Девід Ріка́рдо (англ. David Ricardo; нар.18 квітня 1772, Лондон — 11 вересня 1823, , Глостершир) — англійський економіст, класик політичної економії, послідовник і одночасно опонент Адама Сміта, виявив закономірність в умовах вільної конкуренції, розробив теорію про форми земельної ренти, на підставі якої переосмислив гіпотезу Адама Сміта про тенденцію норми прибутку до пониження. Стверджував, що вартість продуктів визначається кількістю праці, необхідної для їх виробництва, і розробив теорію розподілу, що пояснює, як ця вартість розділяється між різними класами суспільства.
Девід Рікардо | |
---|---|
англ. David Ricardo | |
Народився | 18 квітня 1772 Лондон, Велика Британія |
Помер | 11 вересня 1823 (51 рік) , графство Глостершир, Велика Британія |
Поховання | d |
Місце проживання | d |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | економіст, біржовий маклер, філософ, політик, письменник |
Alma mater | Талмуд-тора[1] |
Галузь | класична економічна теорія |
Посада | Член 6-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 6-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 7-го парламенту Сполученого Королівства[d][2] і d[3] |
Партія | Віги |
Відомий завдяки: | економіст, математик |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d[4] |
Діти | d d |
Девід Рікардо у Вікісховищі |
Біографія
Девід Рікардо народився в сім'ї лондонського біржового маклера. Походив з роду португальських євреїв, що емігрували з Португалії в XVI столітті. Два роки навчався в торговій школі в Амстердамі. Повернувшись до Лондона, допомагає батькові в його біржових операціях. Згодом він стає досить успішним біржовим гравцем і наживає великі статки.
Рікардо не одержав систематичної освіти і самостійно вивчав математику, фізику, хімію, геологію, теологію, літературу. Якийсь час він працював викладачем математики, двічі обирався шерифом, а з 1819 до 1823 роки був членом англійського парламенту. Рікардо активно працює в парламентських комісіях, часто виступає з промовами з економічних питань. Його перші економічні праці були присвячені проблемам грошового обігу. В 1817 році була опублікована його головна праця «Про принципи політичної економії та оподаткування».
У цій праці, як і в інших, Рікардо виступає як ідеолог промислової буржуазії. Причому він не лише розробляє економічну програму буржуазного розвитку, а й бере активну участь у політичній боротьбі буржуазії з землевласниками.
Як і Сміт, Рікардо розглядає капіталістичні відносини як природні й вічні. Він розвиває смітівську ідею про особистий інтерес як основну рушійну силу суспільного розвитку в умовах повної свободи дій. Але у Рікардо не всякий егоїстичний інтерес є рівноцінним. На перше місце він ставить інтереси промислової буржуазії і рішуче виступає проти лендлордів.
Основне завдання політичної економії Рікардо вбачає у відкритті законів розподілу. Якщо Сміт досліджує природу зростання багатства — тобто економічного зростання,— то Рікардо розглядає «вірний» розподіл як фактор зростання. У передмові до першого видання своєї праці він пише: «Визначити закони, які керують цим розподілом (на прибуток, ренту і заробітну плату),— головне завдання політичної економії» В передмові до третього видання Рікардо підкреслює намагання більш повно, ніж у попередньому виданні, викласти свої погляди на вартість.
Теорія вартості
Рікардо, як і Сміт, розрізняє споживчу і мінову цінність. Корисність (споживча цінність), підкреслював він, не є мірилом мінової цінності, хоча вона абсолютно необхідна для неї. Товари свою мінову цінність (вартість) отримують з двох джерел — рідкості і кількості праці, що необхідна для їх добування (створення). Існують товари, вартість яких визначається виключно їх рідкістю (статуї, картини, раритетні книги, монети). Вартість таких товарів не визначається кількістю праці, витраченої на їх виготовлення, проте змінюється залежно від багатства і смаків споживача. Але їх кількість серед інших товарів незначна. Зазвичай же мінова цінність товарів визначається працею.
Оскільки мінова цінність — категорія відносна, яка знаходить свій прояв у певній кількості іншого товару, Рікардо виявляє й абсолютну вартість, субстанцію якої становить праця. Проте він не розвиває цю ідею, а зосереджує основну увагу на дослідженні саме мінової цінності, тобто ціни.
Рікардо підтримує Сміта в його трактуванні, що вартість товарів формується працею, але в той же час критикує за визначення вартості через обмін на працю (Сміт вважав, що товари мають таку вартість, скільки праці можна купити в обмін на ці товари). Не сприймає Рікардо й смітівського тлумачення вартості як суми доходів. У Рікардо вона виступає як первинна величина, що визначається працею і розподіляється на доходи, а не складається з них.
На вартість товарів, підкреслював Рікардо, впливає не лише праця, безпосередньо витрачена на їх виробництво, а й капітал, тобто праця, що раніше витрачена на знаряддя, інструменти, будівлі, що потім беруть участь у виробництві.
Рікардо, як і Сміт, ототожнює капітал із засобами виробництва. Але якщо Сміт цю категорію пов'язував з капіталістичним способом виробництва, існуванням найманої праці, то Рікардо трактує її поза-історично. У нього капітал становить все, що бере участь у виробництві, навіть знаряддя первісної людини. А звідси висновок про природну правомірність прибутку на капітал. Інша частина вартості йде на оплату праці.
У Рікардо теорія вартості переплітається з теорією розподілу. Рікардо критикує Сміта за його твердження про те, що зростання ціни праці веде до підвищення цін товарів і заявляє, що зміни в заробітній платі не ведуть до відповідних змін вартості товару. Він писав, що вартість товару, або кількість якогось іншого товару, на яку він обмінюється, залежить від відносної кількості праці, необхідної для його виробництва, а не від більшої чи меншої винагороди, яка виплачується за цю працю. Зміни в заробітній платі позначаються лише на величині прибутку.
