Вітовтова Митниця

Не плутати з Бориславом — містом Львівської області.

Берисла́в (до середини XV ст. — Вітовтова митниця; середина XV сторіччя–1784 рік — Кизикермен, Qızı Kermen, також Таванська переправа) — місто в Україні, адміністративний центр Бериславської міської громади та Бериславського району Херсонської області.

Берислав
Герб Берислава Прапор Берислава
Свято-Введенська церква
Основні дані
Країна	Україна
Область	Херсонська область
Район	Бериславський район
Громада	Бериславська міська громада
Код КАТОТТГ:	UA65020010010095508
Засноване
Статус міста	з 1938 року
Населення	▼ 12 417 (01.01.2019)
Площа	9 км²
Поштові індекси	74300
Телефонний код	+380-5546
Координати	46°50′29″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 46.84139° пн. ш. 33.42944° сх. д. / 46.84139; 33.42944Координати: 46°50′29″ пн. ш. 33°25′46″ сх. д. / 46.84139° пн. ш. 33.42944° сх. д. / 46.84139; 33.42944
Водойма	Каховське водосховище
Назва мешканців	берисла́вець берисла́вка берисла́вці
Відстань
Найближча залізнична станція	Козацька
До станції	12 км
До обл./респ. центру
- залізницею	107 км
- автошляхами	77,7 км
До Києва
- автошляхами	573 км
Міська влада
Рада	Бериславська міська рада
Адреса	74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, м. Берислав, вул. 1 Травня, 246
Міський голова
Берислав у Вікісховищі Карта Берислав Берислав

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 Берислав внесено до Списку історичних населених місць України, як найдавніше поселення Херсонської області.

Географія

Пристань на правому березі Каховського водосховища, за 20 км на північний захід від залізничної станції Каховка.

Автомобільний зв'язок із Херсоном і Новою Каховкою (Автошлях E58).

Історія

Біля Берислава знаходяться кургани бронзової доби 3-2 тис. до н.е (Бериславські поселення та могильник). За поширеною версією в цій же місцевості існувала давньогрецької колонія Мілетополіс (або ж Ольвіополіс), згадувана Плінієм Молодшим.

Улус Джучі і Литовсько-руське князівство

У XIV сторіччі місцевість набула стратегічного значення завдяки через Дніпро. За часів Тохтамиша біля неї була зведена ханська резиденція . Поселення було зруйноване під час війни Тохтамиша з Тамерланом. На початку XV століття князь Вітовт заснував на її місці власну фортецю і митницю, яку на його честь називали «Вітовтовою митницею» (можливо зіграла співзвучність тюркського слова «доган» — «сокіл» і італійського «догана» — «митниця»).

Козацькі і кримськотатарські часи

Облога Кази-Кермена в 1695 році

У середині XV століття поселення опинилося під владою Кримського ханства, а в кінці XVI століття — османів, які збудували тут кілька фортець, однією з яких була Кизикермен (Казикермен) для оборони Кримського ханства і Османської імперії від походів запорозьких козаків. У 1695 р. фортецю здобули козацькі полки гетьмана Івана Мазепи. Давня запорозька назва Берислава — Таванська переправа (Таванський Перевоз), що отримала назву від острова Тавань.

Російські часи

Телеграма про зречення від влади гетьмана України Павла Скоропадського. м. Київ — м. Берислав. 16 грудня 1918 р.

Після російсько-турецької війни приєднане до Росії (1774) місто значно зруйноване.

У 1775—1783 роках Казикермен був центром Казикерменського повіту. У 1784 році місто отримало нинішню назву.

У 1858 році для міста було створено проєкт герба з екзотичною символікою: в золотому щиті, на чорній горі, — червона кругла вежа, на якій стоїть дівчина в блакитному убранні; у вільному куті щита — герб Херсонської губернії. Герб мав символізувати колишню назву фортеці (османське «Кизикермен» — «Дівоча фортеця»).

Перші визвольні змагання

28 травня 1917 року у місті відбувся мітинг українців.

Голодомор

У міжвоєнний період Берислав мав статус селища міського типу, був адміністративним центром Бериславської селищної ради Бериславського району Одеської області.

