Готфрід фон Хаберлер (нім. Gottfried von Haberler, 20 липня 1900, Пуркерсдорф, поблизу Відня — 6 травня 1995, м. Вашингтон) — австрійсько-американський економіст, професор з міжнародної торгівлі Гарвардського університету, президент Американської економічної асоціації та Міжнародної економічної асоціації, науковий співробітник Американського інституту підприємництва (англ. AEI).
Готфрід фон Хаберлер | |
---|---|
Gottfied von Haberler | |
Народився | 20 липня 1900 Паркерсдорф, Автро-Угорщина |
Помер | 6 травня 1995 Вашингтон |
Місце проживання | Австрія, США |
Країна | Австрія США |
Діяльність | економіст |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | Економіст, політик |
Заклад | Гарвардський університет, Віденський університет |
Посада | Президент Міжнародної економічної асоціації, Американської економічної асоціації |
Вчителі | Людвіг фон Мізес |
Відомі учні | Richard E. Caves,Peter Kenen,Robert E. Baldwin,Kenyon Edwards Poole |
Аспіранти, докторанти | d[1] d[2] d[3] d[3] |
Членство | American Academy of Arts and Sciences,Mont Pelerin Society,Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences |
У шлюбі з | Фридерика Каан Хаберлер |
Нагороди | Bernhard Harms Prize,Feltrinelli Prize,Fellow of the Econometric Society |
Біографія
Хаберлер народився в Австро-Угорщині в 1900 році і здобув освіту в Австрійській економічній школі.
Отримав ступінь бакалавра за юридичною спеціальністю у 1923 році, а пізніше — доктора за економічною спеціальністю (1925) у Віденському університеті. Там він приєднався до відомої і впливової групи економістів, широко відомої як «Австрійська школа», в яку входили Фрідріх Гаєк, Людвіг фон Мізес, Фріц Махлуп і Оскар Моргенштерн. З точки зору економічного світогляду, Хаберлера часто, хоча і не дуже точно, характеризують як монетариста або навіть «праворукого кейнсіанця». У 1927—1929 роках стажувався у Великій Британії та США за рахунок стипендії від фонду Рокфеллера.
У 1928 році він почав викладати у Віденському університеті. У 1932 році покинув Австрію, щоб читати лекції в Гарвардському університеті. У 1934—1936 роках працював в Лізі Націй в Женеві. З 1936 року і аж до виходу на пенсію (1971) викладав в Гарвардському університеті. Там він працював разом з Йозефом Шумпетером.
Огляд теорій економічного циклу, розроблений Хаберлером у 1937 році, містить різку критику загальної теорії Кейнса. Він був прихильником теорії циклу про черезмірні інвестиції, як у Гаєка.
Президент (1950—1953).
У 1957 році в рамках проєкту Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (англ. General Agreement on Tariffs and Trade) Хаберлера призначили відповідальним за складання звіту про умови торгівлі сировинними товарами. У ньому вказується, що умови торгівлі для виробників сирої продукції стали гіршими: з 1955 року ціни на сировинні товари зменшились на 5 %, а ціни на промислові товари зросли на 6 %. Звіт Хаберлера, на перший погляд, схожий своїми ідеями до написаного Раулем Пребішем у 1949 році, а також Гансом Зінгером у 1950 році. Однак, коли в 1964 році Пребіш опублікував другий звіт для Конференції Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку, Хаберлер засудив його.
Президент Американської економічної асоціації з 1963 року.
Хаберлер цікавився не лише економікою, але й політикою. З самого початку він був постійним прихольником як вільної торгівлі, так і гнучких обмінних курсів, захищав монетаристську лінію у внутрішній політиці правління. У 1971 році Хаберлер покинув Гарвард, щоб стати науковим співробітником Американського інституту підприємництва, разом зі своїм однокласником Фрицом Махлупом.
Лауреат премії Б. Хармса (1972).
Одним з його головних внесків було переформулювання Рікардіанської ідеї порівняльної переваги в неокласичних рамках, відмова від трудової теорії вартості для концепції альтернативних витрат.(1982)
Його дружина, Фридеріка Каан Хаберлер, померла в 1991 році. Серед тих, що вижили — сестра Марія Хаберлер з Ліхтенштейну і кілька племінниць.
У 1995 році Хаберлер помер у власному домі у Вашингтоні від дихальної недостатності, спричиненої пневмонією, яка була ускладненою хворобою Паркінсона.
Економічна діяльність
Готфрід Хаберлер був одним з перших економістів, який обгрунтував вищу продуктивність та загальні переваги «вільної» (політично необмеженої) міжнародної торгівлі з точки зору сучасної суб'єктивної теорії вартості. Він також розробив підхід до аналізу циклічних підйомів та спадів, який базувався на синтезі докейнсіанських теорій ділового циклу. При цьому він особливо виділяв причинну роль політичних маніпуляцій з грошовою масою.
Будучи всесвітньо відомим і впливовим експертом у цих сферах, Хаберлер майже завжди активно виступав проти протекціоністських, інфляційних програм та політики, що відстоювались багатьма його колегами-економістами та були прийняті урядами менш розвинених країн, західних змішаних економік у післявоєнний період.
Однак, на відміну від кейнсіанських економістів, які виступали за «керівні принципи» (засоби контролю за заробітною платою та цінами) у якості інструменту контролю за «інфляцією», Хаберлер підтримував положення про те, що стійке зростання загального рівня цін не може відбутися без збільшення грошової маси. Він рішуче виступав проти будь-якого передбачуваного засобу правового захисту, що включає політичне втручання, спотворення процесу ціноутворення та розподілу ресурсів на ринку. Натомість Хаберлер прописав політику стримування зростання грошової маси в поєднанні з вільною ринковою мікроекономічною політикою, спрямованою на кардинальне зменшення або ліквідацію монопольної влади профспілок, а також бізнес-організацій. Ці останні політики включали подальшу лібералізацію міжнародної торгівлі, дерегуляцію вітчизняних виробництв, скасування мінімальної заробітної плати, скасування законів «про переважну заробітну плату», які передбачають, що уряд купує лише у тих фірм, які виплачують заробітну плату; припинення соціального забезпечення та субсидій на безробіття страйкуючим працівникам, а також скасування спеціальних юридичних привілеїв та імунітетів, якими користуються профспілки.
Твори
- Der Sinn der Indexzahlen (1927)
- Irving Fisher's «Theory of Interest» (1931)
- Money and the Business Cycle (1932)
- Der Internationale Handel (1933)
- The Theory of International Trade (1935)
- Mr. Keynes' theory of the «multiplier» (1936)
- Prosperity and Depression: A theoretical analysis of cyclical movements (1937).
- The market for foreign exchange and the stability of the balance of payments a theoretical analysis (1949)
- Some problems in the pure theory of international trade (1950)
- The Pigou Effect once more (1952)
- International Trade and Economic Development (1959).
- Integration and Growth of the World Economy in Historical Perspective (1964)
- Money in the International Economy (1965).
- Inflation: Its Causes and Cures (1960)
- U.S. Balance-of-Payments Policies and International Monetary Reform: A Critical Analysis (1968)
- Income Policy and Inflation (1971)
- Economic Growth and Stability (1974)
- Two essays on the future of the international monetary order (1974)
- World Economy and the Great Depression (1976)
- The Problem of Stagflation: Reflections on the Microfoundation of Macroeconomic Theory and Policy (1985)
- Essays by Gottfried Haberler (1985)
- Liberal Economic Order (1993)
Джерела
- Блауг М. Хаберлер, Готфрид // 100 великих экономистов после Кейнса = Great Economists since Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб. : Экономикус, 2009. — С. 325—327. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42) — 1500 прим. — .
- Хаберлер Готфрид / Житников А. А. // Франкфурт — Чага. — М. : Советская энциклопедия, 1978. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 28).
- Gottfried von Haberler в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2014-06-13 (англ.)
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotfrid fon Haberler nim Gottfried von Haberler 20 lipnya 1900 19000720 Purkersdorf poblizu Vidnya 6 travnya 1995 m Vashington avstrijsko amerikanskij ekonomist profesor z mizhnarodnoyi torgivli Garvardskogo universitetu prezident Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyi ta Mizhnarodnoyi ekonomichnoyi asociaciyi naukovij spivrobitnik Amerikanskogo institutu pidpriyemnictva angl AEI Gotfrid fon HaberlerGottfied von HaberlerNarodivsya20 lipnya 1900 1900 07 20 Parkersdorf Avtro UgorshinaPomer6 travnya 1995 1995 05 06 VashingtonMisce prozhivannyaAvstriya SShAKrayina Avstriya SShADiyalnistekonomistAlma materVidenskij universitetGaluzEkonomist politikZakladGarvardskij universitet Videnskij universitetPosadaPrezident Mizhnarodnoyi ekonomichnoyi asociaciyi Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyiVchiteliLyudvig fon MizesVidomi uchniRichard E Caves Peter Kenen Robert E Baldwin Kenyon Edwards PooleAspiranti doktorantid 1 d 2 d 3 d 3 ChlenstvoAmerican Academy of Arts and Sciences Mont Pelerin Society Royal Netherlands Academy of Arts and SciencesU shlyubi zFriderika Kaan HaberlerNagorodiBernhard Harms Prize Feltrinelli Prize Fellow of the Econometric SocietyBiografiyaHaberler narodivsya v Avstro Ugorshini v 1900 roci i zdobuv osvitu v Avstrijskij ekonomichnij shkoli Otrimav stupin bakalavra za yuridichnoyu specialnistyu u 1923 roci a piznishe doktora za ekonomichnoyu specialnistyu 1925 u Videnskomu universiteti Tam vin priyednavsya do vidomoyi i vplivovoyi grupi ekonomistiv shiroko vidomoyi yak Avstrijska shkola v yaku vhodili Fridrih Gayek Lyudvig fon Mizes Fric Mahlup i Oskar Morgenshtern Z tochki zoru ekonomichnogo svitoglyadu Haberlera chasto hocha i ne duzhe tochno harakterizuyut yak monetarista abo navit pravorukogo kejnsiancya U 1927 1929 rokah stazhuvavsya u Velikij Britaniyi ta SShA za rahunok stipendiyi vid fondu Rokfellera U 1928 roci vin pochav vikladati u Videnskomu universiteti U 1932 roci pokinuv Avstriyu shob chitati lekciyi v Garvardskomu universiteti U 1934 1936 rokah pracyuvav v Lizi Nacij v Zhenevi Z 1936 roku i azh do vihodu na pensiyu 1971 vikladav v Garvardskomu universiteti Tam vin pracyuvav razom z Jozefom Shumpeterom Oglyad teorij ekonomichnogo ciklu rozroblenij Haberlerom u 1937 roci mistit rizku kritiku zagalnoyi teoriyi Kejnsa Vin buv prihilnikom teoriyi ciklu pro cherezmirni investiciyi yak u Gayeka Prezident 1950 1953 U 1957 roci v ramkah proyektu Generalnoyi ugodi z tarifiv i torgivli angl General Agreement on Tariffs and Trade Haberlera priznachili vidpovidalnim za skladannya zvitu pro umovi torgivli sirovinnimi tovarami U nomu vkazuyetsya sho umovi torgivli dlya virobnikiv siroyi produkciyi stali girshimi z 1955 roku cini na sirovinni tovari zmenshilis na 5 a cini na promislovi tovari zrosli na 6 Zvit Haberlera na pershij poglyad shozhij svoyimi ideyami do napisanogo Raulem Prebishem u 1949 roci a takozh Gansom Zingerom u 1950 roci Odnak koli v 1964 roci Prebish opublikuvav drugij zvit dlya Konferenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij z torgivli ta rozvitku Haberler zasudiv jogo Prezident Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyi z 1963 roku Haberler cikavivsya ne lishe ekonomikoyu ale j politikoyu Z samogo pochatku vin buv postijnim priholnikom yak vilnoyi torgivli tak i gnuchkih obminnih kursiv zahishav monetaristsku liniyu u vnutrishnij politici pravlinnya U 1971 roci Haberler pokinuv Garvard shob stati naukovim spivrobitnikom Amerikanskogo institutu pidpriyemnictva razom zi svoyim odnoklasnikom Fricom Mahlupom Laureat premiyi B Harmsa 1972 Odnim z jogo golovnih vneskiv bulo pereformulyuvannya Rikardianskoyi ideyi porivnyalnoyi perevagi v neoklasichnih ramkah vidmova vid trudovoyi teoriyi vartosti dlya koncepciyi alternativnih vitrat 1982 Jogo druzhina Friderika Kaan Haberler pomerla v 1991 roci Sered tih sho vizhili sestra Mariya Haberler z Lihtenshtejnu i kilka pleminnic U 1995 roci Haberler pomer u vlasnomu domi u Vashingtoni vid dihalnoyi nedostatnosti sprichinenoyi pnevmoniyeyu yaka bula uskladnenoyu hvoroboyu Parkinsona Ekonomichna diyalnistGotfrid Haberler buv odnim z pershih ekonomistiv yakij obgruntuvav vishu produktivnist ta zagalni perevagi vilnoyi politichno neobmezhenoyi mizhnarodnoyi torgivli z tochki zoru suchasnoyi sub yektivnoyi teoriyi vartosti Vin takozh rozrobiv pidhid do analizu ciklichnih pidjomiv ta spadiv yakij bazuvavsya na sintezi dokejnsianskih teorij dilovogo ciklu Pri comu vin osoblivo vidilyav prichinnu rol politichnih manipulyacij z groshovoyu masoyu Buduchi vsesvitno vidomim i vplivovim ekspertom u cih sferah Haberler majzhe zavzhdi aktivno vistupav proti protekcionistskih inflyacijnih program ta politiki sho vidstoyuvalis bagatma jogo kolegami ekonomistami ta buli prijnyati uryadami mensh rozvinenih krayin zahidnih zmishanih ekonomik u pislyavoyennij period Odnak na vidminu vid kejnsianskih ekonomistiv yaki vistupali za kerivni principi zasobi kontrolyu za zarobitnoyu platoyu ta cinami u yakosti instrumentu kontrolyu za inflyaciyeyu Haberler pidtrimuvav polozhennya pro te sho stijke zrostannya zagalnogo rivnya cin ne mozhe vidbutisya bez zbilshennya groshovoyi masi Vin rishuche vistupav proti bud yakogo peredbachuvanogo zasobu pravovogo zahistu sho vklyuchaye politichne vtruchannya spotvorennya procesu cinoutvorennya ta rozpodilu resursiv na rinku Natomist Haberler propisav politiku strimuvannya zrostannya groshovoyi masi v poyednanni z vilnoyu rinkovoyu mikroekonomichnoyu politikoyu spryamovanoyu na kardinalne zmenshennya abo likvidaciyu monopolnoyi vladi profspilok a takozh biznes organizacij Ci ostanni politiki vklyuchali podalshu liberalizaciyu mizhnarodnoyi torgivli deregulyaciyu vitchiznyanih virobnictv skasuvannya minimalnoyi zarobitnoyi plati skasuvannya zakoniv pro perevazhnu zarobitnu platu yaki peredbachayut sho uryad kupuye lishe u tih firm yaki viplachuyut zarobitnu platu pripinennya socialnogo zabezpechennya ta subsidij na bezrobittya strajkuyuchim pracivnikam a takozh skasuvannya specialnih yuridichnih privileyiv ta imunitetiv yakimi koristuyutsya profspilki TvoriDer Sinn der Indexzahlen 1927 Irving Fisher s Theory of Interest 1931 Money and the Business Cycle 1932 Der Internationale Handel 1933 The Theory of International Trade 1935 Mr Keynes theory of the multiplier 1936 Prosperity and Depression A theoretical analysis of cyclical movements 1937 The market for foreign exchange and the stability of the balance of payments a theoretical analysis 1949 Some problems in the pure theory of international trade 1950 The Pigou Effect once more 1952 International Trade and Economic Development 1959 Integration and Growth of the World Economy in Historical Perspective 1964 Money in the International Economy 1965 Inflation Its Causes and Cures 1960 U S Balance of Payments Policies and International Monetary Reform A Critical Analysis 1968 Income Policy and Inflation 1971 Economic Growth and Stability 1974 Two essays on the future of the international monetary order 1974 World Economy and the Great Depression 1976 The Problem of Stagflation Reflections on the Microfoundation of Macroeconomic Theory and Policy 1985 Essays by Gottfried Haberler 1985 Liberal Economic Order 1993 DzherelaBlaug M Haberler Gotfrid 100 velikih ekonomistov posle Kejnsa Great Economists since Keynes An introduction to the lives amp works of one hundred great economists of the past SPb Ekonomikus 2009 S 325 327 Biblioteka Ekonomicheskoj shkoly vyp 42 1500 prim ISBN 978 5 903816 03 3 Haberler Gotfrid Zhitnikov A A Frankfurt Chaga M Sovetskaya enciklopediya 1978 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 28 Gottfried von Haberler v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica 2014 06 13 angl Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984