Рікардо, як і Сміт, зіткнувся з труднощами, коли вирішував проблему вартості в капіталістичних умовах. Він бачив, що прибуток на капітал визначається розмірами капіталу, що норма прибутку має тенденцію до вирівнювання. А це було б неможливо, якби товари обмінювались лише відповідно до витрат живої праці, бо в цьому випадку галузі, де основний капітал відносно малий або швидко обертається, мали б постійні переваги перед галузями, в яких основний капітал займає більшу долю або повільно обертається. Перша група галузей продавала б товари дорожче, тому що у структурі витрат були б більші витрати праці і, відповідно до трудової теорії вартості, їх загальна вартість повинна була бути вищою. Але тоді відбувався б перелив капіталів у ці галузі, а решта галузей не змогла б розвиватись.
Щоб подолати цю суперечність, Рікардо модифікує свою теорію. Він відмовився від погляду про те, що заробітна плата не впливає на ціни і почав аналізувати її вплив на ціни в результаті різних змін стану та співвідношення основного і обігового капіталу.
Рікардо робить висновок, що зростання номінальної заробітної плати збільшить вартість благ, виготовлених за допомогою капіталу з коротким строком служби, або малої кількості техніки відносно благ, виготовлених за допомогою «довговічного» капіталу, або великої кількості техніки. Саме таким шляхом буде урівноважена норма прибутку незалежно від структури витрат.
Проте Рікардо заявляє, що ця причина зміни вартості товарів діє порівняно слабо і тимчасово, тому в довгостроковій перспективі її можна не враховувати. Значно важливішою причиною Рікардо називає збільшення або зменшення кількості використаної праці, і ця кількість може значно змінюватись під впливом ціни праці. Такий його підхід до визначення вартості став предметом гострої критики з боку буржуазних економістів.
Рікардо розрізняє природні й ринкові ціни. Під природною він фактично розуміє трудову вартість, під ринковою — грошову ціну. Ринкові ціни постійно піддаються випадковим і тимчасовим коливанням. Короткочасний вплив на відхилення ринкових цін від природних має попит і пропозиція. Проте в умовах вільної конкуренції і переливу капіталів ринкові ціни не можуть надовго значно відхилятись від природних. У довготривалому аспекті зміна цін пояснюється зміною витрат виробництва.
Гроші
Рікардо багато уваги приділяв аналізу грошей і грошового обігу. Це не випадково. Досконало володіючи правилами біржової гри, він намагається теоретично обґрунтувати проблему грошового обігу. Крім того, це питання було надзвичайно актуальним на той час у зв'язку з припиненням Англійським банком у 1797 р. обміну банкнот на золото, що зумовило їх знецінення. Рікардо бере активну участь у полеміці, що точилася з цього приводу.
Теорію грошей Рікардо будує на основі своєї теорії вартості. Гроші він розглядає як товар, що має власну вартість. Основу грошової системи у нього становить золото. Вартість золота і срібла, як і всякого товару, визначається витратами праці. При встановленій вартості грошей їх кількість в обігу залежить від суми товарних цін. Проте використання золота в обігу Рікардо вважає дорогим та нерозумним і розробляє проект системи паперового грошового обігу.
Паперові гроші, писав Рікардо, не мають внутрішньої вартості. Для забезпечення їх вартістью необхідно, щоб їх кількість «регулювалась згідно з вартістю металу, який служить грошовою одиницею». Проте Рікардо відійшов від цієї концепції і в подальшому виступив як прихильник кількісної теорії грошей. Він вважав, що в обігу може бути будь-яка кількість не лише паперових знаків, а й золотих монет, якій протистоїть сукупна вартість товарів. Співвідношення цих величин і визначає як рівень цін, так і вартість грошей.
Теорія розподілу
Основною проблемою політичної економії Рікардо називав розподіл. Саме тому основу його системи становить теорія заробітної плати, прибутку і ренти. Ці категорії він розглядає з точки зору їх величини і співвідношення.
Заробітна плата
Заробітна плата у Рікардо це — дохід робітника, плата за працю. Праця як товар має природну й ринкову ціни. «Природною ціною праці є та, яка необхідна, щоб робітники мали можливість існувати і продовжувати свій рід без збільшення або зменшення їх кількості». Отже, природна ціна праці визначається у Рікардо вартістю засобів споживання робітника і його сім'ї. Природна ціна не є незмінною, нерухомою. «Вона,— писав Рікардо,— змінюється в різні часи в одній і тій же країні і суттєво відрізняється в різних країнах». Хоча Рікардо й розумів, що вміст засобів існування визначається історично і залежить від традицій і рівня розвитку продуктивних сил, проте у нього виявляється тенденція зводити природну ціну до мінімуму засобів існування.
Ринкова ціна праці та, що виплачується робітникам. Рікардо ставить її в залежність від попиту й пропозиції, а це значить, що рух заробітної плати залежить від руху народонаселення. В умовах швидкого зростання населення попит на робочі руки відстає від пропозиції і заробітна плата знижується. Якщо ж внаслідок уповільнення приросту населення на ринку буде відчуватися нестача робочих рук — заробітна плата зростатиме. Отже, під впливом руху народонаселення ринкова заробітна плата має тенденцію до зближення з природною.
Рікардо, на відміну від Сміта, вважав, що становище робітників з розвитком суспільства буде погіршуватись. Цю думку він пояснював тим, що ніби із зростанням населення і збільшенням потреби в продуктах сільського господарства, буде зростати їх вартість через необхідність вирощувати продукцію на поганих малопродуктивних землях. Грошова заробітна плата якщо й буде зростати, то повільніше від зростання цін на продовольчі товари. Отже, реальна заробітна плата буде зменшуватись. Рікардо, солідаризуючись з Мальтусом, зазначає, що робітники не повинні претендувати на більшу долю в суспільному продукті, їх заробітна плата повинна регулюватись законом попиту й пропозиції. Рікардо виступає проти втручання держави в функціонування ринку праці й наполягає на необхідності відміни законів про бідних.
Прибуток
Вартість у Рікардо, як уже зазначалось, складається із заробітної плати і прибутку. Прибуток у Рікардо — це надлишок вартості над заробітною платою. У нього не викликає ніяких сумнівів, що робітник створює своєю працею вартість більшу, ніж одержує у вигляді заробітної плати. Головне, що цікавить Рікардо,— це проблема розміру прибутку і його співвідношення із заробітною платою.
