Дра́чинці — село в Україні, у Мамаївській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
село Драчинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Громада | Мамаївська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1459 |
Населення | 2324 |
Площа | 9 км км² |
Густота населення | 0 осіб/км² |
Поштовий індекс | 59353 |
Телефонний код | +380 3736 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 204 м |
Водойми | Глиниця (річка) |
Місцева влада | |
Адреса ради | 59353, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с. Драчинці, вул. Шевченка, 53 |
Карта | |
Драчинці | |
Драчинці | |
Мапа | |
Розташування
Розташовані Драчинці за 17 км на південний захід від Кіцманя і за 25 км від обласного центру. До найближчої залізниці Лужани — 11 км. З обласним і районним центром село зв'язане шосейною дорогою.
Назва
Деякі дослідники виводять назву села Драчинці від румунського — draci— чорти. В селі поширена й інша етимологія назви цього села — від слова драка — бійка. Оскільки жителі села неодноразово піднімалися на збройні виступи проти румунських поміщиків і властей, то їх і назвали — dracylu— любителі бійки. Існує ще одна версія походження назви села — від імені румунського землевласника Драча[].
Історія
Цей розділ не містить . (травень 2018) |
Про час заснування села немає конкретних відомостей. Уперше воно згадується в грамоті від 13 березня 1459 року, у якій говориться про межу між Драчинцями і Глиницею.
В XVI столітті землі с. Драчинці належали молдовським боярам. 22 серпня 1582 року молдавський воєвода Янкул Сасул подарував с. Драчинці монастиреві Побрата, який віддавав село в оренду поміщикам. Тривалий час поселення переходило від одного феодала до іншого. У 1775 році село орендував полковник Ломбардо із Сардинії.
Під час турецької окупації драчинські селяни терпіли важкий соціальний і національний гніт. Крім сплати непосильних податків, їх примушували утримувати турецьку армію: постачати їй коней, волів, продовольство, фураж тощо.
Драчинці у складі Імперії Габсбургів
Не кращим було становище драчинських селян і в період перебування під владою Імперії Габсбургів. У 1791 році за рішенням Антипа — патріарха Єрусалимського, село Драчинці було передане в оренду поміщику Тодору Мустяце. У 1808 році Тодор Мустяце віддав село в оренду Миколі і Якубу Мікул за 7000 лей у рік. Поміщики самочинно збільшували панщину, відбирали у селян кращі землі, захоплювали общинні угіддя. Це призводило до розорення селянських господарств, наприклад в 1779 році в Драчинцях проживала 141 сім'я, в 1785 році — лише 131.
Населення намагалося протестувати проти поміщицької сваволі, часто зверталося до уряду зі скаргами, але такі скарги розв'язувались урядом переважно не на користь селян. Так, у 1799 році селяни подали скаргу на поміщика Антонаша Лазара, який примушував їх виконувати непосильну панщину і захоплював селянські наділи. Однак австрійська влада наказала покарати за спір з поміщиком селян Василя Савчука і Продана Телетія п'ятьма ударами палиці, а Василя Будза і Тодора Фальосу — сімома.
Особливо гостро розгорнулась боротьба під час революції 1848 року, коли Буковина була охоплена масовим рухом під керівництвом Лук'яна Кобилиці. Драчинчани разом з жителями навколишніх сіл відмовилися сплачувати державні податки, виконувати панщину. Однак влада силою зброї придушила виступ селян. У тому ж році кріпацтво в імперії було скасоване, але це не призвело до помітного поліпшення становища драчинецьких хліборобів. Кращі земельні угіддя, як і раніше, знаходилися в руках поміщиків — орендарів, їм належали майже всі ліси і пасовиська. Орендатори намагались зберегти на селі такі ж порядки, як і до реформи, що викликало опір селян, втому числі й збройний. Для придушення виступів у Драчинцях, 15 травня 1850 року в село був введений загін австрійський військ Чернівецького гарнізону, який перебував в селі протягом місяця.
У 1851 році громада села подала скаргу на орендатора Тодоровича, який примушував селян виконувати такі трудові повинності, як і при панщині, не дозволяв користуватися пасовиськом, збирати у лісі хмиз. Скаржилися селяни в тому ж році і на орендатора Слубивського, який знущався над ними, систематично вимагав підводи для своїх власних потреб, не виплачував грошей за постій солдат, витоптував своєю худобою громадські поля. У 1858 році драчинецькі селяни знову подають скаргу на пана, який привласнив громадські пасовиська Діброву і Мокірець, але повітова управа визнала право на ці пасовиська за поміщиком
У 1866 році селяни скаржились на орендатора Тодоровича, худоба якого весь час витолочувала громадські випаси. У таких умовах господарювання хліборобам не вистачало виручених за врожаї грошей для оплати боргів, на оренду землі, на придбання реманенту, худоби. І селяни позичали їх в австрійських банках. Банк давав у кредит селянам гроші лише під заклад землі. І тому часто за несплату боргів селяни втрачали землю й майно. В той же час, скуповуючи надзвичайно дешеву робочу силу — безземельних селян, росла і багатіла заможна частина селян, поглиблювалось розшарування на селі. Так, у 1865 році в Драчинцях було 492 селянських двора. З них безземельних (так званих халупників) було 119 дворів, що мали землі до 2 йохів — 39 дворів, від 2 до 5 йохів — 205, від 5 до 10 йохів — 115.
Безземелля, низькі заробітки, неврожаї, борги і податки змушували селян шукати заробітків за межами Буковини. У 1899 році, наприклад, із Драчинців у Америку й Канаду емігрувало 7 чоловік, в 1900 році — 18. Станом на 15 вересня 1913 року з Драчинець виїхало за океан уже 146 чоловік, однак чимало емігрантів повернулися додому без будь-яких засобів до існування.
У період австрійського правління селяни не мали жодних політичних прав, не могли одержати освіту на рідній українській мові. Перше шкільне приміщення у Драчинцях було споруджене у 1876 році, а почала школа функціонувати лише в 1879 році. Та й ця школа охоплювала навчанням незначну частину дітей шкільного віку: в ній було лише 5 класів. У Нових Драчинцях перше шкільне приміщення було побудоване в 1899 році.
В останнє десятиріччя XIX ст. драчинецькі селяни в цей час теж вели боротьбу за ліс, який поміщики вважали своєю власністю. Протягом 1856—1865 років селяни рубали в лісі дерева, пасли худобу. Тричі (вперше 1858 року) в селі побувала військова каральна експедиція. Але як тільки військо залишало село, виступи знову продовжувались. Селяни вигнали навіть судову комісію з села, яка прибула в супроводі жандармів, щоб передати поміщикові ліс.
У листопаді 1905 року в Драчинцях відбулося народне віче і демонстрація з вимогою загального виборчого права
Під час першої світової війни в Драчинці кілька разів заходили російські солдати. У 1915 році російські війська відступили, а село зайняли австрійці.
«Січ» в Драчинцях була створена в 1912 р., проіснувала вона спершу до 1918 р. В 1926 р. «Січ» відновлює свою діяльність, засновником її і кошовим отаманом стає місцевий двірник Прокопець Данило Корніїв. Він ще до організації «Січі» в Драчинцях встановив зв'язки з січовиками Покуття, де зародився цей рух, вів активну просвітницьку діяльність серед односельчан, закликаючи їх вступити у «Січ». Осавулом був обраний секретар сільської ради Дьордій Бадюк. Мета січі була — вчити і виховувати молодь, ідейною і практично готували її до боротьби за волю України. Сприяли організації «Січі» і підтримували її місцеві вчителі. Особливо вчитель з Нових Драчинців Арійчук. «Січ» в Драчинцях була розташована на куті Луків.
«Січ» мала свій прапор малинового кольору. З одного боку на прапорі був портрет Т. Шевченка, над яким був напис «Січ у Драчинцях». А з другого боку прапора — восьмигранна зірка, у середині якої намальовані руки, що тримають серп — символ трудового селянства. До позолоченої верхівки держака прив'язували синьо-жовту стрічку.
Січове товариство мало свій оркестр, капельмейстером якого був Прокопець Олекса Корнилів. Музичні інструменти були придбані за рахунок драчинських односельчан, а також коштів, які надійшли від української діаспори з Канади та від братів Аврамів — Миколая, Василя та Дьордія. Вони першими із села поїхали в Канаду. Прокопець Данило Корнилів писав до українських друзів у Канаду, а у відповідь були вислані кошти для покупки духових музичних інструментів. Драчинські січовики організовували ігри, змагання, вчили малих хлопців верховій їзді, молодь вчилась стріляти, організовувати концерти, показові паради — марширування з піснею.
Січовики Драчинців пізніше брали участь у визвольних змаганнях за незалежність України. Саме січовики в 1918 році чинили опір румунській армії між Лужанами і Шипинцями.
У 1904 р. в Драчинцях почали діяти хати-читальні. Першою такою хатою-читальнею був будинок пана Антонюка Николая. Велику роль в просвітницькій роботі «Драчинської Січі» відігравали хати-читальні в 30-х роках. У той час були на території Драчинець дві хати-читальні: одна на Мокірці — в Григорія Аврама, а друга — на Лукові, там, де зараз проживає Казимир Олександра. Завідував хатою-читальнею Казимір Михайло.
Драчинці у складі Румунії
У 1918 році Буковину насильно захопила Румунія. Закон про аграрну реформу, виданий румунським урядом у 20-х роках, драчинецькі селяни сприйняли вороже. Земельні ділянки, що їх мали одержати селяни за викуп, були в більшості непридатні для посівів, а ціна на землю була дуже високою (1 га орної землі коштував 44 — 146 лей). 26 квітня 1920 року мало місце незадоволення в Драчинцях у зв'язку з проведенням аграрної реформи. У зв'язку з цим агент сигуранци доносив у секретаріат Міністерства внутрішніх справ про те, що селянин Драчинець Острофій погрожував скликати селян і піти до уряду. А якщо і там селяни не знайдуть правди, то тоді організують повстання.
За румунського панування більшість драчинецьких селян не могла тримати ні землі, ні худоби через високі податки. Хлібороб сплачував державні, повітові і сільські податки, землеробській палаті, податок за шляхи, за в'їзд у місто підводою, за продаж худоби, за випас, гербові збори, за димар. Ці побори забирали значну частину, а часто й увесь прибуток селянина. За часів румунського панування у Драчинцях не було жодної бібліотеки, медпункту, роддом. Навчання в школах велося румунською мовою.
Друга Світова війна
18 червня 1940 року Драчинці були включені до складу УРСР знову була встановлена Радянська влада. В селі почалася робота по впровадженню загального безплатного навчання для дітей шкільного віку, а також робота по ліквідації неписьменності серед дорослого населення. У 1940—1941 навчальному році в селі вже працювало 4 школи з українською мовою навчання: центральна неповно-середня та початкові в Драчинцях Горішніх, Полятині та Острій. Навчанням було охоплено 650 дітей. Працювало в цих школах 10 учителів. При неповно-середній школі функціонував інтернат на 12 учнів. У кожній школі були відкриті вечірні класи для навчання дорослих. Почав пра¬цювати в селі клуб, у якому демонструвалися кінокартини, відкрилася бібліотека, почав працювати хоровий і драматичний гуртки.
Під час Другої світової війни 204 драчинських хліборобів були призвані до лав радянської армії, 76 з них загинуло в цій війні. За бойові заслуги 115 драчинчан було нагороджено орденами і медалями. 6 липня 1941 року село було окуповано румунськими військами. Навчання в школах українською мовою було знову заборонено. Голову сільради В. Т. Зелінського окупанти кинули до чернівецької, а потім до Садгірської в'язниці лише за те, що він очолював сільську Раду. Землевпорядника, який ділив землі заможних селян серед бідняків, румунські солдати вбили, а тіло прив'язали до коня, який волочив його.
Румунські війська, відразу після захоплення села, почали винищення євреїв, що тривало 3 дні. За ці 3 дні 52 євреї були розстріляні, а 90 пізніше вивезені в концентраційні табори.
Єврейське населення села займалося торгівлею і мало цілий ряд крамниць та корчмів: 1-а крамниця, де зараз будинок вчительки Ольги Тодорівни. Там жила сім'я єврея Каміля; у його крамниці можна було купити все — від цвяхів до турпана. ІІ-а крамниця належала Фройку (біля Миколи Шлемка). ІІІ-я крамниця — належала Дудьові (біля Туні Пшеничної). ІУ-а крамниця — знаходилася біля теперішньої зупинки автобуса. Євреї Салер, Хаїм, Апельтфельд, Зайдель Янкель, Раухвергерд володіли паровим млином. Справжнім сільським багатієм був Бург, який володів великим магазином і молочарнею, що знаходилися там, де тепер стоїть молитовний будинок. Сюди люди здавали молоко і тут виробляли на продаж сир, масло, сметану. На місці сучасного промтоварного магазину колись був великий склеп єврея Файбиша, куди люди їхали на закупи навіть і з навколишніх сіл. Єврей Гріль володів великою корчмою, яка знаходилася на місці теперішньої музичної школи. Там, де тепер будинок Майка Черевка, знаходилась єврейська школа і молитовний будинок. Коли румунські війська вступили в село, булла субота, і в молитовному будинку знаходився єврейський рабин і даскал Шор та ще декілька старших єврейок, яких румуни розстріляли на перехресті біля Піць Орисі, де тепер встановлено хрест. Кричун Андрій Михайлович
На куті Мокірець, приблизно там, де тепер живе Чорней Василь, проживала єврейська сім'я: Берко, Сінер, Ціля і Етлі. Один із сусідів сховав їх, коли почули про єврейські погроми, а інший (прізвище жінка вказувати не хотіла) доніс румунам. Їх і ще 20 чоловік розстріляли на тім місці, де тепер город В.Єричука. Серед розстріляних було семеро молоденьких дівчат, над якими румунські солдати жорстоко поглумилися і так знущалися, що їхні відчайдушні Зойки було чути на пів села. Потім закривавлені напівоголені трупи звеліли селянам скидати на фіри і вивезти у поле, де знаходився скотомогильник. Курчак Домка Василівна, 1925 р. народження
Це місце, яке в народі називається Стійло, стало місцем поховання усіх замордованих у 1941 році євреїв. У 2003 році там було споруджено членами Чернівецької Єврейської общини пам'ятний знак, ініціатором чого був житель Ізраїлю, письменник Ервін Раухвергерд, який дізнався, що саме там у 1941 році були поховані його мама і бабуся. Декілька євреїв, що жили на Лукові, сховалися під лісом у будинку Тодорюка, потім їх знайшли і повели розстрілювати біля греблі на Готарі, де знаходився водяний млин. Ми, малі діти, пасли худобу неподалік від того місця, де проходила страта, і побачили, як після розстрілу з-під купи тіл вилізла дівчинка, яка була лише поранена. Микола Курчак сховав і спас цю дівчинку.
Бабуся Олі Курчак переховувала 2 дні на горищі єврейську сім'ю, хоч і знала, що за це румуни можуть покарати і її. Їхній сусід Євген Плешкан доніс на неї румунським солдатам. Коли румуни виводили нещасних євреїв з хати, негідник ще й доправдовувався, щоб покарали тих, хто їх переховував, але румунський солдат лише зневажливо подивився на нього. Курчак Домка Василівна
У центрі села, навпроти млина, жили двоє старих євреїв. Старий каліка Нахемій вийшов у двір якраз у той час, коли селом проходила група румунських солдатів. Ніхто з них не звернув уваги на нещасного каліку, але два останніх, будучи уже напідпитку, декілька разів вистрілили в Нахемія, але не вбили, а тільки покалічили. Як згадують очевидці, той чоловік страшенно мучився, благав солдатів добити його, але вони стояли і сміялися. Його дружину Вурціху, що хотіла допомогти чоловікові, убили з першого ж таки пострілу. Гудима Андрій Григорович
Одночасно із переслідуваннями євреїв, почалися також переслідування та вбивства активістів. . Коня з тілом знайшли аж у селі Біла, звідки родичі й забрали те, що залишилося від чоловіка.
У березні 1944 року Драчинці було звільнено від окупації. За час окупаційного режиму у селі було зруйновано 9580 м2 житлових приміщень, стягнено податків і штрафів на 18000 крб. та завдано збитків на 120210 крб. Загальні збитки, яких зазнало село в роки німецько-румунської окупації складають 1294575 крб.
Діяльність ОУН-УПА
Радянізація краю, насильницька хлібозаготівельна політика і на її основі — голодомор 1946—1947 рр., суцільна колективізація, пограбування селян, масові репресії призвели до загострення політичної ситуації, яка проявилася в активізації ОУН-УПА на Буковині.
У лісах Буковини цього часу розгорнули активну діяльність загони «Дуба», «Зайця», «Стріли», «Тараса», «Яреми» та ін. Їхня діяльність проходила в основному у Вашковецькому, Вижницькому, Заставнівському, Садгірському та Чернівецькому сільському районах і була спрямована проти всіх, хто чинив репресії, насилля, знущання над людьми, хто підтримував радянську владу взагалі. У Драчинцях діяли загони під керівництвом «Юрася» та «Скригуна».
Щоб дискредитувати загони УПА в очах населення, органи НКВД перевдягалися у форму повстанців і грабували, мордували населення, а потім звинувачували оунівців у вбивствах невинних людей. У відповідь на це таємна поліція ОУН виявляла і безжально знищувала всіх, хто ставав на бік радянської влади. Насилля одних зумовлювало насильницьку протидію інших, а страждали ні в чому не повинні люди.
У 1944 р. оунівцями був убитий секретар Драчинецької сільської ради Гуцул М. О., перший комсомолець Прокопець М. Г., активіст Савчук І. М., Салагор І. С., Савчук П. М.
У 1945 р. був убитий вчитель Драчинецької школи Закудряєв В. Ф., а в 1946 р. — секретар сільської ради Сава Євген. У відповідь на ці акти органи НКВД влаштовували численні облави, каральні акції, село часто ставало справжньою ареною боїв.
12 грудня 1944 р. на перехресті сіл Драчинці і Глиниця відбулася збройна сутичка вояків ОУН з НКВД, де загинуло 4 вояки ОУН і 18 воїнів НКВД. Бій почався з 11.00 до полудня і тривав до 15.00 дня. Цей бій можна ще назвати винищенням «стрибків». З боку вояків ОУН в бою брало участь більше 100 чоловік, а з боку НКВД — 18 і всіх їх було знищено.
Спочатку жертв з боку оунівців не було взагалі, але потім Верстюк Іван, голова сільської ради села Глиниця, взяв на допомогу «стрибків», які чергували на мосту в с. Глиниця. Саме ці вояки і спричинили втрати в рядах воїнів ОУН. У цій сутичці загинули такі вояки ОУН як: Лунгул Михайло, Рудик Степан, Гуцул, ім'я якого невідоме, Піць Фрізан Георгійович був смертельно поранений і помер пізніше. Ініціатором і керівником бою був Курчак Філімон Миколайович.
6 листопада цього ж 1944 року в с. Драчинці оунівський загін спалив в сільраді всі документи і забрав один кріс (карабін).
12 грудня 1944 р. в с. Драчинці загін енкаведистів — 16 чоловік — напав на окружний загін СБ під керівництвом «Скригуна». Загін зайняв оборонні позиції і після одногодинного бою мусив відступити. На допомогу відступаючому загону наспів підрозділ УПА. Об'єднана бойова група, не гаючи часу, відійшла на шосе Драчинці — Вашківці, де зробила засідку, з якої повністю розгромила загін НКВД, який повертався до району. 4-ох енкаведистів було убито (імена невідомі), і 4-ох впіймано живими. Всі убиті були офіцерами, так, що район¬ний осередок НКВД був майже повністю знищений. Невдовзі на допомогу втікаючим енкаведистам прибула група червоноармійців — 50 солдатів, які квартирували в селі Глиниця. Зав'язався бій, який тривав до пізнього вечора. Савчук Євгенія Миколаївна, жителька Драчинців
11 лютого 1945 р. в селі Драчинці загін НКВД в кількості 300 чоловік і 30 «стрибків» у ранішніх годинах напав на окружну боївку під командуванням Скригуна. Під натиском переважаючого ворога боївка мусила відступити на прилісну гірку Вівтар і там зайняла оборонні позиції. Бій тривав з 8-ї години ранку до 2-ї години пополудні, надвечір, коли енкаведівці отримали велике підкріплення, боївка УПА відступала у ліс. Ворог утратив 76 чоловік, між ними — майора НКВД і голову Вашківського райвідділу. Крім цього, було дуже багато поранених з боку оунівців, був убитий ройовий «Самовій» і 2 стрільці, втрачено 1 кулемет, здобуто автомат, 9 крісів, 5 гранат і пістолети. Піць Іван Дмитрович, житель Драчивців
Я переводила боївки із села в село. За це відповідала своїм життям, тому була дуже обережною. Найбільше запам'яталося, як восени 1945 року переводила з Карапчева Вижницького району у Драчинці боївку «Скригуна». Зранку пішки пішла у Карапчів, дійшла до хати, де був зв'язок, назвала свій псевдонім, але виявилось, що боївки ще немає. Хлопці прийшли аж вночі мокрі, голодні і змучені. Поїли, а потім — у ліс, бо боялися вирушати, адже було вже за північ, а до Драчинців дійти до світанку було неможливо. В господарстві, будинку перебувати було небезпечно. Цілий день сиділи у лісі голодні і аж увечері рушили «Скригун» був дуже суворий, дав мені нести мішок з дисками від кулеметів. Було дуже образливо, що йшла голодна і ще мусила таке важке нести. Коли без пригод дібрались до села, то я навіть не могла їсти, а відразу заснула.
Дома ніхто, крім батька, не знав чим я займаюсь, навіть мама і брат. Від викриття мене врятувало те, що у нас був штаб НКВС і ніхто не міг запідозрити.
Зв'язкова УПА, Гасяк Зіновія Миколаївна
Для боротьби з ОУН-УПА органам радянської влади вдалося мобілізувати деяку частину місцевого населення. Крім голів та секретарів сільської ради, голів колгоспів, на яких спиралась радянська влада, в 1946—1947 рр. завербувала з місцевого населення майже 11 тисяч бійців винищувальних загонів, агентів-інформаторів. В боротьбі з більшовицьким режимом у складі ОУН-УПА загинуло 19 чоловік.
Щоб залякати населення і позбавити боївки УПА підтримки народу органи радянської влади вдалися до репресій, висиляючи людей до Сибіру, Казахстану, на північ Росії. Репресували сім'ю кожного, хто був пов'язаний із рухом опору. Майже 100 сімей села зазнали таких репресій. У 1944—1945 роках у Драчинецьких школах навчалося 426 учнів.
Голод 1946—1947 років. Колективізація
Справжньою трагедією для жителів Чернівецької області став голод у 1946—1947 рр. Посуха восени — літа 1946 р. охопила більшість районів області, за винятком Вижницького, Путильського, Кіцманського районів. У 1946 році влада вилучила у більшості селян практично все зерно, не гребуючи останніми харчами і насіннєвим фондом, щоб лише виконувати плани поставок продовольства державі. Тих, хто чинив опір, не здавав зерно, карали, висилали в Сибір. Драчинці голод обминув, хоча багато сімей також не доїдали. В той час бесараби за кусок хліба міняли все, що у них було. Люди гризли картоплю, буряки, кукурудзу, а деякі помирали з голоду.
Весною 1948 року розпочалася колективізація сільського господарства. 12 травня 1948 року був організований колгосп ім. Шевченка, 28 червня — колгосп ім. Будьонного. В січні 1949 року були засновані ще 2 колгоспи — ім. Чапаєва та ім. Шверника. Багатьох селян, які своєю працею заробили більше землі, силою примушували писати заяву в колгосп. Щоб змусити селян вступати до колгоспів, влада вишукувала рішучі засоби і таким чином давали великі плани поставок хліба. На відміну від одноосібних господарств, які були обкладені важким податковим тягарем, колгоспи були звільнені в 1946 року від поставок державі хліба та м'яса. Непокірних селян карали. 40 драчинчан загинуло внаслідок репресії на рідній землі та в сибірських катівнях.
1950—1991 роки
У 1950 році колгоспи села Драчинці об'єдналися в одне велике механізоване господарство-артіль ім. Т. Г. Шевченка. Це господарство мало 801 колгоспний двір і 2588 га земельних угідь, у тому числі орної — 1374 га. У1958 році до артілі ім. Шевченка був приєднаний колгосп ім. Молотова сусіднього села Глиниця, що мав 1560 га землі, з них орної — 647 га. Очолив це нове господарство комуніст-тридцятитисячник О. А. Михайлов. Під його керівництвом, колгосп ім. Шевченка став одним з кращих в області. Станом на 1 січня 1965 року колгосп ім. Шевченка мав 4869 га земельних угідь. З них орної землі — 1834, сіножатей — 286, пасовиськ — 436, лісу — 1008 га, садів — 126 га, присадибних ділянок — 658 га. Основним напрямком сільськогосподарського виробництва артілі було зернове господарство та тваринництво. Після вбивства Я. М. Бойди головами колгоспу були Ткачук Теофіл Іванович, Петращук Іван Костянтинович, Петращук Василь Ілліч.
Під час головування в колгоспі Демчика Івана Микитовича в селі були збудовані: стайні на фермі, дитячий садок, адміністративний будинок села, сільський будинок культури, будинок на тракторній бригаді. За правління голови колгоспу Межинського Валентина Івановича було придбано багато нової техніки до колгоспу. Останніми головами колгоспу були: Царик Іван Григорович, Тарасюк Михайло Григорович, Гатеш Іван Ілліч та Про копець Віктор Фрізанович.
Під час війни в Афганістані четверо жителів драчинців взяли участь у бойових діях.
Період незалежності України
У січні 2004 року в Драчинцях створено товариство «Драчинецька» та товариство з обмеженою відповідальності «Драчинецьке-1», яке орендує 305 га землі в людей, на основі договорів оренди, займається вирощуванням індиків.
28 серпня 2004 року в Драчинцях був відкритий пам'ятник жителям села, які загинули в Другій світовій війні, у боротьбі за незалежність України і односельчан, які постраждали і родинами були вивезені в Сибір або розстріляні в рідному селі.
Органи місцевого самоврядування
До сільської ради с. Драчинці входять 2 села: Драчинці і Нові Драчинці. Найбільше головою сільської ради був Поп'юк Ілля Агапович. Після головами сільської ради були: Терендяк Галина Іванівна, Піць Василь Ілліч, Танасюк Михайло Григорович, Борнатович Ольга Михайлівна[].
Населення
У с. Драчинці проживає 2435 жителів[].
Економіка
Багато жителів нашого села працюють за межами нашої країни. В селі працюють магазини, чотири пилорами, цех по виготовлені тротуарної плитки, хлібопекарня, дві сауни[].
Відомі вихідці і жителі села
- Сало фон Вайссельбергер — доктор права, буковинський, австро-угорський та румунський політик, бургомістр Чернівців у 1913—1914 роках.
- — український оперний співак, Заслужений артист України.
Примітки
Література
- Драчинці — колиска моїх батьків: зб. дослідж., спогадів та бувальщини про село: (присвяч. 550-й річниці першої письм. згадки про с. Драчинці) [на Кіцманщині / уклад.: Лунгул О. та ін.]. — Чернівці: Місто, 2009. — 270 с., [8] арк. іл. : іл., нот. іл., портр. —
Посилання
- Драчинці на сайті Верховної Ради України [ 7 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Драчинці на сайті maps.vlasenko.net [ 7 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dra chinci selo v Ukrayini u Mamayivskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Drachinci Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Mamayivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1459 Naselennya 2324 Plosha 9 km km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 59353 Telefonnij kod 380 3736 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 18 59 pn sh 25 42 01 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 204 m Vodojmi Glinicya richka Misceva vlada Adresa radi 59353 Chernivecka obl Kicmanskij r n s Drachinci vul Shevchenka 53 Karta Drachinci Drachinci MapaRoztashuvannyaRoztashovani Drachinci za 17 km na pivdennij zahid vid Kicmanya i za 25 km vid oblasnogo centru Do najblizhchoyi zaliznici Luzhani 11 km Z oblasnim i rajonnim centrom selo zv yazane shosejnoyu dorogoyu NazvaDeyaki doslidniki vivodyat nazvu sela Drachinci vid rumunskogo draci chorti V seli poshirena j insha etimologiya nazvi cogo sela vid slova draka bijka Oskilki zhiteli sela neodnorazovo pidnimalisya na zbrojni vistupi proti rumunskih pomishikiv i vlastej to yih i nazvali dracylu lyubiteli bijki Isnuye she odna versiya pohodzhennya nazvi sela vid imeni rumunskogo zemlevlasnika Dracha dzherelo IstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2018 Pro chas zasnuvannya sela nemaye konkretnih vidomostej Upershe vono zgaduyetsya v gramoti vid 13 bereznya 1459 roku u yakij govoritsya pro mezhu mizh Drachincyami i Gliniceyu V XVI stolitti zemli s Drachinci nalezhali moldovskim boyaram 22 serpnya 1582 roku moldavskij voyevoda Yankul Sasul podaruvav s Drachinci monastirevi Pobrata yakij viddavav selo v orendu pomishikam Trivalij chas poselennya perehodilo vid odnogo feodala do inshogo U 1775 roci selo orenduvav polkovnik Lombardo iz Sardiniyi Pid chas tureckoyi okupaciyi drachinski selyani terpili vazhkij socialnij i nacionalnij gnit Krim splati neposilnih podatkiv yih primushuvali utrimuvati turecku armiyu postachati yij konej voliv prodovolstvo furazh tosho Drachinci u skladi Imperiyi Gabsburgiv Ne krashim bulo stanovishe drachinskih selyan i v period perebuvannya pid vladoyu Imperiyi Gabsburgiv U 1791 roci za rishennyam Antipa patriarha Yerusalimskogo selo Drachinci bulo peredane v orendu pomishiku Todoru Mustyace U 1808 roci Todor Mustyace viddav selo v orendu Mikoli i Yakubu Mikul za 7000 lej u rik Pomishiki samochinno zbilshuvali panshinu vidbirali u selyan krashi zemli zahoplyuvali obshinni ugiddya Ce prizvodilo do rozorennya selyanskih gospodarstv napriklad v 1779 roci v Drachincyah prozhivala 141 sim ya v 1785 roci lishe 131 Naselennya namagalosya protestuvati proti pomishickoyi svavoli chasto zvertalosya do uryadu zi skargami ale taki skargi rozv yazuvalis uryadom perevazhno ne na korist selyan Tak u 1799 roci selyani podali skargu na pomishika Antonasha Lazara yakij primushuvav yih vikonuvati neposilnu panshinu i zahoplyuvav selyanski nadili Odnak avstrijska vlada nakazala pokarati za spir z pomishikom selyan Vasilya Savchuka i Prodana Teletiya p yatma udarami palici a Vasilya Budza i Todora Falosu simoma Osoblivo gostro rozgornulas borotba pid chas revolyuciyi 1848 roku koli Bukovina bula ohoplena masovim ruhom pid kerivnictvom Luk yana Kobilici Drachinchani razom z zhitelyami navkolishnih sil vidmovilisya splachuvati derzhavni podatki vikonuvati panshinu Odnak vlada siloyu zbroyi pridushila vistup selyan U tomu zh roci kripactvo v imperiyi bulo skasovane ale ce ne prizvelo do pomitnogo polipshennya stanovisha drachineckih hliborobiv Krashi zemelni ugiddya yak i ranishe znahodilisya v rukah pomishikiv orendariv yim nalezhali majzhe vsi lisi i pasoviska Orendatori namagalis zberegti na seli taki zh poryadki yak i do reformi sho viklikalo opir selyan vtomu chisli j zbrojnij Dlya pridushennya vistupiv u Drachincyah 15 travnya 1850 roku v selo buv vvedenij zagin avstrijskij vijsk Cherniveckogo garnizonu yakij perebuvav v seli protyagom misyacya U 1851 roci gromada sela podala skargu na orendatora Todorovicha yakij primushuvav selyan vikonuvati taki trudovi povinnosti yak i pri panshini ne dozvolyav koristuvatisya pasoviskom zbirati u lisi hmiz Skarzhilisya selyani v tomu zh roci i na orendatora Slubivskogo yakij znushavsya nad nimi sistematichno vimagav pidvodi dlya svoyih vlasnih potreb ne viplachuvav groshej za postij soldat vitoptuvav svoyeyu hudoboyu gromadski polya U 1858 roci drachinecki selyani znovu podayut skargu na pana yakij privlasniv gromadski pasoviska Dibrovu i Mokirec ale povitova uprava viznala pravo na ci pasoviska za pomishikom U 1866 roci selyani skarzhilis na orendatora Todorovicha hudoba yakogo ves chas vitolochuvala gromadski vipasi U takih umovah gospodaryuvannya hliborobam ne vistachalo viruchenih za vrozhayi groshej dlya oplati borgiv na orendu zemli na pridbannya remanentu hudobi I selyani pozichali yih v avstrijskih bankah Bank davav u kredit selyanam groshi lishe pid zaklad zemli I tomu chasto za nesplatu borgiv selyani vtrachali zemlyu j majno V toj zhe chas skupovuyuchi nadzvichajno deshevu robochu silu bezzemelnih selyan rosla i bagatila zamozhna chastina selyan pogliblyuvalos rozsharuvannya na seli Tak u 1865 roci v Drachincyah bulo 492 selyanskih dvora Z nih bezzemelnih tak zvanih halupnikiv bulo 119 dvoriv sho mali zemli do 2 johiv 39 dvoriv vid 2 do 5 johiv 205 vid 5 do 10 johiv 115 Bezzemellya nizki zarobitki nevrozhayi borgi i podatki zmushuvali selyan shukati zarobitkiv za mezhami Bukovini U 1899 roci napriklad iz Drachinciv u Ameriku j Kanadu emigruvalo 7 cholovik v 1900 roci 18 Stanom na 15 veresnya 1913 roku z Drachinec viyihalo za okean uzhe 146 cholovik odnak chimalo emigrantiv povernulisya dodomu bez bud yakih zasobiv do isnuvannya U period avstrijskogo pravlinnya selyani ne mali zhodnih politichnih prav ne mogli oderzhati osvitu na ridnij ukrayinskij movi Pershe shkilne primishennya u Drachincyah bulo sporudzhene u 1876 roci a pochala shkola funkcionuvati lishe v 1879 roci Ta j cya shkola ohoplyuvala navchannyam neznachnu chastinu ditej shkilnogo viku v nij bulo lishe 5 klasiv U Novih Drachincyah pershe shkilne primishennya bulo pobudovane v 1899 roci V ostannye desyatirichchya XIX st drachinecki selyani v cej chas tezh veli borotbu za lis yakij pomishiki vvazhali svoyeyu vlasnistyu Protyagom 1856 1865 rokiv selyani rubali v lisi dereva pasli hudobu Trichi vpershe 1858 roku v seli pobuvala vijskova karalna ekspediciya Ale yak tilki vijsko zalishalo selo vistupi znovu prodovzhuvalis Selyani vignali navit sudovu komisiyu z sela yaka pribula v suprovodi zhandarmiv shob peredati pomishikovi lis U listopadi 1905 roku v Drachincyah vidbulosya narodne viche i demonstraciya z vimogoyu zagalnogo viborchogo prava Pid chas pershoyi svitovoyi vijni v Drachinci kilka raziv zahodili rosijski soldati U 1915 roci rosijski vijska vidstupili a selo zajnyali avstrijci Sich v Drachincyah bula stvorena v 1912 r proisnuvala vona spershu do 1918 r V 1926 r Sich vidnovlyuye svoyu diyalnist zasnovnikom yiyi i koshovim otamanom staye miscevij dvirnik Prokopec Danilo Korniyiv Vin she do organizaciyi Sichi v Drachincyah vstanoviv zv yazki z sichovikami Pokuttya de zarodivsya cej ruh viv aktivnu prosvitnicku diyalnist sered odnoselchan zaklikayuchi yih vstupiti u Sich Osavulom buv obranij sekretar silskoyi radi Dordij Badyuk Meta sichi bula vchiti i vihovuvati molod idejnoyu i praktichno gotuvali yiyi do borotbi za volyu Ukrayini Spriyali organizaciyi Sichi i pidtrimuvali yiyi miscevi vchiteli Osoblivo vchitel z Novih Drachinciv Arijchuk Sich v Drachincyah bula roztashovana na kuti Lukiv Sich mala svij prapor malinovogo koloru Z odnogo boku na prapori buv portret T Shevchenka nad yakim buv napis Sich u Drachincyah A z drugogo boku prapora vosmigranna zirka u seredini yakoyi namalovani ruki sho trimayut serp simvol trudovogo selyanstva Do pozolochenoyi verhivki derzhaka priv yazuvali sino zhovtu strichku Sichove tovaristvo malo svij orkestr kapelmejsterom yakogo buv Prokopec Oleksa Korniliv Muzichni instrumenti buli pridbani za rahunok drachinskih odnoselchan a takozh koshtiv yaki nadijshli vid ukrayinskoyi diaspori z Kanadi ta vid brativ Avramiv Mikolaya Vasilya ta Dordiya Voni pershimi iz sela poyihali v Kanadu Prokopec Danilo Korniliv pisav do ukrayinskih druziv u Kanadu a u vidpovid buli vislani koshti dlya pokupki duhovih muzichnih instrumentiv Drachinski sichoviki organizovuvali igri zmagannya vchili malih hlopciv verhovij yizdi molod vchilas strilyati organizovuvati koncerti pokazovi paradi marshiruvannya z pisneyu Sichoviki Drachinciv piznishe brali uchast u vizvolnih zmagannyah za nezalezhnist Ukrayini Same sichoviki v 1918 roci chinili opir rumunskij armiyi mizh Luzhanami i Shipincyami U 1904 r v Drachincyah pochali diyati hati chitalni Pershoyu takoyu hatoyu chitalneyu buv budinok pana Antonyuka Nikolaya Veliku rol v prosvitnickij roboti Drachinskoyi Sichi vidigravali hati chitalni v 30 h rokah U toj chas buli na teritoriyi Drachinec dvi hati chitalni odna na Mokirci v Grigoriya Avrama a druga na Lukovi tam de zaraz prozhivaye Kazimir Oleksandra Zaviduvav hatoyu chitalneyu Kazimir Mihajlo Drachinci u skladi Rumuniyi U 1918 roci Bukovinu nasilno zahopila Rumuniya Zakon pro agrarnu reformu vidanij rumunskim uryadom u 20 h rokah drachinecki selyani sprijnyali vorozhe Zemelni dilyanki sho yih mali oderzhati selyani za vikup buli v bilshosti nepridatni dlya posiviv a cina na zemlyu bula duzhe visokoyu 1 ga ornoyi zemli koshtuvav 44 146 lej 26 kvitnya 1920 roku malo misce nezadovolennya v Drachincyah u zv yazku z provedennyam agrarnoyi reformi U zv yazku z cim agent siguranci donosiv u sekretariat Ministerstva vnutrishnih sprav pro te sho selyanin Drachinec Ostrofij pogrozhuvav sklikati selyan i piti do uryadu A yaksho i tam selyani ne znajdut pravdi to todi organizuyut povstannya Za rumunskogo panuvannya bilshist drachineckih selyan ne mogla trimati ni zemli ni hudobi cherez visoki podatki Hliborob splachuvav derzhavni povitovi i silski podatki zemlerobskij palati podatok za shlyahi za v yizd u misto pidvodoyu za prodazh hudobi za vipas gerbovi zbori za dimar Ci pobori zabirali znachnu chastinu a chasto j uves pributok selyanina Za chasiv rumunskogo panuvannya u Drachincyah ne bulo zhodnoyi biblioteki medpunktu roddom Navchannya v shkolah velosya rumunskoyu movoyu Druga Svitova vijna 18 chervnya 1940 roku Drachinci buli vklyucheni do skladu URSR znovu bula vstanovlena Radyanska vlada V seli pochalasya robota po vprovadzhennyu zagalnogo bezplatnogo navchannya dlya ditej shkilnogo viku a takozh robota po likvidaciyi nepismennosti sered doroslogo naselennya U 1940 1941 navchalnomu roci v seli vzhe pracyuvalo 4 shkoli z ukrayinskoyu movoyu navchannya centralna nepovno serednya ta pochatkovi v Drachincyah Gorishnih Polyatini ta Ostrij Navchannyam bulo ohopleno 650 ditej Pracyuvalo v cih shkolah 10 uchiteliv Pri nepovno serednij shkoli funkcionuvav internat na 12 uchniv U kozhnij shkoli buli vidkriti vechirni klasi dlya navchannya doroslih Pochav pra cyuvati v seli klub u yakomu demonstruvalisya kinokartini vidkrilasya biblioteka pochav pracyuvati horovij i dramatichnij gurtki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 204 drachinskih hliborobiv buli prizvani do lav radyanskoyi armiyi 76 z nih zaginulo v cij vijni Za bojovi zaslugi 115 drachinchan bulo nagorodzheno ordenami i medalyami 6 lipnya 1941 roku selo bulo okupovano rumunskimi vijskami Navchannya v shkolah ukrayinskoyu movoyu bulo znovu zaboroneno Golovu silradi V T Zelinskogo okupanti kinuli do cherniveckoyi a potim do Sadgirskoyi v yaznici lishe za te sho vin ocholyuvav silsku Radu Zemlevporyadnika yakij diliv zemli zamozhnih selyan sered bidnyakiv rumunski soldati vbili a tilo priv yazali do konya yakij volochiv jogo Rumunski vijska vidrazu pislya zahoplennya sela pochali vinishennya yevreyiv sho trivalo 3 dni Za ci 3 dni 52 yevreyi buli rozstrilyani a 90 piznishe vivezeni v koncentracijni tabori Yevrejske naselennya sela zajmalosya torgivleyu i malo cilij ryad kramnic ta korchmiv 1 a kramnicya de zaraz budinok vchitelki Olgi Todorivni Tam zhila sim ya yevreya Kamilya u jogo kramnici mozhna bulo kupiti vse vid cvyahiv do turpana II a kramnicya nalezhala Frojku bilya Mikoli Shlemka III ya kramnicya nalezhala Dudovi bilya Tuni Pshenichnoyi IU a kramnicya znahodilasya bilya teperishnoyi zupinki avtobusa Yevreyi Saler Hayim Apeltfeld Zajdel Yankel Rauhvergerd volodili parovim mlinom Spravzhnim silskim bagatiyem buv Burg yakij volodiv velikim magazinom i molocharneyu sho znahodilisya tam de teper stoyit molitovnij budinok Syudi lyudi zdavali moloko i tut viroblyali na prodazh sir maslo smetanu Na misci suchasnogo promtovarnogo magazinu kolis buv velikij sklep yevreya Fajbisha kudi lyudi yihali na zakupi navit i z navkolishnih sil Yevrej Gril volodiv velikoyu korchmoyu yaka znahodilasya na misci teperishnoyi muzichnoyi shkoli Tam de teper budinok Majka Cherevka znahodilas yevrejska shkola i molitovnij budinok Koli rumunski vijska vstupili v selo bulla subota i v molitovnomu budinku znahodivsya yevrejskij rabin i daskal Shor ta she dekilka starshih yevrejok yakih rumuni rozstrilyali na perehresti bilya Pic Orisi de teper vstanovleno hrest Krichun Andrij MihajlovichNa kuti Mokirec priblizno tam de teper zhive Chornej Vasil prozhivala yevrejska sim ya Berko Siner Cilya i Etli Odin iz susidiv shovav yih koli pochuli pro yevrejski pogromi a inshij prizvishe zhinka vkazuvati ne hotila donis rumunam Yih i she 20 cholovik rozstrilyali na tim misci de teper gorod V Yerichuka Sered rozstrilyanih bulo semero molodenkih divchat nad yakimi rumunski soldati zhorstoko poglumilisya i tak znushalisya sho yihni vidchajdushni Zojki bulo chuti na piv sela Potim zakrivavleni napivogoleni trupi zvelili selyanam skidati na firi i vivezti u pole de znahodivsya skotomogilnik Kurchak Domka Vasilivna 1925 r narodzhennya Ce misce yake v narodi nazivayetsya Stijlo stalo miscem pohovannya usih zamordovanih u 1941 roci yevreyiv U 2003 roci tam bulo sporudzheno chlenami Cherniveckoyi Yevrejskoyi obshini pam yatnij znak iniciatorom chogo buv zhitel Izrayilyu pismennik Ervin Rauhvergerd yakij diznavsya sho same tam u 1941 roci buli pohovani jogo mama i babusya Dekilka yevreyiv sho zhili na Lukovi shovalisya pid lisom u budinku Todoryuka potim yih znajshli i poveli rozstrilyuvati bilya grebli na Gotari de znahodivsya vodyanij mlin Mi mali diti pasli hudobu nepodalik vid togo miscya de prohodila strata i pobachili yak pislya rozstrilu z pid kupi til vilizla divchinka yaka bula lishe poranena Mikola Kurchak shovav i spas cyu divchinku Babusya Oli Kurchak perehovuvala 2 dni na gorishi yevrejsku sim yu hoch i znala sho za ce rumuni mozhut pokarati i yiyi Yihnij susid Yevgen Pleshkan donis na neyi rumunskim soldatam Koli rumuni vivodili neshasnih yevreyiv z hati negidnik she j dopravdovuvavsya shob pokarali tih hto yih perehovuvav ale rumunskij soldat lishe znevazhlivo podivivsya na nogo Kurchak Domka VasilivnaU centri sela navproti mlina zhili dvoye starih yevreyiv Starij kalika Nahemij vijshov u dvir yakraz u toj chas koli selom prohodila grupa rumunskih soldativ Nihto z nih ne zvernuv uvagi na neshasnogo kaliku ale dva ostannih buduchi uzhe napidpitku dekilka raziv vistrilili v Nahemiya ale ne vbili a tilki pokalichili Yak zgaduyut ochevidci toj cholovik strashenno muchivsya blagav soldativ dobiti jogo ale voni stoyali i smiyalisya Jogo druzhinu Vurcihu sho hotila dopomogti cholovikovi ubili z pershogo zh taki postrilu Gudima Andrij Grigorovich Odnochasno iz peresliduvannyami yevreyiv pochalisya takozh peresliduvannya ta vbivstva aktivistiv Konya z tilom znajshli azh u seli Bila zvidki rodichi j zabrali te sho zalishilosya vid cholovika U berezni 1944 roku Drachinci bulo zvilneno vid okupaciyi Za chas okupacijnogo rezhimu u seli bulo zrujnovano 9580 m2 zhitlovih primishen styagneno podatkiv i shtrafiv na 18000 krb ta zavdano zbitkiv na 120210 krb Zagalni zbitki yakih zaznalo selo v roki nimecko rumunskoyi okupaciyi skladayut 1294575 krb Diyalnist OUN UPA Radyanizaciya krayu nasilnicka hlibozagotivelna politika i na yiyi osnovi golodomor 1946 1947 rr sucilna kolektivizaciya pograbuvannya selyan masovi represiyi prizveli do zagostrennya politichnoyi situaciyi yaka proyavilasya v aktivizaciyi OUN UPA na Bukovini U lisah Bukovini cogo chasu rozgornuli aktivnu diyalnist zagoni Duba Zajcya Strili Tarasa Yaremi ta in Yihnya diyalnist prohodila v osnovnomu u Vashkoveckomu Vizhnickomu Zastavnivskomu Sadgirskomu ta Cherniveckomu silskomu rajonah i bula spryamovana proti vsih hto chiniv represiyi nasillya znushannya nad lyudmi hto pidtrimuvav radyansku vladu vzagali U Drachincyah diyali zagoni pid kerivnictvom Yurasya ta Skriguna Shob diskredituvati zagoni UPA v ochah naselennya organi NKVD perevdyagalisya u formu povstanciv i grabuvali morduvali naselennya a potim zvinuvachuvali ounivciv u vbivstvah nevinnih lyudej U vidpovid na ce tayemna policiya OUN viyavlyala i bezzhalno znishuvala vsih hto stavav na bik radyanskoyi vladi Nasillya odnih zumovlyuvalo nasilnicku protidiyu inshih a strazhdali ni v chomu ne povinni lyudi U 1944 r ounivcyami buv ubitij sekretar Drachineckoyi silskoyi radi Gucul M O pershij komsomolec Prokopec M G aktivist Savchuk I M Salagor I S Savchuk P M U 1945 r buv ubitij vchitel Drachineckoyi shkoli Zakudryayev V F a v 1946 r sekretar silskoyi radi Sava Yevgen U vidpovid na ci akti organi NKVD vlashtovuvali chislenni oblavi karalni akciyi selo chasto stavalo spravzhnoyu arenoyu boyiv 12 grudnya 1944 r na perehresti sil Drachinci i Glinicya vidbulasya zbrojna sutichka voyakiv OUN z NKVD de zaginulo 4 voyaki OUN i 18 voyiniv NKVD Bij pochavsya z 11 00 do poludnya i trivav do 15 00 dnya Cej bij mozhna she nazvati vinishennyam stribkiv Z boku voyakiv OUN v boyu bralo uchast bilshe 100 cholovik a z boku NKVD 18 i vsih yih bulo znisheno Spochatku zhertv z boku ounivciv ne bulo vzagali ale potim Verstyuk Ivan golova silskoyi radi sela Glinicya vzyav na dopomogu stribkiv yaki cherguvali na mostu v s Glinicya Same ci voyaki i sprichinili vtrati v ryadah voyiniv OUN U cij sutichci zaginuli taki voyaki OUN yak Lungul Mihajlo Rudik Stepan Gucul im ya yakogo nevidome Pic Frizan Georgijovich buv smertelno poranenij i pomer piznishe Iniciatorom i kerivnikom boyu buv Kurchak Filimon Mikolajovich 6 listopada cogo zh 1944 roku v s Drachinci ounivskij zagin spaliv v silradi vsi dokumenti i zabrav odin kris karabin 12 grudnya 1944 r v s Drachinci zagin enkavedistiv 16 cholovik napav na okruzhnij zagin SB pid kerivnictvom Skriguna Zagin zajnyav oboronni poziciyi i pislya odnogodinnogo boyu musiv vidstupiti Na dopomogu vidstupayuchomu zagonu naspiv pidrozdil UPA Ob yednana bojova grupa ne gayuchi chasu vidijshla na shose Drachinci Vashkivci de zrobila zasidku z yakoyi povnistyu rozgromila zagin NKVD yakij povertavsya do rajonu 4 oh enkavedistiv bulo ubito imena nevidomi i 4 oh vpijmano zhivimi Vsi ubiti buli oficerami tak sho rajon nij oseredok NKVD buv majzhe povnistyu znishenij Nevdovzi na dopomogu vtikayuchim enkavedistam pribula grupa chervonoarmijciv 50 soldativ yaki kvartiruvali v seli Glinicya Zav yazavsya bij yakij trivav do piznogo vechora Savchuk Yevgeniya Mikolayivna zhitelka Drachinciv11 lyutogo 1945 r v seli Drachinci zagin NKVD v kilkosti 300 cholovik i 30 stribkiv u ranishnih godinah napav na okruzhnu boyivku pid komanduvannyam Skriguna Pid natiskom perevazhayuchogo voroga boyivka musila vidstupiti na prilisnu girku Vivtar i tam zajnyala oboronni poziciyi Bij trivav z 8 yi godini ranku do 2 yi godini popoludni nadvechir koli enkavedivci otrimali velike pidkriplennya boyivka UPA vidstupala u lis Vorog utrativ 76 cholovik mizh nimi majora NKVD i golovu Vashkivskogo rajviddilu Krim cogo bulo duzhe bagato poranenih z boku ounivciv buv ubitij rojovij Samovij i 2 strilci vtracheno 1 kulemet zdobuto avtomat 9 krisiv 5 granat i pistoleti Pic Ivan Dmitrovich zhitel DrachivcivYa perevodila boyivki iz sela v selo Za ce vidpovidala svoyim zhittyam tomu bula duzhe oberezhnoyu Najbilshe zapam yatalosya yak voseni 1945 roku perevodila z Karapcheva Vizhnickogo rajonu u Drachinci boyivku Skriguna Zranku pishki pishla u Karapchiv dijshla do hati de buv zv yazok nazvala svij psevdonim ale viyavilos sho boyivki she nemaye Hlopci prijshli azh vnochi mokri golodni i zmucheni Poyili a potim u lis bo boyalisya virushati adzhe bulo vzhe za pivnich a do Drachinciv dijti do svitanku bulo nemozhlivo V gospodarstvi budinku perebuvati bulo nebezpechno Cilij den sidili u lisi golodni i azh uvecheri rushili Skrigun buv duzhe suvorij dav meni nesti mishok z diskami vid kulemetiv Bulo duzhe obrazlivo sho jshla golodna i she musila take vazhke nesti Koli bez prigod dibralis do sela to ya navit ne mogla yisti a vidrazu zasnula Doma nihto krim batka ne znav chim ya zajmayus navit mama i brat Vid vikrittya mene vryatuvalo te sho u nas buv shtab NKVS i nihto ne mig zapidozriti Zv yazkova UPA Gasyak Zinoviya Mikolayivna Dlya borotbi z OUN UPA organam radyanskoyi vladi vdalosya mobilizuvati deyaku chastinu miscevogo naselennya Krim goliv ta sekretariv silskoyi radi goliv kolgospiv na yakih spiralas radyanska vlada v 1946 1947 rr zaverbuvala z miscevogo naselennya majzhe 11 tisyach bijciv vinishuvalnih zagoniv agentiv informatoriv V borotbi z bilshovickim rezhimom u skladi OUN UPA zaginulo 19 cholovik Shob zalyakati naselennya i pozbaviti boyivki UPA pidtrimki narodu organi radyanskoyi vladi vdalisya do represij visilyayuchi lyudej do Sibiru Kazahstanu na pivnich Rosiyi Represuvali sim yu kozhnogo hto buv pov yazanij iz ruhom oporu Majzhe 100 simej sela zaznali takih represij U 1944 1945 rokah u Drachineckih shkolah navchalosya 426 uchniv Golod 1946 1947 rokiv Kolektivizaciya Spravzhnoyu tragediyeyu dlya zhiteliv Cherniveckoyi oblasti stav golod u 1946 1947 rr Posuha voseni lita 1946 r ohopila bilshist rajoniv oblasti za vinyatkom Vizhnickogo Putilskogo Kicmanskogo rajoniv U 1946 roci vlada viluchila u bilshosti selyan praktichno vse zerno ne grebuyuchi ostannimi harchami i nasinnyevim fondom shob lishe vikonuvati plani postavok prodovolstva derzhavi Tih hto chiniv opir ne zdavav zerno karali visilali v Sibir Drachinci golod obminuv hocha bagato simej takozh ne doyidali V toj chas besarabi za kusok hliba minyali vse sho u nih bulo Lyudi grizli kartoplyu buryaki kukurudzu a deyaki pomirali z golodu Vesnoyu 1948 roku rozpochalasya kolektivizaciya silskogo gospodarstva 12 travnya 1948 roku buv organizovanij kolgosp im Shevchenka 28 chervnya kolgosp im Budonnogo V sichni 1949 roku buli zasnovani she 2 kolgospi im Chapayeva ta im Shvernika Bagatoh selyan yaki svoyeyu praceyu zarobili bilshe zemli siloyu primushuvali pisati zayavu v kolgosp Shob zmusiti selyan vstupati do kolgospiv vlada vishukuvala rishuchi zasobi i takim chinom davali veliki plani postavok hliba Na vidminu vid odnoosibnih gospodarstv yaki buli obkladeni vazhkim podatkovim tyagarem kolgospi buli zvilneni v 1946 roku vid postavok derzhavi hliba ta m yasa Nepokirnih selyan karali 40 drachinchan zaginulo vnaslidok represiyi na ridnij zemli ta v sibirskih kativnyah 1950 1991 roki U 1950 roci kolgospi sela Drachinci ob yednalisya v odne velike mehanizovane gospodarstvo artil im T G Shevchenka Ce gospodarstvo malo 801 kolgospnij dvir i 2588 ga zemelnih ugid u tomu chisli ornoyi 1374 ga U1958 roci do artili im Shevchenka buv priyednanij kolgosp im Molotova susidnogo sela Glinicya sho mav 1560 ga zemli z nih ornoyi 647 ga Ocholiv ce nove gospodarstvo komunist tridcyatitisyachnik O A Mihajlov Pid jogo kerivnictvom kolgosp im Shevchenka stav odnim z krashih v oblasti Stanom na 1 sichnya 1965 roku kolgosp im Shevchenka mav 4869 ga zemelnih ugid Z nih ornoyi zemli 1834 sinozhatej 286 pasovisk 436 lisu 1008 ga sadiv 126 ga prisadibnih dilyanok 658 ga Osnovnim napryamkom silskogospodarskogo virobnictva artili bulo zernove gospodarstvo ta tvarinnictvo Pislya vbivstva Ya M Bojdi golovami kolgospu buli Tkachuk Teofil Ivanovich Petrashuk Ivan Kostyantinovich Petrashuk Vasil Illich Pid chas golovuvannya v kolgospi Demchika Ivana Mikitovicha v seli buli zbudovani stajni na fermi dityachij sadok administrativnij budinok sela silskij budinok kulturi budinok na traktornij brigadi Za pravlinnya golovi kolgospu Mezhinskogo Valentina Ivanovicha bulo pridbano bagato novoyi tehniki do kolgospu Ostannimi golovami kolgospu buli Carik Ivan Grigorovich Tarasyuk Mihajlo Grigorovich Gatesh Ivan Illich ta Pro kopec Viktor Frizanovich Pid chas vijni v Afganistani chetvero zhiteliv drachinciv vzyali uchast u bojovih diyah Period nezalezhnosti Ukrayini U sichni 2004 roku v Drachincyah stvoreno tovaristvo Drachinecka ta tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnosti Drachinecke 1 yake orenduye 305 ga zemli v lyudej na osnovi dogovoriv orendi zajmayetsya viroshuvannyam indikiv 28 serpnya 2004 roku v Drachincyah buv vidkritij pam yatnik zhitelyam sela yaki zaginuli v Drugij svitovij vijni u borotbi za nezalezhnist Ukrayini i odnoselchan yaki postrazhdali i rodinami buli vivezeni v Sibir abo rozstrilyani v ridnomu seli Organi miscevogo samovryaduvannyaDo silskoyi radi s Drachinci vhodyat 2 sela Drachinci i Novi Drachinci Najbilshe golovoyu silskoyi radi buv Pop yuk Illya Agapovich Pislya golovami silskoyi radi buli Terendyak Galina Ivanivna Pic Vasil Illich Tanasyuk Mihajlo Grigorovich Bornatovich Olga Mihajlivna dzherelo NaselennyaU s Drachinci prozhivaye 2435 zhiteliv dzherelo EkonomikaBagato zhiteliv nashogo sela pracyuyut za mezhami nashoyi krayini V seli pracyuyut magazini chotiri pilorami ceh po vigotovleni trotuarnoyi plitki hlibopekarnya dvi sauni dzherelo Vidomi vihidci i zhiteli selaSalo fon Vajsselberger doktor prava bukovinskij avstro ugorskij ta rumunskij politik burgomistr Chernivciv u 1913 1914 rokah ukrayinskij opernij spivak Zasluzhenij artist Ukrayini PrimitkiLiteraturaDrachinci koliska moyih batkiv zb doslidzh spogadiv ta buvalshini pro selo prisvyach 550 j richnici pershoyi pism zgadki pro s Drachinci na Kicmanshini uklad Lungul O ta in Chernivci Misto 2009 270 s 8 ark il il not il portr ISBN 978 966 2951 52 3PosilannyaDrachinci na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini 7 lipnya 2018 u Wayback Machine Drachinci na sajti maps vlasenko net 7 lipnya 2018 u Wayback Machine Pogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi