Карл Гуннар Мюрдаль (швед. Karl Gunnar Myrdal; 6 грудня 1898, Густафс — 17 травня 1987, Стокгольм) — шведський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 1974 року «за основоположні роботи з теорії грошей і глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних явищ».
Карл Гуннар Мюрдаль | |
---|---|
англ. Karl Gunnar Myrdal | |
Народився | 6 грудня 1898 , Швеція |
Помер | 17 травня 1987 (88 років) Стокгольм |
Поховання | d[1][2] |
Країна | Швеція |
Діяльність | економіст, викладач університету, політик, соціолог |
Alma mater | Стокгольмський університет |
Галузь | Економіка, Політика, Соціологія |
Заклад | Стокгольмська школа економіки, Стокгольмський університет |
Посада | d[3], d[3], d[3], професор[3], генеральний секретар[3] і професор[3] |
Науковий ступінь | d (1923) |
Науковий керівник | Карл Густав Кассель |
Аспіранти, докторанти | Рудольф Мейднер[4] |
Членство | Шведська королівська академія наук Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Економетричне товариство[5] |
Партія | Соціал-демократична партія Швеції[3] |
Відомий завдяки: | Монетарна рівновага |
У шлюбі з | Альва Мюрдаль[6][3] |
Діти | d[3] d[3] d[3] |
Нагороди | Нобелівська премія з економіки (1974) Премія Ф. Сейдмана (1974) Премія Веблена-Коммонса (1975) |
Особ. сторінка | Сторінка на сайті Нобелівського комітету(англ.)] |
Гуннар Мюрдаль у Вікісховищі |
Біографія
Гунар Мюрдал народився 6 грудня 1898 р. в Сольварбо. Він навчався в Стокгольмському університеті, який закінчив 1923 р., одержавши диплом юриста. Деякий час займався адвокатською практикою, проте його приваблювала економіка, у зв'язку з чим протягом 1925—1930 рр. він вивчає економіку в цьому ж університеті, продовжуючи наукові дослідження в Англії, Німеччині, Франції та США. Після закінчення навчання Г.Мюрдал працює викладачем політекономії.
1927 р. він стає доктором економічних наук (його докторська дисертація з аналізу проблем грошової рівноваги «Ціноутворення — чинник змін» вважається початком формування стокгольмської школи політекономії).
Книгу Г.Мюрдала «Грошова рівновага» було видано шведською (1931), німецькою (1933), англійською (1939) мовами.
Його рання праця «Політичний елемент в розвитку економічної теорії» вийшла друком 1929 р. У своїх працях Г.Мюрдал одним з перших економістів запропонував розповсюджений і нині метод аналізу на основі відмінності очікуваних величин від фактичних, реально досягнутих показників.
Від 1930 р. Г.Мюрдал переїздить до Женеви, де працює професором Інституту міжнародних відносин, але через рік повертається до Стокгольма.
Тривалий час в місцевому університеті він займається викладацькою діяльністю, а з 1933 р. завідує кафедрою політичної економії й фінансів. З поверненням Г.Мюрдала до Швеції починається його активна діяльність у сфері економічної політики.
Впродовж 1933—1938 рр. він працює консультантом уряду Швеції з економічних, соціальних і податкових питань, тоді ж обирається депутатом нижньої палати від соціал-демократичної партії.
1938 р. Г.Мюрдала запрошують до США, де протягом чотирьох років він очолює Центр з вивчення проблем американських негрів при Інституті Карнегі. Одночасно він пише книгу «Американська дилема. Негритянське питання і сучасна демократія» (1944).
Повернувшися до Швеції у період 1945—1947 рр. Г.Мюрдал є Міністром торгівлі, а потім переходить до Економічної комісії ООН з проблем питань Європи, протягом десяти років будучи її генеральним секретарем.
Отримавши 1961 р. звання професора міжнародних економічних відносин, Мюрдал стає засновником та директором Інституту досліджень світової економіки. 1974 р.
Г.Мюрдалу спільно із Ф.фон Хайєком за новаторську роботу з теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозв'язків економічних, соціальних й інституціональних феноменів було присуджено Нобелівську премію з економіки.
Через три місяці він виступив зі своєю Нобелівською лекцією «Рівність випливає зі світового розвитку».
17 травня 1987 р. Г.Мюрдал пішов з життя.
