Наукове знання — система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку.
Сутність наукового знання
Наукове знання це:
- когнітивна основа людської діяльності;
- соціально обумовлена діяльність,
- знання, що має різний ступінь імовірності.
Емпіричний і теоретичний рівні
Наукове знання зазвичай розглядається на двох рівнях — емпіричному і теоретичному. Кожен з цих рівнів послуговується особливими методами дослідження та має різне значення для наукового знання загалом.
Емпіричне знання
Емпіричне знання накопичується внаслідок безпосереднього контакту з реальністю при спостереженні або експерименті. Загалом наука спирається на твердо встановлені факти, що були отримані емпіричним, тобто дослідним, шляхом. На емпіричному рівні відбувається накопичення фактів, їх первинна систематизація і класифікація. Емпіричне знання уможливлює формулювання емпіричних правил, закономірностей і законів, які статистично виводяться зі спостережуваних явищ.
Основні методи емпіричного знання це:
- Експеримент — спостереження за об'єктами та явищами в контрольованих або штучно створених умовах з метою виявлення їхніх істотних характеристик;
- Спостереження — цілеспрямоване сприйняття явищ об'єктивної дійсності без внесення змін в реальність, що досліджується;
- Вимірювання — виявлення кількісних характеристик досліджуваної реальності. В результаті вимірювання відбувається порівняння об'єктів за певними властивостями;
- Порівняння — одночасне виявлення співвідношення та оцінка загальних для двох або більше об'єктів властивостей або ознак;
- Опис — фіксація засобами природної чи штучної мови відомостей про об'єкти і явища.
Інформація, отримана за допомогою емпіричних методів, зазнає статистичної обробки. ПІсля цього науковці можуть робити певні узагальнення. Одержана інформація має бути верифікованою, тож науковці зобов'язані детально описати джерела інформації та використані методи.
Теоретичне знання
Емпіричне знання саме собою рідко може вичерпно пояснити певне явище. Таке знання малоевристичне, тобто воно не відкриває нових можливостей наукового пошуку. Саме тому необхідний теоретичний рівень знання, на якому одержані емпіричні дані вписуються в певну систему. Водночас без певних теоретичних засад неможливо почати жодне емпіричне дослідження.
Таким чином, суть теоретичного знання — опис, пояснення і систематизація процесів і закономірностей, виявлених емпіричним шляхом, а також спроба цілісного охоплення дійсності.
Основні методи теоретичного знання це:
- Формалізація — побудова абстрактних моделей, які мають пояснити суть досліджуваних явищ;
- Аксіоматизація — теоретична побудова на основі аксіом, тобто тверджень, істинність яких доводити не потрібно;
- Гіпотетико-дедуктивний метод — побудова дедуктивно пов'язаних між собою гіпотез, які пояснюють емпіричні факти.
Основні компоненти теоретичного знання це:
- Проблема — форма знання, змістом якого є те, що ще не пізнане, але що потрібно пізнати, тобто це знання про незнання, питання, що виникло в ході пізнання і вимагає відповіді; проблема включає два основних етапи руху пізнання — постановку і рішення.
- Гіпотеза — форма знання у вигляді припущення, сформульованого на основі низки фактів. Гіпотетичне знання має імовірнісний, а не достовірний характер і вимагає перевірки, обґрунтування. Доведені гіпотези стають теорією, тоді як інші видозмінюються, уточнюються й конкретизуються, а ще інші відкидаються як помилкові. Вирішальним критерієм істинності гіпотези є практика у всіх своїх формах, тоді як логічний (теоретичний) критерій істини відіграє допоміжну роль.
- Теорія — знання, яке дає цілісне відображення закономірних та істотних зв'язків в певній галузі дійсності. Теорія будується з метою пояснення об'єктивної реальності. Головне завдання теорії - опис, систематизація і пояснення всіх наявних емпіричних даних. Проте теорія не описує безпосередньо навколишню дійсність. При формулюванні теорії дослідники оперують ідеальними об'єктами, які на відміну від реальних, характеризуються не нескінченною, а обмеженою кількістю властивостей.
Теоретичний рівень знання має дві складові — фундаментальні теорії та теорії, які описують конкретну область реальності, спираючись на відповідні фундаментальні теорії.
Література
- В. В. Косолапов Гносеологічна природа наукового факту. — К., 1964.
- В. Л. Чуйко Рефлексія основоположень методологій філософії науки. -К., 2000.
- К. Р. Поппер Логика и рост научного знания. — М.,1983.
- Tarski А. O ugrontowani v naukowej semantyki // Przeglad filozoficzny. — R.XXXIx (1936), — z.I.1936. — s.50-57.
- Popper K. R. Objective Knowledge. An Evolutionary Approach.- Oxford, 1979.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naukove znannya sistema znan pro zakoni prirodi suspilstva mislennya Naukove znannya ye osnovoyu naukovoyi kartini svitu oskilki opisuye zakoni jogo rozvitku Sutnist naukovogo znannyaNaukove znannya ce kognitivna osnova lyudskoyi diyalnosti socialno obumovlena diyalnist znannya sho maye riznij stupin imovirnosti Empirichnij i teoretichnij rivniNaukove znannya zazvichaj rozglyadayetsya na dvoh rivnyah empirichnomu i teoretichnomu Kozhen z cih rivniv poslugovuyetsya osoblivimi metodami doslidzhennya ta maye rizne znachennya dlya naukovogo znannya zagalom Empirichne znannya Empirichne znannya nakopichuyetsya vnaslidok bezposerednogo kontaktu z realnistyu pri sposterezhenni abo eksperimenti Zagalom nauka spirayetsya na tverdo vstanovleni fakti sho buli otrimani empirichnim tobto doslidnim shlyahom Na empirichnomu rivni vidbuvayetsya nakopichennya faktiv yih pervinna sistematizaciya i klasifikaciya Empirichne znannya umozhlivlyuye formulyuvannya empirichnih pravil zakonomirnostej i zakoniv yaki statistichno vivodyatsya zi sposterezhuvanih yavish Osnovni metodi empirichnogo znannya ce Eksperiment sposterezhennya za ob yektami ta yavishami v kontrolovanih abo shtuchno stvorenih umovah z metoyu viyavlennya yihnih istotnih harakteristik Sposterezhennya cilespryamovane sprijnyattya yavish ob yektivnoyi dijsnosti bez vnesennya zmin v realnist sho doslidzhuyetsya Vimiryuvannya viyavlennya kilkisnih harakteristik doslidzhuvanoyi realnosti V rezultati vimiryuvannya vidbuvayetsya porivnyannya ob yektiv za pevnimi vlastivostyami Porivnyannya odnochasne viyavlennya spivvidnoshennya ta ocinka zagalnih dlya dvoh abo bilshe ob yektiv vlastivostej abo oznak Opis fiksaciya zasobami prirodnoyi chi shtuchnoyi movi vidomostej pro ob yekti i yavisha Informaciya otrimana za dopomogoyu empirichnih metodiv zaznaye statistichnoyi obrobki PIslya cogo naukovci mozhut robiti pevni uzagalnennya Oderzhana informaciya maye buti verifikovanoyu tozh naukovci zobov yazani detalno opisati dzherela informaciyi ta vikoristani metodi Teoretichne znannya Empirichne znannya same soboyu ridko mozhe vicherpno poyasniti pevne yavishe Take znannya maloevristichne tobto vono ne vidkrivaye novih mozhlivostej naukovogo poshuku Same tomu neobhidnij teoretichnij riven znannya na yakomu oderzhani empirichni dani vpisuyutsya v pevnu sistemu Vodnochas bez pevnih teoretichnih zasad nemozhlivo pochati zhodne empirichne doslidzhennya Takim chinom sut teoretichnogo znannya opis poyasnennya i sistematizaciya procesiv i zakonomirnostej viyavlenih empirichnim shlyahom a takozh sproba cilisnogo ohoplennya dijsnosti Osnovni metodi teoretichnogo znannya ce Formalizaciya pobudova abstraktnih modelej yaki mayut poyasniti sut doslidzhuvanih yavish Aksiomatizaciya teoretichna pobudova na osnovi aksiom tobto tverdzhen istinnist yakih dovoditi ne potribno Gipotetiko deduktivnij metod pobudova deduktivno pov yazanih mizh soboyu gipotez yaki poyasnyuyut empirichni fakti Osnovni komponenti teoretichnogo znannya ce Problema forma znannya zmistom yakogo ye te sho she ne piznane ale sho potribno piznati tobto ce znannya pro neznannya pitannya sho viniklo v hodi piznannya i vimagaye vidpovidi problema vklyuchaye dva osnovnih etapi ruhu piznannya postanovku i rishennya Gipoteza forma znannya u viglyadi pripushennya sformulovanogo na osnovi nizki faktiv Gipotetichne znannya maye imovirnisnij a ne dostovirnij harakter i vimagaye perevirki obgruntuvannya Dovedeni gipotezi stayut teoriyeyu todi yak inshi vidozminyuyutsya utochnyuyutsya j konkretizuyutsya a she inshi vidkidayutsya yak pomilkovi Virishalnim kriteriyem istinnosti gipotezi ye praktika u vsih svoyih formah todi yak logichnij teoretichnij kriterij istini vidigraye dopomizhnu rol Teoriya znannya yake daye cilisne vidobrazhennya zakonomirnih ta istotnih zv yazkiv v pevnij galuzi dijsnosti Teoriya buduyetsya z metoyu poyasnennya ob yektivnoyi realnosti Golovne zavdannya teoriyi opis sistematizaciya i poyasnennya vsih nayavnih empirichnih danih Prote teoriya ne opisuye bezposeredno navkolishnyu dijsnist Pri formulyuvanni teoriyi doslidniki operuyut idealnimi ob yektami yaki na vidminu vid realnih harakterizuyutsya ne neskinchennoyu a obmezhenoyu kilkistyu vlastivostej Teoretichnij riven znannya maye dvi skladovi fundamentalni teoriyi ta teoriyi yaki opisuyut konkretnu oblast realnosti spirayuchis na vidpovidni fundamentalni teoriyi LiteraturaV V Kosolapov Gnoseologichna priroda naukovogo faktu K 1964 V L Chujko Refleksiya osnovopolozhen metodologij filosofiyi nauki K 2000 K R Popper Logika i rost nauchnogo znaniya M 1983 Tarski A O ugrontowani v naukowej semantyki Przeglad filozoficzny R XXXIx 1936 z I 1936 s 50 57 Popper K R Objective Knowledge An Evolutionary Approach Oxford 1979 Div takozhNauka Naukove doslidzhennya Naukovec Znannya Epistemologiya Gnoseologiya Sociologiya naukovogo znannya Teoriya Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim