Сірни́к — тонка дерев'яна паличка з голівкою із легкозаймистої речовини, що загоряється від тертя. Призначена для запалювання вогню. Сірники зазвичай виготовляють з деревини осики, рідше тополі чорної. Іноді з грубого паперу, картону. Дерев'яні сірники продають у коробках, а паперові сірники — у пакетиках або книжечках. На одному кінці сірник має голівку, вкриту запалювальною речовиною та енергетичним окисником.
Види сірників
Є два види сірників: запалювальні й спеціальні. Запалювальні сірники бувають безпечного типу — такі, що запалюються тільки від тертя об намазку сірникової коробки. Інший тип сірників всюдизапальні — такі, що загоряються від тертя об будь-яку шорстку поверхню і мають у складі сірникової головки сульфід фосфору. Іноді до складу сірникової голівки додають речовини, що понижують її водопроникність, — параформальдегід, танін та ін. (їх застосовують у місцевостях з гарячим вологим кліматом). Запалювальні сірники дерев'яного та квадратного типу виготовляють у країнах Європи. У США, Англії та деяких інших країнах — їх виробляють з картону і випускають у коробках, а також у вигляді книжечок; рідше виготовляють воскові сірники.
Спеціальні сірники — це термічні сірники, що дають під час горіння високу температуру; сигнальні, під час горіння яких утворюється яскраве кольорове полум'я; фотографічні, що замінюють магній при фотографуванні, та штормові, що не бояться вологи й горять на вітрі та під дощем.
Історія виникнення сірника
Раніше вогонь отримували механічним способом — через тертя або удар. Перші засоби для одержання вогню на хімічних реакціях з'явилися в кінці XVIII сторіччя. Перші сірники з'явились в 30-х роках XIX ст. в Англії. Вони були мало схожі на теперішні. Сірник того часу являв собою паперову трубочку, на один кінець якої наносили суміш хлорату калію з цукром, а поряд ставили маленьку скляну пляшечку з сірчаною кислотою. Пляшечку розбивали, і кислота, потрапляючи на суміш, викликала спалах. Виробництво сірників одночасно виникло у Франції, Німеччині, Росії та деяких інших країнах. Використання фосфору для одержання вогню було вперше використано у 1816 р., але перші сірники були винайдені угорським вченим Яношем Іріньї тільки в 1833 р., коли в масу сірникових головок був введений білий фосфор — надзвичайно вогненебезпечна й отруйна речовина, дуже шкідлива для здоров'я людини. З огляду на шкідливість білого фосфору на перших сірникових мануфактурах Англії працювали переважно діти бідних вдів. Виготовлені таким способом голівки сірників легко запалювалися від тертя об шорстку поверхню. Перші безпечні сірники почали виробляти у Швеції в 1855 р. Від того вони дістали свою першу назву «шведських сірників». Данія другою почала виробляти сірники у 1874 р., а пізніше й інші країни замінили шкідливий білий фосфор червоним. В 1903 р. Міжнародний конгрес ужиткової хімії висловився за цілковиту заборону виробництва сірників із застосуванням білого фосфору.
Разом із виникненням сірників зародився і пов'язаний з ними вид колекціонування — філуменія.
Хімічний склад сірників
Процес займання сучасних сірників такий: у процесі тертя сірникової голівки об намазку на коробці відбувається екзотермічна реакція між червоним фосфором (у намазці) і бертолетовою сіллю (в голівці сірника). Від тепла цієї реакції відбувається займання сірникової голівки.
Окислювачем у складі сірникової голівки є поки виключно KClO3 — речовина, що дуже легко віддає свій кисень. Запалом служить сірка і тваринний (кістковий) клей. Вибір запалу обґрунтований як хімічно, так і технологічно: суміш KClO3 + S має порівняно низьку температуру спалаху (220°С) і забезпечує легкість займання суміші; тваринний клей вводиться у вигляді водного розчину (під час сушіння вода випаровується), створює необхідну консистенцію маси й оберігає при зберіганні голівки сірників від вологи. Проте зазвичай запалювальні сірникові суміші містять 6-8 компонентів, оскільки в них входять ще каталізатори, що прискорюють розкладання бертолетової солі (MnO2, К2Cr2О7), наповнювачі (залізний сурик Fe3O4, цинкові білила ZnO та ін.), речовини, що підвищують чутливість сірникової голівки до тертя (мелене скло), а також органічні барвники.
Примітки
- Словник української мови: в 11 т. — К. : Наукова думка.
- Hungarian Patent Office [ 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]; на сайті згадується , а не хлорат калію
- (англ.) . hipo.gov.hu. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
Див. також
Література та джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сірники |
- Семёнов А. С. Спичка и её предки. М.-Л., 1927.
- Шильдкрут В. За качество экспортных спичек. М.-Л., 1934.
- Справочник спичечника. Т.1. — Химическая технология. М.-Л., 1947.
- Быстров Г. П. Спичечное производство, М.-Л., 1950.
- Быстров Г. П. Спичечный автомат, М.-Л., 1951.
- Звягин Б. Н., Полухин Ю. Ф. Технология спичечного производства. М., 1976.
- Зыков Ф. И. Производство спичек. М., 1980.
Посилання
- Сірники // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1748. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirni k tonka derev yana palichka z golivkoyu iz legkozajmistoyi rechovini sho zagoryayetsya vid tertya Priznachena dlya zapalyuvannya vognyu Sirniki zazvichaj vigotovlyayut z derevini osiki ridshe topoli chornoyi Inodi z grubogo paperu kartonu Derev yani sirniki prodayut u korobkah a paperovi sirniki u paketikah abo knizhechkah Na odnomu kinci sirnik maye golivku vkritu zapalyuvalnoyu rechovinoyu ta energetichnim okisnikom Zajmannya sirnikaSirnikiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sirniki znachennya Vidi sirnikivYe dva vidi sirnikiv zapalyuvalni j specialni Zapalyuvalni sirniki buvayut bezpechnogo tipu taki sho zapalyuyutsya tilki vid tertya ob namazku sirnikovoyi korobki Inshij tip sirnikiv vsyudizapalni taki sho zagoryayutsya vid tertya ob bud yaku shorstku poverhnyu i mayut u skladi sirnikovoyi golovki sulfid fosforu Inodi do skladu sirnikovoyi golivki dodayut rechovini sho ponizhuyut yiyi vodoproniknist paraformaldegid tanin ta in yih zastosovuyut u miscevostyah z garyachim vologim klimatom Zapalyuvalni sirniki derev yanogo ta kvadratnogo tipu vigotovlyayut u krayinah Yevropi U SShA Angliyi ta deyakih inshih krayinah yih viroblyayut z kartonu i vipuskayut u korobkah a takozh u viglyadi knizhechok ridshe vigotovlyayut voskovi sirniki Specialni sirniki ce termichni sirniki sho dayut pid chas gorinnya visoku temperaturu signalni pid chas gorinnya yakih utvoryuyetsya yaskrave kolorove polum ya fotografichni sho zaminyuyut magnij pri fotografuvanni ta shtormovi sho ne boyatsya vologi j goryat na vitri ta pid doshem Istoriya viniknennya sirnikaSirniki v korobciSirniki z kartonu Ranishe vogon otrimuvali mehanichnim sposobom cherez tertya abo udar Pershi zasobi dlya oderzhannya vognyu na himichnih reakciyah z yavilisya v kinci XVIII storichchya Pershi sirniki z yavilis v 30 h rokah XIX st v Angliyi Voni buli malo shozhi na teperishni Sirnik togo chasu yavlyav soboyu paperovu trubochku na odin kinec yakoyi nanosili sumish hloratu kaliyu z cukrom a poryad stavili malenku sklyanu plyashechku z sirchanoyu kislotoyu Plyashechku rozbivali i kislota potraplyayuchi na sumish viklikala spalah Virobnictvo sirnikiv odnochasno viniklo u Franciyi Nimechchini Rosiyi ta deyakih inshih krayinah Vikoristannya fosforu dlya oderzhannya vognyu bulo vpershe vikoristano u 1816 r ale pershi sirniki buli vinajdeni ugorskim vchenim Yanoshem Irinyi tilki v 1833 r koli v masu sirnikovih golovok buv vvedenij bilij fosfor nadzvichajno vognenebezpechna j otrujna rechovina duzhe shkidliva dlya zdorov ya lyudini Z oglyadu na shkidlivist bilogo fosforu na pershih sirnikovih manufakturah Angliyi pracyuvali perevazhno diti bidnih vdiv Vigotovleni takim sposobom golivki sirnikiv legko zapalyuvalisya vid tertya ob shorstku poverhnyu Pershi bezpechni sirniki pochali viroblyati u Shveciyi v 1855 r Vid togo voni distali svoyu pershu nazvu shvedskih sirnikiv Daniya drugoyu pochala viroblyati sirniki u 1874 r a piznishe j inshi krayini zaminili shkidlivij bilij fosfor chervonim V 1903 r Mizhnarodnij kongres uzhitkovoyi himiyi vislovivsya za cilkovitu zaboronu virobnictva sirnikiv iz zastosuvannyam bilogo fosforu Razom iz viniknennyam sirnikiv zarodivsya i pov yazanij z nimi vid kolekcionuvannya filumeniya Himichnij sklad sirnikiv source source source source source source source Pokadrove video procesu zapalyuvannya sirnika Proces zajmannya suchasnih sirnikiv takij u procesi tertya sirnikovoyi golivki ob namazku na korobci vidbuvayetsya ekzotermichna reakciya mizh chervonim fosforom u namazci i bertoletovoyu sillyu v golivci sirnika Vid tepla ciyeyi reakciyi vidbuvayetsya zajmannya sirnikovoyi golivki Okislyuvachem u skladi sirnikovoyi golivki ye poki viklyuchno KClO3 rechovina sho duzhe legko viddaye svij kisen Zapalom sluzhit sirka i tvarinnij kistkovij klej Vibir zapalu obgruntovanij yak himichno tak i tehnologichno sumish KClO3 S maye porivnyano nizku temperaturu spalahu 220 S i zabezpechuye legkist zajmannya sumishi tvarinnij klej vvoditsya u viglyadi vodnogo rozchinu pid chas sushinnya voda viparovuyetsya stvoryuye neobhidnu konsistenciyu masi j oberigaye pri zberiganni golivki sirnikiv vid vologi Prote zazvichaj zapalyuvalni sirnikovi sumishi mistyat 6 8 komponentiv oskilki v nih vhodyat she katalizatori sho priskoryuyut rozkladannya bertoletovoyi soli MnO2 K2Cr2O7 napovnyuvachi zaliznij surik Fe3O4 cinkovi bilila ZnO ta in rechovini sho pidvishuyut chutlivist sirnikovoyi golivki do tertya melene sklo a takozh organichni barvniki PrimitkiSlovnik ukrayinskoyi movi v 11 t K Naukova dumka Hungarian Patent Office 2 grudnya 2010 u Wayback Machine na sajti zgaduyetsya a ne hlorat kaliyu angl hipo gov hu Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 Div takozhZapalnichkaLiteratura ta dzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SirnikiSemyonov A S Spichka i eyo predki M L 1927 Shildkrut V Za kachestvo eksportnyh spichek M L 1934 Spravochnik spichechnika T 1 Himicheskaya tehnologiya M L 1947 Bystrov G P Spichechnoe proizvodstvo M L 1950 Bystrov G P Spichechnyj avtomat M L 1951 Zvyagin B N Poluhin Yu F Tehnologiya spichechnogo proizvodstva M 1976 Zykov F I Proizvodstvo spichek M 1980 PosilannyaSirniki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1748 1000 ekz