Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міссу рі притока річки Міссісіпі що протікає територією США Міссурі починається в злитті річок та у штаті Монтана і впад

Міссурі (річка)

Міссурі (річка)

Міссу́рі — притока річки Міссісіпі, що протікає територією США. Міссурі починається в злитті річок , та у штаті Монтана, і впадає в Міссісіпі на північ від Сент-Луїса (Міссурі). Річка 3 767 км завдовжки, , а її басейн вкриває майже одну шосту території Північної Америки. Залежно від того, чи її довжина підраховується від головних джерел приток річки (тобто від озера у штаті Міннесота), або від їх злиття, де Міссурі вперше отримує свою назву (біля Трі-Форкс, Монтана), ця річка є другою або третьою у Сполучених Штатах за довжиною. До реалізації програми Піка-Слоана вона була найдовшою після Міссісіпі (якщо її довжина підраховувалася разом з Міссурі) річкою в США.

Річка Міссурі
Missouri River
image
Міссурі біля парку Н.П.Доджа, м. Омаха (Небраска)
45°55′39″ пн. ш. 111°30′29″ зх. д. / 45.92750000002777711° пн. ш. 111.50810000002778111° зх. д. / 45.92750000002777711; -111.50810000002778111
Витік злиття річок , та у штаті Монтана.
• координати 45°55′39″ пн. ш. 111°30′29″ зх. д. / 45.92750000002777711° пн. ш. 111.50810000002778111° зх. д. / 45.92750000002777711; -111.50810000002778111
Гирло Річка Міссісіпі біля міста Сент-Луїс (Міссурі)
• координати 38°48′48″ пн. ш. 90°07′10″ зх. д. / 38.81360000002777610° пн. ш. 90.11970000002777681° зх. д. / 38.81360000002777610; -90.11970000002777681
Басейн d
Країни: США, Канада
Регіон Монтана
Північна Дакота
Південна Дакота
Небраска
Айова
Міссурі
Канзас
Довжина 3 767 км
Площа басейну: 1 376 180 км²
Середньорічний стік 1 050 м³/с
Притоки: d, Grand River[d], d, d, d, Вайт-Рівер[d], d, d, d, d, d, Канзас, Мілк (річка), Єллоустон (річка), d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Масселшелл, d, d, d, d, d, d, d, Blue River[d], d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Wolf River[d], d, d, d, d і d
Водойми в руслі d
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Міссурі (значення).

Система річок Міссісіпі-Міссурі — третя найдовша річкова система у світі. Згідно з , Міссурі забезпечує близько 45 відсотків стоку Міссісіпі біля Сент-Луїса. Середній стік Міссурі в гирлі становить приблизно 1 050 м³/с, порівняно з 1 300 м³/с у Міссісіпі після впадання річки Іллінойс приблизно на 28 км вище злиття річок. Перетинає річка помірний та субтропічний кліматичні пояси, переважно у степах, вологих лісах та областях високої поясності. Міссурі впадає у Мексиканську затоку, яка розташована між Північною Америкою і Карибським морем, які відносяться до Атлантично — океанічного басейну. Болота, які є притоками річки, забруднюють Міссурі і тому в таких районах річки судноплавство не поширюється або навіть заборонене.
Чорноногі називають її Велика річка.

Течія

image
Галлатін — одне з верховин Міссурі
image
 — ліва притока Міссурі

Найдовший з витоків починається з струмка Брауер на висоті 2750 м над рівнем моря, на західному схилі гори Джефферсон. Прямуючи спершу на захід, а потім на північ, струмок впадає в Хелл-Реарін-Крик, а той в свою чергу — в річку Ред-Рок. Ухилившись на північний схід, Ред-Рок впадає в річку Біверхед, а та вже формує річку Джефферсон. Річка Файрхол бере початок з озера Мадисон в національному парку Єллоустон і, з'єднуючись з річкою Гібон, формує річку Мадисон. Інший витік Міссурі, Галлатін, бере початок з однойменного озера, розташованого також на території національного парку. Останні два джерела, починаючись у Вайомінгу, течуть переважно в північному і північно-західному напрямках, на територію Монтани.

Офіційно Міссурі починається в місці з'єднання річок Джефферсон і Мадисон в парку штату Виток Міссурі, поблизу містечка Трі-Форкс (Монтана). Галлатін впадає в неї всього за 1,6 км нижче за течією. Потім Міссурі протікає через водосховище Каньйон-Феррі, на захід від частини Скелястих гір, відомої як Великий пояс. Спускаючись з гір поблизу містечка Каскейд однойменного округу, річка тече на північний схід до міста Грейт-Фолс, де вона падає у вигляді серії водоспадів. Після цього Міссурі тече на схід, через мальовничий регіон каньйонів, відомий як Розломи Міссурі. Тут річка приймає ліву притоку Маріас, після чого Міссурі розширюється у вигляді водосховища Форт-Пек, за декілька кілометрів вище від місця впадання в неї річки Масселшелл. Відразу нижче водосховища в Міссурі з півночі впадає велика річка Мілк.

Протікаючи в східному напрямку через рівнинні райони східної Монтани, Міссурі зустрічає приток Поплар, що впадає з півночі недалеко від перетину річкою кордону з Північною Дакотою, де Міссурі зустрічає свій найбільш багатоводний приплив — Єллоустон, що тече з південного заходу. У місці його з'єднання Міссурі насправді має меншу витрату води, ніж сам Єллоустон. Далі річка, звиваючись, тече далі на схід повз міста Уільстон і утворює водосховище Сакакаві, сформоване дамбою Гаррісон. Нижче греблі Міссурі приймає західний приплив , а потім тече в південному напрямку до столиці Північної Дакоти — міста Бісмарк, де у неї впадає річка Харт, що також тече із заходу. Далі, відразу нижче притоку Каннонбол, на річці знаходиться водосховище Оахе. Згодом, нижче дамби Оахе, Міссурі продовжує текти на південь, приймаючи такі західні притоки як , та , вже на території штату Південна Дакота.

Виходячи на Великі Рівнини, Міссурі робить поворот на південний схід, тут річка приймає значний західний приток Ніобрара і безліч дрібних приток. Потім річка тече в східному напрямку, формуючи кордон штатів Південна Дакота та Небраска, а далі, приймаючи великий північний приток , повертає на південний схід, складаючи кордон вже між Небраска й Айова. Трохи нижче Джеймса Міссурі приймає інший значний північний приток — Біг-Су. У міста Омаха Міссурі зустрічає свій найдовший приток — річку , що впадає із заходу. Нижче річка становить невелику частину кордонів штатів Небраска й Міссурі, а далі — Канзасу і Міссурі. Нижче міста Канзас-Сіті, де в Міссурі впадає Канзас, річка протікає через центральну частину штату Міссурі, де вона зустрічає приток , що впадає трохи нижче міста Джефферсон-Сіті. Міссурі впадає в Міссісіпі на північ від Сент-Луїса, на кордоні зі штатом Іллінойс.

Басейн Міссурі

image
Карта басейну Міссурі
image
Денвер — найбільше місто в басейні Міссурі
image
Міссурі в місті Су-Сіті, Айова

Маючи площу басейну близько 1 371 000 км ², Міссурі охоплює майже одну шосту від площі США або приблизно 5 % від площі всієї Північної Америки. Порівняний за розміром з канадською провінцією Квебек, басейн Міссурі охоплює майже всю центральну частину Великих Рівнин, тягнучись від Скелястих гір на заході до долини Міссісіпі — на сході і від канадського кордону на півночі до вододілу з басейном річки Арканзас — на півдні. У порівнянні з Міссісіпі вище їх злиття, Міссурі майже в вдвічі перевершує її за довжиною та майже втричі — за площею басейну. Частка Міссурі в річному стоці Міссісіпі становить 45 % після Сент-Луїса, а в окремі посушливі роки досягає 70 %.

За даними на 1990 рік в басейні Міссурі проживало близько 12 млн осіб. Він повністю включає територію американського штату Небраска, а також значну частину території штатів Колорадо, Айова, Канзас, Міннесота, Міссурі, Монтана, Північна Дакота, Південна Дакота і Вайомінг, а також невелику частину території канадських провінцій Альберта і Саскачеван. Найбільшим містом на території басейну є Денвер (штат Колорадо) з населенням понад 600 тис. осіб, який утворює велику агломерацію з населенням понад 4 млн осіб за даними на 2005 рік. Інші великі міста розкидані головним чином у південно-східній частині басейну Міссурі: Омаха (Небраска), Канзас-Сіті (Міссурі), Канзас-Сіті (Канзас) і Сент-Луїс (Міссурі). Північно-західна частина басейну навпаки — досить малонаселена. Проте, саме тут розташовані найдинамічніші міста басейну, такі як, наприклад, Біллінгс (Монтана).

З орними землями площею понад 440 000 км басейн річки Міссурі включає майже чверть всіх сільськогосподарських угідь країни, забезпечуючи понад третину всього врожаю пшениці, вівса, ячменю і льону в США. Водночас зрошувані землі становлять лише 28 000 км від всіх сільськогосподарських угідь басейну. Ще 730 000 км² становлять пасовища, головним чином для великої рогатої худоби. Ліси, здебільшого вторинні, займають близько 113 000 км² території. Площа населених пунктів становить менш як 34 000 км, більша їх частина лежать вздовж самої Міссурі і декількох найбільших приток, таких як Платт і Єллоустон.

Висота басейну Міссурі над рівнем моря змінюється від близько 120 м в місці гирла до 4357 м на вершині гори [en] у центральному Колорадо. Сама річка падає загалом на 2629 м від джерела Бровера. Хоча рівнини басейну мають дуже малий місцевий вертикальний ухил, підйом землі становить 1,9 м/км зі сходу на захід. Підняття становить менш як 180 м на східному кордоні басейну, але сягає 910 м в багатьох місцях біля підніжжя Скелястих гір.

Клімат басейну різний, в цілому характеризується як континентальний з теплим вологим літом і холодною, досить суворою зимою. Більша частина басейну отримує від 200 до 250 мм опадів на рік. Водночас крайня західна частина басейну в Скелястих горах, а також південно-східні райони в штаті Міссурі отримують до 1000 мм опадів. Більша частина опадів випадає в зимовий період, хоча для західної частини басейну характерний також недовгий, але інтенсивний період літніх гроз, як тієї, що викликала [en] у місті Рапід-Сіті. Взимку в Монтані, Вайомінгу і Колорадо температури можуть знижуватися аж до -51 °C, тоді як літні температури в Канзасі і Міссурі можуть сягати 49 °С.

Басейн Міссурі межує з багатьма іншими водозборами США і Канади. Американський континентальний вододіл, що проходить по головному хребту Скелястих гір, формує також і більшу частину західного кордону басейну. Басейни трьох річок: Міссурі, Колумбії і Колорадо зустрічаються в районі хребта [en], у Вайомінгу. На південь від цього місця басейн Міссурі межує на заході з басейном , притокою Колорадо, далі на південь з самим Колорадо. І Колорадо і Колумбія впадають у Тихий океан. Однак у західній частині штату Вайомінг, між басейнами Міссурі і (притока Колорадо) є досить велика безстічна область. Цю область іноді відносять до басейну Міссурі попри те, що вона не несе свої води на жоден з боків Континентального вододілу.

На півночі басейну Міссурі відокремлений набагато нижчим [en] від басейну річки Олдмен, яка є притокою річки Південний Саскачеван, а також від річок Суріс, [en] і менших приток Північного Реду. Всі вони є частиною басейну річки Нельсон, що впадає в Гудзонову затоку Північного Льодовитого океану. Між водозборами Міссурі і річки Нельсон є кілька досить значних безстічних областей, розташованих на півдні канадських провінцій Альберта і Саскачеван. Східним кордоном басейну є водозбори річок Міннесота і Де-Мойн (притоки верхньої частини Міссісіпі). Південна межа проходить по плато Озарк і деяким іншим низьким вододілам, що відокремлюють басейн Міссурі від річок і Арканзас — також притока Міссісіпі.

Геологія

image
Злиття Міссурі та Міссісіпі

Скелясті гори південно-західної Монтани в верхів'ях Міссурі піднялися за часів ларамійского орогенезу — горотвірного процесу, що відбувався 70-45 млн років тому (кінець крейди — початок палеогену). Цей орогенез підняв крейдяні породи уздовж західного берега моря  — мілководного внутрішнього моря, що простягалося від Північного Льодовитого океану до Мексиканської затоки та накопичило відкладення, які сьогодні лежать в основі більшої частини басейну Міссурі. Ларамійске підняття стало причиною відступу моря і заклало основу для великої річкової системи, що спускається зі Скелястих гір та Аппалачей — попередника сучасного басейну Міссісіпі. Процес горотворення є необхідним для гідрології Міссурі з огляду на те, що значну роль в живленні річки грають снігу і льоди, що тануть в Скелястих горах.

Міссурі і багато її приток перетинають Великі рівнини, протікаючи вище або врізаючись у породи групи Огаллала, а також в давніші осадові породи середнього кайнозою. Найнижчій кайнозойській блок (формація Білої річки) відкладається близько 35-29 млн років тому; він складний аргілітами, пісковиками, вапняками і конгломератами. Пісковики русла і детальніші відкладення річкової групи Арікарі були відкладені близько 29-19 млн років тому. Огаллала міоценового віку і більш молода пліоценового формація Широкої води відкладені над групою Арікарі і сформовані з ерозійного матеріалу Скелястих гір протягом посиленого рельєфоутворення; ці формації простягаються від Скелястих гір майже до кордону зі штатом Айова і служать причиною м'якого, але постійного ухилу Великих рівнин на схід і являють собою основний водоносний горизонт.

Безпосередньо перед самим четвертинним заледенінням Міссурі була, ймовірно, розділена на 3 сегмента: верхню частину, що текла на північний схід і впадає в Гудзонову затоку, а також середню і нижню частини, що текли на схід. У ході Іллінойського (середньочетвертичне) заледеніння Міссурі була змушена змінити напрямок на південно-східний аж до сучасного місця впадання в Міссісіпі; заледеніння також спричинило об'єднання сегментів в єдину річкову систему, що тече вздовж регіонального ухилу.

Одне з прізвиськ, Велика каламутна річка («Big Muddy»), дано Міссурі за незвично великі відкладення осадів і мулу — одні з найбільших серед усіх річок Північної Америки. Раніше річка брала участь у транспортуванні близько 193—290 млн тонн матеріалу щорічно. В наші дні будівництво дамб зменшило кількість цього матеріалу до 18-23 млн тонн. Значна частина матеріалу з'являється через розмив заплави під час змін русла річки. Будівництво дамб багато в чому змінило природне місце виносу осадового матеріалу. Водосховища, розташовані вздовж річки отримують щорічно близько 32,9 млн тонн матеріалу. Тим не менш, навіть сьогодні Міссурі транспортує більше половини всього твердого стоку, що виноситься в Мексиканську затоку. Велика дельта Міссісіпі також багато в чому була утворена завдяки матеріалу, що виноситься Міссурі.

Історія

Перші люди

image
«Село манданів» — картина Карла Бодмера, близько 1840—1843 років

Згідно з археологічними даними, перші люди в басейні річки Міссурі з'явилися приблизно 10 000 — 12 000 років тому, наприкінці плейстоцену. Наприкінці останнього льодовикового періоду розпочалася велика міграція людей через Берингію з Євразії на територію обох Америк. Переселення відбувалося досить повільно і займало багато століть; річка Міссурі була одним з головних міграційних шляхів у долину Огайо і долину нижньої течії Міссісіпі. Проте, значна частина переселенців, в тому числі будівельники курганів, залишилася безпосередньо в долині річки, ставши предками пізніших індіанців Великих рівнин.

Індіанці, що жили вздовж Міссурі мали доступ до достатньої кількості їжі, води і житла. Рівнини були населені безліччю тварин, що забезпечували корінне населення цих місць м'ясом, одягом та іншими необхідними предметами побуту; рослинність долини річки також забезпечувала цих людей природними травами і основними продуктами харчування. Немає жодних доєвропейських письмових свідчень про ці племена через відсутність у них писемності. Згідно з описами дослідників, основними племенами, які проживали уздовж річки, були: ото, [en], [en], понка, брюле, лакота, сіу, арікара, хідатса, мандани, ассінібойни, гровантри і [en].

Індіанці принаймні обмежено використовували Міссурі як торговий і транспортний шлях. Крім того, річка і її притоки часто утворювали кордони племен. Місцеві індіанці вели напівкочове життя, багато племен мали різні літні та зимові місця стоянок. Проте, саме вздовж річки був розташований центр багатства і торгівлі регіону. Велике скупчення сіл манданів, хідатса і арікара на островах і стрімких берегах Міссурі було домівкою для тисяч індіанців, а пізніше його використовували також перші дослідники цих місць і торговці хутром як ринки і факторії. Після того, як у місцевих племен з'явились коні, їхній стиль життя зазнав корінних змін. Використання коней дозволило їм подорожувати на більші відстані і, таким чином, полегшило полювання, комунікацію і торгівлю.

Колись десятки мільйонів бізонів (яких ще називають баффало), населяли рівнини в басейні річки Міссурі. Життя більшість індіанських племен залежало від цього виду як від джерела їжі, а їхні шкіри та кістки слугували для виробництва інших предметів побуту. Бізонам також була користь від періодичних контрольованих випалювань мертвої рослинності, які здійснювали місцеві жителі. Завдяки великій популяції бізонів ця місцевість дістала назву [en], багатої на рослинність області, що простягалась від Аляски до Мексики вздовж східного флангу Континентальний американський вододіл|Континентального поділу. Однак, після прибуття європейців у Північну Америку, відбулось різке зменшення чисельності як бізонів так і місцевих жителів. До 1833 року мисливство знищило популяцію бізонів на схід від річки Міссісіпі і зменшило їхню чисельність у басейні Міссурі до кількох сотень. Іноземні хвороби, так як віспа лютували по всій території, знищуючи популяцію індіанців. Залишені без свого первинного засобу для існування місцеві жителі, які залишились в живих, були змушені об'єднуватись і поселятись в резерваціях.

Ранні дослідники

image
Карта Льюїса і Кларка

У травні 1673 року французька дослідники [en] і Жак Маркетт вирушили з поселення Сент-Ігнас на озері Гурон вниз по річках [en] і Міссісіпі сподіваючись досягти Тихого океану. Наприкінці червня вони досягли річки Міссурі, ставши першими задокументованими європейськими відкривачами цієї річки, на якій згідно з записами в їхньому журналі була повінь. Ця експедиція дослідила лише гирло річки, попрямувавши далі вниз по Міссісіпі, а дізнавшись, що та, всупереч їх очікуванням, впадає в Мексиканську затоку, повернула назад від злиття річки Арканзас з Міссісіпі, за 710 км до затоки.

1682 року Франція розширила свої територіальні претензії в Північній Америці, включивши до свого складу землі на захід від річки Міссісіпі, в тому числі нижню частину Міссурі. Проте, річку, по суті, ще не досліджували європейці аж до експедиції під керівництвом [en] в 1714 році, яка досягла принаймні гирла річки Платт. Водночас не цілком зрозуміло, яким чином Бургмонт, досягнувши лише цього місця, міг описувати у своєму журналі білявих манданів, селища яких лежали на території сучасної Північної Дакоти. Ймовірно, експедиція просунулася набагато далі. В документі, який того ж року опублікував Бургмонт під назвою «Маршрут, яким можна піднятися вверх по річці Міссурі» (англ. The Route To Be Taken To Ascend The Missouri River), для річки він вперше використав назву «Міссурі», крім того, він дав імена багатьом притокам річки, головним чином за назвою племен, що жили вздовж них. Багато з його назв і сьогодні перебувають у вжитку.

Франко-індіанська війна вибухнула в 1754 році, коли протиріччя Франції і Великої Британії в регіоні досягли свого апогею. До 1763 року Франція зазнала поразки від набагато більших сил британської армії, й за умовами Паризької мирної угоди була змушена віддати свої канадські колоніальні володіння Британії, а Луїзіану Іспанії, тобто майже всі свої володіння в Північній Америці.

Найбільш успішною можна вважати експедицію під керівництвом Джеймса Маккея і Джона Еванса. Вони заснували свою зимову стоянку за 32 км на південь від сучасного Су-Сіті в 1795 році, далі просунулися до території Північної Дакоти, де з розмов з місцевим населенням визначили розташування річки Єллоустон. Хоча Маккею і Евансу не вдалося досягти своєї початкової мети — дістатись Тихого океану, але вони склали першу досить точну мапу верхньої течії Міссурі.

Всю Луїзіану, включаючи пониззя Міссурі, купив американський президент Джефферсон у Франції в 1803 році, в результаті чого територія США зросла майже вдвічі. Дотоді вже було відомо про річку Колумбія, що протікає на східних широтах і була популярною думка про існування між Міссурі і Колумбією з'єднання або вузького волока. Мерівезер Льюїс і Вільям Кларк вирушили у свою знамениту експедицію 1804 року яка налічувала 33 особи і розміщувалася на трьох човнах. Хоча вони стали першими європейцями, які подорожували по Міссурі по всій її довжині і які дістались через річку Колумбія тихоокеанського узбережжя, виявити існування північно-західного проходу їм так і не вдалося. Мапи Льюїса і Кларка стали основою для майбутніх дослідників і мігрантів. Встановивши відносини з кількома індійськими племенами, їм вдалося зібрати досить багато інформації про клімат, екологію та геологію регіону. Багато сучасних географічних назв в верхів'ях Міссурі дали учасники цієї експедиції.

Торгівля хутром

image
[ru]», картина Джорджа Бінгема, 1845 рік

Перші мисливці за хутром дістались північної частини басейну Міссурі ще у XVIII столітті сподіваючись знайти там популяції бобра і видри. Вони просувалися з різних місць: з Гудзонової затоки, з північного заходу тихоокеанського узбережжя, з середнього заходу США. Проте, більшість з них не затрималися в регіоні занадто довго, не знайшовши значних ресурсів. Перші повідомлення про країну тисяч тварин прийшли після повернення в 1806 році Мерівезера і Кларка зі своєї дворічної експедиції. Їхні журнали описували тисячі баффало, бобрів і видр, а також величезні популяції каланів на північному заході тихоокеанського узбережжя. 1807 року [en] організував експедицію, яка призвела до раптового розквіту в регіоні торгівлі хутром. Ліза і його команда подорожували по річках Міссурі і Єллоустон і обмінювали хутро на різні промислові товари в місцевого населення. Крім того, вони заснували форт Раймонд на злитті річок Єллоустон і [en], на півдні Монтани.

Форт Раймонд був трохи пізніше замінений [en] біля впадіння Єллоустона в Міссурі та іншим фортом, також званим [en], розташованим нижче по річці, у штаті Небраска. 1809 року Ліза спільно з Вільямом Кларком, П'єром Шото та іншими заснували [en]. У 1828 році [en] заснувала в гирлі Єллоустона Форт-Юніон, який згодом став штаб-квартирою хутрової торгівлі у верхній частині басейну Міссурі.

У регіон вирушили тисячі мисливців за хутром, які протоптали перші стежки, що їх використовували пізніше перші переселенці, які йшли на захід. Необхідність транспортування величезної кількості хутра вимагала суден. Це було вагомою підставою для початку розвитку на Міссурі річкового транспорту.

У другій половині 1830-их років хутряна промисловість регіону почала повільно затухати. Це пов'язано з різким зниженням попиту на цей продукт, оскільки його значною мірою замінив шовк, а також із серйозним скороченням популяцій бобрів у Скелястих горах через занадто інтенсивне полювання. Крім того, часті напади місцевого населення на торгові пости робили роботу працівників хутряних компаній занадто небезпечною. У низці районів ця галузь продовжувала існувати аж до 1840-х років, однак у більшій частині басейну вона згасла набагато раніше. Центр хутряної індустрії змістився в долину Міссісіпі і в Канаду. Проте, попри занепад галузі, торгівля хутром сприяла відкриттю американського заходу і стимулювала подальший потік переселенців.

Переселенці та першопрохідці

image
Перший міст через річку Міссурі (відомий як міст Ганнібала) на листівці 1908 року

У XIX столітті Міссурі приблизно визначала кордон країни, так званий американський фронтир, особливо у своїй нижній течії, нижче міста Канзас-Сіті, де вона різко повертає на схід, у серце штату Міссурі. Всі основні переселенські стежки на американський захід починалися саме від річки, включаючи Каліфорнійську, [en] і Орегонську стежки, а також шлях Санта-Фе. Перша західна гілка Поні-експрес була поромом через річку в місті Сент-Джозеф. Більшість емігрантів прибували на кінцеву східну станцію Першої трансконтинентальної залізниці поромом через Міссурі між містами Консіл-Блафс і Омаха. [en], побудований 1869 року в місті Канзас-Сіті, став найпершим мостом через Міссурі. Його розташування стало основною причиною того, що Канзас-Сіті став найбільшим містом на річці від її гирла в Сент-Луїсі.

Взявши собі за ідеал доктрину явного призначення, від 1830 до 1860 року з одного лише міста Індепенденс у пониззі річки на Американський захід виїхало понад 500 тис. осіб, керуючись різними причинами від повного економічного краху до жадоби наживи за часів каліфорнійської золотої лихоманки. Цим шляхом переселенці здебільшого діставались міста Омаха (Небраска), від якого йшли на захід [en]. Основним транспортним засобом аж до встановлення регулярного судноплавства на річці в 1850-х роках були криті вози, часто звані «шхуни прерій».

Золота лихоманка 1860-х у Монтані, Колорадо, Вайомінгу і північній Юті привабила в регіон чергову хвилю мрійників. Хоча деякі вантажі перевозили по суходолу, але більшість транспорту на золоті поля і назад пересувалось річками Міссурі і Канзас, а також річками Снейк у західному Вайомінгу і Бер у Юті, Айдахо і Вайомінгу. Підраховано, що 80 % пасажирів і вантажів із середнього заходу до Монтани пересувались на човнах. Ця подорож займала до 150 днів уверх за течією. Більш прямий шлях на захід у Колорадо лежав уздовж річки Канзас та її притоки [en], а також кількох менших приток Колорадо, [en] і [en], до місця поблизу Денвера.

Переселенці часто стикалися з конфліктами з місцевим населення Великих рівнин, багато з яких переростали в запеклі війни. Договори, укладені з племенами, основною метою яких було врегулювання кордонів, зазвичай не приносили очікуваного результату. Відкриті збройні сутички часто спалахували уздовж Бозманського шляху, на території Монтани, Північної і Південної Дакоти і Вайомінгу. Ці зіткнення вилилися у Війну Червоної Хмари племен лакота і шаєнни проти білих американців. Війна закінчилася укладенням мирного договору 1868 на умовах індіанців.

Проте, мир і свобода корінного населення не тривали занадто довго. Коли американські шахтарі знайшли золото на заході Південної Дакоти і сході Вайомінгу й розпочали його видобуток, то зустріли опір місцевого населення, оскільки за договором форту Ларамі 1868 року ці землі відводилися індіанцям. В результаті в 1876—1877 роках було розв'язано Війну за Чорні Пагорби, що закінчилася розгромом індіанців сіу і шаєннів та їх подальшим запроторенням до резервацій у Вайомінгу і південно-східної Монтани.

Будівництво гребель

image
Гребля Хольтер невдовзі після будівництва в 1918 році
image
Підрив дамби Блек-Ігл 1908 року, щоб захистити Грейт-Фолл від повеней, пов'язаних з проривом греблі Хаузер вище по річці
image
Дамба Форт-Пек

На рубежі XIX і XX століть уздовж Міссурі побудували величезну кількість гребель, що перетворило майже 35 % течії річки на ланцюг водосховищ. Такий розвиток річки був викликаний різними факторами, такими як брак електроенергії в сільських районах північно-західної частини басейну, а також повенями й посухами, що заважали швидкому розвитку сільськогосподарських і міських районів у нижній течії Міссурі. Невеликі приватні гідроенергетичні проекти існували ще від 1890-х років, однак більшість сучасних дамб і водосховищ в середній течії річки створені в першій половині XX століття.

Від 1890 до 1940 року в районі міста Ґрейт-Фолс (Монтана) побудовано 5 гребель для виробництва електроенергії з використанням однойменного ланцюга водоспадів, розташованих на Міссурі. Першою греблею на Міссурі стала дамба Блек-Ігл, яку побудували 1891 року. У 1926 році цю греблю замінили на сучаснішу споруду. Найбільшою з п'яти дамб є Раян, яку побудували 1913 року безпосередньо над найбільшим водоспадом Міссурі, висота якого 27 м. У цей самий час, кілька приватних компаній, найбільшою серед яких була [en], почали будівництво на ділянці річки вище Грейт-Фолс і нижче міста Гелена. Невелику споруду, розташовану неподалік від сучасної дамби Каньйон-Феррі, закінчили 1898 року і вона стала другою греблею на Міссурі. Неподалік від цього місця в 1907 році побудували греблю Хаузер, проте вже в 1908 році через конструктивні недоліки вона обрушилася, викликавши катастрофічні повені в районах нижче по Міссурі. Щоб врятувати найближчі заводи від затоплення, було підірвано частину греблі Блек-Ігл. Дамбу Хаузер перебудували в 1910 році і вона стоїть дотепер.

1918 року за 72 км нижче міста Хелена побудували греблю Хольтер; при створенні водосховища затоплено вапняковий каньйон «Ворота гір» (Gates of the Mountains). 1949 року розпочали будівництво сучасної греблі Каньйон-Феррі для забезпечення боротьби з повенями в районі Грейт-Фолс. 1954 року у води водосховища Каньйон-Феррі занурилася стара споруда 1898 року, який і нині залишається під водою приблизно за 2,4 км вище сучасної греблі. У 1940 році закінчили дамбу Форт-Пек у Монтані, яка забезпечує захист від повеней у пониззі річки. У зв'язку з роботами над будівництвом греблі було створено понад 50 тис. робочих місць за часів Великої депресії в рамках Нового курсу Рузвельта. Проте, Форт-Пек не могла захистити від повеней повною мірою, оскільки контролювала лише невелику частину стоку.

У 1944 році був прийнятий Закон про захист від повеней ([en]), що дав поштовх до подальшого будівництва дамб. У 1950-х роках на Міссурі побудували 5 гребель: Гаррісон, , Біг-Бенд, Форт-Рендалл і Гейвінс-Пойнт, спорудження яких здійснювалося в рамках плану Пік-Слоан.

Флора та фауна

image
Екорегіони басейну Міссурі

Біорізноманіття в заплаві річки збільшується вниз за течією, від субальпійського клімату в верхів'ях до районів помірного вологого клімату в штаті Міссурі. Рослинність прибережної зони представлена ​​головним чином такими видами дерев як тополя, верба та платан, трапляються також клен і ясен. Через велику концентрацію розчиненого осаду у воді, в Міссурі немає багато типових безхребетних. У басейні річки знаходять близько 300 видів птахів та близько 150 видів риб, багатьом з яких загрожує зникнення, наприклад білий лопатонос. У водах та прибережних районах мешкають такі види ссавців як бобри, видри, ондатри, візони та єноти. З риб в Міссурі водяться різні представники ряду сомоподібні, , великоротий окунь, сонячний окунь синьозябровий, , короп, строкатий товстолобик, буфало, горбаневі, панцерні щуки тощо.

Всесвітній фонд дикої природи поділяє басейн річки на три основних екорегіони: верхню, центральну та нижню Міссурі. Верхня Міссурі приблизно охоплює територію Монтани, Вайомінгу, Північної Дакоти, півдня канадських провінцій Саскачеван та Альберта та являє собою головним чином чагарниковий напівпосушливий степ. Цей екорегіон характеризує досить мізерне біорізноманіття, відсутність ендеміків та невелика кількість опадів, за винятком Скелястих гір. Центральний регіон займає території Небраски, північного Канзасу, південного Колорадо та прилеглих штатів, його характеризують ліси та луки помірного поясу. Кількість видів тварин збільшується тут приблизно вдвічі порівняно з верхнім екорегіони. Нижня Міссурі охоплює частину території однойменного штату, а також деякі південні райони Канзасу. Незважаючи на значні температурні коливання, цей регіон відрізняється найбільшим біорізноманіттям. 13 видів раків є ендемічними для низин Міссурі.

Екологія

image
Сільськогосподарські угіддя займають сьогодні значну частину заплави річки

Початок погіршення якості води в річці пов'язаний з розвитком торгівлі, промисловості та судноплавства у XIX столітті. Зміна гідрології річки та розвиток заплави сильно змінили флору і фауну Міссурі. Значну частину природної рослинності поблизу річки вже давно замінили зрошувані сільськогосподарські угіддя. Розвиток заплави призвів до збільшення кількості людей та інфраструктури в районах з високим ризиком повеней. Дамби, що збудовані вздовж третьої частини річки, щоб утримувати річку в межах русла, призвели до збільшення швидкості течії й підвищення пікових потоків у пониззі. Підвищений вміст азоту й деяких інших компонентів, причиною чого є добрива на полях, є серйозною проблемою, особливо в пониззі річки, а також у Міссісіпі, нижче її злиття з Міссурі. Висока концентрація поживних речовин у Міссурі та інших притоках Міссісіпі є також причиною низького вмісту кисню в пониззі річки і у великій зоні Мексиканської затоки.

Перетворення на канали нижньої течії Міссурі зробило річку вужчою, глибшою і менш придатною для проживання прибережної флори і фауни. Були здійснені численні проекти з будівництва дамб і стабілізації берегів, щоб полегшити перетворення 1200 км² заплави на сільськогосподарські угіддя. Будівництво гребель та каналів і пов'язане з ними зменшення кількості відкладу, що переноситься, є причиною знищення місць проживання багатьох риб, птахів і земноводних. На початку XXI століття зниження популяцій багатьох місцевих видів спонукало Службу рибних ресурсів та дикої природи США зайнятися питанням збереження ареалів риб і птахів, що перебувають під загрозою зникнення . Інженерні війська США також розпочали роботу над відновленням екосистем вздовж нижньої течії Міссурі. Нині вважають за можливе видалення кількох гребель, які звужують течію річки, що дозволило б прибережним екосистемам відновлюватися самостійно. Починаючи з 2001 року є близько 87 000 акрів (350 км²) заплави річки, де відбувається активне відновлення.

2010 року у своїй доповіді Національна дослідницька рада відзначила роль відкладів, які переносить Міссурі, оцінюючи сучасні стратегії відновлення середовищ існування і альтернативні шляхи управління відкладами. У доповіді наголошується, що краще розуміння процесів утворення відкладів стане основою для проектів з покращення якості води та охорони видів, які перебувають під загрозою зникнення.

Каскад ГЕС

На річці розташовані ГЕС Блек-Ігл, ГЕС Рейнбоу, ГЕС Кокрен, ГЕС Райн, ГЕС Мороні, ГЕС Форт-Пек, ГЕС Гаррісон, ГЕС Oahe, ГЕС Біг-Бенд, ГЕС Fort Randall, ГЕС Gavins Point, ГЕС Тостон, ГЕС Каньйон-Феррі, ГЕС Hauser.

Примітки

  1. Шульц Д. В. Моя жизнь среди индейцев. — М.: Мысль, 1965. — 359 с.
  2. U.S. Geological Survey. United States Geological Survey Topographic Maps. TopoQuest. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 8 травня 2010.
  3. The Missouri River Story. Columbia Environmental Research Center. U.S. Geological Survey. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  4. Missouri River. Columbia Environmental Research Center. U.S. Geological Survey. 8 вересня 2009. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  5. North America. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  6. USGS Gage #06934500 on the Missouri River at Hermann, Missouri: Water-Data Report 2009 (PDF). National Water Information System. U.S. Geological Survey. 1897–2009. Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2012. Процитовано 24 серпня 2010.
  7. . U.S. Army Corps of Engineers. University of Nebraska Lincoln Digital Commons. 1 січня 2006. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 15 січня 2012.
  8. Crane, Gabe (2007). . Next American City. Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 2 квітня 2012.
  9. DeFranco, Anthony. No More Floods! Build The Missouri River Development Project. — 21st Century Science and Technology, 1994. — 27 червня. з джерела 19 січня 2012. Процитовано 2012-04-02.
  10. Missouri River. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS). 24 жовтня 1980. Процитовано 6 травня 2010.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  11. . Peakbagger. Архів оригіналу за 23 вересня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  12. USGS Topo Maps for United States (Карта). Картографування: U.S. Geological Survey. ACME Mapper. оригіналу за 2 січня 2008. Процитовано 8 травня 2010.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  13. Gonzalez, Mark A. (2003). Continental Divides in North Dakota and North America. North Dakota Geological Survey Newsletter. The National Atlas. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  14. . Commission for Environmental Cooperation. 2006. Архів оригіналу за 27 лютого 2008. Процитовано 12 вересня 2008.
  15. Cretaceous Paleogeography, Southwestern US. Northern Arizona University. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  16. Nicholls Elizabeth L. Paleobiogeography of the Cretaceous Western Interior Seaway: the vertebrate evidence. — University of Calgary, 1989. — 18 вересня. Процитовано 2012-04-02.
  17. King, P. B., pp. 130—131
  18. Baldridge, pp. 190—204
  19. Roberts and Hodsdon, pp. 113—116
  20. Chapin, Charles E. Interplay of oceanographic and paleoclimate events with tectonism during middle to late Miocene sedimentation across the southwestern USA. — Geosphere (2008), 4 (6) :976. з джерела 12 серпня 2011. Процитовано 2011-01-20.
  21. Denson, N.M.; Gill, J.R.; Roberts, A.E. White River Formation. Mineral Resources On-Line Spatial Data. U.S. Geological Survey. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 12 лютого 2011.
  22. McMillan, Margaret E. Postdepositional tilt of the Miocene-Pliocene Ogallala Group on the western Great Plains: Evidence of late Cenozoic uplift of the Rocky Mountains. — Geology (2002), 30 (1) :63. з джерела 12 серпня 2011. Процитовано 2012-01-20.
  23. King, P. B., pp. 128—130
  24. Moak, William. Pleistocene Glaciation and Diversion of the Missouri River in Northern Montana. Department of Geography and Geology. University of Nebraska, Omaha. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 1 жовтня 2010.
  25. Missouri River. Northern State University. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 12 жовтня 2010.
  26. Thornbury, 1965, pp. 248—249, 295—296
  27. Benke and Cushing, pp. 432—434
  28. Missouri River Sediment (PDF). Missouri River Recovery Plan Fact Sheet, U.S. Army Corps of Engineers. Missouri River Stream Team Website. Архів (PDF) оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 6 жовтня 2010.
  29. Missouri River Planning: Recognizing and Incorporating Sediment Management (2010). Division on Earth and Life Studies. The National Academies. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 7 жовтня 2010.
  30. Schliefstein, Mark (29 вересня 2010). . New Orleans Net. Архів оригіналу за 2 жовтня 2010. Процитовано 6 жовтня 2010.
  31. Wedel, Waldo Rudolph (1961). Prehistoric man on the Great Plains. University of Oklahoma Press.
  32. Days of Giants and Ice. U.S. National Park Service. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  33. Benke and Cushing, p. 432
  34. Knife River Indian Villages NHS. U.S. National Park Service. оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 5 жовтня 2010.
  35. Edwards, p. 123
  36. Lott and Greene, p. 167
  37. Feldhamer, Thompson and Chapman, p. 1012
  38. . PBS Nature. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 4 жовтня 2010.
  39. Lott and Greene, p. 171
  40. Aug. 14, 1673: Passing the Missouri. Historic Diaries: Marquette and Joliet. Wisconsin Historical Society. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  41. Bourgmont’s Expedition. — 1912.
  42. The Mackay and Evans Map. Lewis and Clark in the Illinois Country. Illinois State Museum. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  43. Witte, Kevin C. (2006). In the Footsteps of the Third Spanish Expedition: James Mackay and John T. Evans' Impact on the Lewis and Clark Expedition. Great Plains Studies, Center for Great Plains Quarterly. University of Nebraska – Lincoln. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  44. Jefferson's Instructions for Meriwether Lewis. U.S. Library of Congress. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 30 червня 2006.
  45. The Journey Begins. Lewis & Clark Interactive Journey Log. National Geographic. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  46. Introduction. Lewis and Clark Expedition: A National Register of Historic Places Travel Itinerary. U.S. National Park Service. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  47. Manuel Lisa's Fort Raymond: First Post in the Far West. Discovering Lewis and Clark. The Lewis and Clark Fort Mandan Foundation. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  48. South Dakota State Historical Society & South Dakota Department of History pp. 320—325
  49. Early Exploration and the Fur Trade. U.S. National Park Service. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  50. Fort Union Trading Post National Historic Site. Lewis & Clark Expedition. U.S. National Park Service. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  51. Sunder, p. 10
  52. Sunder, pp. 12-15
  53. Dick, pp. 127—132
  54. . History.com. History Channel. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 7 жовтня 2010.
  55. Bridge to the Future. Kansas City Public Library. 9 грудня 2009. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  56. The Great Platte River Road. Nebraska State Historical Society. 30 червня 1998. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  57. Holmes, Walter and Dailey, pp. 105—106
  58. Red Cloud's War (United States history). — Encyclopædia Britannica. з джерела 20 листопада 2009. Процитовано 2012-04-06.
  59. Greene, pp. xv-xxvi
  60. Reuss, Martin. (PDF). Engineer Pamphlets. U.S. Army Corps of Engineers. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2009. Процитовано 5 жовтня 2010. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()
  61. Montana: A State Guide Book, p. 150
  62. Ryan Dam. Producing Power. PPL Montana. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  63. Mulvaney, p. 39
  64. Hauser Dam. Producing Power. PPL Montana. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 грудня 2010.
  65. Kline, Larry (15 квітня 2008). Original Hauser Dam fell to mighty Missouri. Helena Independent Record. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  66. Canyon Ferry Dam. U.S. Bureau of Reclamation. 10 серпня 2010. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 7 січня 2011.
  67. Rainbow Dam. Producing Power. PPL Montana. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  68. Cochrane Dam. Producing Power. PPL Montana. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  69. Morony Dam. Producing Power. PPL Montana. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  70. Fort Peck Dam/Fort Peck Lake. Omaha District. U.S. Army Corps of Engineers. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  71. Wilson, Ron (2003-06). (PDF). ND Outdoors. North Dakota Game and Fish Department. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 29 квітня 2009. Процитовано 6 квітня 2012. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()
  72. Final Oahe Dam/Lake Oahe Master Plan: Missouri River, South Dakota and North Dakota (PDF). U.S. Army Corps of Engineers. 2010-09. Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2012. Процитовано 17 січня 2012.
  73. Big Bend Dam/Lake Sharpe. Omaha District. U.S. Army Corps of Engineers. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 12 березня 2012.
  74. Fort Randall Dam/Lake Francis Case. Omaha District. U.S. Army Corps of Engineers. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 березня 2012.
  75. Gavins Point Dam/Lewis & Clark Lake. Omaha District. U.S. Army Corps of Engineers. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 12 березня 2012.
  76. Johnson, Marc (20 травня 2011). . New West Politics. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 16 січня 2012.
  77. Benke and Cushing, p. 436
  78. The Missouri River System's "Other" Fish. Northern Prairie Wildlife Research Center. 3 серпня 2006. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  79. Dan Limbaugh, Larry E. Kinder. Flyfisher's Guide to Missouri & Arkansas. — Wilderness Adventures Press, 2005. — 432 с.
  80. Middle Missouri. Freshwater Ecoregions of the World. 26 серпня 2010. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  81. Central Prairie. Freshwater Ecoregions of the World. 26 серпня 2010. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  82. Booth, Mary (2006-04). Dead in the Water. Environmental Working Group. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  83. Kendle, Earl R. (9 листопада 1970). The Effects of Channelization in the Missouri River on Fish and Fish-Food Organisms. Nebraska Game and Parks Commission. Digital Commons @ University of Nebraska, Lincoln. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  84. Executive Summary. U.S. Fish and Wildlife Service Biological Opinion on the Operation of the Missouri River Main Stem Reservoir System, Operation and Maintenance of the Missouri River Bank Stabilization and Navigation Project, and Operation of the Kansas River Reservoir System. U.S. Army Corps of Engineers. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  85. . U.S. Water News. 2001–05. Архів оригіналу за 8 червня 2001. Процитовано 2 квітня 2012.
  86. Missouri River Planning Report. National Research Council. 2010. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  87. Missouri River Planning Report in Brief. Division on Earth & Life Studies. National Research Council. 2010. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Missu ri pritoka richki Missisipi sho protikaye teritoriyeyu SShA Missuri pochinayetsya v zlitti richok ta u shtati Montana i vpadaye v Missisipi na pivnich vid Sent Luyisa Missuri Richka 3 767 km zavdovzhki a yiyi basejn vkrivaye majzhe odnu shostu teritoriyi Pivnichnoyi Ameriki Zalezhno vid togo chi yiyi dovzhina pidrahovuyetsya vid golovnih dzherel pritok richki tobto vid ozera u shtati Minnesota abo vid yih zlittya de Missuri vpershe otrimuye svoyu nazvu bilya Tri Forks Montana cya richka ye drugoyu abo tretoyu u Spoluchenih Shtatah za dovzhinoyu Do realizaciyi programi Pika Sloana vona bula najdovshoyu pislya Missisipi yaksho yiyi dovzhina pidrahovuvalasya razom z Missuri richkoyu v SShA Richka Missuri Missouri RiverMissuri bilya parku N P Dodzha m Omaha Nebraska 45 55 39 pn sh 111 30 29 zh d 45 92750000002777711 pn sh 111 50810000002778111 zh d 45 92750000002777711 111 50810000002778111Vitik zlittya richok ta u shtati Montana koordinati 45 55 39 pn sh 111 30 29 zh d 45 92750000002777711 pn sh 111 50810000002778111 zh d 45 92750000002777711 111 50810000002778111Girlo Richka Missisipi bilya mista Sent Luyis Missuri koordinati 38 48 48 pn sh 90 07 10 zh d 38 81360000002777610 pn sh 90 11970000002777681 zh d 38 81360000002777610 90 11970000002777681Basejn dKrayini SShA KanadaRegion Montana Pivnichna Dakota Pivdenna Dakota Nebraska Ajova Missuri KanzasDovzhina 3 767 kmPlosha basejnu 1 376 180 km Serednorichnij stik 1 050 m sPritoki d Grand River d d d d Vajt River d d d d d d Kanzas Milk richka Yellouston richka d d d d d d d d d d d d d d d d d d Masselshell d d d d d d d Blue River d d d d d d d d d d d d d d d d d d Wolf River d d d d d i dVodojmi v rusli d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Missuri znachennya Sistema richok Missisipi Missuri tretya najdovsha richkova sistema u sviti Zgidno z Missuri zabezpechuye blizko 45 vidsotkiv stoku Missisipi bilya Sent Luyisa Serednij stik Missuri v girli stanovit priblizno 1 050 m s porivnyano z 1 300 m s u Missisipi pislya vpadannya richki Illinojs priblizno na 28 km vishe zlittya richok Peretinaye richka pomirnij ta subtropichnij klimatichni poyasi perevazhno u stepah vologih lisah ta oblastyah visokoyi poyasnosti Missuri vpadaye u Meksikansku zatoku yaka roztashovana mizh Pivnichnoyu Amerikoyu i Karibskim morem yaki vidnosyatsya do Atlantichno okeanichnogo basejnu Bolota yaki ye pritokami richki zabrudnyuyut Missuri i tomu v takih rajonah richki sudnoplavstvo ne poshiryuyetsya abo navit zaboronene Chornonogi nazivayut yiyi Velika richka TechiyaGallatin odne z verhovin Missuri liva pritoka Missuri Najdovshij z vitokiv pochinayetsya z strumka Brauer na visoti 2750 m nad rivnem morya na zahidnomu shili gori Dzhefferson Pryamuyuchi spershu na zahid a potim na pivnich strumok vpadaye v Hell Rearin Krik a toj v svoyu chergu v richku Red Rok Uhilivshis na pivnichnij shid Red Rok vpadaye v richku Biverhed a ta vzhe formuye richku Dzhefferson Richka Fajrhol bere pochatok z ozera Madison v nacionalnomu parku Yellouston i z yednuyuchis z richkoyu Gibon formuye richku Madison Inshij vitik Missuri Gallatin bere pochatok z odnojmennogo ozera roztashovanogo takozh na teritoriyi nacionalnogo parku Ostanni dva dzherela pochinayuchis u Vajomingu techut perevazhno v pivnichnomu i pivnichno zahidnomu napryamkah na teritoriyu Montani Oficijno Missuri pochinayetsya v misci z yednannya richok Dzhefferson i Madison v parku shtatu Vitok Missuri poblizu mistechka Tri Forks Montana Gallatin vpadaye v neyi vsogo za 1 6 km nizhche za techiyeyu Potim Missuri protikaye cherez vodoshovishe Kanjon Ferri na zahid vid chastini Skelyastih gir vidomoyi yak Velikij poyas Spuskayuchis z gir poblizu mistechka Kaskejd odnojmennogo okrugu richka teche na pivnichnij shid do mista Grejt Fols de vona padaye u viglyadi seriyi vodospadiv Pislya cogo Missuri teche na shid cherez malovnichij region kanjoniv vidomij yak Rozlomi Missuri Tut richka prijmaye livu pritoku Marias pislya chogo Missuri rozshiryuyetsya u viglyadi vodoshovisha Fort Pek za dekilka kilometriv vishe vid miscya vpadannya v neyi richki Masselshell Vidrazu nizhche vodoshovisha v Missuri z pivnochi vpadaye velika richka Milk Protikayuchi v shidnomu napryamku cherez rivninni rajoni shidnoyi Montani Missuri zustrichaye pritok Poplar sho vpadaye z pivnochi nedaleko vid peretinu richkoyu kordonu z Pivnichnoyu Dakotoyu de Missuri zustrichaye svij najbilsh bagatovodnij pripliv Yellouston sho teche z pivdennogo zahodu U misci jogo z yednannya Missuri naspravdi maye menshu vitratu vodi nizh sam Yellouston Dali richka zvivayuchis teche dali na shid povz mista Uilston i utvoryuye vodoshovishe Sakakavi sformovane damboyu Garrison Nizhche grebli Missuri prijmaye zahidnij pripliv a potim teche v pivdennomu napryamku do stolici Pivnichnoyi Dakoti mista Bismark de u neyi vpadaye richka Hart sho takozh teche iz zahodu Dali vidrazu nizhche pritoku Kannonbol na richci znahoditsya vodoshovishe Oahe Zgodom nizhche dambi Oahe Missuri prodovzhuye tekti na pivden prijmayuchi taki zahidni pritoki yak ta vzhe na teritoriyi shtatu Pivdenna Dakota Vihodyachi na Veliki Rivnini Missuri robit povorot na pivdennij shid tut richka prijmaye znachnij zahidnij pritok Niobrara i bezlich dribnih pritok Potim richka teche v shidnomu napryamku formuyuchi kordon shtativ Pivdenna Dakota ta Nebraska a dali prijmayuchi velikij pivnichnij pritok povertaye na pivdennij shid skladayuchi kordon vzhe mizh Nebraska j Ajova Trohi nizhche Dzhejmsa Missuri prijmaye inshij znachnij pivnichnij pritok Big Su U mista Omaha Missuri zustrichaye svij najdovshij pritok richku sho vpadaye iz zahodu Nizhche richka stanovit neveliku chastinu kordoniv shtativ Nebraska j Missuri a dali Kanzasu i Missuri Nizhche mista Kanzas Siti de v Missuri vpadaye Kanzas richka protikaye cherez centralnu chastinu shtatu Missuri de vona zustrichaye pritok sho vpadaye trohi nizhche mista Dzhefferson Siti Missuri vpadaye v Missisipi na pivnich vid Sent Luyisa na kordoni zi shtatom Illinojs Basejn MissuriKarta basejnu MissuriDenver najbilshe misto v basejni MissuriMissuri v misti Su Siti Ajova Mayuchi ploshu basejnu blizko 1 371 000 km Missuri ohoplyuye majzhe odnu shostu vid ploshi SShA abo priblizno 5 vid ploshi vsiyeyi Pivnichnoyi Ameriki Porivnyanij za rozmirom z kanadskoyu provinciyeyu Kvebek basejn Missuri ohoplyuye majzhe vsyu centralnu chastinu Velikih Rivnin tyagnuchis vid Skelyastih gir na zahodi do dolini Missisipi na shodi i vid kanadskogo kordonu na pivnochi do vododilu z basejnom richki Arkanzas na pivdni U porivnyanni z Missisipi vishe yih zlittya Missuri majzhe v vdvichi perevershuye yiyi za dovzhinoyu ta majzhe vtrichi za plosheyu basejnu Chastka Missuri v richnomu stoci Missisipi stanovit 45 pislya Sent Luyisa a v okremi posushlivi roki dosyagaye 70 Za danimi na 1990 rik v basejni Missuri prozhivalo blizko 12 mln osib Vin povnistyu vklyuchaye teritoriyu amerikanskogo shtatu Nebraska a takozh znachnu chastinu teritoriyi shtativ Kolorado Ajova Kanzas Minnesota Missuri Montana Pivnichna Dakota Pivdenna Dakota i Vajoming a takozh neveliku chastinu teritoriyi kanadskih provincij Alberta i Saskachevan Najbilshim mistom na teritoriyi basejnu ye Denver shtat Kolorado z naselennyam ponad 600 tis osib yakij utvoryuye veliku aglomeraciyu z naselennyam ponad 4 mln osib za danimi na 2005 rik Inshi veliki mista rozkidani golovnim chinom u pivdenno shidnij chastini basejnu Missuri Omaha Nebraska Kanzas Siti Missuri Kanzas Siti Kanzas i Sent Luyis Missuri Pivnichno zahidna chastina basejnu navpaki dosit malonaselena Prote same tut roztashovani najdinamichnishi mista basejnu taki yak napriklad Billings Montana Z ornimi zemlyami plosheyu ponad 440 000 km basejn richki Missuri vklyuchaye majzhe chvert vsih silskogospodarskih ugid krayini zabezpechuyuchi ponad tretinu vsogo vrozhayu pshenici vivsa yachmenyu i lonu v SShA Vodnochas zroshuvani zemli stanovlyat lishe 28 000 km vid vsih silskogospodarskih ugid basejnu She 730 000 km stanovlyat pasovisha golovnim chinom dlya velikoyi rogatoyi hudobi Lisi zdebilshogo vtorinni zajmayut blizko 113 000 km teritoriyi Plosha naselenih punktiv stanovit mensh yak 34 000 km bilsha yih chastina lezhat vzdovzh samoyi Missuri i dekilkoh najbilshih pritok takih yak Platt i Yellouston Visota basejnu Missuri nad rivnem morya zminyuyetsya vid blizko 120 m v misci girla do 4357 m na vershini gori en u centralnomu Kolorado Sama richka padaye zagalom na 2629 m vid dzherela Brovera Hocha rivnini basejnu mayut duzhe malij miscevij vertikalnij uhil pidjom zemli stanovit 1 9 m km zi shodu na zahid Pidnyattya stanovit mensh yak 180 m na shidnomu kordoni basejnu ale syagaye 910 m v bagatoh miscyah bilya pidnizhzhya Skelyastih gir Klimat basejnu riznij v cilomu harakterizuyetsya yak kontinentalnij z teplim vologim litom i holodnoyu dosit suvoroyu zimoyu Bilsha chastina basejnu otrimuye vid 200 do 250 mm opadiv na rik Vodnochas krajnya zahidna chastina basejnu v Skelyastih gorah a takozh pivdenno shidni rajoni v shtati Missuri otrimuyut do 1000 mm opadiv Bilsha chastina opadiv vipadaye v zimovij period hocha dlya zahidnoyi chastini basejnu harakternij takozh nedovgij ale intensivnij period litnih groz yak tiyeyi sho viklikala en u misti Rapid Siti Vzimku v Montani Vajomingu i Kolorado temperaturi mozhut znizhuvatisya azh do 51 C todi yak litni temperaturi v Kanzasi i Missuri mozhut syagati 49 S Basejn Missuri mezhuye z bagatma inshimi vodozborami SShA i Kanadi Amerikanskij kontinentalnij vododil sho prohodit po golovnomu hrebtu Skelyastih gir formuye takozh i bilshu chastinu zahidnogo kordonu basejnu Basejni troh richok Missuri Kolumbiyi i Kolorado zustrichayutsya v rajoni hrebta en u Vajomingu Na pivden vid cogo miscya basejn Missuri mezhuye na zahodi z basejnom pritokoyu Kolorado dali na pivden z samim Kolorado I Kolorado i Kolumbiya vpadayut u Tihij okean Odnak u zahidnij chastini shtatu Vajoming mizh basejnami Missuri i pritoka Kolorado ye dosit velika bezstichna oblast Cyu oblast inodi vidnosyat do basejnu Missuri popri te sho vona ne nese svoyi vodi na zhoden z bokiv Kontinentalnogo vododilu Na pivnochi basejnu Missuri vidokremlenij nabagato nizhchim en vid basejnu richki Oldmen yaka ye pritokoyu richki Pivdennij Saskachevan a takozh vid richok Suris en i menshih pritok Pivnichnogo Redu Vsi voni ye chastinoyu basejnu richki Nelson sho vpadaye v Gudzonovu zatoku Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Mizh vodozborami Missuri i richki Nelson ye kilka dosit znachnih bezstichnih oblastej roztashovanih na pivdni kanadskih provincij Alberta i Saskachevan Shidnim kordonom basejnu ye vodozbori richok Minnesota i De Mojn pritoki verhnoyi chastini Missisipi Pivdenna mezha prohodit po plato Ozark i deyakim inshim nizkim vododilam sho vidokremlyuyut basejn Missuri vid richok i Arkanzas takozh pritoka Missisipi GeologiyaZlittya Missuri ta Missisipi Skelyasti gori pivdenno zahidnoyi Montani v verhiv yah Missuri pidnyalisya za chasiv laramijskogo orogenezu gorotvirnogo procesu sho vidbuvavsya 70 45 mln rokiv tomu kinec krejdi pochatok paleogenu Cej orogenez pidnyav krejdyani porodi uzdovzh zahidnogo berega morya milkovodnogo vnutrishnogo morya sho prostyagalosya vid Pivnichnogo Lodovitogo okeanu do Meksikanskoyi zatoki ta nakopichilo vidkladennya yaki sogodni lezhat v osnovi bilshoyi chastini basejnu Missuri Laramijske pidnyattya stalo prichinoyu vidstupu morya i zaklalo osnovu dlya velikoyi richkovoyi sistemi sho spuskayetsya zi Skelyastih gir ta Appalachej poperednika suchasnogo basejnu Missisipi Proces gorotvorennya ye neobhidnim dlya gidrologiyi Missuri z oglyadu na te sho znachnu rol v zhivlenni richki grayut snigu i lodi sho tanut v Skelyastih gorah Missuri i bagato yiyi pritok peretinayut Veliki rivnini protikayuchi vishe abo vrizayuchis u porodi grupi Ogallala a takozh v davnishi osadovi porodi serednogo kajnozoyu Najnizhchij kajnozojskij blok formaciya Biloyi richki vidkladayetsya blizko 35 29 mln rokiv tomu vin skladnij argilitami piskovikami vapnyakami i konglomeratami Piskoviki rusla i detalnishi vidkladennya richkovoyi grupi Arikari buli vidkladeni blizko 29 19 mln rokiv tomu Ogallala miocenovogo viku i bilsh moloda pliocenovogo formaciya Shirokoyi vodi vidkladeni nad grupoyu Arikari i sformovani z erozijnogo materialu Skelyastih gir protyagom posilenogo relyefoutvorennya ci formaciyi prostyagayutsya vid Skelyastih gir majzhe do kordonu zi shtatom Ajova i sluzhat prichinoyu m yakogo ale postijnogo uhilu Velikih rivnin na shid i yavlyayut soboyu osnovnij vodonosnij gorizont Bezposeredno pered samim chetvertinnim zaledeninnyam Missuri bula jmovirno rozdilena na 3 segmenta verhnyu chastinu sho tekla na pivnichnij shid i vpadaye v Gudzonovu zatoku a takozh serednyu i nizhnyu chastini sho tekli na shid U hodi Illinojskogo serednochetvertichne zaledeninnya Missuri bula zmushena zminiti napryamok na pivdenno shidnij azh do suchasnogo miscya vpadannya v Missisipi zaledeninnya takozh sprichinilo ob yednannya segmentiv v yedinu richkovu sistemu sho teche vzdovzh regionalnogo uhilu Odne z prizvisk Velika kalamutna richka Big Muddy dano Missuri za nezvichno veliki vidkladennya osadiv i mulu odni z najbilshih sered usih richok Pivnichnoyi Ameriki Ranishe richka brala uchast u transportuvanni blizko 193 290 mln tonn materialu shorichno V nashi dni budivnictvo damb zmenshilo kilkist cogo materialu do 18 23 mln tonn Znachna chastina materialu z yavlyayetsya cherez rozmiv zaplavi pid chas zmin rusla richki Budivnictvo damb bagato v chomu zminilo prirodne misce vinosu osadovogo materialu Vodoshovisha roztashovani vzdovzh richki otrimuyut shorichno blizko 32 9 mln tonn materialu Tim ne mensh navit sogodni Missuri transportuye bilshe polovini vsogo tverdogo stoku sho vinositsya v Meksikansku zatoku Velika delta Missisipi takozh bagato v chomu bula utvorena zavdyaki materialu sho vinositsya Missuri IstoriyaPershi lyudi Selo mandaniv kartina Karla Bodmera blizko 1840 1843 rokiv Zgidno z arheologichnimi danimi pershi lyudi v basejni richki Missuri z yavilisya priblizno 10 000 12 000 rokiv tomu naprikinci plejstocenu Naprikinci ostannogo lodovikovogo periodu rozpochalasya velika migraciya lyudej cherez Beringiyu z Yevraziyi na teritoriyu oboh Amerik Pereselennya vidbuvalosya dosit povilno i zajmalo bagato stolit richka Missuri bula odnim z golovnih migracijnih shlyahiv u dolinu Ogajo i dolinu nizhnoyi techiyi Missisipi Prote znachna chastina pereselenciv v tomu chisli budivelniki kurganiv zalishilasya bezposeredno v dolini richki stavshi predkami piznishih indianciv Velikih rivnin Indianci sho zhili vzdovzh Missuri mali dostup do dostatnoyi kilkosti yizhi vodi i zhitla Rivnini buli naseleni bezlichchyu tvarin sho zabezpechuvali korinne naselennya cih misc m yasom odyagom ta inshimi neobhidnimi predmetami pobutu roslinnist dolini richki takozh zabezpechuvala cih lyudej prirodnimi travami i osnovnimi produktami harchuvannya Nemaye zhodnih doyevropejskih pismovih svidchen pro ci plemena cherez vidsutnist u nih pisemnosti Zgidno z opisami doslidnikiv osnovnimi plemenami yaki prozhivali uzdovzh richki buli oto en en ponka bryule lakota siu arikara hidatsa mandani assinibojni grovantri i en Indianci prinajmni obmezheno vikoristovuvali Missuri yak torgovij i transportnij shlyah Krim togo richka i yiyi pritoki chasto utvoryuvali kordoni plemen Miscevi indianci veli napivkochove zhittya bagato plemen mali rizni litni ta zimovi miscya stoyanok Prote same vzdovzh richki buv roztashovanij centr bagatstva i torgivli regionu Velike skupchennya sil mandaniv hidatsa i arikara na ostrovah i strimkih beregah Missuri bulo domivkoyu dlya tisyach indianciv a piznishe jogo vikoristovuvali takozh pershi doslidniki cih misc i torgovci hutrom yak rinki i faktoriyi Pislya togo yak u miscevih plemen z yavilis koni yihnij stil zhittya zaznav korinnih zmin Vikoristannya konej dozvolilo yim podorozhuvati na bilshi vidstani i takim chinom polegshilo polyuvannya komunikaciyu i torgivlyu Kolis desyatki miljoniv bizoniv yakih she nazivayut baffalo naselyali rivnini v basejni richki Missuri Zhittya bilshist indianskih plemen zalezhalo vid cogo vidu yak vid dzherela yizhi a yihni shkiri ta kistki sluguvali dlya virobnictva inshih predmetiv pobutu Bizonam takozh bula korist vid periodichnih kontrolovanih vipalyuvan mertvoyi roslinnosti yaki zdijsnyuvali miscevi zhiteli Zavdyaki velikij populyaciyi bizoniv cya miscevist distala nazvu en bagatoyi na roslinnist oblasti sho prostyagalas vid Alyaski do Meksiki vzdovzh shidnogo flangu Kontinentalnij amerikanskij vododil Kontinentalnogo podilu Odnak pislya pributtya yevropejciv u Pivnichnu Ameriku vidbulos rizke zmenshennya chiselnosti yak bizoniv tak i miscevih zhiteliv Do 1833 roku mislivstvo znishilo populyaciyu bizoniv na shid vid richki Missisipi i zmenshilo yihnyu chiselnist u basejni Missuri do kilkoh soten Inozemni hvorobi tak yak vispa lyutuvali po vsij teritoriyi znishuyuchi populyaciyu indianciv Zalisheni bez svogo pervinnogo zasobu dlya isnuvannya miscevi zhiteli yaki zalishilis v zhivih buli zmusheni ob yednuvatis i poselyatis v rezervaciyah Ranni doslidniki Karta Lyuyisa i Klarka U travni 1673 roku francuzka doslidniki en i Zhak Markett virushili z poselennya Sent Ignas na ozeri Guron vniz po richkah en i Missisipi spodivayuchis dosyagti Tihogo okeanu Naprikinci chervnya voni dosyagli richki Missuri stavshi pershimi zadokumentovanimi yevropejskimi vidkrivachami ciyeyi richki na yakij zgidno z zapisami v yihnomu zhurnali bula povin Cya ekspediciya doslidila lishe girlo richki popryamuvavshi dali vniz po Missisipi a diznavshis sho ta vsuperech yih ochikuvannyam vpadaye v Meksikansku zatoku povernula nazad vid zlittya richki Arkanzas z Missisipi za 710 km do zatoki 1682 roku Franciya rozshirila svoyi teritorialni pretenziyi v Pivnichnij Americi vklyuchivshi do svogo skladu zemli na zahid vid richki Missisipi v tomu chisli nizhnyu chastinu Missuri Prote richku po suti she ne doslidzhuvali yevropejci azh do ekspediciyi pid kerivnictvom en v 1714 roci yaka dosyagla prinajmni girla richki Platt Vodnochas ne cilkom zrozumilo yakim chinom Burgmont dosyagnuvshi lishe cogo miscya mig opisuvati u svoyemu zhurnali bilyavih mandaniv selisha yakih lezhali na teritoriyi suchasnoyi Pivnichnoyi Dakoti Jmovirno ekspediciya prosunulasya nabagato dali V dokumenti yakij togo zh roku opublikuvav Burgmont pid nazvoyu Marshrut yakim mozhna pidnyatisya vverh po richci Missuri angl The Route To Be Taken To Ascend The Missouri River dlya richki vin vpershe vikoristav nazvu Missuri krim togo vin dav imena bagatom pritokam richki golovnim chinom za nazvoyu plemen sho zhili vzdovzh nih Bagato z jogo nazv i sogodni perebuvayut u vzhitku Franko indianska vijna vibuhnula v 1754 roci koli protirichchya Franciyi i Velikoyi Britaniyi v regioni dosyagli svogo apogeyu Do 1763 roku Franciya zaznala porazki vid nabagato bilshih sil britanskoyi armiyi j za umovami Parizkoyi mirnoyi ugodi bula zmushena viddati svoyi kanadski kolonialni volodinnya Britaniyi a Luyizianu Ispaniyi tobto majzhe vsi svoyi volodinnya v Pivnichnij Americi Najbilsh uspishnoyu mozhna vvazhati ekspediciyu pid kerivnictvom Dzhejmsa Makkeya i Dzhona Evansa Voni zasnuvali svoyu zimovu stoyanku za 32 km na pivden vid suchasnogo Su Siti v 1795 roci dali prosunulisya do teritoriyi Pivnichnoyi Dakoti de z rozmov z miscevim naselennyam viznachili roztashuvannya richki Yellouston Hocha Makkeyu i Evansu ne vdalosya dosyagti svoyeyi pochatkovoyi meti distatis Tihogo okeanu ale voni sklali pershu dosit tochnu mapu verhnoyi techiyi Missuri Vsyu Luyizianu vklyuchayuchi ponizzya Missuri kupiv amerikanskij prezident Dzhefferson u Franciyi v 1803 roci v rezultati chogo teritoriya SShA zrosla majzhe vdvichi Dotodi vzhe bulo vidomo pro richku Kolumbiya sho protikaye na shidnih shirotah i bula populyarnoyu dumka pro isnuvannya mizh Missuri i Kolumbiyeyu z yednannya abo vuzkogo voloka Merivezer Lyuyis i Vilyam Klark virushili u svoyu znamenitu ekspediciyu 1804 roku yaka nalichuvala 33 osobi i rozmishuvalasya na troh chovnah Hocha voni stali pershimi yevropejcyami yaki podorozhuvali po Missuri po vsij yiyi dovzhini i yaki distalis cherez richku Kolumbiya tihookeanskogo uzberezhzhya viyaviti isnuvannya pivnichno zahidnogo prohodu yim tak i ne vdalosya Mapi Lyuyisa i Klarka stali osnovoyu dlya majbutnih doslidnikiv i migrantiv Vstanovivshi vidnosini z kilkoma indijskimi plemenami yim vdalosya zibrati dosit bagato informaciyi pro klimat ekologiyu ta geologiyu regionu Bagato suchasnih geografichnih nazv v verhiv yah Missuri dali uchasniki ciyeyi ekspediciyi Torgivlya hutrom ru kartina Dzhordzha Bingema 1845 rik Pershi mislivci za hutrom distalis pivnichnoyi chastini basejnu Missuri she u XVIII stolitti spodivayuchis znajti tam populyaciyi bobra i vidri Voni prosuvalisya z riznih misc z Gudzonovoyi zatoki z pivnichnogo zahodu tihookeanskogo uzberezhzhya z serednogo zahodu SShA Prote bilshist z nih ne zatrimalisya v regioni zanadto dovgo ne znajshovshi znachnih resursiv Pershi povidomlennya pro krayinu tisyach tvarin prijshli pislya povernennya v 1806 roci Merivezera i Klarka zi svoyeyi dvorichnoyi ekspediciyi Yihni zhurnali opisuvali tisyachi baffalo bobriv i vidr a takozh velichezni populyaciyi kalaniv na pivnichnomu zahodi tihookeanskogo uzberezhzhya 1807 roku en organizuvav ekspediciyu yaka prizvela do raptovogo rozkvitu v regioni torgivli hutrom Liza i jogo komanda podorozhuvali po richkah Missuri i Yellouston i obminyuvali hutro na rizni promislovi tovari v miscevogo naselennya Krim togo voni zasnuvali fort Rajmond na zlitti richok Yellouston i en na pivdni Montani Fort Rajmond buv trohi piznishe zaminenij en bilya vpadinnya Yelloustona v Missuri ta inshim fortom takozh zvanim en roztashovanim nizhche po richci u shtati Nebraska 1809 roku Liza spilno z Vilyamom Klarkom P yerom Shoto ta inshimi zasnuvali en U 1828 roci en zasnuvala v girli Yelloustona Fort Yunion yakij zgodom stav shtab kvartiroyu hutrovoyi torgivli u verhnij chastini basejnu Missuri U region virushili tisyachi mislivciv za hutrom yaki protoptali pershi stezhki sho yih vikoristovuvali piznishe pershi pereselenci yaki jshli na zahid Neobhidnist transportuvannya velicheznoyi kilkosti hutra vimagala suden Ce bulo vagomoyu pidstavoyu dlya pochatku rozvitku na Missuri richkovogo transportu U drugij polovini 1830 ih rokiv hutryana promislovist regionu pochala povilno zatuhati Ce pov yazano z rizkim znizhennyam popitu na cej produkt oskilki jogo znachnoyu miroyu zaminiv shovk a takozh iz serjoznim skorochennyam populyacij bobriv u Skelyastih gorah cherez zanadto intensivne polyuvannya Krim togo chasti napadi miscevogo naselennya na torgovi posti robili robotu pracivnikiv hutryanih kompanij zanadto nebezpechnoyu U nizci rajoniv cya galuz prodovzhuvala isnuvati azh do 1840 h rokiv odnak u bilshij chastini basejnu vona zgasla nabagato ranishe Centr hutryanoyi industriyi zmistivsya v dolinu Missisipi i v Kanadu Prote popri zanepad galuzi torgivlya hutrom spriyala vidkrittyu amerikanskogo zahodu i stimulyuvala podalshij potik pereselenciv Pereselenci ta pershoprohidci Pershij mist cherez richku Missuri vidomij yak mist Gannibala na listivci 1908 roku U XIX stolitti Missuri priblizno viznachala kordon krayini tak zvanij amerikanskij frontir osoblivo u svoyij nizhnij techiyi nizhche mista Kanzas Siti de vona rizko povertaye na shid u serce shtatu Missuri Vsi osnovni pereselenski stezhki na amerikanskij zahid pochinalisya same vid richki vklyuchayuchi Kalifornijsku en i Oregonsku stezhki a takozh shlyah Santa Fe Persha zahidna gilka Poni ekspres bula poromom cherez richku v misti Sent Dzhozef Bilshist emigrantiv pribuvali na kincevu shidnu stanciyu Pershoyi transkontinentalnoyi zaliznici poromom cherez Missuri mizh mistami Konsil Blafs i Omaha en pobudovanij 1869 roku v misti Kanzas Siti stav najpershim mostom cherez Missuri Jogo roztashuvannya stalo osnovnoyu prichinoyu togo sho Kanzas Siti stav najbilshim mistom na richci vid yiyi girla v Sent Luyisi Vzyavshi sobi za ideal doktrinu yavnogo priznachennya vid 1830 do 1860 roku z odnogo lishe mista Independens u ponizzi richki na Amerikanskij zahid viyihalo ponad 500 tis osib keruyuchis riznimi prichinami vid povnogo ekonomichnogo krahu do zhadobi nazhivi za chasiv kalifornijskoyi zolotoyi lihomanki Cim shlyahom pereselenci zdebilshogo distavalis mista Omaha Nebraska vid yakogo jshli na zahid en Osnovnim transportnim zasobom azh do vstanovlennya regulyarnogo sudnoplavstva na richci v 1850 h rokah buli kriti vozi chasto zvani shhuni prerij Zolota lihomanka 1860 h u Montani Kolorado Vajomingu i pivnichnij Yuti privabila v region chergovu hvilyu mrijnikiv Hocha deyaki vantazhi perevozili po suhodolu ale bilshist transportu na zoloti polya i nazad peresuvalos richkami Missuri i Kanzas a takozh richkami Snejk u zahidnomu Vajomingu i Ber u Yuti Ajdaho i Vajomingu Pidrahovano sho 80 pasazhiriv i vantazhiv iz serednogo zahodu do Montani peresuvalis na chovnah Cya podorozh zajmala do 150 dniv uverh za techiyeyu Bilsh pryamij shlyah na zahid u Kolorado lezhav uzdovzh richki Kanzas ta yiyi pritoki en a takozh kilkoh menshih pritok Kolorado en i en do miscya poblizu Denvera Pereselenci chasto stikalisya z konfliktami z miscevim naselennya Velikih rivnin bagato z yakih pererostali v zapekli vijni Dogovori ukladeni z plemenami osnovnoyu metoyu yakih bulo vregulyuvannya kordoniv zazvichaj ne prinosili ochikuvanogo rezultatu Vidkriti zbrojni sutichki chasto spalahuvali uzdovzh Bozmanskogo shlyahu na teritoriyi Montani Pivnichnoyi i Pivdennoyi Dakoti i Vajomingu Ci zitknennya vililisya u Vijnu Chervonoyi Hmari plemen lakota i shayenni proti bilih amerikanciv Vijna zakinchilasya ukladennyam mirnogo dogovoru 1868 na umovah indianciv Prote mir i svoboda korinnogo naselennya ne trivali zanadto dovgo Koli amerikanski shahtari znajshli zoloto na zahodi Pivdennoyi Dakoti i shodi Vajomingu j rozpochali jogo vidobutok to zustrili opir miscevogo naselennya oskilki za dogovorom fortu Larami 1868 roku ci zemli vidvodilisya indiancyam V rezultati v 1876 1877 rokah bulo rozv yazano Vijnu za Chorni Pagorbi sho zakinchilasya rozgromom indianciv siu i shayenniv ta yih podalshim zaprotorennyam do rezervacij u Vajomingu i pivdenno shidnoyi Montani Budivnictvo grebel Greblya Holter nevdovzi pislya budivnictva v 1918 rociPidriv dambi Blek Igl 1908 roku shob zahistiti Grejt Foll vid povenej pov yazanih z prorivom grebli Hauzer vishe po richciDamba Fort Pek Na rubezhi XIX i XX stolit uzdovzh Missuri pobuduvali velicheznu kilkist grebel sho peretvorilo majzhe 35 techiyi richki na lancyug vodoshovish Takij rozvitok richki buv viklikanij riznimi faktorami takimi yak brak elektroenergiyi v silskih rajonah pivnichno zahidnoyi chastini basejnu a takozh povenyami j posuhami sho zavazhali shvidkomu rozvitku silskogospodarskih i miskih rajoniv u nizhnij techiyi Missuri Neveliki privatni gidroenergetichni proekti isnuvali she vid 1890 h rokiv odnak bilshist suchasnih damb i vodoshovish v serednij techiyi richki stvoreni v pershij polovini XX stolittya Vid 1890 do 1940 roku v rajoni mista Grejt Fols Montana pobudovano 5 grebel dlya virobnictva elektroenergiyi z vikoristannyam odnojmennogo lancyuga vodospadiv roztashovanih na Missuri Pershoyu grebleyu na Missuri stala damba Blek Igl yaku pobuduvali 1891 roku U 1926 roci cyu greblyu zaminili na suchasnishu sporudu Najbilshoyu z p yati damb ye Rayan yaku pobuduvali 1913 roku bezposeredno nad najbilshim vodospadom Missuri visota yakogo 27 m U cej samij chas kilka privatnih kompanij najbilshoyu sered yakih bula en pochali budivnictvo na dilyanci richki vishe Grejt Fols i nizhche mista Gelena Neveliku sporudu roztashovanu nepodalik vid suchasnoyi dambi Kanjon Ferri zakinchili 1898 roku i vona stala drugoyu grebleyu na Missuri Nepodalik vid cogo miscya v 1907 roci pobuduvali greblyu Hauzer prote vzhe v 1908 roci cherez konstruktivni nedoliki vona obrushilasya viklikavshi katastrofichni poveni v rajonah nizhche po Missuri Shob vryatuvati najblizhchi zavodi vid zatoplennya bulo pidirvano chastinu grebli Blek Igl Dambu Hauzer perebuduvali v 1910 roci i vona stoyit doteper Grebli na MissuriGreblya Shtat Visota m Vodoshovishe Potuzhnist MVt Toston Montana 17 10Kanjon Ferri Montana 69 Kanjon Ferri 50Hauzer Montana 24 Hauzer 19Holter Montana 38 Holter 48Blek Igl Montana 4 Long Pul 21Rejnbov Montana 8 8 36Kochrejn Montana 18 64Rayan Montana 19 60Moroni Montana 18 48Fort Pek Montana 76 Fort Pek 185Garrison S Dakota 64 Sakakavi 515Oahe Pivd Dakota 75 Oahe 786Big Bend Pivd Dakota 29 Sharp 493Fort Rendall Pivd Dakota 50 Frensis Kejs 320Gejvins Pojnt Nebraska Pivd Dakota 23 Lyuyisa i Klarka 132 1918 roku za 72 km nizhche mista Helena pobuduvali greblyu Holter pri stvorenni vodoshovisha zatopleno vapnyakovij kanjon Vorota gir Gates of the Mountains 1949 roku rozpochali budivnictvo suchasnoyi grebli Kanjon Ferri dlya zabezpechennya borotbi z povenyami v rajoni Grejt Fols 1954 roku u vodi vodoshovisha Kanjon Ferri zanurilasya stara sporuda 1898 roku yakij i nini zalishayetsya pid vodoyu priblizno za 2 4 km vishe suchasnoyi grebli U 1940 roci zakinchili dambu Fort Pek u Montani yaka zabezpechuye zahist vid povenej u ponizzi richki U zv yazku z robotami nad budivnictvom grebli bulo stvoreno ponad 50 tis robochih misc za chasiv Velikoyi depresiyi v ramkah Novogo kursu Ruzvelta Prote Fort Pek ne mogla zahistiti vid povenej povnoyu miroyu oskilki kontrolyuvala lishe neveliku chastinu stoku U 1944 roci buv prijnyatij Zakon pro zahist vid povenej en sho dav poshtovh do podalshogo budivnictva damb U 1950 h rokah na Missuri pobuduvali 5 grebel Garrison Big Bend Fort Rendall i Gejvins Pojnt sporudzhennya yakih zdijsnyuvalosya v ramkah planu Pik Sloan Flora ta faunaEkoregioni basejnu Missuri Bioriznomanittya v zaplavi richki zbilshuyetsya vniz za techiyeyu vid subalpijskogo klimatu v verhiv yah do rajoniv pomirnogo vologogo klimatu v shtati Missuri Roslinnist priberezhnoyi zoni predstavlena golovnim chinom takimi vidami derev yak topolya verba ta platan traplyayutsya takozh klen i yasen Cherez veliku koncentraciyu rozchinenogo osadu u vodi v Missuri nemaye bagato tipovih bezhrebetnih U basejni richki znahodyat blizko 300 vidiv ptahiv ta blizko 150 vidiv rib bagatom z yakih zagrozhuye zniknennya napriklad bilij lopatonos U vodah ta priberezhnih rajonah meshkayut taki vidi ssavciv yak bobri vidri ondatri vizoni ta yenoti Z rib v Missuri vodyatsya rizni predstavniki ryadu somopodibni velikorotij okun sonyachnij okun sinozyabrovij korop strokatij tovstolobik bufalo gorbanevi pancerni shuki tosho Vsesvitnij fond dikoyi prirodi podilyaye basejn richki na tri osnovnih ekoregioni verhnyu centralnu ta nizhnyu Missuri Verhnya Missuri priblizno ohoplyuye teritoriyu Montani Vajomingu Pivnichnoyi Dakoti pivdnya kanadskih provincij Saskachevan ta Alberta ta yavlyaye soboyu golovnim chinom chagarnikovij napivposushlivij step Cej ekoregion harakterizuye dosit mizerne bioriznomanittya vidsutnist endemikiv ta nevelika kilkist opadiv za vinyatkom Skelyastih gir Centralnij region zajmaye teritoriyi Nebraski pivnichnogo Kanzasu pivdennogo Kolorado ta prileglih shtativ jogo harakterizuyut lisi ta luki pomirnogo poyasu Kilkist vidiv tvarin zbilshuyetsya tut priblizno vdvichi porivnyano z verhnim ekoregioni Nizhnya Missuri ohoplyuye chastinu teritoriyi odnojmennogo shtatu a takozh deyaki pivdenni rajoni Kanzasu Nezvazhayuchi na znachni temperaturni kolivannya cej region vidriznyayetsya najbilshim bioriznomanittyam 13 vidiv rakiv ye endemichnimi dlya nizin Missuri EkologiyaSilskogospodarski ugiddya zajmayut sogodni znachnu chastinu zaplavi richki Pochatok pogirshennya yakosti vodi v richci pov yazanij z rozvitkom torgivli promislovosti ta sudnoplavstva u XIX stolitti Zmina gidrologiyi richki ta rozvitok zaplavi silno zminili floru i faunu Missuri Znachnu chastinu prirodnoyi roslinnosti poblizu richki vzhe davno zaminili zroshuvani silskogospodarski ugiddya Rozvitok zaplavi prizviv do zbilshennya kilkosti lyudej ta infrastrukturi v rajonah z visokim rizikom povenej Dambi sho zbudovani vzdovzh tretoyi chastini richki shob utrimuvati richku v mezhah rusla prizveli do zbilshennya shvidkosti techiyi j pidvishennya pikovih potokiv u ponizzi Pidvishenij vmist azotu j deyakih inshih komponentiv prichinoyu chogo ye dobriva na polyah ye serjoznoyu problemoyu osoblivo v ponizzi richki a takozh u Missisipi nizhche yiyi zlittya z Missuri Visoka koncentraciya pozhivnih rechovin u Missuri ta inshih pritokah Missisipi ye takozh prichinoyu nizkogo vmistu kisnyu v ponizzi richki i u velikij zoni Meksikanskoyi zatoki Peretvorennya na kanali nizhnoyi techiyi Missuri zrobilo richku vuzhchoyu glibshoyu i mensh pridatnoyu dlya prozhivannya priberezhnoyi flori i fauni Buli zdijsneni chislenni proekti z budivnictva damb i stabilizaciyi beregiv shob polegshiti peretvorennya 1200 km zaplavi na silskogospodarski ugiddya Budivnictvo grebel ta kanaliv i pov yazane z nimi zmenshennya kilkosti vidkladu sho perenositsya ye prichinoyu znishennya misc prozhivannya bagatoh rib ptahiv i zemnovodnih Na pochatku XXI stolittya znizhennya populyacij bagatoh miscevih vidiv sponukalo Sluzhbu ribnih resursiv ta dikoyi prirodi SShA zajnyatisya pitannyam zberezhennya arealiv rib i ptahiv sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Inzhenerni vijska SShA takozh rozpochali robotu nad vidnovlennyam ekosistem vzdovzh nizhnoyi techiyi Missuri Nini vvazhayut za mozhlive vidalennya kilkoh grebel yaki zvuzhuyut techiyu richki sho dozvolilo b priberezhnim ekosistemam vidnovlyuvatisya samostijno Pochinayuchi z 2001 roku ye blizko 87 000 akriv 350 km zaplavi richki de vidbuvayetsya aktivne vidnovlennya 2010 roku u svoyij dopovidi Nacionalna doslidnicka rada vidznachila rol vidkladiv yaki perenosit Missuri ocinyuyuchi suchasni strategiyi vidnovlennya seredovish isnuvannya i alternativni shlyahi upravlinnya vidkladami U dopovidi nagoloshuyetsya sho krashe rozuminnya procesiv utvorennya vidkladiv stane osnovoyu dlya proektiv z pokrashennya yakosti vodi ta ohoroni vidiv yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Kaskad GESNa richci roztashovani GES Blek Igl GES Rejnbou GES Kokren GES Rajn GES Moroni GES Fort Pek GES Garrison GES Oahe GES Big Bend GES Fort Randall GES Gavins Point GES Toston GES Kanjon Ferri GES Hauser PrimitkiShulc D V Moya zhizn sredi indejcev M Mysl 1965 359 s U S Geological Survey United States Geological Survey Topographic Maps TopoQuest Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 8 travnya 2010 The Missouri River Story Columbia Environmental Research Center U S Geological Survey Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 Missouri River Columbia Environmental Research Center U S Geological Survey 8 veresnya 2009 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 North America Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 USGS Gage 06934500 on the Missouri River at Hermann Missouri Water Data Report 2009 PDF National Water Information System U S Geological Survey 1897 2009 Arhiv originalu PDF za 20 travnya 2012 Procitovano 24 serpnya 2010 U S Army Corps of Engineers University of Nebraska Lincoln Digital Commons 1 sichnya 2006 Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 15 sichnya 2012 Crane Gabe 2007 Next American City Arhiv originalu za 11 grudnya 2010 Procitovano 2 kvitnya 2012 DeFranco Anthony No More Floods Build The Missouri River Development Project 21st Century Science and Technology 1994 27 chervnya z dzherela 19 sichnya 2012 Procitovano 2012 04 02 Missouri River Informacijna sistema geografichnih nazv Geologichna sluzhba SShA USGS 24 zhovtnya 1980 Procitovano 6 travnya 2010 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Peakbagger Arhiv originalu za 23 veresnya 2014 Procitovano 21 travnya 2014 USGS Topo Maps for United States Karta Kartografuvannya U S Geological Survey ACME Mapper originalu za 2 sichnya 2008 Procitovano 8 travnya 2010 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Gonzalez Mark A 2003 Continental Divides in North Dakota and North America North Dakota Geological Survey Newsletter The National Atlas Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 Commission for Environmental Cooperation 2006 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2008 Procitovano 12 veresnya 2008 Cretaceous Paleogeography Southwestern US Northern Arizona University Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 Nicholls Elizabeth L Paleobiogeography of the Cretaceous Western Interior Seaway the vertebrate evidence University of Calgary 1989 18 veresnya Procitovano 2012 04 02 King P B pp 130 131 Baldridge pp 190 204 Roberts and Hodsdon pp 113 116 Chapin Charles E Interplay of oceanographic and paleoclimate events with tectonism during middle to late Miocene sedimentation across the southwestern USA Geosphere 2008 4 6 976 z dzherela 12 serpnya 2011 Procitovano 2011 01 20 Denson N M Gill J R Roberts A E White River Formation Mineral Resources On Line Spatial Data U S Geological Survey Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 12 lyutogo 2011 McMillan Margaret E Postdepositional tilt of the Miocene Pliocene Ogallala Group on the western Great Plains Evidence of late Cenozoic uplift of the Rocky Mountains Geology 2002 30 1 63 z dzherela 12 serpnya 2011 Procitovano 2012 01 20 King P B pp 128 130 Moak William Pleistocene Glaciation and Diversion of the Missouri River in Northern Montana Department of Geography and Geology University of Nebraska Omaha Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 1 zhovtnya 2010 Missouri River Northern State University Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2010 Thornbury 1965 pp 248 249 295 296 Benke and Cushing pp 432 434 Missouri River Sediment PDF Missouri River Recovery Plan Fact Sheet U S Army Corps of Engineers Missouri River Stream Team Website Arhiv PDF originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 6 zhovtnya 2010 Missouri River Planning Recognizing and Incorporating Sediment Management 2010 Division on Earth and Life Studies The National Academies Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 7 zhovtnya 2010 Schliefstein Mark 29 veresnya 2010 New Orleans Net Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2010 Procitovano 6 zhovtnya 2010 Wedel Waldo Rudolph 1961 Prehistoric man on the Great Plains University of Oklahoma Press Days of Giants and Ice U S National Park Service Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Benke and Cushing p 432 Knife River Indian Villages NHS U S National Park Service originalu za 29 listopada 2010 Procitovano 5 zhovtnya 2010 Edwards p 123 Lott and Greene p 167 Feldhamer Thompson and Chapman p 1012 PBS Nature Arhiv originalu za 2 listopada 2014 Procitovano 4 zhovtnya 2010 Lott and Greene p 171 Aug 14 1673 Passing the Missouri Historic Diaries Marquette and Joliet Wisconsin Historical Society Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Bourgmont s Expedition 1912 The Mackay and Evans Map Lewis and Clark in the Illinois Country Illinois State Museum Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Witte Kevin C 2006 In the Footsteps of the Third Spanish Expedition James Mackay and John T Evans Impact on the Lewis and Clark Expedition Great Plains Studies Center for Great Plains Quarterly University of Nebraska Lincoln Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Jefferson s Instructions for Meriwether Lewis U S Library of Congress Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 30 chervnya 2006 The Journey Begins Lewis amp Clark Interactive Journey Log National Geographic Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Introduction Lewis and Clark Expedition A National Register of Historic Places Travel Itinerary U S National Park Service Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Manuel Lisa s Fort Raymond First Post in the Far West Discovering Lewis and Clark The Lewis and Clark Fort Mandan Foundation Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 South Dakota State Historical Society amp South Dakota Department of History pp 320 325 Early Exploration and the Fur Trade U S National Park Service Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Fort Union Trading Post National Historic Site Lewis amp Clark Expedition U S National Park Service Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Sunder p 10 Sunder pp 12 15 Dick pp 127 132 History com History Channel Arhiv originalu za 26 lipnya 2011 Procitovano 7 zhovtnya 2010 Bridge to the Future Kansas City Public Library 9 grudnya 2009 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 The Great Platte River Road Nebraska State Historical Society 30 chervnya 1998 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Holmes Walter and Dailey pp 105 106 Red Cloud s War United States history Encyclopaedia Britannica z dzherela 20 listopada 2009 Procitovano 2012 04 06 Greene pp xv xxvi Reuss Martin PDF Engineer Pamphlets U S Army Corps of Engineers Arhiv originalu PDF za 4 kvitnya 2009 Procitovano 5 zhovtnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Montana A State Guide Book p 150 Ryan Dam Producing Power PPL Montana Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Mulvaney p 39 Hauser Dam Producing Power PPL Montana Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2010 Kline Larry 15 kvitnya 2008 Original Hauser Dam fell to mighty Missouri Helena Independent Record Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Canyon Ferry Dam U S Bureau of Reclamation 10 serpnya 2010 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 7 sichnya 2011 Rainbow Dam Producing Power PPL Montana Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Cochrane Dam Producing Power PPL Montana Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Morony Dam Producing Power PPL Montana Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Fort Peck Dam Fort Peck Lake Omaha District U S Army Corps of Engineers Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 kvitnya 2012 Wilson Ron 2003 06 PDF ND Outdoors North Dakota Game and Fish Department s 14 Arhiv originalu PDF za 29 kvitnya 2009 Procitovano 6 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Final Oahe Dam Lake Oahe Master Plan Missouri River South Dakota and North Dakota PDF U S Army Corps of Engineers 2010 09 Arhiv originalu PDF za 20 travnya 2012 Procitovano 17 sichnya 2012 Big Bend Dam Lake Sharpe Omaha District U S Army Corps of Engineers Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 12 bereznya 2012 Fort Randall Dam Lake Francis Case Omaha District U S Army Corps of Engineers Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 bereznya 2012 Gavins Point Dam Lewis amp Clark Lake Omaha District U S Army Corps of Engineers Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 12 bereznya 2012 Johnson Marc 20 travnya 2011 New West Politics Arhiv originalu za 25 travnya 2011 Procitovano 16 sichnya 2012 Benke and Cushing p 436 The Missouri River System s Other Fish Northern Prairie Wildlife Research Center 3 serpnya 2006 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 Dan Limbaugh Larry E Kinder Flyfisher s Guide to Missouri amp Arkansas Wilderness Adventures Press 2005 432 s Middle Missouri Freshwater Ecoregions of the World 26 serpnya 2010 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 Central Prairie Freshwater Ecoregions of the World 26 serpnya 2010 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 Booth Mary 2006 04 Dead in the Water Environmental Working Group Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 Kendle Earl R 9 listopada 1970 The Effects of Channelization in the Missouri River on Fish and Fish Food Organisms Nebraska Game and Parks Commission Digital Commons University of Nebraska Lincoln Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 Executive Summary U S Fish and Wildlife Service Biological Opinion on the Operation of the Missouri River Main Stem Reservoir System Operation and Maintenance of the Missouri River Bank Stabilization and Navigation Project and Operation of the Kansas River Reservoir System U S Army Corps of Engineers Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 U S Water News 2001 05 Arhiv originalu za 8 chervnya 2001 Procitovano 2 kvitnya 2012 Missouri River Planning Report National Research Council 2010 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 Missouri River Planning Report in Brief Division on Earth amp Life Studies National Research Council 2010 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012

Дата публікації:
Топ