Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міше́ль Амбруа́з Франсу́а Ней (фр. Michel Ambroise Francois Ney; 10 січня 1769 — 7 грудня 1815) — відомий французький полководець, маршал Франції, герцог Ельхінгенський, князь Московський, пер Франції, учасник наполеонівських війн.
| Мішель Амбруаз Франсуа Ней | ||||
|---|---|---|---|---|
| Michel Ney | ||||
 | ||||
| Прізвисько | Рудий (Le Rougeaud) | |||
| Народився | 10 січня 1769 Саарлуї (Лотарингія), Французьке королівство | |||
| Помер | 7 грудня 1815 (46 років) Париж, Французьке королівство ·розстріл | |||
| Поховання | Пер-Лашез[1][2] | |||
| Громадянство | Франція | |||
| Національність | француз | |||
| Діяльність | офіцер | |||
| Знання мов | французька[3] | |||
| Учасник | Битва при Денневіці[4], Бородінська битва[4], Іспансько-французька війна, Наполеонівські війни, d, Q4090309?, Битва під Ульмом, Битва під Єною та Ауерштедтом, Битва під Ейлау, d, Битва під Фрідландом, Дрезденська битва, Битва під Лейпцигом 1813, d і Битва під Ватерлоо | |||
| Роки активності | з 1787 | |||
| Титул | Герцог Ельхінгенський, Князь Московський | |||
| Посада | пер Франції (Peer of France) | |||
| Військове звання | маршал Франції | |||
| Партія | бонапартист | |||
| Рід | Ней | |||
| Батько | П'єр Ней | |||
| Мати | Маргарет Ней, до шлюбу Гревелінгер | |||
| У шлюбі з | Аглая-Луїза Ней, до шлюбу Ог'є (фр. Aglaé Auguié) | |||
| Діти | Наполеон Жозеф (1803), Мішель Луї Фелікс (1804), Ежен (1804), Едгар Наполеон Анрі (1812) | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |
| |||
| Герб князя Московського та герцога Ельхінгенського | ||||
| ||||
Життєпис
Мішель Ней народився у місті Саарлуї (Лотарингія) у родині бондаря. Мішель навчався у католицькому колежі. Після закінчення навчання він 4 роки працював у нотаріуса. У 1788 році Ней вступив до гусарського полку. У 1789 році склав іспити на унтер-офіцерський чин. З початком Французької революції Мішель Ней взяв активну участь у бойових діях, став поручиком. З 1792 до 1794 роках служив в армії Півночі під проводом генерала Дюмур'є, після чого перейшов до Самбро-Мааської армії. Тут він став капітаном, очолив ескадрон кінноти. Він зміг відзначитися при облозі Маастриху та у битві при Опальдені. З 1796 року Ней керував кавалерією дивізії, став бригадним генералом. Але 19 квітня 1797 року у битві при Гіссені потрапив у полон до австрійців. Його було обміняно на австрійського генерала у травні того ж року.
З 1799 року Мішель Ней в лавах Рейнської армії. Тут він відзначився при захоплені міста Маннгейм. Незабаром йому надали звання дивізійного генерала. Деякий час Ней виконував обов'язки командувача Рейнської армії, після чого очолив легку кавалерію Гельвецької армії, пізніше став командиром гвардійської кавалерії.
Мішель Ней підтримав заколот 18 брюмера (9 листопада) 1799 року, завдяки якому Наполеон Бонапарт перебрав владу у Франції. Того часу Ней не був бонапартистом, він вважав, що республіка дала йому все, що він мав. У 1800 році Ней відзначився у битві під Гогенлінденом, за що отримав грошову винагороду в 10 тисяч франків. Але до кінця року провів час поза армією в Саарлуї. Дізнавшись про підготовку експедиції на острів Санто-Домінго Ней мав намір клопотати щодо призначення на посаду командира цього корпусу. Проте Мішель Ней одружився (завдяки Жозефіні Бонапарт) і став інспектором кавалерії.
Наприкінці вересня 1802 року Бонапарт направив Нея на чолі з армійським корпусом до Швейцарії, де в цей час вирувала складна внутрішня криза. Завдяки такту та дипломатії Ней зміг вирішити усі питання без застосування військової сили. У 1803 році Мішель Ней очолив війська спочатку комп'єнського, а потім монтрейського військових таборів, де готувалася армія для вторгнення до Англії. Тут він вивчав військову теорію під проводом значного теоретика Жоміні, якому надав кошти для видання «Трактату стосовно великих військових операцій». У 1804 році Бонапарт став імператором, надавши Мішелю Нею звання маршала, хоча мав підозри щодо його лояльності.
У 1805 році розпочалася нова війна Франції з Австрією та Росією. Бонапарт блокував армію австрійського генерала Мака при місті Ульм. Мішель Ней зайняв шлях можливого відступу австрійської армії неподалік містечка Ельхінґен, що призвело до захоплення міста Ульм та капітуляції Мака.
У 1806 році Ней бився з військами Прусії. Він зумів захопити міста Ерфурт та Магдебург. Завдяки хоробрим діям Мішеля Нея в битві при Фрідланді (червень 1807 року) французи зуміли розбити російську армію. Після підписання Тільзитського миру Ней отримав 300 тисяч франків річного доходу і титул герцога Ельхінґенського (6 червня 1808).
1808 року Ней взяв участь в Іспанській кампанії. Проте тут він проявив нерішучість, неквапливість, відсутність стратегічного мислення, невміння узгоджено діяти з іншими військовими очільниками. Розпочався його конфлікт з маршалами Массеною та Сультом, внаслідок чого Нея було позбавлено командування корпусом.
У 1812 році Мішель Ней командував 3-м корпусом Великої армії Наполена, яка вдерлася до Росії. Він зумів проявити себе у битвах за Смоленськ, при Бородіно. За це його було нагороджено титулом князя Московського (25 березня 1813 року). Під час відступу з Москви керував ар'єргардом у 10 тисяч солдатів. Біля села Красне його корпус було оточено 30-тисячною армією росіян. Ней зумів вирватися з оточення з 900 солдатами. Під час переправи французької армії через Березину Ней відбив наступ армії адмірала Чичагова, чим дозволив здійснити відступ значної частини армії Наполеона. З 30 солдатами Ней останнім залишив територію Російської імперії (біля Ковно).
У кампаніях 1813 та 1814 років Мішель Ней не зумів проявити своїх військових здібностей. Після захоплення Парижа союзниками Ней вимагав у Наполеона зректися влади, після чого присягнув Людовикові XVIII Бурбонові. За це Ней отримав орден Св. Людовика та звання пера Франції (1814).
Після повернення Наполеона з Ельби у 1815 році Ней перейшов на бік імператора. Мішель Ней брав участь у всіх битвах протягом Ста днів Наполеона. Після поразки останнього при Ватерлоо Мішеля Нея було схоплено та засуджено до розстрілу.
Нагороди
![image]()
Франція - Орден Почесного легіону
- Кавалер Великого Хреста Легіону
- Орден Залізної Корони
- Командор Ордену
- Орден Почесного легіону
Родина
Аглая-Луїза Ней (при народженні Оґ'є) (1782—1854) — дружина (з 1802 року) Княгиня Московська. Фрейліна імператриці Жозефіни, а потім при Марії-Луїзі. У 1794 році її мати, покоївка королеви Марії-Антуанети, покінчила собою зі страху перед стратою гільйотиною. Виховувалася тіткою (сестрою матері Аглаї) Жанною-Луїзою Кампан. У пансіоні тітки познайомилася з майбутньою імператрицею Жозефіною. Діти:
- Наполеон Жозеф (1803—1857) — французький політичний та військовий діяч. Бригадний генерал. У часи Другої Імперії міністр внутрішніх справ.
- Мішель Луї Фелікс (1804—1854) — 2-й герцог Ельхінґенський. Політичний діяч Франції. Генерал. Помер від холери під час Оборони Севастополя (Кримська війна).
- Ежен (1804—1845) — Граф. Політичний діяч та дипломат. Шевальє Ордену Почесного легіону. Також був письменником.
- Едгар Наполеон Анрі (1812—1882) — 3-й князь Московський. Політичний діяч Другої Імперії. Помічник Наполеона III. Дивізійний генерал. Великий офіцер Ордену Почесного легіону. Головний ловчий Франції.
Примітки
- C.-P. Arnaud Recueil de tombeaux des quatre cimetières de Paris — 1817.
- Pierre-François Piétresson de Saint Aubin Promenade aux cimetières de Paris, aux sépultures royales de Saint-Denis, et aux catacombes — Paris: 1826. — P. 60.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
- Енні Чефдебін, Лоуренс Вуді та Бертран Гєлімард Флевінжі Ордена, та нагороди Франції. — Франція, Париж, 2006. — 168с. — и 2-901644-15-5 5 (фр.)
Джерела
- Велика радянська енциклопедія [ 1 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Horricks, Raymond Marshal Ney, The Romance And The Real ()* (рос.)
- Енні Чефдебін, Лоуренс Вуді та Бертран Гєлімард Флевінжі Ордена, та нагороди Франції. — Франція, Париж, 2006. .— С.68 — 168с. — и 2-901644-15-5 (фр.)
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона;
- Військова енциклопедія Ситіна.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mishe l Ambrua z Fransu a Nej fr Michel Ambroise Francois Ney 10 sichnya 1769 7 grudnya 1815 vidomij francuzkij polkovodec marshal Franciyi gercog Elhingenskij knyaz Moskovskij per Franciyi uchasnik napoleonivskih vijn Mishel Ambruaz Fransua NejMichel NeyPrizvisko Rudij Le Rougeaud Narodivsya 10 sichnya 1769 1769 01 10 Saarluyi Lotaringiya Francuzke korolivstvoPomer 7 grudnya 1815 1815 12 07 46 rokiv Parizh Francuzke korolivstvo rozstrilPohovannya Per Lashez 1 2 Gromadyanstvo FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist oficerZnannya mov francuzka 3 Uchasnik Bitva pri Dennevici 4 Borodinska bitva 4 Ispansko francuzka vijna Napoleonivski vijni d Q4090309 Bitva pid Ulmom Bitva pid Yenoyu ta Auershtedtom Bitva pid Ejlau d Bitva pid Fridlandom Drezdenska bitva Bitva pid Lejpcigom 1813 d i Bitva pid VaterlooRoki aktivnosti z 1787Titul Gercog Elhingenskij Knyaz MoskovskijPosada per Franciyi Peer of France Vijskove zvannya marshal FranciyiPartiya bonapartistRid NejBatko P yer NejMati Margaret Nej do shlyubu GrevelingerU shlyubi z Aglaya Luyiza Nej do shlyubu Og ye fr Aglae Auguie Diti Napoleon Zhozef 1803 Mishel Luyi Feliks 1804 Ezhen 1804 Edgar Napoleon Anri 1812 AvtografNagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionuKavaler ordena Zaliznoyi koroniKavaler Velikogo hresta ordena HristaGerb Gerb knyazya Moskovskogo ta gercoga ElhingenskogoRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiMishel NejZhittyepisMisce narodzhennya Neya u misti Saarluj zaraz Nimechchina Mishel Nej narodivsya u misti Saarluyi Lotaringiya u rodini bondarya Mishel navchavsya u katolickomu kolezhi Pislya zakinchennya navchannya vin 4 roki pracyuvav u notariusa U 1788 roci Nej vstupiv do gusarskogo polku U 1789 roci sklav ispiti na unter oficerskij chin Z pochatkom Francuzkoyi revolyuciyi Mishel Nej vzyav aktivnu uchast u bojovih diyah stav poruchikom Z 1792 do 1794 rokah sluzhiv v armiyi Pivnochi pid provodom generala Dyumur ye pislya chogo perejshov do Sambro Maaskoyi armiyi Tut vin stav kapitanom ocholiv eskadron kinnoti Vin zmig vidznachitisya pri oblozi Maastrihu ta u bitvi pri Opaldeni Z 1796 roku Nej keruvav kavaleriyeyu diviziyi stav brigadnim generalom Ale 19 kvitnya 1797 roku u bitvi pri Gisseni potrapiv u polon do avstrijciv Jogo bulo obminyano na avstrijskogo generala u travni togo zh roku Z 1799 roku Mishel Nej v lavah Rejnskoyi armiyi Tut vin vidznachivsya pri zahopleni mista Manngejm Nezabarom jomu nadali zvannya divizijnogo generala Deyakij chas Nej vikonuvav obov yazki komanduvacha Rejnskoyi armiyi pislya chogo ocholiv legku kavaleriyu Gelveckoyi armiyi piznishe stav komandirom gvardijskoyi kavaleriyi Mishel Nej pidtrimav zakolot 18 bryumera 9 listopada 1799 roku zavdyaki yakomu Napoleon Bonapart perebrav vladu u Franciyi Togo chasu Nej ne buv bonapartistom vin vvazhav sho respublika dala jomu vse sho vin mav U 1800 roci Nej vidznachivsya u bitvi pid Gogenlindenom za sho otrimav groshovu vinagorodu v 10 tisyach frankiv Ale do kincya roku proviv chas poza armiyeyu v Saarluyi Diznavshis pro pidgotovku ekspediciyi na ostriv Santo Domingo Nej mav namir klopotati shodo priznachennya na posadu komandira cogo korpusu Prote Mishel Nej odruzhivsya zavdyaki Zhozefini Bonapart i stav inspektorom kavaleriyi Naprikinci veresnya 1802 roku Bonapart napraviv Neya na choli z armijskim korpusom do Shvejcariyi de v cej chas viruvala skladna vnutrishnya kriza Zavdyaki taktu ta diplomatiyi Nej zmig virishiti usi pitannya bez zastosuvannya vijskovoyi sili U 1803 roci Mishel Nej ocholiv vijska spochatku komp yenskogo a potim montrejskogo vijskovih taboriv de gotuvalasya armiya dlya vtorgnennya do Angliyi Tut vin vivchav vijskovu teoriyu pid provodom znachnogo teoretika Zhomini yakomu nadav koshti dlya vidannya Traktatu stosovno velikih vijskovih operacij U 1804 roci Bonapart stav imperatorom nadavshi Mishelyu Neyu zvannya marshala hocha mav pidozri shodo jogo loyalnosti U 1805 roci rozpochalasya nova vijna Franciyi z Avstriyeyu ta Rosiyeyu Bonapart blokuvav armiyu avstrijskogo generala Maka pri misti Ulm Mishel Nej zajnyav shlyah mozhlivogo vidstupu avstrijskoyi armiyi nepodalik mistechka Elhingen sho prizvelo do zahoplennya mista Ulm ta kapitulyaciyi Maka U 1806 roci Nej bivsya z vijskami Prusiyi Vin zumiv zahopiti mista Erfurt ta Magdeburg Zavdyaki horobrim diyam Mishelya Neya v bitvi pri Fridlandi cherven 1807 roku francuzi zumili rozbiti rosijsku armiyu Pislya pidpisannya Tilzitskogo miru Nej otrimav 300 tisyach frankiv richnogo dohodu i titul gercoga Elhingenskogo 6 chervnya 1808 1808 roku Nej vzyav uchast v Ispanskij kampaniyi Prote tut vin proyaviv nerishuchist nekvaplivist vidsutnist strategichnogo mislennya nevminnya uzgodzheno diyati z inshimi vijskovimi ochilnikami Rozpochavsya jogo konflikt z marshalami Massenoyu ta Sultom vnaslidok chogo Neya bulo pozbavleno komanduvannya korpusom Strata marshala Neya mal Zhana Leona Zheroma 1868 r U 1812 roci Mishel Nej komanduvav 3 m korpusom Velikoyi armiyi Napolena yaka vderlasya do Rosiyi Vin zumiv proyaviti sebe u bitvah za Smolensk pri Borodino Za ce jogo bulo nagorodzheno titulom knyazya Moskovskogo 25 bereznya 1813 roku Pid chas vidstupu z Moskvi keruvav ar yergardom u 10 tisyach soldativ Bilya sela Krasne jogo korpus bulo otocheno 30 tisyachnoyu armiyeyu rosiyan Nej zumiv virvatisya z otochennya z 900 soldatami Pid chas perepravi francuzkoyi armiyi cherez Berezinu Nej vidbiv nastup armiyi admirala Chichagova chim dozvoliv zdijsniti vidstup znachnoyi chastini armiyi Napoleona Z 30 soldatami Nej ostannim zalishiv teritoriyu Rosijskoyi imperiyi bilya Kovno U kampaniyah 1813 ta 1814 rokiv Mishel Nej ne zumiv proyaviti svoyih vijskovih zdibnostej Pislya zahoplennya Parizha soyuznikami Nej vimagav u Napoleona zrektisya vladi pislya chogo prisyagnuv Lyudovikovi XVIII Burbonovi Za ce Nej otrimav orden Sv Lyudovika ta zvannya pera Franciyi 1814 Pislya povernennya Napoleona z Elbi u 1815 roci Nej perejshov na bik imperatora Mishel Nej brav uchast u vsih bitvah protyagom Sta dniv Napoleona Pislya porazki ostannogo pri Vaterloo Mishelya Neya bulo shopleno ta zasudzheno do rozstrilu NagorodiFranciya Orden Pochesnogo legionu Kavaler Velikogo Hresta Legionu Orden Zaliznoyi Koroni Komandor OrdenuRodinaTri sina Mishelya Neya mal Mari Eleonori Godefrojd 1810 r Aglaya Luyiza Nej pri narodzhenni Og ye 1782 1854 druzhina z 1802 roku Knyaginya Moskovska Frejlina imperatrici Zhozefini a potim pri Mariyi Luyizi U 1794 roci yiyi mati pokoyivka korolevi Mariyi Antuaneti pokinchila soboyu zi strahu pered stratoyu giljotinoyu Vihovuvalasya titkoyu sestroyu materi Aglayi Zhannoyu Luyizoyu Kampan U pansioni titki poznajomilasya z majbutnoyu imperatriceyu Zhozefinoyu Diti Napoleon Zhozef 1803 1857 francuzkij politichnij ta vijskovij diyach Brigadnij general U chasi Drugoyi Imperiyi ministr vnutrishnih sprav Mishel Luyi Feliks 1804 1854 2 j gercog Elhingenskij Politichnij diyach Franciyi General Pomer vid holeri pid chas Oboroni Sevastopolya Krimska vijna Ezhen 1804 1845 Graf Politichnij diyach ta diplomat Shevalye Ordenu Pochesnogo legionu Takozh buv pismennikom Edgar Napoleon Anri 1812 1882 3 j knyaz Moskovskij Politichnij diyach Drugoyi Imperiyi Pomichnik Napoleona III Divizijnij general Velikij oficer Ordenu Pochesnogo legionu Golovnij lovchij Franciyi PrimitkiC P Arnaud Recueil de tombeaux des quatre cimetieres de Paris 1817 d Track Q13415327d Track Q15629756 Pierre Francois Pietresson de Saint Aubin Promenade aux cimetieres de Paris aux sepultures royales de Saint Denis et aux catacombes Paris 1826 P 60 d Track Q13415358d Track Q90d Track Q15629759 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 razlichnye avtory Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij K K Arsenev F F Petrushevskij SPb Brokgauz Efron 1907 d Track Q656d Track Q602358d Track Q2818964d Track Q19908137d Track Q1782723d Track Q4361720d Track Q4065721 Enni Chefdebin Lourens Vudi ta Bertran Gyelimard Flevinzhi Ordena ta nagorodi Franciyi Franciya Parizh 2006 168s ISBN 978 2 901644 15 6 i 2 901644 15 5 5 fr DzherelaVelika radyanska enciklopediya 1 bereznya 2015 u Wayback Machine Horricks Raymond Marshal Ney The Romance And The Real ISBN 0 88254 655 4 ros Enni Chefdebin Lourens Vudi ta Bertran Gyelimard Flevinzhi Ordena ta nagorodi Franciyi Franciya Parizh 2006 S 68 168s ISBN 978 2 901644 15 6 i 2 901644 15 5 fr Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona Vijskova enciklopediya Sitina