«Чо́рна рука́» (серб. Црна рука), або «Є́дність або́ смерть» (серб. Уједињење или смрт) — шовіністична сербська організація, яка боролась за пансербістську ідею «Великої Сербії» з підпорядкуванням Королівству Сербів слов'янських народів Балкан, що перебували тоді на теренах Австрійської і Османської імперій. Організація використовувала терористичні методи, через що й була названа національно-терористичною. Її програмі діяльності відповідало гасло «Єдність або смерть». Була заснована у 1901 році зі штаб-квартирою у Белграді, маючи чисельність до 2 500 осіб. Члени керівництва організації брали участь у вбивстві 11 червня 1903 року короля Сербії Олександра І Обреновича разом із дружиною Драгою.
Чорна рука | |
---|---|
Печатка організації (1911—1917) | |
Тип | Таємне товариство d |
Засновано | 1911 |
Країна | Королівство Сербія |
Штаб-квартира | Балканський півострів |
Чорна рука у Вікісховищі |
Головою організації був сербський полковник Драгутин Дмитрієвич, псевдонім «Апіс», командувач військової розвідки Сербії. Дочірньою організація була «Млада Босна», головою якої був Гаврило Принцип.
Організація організувала невдалі замахи 1911 року на Франца Йосифа І, губернатора Боснії генерала Оскара Потіорека.
У 1914 році 28 червня у Сараєво організація спланувала напад на ерцгерцога Фердинанда. О 10 ранку 5 терористів вистежували кортеж Фердинанда. Неделько Чабринович кинув бомбу, однак Фердинанд відбив гранату, і граната впала поза машину, але легко зачепила одну людину. Потім Фердинанд, не узгодивши свій план, поїхав до шпиталю навідати свого «захисника». Але ерцгерцог занадто пізно повідомив про зміну маршруту. Побачивши помилку, водій почав рухатись назад, але моментально вибіг Гаврило Принцип і вистрілив у Софію (дружину Фердинанда), яка на той час була вже вагітна. Вона одразу померла. А Фердинанд за 5 хвилин потім помер.
Командувач сербської армії князь Олександр запідозрив організацію у підготовці державного перевороту. Керівники були затримані. Дмитрієвича 23 травня 1917 року суд визнав винним і 27 червня 1917 року його стратили у Салоніках.
Сараєвський процес
Гаврила Принципа засудили до 20 років ув'язнення. Однак він помер за 4 роки після ув'язнення.
Наслідки
Після вбивства спадкоємця престолу Сербія за підтримки Російської імперії відмовилась провести відкрите розслідування за участі представників Австро-Угорщини, яка зрештою оголосила війну Сербії, внаслідок чого розпочалась Перша світова війна.
Див. також
Посилання
- Сараєвський замах 28 VI 1914 // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cho rna ruka serb Crna ruka abo Ye dnist abo smert serb Uјediњeњe ili smrt shovinistichna serbska organizaciya yaka borolas za panserbistsku ideyu Velikoyi Serbiyi z pidporyadkuvannyam Korolivstvu Serbiv slov yanskih narodiv Balkan sho perebuvali todi na terenah Avstrijskoyi i Osmanskoyi imperij Organizaciya vikoristovuvala teroristichni metodi cherez sho j bula nazvana nacionalno teroristichnoyu Yiyi programi diyalnosti vidpovidalo gaslo Yednist abo smert Bula zasnovana u 1901 roci zi shtab kvartiroyu u Belgradi mayuchi chiselnist do 2 500 osib Chleni kerivnictva organizaciyi brali uchast u vbivstvi 11 chervnya 1903 roku korolya Serbiyi Oleksandra I Obrenovicha razom iz druzhinoyu Dragoyu Chorna rukaPechatka organizaciyi 1911 1917 Tip Tayemne tovaristvo dZasnovano 1911Krayina Korolivstvo SerbiyaShtab kvartira Balkanskij pivostriv Chorna ruka u Vikishovishi Sud nad kerivnictvom Chornoyi ruki 1917 Golovoyu organizaciyi buv serbskij polkovnik Dragutin Dmitriyevich psevdonim Apis komanduvach vijskovoyi rozvidki Serbiyi Dochirnoyu organizaciya bula Mlada Bosna golovoyu yakoyi buv Gavrilo Princip Organizaciya organizuvala nevdali zamahi 1911 roku na Franca Josifa I gubernatora Bosniyi generala Oskara Potioreka U 1914 roci 28 chervnya u Sarayevo organizaciya splanuvala napad na ercgercoga Ferdinanda O 10 ranku 5 teroristiv vistezhuvali kortezh Ferdinanda Nedelko Chabrinovich kinuv bombu odnak Ferdinand vidbiv granatu i granata vpala poza mashinu ale legko zachepila odnu lyudinu Potim Ferdinand ne uzgodivshi svij plan poyihav do shpitalyu navidati svogo zahisnika Ale ercgercog zanadto pizno povidomiv pro zminu marshrutu Pobachivshi pomilku vodij pochav ruhatis nazad ale momentalno vibig Gavrilo Princip i vistriliv u Sofiyu druzhinu Ferdinanda yaka na toj chas bula vzhe vagitna Vona odrazu pomerla A Ferdinand za 5 hvilin potim pomer Komanduvach serbskoyi armiyi knyaz Oleksandr zapidozriv organizaciyu u pidgotovci derzhavnogo perevorotu Kerivniki buli zatrimani Dmitriyevicha 23 travnya 1917 roku sud viznav vinnim i 27 chervnya 1917 roku jogo stratili u Salonikah Sarayevskij procesGavrila Principa zasudili do 20 rokiv uv yaznennya Odnak vin pomer za 4 roki pislya uv yaznennya NaslidkiPislya vbivstva spadkoyemcya prestolu Serbiya za pidtrimki Rosijskoyi imperiyi vidmovilas provesti vidkrite rozsliduvannya za uchasti predstavnikiv Avstro Ugorshini yaka zreshtoyu ogolosila vijnu Serbiyi vnaslidok chogo rozpochalas Persha svitova vijna Proces nad Principom u SarayeviDiv takozhGavrilo PrincipPosilannyaSarayevskij zamah 28 VI 1914 Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006