Рікардо підкреслював, що рівновеликі капітали приносять однакові прибутки незалежно від того, яку кількість праці вони приводять у дію. Але разом з тим писав, що на величину прибутку впливає зростання продуктивності праці. Отже, прибуток у нього виступає то як породження капіталу, то як породження праці. Цю суперечність Рікардо навіть не помітив.
Він детально аналізує питання співвідношення заробітної плати і прибутку як двох складових вартості. Якщо зростає заробітна плата, зазначає Рікардо, то відповідно зменшується прибуток капіталіста. Цю думку він проводить досить послідовно. Крім того, він підкреслює, що рух заробітної плати є визначальним у співвідношенні заробітної плати і прибутку. Це зумовлено тим, що праця виступає джерелом вартості, а її функціонування потребує витрат на утримання робітника і його сім'ї. Проте заробітна плата, підкреслює Рікардо, не може піднятись так високо, щоб нічого не лишилось на прибуток.
Велику увагу приділяє Рікардо проблемі зниження норми прибутку. З розвитком суспільства, зазначав він, норма прибутку має тенденцію до зниження. Вона зумовлена, на думку Рікардо, тим, що продуктивність праці в сільському господарстві зменшується (дія закону спадаючої родючості ґрунту), а це веде до зростання цін на продукти харчування, отже, і до зростання заробітної плати і відповідного зниження прибутку. Фактором, що протидіє падінню норми прибутку, Рікардо вважає розвиток продуктивних сил.
Зменшення прибутку в зв'язку із зростанням заробітної плати Рікардо розглядає як надзвичайно складну проблему, що загрожує нагромадженню капіталу, тому що зменшується джерело нагромадження і зникають «стимули до нагромадження».
Рікардо підкреслює, що він аналізує «прибуток взагалі», тобто йдеться про прибуток як економічну категорію. Що ж до величини прибутку в окремих галузях чи в окремих капіталістів, то вона може перевищувати середню норму. Такий прибуток Рікардо називає «незвичним». Але це явище буде тимчасовим. У результаті переливу капіталів норма прибутку вирівнюється.
Суперечливим є висловлювання Рікардо щодо маси прибутку. Він заявляє, що маса прибутку, а отже, й норма прибутку будуть знижуватись. Водночас він твердить, що нагромадження капіталу веде до зростання маси прибутку. Проте це зростання у нього має певну межу, зумовлену зниженням норми прибутку.
Земельна рента
Ренту Рікардо визначає як «долю продукту землі, яка виплачується землевласнику за користування першопочатковими і неруйнівними силами ґрунту» Він відрізняє ренту від тієї частини орендної плати, яка виплачується за користування капіталом, витраченим на підвищення родючості землі, будівництво господарських приміщень тощо. Аналізуючи ренту, Рікардо ставить завдання дослідити її природу і виявити закономірності її динаміки.
Виникнення ренти Рікардо пов'язує з утвердженням приватної власності на землю. Основна теза Рікардо полягала в тому, що рента виплачується за користування землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість неоднакова. Із зростанням населення обробляються менш родючі або гірш розташовані ділянки землі. В такому разі на кращих землях виникне рента, а її величина буде залежати від різниці якості цих ділянок. Мінова цінність всіх товарів (в тому числі і промислових) у Рікардо, регулюється найбільшими витратами праці, необхідними для їх виробництва. За цих умов на кращих землях, де витрати на одиницю продукції менші, утворюється надлишковий дохід. Під впливом конкуренції фермери задовольняються середнім прибутком, а додатковий дохід привласнюється власниками землі як рента. Отже, рента в розумінні Рікардо — це надлишок вартості над середнім прибутком.
На відміну від Сміта, який розглядав ренту як одне з джерел вартості, щоправда своєрідне, Рікардо твердить, що рента не впливає на рівень цін на хліб. Ціна не залежить від ренти, а навпаки, рента залежить від ціни. «Не тому хліб дорогий,— пише Рікардо,— що платиться рента, а рента платиться тому, що хліб дорогий» Рікардо аналізує диференційну ренту. Щодо абсолютної рентні, Рікардо її не визначав. Він заявляв, що на гірших ділянках фермер одержує лише середній прибуток, що надлишок тут не виникає. Отже, виходить, що з гірших ділянок землі рента не виплачується. Критикував Рікардо і смітівське фізіократичне розуміння дії сил природи. Він підкреслював, що ці сили діють і в промисловості. І разом з тим він вважав, що основою всякого економічного розвитку, матеріального достатку і навіть росту промисловості є додатковий продукт землі.
Динаміку ренти Рікардо пов'язував з нагромадженням капіталу, розвитком продуктивних сил, зростанням міського населення. Але і в цьому питанні він був непослідовним, а його погляди суперечливі. Рікардо пов'язував ренту з законом спадаючої родючості ґрунту. Він писав, що порівняльна вартість сирих продуктів підвищується тому, що на виробництво їх останньої добутої долі витрачається більше праці, ніж на попередні. Це веде до підвищення цін, отже, й до зростання ренти. Так діє і зростання капіталу. Зростання капіталу також буде збільшувати ренту, тому що буде збільшуватись різниця в продуктивності ділянок. Зменшення капіталу приведе до зменшення ренти, оскільки будуть послідовно вилучатись з обробітку найменш родючі землі і відповідно зменшиться рента з кращих ділянок. Що ж до зростання населення, то воно, за теорією Рікардо, неможливе в умовах підвищення цін на продовольчі товари.
Теорія ренти Рікардо відіграла велику роль у боротьбі промислової буржуазії проти землевласників. Буржуазії імпонував висновок Рікардо про те, що у підтриманні високих цін на хліб зацікавлені лише землевласники, тому що це забезпечує їм високу ренту. Промислова буржуазія використала теорію Рікардо для обґрунтування вимоги про скасування хлібних законів.
Проблема відтворення і криз
Як ідеолог промислової буржуазії Рікардо був зацікавлений у зростанні її прибутків. Враховуючи корисливі прагнення буржуазії, досліджуючи валовий і чистий дохід, він, на відміну від Сміта, надає перевагу останньому. Сміт виходив з того, що зростання валового доходу збільшує зайнятість, забезпечує зростання могутності країни. Рікардо підкреслював, що податкова спроможність країни пропорційна не валовому, а чистому доходу. Саме з нього виплачуються всі податки. Економічною метою суспільства у Рікардо виступають не народногосподарські проблеми, як у Сміта (зростання зайнятості), а збільшення прибутків капіталістів.
Аналізуючи процес нагромадження капіталу, Рікардо помилково зводив його до перетворення доходу лише в змінний капітал, в заробітну плату. Ігноруючи суперечності капіталізму, він твердив, що застосування нового капіталу не може зустріти ринкових труднощів. Рікардо стояв на позиціях Сея, який заперечував можливість надвиробництва і криз.
Відзначаючи це, слід пам'ятати, що книга Рікардо була опублікована за вісім років до першої кризи, яка охопила економіку Англії в 1825 році.
Посилаючись на Сея, Рікардо твердить, що попит обмежується лише виробництвом. Кожна людина виготовляє продукцію або для власного споживання, або на продаж з метою купівлі. Отже, продукти завжди купуються за продукти або послуги. Гроші слугують лише «мірилом, за допомогою якого відбувається обмін».
Рікардо писав про можливість виготовлення будь-якого товару в кількості, що значно перевищить попит. Але це явище він вважав тимчасовим і таким, що «не може трапитись одночасно з усіма товарами». Він заперечував висновок Мальтуса про вирішення проблеми відтворення за рахунок споживання непродуктивних верств (чиновників, духовенства, землевласників).
Єдину причину застою торгівлі в окремі періоди він пов'язував з прорахунками підприємців у виробництві товарів. Але це ускладнення, на думку Рікардо, вирішувалось швидко і ефективно шляхом переключення на виробництво інших товарів.
Велика заслуга Рікардо полягає в розробці теорії порівняльних витрат як основи спеціалізації країн у зовнішній торгівлі. Про причини спеціалізації писав і Сміт, проте Рікардо розробив цю теорію ґрунтовніше. Він будує її на трудовій теорії вартості і робить наголос на національних відмінностях у величині вартості, що зумовлені витратами праці.
Зазнавши певних змін і модифікацій, теорія порівняльних витрат трансформувалась у теорію порівняльних переваг, яка тепер будується на теорії факторів виробництва і врахуванні попиту й пропозиції.
Див. також
- Про принципи політичної економії та оподаткування (праця Девіда Рікардо)
Примітки
Посилання
- Економічне вчення Д. Рікардо [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Давид Рікардо [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Рікардо Давид [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 332. — 536 с. — .
- Мочерний С. Рікардо (Ricardo) Давид (1772-1823). Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 3. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. с. 271-272. ISBN 966-580—145-7 (Т. 3)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Devid Rika rdo angl David Ricardo nar 18 kvitnya 1772 London 11 veresnya 1823 Glostershir anglijskij ekonomist klasik politichnoyi ekonomiyi poslidovnik i odnochasno oponent Adama Smita viyaviv zakonomirnist v umovah vilnoyi konkurenciyi rozrobiv teoriyu pro formi zemelnoyi renti na pidstavi yakoyi pereosmisliv gipotezu Adama Smita pro tendenciyu normi pributku do ponizhennya Stverdzhuvav sho vartist produktiv viznachayetsya kilkistyu praci neobhidnoyi dlya yih virobnictva i rozrobiv teoriyu rozpodilu sho poyasnyuye yak cya vartist rozdilyayetsya mizh riznimi klasami suspilstva Devid Rikardoangl David RicardoNarodivsya 18 kvitnya 1772 1772 04 18 London Velika BritaniyaPomer 11 veresnya 1823 1823 09 11 51 rik grafstvo Glostershir Velika BritaniyaPohovannya dMisce prozhivannya dKrayina Velika BritaniyaDiyalnist ekonomist birzhovij makler filosof politik pismennikAlma mater Talmud tora 1 Galuz klasichna ekonomichna teoriyaPosada Chlen 6 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 2 Chlen 6 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d Chlen 7 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 2 i d 3 Partiya VigiVidomij zavdyaki ekonomist matematikBrati sestri dU shlyubi z d 4 Diti d d Devid Rikardo u VikishovishiBiografiyaWorks 1852 Devid Rikardo narodivsya v sim yi londonskogo birzhovogo maklera Pohodiv z rodu portugalskih yevreyiv sho emigruvali z Portugaliyi v XVI stolitti Dva roki navchavsya v torgovij shkoli v Amsterdami Povernuvshis do Londona dopomagaye batkovi v jogo birzhovih operaciyah Zgodom vin staye dosit uspishnim birzhovim gravcem i nazhivaye veliki statki Rikardo ne oderzhav sistematichnoyi osviti i samostijno vivchav matematiku fiziku himiyu geologiyu teologiyu literaturu Yakijs chas vin pracyuvav vikladachem matematiki dvichi obiravsya sherifom a z 1819 do 1823 roki buv chlenom anglijskogo parlamentu Rikardo aktivno pracyuye v parlamentskih komisiyah chasto vistupaye z promovami z ekonomichnih pitan Jogo pershi ekonomichni praci buli prisvyacheni problemam groshovogo obigu V 1817 roci bula opublikovana jogo golovna pracya Pro principi politichnoyi ekonomiyi ta opodatkuvannya U cij praci yak i v inshih Rikardo vistupaye yak ideolog promislovoyi burzhuaziyi Prichomu vin ne lishe rozroblyaye ekonomichnu programu burzhuaznogo rozvitku a j bere aktivnu uchast u politichnij borotbi burzhuaziyi z zemlevlasnikami Yak i Smit Rikardo rozglyadaye kapitalistichni vidnosini yak prirodni j vichni Vin rozvivaye smitivsku ideyu pro osobistij interes yak osnovnu rushijnu silu suspilnogo rozvitku v umovah povnoyi svobodi dij Ale u Rikardo ne vsyakij egoyistichnij interes ye rivnocinnim Na pershe misce vin stavit interesi promislovoyi burzhuaziyi i rishuche vistupaye proti lendlordiv Osnovne zavdannya politichnoyi ekonomiyi Rikardo vbachaye u vidkritti zakoniv rozpodilu Yaksho Smit doslidzhuye prirodu zrostannya bagatstva tobto ekonomichnogo zrostannya to Rikardo rozglyadaye virnij rozpodil yak faktor zrostannya U peredmovi do pershogo vidannya svoyeyi praci vin pishe Viznachiti zakoni yaki keruyut cim rozpodilom na pributok rentu i zarobitnu platu golovne zavdannya politichnoyi ekonomiyi V peredmovi do tretogo vidannya Rikardo pidkreslyuye namagannya bilsh povno nizh u poperednomu vidanni viklasti svoyi poglyadi na vartist Teoriya vartostiRikardo yak i Smit rozriznyaye spozhivchu i minovu cinnist Korisnist spozhivcha cinnist pidkreslyuvav vin ne ye mirilom minovoyi cinnosti hocha vona absolyutno neobhidna dlya neyi Tovari svoyu minovu cinnist vartist otrimuyut z dvoh dzherel ridkosti i kilkosti praci sho neobhidna dlya yih dobuvannya stvorennya Isnuyut tovari vartist yakih viznachayetsya viklyuchno yih ridkistyu statuyi kartini raritetni knigi moneti Vartist takih tovariv ne viznachayetsya kilkistyu praci vitrachenoyi na yih vigotovlennya prote zminyuyetsya zalezhno vid bagatstva i smakiv spozhivacha Ale yih kilkist sered inshih tovariv neznachna Zazvichaj zhe minova cinnist tovariv viznachayetsya praceyu Oskilki minova cinnist kategoriya vidnosna yaka znahodit svij proyav u pevnij kilkosti inshogo tovaru Rikardo viyavlyaye j absolyutnu vartist substanciyu yakoyi stanovit pracya Prote vin ne rozvivaye cyu ideyu a zoseredzhuye osnovnu uvagu na doslidzhenni same minovoyi cinnosti tobto cini Rikardo pidtrimuye Smita v jogo traktuvanni sho vartist tovariv formuyetsya praceyu ale v toj zhe chas kritikuye za viznachennya vartosti cherez obmin na pracyu Smit vvazhav sho tovari mayut taku vartist skilki praci mozhna kupiti v obmin na ci tovari Ne sprijmaye Rikardo j smitivskogo tlumachennya vartosti yak sumi dohodiv U Rikardo vona vistupaye yak pervinna velichina sho viznachayetsya praceyu i rozpodilyayetsya na dohodi a ne skladayetsya z nih Na vartist tovariv pidkreslyuvav Rikardo vplivaye ne lishe pracya bezposeredno vitrachena na yih virobnictvo a j kapital tobto pracya sho ranishe vitrachena na znaryaddya instrumenti budivli sho potim berut uchast u virobnictvi Rikardo yak i Smit ototozhnyuye kapital iz zasobami virobnictva Ale yaksho Smit cyu kategoriyu pov yazuvav z kapitalistichnim sposobom virobnictva isnuvannyam najmanoyi praci to Rikardo traktuye yiyi poza istorichno U nogo kapital stanovit vse sho bere uchast u virobnictvi navit znaryaddya pervisnoyi lyudini A zvidsi visnovok pro prirodnu pravomirnist pributku na kapital Insha chastina vartosti jde na oplatu praci U Rikardo teoriya vartosti pereplitayetsya z teoriyeyu rozpodilu Rikardo kritikuye Smita za jogo tverdzhennya pro te sho zrostannya cini praci vede do pidvishennya cin tovariv i zayavlyaye sho zmini v zarobitnij plati ne vedut do vidpovidnih zmin vartosti tovaru Vin pisav sho vartist tovaru abo kilkist yakogos inshogo tovaru na yaku vin obminyuyetsya zalezhit vid vidnosnoyi kilkosti praci neobhidnoyi dlya jogo virobnictva a ne vid bilshoyi chi menshoyi vinagorodi yaka viplachuyetsya za cyu pracyu Zmini v zarobitnij plati poznachayutsya lishe na velichini pributku Rikardo yak i Smit zitknuvsya z trudnoshami koli virishuvav problemu vartosti v kapitalistichnih umovah Vin bachiv sho pributok na kapital viznachayetsya rozmirami kapitalu sho norma pributku maye tendenciyu do virivnyuvannya A ce bulo b nemozhlivo yakbi tovari obminyuvalis lishe vidpovidno do vitrat zhivoyi praci bo v comu vipadku galuzi de osnovnij kapital vidnosno malij abo shvidko obertayetsya mali b postijni perevagi pered galuzyami v yakih osnovnij kapital zajmaye bilshu dolyu abo povilno obertayetsya Persha grupa galuzej prodavala b tovari dorozhche tomu sho u strukturi vitrat buli b bilshi vitrati praci i vidpovidno do trudovoyi teoriyi vartosti yih zagalna vartist povinna bula buti vishoyu Ale todi vidbuvavsya b pereliv kapitaliv u ci galuzi a reshta galuzej ne zmogla b rozvivatis Shob podolati cyu superechnist Rikardo modifikuye svoyu teoriyu Vin