Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Франк Феттер | |
|---|---|
| англ. Frank Fetter | |
 | |
| Народився | 8 березня 1863 Перу, Індіана, США |
| Помер | 21 березня 1949 (86 років) Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США |
| Країна |  США |
| Місце проживання |  США |
| Діяльність | економіст, викладач університету, письменник |
| Галузь | історія економіки[1], економіка[2], d[2] і Австрійська школа[2] |
| Alma mater | Університет Індіани |
| Науковий керівник | Карл Менгер, Вільям Стенлі Джевонс, Джон Бейтс Кларк, Фрідріх фон Візер, Ейген фон Бем-Баверк, Генрі Джордж |
| Відомі учні | Людвіг фон Мізес, Фрідріх Гаєк, Мюррей Ротбард, , |
| Знання мов | англійська[2] |
| Заклад | Корнелльський університет |
| Напрямок | австрійська школа |
| Посада | президент |
| Діти | d |
| Автограф |  |
| |
Франк Альберт Феттер (англ. Frank Albert Fetter; 1863, Перу, шт. Індіана — 1949) — американський економіст австрійської школи.
Трактат Феттера «Принципи економіки» дав поштовх збільшенню цікавості до австрійської школи в США — до робіт таких вчених як Ейген фон Бем-Баверк, Фрідріх фон Візер, Людвіг фон Мізес і Фрідріх фон Гаєк. Президент Американської економічної спілки (1912). Нагороджений медаллю Карла Менгера Австрійської економічної спілки (1927). Входить в список «ста великих економістів до Кейнса» по версії Марка Блауга.
Молодість і освіта
Франк Феттер народився в Перу, Індіана в сім'ї квакерів, в розпал Громадянської війни в США.
Феттер показав себе як здібний молодий студент, і в 1879 році, коли йому було всього шістнадцять років він вступив в університет Індіани. Феттер повинен був закінчити його дипломованим спеціалістом у 1883 році, але він залишив навчання, щоб керувати книжковим магазином його сім'ї, так як у його батька були проблеми зі здоров'ям.
Работа в книжковому магазині дала можливість молодому чоловіку познайомитися з деякими ідеями, які сформували його погляди на економіку. В той час він потрапив під вплив книги Генрі Джорджа «Прогрес і бідність» (1879)
Через 8 років Феттер повернувся в університет і закінчив його в 1891 році. В 1892 році Джеремі Дженкс, який викладав у Феттера в Індіані, а пізніше став його другом (Феттер закінчив його курси по філософії в 1892 році) переконавши Феттера вчитися, поскільки він сам навчався у Йоганса Конрада в Сорбонні (Париж, Франція). Феттер захистив дисертацію на доктора філософії в 1894 році (університет Галле, Німеччина). Темою його дисертації був критичний аналіз мальтузіанства.
Професійна діяльність
Після отримання докторського ступеня Феттера прийняли як викладача в Корнелльський університет, але він дуже швидко поїхав звідти, так як йому запропонували посаду професора в університеті Індіани. В 1898 році Стенфордський університет переманив його з Індіани, але Феттер пішов із Стенфорда тільки через три роки, бо мав суперечку відносно академічної свободи. Після від'їзду із Стенфорда в 1901 році, Феттер повернувся в Корнелльський університет, де він залишився на десять років.
В 1911 році він знову переходить, отримавши посаду голови міждисциплінарного відділу Принстонського університету. В Прінстоні Феттер був головою університетського відділу економіки та соціальних установ.
Теоретичний вклад в економіку
Земля як капітал
Феттер брав участь в відомих дебатах з англійським економістом Альфредом Маршаллом, через свій трактат «Принципи економіки» і через велику кількість статей в журналах «Американської економічної асоціації» і «Щоквартальному економічному журналі». Він піддав сумнівам позицію Маршалла, що земля теоретично відрізняється від капіталу. Феттер стверджував, що така відмінність непрактична. Позиція Феттера по цій проблемі дала поштовх його виступам проти ідей Джорджа Харрісона, таких як податок на землю.
Використання теорії цінності
Феттер вірив в суб'єктивну теорію цінності і таким чином підтримував процентну теорію. Річард Ебелінг написав, що Феттер «побудував послідовну теорію із цінності, ціни, вартості та виробництва, в контексті підкреслюючи цінність часу у всіх елементах споживання і виробництва». Згідно з Джеффрі Хербереном, Феттер стверджував, що «також, як ціна кожного споживача визначена тільки суб'єктивною цінністю, процент визначений тільки перевагою часу».
Аналогічно, Хербенер пояснює як Феттер прийшов до висновку, що «орендна плата кожного виробника є відносною до його підприємницькому попиту і є рівною до його знеціненої вартості продукту. Дисконтна вартість кожного товару довготермінового використання рівна вартості його майбутніх орендних витрат».
Внесок Феттера в австрійську суб'єктивістську теорію визначається в тому, що він «показав, як ця однорідна, суб'єктивна теорія цінності має на увазі спад соціалістичних теорій трудової експлуатації, теорії орендної плати Рікардо і процентної теорії»
Нагороди і відгуки
У 1909 році, у віці сорока шести років, Феттер був нагороджений почесним званням доктора наук Колгейтского університету, і був обраний президентом Американської економічної асоціації в 1913 році . Додаткові почесні докторські ступені були присуджені Феттеру Західним коледжем в 1930 році і Університетом Індіани в 1934 році . Він був членом Американської академії науки і мистецтва та Американського філософського товариства. У 1927 році Австрійське економічне товариство нагородило Феттера медаллю Карла Менгера.
Трактат Феттера, «Принципи економіки» (1904), був описаний Херберном як «неперевершений до трактату Ludwig von Mises's 1940 Nationaloekonomie» [4]. Мюррей Ротбард в 1977 році вперше ознайомився з роботами Феттера.
«... читаючи огляд Феттер я був вражений блиском і послідовністю його інтегрованої теорії розподілу і зневагою сучасної економічної думки. В систематичній теорії Феттер (а особливо в його процентної теорії і теорії орендної плати) був рішучий, в кращих традиціях австрійської школи »[8].
Після смерті Феттера в 1949 році, Дуглас Браун, який пізніше зайняв пост ректора Принстонського університету, написав в некролозі, що «зі смертю Франка Альберта Феттер велика плеяда американських економістів зазнала непоправної втрати» .
Література
Основні праці
- «Принципи економіки» (англ. The Principles of Economics), 1904 рік;
- «Сучасні економічні проблеми» (англ. Modern Economic Problems), 1917 рік;
- «Монополістичний маскарад» (англ. Masquerade of Monopoly), 1931 рік.
Примітки
- Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
- Czech National Authority Database
- Herbener, Jeffrey. Mises.org. «Frank A. Fetter: A Forgotten Giant» [ 2014-09-14 у Wayback Machine.]
- англ. The American Journal of Economics and Sociology. 1 грудня 2002 року. «Land as a factor of production»
Посилання
| Цей розділ потребує доповнення. (червень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
naukova sfera Frank Fetterangl Frank FetterNarodivsya8 bereznya 1863 1863 03 08 Peru Indiana SShAPomer21 bereznya 1949 1949 03 21 86 rokiv Prinston Merser Nyu Dzhersi SShAKrayina SShAMisce prozhivannya SShADiyalnistekonomist vikladach universitetu pismennikGaluzistoriya ekonomiki 1 ekonomika 2 d 2 i Avstrijska shkola 2 Alma materUniversitet IndianiNaukovij kerivnikKarl Menger Vilyam Stenli Dzhevons Dzhon Bejts Klark Fridrih fon Vizer Ejgen fon Bem Baverk Genri DzhordzhVidomi uchniLyudvig fon Mizes Fridrih Gayek Myurrej Rotbard Znannya movanglijska 2 ZakladKornellskij universitetNapryamokavstrijska shkolaPosadaprezidentDitidAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Frank Albert Fetter angl Frank Albert Fetter 1863 Peru sht Indiana 1949 amerikanskij ekonomist avstrijskoyi shkoli Traktat Fettera Principi ekonomiki dav poshtovh zbilshennyu cikavosti do avstrijskoyi shkoli v SShA do robit takih vchenih yak Ejgen fon Bem Baverk Fridrih fon Vizer Lyudvig fon Mizes i Fridrih fon Gayek Prezident Amerikanskoyi ekonomichnoyi spilki 1912 Nagorodzhenij medallyu Karla Mengera Avstrijskoyi ekonomichnoyi spilki 1927 Vhodit v spisok sta velikih ekonomistiv do Kejnsa po versiyi Marka Blauga Molodist i osvitaMolodij Fetter Frank Fetter narodivsya v Peru Indiana v sim yi kvakeriv v rozpal Gromadyanskoyi vijni v SShA Fetter pokazav sebe yak zdibnij molodij student i v 1879 roci koli jomu bulo vsogo shistnadcyat rokiv vin vstupiv v universitet Indiani Fetter povinen buv zakinchiti jogo diplomovanim specialistom u 1883 roci ale vin zalishiv navchannya shob keruvati knizhkovim magazinom jogo sim yi tak yak u jogo batka buli problemi zi zdorov yam Rabota v knizhkovomu magazini dala mozhlivist molodomu choloviku poznajomitisya z deyakimi ideyami yaki sformuvali jogo poglyadi na ekonomiku V toj chas vin potrapiv pid vpliv knigi Genri Dzhordzha Progres i bidnist 1879 Cherez 8 rokiv Fetter povernuvsya v universitet i zakinchiv jogo v 1891 roci V 1892 roci Dzheremi Dzhenks yakij vikladav u Fettera v Indiani a piznishe stav jogo drugom Fetter zakinchiv jogo kursi po filosofiyi v 1892 roci perekonavshi Fettera vchitisya poskilki vin sam navchavsya u Jogansa Konrada v Sorbonni Parizh Franciya Fetter zahistiv disertaciyu na doktora filosofiyi v 1894 roci universitet Galle Nimechchina Temoyu jogo disertaciyi buv kritichnij analiz maltuzianstva Profesijna diyalnistPislya otrimannya doktorskogo stupenya Fettera prijnyali yak vikladacha v Kornellskij universitet ale vin duzhe shvidko poyihav zvidti tak yak jomu zaproponuvali posadu profesora v universiteti Indiani V 1898 roci Stenfordskij universitet peremaniv jogo z Indiani ale Fetter pishov iz Stenforda tilki cherez tri roki bo mav superechku vidnosno akademichnoyi svobodi Pislya vid yizdu iz Stenforda v 1901 roci Fetter povernuvsya v Kornellskij universitet de vin zalishivsya na desyat rokiv V 1911 roci vin znovu perehodit otrimavshi posadu golovi mizhdisciplinarnogo viddilu Prinstonskogo universitetu V Prinstoni Fetter buv golovoyu universitetskogo viddilu ekonomiki ta socialnih ustanov Teoretichnij vklad v ekonomikuZemlya yak kapital Fetter brav uchast v vidomih debatah z anglijskim ekonomistom Alfredom Marshallom cherez svij traktat Principi ekonomiki i cherez veliku kilkist statej v zhurnalah Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyi i Shokvartalnomu ekonomichnomu zhurnali Vin piddav sumnivam poziciyu Marshalla sho zemlya teoretichno vidriznyayetsya vid kapitalu Fetter stverdzhuvav sho taka vidminnist nepraktichna Poziciya Fettera po cij problemi dala poshtovh jogo vistupam proti idej Dzhordzha Harrisona takih yak podatok na zemlyu Vikoristannya teoriyi cinnosti Fetter viriv v sub yektivnu teoriyu cinnosti i takim chinom pidtrimuvav procentnu teoriyu Richard Ebeling napisav sho Fetter pobuduvav poslidovnu teoriyu iz cinnosti cini vartosti ta virobnictva v konteksti pidkreslyuyuchi cinnist chasu u vsih elementah spozhivannya i virobnictva Zgidno z Dzheffri Herberenom Fetter stverdzhuvav sho takozh yak cina kozhnogo spozhivacha viznachena tilki sub yektivnoyu cinnistyu procent viznachenij tilki perevagoyu chasu Analogichno Herbener poyasnyuye yak Fetter prijshov do visnovku sho orendna plata kozhnogo virobnika ye vidnosnoyu do jogo pidpriyemnickomu popitu i ye rivnoyu do jogo znecinenoyi vartosti produktu Diskontna vartist kozhnogo tovaru dovgoterminovogo vikoristannya rivna vartosti jogo majbutnih orendnih vitrat Vnesok Fettera v avstrijsku sub yektivistsku teoriyu viznachayetsya v tomu sho vin pokazav yak cya odnoridna sub yektivna teoriya cinnosti maye na uvazi spad socialistichnih teorij trudovoyi ekspluataciyi teoriyi orendnoyi plati Rikardo i procentnoyi teoriyi Nagorodi i vidgukiU 1909 roci u vici soroka shesti rokiv Fetter buv nagorodzhenij pochesnim zvannyam doktora nauk Kolgejtskogo universitetu i buv obranij prezidentom Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyi v 1913 roci Dodatkovi pochesni doktorski stupeni buli prisudzheni Fetteru Zahidnim koledzhem v 1930 roci i Universitetom Indiani v 1934 roci Vin buv chlenom Amerikanskoyi akademiyi nauki i mistectva ta Amerikanskogo filosofskogo tovaristva U 1927 roci Avstrijske ekonomichne tovaristvo nagorodilo Fettera medallyu Karla Mengera Traktat Fettera Principi ekonomiki 1904 buv opisanij Herbernom yak neperevershenij do traktatu Ludwig von Mises s 1940 Nationaloekonomie 4 Myurrej Rotbard v 1977 roci vpershe oznajomivsya z robotami Fettera chitayuchi oglyad Fetter ya buv vrazhenij bliskom i poslidovnistyu jogo integrovanoyi teoriyi rozpodilu i znevagoyu suchasnoyi ekonomichnoyi dumki V sistematichnij teoriyi Fetter a osoblivo v jogo procentnoyi teoriyi i teoriyi orendnoyi plati buv rishuchij v krashih tradiciyah avstrijskoyi shkoli 8 Pislya smerti Fettera v 1949 roci Duglas Braun yakij piznishe zajnyav post rektora Prinstonskogo universitetu napisav v nekrolozi sho zi smertyu Franka Alberta Fetter velika pleyada amerikanskih ekonomistiv zaznala nepopravnoyi vtrati LiteraturaOsnovni praci Principi ekonomiki angl The Principles of Economics 1904 rik Suchasni ekonomichni problemi angl Modern Economic Problems 1917 rik Monopolistichnij maskarad angl Masquerade of Monopoly 1931 rik Primitki Czech National Name Authority Database as Linked Data Baze narodnich jmennych autorit v podobe propojenych dat d Track Q106982540 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Herbener Jeffrey Mises org Frank A Fetter A Forgotten Giant 2014 09 14 u Wayback Machine angl The American Journal of Economics and Sociology 1 grudnya 2002 roku Land as a factor of production Posilannyahttp etcweb princeton edu CampusWWW Companion fetter frank albert htmlCej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2018