Економічні погляди
Серед багатьох складних і актуальних проблем сучасності основне місце в його творчості посідають проблеми нерівномірності соціального та економічного розвитку в масштабі планети, проблеми розвитку країн, що звільнилися від колоніальної залежності, так званого «третього світу». Центральною вважає він проблему індустріалізації. Необхідним і вирішальним фактором для її вирішення Мюрдаль називає націоналізм. Він переконаний, що співвідношення в розподілі матеріальних благ і виробничих ресурсів між багатими країнами Півночі та бідними країнами Півдня все більше погіршується — бідні стають біднішими, а багаті — багатшими. Причину зростаючого розриву між бідними й багатими країнами він вбачає в «колоподібному й кумулятивному впливі індустріалізації». Примітивні соціально-побутові умови для населення, низька продуктивність праці, погана організація виробництва і викликана всім цим масова убогість відлякують іноземних інвесторів. Відсутність інвестицій стає причиною відсутності розвитку й зростання злиденності. У результаті утворюється circulus viciosus (зачароване коло), з якого слаборозвинені країни самостійно вийти не можуть (колоподібний вплив).
Світовий ринок, включаючи , не може відновити рівновагу між Північчю і Півднем. Саме навпаки: капітал має тенденцію перетікати туди, де вже високий рівень індустріалізації та створені необхідні соціальні й технічні передумови та умови його успішного застосування. Тим самим індустріально розвинені регіони набувають подальшого розвитку. Розрив між індустріальними країнами і країнами, що розвиваються, поглиблюється (кумулятивний вплив). Таким чином, Г. Мюрдаль та його прихильники (К. Девіс) переконані в необхідності створення та впровадження за допомогою держави нового «секуляризованого»1 віровчення, що ґрунтується на почуттях націоналізму як необхідної умови мобілізації населення країн третього світу на проведення індустріалізації.
Націоналізм, вважає Мюрдаль, здатний стати рушієм індустріального розвитку. У своїх працях Г. Мюрдаль одним із перших серед економістів запропонував поширений і нині метод аналізу на основі відмінності очікуваних величин від фактичних, реально досягнутих показників.
Досягнення
- Лауреат премій Ф. Сейдмана (1974) та Веблена-Коммонса (1975).
- Лауреат (спільно з Фрідріхом фон Хаєком) Нобелівської премії з економіки (1974).
Сім'я
Дружина М. — Альва Мюрдаль — дипломат, політик і письменниця, лауреат Нобелівської премії миру 1982 року;
Син: Ян Мюрдаль (нар. 1927) — відомий письменник і журналіст, Доньки: Сіссел Мюрдаль-Бок — філософ, професор Гарвардського університету, і Кай Фелстер — соціолог.
Джерела
- http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
- https://www.svenskagravar.se/gravsatt/6a41b3d7-870b-4400-a2e4-39cff3cb154e — Svenskagravar.se.
- Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 5. — С. 77.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
- K Gunnar Myrdal — 1917.
- . people.su. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 13 червня 2011.
- Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). Т. В. Куриленко (ред.). Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|авторлінк=
()[недоступне посилання з травня 2019] - . uareferats.com. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 13.6.2011.
