Королі́вство Се́рбія (серб. Краљевина Србија, Kraljevina Srbija) — балканська держава, що була утворена після коронування у 1882 році князя Мілана Обреновича, правителя князівства Сербія. Князівством Сербія керувала династія Карагеоргієвичів з 1817, (пізніше змінена династією Обреновичів). Князівство мало сюзеренітет Порти, але після вигнання османського війська у 1867 де-факто отримало свою незалежність. Берлінський конгрес в 1878 році офіційно визнав незалежність Князівства Сербія.
Краљевина Србија Kraljevina Srbija Королівство Сербія | |||||
| |||||
| |||||
Гімн Господь, правди | |||||
Столиця | Белград H G O | ||||
Форма правління | Конституційна монархія | ||||
Король | |||||
- 1882–1889 | Мілан IV Обренович | ||||
- 1889–1903 | Олександр Обренович | ||||
- 1903–1918 | Петр I Карагеоргиевич | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 6 березня 1882 | ||||
- | серпень 1914 – листопад 1915 | ||||
- Утворення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців | 1 грудня 1918 | ||||
|
У міжнародних справах Королівство Сербія, правопопередник Югославії, яка була створена після Першої світової війни на Версальській мирній конференції, 1919. Фактично королівство Сербія припинило своє існування в 1918 році, коли разом з Королівством Чорногорія об'єднались з Габсбурзькими південнослов'янськими теренами утворивши Королівство сербів, хорватів і словенців.
Історія
Князівство Сербія
Князівство Сербія — держава на Балканах, яке утворилася в результаті сербської революції, 1804—1817. Незважаючи на серйозну і вкрай жорстоку протидію з боку Османської влади, революційним лідерам, в першу чергу Карагеоргію, а також Мілошеві Обреновичу, вдалося звільнити Сербію після століть турецького панування.
Початково князівство включало тільки територію колишнього Белградського пашалику, а в 1831—1833 князівство здійснило експансію на сході, півдні і заході. У 1867 Османські війська залишають терени князівства, забезпечивши фактичну незалежність. Сербія розширила свої кордони на південному сході в 1878, коли князівство отримало повне міжнародне визнання згідно з Берлінським трактатом. Князівство існувало до 1882, коли його статус було підвищено до рівня Королівства Сербія.
Сербсько-болгарська війна
Історія Сербії |
Сучасність |
Сербсько-болгарська війна тривала від 14 листопада до 28 листопада 1885. Війна закінчилася поразкою Сербії, її війська не змогли захопити регіон Слівниці, болгари перейшли до контрнаступу, взяли Пірот та звільнили шлях до міста Ниш. За Сербію заступилася Австро-Угорщина, виступивши з ультиматумом: якщо Болгарія не виведе війська з терену Сербії і не встановить довоєнний статус-кво, Австро-Угорщина вступить у війну на боці Сербії. Болгарія вивела війська з Сербії, залишивши довоєнним сербсько-болгарський кордон. Остаточний мир було підписано 19 лютого 1886 в Бухаресті. У результаті війни європейські держави визнали акт Об'єднання Болгарії, яке відбулося 6 вересня 1885.
Боснійська криза
Боснійська криза — анексія 7 жовтня 1908, Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини — на той час провінції, населеної сербами і хорватами і що знаходилась під окупацією Австро-Угорщини на підставі рішень Берлінського конгресу 1878. У квітні 1909 до Берлінського трактату були внесені поправки, які визнали існуюче становище. Проти анексії виступили Сербія і Росія. Але Росія, ослаблена в результаті поразки в Російсько-японській війні 1904—1905, прагнула врегулювати Боснійську кризу дипломатичним шляхом. 22 березня 1909 р. в обстановці військових приготувань Австро-Угорщини німецький уряд, який виступав в її підтримку, в ультимативній формі зажадав від російського уряду негайного визнання анексії Боснії і Герцеговини, давши зрозуміти при цьому, що негативна відповідь приведе до нападу Австро-Угорщини на Сербію. Царський уряд був змушений в той же день прийняти вимогу Німеччини. Боснійська криза призвела не тільки до загострення відносин між Австро-Угорщиною та Сербією, але і до поглиблення протиріч між Антантою і Троїстим союзом, ставши одним з етапів на шляху до Першої світової війни.
Балканські війни і подальші зміни
Сербія, перемігши у двох Балканських війнах, отримала значні терени Центральних Балкан і майже подвоїла свій терен. За результатами балканських війн у 1912 більша частина Косово перейшла від Османської імперії до Королівства Сербії, а область Метохія відійшла до Королівства Чорногорія. Протягом сторіч відбувалося заселення історичних сербських теренів албанцями. У результаті нова адміністрація викликала неоднозначну реакцію з боку албанського населення Косово. Хоча албанці не вітали сербську владу, не-албанське населення в Косово вважало це звільненням.
Після Першої Балканської війни у 1912 згідно з Лондонським договором Косово стало міжнародно визнаною частиною Сербії, а північ Метохії — частиною Чорногорії . У 1918 Сербія стала частиною новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців, яке пізніше перейменували на Югославію. Розбіжності між членами Балканської ліги щодо належності території Македонії призвели до Другої балканської війни, під час якої у 1913 Сербія і Греція воювали проти Болгарії. Результати війни закріплені Бухарестським договором. Сербія отримала контроль над Вардарською Македонією.
Вбивство у Сараєво
Вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда 28 червня 1914, в Сараєво (у той час у складі Австро-Угорщини) вкрай загострили стосунки між Сербією і Австро-Угорщиною. Вбивство вчинено таємною сербською радикальною організацією, Чорна рука. Після вбивства змовники були заарештовані в Боснії та Герцеговині і засуджені в Сараєво в жовтні 1914.
Політичною метою вбивства було відірвати південно-слов'янські коронні землі від Австро-Угорської імперії. Вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда викликало низку подій, що втягнули в конфлікт Росію й інші великі європейські держави. За тридцять сім днів спалахнула Перша світова війна.
Перша світова війна
Після нападу Австро-Угорщини в липні 1914 р. Сербія здобула першу перемогу союзників в Першій світовій війні, перемігши у битві біля Цери. Далі війна тривала зі змінним успіхом. Перша фаза війни на Сербському фронті закінчилася без змін кордонів, але втрати були величезними в порівнянні з попередніми війнами. Сербська армія втратила 170,000 вояків убитими, пораненими, полоненими або пропалими безвісти. Австро-угорські втрати були 215,000 убитими, пораненими і зниклими безвісти. У 1915 Сербія була окупована іноземними військами у зв'язку з союзним вторгненням австро-угорських, німецьких і болгарських військ.
Наприкінці війни Сербія пережила радикальні перетворення. 20 липня 1917 відповідно до Декларації Корфу Королівство Чорногорія увійшло до складу королівства Сербія. 26 листопада 1918 була утворена Держава Словенців, Хорватів і Сербів. 1 грудня 1918 королівство Сербія увійшло у склад Держави Словенців, Хорватів і Сербів утворивши Королівство Сербів, Хорватів і Словенців під проводом сербської династії.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2009. Процитовано 23 лютого 2010.
- Noel Malcolm: Is Kosovo Serbia? We ask a historian. The Guardian. 26 лютого 2008. оригіналу за 27 квітня 2013. Процитовано 16 жовтня 2023. (англ.)
- . Архів оригіналу за 1 травня 1997. Процитовано 24 лютого 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 квітня 2009. Процитовано 24 лютого 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Strachan, Hew (2001) The First World War Volume 1: To Arms (pp. 46). Oxford University Press. Oxford.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serbiya znachennya Koroli vstvo Se rbiya serb Kraљevina Srbiјa Kraljevina Srbija balkanska derzhava sho bula utvorena pislya koronuvannya u 1882 roci knyazya Milana Obrenovicha pravitelya knyazivstva Serbiya Knyazivstvom Serbiya keruvala dinastiya Karageorgiyevichiv z 1817 piznishe zminena dinastiyeyu Obrenovichiv Knyazivstvo malo syuzerenitet Porti ale pislya vignannya osmanskogo vijska u 1867 de fakto otrimalo svoyu nezalezhnist Berlinskij kongres v 1878 roci oficijno viznav nezalezhnist Knyazivstva Serbiya Kraљevina Srbiјa Kraljevina Srbija Korolivstvo Serbiya1882 1918Prapor GerbGimn Gospod pravdiSerbiyi istorichni kordoni na kartiStolicya Belgrad 44 49 pn sh 20 28 sh d H G OForma pravlinnya Konstitucijna monarhiyaKorol 1882 1889 Milan IV Obrenovich 1889 1903 Oleksandr Obrenovich 1903 1918 Petr I KarageorgievichIstoriya Zasnovano 6 bereznya 1882 serpen 1914 listopad 1915 Utvorennya Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv 1 grudnya 1918Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo Serbiya U mizhnarodnih spravah Korolivstvo Serbiya pravopoperednik Yugoslaviyi yaka bula stvorena pislya Pershoyi svitovoyi vijni na Versalskij mirnij konferenciyi 1919 Faktichno korolivstvo Serbiya pripinilo svoye isnuvannya v 1918 roci koli razom z Korolivstvom Chornogoriya ob yednalis z Gabsburzkimi pivdennoslov yanskimi terenami utvorivshi Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv IstoriyaNajbilshij teren sho ohoplyuvalo korolivstvo u 1918 sogodenna Serbiya Pivnichna Makedoniya i Chornogoriya chastini Horvatiyi Rumuniyi j UgorshiniKnyazivstvo Serbiya Dokladnishe Knyazivstvo Serbiya Knyazivstvo Serbiya derzhava na Balkanah yake utvorilasya v rezultati serbskoyi revolyuciyi 1804 1817 Nezvazhayuchi na serjoznu i vkraj zhorstoku protidiyu z boku Osmanskoyi vladi revolyucijnim lideram v pershu chergu Karageorgiyu a takozh Miloshevi Obrenovichu vdalosya zvilniti Serbiyu pislya stolit tureckogo panuvannya Pochatkovo knyazivstvo vklyuchalo tilki teritoriyu kolishnogo Belgradskogo pashaliku a v 1831 1833 knyazivstvo zdijsnilo ekspansiyu na shodi pivdni i zahodi U 1867 Osmanski vijska zalishayut tereni knyazivstva zabezpechivshi faktichnu nezalezhnist Serbiya rozshirila svoyi kordoni na pivdennomu shodi v 1878 koli knyazivstvo otrimalo povne mizhnarodne viznannya zgidno z Berlinskim traktatom Knyazivstvo isnuvalo do 1882 koli jogo status bulo pidvisheno do rivnya Korolivstva Serbiya Serbsko bolgarska vijna Dokladnishe serbsko bolgarska vijna Istoriya SerbiyiDoistorichna Serbiya Starchevo Vincha Serednovichna Serbiya Bili serbi Rashka Duklya Zeta Zahuml ye Travuniya Serbska imperiya Moravska Serbiya Zemlya Brankovicha Bitva na Kosovomu poli Serbska despotovina Osmanska Gabsburzka Serbiya Serbska revolyuciya Pershe serbske povstannya Druge serbske povstannya Serbske knyazivstvo Serbske korolivstvo Serbskij front Korolivstvo Yugoslaviya Serbiya 1941 1944 Uzhicka Respublika SR Serbiya Suchasnist FR Serbiya SerbiyaCej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Serbsko bolgarska vijna trivala vid 14 listopada do 28 listopada 1885 Vijna zakinchilasya porazkoyu Serbiyi yiyi vijska ne zmogli zahopiti region Slivnici bolgari perejshli do kontrnastupu vzyali Pirot ta zvilnili shlyah do mista Nish Za Serbiyu zastupilasya Avstro Ugorshina vistupivshi z ultimatumom yaksho Bolgariya ne vivede vijska z terenu Serbiyi i ne vstanovit dovoyennij status kvo Avstro Ugorshina vstupit u vijnu na boci Serbiyi Bolgariya vivela vijska z Serbiyi zalishivshi dovoyennim serbsko bolgarskij kordon Ostatochnij mir bulo pidpisano 19 lyutogo 1886 v Buharesti U rezultati vijni yevropejski derzhavi viznali akt Ob yednannya Bolgariyi yake vidbulosya 6 veresnya 1885 Bosnijska kriza Dokladnishe Bosnijska kriza Bosnijska kriza aneksiya 7 zhovtnya 1908 Avstro Ugorshinoyu Bosniyi i Gercegovini na toj chas provinciyi naselenoyi serbami i horvatami i sho znahodilas pid okupaciyeyu Avstro Ugorshini na pidstavi rishen Berlinskogo kongresu 1878 U kvitni 1909 do Berlinskogo traktatu buli vneseni popravki yaki viznali isnuyuche stanovishe Proti aneksiyi vistupili Serbiya i Rosiya Ale Rosiya oslablena v rezultati porazki v Rosijsko yaponskij vijni 1904 1905 pragnula vregulyuvati Bosnijsku krizu diplomatichnim shlyahom 22 bereznya 1909 r v obstanovci vijskovih prigotuvan Avstro Ugorshini nimeckij uryad yakij vistupav v yiyi pidtrimku v ultimativnij formi zazhadav vid rosijskogo uryadu negajnogo viznannya aneksiyi Bosniyi i Gercegovini davshi zrozumiti pri comu sho negativna vidpovid privede do napadu Avstro Ugorshini na Serbiyu Carskij uryad buv zmushenij v toj zhe den prijnyati vimogu Nimechchini Bosnijska kriza prizvela ne tilki do zagostrennya vidnosin mizh Avstro Ugorshinoyu ta Serbiyeyu ale i do pogliblennya protirich mizh Antantoyu i Troyistim soyuzom stavshi odnim z etapiv na shlyahu do Pershoyi svitovoyi vijni Balkanski vijni i podalshi zmini Dokladnishe Balkanski vijni ta Najbilsha teritorialna ekspansiya Korolivstva Serbiya v 1913 Serbiya peremigshi u dvoh Balkanskih vijnah otrimala znachni tereni Centralnih Balkan i majzhe podvoyila svij teren Za rezultatami balkanskih vijn u 1912 bilsha chastina Kosovo perejshla vid Osmanskoyi imperiyi do Korolivstva Serbiyi a oblast Metohiya vidijshla do Korolivstva Chornogoriya Protyagom storich vidbuvalosya zaselennya istorichnih serbskih tereniv albancyami U rezultati nova administraciya viklikala neodnoznachnu reakciyu z boku albanskogo naselennya Kosovo Hocha albanci ne vitali serbsku vladu ne albanske naselennya v Kosovo vvazhalo ce zvilnennyam Pislya Pershoyi Balkanskoyi vijni u 1912 zgidno z Londonskim dogovorom Kosovo stalo mizhnarodno viznanoyu chastinoyu Serbiyi a pivnich Metohiyi chastinoyu Chornogoriyi U 1918 Serbiya stala chastinoyu novostvorenogo Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv yake piznishe perejmenuvali na Yugoslaviyu Rozbizhnosti mizh chlenami Balkanskoyi ligi shodo nalezhnosti teritoriyi Makedoniyi prizveli do Drugoyi balkanskoyi vijni pid chas yakoyi u 1913 Serbiya i Greciya voyuvali proti Bolgariyi Rezultati vijni zakripleni Buharestskim dogovorom Serbiya otrimala kontrol nad Vardarskoyu Makedoniyeyu Vbivstvo u Sarayevo Dokladnishe Sarayevske vbivstvo Vbivstvo ercgercoga Franca Ferdinanda 28 chervnya 1914 v Sarayevo u toj chas u skladi Avstro Ugorshini vkraj zagostrili stosunki mizh Serbiyeyu i Avstro Ugorshinoyu Vbivstvo vchineno tayemnoyu serbskoyu radikalnoyu organizaciyeyu Chorna ruka Pislya vbivstva zmovniki buli zaareshtovani v Bosniyi ta Gercegovini i zasudzheni v Sarayevo v zhovtni 1914 Politichnoyu metoyu vbivstva bulo vidirvati pivdenno slov yanski koronni zemli vid Avstro Ugorskoyi imperiyi Vbivstvo ercgercoga Franca Ferdinanda viklikalo nizku podij sho vtyagnuli v konflikt Rosiyu j inshi veliki yevropejski derzhavi Za tridcyat sim dniv spalahnula Persha svitova vijna Persha svitova vijna Dokladnishe Serbskij front Persha svitova vijna Salonikskij front ta Stvorennya Yugoslaviyi Pislya napadu Avstro Ugorshini v lipni 1914 r Serbiya zdobula pershu peremogu soyuznikiv v Pershij svitovij vijni peremigshi u bitvi bilya Ceri Dali vijna trivala zi zminnim uspihom Persha faza vijni na Serbskomu fronti zakinchilasya bez zmin kordoniv ale vtrati buli velicheznimi v porivnyanni z poperednimi vijnami Serbska armiya vtratila 170 000 voyakiv ubitimi poranenimi polonenimi abo propalimi bezvisti Avstro ugorski vtrati buli 215 000 ubitimi poranenimi i zniklimi bezvisti U 1915 Serbiya bula okupovana inozemnimi vijskami u zv yazku z soyuznim vtorgnennyam avstro ugorskih nimeckih i bolgarskih vijsk Naprikinci vijni Serbiya perezhila radikalni peretvorennya 20 lipnya 1917 vidpovidno do Deklaraciyi Korfu Korolivstvo Chornogoriya uvijshlo do skladu korolivstva Serbiya 26 listopada 1918 bula utvorena Derzhava Slovenciv Horvativ i Serbiv 1 grudnya 1918 korolivstvo Serbiya uvijshlo u sklad Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv utvorivshi Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv pid provodom serbskoyi dinastiyi Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2009 Procitovano 23 lyutogo 2010 Noel Malcolm Is Kosovo Serbia We ask a historian The Guardian 26 lyutogo 2008 originalu za 27 kvitnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2023 angl Arhiv originalu za 1 travnya 1997 Procitovano 24 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 kvitnya 2009 Procitovano 24 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Strachan Hew 2001 The First World War Volume 1 To Arms pp 46 Oxford University Press Oxford ISBN 0 19 926191 1