vidmovivsya vid poglyadu pro te sho zarobitna plata ne vplivaye na cini i pochav analizuvati yiyi vpliv na cini v rezultati riznih zmin stanu ta spivvidnoshennya osnovnogo i obigovogo kapitalu Rikardo robit visnovok sho zrostannya nominalnoyi zarobitnoyi plati zbilshit vartist blag vigotovlenih za dopomogoyu kapitalu z korotkim strokom sluzhbi abo maloyi kilkosti tehniki vidnosno blag vigotovlenih za dopomogoyu dovgovichnogo kapitalu abo velikoyi kilkosti tehniki Same takim shlyahom bude urivnovazhena norma pributku nezalezhno vid strukturi vitrat Prote Rikardo zayavlyaye sho cya prichina zmini vartosti tovariv diye porivnyano slabo i timchasovo tomu v dovgostrokovij perspektivi yiyi mozhna ne vrahovuvati Znachno vazhlivishoyu prichinoyu Rikardo nazivaye zbilshennya abo zmenshennya kilkosti vikoristanoyi praci i cya kilkist mozhe znachno zminyuvatis pid vplivom cini praci Takij jogo pidhid do viznachennya vartosti stav predmetom gostroyi kritiki z boku burzhuaznih ekonomistiv Rikardo rozriznyaye prirodni j rinkovi cini Pid prirodnoyu vin faktichno rozumiye trudovu vartist pid rinkovoyu groshovu cinu Rinkovi cini postijno piddayutsya vipadkovim i timchasovim kolivannyam Korotkochasnij vpliv na vidhilennya rinkovih cin vid prirodnih maye popit i propoziciya Prote v umovah vilnoyi konkurenciyi i perelivu kapitaliv rinkovi cini ne mozhut nadovgo znachno vidhilyatis vid prirodnih U dovgotrivalomu aspekti zmina cin poyasnyuyetsya zminoyu vitrat virobnictva GroshiRikardo bagato uvagi pridilyav analizu groshej i groshovogo obigu Ce ne vipadkovo Doskonalo volodiyuchi pravilami birzhovoyi gri vin namagayetsya teoretichno obgruntuvati problemu groshovogo obigu Krim togo ce pitannya bulo nadzvichajno aktualnim na toj chas u zv yazku z pripinennyam Anglijskim bankom u 1797 r obminu banknot na zoloto sho zumovilo yih znecinennya Rikardo bere aktivnu uchast u polemici sho tochilasya z cogo privodu Teoriyu groshej Rikardo buduye na osnovi svoyeyi teoriyi vartosti Groshi vin rozglyadaye yak tovar sho maye vlasnu vartist Osnovu groshovoyi sistemi u nogo stanovit zoloto Vartist zolota i sribla yak i vsyakogo tovaru viznachayetsya vitratami praci Pri vstanovlenij vartosti groshej yih kilkist v obigu zalezhit vid sumi tovarnih cin Prote vikoristannya zolota v obigu Rikardo vvazhaye dorogim ta nerozumnim i rozroblyaye proekt sistemi paperovogo groshovogo obigu Paperovi groshi pisav Rikardo ne mayut vnutrishnoyi vartosti Dlya zabezpechennya yih vartistyu neobhidno shob yih kilkist regulyuvalas zgidno z vartistyu metalu yakij sluzhit groshovoyu odiniceyu Prote Rikardo vidijshov vid ciyeyi koncepciyi i v podalshomu vistupiv yak prihilnik kilkisnoyi teoriyi groshej Vin vvazhav sho v obigu mozhe buti bud yaka kilkist ne lishe paperovih znakiv a j zolotih monet yakij protistoyit sukupna vartist tovariv Spivvidnoshennya cih velichin i viznachaye yak riven cin tak i vartist groshej Teoriya rozpodiluOsnovnoyu problemoyu politichnoyi ekonomiyi Rikardo nazivav rozpodil Same tomu osnovu jogo sistemi stanovit teoriya zarobitnoyi plati pributku i renti Ci kategoriyi vin rozglyadaye z tochki zoru yih velichini i spivvidnoshennya Zarobitna plataZarobitna plata u Rikardo ce dohid robitnika plata za pracyu Pracya yak tovar maye prirodnu j rinkovu cini Prirodnoyu cinoyu praci ye ta yaka neobhidna shob robitniki mali mozhlivist isnuvati i prodovzhuvati svij rid bez zbilshennya abo zmenshennya yih kilkosti Otzhe prirodna cina praci viznachayetsya u Rikardo vartistyu zasobiv spozhivannya robitnika i jogo sim yi Prirodna cina ne ye nezminnoyu neruhomoyu Vona pisav Rikardo zminyuyetsya v rizni chasi v odnij i tij zhe krayini i suttyevo vidriznyayetsya v riznih krayinah Hocha Rikardo j rozumiv sho vmist zasobiv isnuvannya viznachayetsya istorichno i zalezhit vid tradicij i rivnya rozvitku produktivnih sil prote u nogo viyavlyayetsya tendenciya zvoditi prirodnu cinu do minimumu zasobiv isnuvannya Rinkova cina praci ta sho viplachuyetsya robitnikam Rikardo stavit yiyi v zalezhnist vid popitu j propoziciyi a ce znachit sho ruh zarobitnoyi plati zalezhit vid ruhu narodonaselennya V umovah shvidkogo zrostannya naselennya popit na robochi ruki vidstaye vid propoziciyi i zarobitna plata znizhuyetsya Yaksho zh vnaslidok upovilnennya prirostu naselennya na rinku bude vidchuvatisya nestacha robochih ruk zarobitna plata zrostatime Otzhe pid vplivom ruhu narodonaselennya rinkova zarobitna plata maye tendenciyu do zblizhennya z prirodnoyu Rikardo na vidminu vid Smita vvazhav sho stanovishe robitnikiv z rozvitkom suspilstva bude pogirshuvatis Cyu dumku vin poyasnyuvav tim sho nibi iz zrostannyam naselennya i zbilshennyam potrebi v produktah silskogo gospodarstva bude zrostati yih vartist cherez neobhidnist viroshuvati produkciyu na poganih maloproduktivnih zemlyah Groshova zarobitna plata yaksho j bude zrostati to povilnishe vid zrostannya cin na prodovolchi tovari Otzhe realna zarobitna plata bude zmenshuvatis Rikardo solidarizuyuchis z Maltusom zaznachaye sho robitniki ne povinni pretenduvati na bilshu dolyu v suspilnomu produkti yih zarobitna plata povinna regulyuvatis zakonom popitu j propoziciyi Rikardo vistupaye proti vtruchannya derzhavi v funkcionuvannya rinku praci j napolyagaye na neobhidnosti vidmini zakoniv pro bidnih PributokDevid Rikardo Vartist u Rikardo yak uzhe zaznachalos skladayetsya iz zarobitnoyi plati i pributku Pributok u Rikardo ce nadlishok vartosti nad zarobitnoyu platoyu U nogo ne viklikaye niyakih sumniviv sho robitnik stvoryuye svoyeyu praceyu vartist bilshu nizh oderzhuye u viglyadi zarobitnoyi plati Golovne sho cikavit Rikardo ce problema rozmiru pributku i jogo spivvidnoshennya iz zarobitnoyu platoyu Rikardo pidkreslyuvav sho rivnoveliki kapitali prinosyat odnakovi pributki nezalezhno vid togo yaku kilkist praci voni privodyat u diyu Ale razom z tim pisav sho na velichinu pributku vplivaye zrostannya produktivnosti praci Otzhe pributok u nogo vistupaye to yak porodzhennya kapitalu to yak porodzhennya praci Cyu superechnist Rikardo navit ne pomitiv Vin detalno analizuye pitannya spivvidnoshennya zarobitnoyi plati i pributku yak dvoh skladovih vartosti Yaksho zrostaye zarobitna plata zaznachaye Rikardo to vidpovidno zmenshuyetsya pributok kapitalista Cyu dumku vin provodit dosit poslidovno Krim togo vin pidkreslyuye sho ruh zarobitnoyi plati ye viznachalnim u spivvidnoshenni zarobitnoyi plati i pributku Ce zumovleno tim sho pracya vistupaye dzherelom vartosti a yiyi funkcionuvannya potrebuye vitrat na utrimannya robitnika i jogo sim yi Prote zarobitna plata pidkreslyuye Rikardo ne mozhe pidnyatis tak visoko shob nichogo ne lishilos na pributok Veliku uvagu pridilyaye Rikardo problemi znizhennya normi pributku Z rozvitkom suspilstva zaznachav vin norma pributku maye tendenciyu do znizhennya Vona zumovlena na dumku Rikardo tim sho produktivnist praci v silskomu gospodarstvi zmenshuyetsya diya zakonu spadayuchoyi rodyuchosti gruntu a ce vede do zrostannya cin na produkti harchuvannya otzhe i do zrostannya zarobitnoyi plati i vidpovidnogo znizhennya pributku Faktorom sho protidiye padinnyu normi pributku Rikardo vvazhaye rozvitok produktivnih sil Zmenshennya pributku v zv yazku iz zrostannyam zarobitnoyi plati Rikardo rozglyadaye yak nadzvichajno skladnu problemu sho zagrozhuye nagromadzhennyu kapitalu tomu sho zmenshuyetsya dzherelo nagromadzhennya i znikayut stimuli do nagromadzhennya Rikardo pidkreslyuye sho vin analizuye pributok vzagali tobto jdetsya pro pributok yak ekonomichnu kategoriyu Sho zh do velichini pributku v okremih galuzyah chi v okremih kapitalistiv to vona mozhe perevishuvati serednyu normu Takij pributok Rikardo nazivaye nezvichnim Ale ce yavishe bude timchasovim U rezultati perelivu kapitaliv norma pributku virivnyuyetsya Superechlivim ye vislovlyuvannya Rikardo shodo masi pributku Vin zayavlyaye sho masa pributku a otzhe j norma pributku budut znizhuvatis Vodnochas vin tverdit sho nagromadzhennya kapitalu vede do zrostannya masi pributku Prote ce zrostannya u nogo maye pevnu mezhu zumovlenu znizhennyam normi pributku Zemelna rentaRentu Rikardo viznachaye yak dolyu produktu zemli yaka viplachuyetsya zemlevlasniku za koristuvannya pershopochatkovimi i nerujnivnimi silami gruntu Vin vidriznyaye rentu vid tiyeyi chastini orendnoyi plati yaka viplachuyetsya za koristuvannya kapitalom vitrachenim na pidvishennya rodyuchosti zemli budivnictvo gospodarskih primishen tosho Analizuyuchi rentu Rikardo stavit zavdannya dosliditi yiyi prirodu i viyaviti zakonomirnosti yiyi dinamiki Viniknennya renti Rikardo pov yazuye z utverdzhennyam privatnoyi vlasnosti na zemlyu Osnovna teza Rikardo polyagala v tomu sho renta viplachuyetsya za koristuvannya zemleyu lishe todi koli kilkist zemli obmezhena a yiyi yakist neodnakova Iz zrostannyam naselennya obroblyayutsya mensh rodyuchi abo girsh roztashovani dilyanki zemli V takomu razi na krashih zemlyah vinikne renta a yiyi velichina bude zalezhati vid riznici yakosti cih dilyanok Minova cinnist vsih tovariv v tomu chisli i promislovih u Rikardo regulyuyetsya najbilshimi vitratami praci neobhidnimi dlya yih virobnictva Za cih umov na krashih zemlyah de vitrati na odinicyu produkciyi menshi utvoryuyetsya nadlishkovij dohid Pid vplivom konkurenciyi fermeri zadovolnyayutsya serednim pributkom a dodatkovij dohid privlasnyuyetsya vlasnikami zemli yak renta Otzhe renta v rozuminni Rikardo ce nadlishok vartosti nad serednim pributkom Na vidminu vid Smita yakij rozglyadav rentu yak odne z dzherel vartosti shopravda svoyeridne Rikardo tverdit sho renta ne vplivaye na riven cin na hlib Cina ne zalezhit vid renti a navpaki renta zalezhit vid cini Ne tomu hlib dorogij pishe Rikardo sho platitsya renta a renta platitsya tomu sho hlib dorogij Rikardo analizuye diferencijnu rentu Shodo absolyutnoyi rentni Rikardo yiyi ne viznachav Vin zayavlyav sho na girshih dilyankah fermer oderzhuye lishe serednij pributok sho nadlishok tut ne vinikaye Otzhe vihodit sho z girshih dilyanok zemli renta ne viplachuyetsya Kritikuvav Rikardo i smitivske fiziokratichne rozuminnya diyi sil prirodi Vin pidkreslyuvav sho ci sili diyut i v promislovosti I razom z tim vin vvazhav sho osnovoyu vsyakogo ekonomichnogo rozvitku materialnogo dostatku i navit rostu promislovosti ye dodatkovij produkt zemli Dinamiku renti Rikardo pov yazuvav z nagromadzhennyam kapitalu rozvitkom produktivnih sil zrostannyam miskogo naselennya Ale i v comu pitanni vin buv neposlidovnim a jogo poglyadi superechlivi Rikardo pov yazuvav rentu z zakonom spadayuchoyi rodyuchosti gruntu Vin pisav sho porivnyalna vartist sirih produktiv pidvishuyetsya tomu sho na virobnictvo yih ostannoyi dobutoyi doli vitrachayetsya bilshe praci nizh na poperedni Ce vede do pidvishennya cin otzhe j do zrostannya renti Tak diye i zrostannya kapitalu Zrostannya kapitalu takozh bude zbilshuvati rentu tomu sho bude zbilshuvatis riznicya v produktivnosti dilyanok Zmenshennya kapitalu privede do zmenshennya renti oskilki budut poslidovno viluchatis z obrobitku najmensh rodyuchi zemli i vidpovidno zmenshitsya renta z krashih dilyanok Sho zh do zrostannya naselennya to vono za teoriyeyu Rikardo nemozhlive v umovah pidvishennya cin na prodovolchi tovari Teoriya renti Rikardo vidigrala veliku rol u borotbi promislovoyi burzhuaziyi proti zemlevlasnikiv Burzhuaziyi imponuvav visnovok Rikardo pro te sho u pidtrimanni visokih cin na hlib zacikavleni lishe zemlevlasniki tomu sho ce zabezpechuye yim visoku rentu Promislova burzhuaziya vikoristala teoriyu Rikardo dlya obgruntuvannya vimogi pro skasuvannya hlibnih zakoniv Problema vidtvorennya i krizYak ideolog promislovoyi burzhuaziyi Rikardo buv zacikavlenij u zrostanni yiyi pributkiv Vrahovuyuchi korislivi pragnennya burzhuaziyi doslidzhuyuchi valovij i chistij dohid vin na vidminu vid Smita nadaye perevagu ostannomu Smit vihodiv z togo sho zrostannya valovogo dohodu zbilshuye zajnyatist zabezpechuye zrostannya mogutnosti krayini Rikardo pidkreslyuvav sho podatkova spromozhnist krayini proporcijna ne valovomu a chistomu dohodu Same z nogo viplachuyutsya vsi podatki Ekonomichnoyu metoyu suspilstva u Rikardo vistupayut ne narodnogospodarski problemi yak u Smita zrostannya zajnyatosti a zbilshennya pributkiv kapitalistiv Analizuyuchi proces nagromadzhennya kapitalu Rikardo pomilkovo zvodiv jogo do peretvorennya dohodu lishe v zminnij kapital v zarobitnu platu Ignoruyuchi superechnosti kapitalizmu vin tverdiv sho zastosuvannya novogo kapitalu ne mozhe zustriti rinkovih trudnoshiv Rikardo stoyav na poziciyah Seya yakij zaperechuvav mozhlivist nadvirobnictva i kriz Vidznachayuchi ce slid pam yatati sho kniga Rikardo bula opublikovana za visim rokiv do pershoyi krizi yaka ohopila ekonomiku Angliyi v 1825 roci Posilayuchis na Seya Rikardo tverdit sho popit obmezhuyetsya lishe virobnictvom Kozhna lyudina vigotovlyaye produkciyu abo dlya vlasnogo spozhivannya abo na prodazh z metoyu kupivli Otzhe produkti zavzhdi kupuyutsya za produkti abo poslugi Groshi sluguyut lishe mirilom za dopomogoyu yakogo vidbuvayetsya obmin Rikardo pisav pro mozhlivist vigotovlennya bud yakogo tovaru v kilkosti sho znachno perevishit popit Ale ce yavishe vin vvazhav timchasovim i takim sho ne mozhe trapitis odnochasno z usima tovarami Vin zaperechuvav visnovok Maltusa pro virishennya problemi vidtvorennya za rahunok spozhivannya neproduktivnih verstv chinovnikiv duhovenstva zemlevlasnikiv Yedinu prichinu zastoyu torgivli v okremi periodi vin pov yazuvav z prorahunkami pidpriyemciv u virobnictvi tovariv Ale ce uskladnennya na dumku Rikardo virishuvalos shvidko i efektivno shlyahom pereklyuchennya na virobnictvo inshih tovariv Velika zasluga Rikardo polyagaye v rozrobci teoriyi porivnyalnih vitrat yak osnovi specializaciyi krayin u zovnishnij torgivli Pro prichini specializaciyi pisav i Smit prote Rikardo rozrobiv cyu teoriyu gruntovnishe Vin buduye yiyi na trudovij teoriyi vartosti i robit nagolos na nacionalnih vidminnostyah u velichini vartosti sho zumovleni vitratami praci Zaznavshi pevnih zmin i modifikacij teoriya porivnyalnih vitrat transformuvalas u teoriyu porivnyalnih perevag yaka teper buduyetsya na teoriyi faktoriv virobnictva i vrahuvanni popitu j propoziciyi Div takozhPro principi politichnoyi ekonomiyi ta opodatkuvannya pracya Devida Rikardo Primitkihttp www historyofparliamentonline org volume 1820 1832 member ricardo david 1772 1823 The History of Parliament d Track Q7739799 The London Gazette 17326 vip 17326 S 188 d Track Q109140468 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595PosilannyaEkonomichne vchennya D Rikardo 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine David Rikardo 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Rikardo David 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya S 332 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Mochernij S Rikardo Ricardo David 1772 1823 Ekonomichna enciklopediya v troh tomah T 3 K Vidavnichij centr Akademiya 2002 s 271 272 ISBN 966 580 145 7 T 3