- Матвєєв С.О.; Лясота Л.І. (2006). . Економічна соціологія (Підручник) (українська) . Суми: Університетська книга. с. 184. Архів оригіналу за 18 червня 2011. Процитовано 13 червня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|авторлінк=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Gunnar Myurdal shved Karl Gunnar Myrdal 6 grudnya 1898 Gustafs 17 travnya 1987 Stokgolm shvedskij ekonomist laureat Nobelivskoyi premiyi z ekonomiki 1974 roku za osnovopolozhni roboti z teoriyi groshej i glibokij analiz vzayemozalezhnosti ekonomichnih socialnih ta institucionalnih yavish Karl Gunnar Myurdalangl Karl Gunnar MyrdalNarodivsya 6 grudnya 1898 1898 12 06 ShveciyaPomer 17 travnya 1987 1987 05 17 88 rokiv StokgolmPohovannya d 1 2 Krayina ShveciyaDiyalnist ekonomist vikladach universitetu politik sociologAlma mater Stokgolmskij universitetGaluz Ekonomika Politika SociologiyaZaklad Stokgolmska shkola ekonomiki Stokgolmskij universitetPosada d 3 d 3 d 3 profesor 3 generalnij sekretar 3 i profesor 3 Naukovij stupin d 1923 Naukovij kerivnik Karl Gustav KasselAspiranti doktoranti Rudolf Mejdner 4 Chlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Ekonometrichne tovaristvo 5 Partiya Social demokratichna partiya Shveciyi 3 Vidomij zavdyaki Monetarna rivnovagaU shlyubi z Alva Myurdal 6 3 Diti d 3 d 3 d 3 Nagorodi Nobelivska premiya z ekonomiki 1974 Premiya F Sejdmana 1974 Premiya Veblena Kommonsa 1975 Osob storinka Storinka na sajti Nobelivskogo komitetu angl Gunnar Myurdal u VikishovishiBiografiyaGunar Myurdal narodivsya 6 grudnya 1898 r v Solvarbo Vin navchavsya v Stokgolmskomu universiteti yakij zakinchiv 1923 r oderzhavshi diplom yurista Deyakij chas zajmavsya advokatskoyu praktikoyu prote jogo privablyuvala ekonomika u zv yazku z chim protyagom 1925 1930 rr vin vivchaye ekonomiku v comu zh universiteti prodovzhuyuchi naukovi doslidzhennya v Angliyi Nimechchini Franciyi ta SShA Pislya zakinchennya navchannya G Myurdal pracyuye vikladachem politekonomiyi 1927 r vin staye doktorom ekonomichnih nauk jogo doktorska disertaciya z analizu problem groshovoyi rivnovagi Cinoutvorennya chinnik zmin vvazhayetsya pochatkom formuvannya stokgolmskoyi shkoli politekonomiyi Knigu G Myurdala Groshova rivnovaga bulo vidano shvedskoyu 1931 nimeckoyu 1933 anglijskoyu 1939 movami Jogo rannya pracya Politichnij element v rozvitku ekonomichnoyi teoriyi vijshla drukom 1929 r U svoyih pracyah G Myurdal odnim z pershih ekonomistiv zaproponuvav rozpovsyudzhenij i nini metod analizu na osnovi vidminnosti ochikuvanih velichin vid faktichnih realno dosyagnutih pokaznikiv Vid 1930 r G Myurdal pereyizdit do Zhenevi de pracyuye profesorom Institutu mizhnarodnih vidnosin ale cherez rik povertayetsya do Stokgolma Trivalij chas v miscevomu universiteti vin zajmayetsya vikladackoyu diyalnistyu a z 1933 r zaviduye kafedroyu politichnoyi ekonomiyi j finansiv Z povernennyam G Myurdala do Shveciyi pochinayetsya jogo aktivna diyalnist u sferi ekonomichnoyi politiki Vprodovzh 1933 1938 rr vin pracyuye konsultantom uryadu Shveciyi z ekonomichnih socialnih i podatkovih pitan todi zh obirayetsya deputatom nizhnoyi palati vid social demokratichnoyi partiyi 1938 r G Myurdala zaproshuyut do SShA de protyagom chotiroh rokiv vin ocholyuye Centr z vivchennya problem amerikanskih negriv pri Instituti Karnegi Odnochasno vin pishe knigu Amerikanska dilema Negrityanske pitannya i suchasna demokratiya 1944 Povernuvshisya do Shveciyi u period 1945 1947 rr G Myurdal ye Ministrom torgivli a potim perehodit do Ekonomichnoyi komisiyi OON z problem pitan Yevropi protyagom desyati rokiv buduchi yiyi generalnim sekretarem Otrimavshi 1961 r zvannya profesora mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin Myurdal staye zasnovnikom ta direktorom Institutu doslidzhen svitovoyi ekonomiki 1974 r G Myurdalu spilno iz F fon Hajyekom za novatorsku robotu z teoriyi groshej i ekonomichnih kolivan ta glibokij analiz vzayemozv yazkiv ekonomichnih socialnih j institucionalnih fenomeniv bulo prisudzheno Nobelivsku premiyu z ekonomiki Cherez tri misyaci vin vistupiv zi svoyeyu Nobelivskoyu lekciyeyu Rivnist viplivaye zi svitovogo rozvitku 17 travnya 1987 r G Myurdal pishov z zhittya Ekonomichni poglyadiSered bagatoh skladnih i aktualnih problem suchasnosti osnovne misce v jogo tvorchosti posidayut problemi nerivnomirnosti socialnogo ta ekonomichnogo rozvitku v masshtabi planeti problemi rozvitku krayin sho zvilnilisya vid kolonialnoyi zalezhnosti tak zvanogo tretogo svitu Centralnoyu vvazhaye vin problemu industrializaciyi Neobhidnim i virishalnim faktorom dlya yiyi virishennya Myurdal nazivaye nacionalizm Vin perekonanij sho spivvidnoshennya v rozpodili materialnih blag i virobnichih resursiv mizh bagatimi krayinami Pivnochi ta bidnimi krayinami Pivdnya vse bilshe pogirshuyetsya bidni stayut bidnishimi a bagati bagatshimi Prichinu zrostayuchogo rozrivu mizh bidnimi j bagatimi krayinami vin vbachaye v kolopodibnomu j kumulyativnomu vplivi industrializaciyi Primitivni socialno pobutovi umovi dlya naselennya nizka produktivnist praci pogana organizaciya virobnictva i viklikana vsim cim masova ubogist vidlyakuyut inozemnih investoriv Vidsutnist investicij staye prichinoyu vidsutnosti rozvitku j zrostannya zlidennosti U rezultati utvoryuyetsya circulus viciosus zacharovane kolo z yakogo slaborozvineni krayini samostijno vijti ne mozhut kolopodibnij vpliv Svitovij rinok vklyuchayuchi ne mozhe vidnoviti rivnovagu mizh Pivnichchyu i Pivdnem Same navpaki kapital maye tendenciyu peretikati tudi de vzhe visokij riven industrializaciyi ta stvoreni neobhidni socialni j tehnichni peredumovi ta umovi jogo uspishnogo zastosuvannya Tim samim industrialno rozvineni regioni nabuvayut podalshogo rozvitku Rozriv mizh industrialnimi krayinami i krayinami sho rozvivayutsya pogliblyuyetsya kumulyativnij vpliv Takim chinom G Myurdal ta jogo prihilniki K Devis perekonani v neobhidnosti stvorennya ta vprovadzhennya za dopomogoyu derzhavi novogo sekulyarizovanogo 1 virovchennya sho gruntuyetsya na pochuttyah nacionalizmu yak neobhidnoyi umovi mobilizaciyi naselennya krayin tretogo svitu na provedennya industrializaciyi Nacionalizm vvazhaye Myurdal zdatnij stati rushiyem industrialnogo rozvitku U svoyih pracyah G Myurdal odnim iz pershih sered ekonomistiv zaproponuvav poshirenij i nini metod analizu na osnovi vidminnosti ochikuvanih velichin vid faktichnih realno dosyagnutih pokaznikiv DosyagnennyaLaureat premij F Sejdmana 1974 ta Veblena Kommonsa 1975 Laureat spilno z Fridrihom fon Hayekom Nobelivskoyi premiyi z ekonomiki 1974 Sim yaDruzhina M Alva Myurdal diplomat politik i pismennicya laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1982 roku Sin Yan Myurdal nar 1927 vidomij pismennik i zhurnalist Donki Sissel Myurdal Bok filosof profesor Garvardskogo universitetu i Kaj Felster sociolog Dzherelahttp norrabegravningsplatsen se kandisarna Norra begravningsplatsen se d Track Q28003261 https www svenskagravar se gravsatt 6a41b3d7 870b 4400 a2e4 39cff3cb154e Svenskagravar se d Track Q26699962 Two Chamber Parliament 1867 1970 1985 T 5 S 77 d Track Q110346241 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https www econometricsociety org society organization and governance fellows memoriam K Gunnar Myrdal 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 people su Arhiv originalu za 6 serpnya 2014 Procitovano 13 chervnya 2011 T O Konovalenko R O Vajteshonok I Yu Bojko 2010 T V Kurilenko red Ekonomichnij olimp laureati Nobelivskoyi premiyi z ekonomiki 1969 2009 rr bibliografichnij pokazhchik Kiyiv DVNZ Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima Getmana s 148 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr avtorlink dovidka nedostupne posilannya z travnya 2019 uareferats com Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 13 6 2011 Matvyeyev S O Lyasota L I 2006 Ekonomichna sociologiya Pidruchnik ukrayinska Sumi Universitetska kniga s 184 Arhiv originalu za 18 chervnya 2011 Procitovano 13 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr avtorlink dovidka