Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Се ймур Ма ртін Лі псет англ Seymour Martin Lipset нар 18 березня 1922 р пом 31 грудня 2006 р американський соціолог і п

Сеймур Ліпсет

Сеймур Ліпсет

Се́ймур Ма́ртін Лі́псет (англ. Seymour Martin Lipset, нар. 18 березня 1922 р. — пом. 31 грудня 2006 р.) — американський соціолог і політолог, спеціаліст у галузі політичної соціології та порівняльної політології. Основне коло його інтересів — політична соціологія, профспілкові організації, соціальна стратифікація, громадська думка та соціологія науки. Він також багато писав про демократію в порівняльній перспективі.

Сеймур Мартін Ліпсет
Seymour Martin Lipset
Народився18 березня 1922(1922-03-18)
Гарлем, Нью-Йорк, США
Помер31 грудня 2006(2006-12-31) (84 роки)
Арлінгтон, Вірджинія, США
·інсульт
Країнаimage США
Діяльністьсоціолог, політолог, викладач університету, письменник, історик
Alma materСіті Коледж (Нью-Йорк), Колумбійський університет
Галузьсоціологія, політологія
ЗакладСтенфордський університет, Гарвардський університет, Колумбійський університет, Каліфорнійський університет в Берклі, Торонтський університет
Посадаголова[1] і d[2]
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникd, Роберт Кінг Мертон і Пауль Лазарсфельд
Аспіранти, докторантиХуан Лінц
Скокпол Теда
Джеймс Коулман[4]
d
d
ЧленствоНаціональна академія наук США[5]
Американська академія мистецтв і наук
ПартіяСоціалістична партія Америки
Відомий завдяки:один із засновників теорії модернізації
Нагороди

Життєпис

Раннє життя та освіта

Народився С. Ліпсет у Гарлемі, в Нью-Йорку, у сім'ї єврейських емігрантів з Російської імперії. Батько був типографом, а мати — швачкою.

В 1930-ті роки у Ліпсета вперше проявилися політичні погляди: під впливом оточуючого соціального середовища він став послідовником лівих антисталіністських (троцькістських) поглядів, пізніше обирався Національним головою Соціалістичної ліги молоді США.

Сім'я Ліпсета хотіла, щоб він став дантистом. Після року навчання на стоматолога, він змінив спеціалізацію й почав вивчати історію. Закінчив Сіті Коледж у Нью-Йорку в 1943 році. Навчався у Торонтському університеті, пізніше отримав докторський ступінь з соціології у Колумбійському університеті в 1949 році.

Наукова кар'єра

С. Ліпсет викладав у Торонтському (1946-1948), Колумбійському (1950-1956) університетах, Каліфорнійському університеті в Берклі (1948-1950). Він був професором соціології Каліфорнійського університету в Берклі (1956-1966), професором управління та соціології Гарвардського університету (1966-1975), згодом став професором політології та соціології кафедри державного управління Гуверівського інституту при Стенфордському університеті (1975-1990). В останні роки він був старшим науковим співробітником цього вузу, професором державної політики Університету Джорджа Мейсона.

У 1954-1956 роках С. Ліпсет працював асистентом директора Бюро прикладних соціальних досліджень, заснованого П. Лазарсфельдом. У 1962-1966 роках був директором Інституту міжнародних досліджень в Берклі. Він єдиний був президентом і Американської асоціації політичних наук (1979–1980), і Американської соціологічної асоціації (1992–1993). Учений також був віце-президентом з соціальних наук Американської академії мистецтв і наук (1974-1978), членом Національної академії наук США, Американського філософського товариства та Національної академії освіти США, президентом Міжнародного товариства політичної психології, Асоціації соціологічних досліджень, Світової асоціації досліджень громадської думки, Товариства порівняльних досліджень, Товариства П. Лазарсфельда у Відні.

С. Ліпсет отримав премію МакАйвера за свою книгу «Політична людина» (англ. «Political Man», 1960) і в 1970 році премію Гуннара Мюрдаля за книгу «Політика безрозсудності» (англ. «The Politics of Unreason»).

У 2001 році С. Ліпсет був названий у книзі Річарда Познера «Публічні інтелектуали» (англ. «Public Intellectuals: A Study of Decline») серед ТОП-100 американських інтелектуалів за кількістю наукових посилань, цитувань.

Громадська робота

С. Ліпсет вийшов із лав Соціалістичної партії в 1960 році й пізніше називав себе центристом, який зазнав глибокого впливу Алексіса де Токвіля, Джорджа Вашингтона, Арістотеля та Макса Вебера. Він став активним в консервативному крилі Демократичної партії США, був одним із «справжніх неоконсерваторів» — невеликої групи громадських інтелектуалів, яких вперше назвали неоконсерваторами.

Ліпсет був віце-головою ради директорів Інституту миру США (англ. United States Institute of Peace), членом ради директорів Інституту Альберта Шенкера (англ. Albert Shanker Institute), членом Ради США із закордонних стипендій (англ. US Board of Foreign Scholarships), співголовою Комітету з реформи трудового законодавства (англ. Committee for Labor Law Reform), співголовою Комітету для прийняття ефективних заходів ЮНЕСКО (англ. Committee for an Effective UNESCO), консультантом Національного гуманітарного фонду (англ. National Endowment for the Humanities), Національного гуманітарного інституту (National Humanities Institute), Національного фонду на підтримку демократії і Американського єврейського комітету (англ. American Jewish Committee).

С. Ліпсет був великим прихильником держави Ізраїль, був президентом об'єднання «Американські професори за мир на Середньому Сході» (англ. «American Professors for Peace in the Middle East»), головою Національної комісії Бнаї Брит Гілель (англ. National B'nai B'rith Hillel Commission) і Факультативного консультативного кабінету Об'єднаної єврейської апеляції (англ. United Jewish Appeal), співголовою Виконавчого комітету Міжнародного центру за мир на Середньому Сході (англ. International Center for Peace in the Middle East). Він працював протягом багатьох років у пошуках вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту в рамках свого масштабного проекту дослідження факторів, які дозволяють суспільствам підтримувати стабільні та мирні демократії. Його робота була зосереджена на шляху, на якому високий рівень соціоекономічного розвитку створює передумови для демократії, і наслідки демократії для миру.

Особисте життя

Перша дружина С. Ліпсета, Елзі (англ. Elsie), померла у 1987 році. У них було троє дітей, Девід, Деніел та Карола (англ. Carola). Девід Ліпсет є професором антропології в Університеті Міннесоти. С. Ліпсет пережив свою другу дружину Сідні Ґайєр (англ. Sydnee Guyer), яка була директором Ради зі зв'язків із єврейською громадою (JCRC), з якою вони одружилися в 1990 році.

Сеймур Мартін Ліпсет помер у 84 роки в результаті ускладнень після інсульту.

Наукові погляди

Як учений, С. Ліпсет сформувався під впливом ідей М. Вебера, Р. Мертона та П. Лазарсфельда. Представник інституційної школи в соціології. Вважається одним з найвидатніших соціологів США другої половини XX століття. Став відомим завдяки дослідженнями соціальних рухів, політичного радикалізму, теорії модернізації, профспілкової демократії та соціальної мобільності.

С. Ліпсет сам уважав себе швидше соціологом, ніж політологом. На його думку, в політології не було серйозної теорії, а у соціології вона була й дозволяла пояснити масштабні політичні явища.

Соціальна мобільність та соціальна стратифікація

На 3-му Міжнародному соціологічному конгресі (1956), разом з Г. Зеттербергом, американський учений запропонував один із варіантів системи стратифікації, згідно з якою суспільство поділяється за наступними ознаками: професія або заняття, споживання (рівень життя), спільність соціальних інтересів, міра влади. Відповідно до цього виділяються: професійні, споживчі, соціальні класи та класи влади. Стверджуючи, що в США існують найбільш високі норми вертикальної соціальної мобільності, С. Ліпсет уважає США «відкритим суспільством», тобто суспільством рівних можливостей для всіх.

У своїх роботах С. Ліпсет заперечує класовий характер політики. Виводячи основні положення своєї політичної соціології зі вчення про соціальну мобільність, він намагається довести, що «західна демократія» досягла «після-політичної фази», тобто того рівня, коли класові відмінності вже згладилися і на перший план виступають відмінності між людьми за соціальним статусом.

В період з середини 1960-х до початку 1980-х років С. Ліпсета цікавив аналіз падіння довіри американської громадськості до всіх головних державних закладів. Значна частина наукової діяльності вченого присвячена дослідженню інтелектуальних еліт, їхньої ролі в функціонуванні влади, співвідношенню владарюючої й інтелектуальної еліт.

Концепція «деідеологізації»

Разом із Д. Беллом С. Ліпсет розробляв концепцію деідеологізації, яка проповідувала крах ідеології в зв'язку з повною втратою нею ідейної спроможності та значимості до середини 20 століття. Однак, пізніше Ліпсет визнав цю концепцію помилковою.

Теорія модернізації

С. Ліпсет зробив значний внесок у дослідження сучасних демократичних режимів. Роблячи значний внесок в теорію соціально-політичних розмежувань, разом із його партнером Стейном Рокканом, Ліпсет був одним з найперших прихильників «теорії модернізації». Він висунув гіпотезу і переконливо довів, що виникнення та утвердження демократії залежить від рівня та динаміки економічного розвитку, і що «більш добре забезпечена нація має більше шансів втримати демократію». Теорія модернізації Ліпсета залишається значним фактором у наукових дискусіях і дослідженнях які стосуються демократизації.

Політична стабільність

Велику увагу було приділено проблемі політичної стабільності. С. Ліпсет стверджував, що стабільність будь-якого державного устрою повністю залежить від його законності й ефективності. Законність (легітимність), на думку вченого, має оцінний характер, пов'язаний зі здатністю системи формувати та підтримувати в масах переконання про найкраще функціонування існуючих політичних інституцій. Ефективність, за Ліпсетом, є переважно «інструментальною», означає задоволеність процесом управління соціальною системою. Основний висновок, до якого прийшов С. Ліпсет на основі аналізу демократії США, історії політичних систем різних сучасних суспільств, полягає в тому, що легітимність у них є слабкою. Він також зробив висновок, що у США, як і в багатьох інших країнах, в період формування влади вона була узаконена за допомогою харизми.

Американський світогляд

Саме С. Ліпсет сформулював те, що він назвав «американським світоглядом» (англ. «American Creed»), який може бути описаний п'ятьма поняттями: свобода, рівність, індивідуалізм, популізм и laissez-faire. Кожне з цих понять мало й еквівалент із негативним значенням. На думку Ліпсета, американська винятковість не є ні чорною, ні білою, але є одночасно і тою, й іншою.

Нагороди

Книга С. Ліпсета «Перша нова нація» (англ. «The First New Nation») стала фіналістом американської літературної премії англ. National Book Award. Він також отримав Грант Ґуґґенгайма (1971), був нагороджений медалями Таунсенда Гаріса (англ. Townsend Harris Medal) та Маргарет Берд Доусон (англ. Margaret Byrd Dawson Medal) за визначні досягнення, золотою медаллю Північної Міжнародної телекомунікаційної ради з канадських досліджень (англ. Northern Telecom-International Council for Canadian Studies), і нагородою Леона Епштейна (англ. Leon Epstein Prize) з порівняльної політики від Американської асоціації політичних наук. Він також отримав нагороду Маршал Склейр (англ. Marshall Sklare Prize) за значний вклад у дослідження з і в 1997 році він був нагороджений Світовою асоціацією досліджень громадської думки (англ. World Association for Public Opinion Research) відзнакою Гелен Діннерман (англ. Helen Dinnerman Prize).

Значення

Наукова діяльність С. Ліпсета в галузі соціології політики та його праці принесли йому міжнародну славу та справили значний вплив на розвиток соціології. Вчений також вплинув на багатьох політологів, серед яких Філіп Шміттер, Іммануїл Валлерстайн и Теда Скокпол. Праці вченого перекладені більш ніж 18 мовами.

Вибрані праці

  • англ. Agrarian Socialism: The Cooperative Commonwealth Federation in Saskatchewan, a Study in Political Sociology (Аграрний соціалізм: Федерація кооперативної співдружності у Саскачевані, дослідження з політичної соціології, 1950).
  • англ. Union Democracy: The Internal Politics of the International Typographical Union (Профспілкова демократія: Внутрішня політика Міжнародного друкарського союзу, 1956) у співавторстві з Мартіном Троу (англ. Martin Trow) та Джеймсом Коулменом (англ. James S. Coleman).
  • англ. Social Mobility in Industrial Society (Соціальна мобільність в індустріальному суспільстві, 1959) у співавторстві з Ренгардом Бендиксом (англ. Reinhard Bendix).
  • англ. Economic Development and Political Legitimacy (Економічний розвиток і політична легітимація, 1959).
  • англ. Political Man: The Social Bases of Politics (Політична людина: Соціальна база політики, 1960).

• англ. The First New Nation (Перша нова нація, 1963).

  • англ. Social Structure and Mobility in Economic Development (Соціальна структура та мобільність у економічному розвитку, 1966) у співавторстві з Нейлом Смелзером (англ. Neil J. Smelser).
  • англ. Party Systems and Voter Alignments (Партійні системи і виборчі блоки, 1967), редагована разом із Стейном Рокканом (англ. Stein Rokkan).
  • англ. Student Politics (Студентська політика, 1967).
  • англ. Revolution and Counterrevolution: Change and Persistence in Social Structures (Революція і контрреволюція: Зміни і постійність у соціальній структурі, 1968).
  • англ. The Politics of Unreason: Right Wing Extremism in America, 1790—1970 (Політика нерозумності: Правий екстремізм в Америці в 1790—1970 роках, 1970) у співавторстві з Ерлом Раабом (Earl Raab).
  • англ. The Divided Academy: Professors and Politics (Розділена академія: Професори і політика, 1975) у співавторстві з Еверетом Карлл Ледом молодшим (англ. Everett Carll Ladd, Jr.).
  • англ. The Confidence Gap: Business, Labor, and Government in the Public Mind (Втрата довіри: Бізнес, праця і уряд у суспільній свідомості, 1987).
  • англ. Continental Divide: The Values and Institutions of the United States and Canada (Континентальна відмінність: Цінності й інституції США та Канади, 1989).
  • англ. American Exceptionalism: A Double-Edged Sword (Американська винятковість: Двосічний меч, 1996).
  • англ. It Didn't Happen Here: Why Socialism Failed in the United States (Це тут не відбулося: Чому соціалізм провалився у США, 2000) у співавторстві з Гері Марксом (англ. Gary Marks).
  • англ. The Paradox of American Unionism: Why Americans Like Unions More Than Canadians Do, but Join Much Less (Парадокс американського профспілкового руху: Чому американці полюбляють профспілки більше, ніж канадці, проте менше до них приєднуються, 2004), у співавторстві з Ноа Мельтц (англ. Noah Meltz), Рафаелем Гомесом (англ. Rafael Gomez) і Іваном Качановським (англ. Ivan Katchanovski).
  • англ. The Democratic Century (Демократичне століття, 2004), у співавторстві з Джейсоном Лакіном (англ. Jason M. Lakin)

Див. також

Джерела

  • Joe Enskenazi. Remembering Seymour Lipset, 'most cited' political scientist. Jerusalem Post. JTA. [1] [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Douglas Martin. Seymour Martin Lipset, Sociologist, Dies at 84. The New York Times. [2]
  • ЛИПСЕТ (LIPSET) Сеймур Мартин // Социология: Энциклопедия. — Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко. 2003. [3]
  • ЛИПСЕТ // Философская Энциклопедия. В 5-х т. — М.: Советская энциклопедия. Под редакцией Ф. В. Константинова. 1960—1970. [4]
  • Павлов А. «Великий Мартин Липсет»: политическая наука и «американское мировоззрение» [5] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Сеймур Мартін Ліпсет // Хрестоматія з історії всесвітньої політичної думки: навч. посіб. / уклад. М. О. Багмет [та ін.]. — Миколаїв: Видавництво МФ НаУКМА, 2002. — . — с. 161.

Література

  • О. Лісничук. Ліпсет Мартін Сеймур // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.408

Примітки

  1. http://www.apsanet.org/ABOUT/Leadership-Governance/APSA-Presidents-1903-to-Present
  2. https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/seymour-martin-lipset
  3. (unspecified title) — С. 588. — doi:10.2307/3654712
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  5. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Se jmur Ma rtin Li pset angl Seymour Martin Lipset nar 18 bereznya 1922 r pom 31 grudnya 2006 r amerikanskij sociolog i politolog specialist u galuzi politichnoyi sociologiyi ta porivnyalnoyi politologiyi Osnovne kolo jogo interesiv politichna sociologiya profspilkovi organizaciyi socialna stratifikaciya gromadska dumka ta sociologiya nauki Vin takozh bagato pisav pro demokratiyu v porivnyalnij perspektivi Sejmur Martin LipsetSeymour Martin LipsetNarodivsya18 bereznya 1922 1922 03 18 Garlem Nyu Jork SShAPomer31 grudnya 2006 2006 12 31 84 roki Arlington Virdzhiniya SShA insultKrayina SShADiyalnistsociolog politolog vikladach universitetu pismennik istorikAlma materSiti Koledzh Nyu Jork Kolumbijskij universitetGaluzsociologiya politologiyaZakladStenfordskij universitet Garvardskij universitet Kolumbijskij universitet Kalifornijskij universitet v Berkli Torontskij universitetPosadagolova 1 i d 2 Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiNaukovij kerivnikd Robert King Merton i Paul LazarsfeldAspiranti doktorantiHuan Linc Skokpol Teda Dzhejms Koulman 4 d dChlenstvoNacionalna akademiya nauk SShA 5 Amerikanska akademiya mistectv i naukPartiyaSocialistichna partiya AmerikiVidomij zavdyaki odin iz zasnovnikiv teoriyi modernizaciyiNagorodiGrant Guggengajma d d 2000 d 1989 ZhittyepisRannye zhittya ta osvita Narodivsya S Lipset u Garlemi v Nyu Jorku u sim yi yevrejskih emigrantiv z Rosijskoyi imperiyi Batko buv tipografom a mati shvachkoyu V 1930 ti roki u Lipseta vpershe proyavilisya politichni poglyadi pid vplivom otochuyuchogo socialnogo seredovisha vin stav poslidovnikom livih antistalinistskih trockistskih poglyadiv piznishe obiravsya Nacionalnim golovoyu Socialistichnoyi ligi molodi SShA Sim ya Lipseta hotila shob vin stav dantistom Pislya roku navchannya na stomatologa vin zminiv specializaciyu j pochav vivchati istoriyu Zakinchiv Siti Koledzh u Nyu Jorku v 1943 roci Navchavsya u Torontskomu universiteti piznishe otrimav doktorskij stupin z sociologiyi u Kolumbijskomu universiteti v 1949 roci Naukova kar yera S Lipset vikladav u Torontskomu 1946 1948 Kolumbijskomu 1950 1956 universitetah Kalifornijskomu universiteti v Berkli 1948 1950 Vin buv profesorom sociologiyi Kalifornijskogo universitetu v Berkli 1956 1966 profesorom upravlinnya ta sociologiyi Garvardskogo universitetu 1966 1975 zgodom stav profesorom politologiyi ta sociologiyi kafedri derzhavnogo upravlinnya Guverivskogo institutu pri Stenfordskomu universiteti 1975 1990 V ostanni roki vin buv starshim naukovim spivrobitnikom cogo vuzu profesorom derzhavnoyi politiki Universitetu Dzhordzha Mejsona U 1954 1956 rokah S Lipset pracyuvav asistentom direktora Byuro prikladnih socialnih doslidzhen zasnovanogo P Lazarsfeldom U 1962 1966 rokah buv direktorom Institutu mizhnarodnih doslidzhen v Berkli Vin yedinij buv prezidentom i Amerikanskoyi asociaciyi politichnih nauk 1979 1980 i Amerikanskoyi sociologichnoyi asociaciyi 1992 1993 Uchenij takozh buv vice prezidentom z socialnih nauk Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1974 1978 chlenom Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA Amerikanskogo filosofskogo tovaristva ta Nacionalnoyi akademiyi osviti SShA prezidentom Mizhnarodnogo tovaristva politichnoyi psihologiyi Asociaciyi sociologichnih doslidzhen Svitovoyi asociaciyi doslidzhen gromadskoyi dumki Tovaristva porivnyalnih doslidzhen Tovaristva P Lazarsfelda u Vidni S Lipset otrimav premiyu MakAjvera za svoyu knigu Politichna lyudina angl Political Man 1960 i v 1970 roci premiyu Gunnara Myurdalya za knigu Politika bezrozsudnosti angl The Politics of Unreason U 2001 roci S Lipset buv nazvanij u knizi Richarda Poznera Publichni intelektuali angl Public Intellectuals A Study of Decline sered TOP 100 amerikanskih intelektualiv za kilkistyu naukovih posilan cituvan Gromadska robota S Lipset vijshov iz lav Socialistichnoyi partiyi v 1960 roci j piznishe nazivav sebe centristom yakij zaznav glibokogo vplivu Aleksisa de Tokvilya Dzhordzha Vashingtona Aristotelya ta Maksa Vebera Vin stav aktivnim v konservativnomu krili Demokratichnoyi partiyi SShA buv odnim iz spravzhnih neokonservatoriv nevelikoyi grupi gromadskih intelektualiv yakih vpershe nazvali neokonservatorami Lipset buv vice golovoyu radi direktoriv Institutu miru SShA angl United States Institute of Peace chlenom radi direktoriv Institutu Alberta Shenkera angl Albert Shanker Institute chlenom Radi SShA iz zakordonnih stipendij angl US Board of Foreign Scholarships spivgolovoyu Komitetu z reformi trudovogo zakonodavstva angl Committee for Labor Law Reform spivgolovoyu Komitetu dlya prijnyattya efektivnih zahodiv YuNESKO angl Committee for an Effective UNESCO konsultantom Nacionalnogo gumanitarnogo fondu angl National Endowment for the Humanities Nacionalnogo gumanitarnogo institutu National Humanities Institute Nacionalnogo fondu na pidtrimku demokratiyi i Amerikanskogo yevrejskogo komitetu angl American Jewish Committee S Lipset buv velikim prihilnikom derzhavi Izrayil buv prezidentom ob yednannya Amerikanski profesori za mir na Serednomu Shodi angl American Professors for Peace in the Middle East golovoyu Nacionalnoyi komisiyi Bnayi Brit Gilel angl National B nai B rith Hillel Commission i Fakultativnogo konsultativnogo kabinetu Ob yednanoyi yevrejskoyi apelyaciyi angl United Jewish Appeal spivgolovoyu Vikonavchogo komitetu Mizhnarodnogo centru za mir na Serednomu Shodi angl International Center for Peace in the Middle East Vin pracyuvav protyagom bagatoh rokiv u poshukah virishennya izrayilsko palestinskogo konfliktu v ramkah svogo masshtabnogo proektu doslidzhennya faktoriv yaki dozvolyayut suspilstvam pidtrimuvati stabilni ta mirni demokratiyi Jogo robota bula zoseredzhena na shlyahu na yakomu visokij riven socioekonomichnogo rozvitku stvoryuye peredumovi dlya demokratiyi i naslidki demokratiyi dlya miru Osobiste zhittya Persha druzhina S Lipseta Elzi angl Elsie pomerla u 1987 roci U nih bulo troye ditej Devid Deniel ta Karola angl Carola Devid Lipset ye profesorom antropologiyi v Universiteti Minnesoti S Lipset perezhiv svoyu drugu druzhinu Sidni Gajyer angl Sydnee Guyer yaka bula direktorom Radi zi zv yazkiv iz yevrejskoyu gromadoyu JCRC z yakoyu voni odruzhilisya v 1990 roci Sejmur Martin Lipset pomer u 84 roki v rezultati uskladnen pislya insultu Naukovi poglyadiYak uchenij S Lipset sformuvavsya pid vplivom idej M Vebera R Mertona ta P Lazarsfelda Predstavnik institucijnoyi shkoli v sociologiyi Vvazhayetsya odnim z najvidatnishih sociologiv SShA drugoyi polovini XX stolittya Stav vidomim zavdyaki doslidzhennyami socialnih ruhiv politichnogo radikalizmu teoriyi modernizaciyi profspilkovoyi demokratiyi ta socialnoyi mobilnosti S Lipset sam uvazhav sebe shvidshe sociologom nizh politologom Na jogo dumku v politologiyi ne bulo serjoznoyi teoriyi a u sociologiyi vona bula j dozvolyala poyasniti masshtabni politichni yavisha Socialna mobilnist ta socialna stratifikaciya Na 3 mu Mizhnarodnomu sociologichnomu kongresi 1956 razom z G Zetterbergom amerikanskij uchenij zaproponuvav odin iz variantiv sistemi stratifikaciyi zgidno z yakoyu suspilstvo podilyayetsya za nastupnimi oznakami profesiya abo zanyattya spozhivannya riven zhittya spilnist socialnih interesiv mira vladi Vidpovidno do cogo vidilyayutsya profesijni spozhivchi socialni klasi ta klasi vladi Stverdzhuyuchi sho v SShA isnuyut najbilsh visoki normi vertikalnoyi socialnoyi mobilnosti S Lipset uvazhaye SShA vidkritim suspilstvom tobto suspilstvom rivnih mozhlivostej dlya vsih U svoyih robotah S Lipset zaperechuye klasovij harakter politiki Vivodyachi osnovni polozhennya svoyeyi politichnoyi sociologiyi zi vchennya pro socialnu mobilnist vin namagayetsya dovesti sho zahidna demokratiya dosyagla pislya politichnoyi fazi tobto togo rivnya koli klasovi vidminnosti vzhe zgladilisya i na pershij plan vistupayut vidminnosti mizh lyudmi za socialnim statusom V period z seredini 1960 h do pochatku 1980 h rokiv S Lipseta cikaviv analiz padinnya doviri amerikanskoyi gromadskosti do vsih golovnih derzhavnih zakladiv Znachna chastina naukovoyi diyalnosti vchenogo prisvyachena doslidzhennyu intelektualnih elit yihnoyi roli v funkcionuvanni vladi spivvidnoshennyu vladaryuyuchoyi j intelektualnoyi elit Koncepciya deideologizaciyi Razom iz D Bellom S Lipset rozroblyav koncepciyu deideologizaciyi yaka propoviduvala krah ideologiyi v zv yazku z povnoyu vtratoyu neyu idejnoyi spromozhnosti ta znachimosti do seredini 20 stolittya Odnak piznishe Lipset viznav cyu koncepciyu pomilkovoyu Teoriya modernizaciyi S Lipset zrobiv znachnij vnesok u doslidzhennya suchasnih demokratichnih rezhimiv Roblyachi znachnij vnesok v teoriyu socialno politichnih rozmezhuvan razom iz jogo partnerom Stejnom Rokkanom Lipset buv odnim z najpershih prihilnikiv teoriyi modernizaciyi Vin visunuv gipotezu i perekonlivo doviv sho viniknennya ta utverdzhennya demokratiyi zalezhit vid rivnya ta dinamiki ekonomichnogo rozvitku i sho bilsh dobre zabezpechena naciya maye bilshe shansiv vtrimati demokratiyu Teoriya modernizaciyi Lipseta zalishayetsya znachnim faktorom u naukovih diskusiyah i doslidzhennyah yaki stosuyutsya demokratizaciyi Politichna stabilnist Veliku uvagu bulo pridileno problemi politichnoyi stabilnosti S Lipset stverdzhuvav sho stabilnist bud yakogo derzhavnogo ustroyu povnistyu zalezhit vid jogo zakonnosti j efektivnosti Zakonnist legitimnist na dumku vchenogo maye ocinnij harakter pov yazanij zi zdatnistyu sistemi formuvati ta pidtrimuvati v masah perekonannya pro najkrashe funkcionuvannya isnuyuchih politichnih institucij Efektivnist za Lipsetom ye perevazhno instrumentalnoyu oznachaye zadovolenist procesom upravlinnya socialnoyu sistemoyu Osnovnij visnovok do yakogo prijshov S Lipset na osnovi analizu demokratiyi SShA istoriyi politichnih sistem riznih suchasnih suspilstv polyagaye v tomu sho legitimnist u nih ye slabkoyu Vin takozh zrobiv visnovok sho u SShA yak i v bagatoh inshih krayinah v period formuvannya vladi vona bula uzakonena za dopomogoyu harizmi Amerikanskij svitoglyad Same S Lipset sformulyuvav te sho vin nazvav amerikanskim svitoglyadom angl American Creed yakij mozhe buti opisanij p yatma ponyattyami svoboda rivnist individualizm populizm i laissez faire Kozhne z cih ponyat malo j ekvivalent iz negativnim znachennyam Na dumku Lipseta amerikanska vinyatkovist ne ye ni chornoyu ni biloyu ale ye odnochasno i toyu j inshoyu Nagorodi Kniga S Lipseta Persha nova naciya angl The First New Nation stala finalistom amerikanskoyi literaturnoyi premiyi angl National Book Award Vin takozh otrimav Grant Guggengajma 1971 buv nagorodzhenij medalyami Taunsenda Garisa angl Townsend Harris Medal ta Margaret Berd Douson angl Margaret Byrd Dawson Medal za viznachni dosyagnennya zolotoyu medallyu Pivnichnoyi Mizhnarodnoyi telekomunikacijnoyi radi z kanadskih doslidzhen angl Northern Telecom International Council for Canadian Studies i nagorodoyu Leona Epshtejna angl Leon Epstein Prize z porivnyalnoyi politiki vid Amerikanskoyi asociaciyi politichnih nauk Vin takozh otrimav nagorodu Marshal Sklejr angl Marshall Sklare Prize za znachnij vklad u doslidzhennya z i v 1997 roci vin buv nagorodzhenij Svitovoyu asociaciyeyu doslidzhen gromadskoyi dumki angl World Association for Public Opinion Research vidznakoyu Gelen Dinnerman angl Helen Dinnerman Prize Znachennya Naukova diyalnist S Lipseta v galuzi sociologiyi politiki ta jogo praci prinesli jomu mizhnarodnu slavu ta spravili znachnij vpliv na rozvitok sociologiyi Vchenij takozh vplinuv na bagatoh politologiv sered yakih Filip Shmitter Immanuyil Vallerstajn i Teda Skokpol Praci vchenogo perekladeni bilsh nizh 18 movami Vibrani praciangl Agrarian Socialism The Cooperative Commonwealth Federation in Saskatchewan a Study in Political Sociology Agrarnij socializm Federaciya kooperativnoyi spivdruzhnosti u Saskachevani doslidzhennya z politichnoyi sociologiyi 1950 angl Union Democracy The Internal Politics of the International Typographical Union Profspilkova demokratiya Vnutrishnya politika Mizhnarodnogo drukarskogo soyuzu 1956 u spivavtorstvi z Martinom Trou angl Martin Trow ta Dzhejmsom Koulmenom angl James S Coleman angl Social Mobility in Industrial Society Socialna mobilnist v industrialnomu suspilstvi 1959 u spivavtorstvi z Rengardom Bendiksom angl Reinhard Bendix angl Economic Development and Political Legitimacy Ekonomichnij rozvitok i politichna legitimaciya 1959 angl Political Man The Social Bases of Politics Politichna lyudina Socialna baza politiki 1960 angl The First New Nation Persha nova naciya 1963 angl Social Structure and Mobility in Economic Development Socialna struktura ta mobilnist u ekonomichnomu rozvitku 1966 u spivavtorstvi z Nejlom Smelzerom angl Neil J Smelser angl Party Systems and Voter Alignments Partijni sistemi i viborchi bloki 1967 redagovana razom iz Stejnom Rokkanom angl Stein Rokkan angl Student Politics Studentska politika 1967 angl Revolution and Counterrevolution Change and Persistence in Social Structures Revolyuciya i kontrrevolyuciya Zmini i postijnist u socialnij strukturi 1968 angl The Politics of Unreason Right Wing Extremism in America 1790 1970 Politika nerozumnosti Pravij ekstremizm v Americi v 1790 1970 rokah 1970 u spivavtorstvi z Erlom Raabom Earl Raab angl The Divided Academy Professors and Politics Rozdilena akademiya Profesori i politika 1975 u spivavtorstvi z Everetom Karll Ledom molodshim angl Everett Carll Ladd Jr angl The Confidence Gap Business Labor and Government in the Public Mind Vtrata doviri Biznes pracya i uryad u suspilnij svidomosti 1987 angl Continental Divide The Values and Institutions of the United States and Canada Kontinentalna vidminnist Cinnosti j instituciyi SShA ta Kanadi 1989 angl American Exceptionalism A Double Edged Sword Amerikanska vinyatkovist Dvosichnij mech 1996 angl It Didn t Happen Here Why Socialism Failed in the United States Ce tut ne vidbulosya Chomu socializm provalivsya u SShA 2000 u spivavtorstvi z Geri Marksom angl Gary Marks angl The Paradox of American Unionism Why Americans Like Unions More Than Canadians Do but Join Much Less Paradoks amerikanskogo profspilkovogo ruhu Chomu amerikanci polyublyayut profspilki bilshe nizh kanadci prote menshe do nih priyednuyutsya 2004 u spivavtorstvi z Noa Meltc angl Noah Meltz Rafaelem Gomesom angl Rafael Gomez i Ivanom Kachanovskim angl Ivan Katchanovski angl The Democratic Century Demokratichne stolittya 2004 u spivavtorstvi z Dzhejsonom Lakinom angl Jason M Lakin Div takozhDeniel Bell Paul Lazarsfeld Socialno politichni rozmezhuvannyaDzherelaJoe Enskenazi Remembering Seymour Lipset most cited political scientist Jerusalem Post JTA 1 24 bereznya 2016 u Wayback Machine Douglas Martin Seymour Martin Lipset Sociologist Dies at 84 The New York Times 2 LIPSET LIPSET Sejmur Martin Sociologiya Enciklopediya Minsk Interpresservis Knizhnyj Dom A A Gricanov V L Abushenko G M Evelkin G N Sokolova O V Tereshenko 2003 3 LIPSET Filosofskaya Enciklopediya V 5 h t M Sovetskaya enciklopediya Pod redakciej F V Konstantinova 1960 1970 4 Pavlov A Velikij Martin Lipset politicheskaya nauka i amerikanskoe mirovozzrenie 5 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sejmur Martin Lipset Hrestomatiya z istoriyi vsesvitnoyi politichnoyi dumki navch posib uklad M O Bagmet ta in Mikolayiv Vidavnictvo MF NaUKMA 2002 ISBN 966 7458 57 1 s 161 LiteraturaO Lisnichuk Lipset Martin Sejmur Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 408 ISBN 978 966 611 818 2Primitkihttp www apsanet org ABOUT Leadership Governance APSA Presidents 1903 to Present https www asanet org about governance and leadership council presidents seymour martin lipset unspecified title S 588 doi 10 2307 3654712 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513

Дата публікації:
Топ