Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́стинці — село в Україні, у Сторожинецькій міській громаді Чернівецькому районі Чернівецької області.
| село Костинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Сторожинецька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1608 |
| Населення | 1244 |
| Поштовий індекс | 59011 |
| Телефонний код | +380 3735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°16′47″ пн. ш. 25°38′40″ сх. д. / 48.27972° пн. ш. 25.64444° сх. д.Координати: 48°16′47″ пн. ш. 25°38′40″ сх. д. / 48.27972° пн. ш. 25.64444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 287 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Костинці | |
 Костинці | |
| Мапа | |
Розташування
Костинці — розташоване за 20 км на північний захід від Сторожинця і за 34 км від обласного центру. До найблищої залізничної станції села Комарівці — 13 км. Розміщуються Костинці в західній частині Прутсько — Сіретського межиріччя, у передгірній зоні Карпат. Село межує ні північному заході з с. Діброва та с. Виноград, на заході з с. Верхні Станівці, на північному сході з с. Драчинці, сході ― с. Ясени, на півдні з с. Слобода-Комарівці. Протяжність території з півночі на південь становить 7 км, з заходу на схід 6 км. З обласним та районним центрами село зв'язане шосейною дорогою.
Походження назви села
Є кілька припущень про походження назви села:
1. Від імені молдавського воєводи Костянтина Могили; від кісточок слив, яких можна зустріти в селі мало не на кожному кроці.
2. Є ще одна легенда. У ній розповідається про те, що колись цю місцину сподобав чоловік Костянтин і оселився тут зі своєю родиною. Потім людей ставало все більше й більше, які мали бажання тут жити. Вони утворили село, яке згодом назвали на честь Костянтина.
3. Ще одна легенда стверджує, що колись жив тут хлопець на ім'я Костин, який полюбив одну дівчину й вирішив з нею побратися. Та під час їхнього весілля на село напали турки. Вони нищили все на своєму шляху, людей вбивали, або брали в полон. Хлопець якось втік з полону та вбив турецького ватажка, а свою наречену і полонених визволив. Вороги відступили. Люди святкуючи перемогу в честь Костина вирішили назвати село.
Вперше село згадується в молдавському літописі 1608 року, як Костешти, що дуже подібне до сучасної назви села. Назву села пов'язують з особовим іменем Костянтин.
Історія
Розкопки на території села
Історія села Костинці бере свій початок ще від трипільців, які оселилися тут у IV—III тисячоліттях до н. е. На думку буковинського археолога Евсевія Лазара, який проводив тут розкопки в 1936 році на пагорбі де в даний момент розміщується загальноосвітня школа стверджує, що трипільці були виселені або частково асимільовані племенами, які прийшли до нас з півночі приблизно на початку ІІ тисячоліття до н. е. Археолог дослідив поселення пізньотрипільського та ранньобронзового часу. На місці розкопок він виявив залишки кількох жител, уламки кераміки, кам'яні сокири, вироби з кременю та кісток. Були знайдені також і залишки інших археологічних культур рештки кераміки прикрашеної відбитками шнура.
У 2002—2003 рр. проводилися археологічні розкопки студентським археологічним гуртком «Антіква» (голова гуртка Олександр Купчанко) під керівництвом Сергія Володимировича Пивоварова в урочищі Окопи. Також Пивоваровим С. В. та Купчанком О. Було виявлено багатошарове різночасове багатошарове поселення в урочищі Цинтина: трипільської (IV-ІІ тисячоліттях до н. е), голіградської (XII—VIII століття до н. е), липицької (ІІ століття до н. е.) культур, а також рештки, які за всіма ознаками належать представникам культури карпатських курганів. Також було виявлено кераміку 14-17 століття.
У південно-східній частині села в урочищі Окопи виявили ще одну археологічну пам'ятку — руїни стародавніх укріплень, слов'яно- руського часу (10-11 ст.). На території городища знайдено впадини від жител-напівземлянок. Таким чином археологічні дослідження стверджують, що на території села ще з давніх-давен жили люди, у яких добре було розвинуте на той час ремесло й господарство.
Наприкінці 50-х років минулого століття в урочищі Селище проводив археологічні розкопки відомий український археолог Борис Тимощук. Він виявив поселення XIV—XV століть. Можливо це було саме те поселення, яке згадується в молдавських літописах 1608 року.
Костинці у складі Київської Русі
Село перебувало у складі Київської Русі з кінця IX ст. аж до початку XII.
Костинці у складі Галицько Волинського князівства
З початку XII до середини XV століття Костинці перебували у складі Галицько-Волинського князівства.
Костинці у складі Молдавського князівства, Османської імперії
У середині XV ст. село увійшло до складу Молдавського князівства. Через 100 років у середині XVI століття Костинці, а разом з ними Буковина з Молдавією перейшли до рук Османської імперії.
На території села побували турки. Грабуючи місцеве населення вони закопали награбоване під трьома буками, наклавши на них закляття. Вони сказали, що якщо ці буки зрубають, половини села нестане. Люди забули про це й зрубали дерева. З часом їхнє пророцтво збулося аж 1999 року. Багато мешканців села знали про скарб і де він захований, проте знайти його не вдалося нікому. Зачарували вони не тільки буки, а ще й дзвони, які знаходяться в селі біля Свято-Михалівської церкви в дзвіниці. Якщо подзвонити в дзвони, коли на Костинці насуваються чорні хмари, які ще не перейшли межу між селами, то граду в не буде. Коли турецькі війська завойовували Буковину, проходячи через Костинці, на горі Горяни (455 м над рівнем моря) вони спорудили дерев'яну вишку. Використовували її для спостереження над навколишніми територіями. До наших днів, на жаль, не збереглась.
Костинці у складі Австрії, Австро-Угорщини
7 травня 1775 року Османська імперія передала Буковину Австрії. У селі з'явилися багато німців та євреїв. Вони займалися переважно ремеслом та торгівлею. У селі було 17 крамниць та корчм, які всі належали євреям. Мешкали в Костинцях і українці, які займалися переважно землеробством і тваринництвом. На території села з'являються фруктові сади, які на даний момент є візитною карткою Костинців.
У 1785 році було збудовано Свято-Михайлівську церкву, а разом з нею і дзвіницю, яка збереглася до сьогоднішніх днів. Зачаровані дзвони на нове місце було перенесено з урочища Селище, де проводилися археологічні розкопки в 50-х роках минулого століття. Храм був дерев'яний з п'ятьма куполами.
1860 року було збудовано школу, де було 4 класи.
Перебуваючи у складі Молдавського князівства, а згодом і Османської імперії, Австрії та Румунії, село поступово розросталося й розбудовувалося. На початку XX століття населення села складало 2064 людини.
Розпад Австро-Угорщини, початок Першої світової війни. Костинці у складі королівства Румунії
1914 року розпочалася Перша світова війна, костинчани воювали на боці Австро-Угорщини. З фронтів додому повернулися не всі, загинуло 54 людини.
Внаслідок того, що Австро-Угорщина зазнала поразки зі своїми союзниками і розпалася, Костинці разом з Буковиною перейшли до складу Королівства Румунії.
Костинці у складі СРСР
1940 року СРСР висунув ультиматум Румунії щодо повернення окупованих 1918 року територій. Після Бесарабсько-буковинського походу румунські війська у паніці залишили Північну Буковину, яка 28 червня 1940 року була возз'єднана з іншими українськими землями у складі УРСР.
Початок Другої світової війни
У 1939 році почалася Друга світова війна. З розповідей старожилів та архівних джерел було відновлено події 1941-го року. На території Костинців жило багато євреїв. У липні 1941 в селі з'явилися румунські солдати (можливо, патруль). Тоді деякі костинчани почали активно допомагати окупантам зганяти євреїв у синагогу. Вони тримали їх там під вартою без їжі та без води, аж поки в село не прийшли німецькі війська. Одного ранку євреїв вишикували в колону по четверо в шерензі, яка розтягнулася на десятки метрів, і під конвоєм повели в урочище Бучма. Тут здійснили розправу над мирними жителями: їх розстріляли. Наступного дня коли, на місце трагедії зігнали місцевих жителів, щоб прикопати тіла, чимало розстріляних ще подавали ознаки життя. Земля декілька днів «дихала» Люди, які мешкали неподалік розповідали, що вода в криницях була аж червона від крові. У повоєнний час на місці, де лежить прах невинно закатованих 359 жителів села, встановили пам'ятник. 2005 року на його місці встановили символічну зірку Давида. Ініціаторами цього стала обласна єврейська громада та благодійний фонд «Хесед-Шушана».
Визволили Костинці у березні-квітні 1944 року, коли дорогою з Глиниці через сусіднє село Ясени в'їхали три танки під командуванням Карюкіна, Кривенка та Чугуніна.
Багато жителів Костинців була учасниками війни. Вони брали участь у бойових діях на території тодішньої Чехословаччини, Угорщини, Польщі, Німеччини були нагородженні орденами та медалями.
Зміни за Радянської влади
У березні 1947 році було збудовано колгосп «Більшовик». Потім у лютому 1963 року колективне господарство перейменували колгосп ім. І. В. Мічуріна. За колгоспом було закріплено 2628 га. землі, у тому числі 800 га. орної, саду — 196 га., лісу — 545 га. Основним напрямком господарства був тваринницький. У колективному господарстві висівалися такі культури як: льон, пшениця, кукурудза, картопля, цукрові буряки. Добре було розвинене садівництво. за радянської влади в Костинцях було побудовано та перебудовано близько 500 будинків. У селі розміщувалися 3 магазини, об'єднання сільунівермагу «Черемшина» та їдальні «Марічка», сільський будинок культури, який було відкрито 1966 року, побутова майстерня, ощадкаса, пологовий будинок, дит'ясла, бібліотека, загальноосвітня школа (1975 року), дитяча музична школа (1985 року).
У 1979 році згоріла пам'ятка архітектури XVIII століття — Свято-Михайлівська церква, а разом і з нею і весь церковний архів. Люди хотіли звести нову, проте радянська влада не давала дозволу на будівництво.
Костинці в часи незалежної України
1991 року вже за незалежної України було розпочате будівництво нової церкви архистратига божого Михаїла, яке закінчилося через 18 місяців, а саме 1992 року.
Ще однією важливою подією в історії села є катастрофічний зсув ґрунтів з гори Сопигора. Тоді, серед ночі 18 квітня 1999 року він призвів до руйнування та пошкодження 140 житлових будинків в урочищі Підсопигора. Внаслідок чого постраждало 493 особи, з них 88 дітей. За класифікацією надзвичайних ситуацій цю проблему віднесли до загальнодержавного рівня. Протягом декількох днів було організовано евакуацію людей з місця надзвичайної події, вивіз майна. На місці зсуву побував тодішній президент України Леонід Кучма. Постраждалим було надано допомогу в купівлі, або будівництві нового житла на території Костинців.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сторожинецького району, село увійшло до складу Чернівецького району.
Духовність
На території села Костинці жителями села збудовано 7 капличок. Найдавніша знаходиться в урочищі Заліс. Про неї в народі існує легенда, що побудував її чоловік на ім′я Іван, бо хотів спокутувати свої гріхи. Каміння для будівництва він носив на плечах з річки Брусенка, що за 9 кілометрів. Партійне керівництво хотіло зруйнувати капличку, проте ніхто з жителів села не наважувався це зробити. Виконувати наказ прийшов тільки один чоловік, який незадовго після цього помер прямо на цьому місті. Люди її відбудували і постійно відвідують.
У 1984 році на цвинтарі була збудована капличка за кошти жительки села Струтинської Аглаї. Довгий час радянська влада не давала дозвіл на будівництво, але жінка не здавалася і все ж його отримала.
У 1990 році на кошти та руками жителів кута Підсопигора там же й збудували каплицю. У її будівництві взяли участь Співак Іван, Тудан Дмитро, Мангер Деонізій, Цуркан Михайло, Понич Ілля. Під час зсуву ґрунтів з гори Сопигора капличка руйнації не зазнала. Сюди було привезено з монастиря, що в Петрівцях, ікону плачучої Божої Матері і відбулося богослужіння на підтримку жителів, що постраждали від зсуву.
У 1992 році в центрі Костинців з′явилася ще одна капличка, збудована на кошти дітей і дружини померлого жителя села Масіяна Касіяна. Каплиця стоїть поблизу символічної Трійці, що була поставлена тут ще в роки Першої світової війни, як пам'ять про загиблих в роки війни. У часи радянської влади знак було знесено, але в роки незалежності знову відновлено.
21 вересня 2007 року була освячена каплиця в урочищі Ковбур.
Уже в 2009 році освятили капличку в урочищі Заліс, яку збудувала сім′я Мангер.
21 вересня 2012 року в центрі села була освячена ще одна каплиця.
У селі є дві православні церкви. Одна ПЦУ, а інша УПЦ МП.
Відомі вихідці і жителі села
- — завдяки його старанням у Костинцях виріс розкішний сад — візитна картка села. Вивів новий сорт яблук «Александровка».
- Гринчук Валерій Тодорович. — (*01.03.1964, с. Костинці Строжинецького району Чернівецької області — 26.01.1985). До військової служби закінчив автошколу у селищі Берегомет. Служив у м. Кандагар. 26 січня 1985 р. був важко поранений і помер на полі бою в ДРА. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки.
Посилання
Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko stinci selo v Ukrayini u Storozhineckij miskij gromadi Cherniveckomu rajoni Cherniveckoyi oblasti selo KostinciPanorama s Kostinci pid Sopigoroyu vid zi shodu Pravoruch pid lisom ocinkovana Mihajlivska cerkvaPanorama s Kostinci pid Sopigoroyu vid zi shodu Pravoruch pid lisom ocinkovana Mihajlivska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Storozhinecka miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1608Naselennya 1244Poshtovij indeks 59011Telefonnij kod 380 3735Geografichni daniGeografichni koordinati 48 16 47 pn sh 25 38 40 sh d 48 27972 pn sh 25 64444 sh d 48 27972 25 64444 Koordinati 48 16 47 pn sh 25 38 40 sh d 48 27972 pn sh 25 64444 sh d 48 27972 25 64444Serednya visota nad rivnem morya 287 mMisceva vladaKartaKostinciKostinciMapaRoztashuvannyaKostinci roztashovane za 20 km na pivnichnij zahid vid Storozhincya i za 34 km vid oblasnogo centru Do najblishoyi zaliznichnoyi stanciyi sela Komarivci 13 km Rozmishuyutsya Kostinci v zahidnij chastini Prutsko Siretskogo mezhirichchya u peredgirnij zoni Karpat Selo mezhuye ni pivnichnomu zahodi z s Dibrova ta s Vinograd na zahodi z s Verhni Stanivci na pivnichnomu shodi z s Drachinci shodi s Yaseni na pivdni z s Sloboda Komarivci Protyazhnist teritoriyi z pivnochi na pivden stanovit 7 km z zahodu na shid 6 km Z oblasnim ta rajonnim centrami selo zv yazane shosejnoyu dorogoyu Pohodzhennya nazvi selaYe kilka pripushen pro pohodzhennya nazvi sela 1 Vid imeni moldavskogo voyevodi Kostyantina Mogili vid kistochok sliv yakih mozhna zustriti v seli malo ne na kozhnomu kroci 2 Ye she odna legenda U nij rozpovidayetsya pro te sho kolis cyu miscinu spodobav cholovik Kostyantin i oselivsya tut zi svoyeyu rodinoyu Potim lyudej stavalo vse bilshe j bilshe yaki mali bazhannya tut zhiti Voni utvorili selo yake zgodom nazvali na chest Kostyantina 3 She odna legenda stverdzhuye sho kolis zhiv tut hlopec na im ya Kostin yakij polyubiv odnu divchinu j virishiv z neyu pobratisya Ta pid chas yihnogo vesillya na selo napali turki Voni nishili vse na svoyemu shlyahu lyudej vbivali abo brali v polon Hlopec yakos vtik z polonu ta vbiv tureckogo vatazhka a svoyu narechenu i polonenih vizvoliv Vorogi vidstupili Lyudi svyatkuyuchi peremogu v chest Kostina virishili nazvati selo Vpershe selo zgaduyetsya v moldavskomu litopisi 1608 roku yak Kosteshti sho duzhe podibne do suchasnoyi nazvi sela Nazvu sela pov yazuyut z osobovim imenem Kostyantin IstoriyaRozkopki na teritoriyi sela Istoriya sela Kostinci bere svij pochatok she vid tripilciv yaki oselilisya tut u IV III tisyacholittyah do n e Na dumku bukovinskogo arheologa Evseviya Lazara yakij provodiv tut rozkopki v 1936 roci na pagorbi de v danij moment rozmishuyetsya zagalnoosvitnya shkola stverdzhuye sho tripilci buli viseleni abo chastkovo asimilovani plemenami yaki prijshli do nas z pivnochi priblizno na pochatku II tisyacholittya do n e Arheolog doslidiv poselennya piznotripilskogo ta rannobronzovogo chasu Na misci rozkopok vin viyaviv zalishki kilkoh zhitel ulamki keramiki kam yani sokiri virobi z kremenyu ta kistok Buli znajdeni takozh i zalishki inshih arheologichnih kultur reshtki keramiki prikrashenoyi vidbitkami shnura U 2002 2003 rr provodilisya arheologichni rozkopki studentskim arheologichnim gurtkom Antikva golova gurtka Oleksandr Kupchanko pid kerivnictvom Sergiya Volodimirovicha Pivovarova v urochishi Okopi Takozh Pivovarovim S V ta Kupchankom O Bulo viyavleno bagatosharove riznochasove bagatosharove poselennya v urochishi Cintina tripilskoyi IV II tisyacholittyah do n e goligradskoyi XII VIII stolittya do n e lipickoyi II stolittya do n e kultur a takozh reshtki yaki za vsima oznakami nalezhat predstavnikam kulturi karpatskih kurganiv Takozh bulo viyavleno keramiku 14 17 stolittya U pivdenno shidnij chastini sela v urochishi Okopi viyavili she odnu arheologichnu pam yatku ruyini starodavnih ukriplen slov yano ruskogo chasu 10 11 st Na teritoriyi gorodisha znajdeno vpadini vid zhitel napivzemlyanok Takim chinom arheologichni doslidzhennya stverdzhuyut sho na teritoriyi sela she z davnih daven zhili lyudi u yakih dobre bulo rozvinute na toj chas remeslo j gospodarstvo Naprikinci 50 h rokiv minulogo stolittya v urochishi Selishe provodiv arheologichni rozkopki vidomij ukrayinskij arheolog Boris Timoshuk Vin viyaviv poselennya XIV XV stolit Mozhlivo ce bulo same te poselennya yake zgaduyetsya v moldavskih litopisah 1608 roku Kostinci u skladi Kiyivskoyi Rusi Selo perebuvalo u skladi Kiyivskoyi Rusi z kincya IX st azh do pochatku XII Kostinci u skladi Galicko Volinskogo knyazivstva Z pochatku XII do seredini XV stolittya Kostinci perebuvali u skladi Galicko Volinskogo knyazivstva Kostinci u skladi Moldavskogo knyazivstva Osmanskoyi imperiyi U seredini XV st selo uvijshlo do skladu Moldavskogo knyazivstva Cherez 100 rokiv u seredini XVI stolittya Kostinci a razom z nimi Bukovina z Moldaviyeyu perejshli do ruk Osmanskoyi imperiyi Na teritoriyi sela pobuvali turki Grabuyuchi misceve naselennya voni zakopali nagrabovane pid troma bukami naklavshi na nih zaklyattya Voni skazali sho yaksho ci buki zrubayut polovini sela nestane Lyudi zabuli pro ce j zrubali dereva Z chasom yihnye proroctvo zbulosya azh 1999 roku Bagato meshkanciv sela znali pro skarb i de vin zahovanij prote znajti jogo ne vdalosya nikomu Zacharuvali voni ne tilki buki a she j dzvoni yaki znahodyatsya v seli bilya Svyato Mihalivskoyi cerkvi v dzvinici Yaksho podzvoniti v dzvoni koli na Kostinci nasuvayutsya chorni hmari yaki she ne perejshli mezhu mizh selami to gradu v ne bude Koli turecki vijska zavojovuvali Bukovinu prohodyachi cherez Kostinci na gori Goryani 455 m nad rivnem morya voni sporudili derev yanu vishku Vikoristovuvali yiyi dlya sposterezhennya nad navkolishnimi teritoriyami Do nashih dniv na zhal ne zbereglas Kostinci u skladi Avstriyi Avstro Ugorshini 7 travnya 1775 roku Osmanska imperiya peredala Bukovinu Avstriyi U seli z yavilisya bagato nimciv ta yevreyiv Voni zajmalisya perevazhno remeslom ta torgivleyu U seli bulo 17 kramnic ta korchm yaki vsi nalezhali yevreyam Meshkali v Kostincyah i ukrayinci yaki zajmalisya perevazhno zemlerobstvom i tvarinnictvom Na teritoriyi sela z yavlyayutsya fruktovi sadi yaki na danij moment ye vizitnoyu kartkoyu Kostinciv U 1785 roci bulo zbudovano Svyato Mihajlivsku cerkvu a razom z neyu i dzvinicyu yaka zbereglasya do sogodnishnih dniv Zacharovani dzvoni na nove misce bulo pereneseno z urochisha Selishe de provodilisya arheologichni rozkopki v 50 h rokah minulogo stolittya Hram buv derev yanij z p yatma kupolami 1860 roku bulo zbudovano shkolu de bulo 4 klasi Perebuvayuchi u skladi Moldavskogo knyazivstva a zgodom i Osmanskoyi imperiyi Avstriyi ta Rumuniyi selo postupovo rozrostalosya j rozbudovuvalosya Na pochatku XX stolittya naselennya sela skladalo 2064 lyudini Rozpad Avstro Ugorshini pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Kostinci u skladi korolivstva Rumuniyi 1914 roku rozpochalasya Persha svitova vijna kostinchani voyuvali na boci Avstro Ugorshini Z frontiv dodomu povernulisya ne vsi zaginulo 54 lyudini Vnaslidok togo sho Avstro Ugorshina zaznala porazki zi svoyimi soyuznikami i rozpalasya Kostinci razom z Bukovinoyu perejshli do skladu Korolivstva Rumuniyi Kostinci u skladi SRSR 1940 roku SRSR visunuv ultimatum Rumuniyi shodo povernennya okupovanih 1918 roku teritorij Pislya Besarabsko bukovinskogo pohodu rumunski vijska u panici zalishili Pivnichnu Bukovinu yaka 28 chervnya 1940 roku bula vozz yednana z inshimi ukrayinskimi zemlyami u skladi URSR Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni U 1939 roci pochalasya Druga svitova vijna Z rozpovidej starozhiliv ta arhivnih dzherel bulo vidnovleno podiyi 1941 go roku Na teritoriyi Kostinciv zhilo bagato yevreyiv U lipni 1941 v seli z yavilisya rumunski soldati mozhlivo patrul Todi deyaki kostinchani pochali aktivno dopomagati okupantam zganyati yevreyiv u sinagogu Voni trimali yih tam pid vartoyu bez yizhi ta bez vodi azh poki v selo ne prijshli nimecki vijska Odnogo ranku yevreyiv vishikuvali v kolonu po chetvero v sherenzi yaka roztyagnulasya na desyatki metriv i pid konvoyem poveli v urochishe Buchma Tut zdijsnili rozpravu nad mirnimi zhitelyami yih rozstrilyali Nastupnogo dnya koli na misce tragediyi zignali miscevih zhiteliv shob prikopati tila chimalo rozstrilyanih she podavali oznaki zhittya Zemlya dekilka dniv dihala Lyudi yaki meshkali nepodalik rozpovidali sho voda v krinicyah bula azh chervona vid krovi U povoyennij chas na misci de lezhit prah nevinno zakatovanih 359 zhiteliv sela vstanovili pam yatnik 2005 roku na jogo misci vstanovili simvolichnu zirku Davida Iniciatorami cogo stala oblasna yevrejska gromada ta blagodijnij fond Hesed Shushana Vizvolili Kostinci u berezni kvitni 1944 roku koli dorogoyu z Glinici cherez susidnye selo Yaseni v yihali tri tanki pid komanduvannyam Karyukina Krivenka ta Chugunina Bagato zhiteliv Kostinciv bula uchasnikami vijni Voni brali uchast u bojovih diyah na teritoriyi todishnoyi Chehoslovachchini Ugorshini Polshi Nimechchini buli nagorodzhenni ordenami ta medalyami Zmini za Radyanskoyi vladi U berezni 1947 roci bulo zbudovano kolgosp Bilshovik Potim u lyutomu 1963 roku kolektivne gospodarstvo perejmenuvali kolgosp im I V Michurina Za kolgospom bulo zakripleno 2628 ga zemli u tomu chisli 800 ga ornoyi sadu 196 ga lisu 545 ga Osnovnim napryamkom gospodarstva buv tvarinnickij U kolektivnomu gospodarstvi visivalisya taki kulturi yak lon pshenicya kukurudza kartoplya cukrovi buryaki Dobre bulo rozvinene sadivnictvo za radyanskoyi vladi v Kostincyah bulo pobudovano ta perebudovano blizko 500 budinkiv U seli rozmishuvalisya 3 magazini ob yednannya silunivermagu Cheremshina ta yidalni Marichka silskij budinok kulturi yakij bulo vidkrito 1966 roku pobutova majsternya oshadkasa pologovij budinok dit yasla biblioteka zagalnoosvitnya shkola 1975 roku dityacha muzichna shkola 1985 roku U 1979 roci zgorila pam yatka arhitekturi XVIII stolittya Svyato Mihajlivska cerkva a razom i z neyu i ves cerkovnij arhiv Lyudi hotili zvesti novu prote radyanska vlada ne davala dozvolu na budivnictvo Kostinci v chasi nezalezhnoyi Ukrayini 1991 roku vzhe za nezalezhnoyi Ukrayini bulo rozpochate budivnictvo novoyi cerkvi arhistratiga bozhogo Mihayila yake zakinchilosya cherez 18 misyaciv a same 1992 roku She odniyeyu vazhlivoyu podiyeyu v istoriyi sela ye katastrofichnij zsuv gruntiv z gori Sopigora Todi sered nochi 18 kvitnya 1999 roku vin prizviv do rujnuvannya ta poshkodzhennya 140 zhitlovih budinkiv v urochishi Pidsopigora Vnaslidok chogo postrazhdalo 493 osobi z nih 88 ditej Za klasifikaciyeyu nadzvichajnih situacij cyu problemu vidnesli do zagalnoderzhavnogo rivnya Protyagom dekilkoh dniv bulo organizovano evakuaciyu lyudej z miscya nadzvichajnoyi podiyi viviz majna Na misci zsuvu pobuvav todishnij prezident Ukrayini Leonid Kuchma Postrazhdalim bulo nadano dopomogu v kupivli abo budivnictvi novogo zhitla na teritoriyi Kostinciv 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Storozhineckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu DuhovnistNa teritoriyi sela Kostinci zhitelyami sela zbudovano 7 kaplichok Najdavnisha znahoditsya v urochishi Zalis Pro neyi v narodi isnuye legenda sho pobuduvav yiyi cholovik na im ya Ivan bo hotiv spokutuvati svoyi grihi Kaminnya dlya budivnictva vin nosiv na plechah z richki Brusenka sho za 9 kilometriv Partijne kerivnictvo hotilo zrujnuvati kaplichku prote nihto z zhiteliv sela ne navazhuvavsya ce zrobiti Vikonuvati nakaz prijshov tilki odin cholovik yakij nezadovgo pislya cogo pomer pryamo na comu misti Lyudi yiyi vidbuduvali i postijno vidviduyut U 1984 roci na cvintari bula zbudovana kaplichka za koshti zhitelki sela Strutinskoyi Aglayi Dovgij chas radyanska vlada ne davala dozvil na budivnictvo ale zhinka ne zdavalasya i vse zh jogo otrimala U 1990 roci na koshti ta rukami zhiteliv kuta Pidsopigora tam zhe j zbuduvali kaplicyu U yiyi budivnictvi vzyali uchast Spivak Ivan Tudan Dmitro Manger Deonizij Curkan Mihajlo Ponich Illya Pid chas zsuvu gruntiv z gori Sopigora kaplichka rujnaciyi ne zaznala Syudi bulo privezeno z monastirya sho v Petrivcyah ikonu plachuchoyi Bozhoyi Materi i vidbulosya bogosluzhinnya na pidtrimku zhiteliv sho postrazhdali vid zsuvu U 1992 roci v centri Kostinciv z yavilasya she odna kaplichka zbudovana na koshti ditej i druzhini pomerlogo zhitelya sela Masiyana Kasiyana Kaplicya stoyit poblizu simvolichnoyi Trijci sho bula postavlena tut she v roki Pershoyi svitovoyi vijni yak pam yat pro zagiblih v roki vijni U chasi radyanskoyi vladi znak bulo zneseno ale v roki nezalezhnosti znovu vidnovleno 21 veresnya 2007 roku bula osvyachena kaplicya v urochishi Kovbur Uzhe v 2009 roci osvyatili kaplichku v urochishi Zalis yaku zbuduvala sim ya Manger 21 veresnya 2012 roku v centri sela bula osvyachena she odna kaplicya U seli ye dvi pravoslavni cerkvi Odna PCU a insha UPC MP Vidomi vihidci i zhiteli sela zavdyaki jogo starannyam u Kostincyah viris rozkishnij sad vizitna kartka sela Viviv novij sort yabluk Aleksandrovka Grinchuk Valerij Todorovich 01 03 1964 s Kostinci Strozhineckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 26 01 1985 Do vijskovoyi sluzhbi zakinchiv avtoshkolu u selishi Beregomet Sluzhiv u m Kandagar 26 sichnya 1985 r buv vazhko poranenij i pomer na poli boyu v DRA Posmertno nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki ol section PosilannyaPogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine