Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оскар Потіорек (нім. Oskar Potiorek 20.11.1853, Бад-Блайберг — 17.12.1933, Клагенфурт) — австро-угорський генерал () словенського походження. Генерал-губернатор Боснії і Герцеговини у 1911—1914 роках, учасник Першої світової війни.
| Оскар Потіорек нім. Oskar Potiorek | |||
|---|---|---|---|
| словен. Oskar Potiorek | |||
 нім. Oskar Potiorek | |||
| 8-й Генерал-губернатор Боснії і Герцеговини | |||
| 10 березня 1911 року — 22 грудня 1914 року | |||
| Монарх | Франц Йосиф I | ||
| Попередник | Маріян Варешанин | ||
| Наступник | Стефан Саркотич | ||
| Народився | 20 листопада 1853 Бад-Блайберг | ||
| Помер | 17 грудня 1933 Клагенфурт | ||
| Похований | Вінер-Нойштадт | ||
| Відомий як | військовослужбовець, політик | ||
| Громадянство |  Австро-Угорщина | ||
| Alma mater | d | ||
| Професія | військовик | ||
| Нагороди |
| ||
 Медіафайли у Вікісховищі | |||
Біографія
Ранні роки
Оскар Потіорек народився у Бад-Блайбергу у німецько-словенській сім'ї гірничого чиновника. Здобув освіту у Технічній військовій академії (1867 рік). У 1871 році отримав звання лейтенанта. У 1875 році розпочав навчання в Академії Генерального штабу, яку закінчив у 1877 році, після чого продовжив службу у Генеральному штабі.
У 1883—1886 роках служив у 17-му, а у 1890—1891 роках — у 7-му піхотному полку. Він зарекомендував себе хорошим штабним працівником, і у 1886 році був переведений у Оперативне бюро Генерального штабу, а у 1892 році став його начальником.
З 1898 року — командувач 64-ї піхотної бригади. З 1902 року — заступник начальника Генерального штабу. З 1907 року — командувач 3-го армійського корпусу, розміщеного у м. Грац. У 1909 році отримав звання фельдцехмейстера.
З 1910 року Потіорек — інспектор армії в Сараєво, в 1911 році був призначений генерал-губернатором Боснії і Герцеговини.
Вбивство Франца Фердинанда
У 1913 році Потіорек запросив ерцгерцога Франца Фердинанда взяти участь у військових навчаннях, які мали відбутись 26-27 червня 1914 року.
28 червня 1914 року Потіорек перебував в одній машині з Францом Фердинандом та його дружиною Софіє. Хотек і став свідком їх убивства. Пізніше на суді Гаврило Принцип заявив, що куля, яка влучила у Софію Хотек, призначалась для Потіорека.
Після вбивства ерцгерцога Потіорек виступив одним з організаторів сербських погромів. Він організував загони допоміжної міліції (нім. Schutzkorps), які взяли участь у репресіях сербів. Внаслідок репресій більше 5 500 сербів були арештовані, 460 чоловік були страчені, від 700 до 2 200 чоловік померли в ув'язненні. Більше 5 000 сербських сімей були змушені покинути Боснію.
Перша світова війна
Незважаючи на відповідальність через неналежну охорону ерцгерцога, Потіорек залишився на своїй посаді. З початком мобілізації у серпні 1914 році він був призначений командувачем австро-угорських військ на Балканах та командувачем 6-ї армії. Початково під його командуванням перебували 2-га, та , але з початком мобілізації в Росії було вирішено відправити 2-гу армію на схід. Таким чином, під командуванням Потіорека були 5-та (80 тис. чоловік) та 6-та (60 тис. чоловік) армії, але частина військ 6-ї армії була розгорнута проти Чорногорії.
28 липня австро-угорські війська обстріляли Белград, а 12-го серпня розпочали наступ на Сербію. Оскільки залізниці з Балкан в Галичину, куди мала бути передислокована 2-га армія, були перевантажені і відправка військ затримувалась, Потіорек вирішив використати частину військ для наступу на Сербію.
і наступала з Боснії, а частини 2-ї армії зі Срему. Сербське командування очікувало, що австрійці будуть наступати з півночі, де була рівнинна місцевість. Натомість Потіорек вирішив наступати із заходу, де місцевість була гористою. Біля гори Цер сербські війська зупинили та розбили австро-угорську армію.
Перегрупувавши війська, Потіорек 7 вересня розпочав новий наступ на Сербію. Серби 2 місяці стримували наступ австрійських військ, але зрештою були змушені відступити. 30 листопада був захоплений Белград.
Проте 3 грудня розпочався сербський контрнаступ, в результаті чого 15 грудня 1914 року Белград був звільнений. Австо-угорські війська знову були вигнані з території Сербії, втративши більше 60 000 чоловік убитими та 46 000 полоненими.
Завершення служби
Поразка викликала невдоволення австрійського командування і 27 грудня 1914 року Потіорек відкликаний з поста командувача, а 1 січня 1915 року відправлений у відставку.
Він повернувся до Австрії та оселився в Клагенфурті. Потіорек дуже переживав за свою поразку та відставку, і за спогадами сучасників, декілька разів намагався скоїти самогубство. Він вів усамітнене життя. У себе в квартирі він зберіг диван, на якому помер смертельно поранений Франц Фердинанд.
Оскар Потіорек помер у 1933 році у Клагенфурті, де й був похований. У 1966 році його прах був перепохований на цвинтарі Терезіанської академії у Вінер-Нойштадті.
Нагороди
- Великий хрест ордена Леопольда (1913, Австро-Угорщина)
- Командорський хрест Королівського угорського ордена Святого Стефана (1906, Австро-Угорщина)
Примітки
- (1971). Istoriski časopis. с. 481. Процитовано 7 грудня 2013.
Не само да Поћорек није спречио по- громе против Срба после сарајевског атентата већ их је и организовао и под- стицао.
- (1988). The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics. Cornell University Press. с. 367. ISBN . Процитовано 4 грудня 2013.
Schutzkorps, auxiliary militia raised by the Austro-Hungarians, in the policy of anti-Serb repression
- John R. Schindler (2007). Unholy Terror: Bosnia, Al-Qa'ida, and the Rise of Global Jihad. Zenith Imprint. с. 29. ISBN .
- Mitja Velikonja (5 лютого 2003). Religious Separation and Political Intolerance in Bosnia-Herzegovina. Texas A&M University Press. с. 141. ISBN .
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Francesco Lamendol: «La Seconda e la Terza Campagna Austro-Serba», September-December 1914(італ.)
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 58.(нім.)
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 53.(нім.)
Джерела
- Кто был кто в Первой мировой войне / К. А. Залесский. -М.:ООО «Издательство АСТ»; ООО «Издательство Астрель», 2003. — 894 с., 32 ил
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oskar Potiorek nim Oskar Potiorek 20 11 1853 Bad Blajberg 17 12 1933 Klagenfurt avstro ugorskij general slovenskogo pohodzhennya General gubernator Bosniyi i Gercegovini u 1911 1914 rokah uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Oskar Potiorek nim Oskar Potioreksloven Oskar PotiorekOskar Potiorek nim Oskar Potiorek8 j General gubernator Bosniyi i Gercegovini10 bereznya 1911 roku 22 grudnya 1914 rokuMonarhFranc Josif IPoperednikMariyan VareshaninNastupnikStefan SarkotichNarodivsya20 listopada 1853 1853 11 20 Bad BlajbergPomer17 grudnya 1933 KlagenfurtPohovanijViner NojshtadtVidomij yakvijskovosluzhbovec politikGromadyanstvo Avstro UgorshinaAlma materdProfesiyavijskovikNagorodiKomandor Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaKavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Oskar Potiorek narodivsya u Bad Blajbergu u nimecko slovenskij sim yi girnichogo chinovnika Zdobuv osvitu u Tehnichnij vijskovij akademiyi 1867 rik U 1871 roci otrimav zvannya lejtenanta U 1875 roci rozpochav navchannya v Akademiyi Generalnogo shtabu yaku zakinchiv u 1877 roci pislya chogo prodovzhiv sluzhbu u Generalnomu shtabi U 1883 1886 rokah sluzhiv u 17 mu a u 1890 1891 rokah u 7 mu pihotnomu polku Vin zarekomenduvav sebe horoshim shtabnim pracivnikom i u 1886 roci buv perevedenij u Operativne byuro Generalnogo shtabu a u 1892 roci stav jogo nachalnikom Z 1898 roku komanduvach 64 yi pihotnoyi brigadi Z 1902 roku zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Z 1907 roku komanduvach 3 go armijskogo korpusu rozmishenogo u m Grac U 1909 roci otrimav zvannya feldcehmejstera Z 1910 roku Potiorek inspektor armiyi v Sarayevo v 1911 roci buv priznachenij general gubernatorom Bosniyi i Gercegovini Vbivstvo Franca Ferdinanda Dokladnishe Sarayevske vbivstvo U 1913 roci Potiorek zaprosiv ercgercoga Franca Ferdinanda vzyati uchast u vijskovih navchannyah yaki mali vidbutis 26 27 chervnya 1914 roku 28 chervnya 1914 roku Potiorek perebuvav v odnij mashini z Francom Ferdinandom ta jogo druzhinoyu Sofiye Hotek i stav svidkom yih ubivstva Piznishe na sudi Gavrilo Princip zayaviv sho kulya yaka vluchila u Sofiyu Hotek priznachalas dlya Potioreka Pislya vbivstva ercgercoga Potiorek vistupiv odnim z organizatoriv serbskih pogromiv Vin organizuvav zagoni dopomizhnoyi miliciyi nim Schutzkorps yaki vzyali uchast u represiyah serbiv Vnaslidok represij bilshe 5 500 serbiv buli areshtovani 460 cholovik buli stracheni vid 700 do 2 200 cholovik pomerli v uv yaznenni Bilshe 5 000 serbskih simej buli zmusheni pokinuti Bosniyu Persha svitova vijna Nezvazhayuchi na vidpovidalnist cherez nenalezhnu ohoronu ercgercoga Potiorek zalishivsya na svoyij posadi Z pochatkom mobilizaciyi u serpni 1914 roci vin buv priznachenij komanduvachem avstro ugorskih vijsk na Balkanah ta komanduvachem 6 yi armiyi Pochatkovo pid jogo komanduvannyam perebuvali 2 ga ta ale z pochatkom mobilizaciyi v Rosiyi bulo virisheno vidpraviti 2 gu armiyu na shid Takim chinom pid komanduvannyam Potioreka buli 5 ta 80 tis cholovik ta 6 ta 60 tis cholovik armiyi ale chastina vijsk 6 yi armiyi bula rozgornuta proti Chornogoriyi 28 lipnya avstro ugorski vijska obstrilyali Belgrad a 12 go serpnya rozpochali nastup na Serbiyu Oskilki zaliznici z Balkan v Galichinu kudi mala buti peredislokovana 2 ga armiya buli perevantazheni i vidpravka vijsk zatrimuvalas Potiorek virishiv vikoristati chastinu vijsk dlya nastupu na Serbiyu i nastupala z Bosniyi a chastini 2 yi armiyi zi Sremu Serbske komanduvannya ochikuvalo sho avstrijci budut nastupati z pivnochi de bula rivninna miscevist Natomist Potiorek virishiv nastupati iz zahodu de miscevist bula goristoyu Bilya gori Cer serbski vijska zupinili ta rozbili avstro ugorsku armiyu Peregrupuvavshi vijska Potiorek 7 veresnya rozpochav novij nastup na Serbiyu Serbi 2 misyaci strimuvali nastup avstrijskih vijsk ale zreshtoyu buli zmusheni vidstupiti 30 listopada buv zahoplenij Belgrad Prote 3 grudnya rozpochavsya serbskij kontrnastup v rezultati chogo 15 grudnya 1914 roku Belgrad buv zvilnenij Avsto ugorski vijska znovu buli vignani z teritoriyi Serbiyi vtrativshi bilshe 60 000 cholovik ubitimi ta 46 000 polonenimi Zavershennya sluzhbi Porazka viklikala nevdovolennya avstrijskogo komanduvannya i 27 grudnya 1914 roku Potiorek vidklikanij z posta komanduvacha a 1 sichnya 1915 roku vidpravlenij u vidstavku Vin povernuvsya do Avstriyi ta oselivsya v Klagenfurti Potiorek duzhe perezhivav za svoyu porazku ta vidstavku i za spogadami suchasnikiv dekilka raziv namagavsya skoyiti samogubstvo Vin viv usamitnene zhittya U sebe v kvartiri vin zberig divan na yakomu pomer smertelno poranenij Franc Ferdinand Oskar Potiorek pomer u 1933 roci u Klagenfurti de j buv pohovanij U 1966 roci jogo prah buv perepohovanij na cvintari Terezianskoyi akademiyi u Viner Nojshtadti NagorodiVelikij hrest ordena Leopolda 1913 Avstro Ugorshina Komandorskij hrest Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana 1906 Avstro Ugorshina Primitki 1971 Istoriski casopis s 481 Procitovano 7 grudnya 2013 Ne samo da Poћorek niјe sprechio po grome protiv Srba posle saraјevskog atentata veћ ih јe i organizovao i pod sticao 1988 The National Question in Yugoslavia Origins History Politics Cornell University Press s 367 ISBN 978 0 8014 9493 2 Procitovano 4 grudnya 2013 Schutzkorps auxiliary militia raised by the Austro Hungarians in the policy of anti Serb repression John R Schindler 2007 Unholy Terror Bosnia Al Qa ida and the Rise of Global Jihad Zenith Imprint s 29 ISBN 978 1 61673 964 5 Mitja Velikonja 5 lyutogo 2003 Religious Separation and Political Intolerance in Bosnia Herzegovina Texas A amp M University Press s 141 ISBN 978 1 58544 226 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Francesco Lamendol La Seconda e la Terza Campagna Austro Serba September December 1914 ital Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1918 S 58 nim Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1918 S 53 nim DzherelaKto byl kto v Pervoj mirovoj vojne K A Zalesskij M OOO Izdatelstvo AST OOO Izdatelstvo Astrel 2003 894 s 32 il ISBN 5 17 019670 9Posilannya