Соціоло́гія нау́ки — один із галузевих соціологічних напрямів, який розглядає науку як соціальний інститут, своєрідну сферу діяльності, котра пов'язана із системою освіти і є також складовим компонентом досягнень культури.
Наука — необхідний засіб розвитку людини, її культури, освіти тощо. Наукові знання необхідні для здійснення соціального управління, формування наукового світогляду. Наука комплексно впливає на суспільне життя, проникає у всі його сфери, сприяє техніко-економічному розвитку, здійсненню соціального управління, впливає на систему освіти та її соціальні інститути, які беруть участь у формуванні світогляду людини.
Сама по собі наукова діяльність виокремилася в структурно організований вид виробництва — виробництво знань, які використовуються для осмислення, опису та пояснення реального світу: від світу природи до світу суспільства.
Напрями дослідження
Основними напрямами соціологічного дослідження сфери науки є:
- вивчення соціальних факторів генерації наукової діяльності
- забезпечення розвитку їх нових наукових напрямів у науці і шляхи вдосконалення умов і організації науково-дослідницької діяльності
- проблеми формування вченого як особистості, створення наукових колективів
- соціальна структура та соціальна мобільність у наукових колективах
- соціальний статус науковця і наукових дисциплін
- мотивація наукової діяльності
- соціальний клімат у наукових колективах
- співвідношення науки та освіти
- співвідношення науки і культури
- соціальна програма розвитку науки та ін.
Соціологія науки вивчає соціальні аспекти формування наукового знання, систему соціальних відносин. При цьому дана дисципліна тісно пов'язана із соціологією освіти, соціологією знання, філософією.
Вимоги науки до системи освіти
Однією із соціологічних проблем функціонування науки є аналіз тих її вимог, що їх вона пред'являє до системи освіти. Обсяг знань, які, наприклад, необхідно засвоїти учневі чи студентові, зростає з кожним роком. Як середня, так і вища школа не може освоїти всю інтелектуальну продукцію, яку дає їй сучасна наука. Вихід — у пошуку нових потенціалів, у принципах викладання та подачі знань.
Ціннісна структура в науці
Відомий американський соціолог Роберт Мертон обґрунтовував уявлення про ціннісну структуру в науці, її «етос», згідно з якою вчений в основу ціннісних норм її діяльності поклав:
- безкорисливість (наукою займаються заради неї самої, а основною винагородою є визнання колег)
- емоційна нейтральність — до всіх стверджень потрібно підходити, спираючись на міркування, а не на почуття
Є й інші ціннісні орієнтації, але вказані — найбільш чітко вимальовують саме соціально-психологічні та соціокультурні особливості суб'єктів наукової діяльності.
Дослідження науковців — суб'єктів наукової діяльності
Основним дієвим «елементом» наукової діяльності є вчений (дослідник) — людина особливого способу життя, мотивації, діяльності, світосприйняття.
Суб'єкт науки — свого роду феномен, людина, котра генерує знання та наукову інформацію. В ідеальному розумінні він живе не простим перехідним соціальним життям, а переймається енергією власного світу і особливою мотивацією до обраної діяльності. Немаловажного значення набувають «енергетичні» та вольові здібності суб'єкта науки, які спонукають вибирати моделі самореалізації, часто всупереч здоровому глузду. Деякі пояснення цього можна знайти в роботах психолога Л. Гумильова, котрий сформулював і обґрунтував «ефект пасіонарності». Люди такого типу діють часто заради ілюзорних прагнень і пристрастей, гордощів, азарту, в ім'я ідеалу майбутнього. У «зоні пасіонарності» діють поети, землепрохідці, першовідкривачі, рекордсмени, вчені, неординарні ініціативні фігури. Таким людям слід віддавати належне, оскільки лише одиниці серед науковців справді штовхають науку, забезпечують її зміст.
Якщо згадати недалеку нашу історію, то можна побачити, що умови розвитку для науки, творчості були досить складними. В епоху сталінізму, в роки застою мали місце факти, коли благами, виділеними державою для науки, користувалися люди кар'єристського складу, далекі від благородства (типу ), котрі завдали чималої шкоди розвитку вітчизняної науки. До цього слід додати систематичні розправи над «неугодними» вченими в 20-30-40-х роках, а також підступність і пристосовництво, що мало вияв у 60-80-х роках.
У зв'язку з цим склалася така парадоксальна ситуація, коли просунення службовими щаблями, отримання різних благ та звань все більшою мірою ставало уділом організаторів науки, а не її творців.
Етика наукової діяльності
Розвиток науки завжди опирався на специфічну етику наукової діяльності: сумлінність вченого, чесність, недопустимість підробки наукових результатів, плагіату тощо. Проте, у міру того як негативні прояви соціального управління минулої радянської системи набирали сили, суспільство та наука дедалі . Ще, на жаль, трапляються, а подекуди і досить розповсюджені, випадки, коли наукові звання та ступені виступають не стільки ознаками поваги, скільки знаряддям панування в науковій сфері та в сфері освіти, що посилює її монополізацію та клановість.
Соціологія науки в Україні
З 90-х років в Україні наука перебуває у катастрофічному стані. Різкі зміни в суспільному організмі поставили перед нею складні завдання: як вижити, зберегти кадри і не втратити при цьому темпів розвитку. Наука зазнала чималих втрат через розпад наукових колективів, відтік наукових кадрів за кордон — як в порядку еміграції, так і в порядку довгострокових контрактів.
Держава та наука
Надзвичайно важливим є питання співвідношення держави та науки. Як правило, доля останньої залежить від волі «апарату», насамперед системи фінансувань, визначення пріоритетності напрямів, порядку можливості та доцільності розвитку тих чи інших наукових галузей. На жаль, сучасне економічне становище України характеризується глибокою кризою, що ускладнює виділення коштів на розвиток науки. Але й економія в науці є недопустимою: це — прямий шлях до її відсталості, втрати інтелектуального потенціалу країни. Не всі наукові галузі можуть спиратися на систему , тому триває надалі поділ і пошук нових принципів та методів фінансування. Одна із таких форм — система «грант» — пошук і стимулювання талановитих вчених та їх наукових досліджень.
Це незавершена стаття з науки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociolo giya nau ki odin iz galuzevih sociologichnih napryamiv yakij rozglyadaye nauku yak socialnij institut svoyeridnu sferu diyalnosti kotra pov yazana iz sistemoyu osviti i ye takozh skladovim komponentom dosyagnen kulturi Nauka neobhidnij zasib rozvitku lyudini yiyi kulturi osviti tosho Naukovi znannya neobhidni dlya zdijsnennya socialnogo upravlinnya formuvannya naukovogo svitoglyadu Nauka kompleksno vplivaye na suspilne zhittya pronikaye u vsi jogo sferi spriyaye tehniko ekonomichnomu rozvitku zdijsnennyu socialnogo upravlinnya vplivaye na sistemu osviti ta yiyi socialni instituti yaki berut uchast u formuvanni svitoglyadu lyudini Sama po sobi naukova diyalnist viokremilasya v strukturno organizovanij vid virobnictva virobnictvo znan yaki vikoristovuyutsya dlya osmislennya opisu ta poyasnennya realnogo svitu vid svitu prirodi do svitu suspilstva Napryami doslidzhennyaOsnovnimi napryamami sociologichnogo doslidzhennya sferi nauki ye vivchennya socialnih faktoriv generaciyi naukovoyi diyalnosti zabezpechennya rozvitku yih novih naukovih napryamiv u nauci i shlyahi vdoskonalennya umov i organizaciyi naukovo doslidnickoyi diyalnosti problemi formuvannya vchenogo yak osobistosti stvorennya naukovih kolektiviv socialna struktura ta socialna mobilnist u naukovih kolektivah socialnij status naukovcya i naukovih disciplin motivaciya naukovoyi diyalnosti socialnij klimat u naukovih kolektivah spivvidnoshennya nauki ta osviti spivvidnoshennya nauki i kulturi socialna programa rozvitku nauki ta in Sociologiya nauki vivchaye socialni aspekti formuvannya naukovogo znannya sistemu socialnih vidnosin Pri comu dana disciplina tisno pov yazana iz sociologiyeyu osviti sociologiyeyu znannya filosofiyeyu Vimogi nauki do sistemi osvitiOdniyeyu iz sociologichnih problem funkcionuvannya nauki ye analiz tih yiyi vimog sho yih vona pred yavlyaye do sistemi osviti Obsyag znan yaki napriklad neobhidno zasvoyiti uchnevi chi studentovi zrostaye z kozhnim rokom Yak serednya tak i visha shkola ne mozhe osvoyiti vsyu intelektualnu produkciyu yaku daye yij suchasna nauka Vihid u poshuku novih potencialiv u principah vikladannya ta podachi znan Cinnisna struktura v nauciVidomij amerikanskij sociolog Robert Merton obgruntovuvav uyavlennya pro cinnisnu strukturu v nauci yiyi etos zgidno z yakoyu vchenij v osnovu cinnisnih norm yiyi diyalnosti poklav bezkorislivist naukoyu zajmayutsya zaradi neyi samoyi a osnovnoyu vinagorodoyu ye viznannya koleg emocijna nejtralnist do vsih stverdzhen potribno pidhoditi spirayuchis na mirkuvannya a ne na pochuttya Ye j inshi cinnisni oriyentaciyi ale vkazani najbilsh chitko vimalovuyut same socialno psihologichni ta sociokulturni osoblivosti sub yektiv naukovoyi diyalnosti Doslidzhennya naukovciv sub yektiv naukovoyi diyalnostiOsnovnim diyevim elementom naukovoyi diyalnosti ye vchenij doslidnik lyudina osoblivogo sposobu zhittya motivaciyi diyalnosti svitosprijnyattya Sub yekt nauki svogo rodu fenomen lyudina kotra generuye znannya ta naukovu informaciyu V idealnomu rozuminni vin zhive ne prostim perehidnim socialnim zhittyam a perejmayetsya energiyeyu vlasnogo svitu i osoblivoyu motivaciyeyu do obranoyi diyalnosti Nemalovazhnogo znachennya nabuvayut energetichni ta volovi zdibnosti sub yekta nauki yaki sponukayut vibirati modeli samorealizaciyi chasto vsuperech zdorovomu gluzdu Deyaki poyasnennya cogo mozhna znajti v robotah psihologa L Gumilova kotrij sformulyuvav i obgruntuvav efekt pasionarnosti Lyudi takogo tipu diyut chasto zaradi ilyuzornih pragnen i pristrastej gordoshiv azartu v im ya idealu majbutnogo U zoni pasionarnosti diyut poeti zemleprohidci pershovidkrivachi rekordsmeni vcheni neordinarni iniciativni figuri Takim lyudyam slid viddavati nalezhne oskilki lishe odinici sered naukovciv spravdi shtovhayut nauku zabezpechuyut yiyi zmist Yaksho zgadati nedaleku nashu istoriyu to mozhna pobachiti sho umovi rozvitku dlya nauki tvorchosti buli dosit skladnimi V epohu stalinizmu v roki zastoyu mali misce fakti koli blagami vidilenimi derzhavoyu dlya nauki koristuvalisya lyudi kar yeristskogo skladu daleki vid blagorodstva tipu kotri zavdali chimaloyi shkodi rozvitku vitchiznyanoyi nauki Do cogo slid dodati sistematichni rozpravi nad neugodnimi vchenimi v 20 30 40 h rokah a takozh pidstupnist i pristosovnictvo sho malo viyav u 60 80 h rokah U zv yazku z cim sklalasya taka paradoksalna situaciya koli prosunennya sluzhbovimi shablyami otrimannya riznih blag ta zvan vse bilshoyu miroyu stavalo udilom organizatoriv nauki a ne yiyi tvorciv Etika naukovoyi diyalnostiRozvitok nauki zavzhdi opiravsya na specifichnu etiku naukovoyi diyalnosti sumlinnist vchenogo chesnist nedopustimist pidrobki naukovih rezultativ plagiatu tosho Prote u miru togo yak negativni proyavi socialnogo upravlinnya minuloyi radyanskoyi sistemi nabirali sili suspilstvo ta nauka dedali She na zhal traplyayutsya a podekudi i dosit rozpovsyudzheni vipadki koli naukovi zvannya ta stupeni vistupayut ne stilki oznakami povagi skilki znaryaddyam panuvannya v naukovij sferi ta v sferi osviti sho posilyuye yiyi monopolizaciyu ta klanovist Sociologiya nauki v UkrayiniZ 90 h rokiv v Ukrayini nauka perebuvaye u katastrofichnomu stani Rizki zmini v suspilnomu organizmi postavili pered neyu skladni zavdannya yak vizhiti zberegti kadri i ne vtratiti pri comu tempiv rozvitku Nauka zaznala chimalih vtrat cherez rozpad naukovih kolektiviv vidtik naukovih kadriv za kordon yak v poryadku emigraciyi tak i v poryadku dovgostrokovih kontraktiv Derzhava ta nauka Nadzvichajno vazhlivim ye pitannya spivvidnoshennya derzhavi ta nauki Yak pravilo dolya ostannoyi zalezhit vid voli aparatu nasampered sistemi finansuvan viznachennya prioritetnosti napryamiv poryadku mozhlivosti ta docilnosti rozvitku tih chi inshih naukovih galuzej Na zhal suchasne ekonomichne stanovishe Ukrayini harakterizuyetsya glibokoyu krizoyu sho uskladnyuye vidilennya koshtiv na rozvitok nauki Ale j ekonomiya v nauci ye nedopustimoyu ce pryamij shlyah do yiyi vidstalosti vtrati intelektualnogo potencialu krayini Ne vsi naukovi galuzi mozhut spiratisya na sistemu tomu trivaye nadali podil i poshuk novih principiv ta metodiv finansuvannya Odna iz takih form sistema grant poshuk i stimulyuvannya talanovitih vchenih ta yih naukovih doslidzhen Ce nezavershena stattya z nauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi