Людвіга фон Мізеса та Фрідріха Гаєка. | |
Лювіг фон Мізес | 1881 | 1973 | Австрія | Віденський університет | У 1949 році Мізес опублікував свій magnum opus «Людська діяльність» . Мізес мав значний вплив на лібертаріанський рух, який розвинувся в Сполучених Штатах у середині 20 століття. | |
Бенджамін Андерсон | 1886 | 1949 | США | Колумбійський університет | За словами Мізеса, Андерсон був «одним із видатних персонажів у цю епоху панування служителів часу» | |
Генрі Гацліт | 1894 | 1993 | США | Американський економіст, філософ, літературний критик і журналіст таких видань, як The Wall Street Journal , , , Newsweek і The New York Times , і він був визнаний провідним інтерпретатором економічних питань з точки зору американсього консерватизму і лібертаріанства | ||
Фредерік Наймейер | 1897 | 1981 | США | |||
Фрідріх Гаєк | 1899 | 1992 | Австрія | Віденський університет | У 1974 році Гаєк отримав Нобелівську премію з економічних наук за його «новаторську роботу в теорії грошей і економічних коливань і... проникливий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституційних явищ» | |
1899 | 1988 | Велика Британія | ||||
Готфрід фон Хаберлер | 1900 | 1995 | Австрія | |||
Фріц Махлуп | 1902 | 1983 | Австро-Угорщина | Віденський університет | ||
Пауль Розенштейн-Родан | 1902 | 1985 | Польща | |||
Людвіг Лахман | 1906 | 1990 | Німеччина | Берлінський університет імені Гумбольдтів | Ідеї Лахмана продовжують впливати на сучасні соціальні наукові дослідження. Багато соціальних наукових дисциплін явно чи приховано спираються на «радикально-суб’єктивістську» австрійську економіку | |
1918 | 2007 | Німеччина | ||||
Ганс Зенгольц | 1922 | 2007 | Американець німецького походження | Нью-Йоркський університет Кельнський університет | ||
Мюррей Ротбард | 1926 | 1995 | США | Колумбійський університет | Американський письменник і економіст австрійської школи , який допоміг визначити капіталістичний лібертаріанізм і популяризував форму анархізму вільного ринку, яку він назвав «анархо-капіталізмом». Ротбард написав понад двадцять книг і вважається центральною фігурою в американському лібертаріанському русі | |
Ізраель Кірцнер | 1930 | Живий | США | Нью-Йоркський університет | Основна робота Кірцнера стосується економіки знань і підприємництва та етики ринків | |
Ернест С. Пасур | 1932 | Живий | США | Університет штату Мічиган | ||
Ральф Райко | 1936 | 2016 | США | Чиказький університет | ||
1937 | Живий | США | Нью-Йоркський університет | |||
1939 | Живий | Франція | Університет Париж-Дофін | |||
Анрі Лепаж | 1941 | Живий | Франція | |||
Волтер Блок | 1941 | Живий | США | Колумбійський університет | ||
1944 | Живий | США | Університет Джонса Гопкінса | |||
1944 | Живий | США | Університет Вірджинії | |||
1947 | Живий | США | Університет Джорджа Вашингтона | |||
1948 | Живий | США | UCLA | |||
Ганс-Герман Гоппе | 1949 | Живий | Німеччина | Франкфуртський університет | ||
Джозеф Т. Салерно | 1950 | Живий | США | Ратґерський університет | ||
1950 | Живий | США | Університет штату Флорида | |||
1950 | Живий | США | ||||
1951 | 2001 | США | Нью-Йоркський університет | |||
1953 | Живий | США | ||||
1954 | Живий | США | UCLA | |||
1954 | Живий | США | Чиказький університет | |||
Хесус Уерта де Сото | 1956 | Живий | Іспанія | Мадридський університет Комплутенсе | ||
1958 | Живий | США | Обернський університет | |||
Марк Торнтон | 1960 | Живий | США | Обернський університет | ||
Пітер Бетке | 1960 | Живий | США | |||
1962 | Живий | США | ||||
Пітер Шифф | 1963 | Живий | США | Університет Каліфорнії, Берклі | Ведучий Шоу Пітера Шиффа , якому приписують «більш-менш точне» передбачення фінансової кризи 2007–2010 рр., тоді як «найлегша критика макроекономістів полягає в тому, що майже всі не змогли передбачити рецесію, незважаючи на велику кількість тривожних ознак» | |
1964 | 2021 | США | ||||
1966 | Живий | США | Університет Каліфорнії, Берклі | |||
1966 | Живий | Німеччина | Берлінський технічний університет | |||
Хав'єр Мілей | 1970 | Живий | Argentinian | Університет Бельграно | Він став широко відомим завдяки своїм регулярним виступам на телебаченні, де він критикував адміністрацію Крістіни Фернандес де Кіршнер , Маурісіо Макрі та Альберто Фернандеса . Мілей вважає себе «короткостроковим мінархістом» , хоча «з філософської точки зору анархо-капіталістом». | |
1971 | Живий | США | Нью-Йоркський університет | |||
1976 | Живий | США | Нью-Йоркський університет | |||
1977 | Живий | США | ||||
1979 | Живий | США |
Джерела
- . "Who is Benjamin Anderson?" Mises.org [1]
- (1974). The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 1974.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce spisok vidatnih ekonomistiv prihilnikiv Avstrijskoyi shkoli ekonomiki yakih inodi nazivayut avstrijcyami Ce poznachennya zastosovuyetsya navit popri te sho lishe deyaki z nih mayut gromadyanstvo Avstriyi bilshe togo ne vsi ekonomisti z Avstriyi podilyayut ideyi Avstrijskoyi shkoli Avstrijski ekonomistiFoto Im ya Rik narodzhennya Rik smerti Krayina Alma mater postgraduate PrimitkiKarl Menger 1840 1921 Avstriya Yagellonskij universitet Zasnovnik Avstrijskoyi ekonomichnoyi shkoli vidomij svoyim vneskom u rozvitok teoriyi granichnoyi korisnosti yaka oskarzhuvala teoriyu vitrat virobnictva rozroblenu klasikami ekonomiki Adamom Smitom i Devidom Rikardo Ojgen fon Bem Baverk 1851 1914 Avstro Ugorshina Gajdelberzkij universite t Lejpcizkij universitet Yenskij universitet Avtor viznachnoyi praci Kapital i procent u troh tomah Fridrih fon Vizer 1851 1926 Avstro Ugorshina Videnskij universitet Vizer obijmav posadi u Videnskomu ta Prazkomu universitetah poki ne zminiv Mengera u Vidni v 1903 roci de razom zi svoyim zyatem Ojgenom fon Bem Baverkom vplinuv na formuvannya nastupnogo pokolinnya avstrijskih ekonomistiv vklyuchayuchi Lyudviga fon Mizesa Fridriha Gayeka ta Jozefa Shumpetera naprikinci 1890 h ta na pochatku 20 go stolittya Frank Fetter 1863 1949 SShA Universitet Martina Lyutera Traktat Fettera Principi ekonomiki The Principles of Economics spriyav zrostannyu interesu amerikanciv do avstrijskoyi shkoli zokrema do teorij Ojgena fon Bem Baverka Fridriha fon Vizera Lyudviga fon Mizesa ta Fridriha Gayeka Lyuvig fon Mizes 1881 1973 Avstriya Videnskij universitet U 1949 roci Mizes opublikuvav svij magnum opus Lyudska diyalnist Mizes mav znachnij vpliv na libertarianskij ruh yakij rozvinuvsya v Spoluchenih Shtatah u seredini 20 stolittya Bendzhamin Anderson 1886 1949 SShA Kolumbijskij universitet Za slovami Mizesa Anderson buv odnim iz vidatnih personazhiv u cyu epohu panuvannya sluzhiteliv chasu Genri Gaclit 1894 1993 SShA Amerikanskij ekonomist filosof literaturnij kritik i zhurnalist takih vidan yak The Wall Street Journal Newsweek i The New York Times i vin buv viznanij providnim interpretatorom ekonomichnih pitan z tochki zoru amerikansogo konservatizmu i libertarianstvaFrederik Najmejer 1897 1981 SShAFridrih Gayek 1899 1992 Avstriya Videnskij universitet U 1974 roci Gayek otrimav Nobelivsku premiyu z ekonomichnih nauk za jogo novatorsku robotu v teoriyi groshej i ekonomichnih kolivan i proniklivij analiz vzayemozalezhnosti ekonomichnih socialnih ta institucijnih yavish 1899 1988 Velika BritaniyaGotfrid fon Haberler 1900 1995 AvstriyaFric Mahlup 1902 1983 Avstro Ugorshina Videnskij universitetPaul Rozenshtejn Rodan 1902 1985 PolshaLyudvig Lahman 1906 1990 Nimechchina Berlinskij universitet imeni Gumboldtiv Ideyi Lahmana prodovzhuyut vplivati na suchasni socialni naukovi doslidzhennya Bagato socialnih naukovih disciplin yavno chi prihovano spirayutsya na radikalno sub yektivistsku avstrijsku ekonomiku1918 2007 NimechchinaGans Zengolc 1922 2007 Amerikanec nimeckogo pohodzhennya Nyu Jorkskij universitet Kelnskij universitetMyurrej Rotbard 1926 1995 SShA Kolumbijskij universitet Amerikanskij pismennik i ekonomist avstrijskoyi shkoli yakij dopomig viznachiti kapitalistichnij libertarianizm i populyarizuvav formu anarhizmu vilnogo rinku yaku vin nazvav anarho kapitalizmom Rotbard napisav ponad dvadcyat knig i vvazhayetsya centralnoyu figuroyu v amerikanskomu libertarianskomu rusiIzrael Kircner 1930 Zhivij SShA Nyu Jorkskij universitet Osnovna robota Kircnera stosuyetsya ekonomiki znan i pidpriyemnictva ta etiki rinkivErnest S Pasur 1932 Zhivij SShA Universitet shtatu MichiganRalf Rajko 1936 2016 SShA Chikazkij universitet1937 Zhivij SShA Nyu Jorkskij universitet1939 Zhivij Franciya Universitet Parizh DofinAnri Lepazh 1941 Zhivij FranciyaVolter Blok 1941 Zhivij SShA Kolumbijskij universitet1944 Zhivij SShA Universitet Dzhonsa Gopkinsa1944 Zhivij SShA Universitet Virdzhiniyi1947 Zhivij SShA Universitet Dzhordzha Vashingtona1948 Zhivij SShA UCLAGans German Goppe 1949 Zhivij Nimechchina Frankfurtskij universitetDzhozef T Salerno 1950 Zhivij SShA Ratgerskij universitet1950 Zhivij SShA Universitet shtatu Florida1950 Zhivij SShA1951 2001 SShA Nyu Jorkskij universitet1953 Zhivij SShA1954 Zhivij SShA UCLA1954 Zhivij SShA Chikazkij universitetHesus Uerta de Soto 1956 Zhivij Ispaniya Madridskij universitet Komplutense1958 Zhivij SShA Obernskij universitetMark Tornton 1960 Zhivij SShA Obernskij universitetPiter Betke 1960 Zhivij SShA1962 Zhivij SShAPiter Shiff 1963 Zhivij SShA Universitet Kaliforniyi Berkli Veduchij Shou Pitera Shiffa yakomu pripisuyut bilsh mensh tochne peredbachennya finansovoyi krizi 2007 2010 rr todi yak najlegsha kritika makroekonomistiv polyagaye v tomu sho majzhe vsi ne zmogli peredbachiti recesiyu nezvazhayuchi na veliku kilkist trivozhnih oznak 1964 2021 SShA1966 Zhivij SShA Universitet Kaliforniyi Berkli1966 Zhivij Nimechchina Berlinskij tehnichnij universitetHav yer Milej 1970 Zhivij Argentinian Universitet Belgrano Vin stav shiroko vidomim zavdyaki svoyim regulyarnim vistupam na telebachenni de vin kritikuvav administraciyu Kristini Fernandes de Kirshner Maurisio Makri ta Alberto Fernandesa Milej vvazhaye sebe korotkostrokovim minarhistom hocha z filosofskoyi tochki zoru anarho kapitalistom 1971 Zhivij SShA Nyu Jorkskij universitet1976 Zhivij SShA Nyu Jorkskij universitet1977 Zhivij SShA1979 Zhivij SShADzherela Who is Benjamin Anderson Mises org 1 1974 The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 1974