У селищі відбувались арешти українців органами ДПУ за розповсюдження чуток про голод. За даними різних джерел у місті під час Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках, загинуло близько 10 осіб. Встановлено імена шести. Мартиролог, укладений на підставі свідчень очевидців Голодомору, опублікований у Національній книзі пам'яті України.

Німецька окупація

Берислав був окупований 26 серпня 1941 р. У балках поряд з скотобойнею на півночі міста відбувалися масові розстріли у 1941—1943 рр. (більше 1200 військовополонених та 400 цивільних). Знищення євреїв тривало у вересні-жовтні 1941 р., потім настала черга віськовополонених. Також відбувалися окремі групові розстріли у ближніх селах. Поряд з Бериславом було створено концтабір для військовополонених, який містив близько 4000 ув'язнених. Бургомістром міста був призначений етнічний німець Йосип Йосипович Фальман, колишній бригадир, про якого у населення залишилися переважно добрі спогади. Під час відступу у листопаді 1943 р. німці примусово евакуювали більшість населення, яка повернулася після визволення.

Післявоєнний період

Період незалежності

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)

24 лютого 2022 року місто було окуповане російськими військами, які зайшли зі сторони тимчасово окупованого Криму.

21 березня російські окупаційні війська викрали міського голову міста О. М. Шаповалова та місцевого активіста.

22 березня Херсонська обласна прокуратура почала кримінальне провадження щодо викрадення мера Берислава та місцевого активіста, за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

25 березня віцепрем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, заявила, що О. М. Шаповалова включено до списку полонених і, що Україна наполягає на негайному звільненні.

3 квітня, стало відомо, що мера Берислава О. М. Шаповалова звільнено з полону. Російська влада поставила свого «гауляйтера» Костюка а.м. директора бериславського пед коледжу.

З травня по серпень 2022 року через Берислав в сторону Давидового Броду проліг неофіційний маршрут виїзду українських громадян на підконтрольну Україні територію. Співробітники Школи №1 Берислава ризикуючи життями допомагали тисячам подорожніх дістатися до підконтрольної Україні території, так як дорога через окупаційні блокпости була довга, небезпечна і складна багато подорожніх переселенців не хотіли на ніч повертатися до дому, але залишатися в автомобілях на ніч окупанти не дозволяли. Тому подорожні ночували на підлозі приміщень школи, а також харчувалися на території школи. Деякі переселенці в невдалих спробах виїхати залишалися на території школи до тижня. Дякуючи цій допомозі тисячам мешканцям Херсона, Білозерки, Чорнобаївки, Комишан, Антонівки, Олешок, Скадовська, Чаплинки, Генічеська та інших населенних пунктів вдалося безпечно дістатися вільної території.

18 липня ЗСУ повідомили про знищення російського складу з боєприпасами в районі тимчасово окупованого Берислава.

29 серпня Сергій Братчук, спікер Одеської ОВА та Володимир Літвінов, голова Бериславської райадміністрації повідомили про влучення у Бериславський машинобудівний завод, на території якого окупаційні війська розмістили свою живу силу разом з технікою та боєприпасами, того ж дня у Бериславі відбувся ще один удар по складу БК окупантів, внаслідок удару уражена місцева Школа № 3.

Станом на 1 листопада 2022 р. населений пункт залишався під окупацією, при цьому знаходячись близько до лінії фронту.

11 листопада 2022 року, під час контрнаступу ЗСУ, після 260 днів окупації, місто було звільнено від російських загарбників.

Після деокупації

Після звільнення місто перебуває під постійним вогнем російських військ зі сторони Каховки.

Вранці, 25 вересня 2023 року, російські окупанти з винищувача Су-34 скинули чотири керовані авіабомби на місто, одна з них влучила по будівлі житлово - експлуатаційної контори, в результаті чого дві цивільні особи загинуло та 2 травмовано, також одна з авіабомб знищила житловий будинок.

Населення

Таблиця зміни чисельності населення

Рік	1897	1959	1970	1979	1989	2001	2016
Чисельність	12 149	10 507	14 587	16 337	17 523	15 455	12 828

Національний склад населення (за результатами перепису 2001 року): українці — 89,4 %, росіяни — 8,7 %, роми — 0,5 %.

Мовний склад

За даними перепису 1897 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	8 852	72,86 %
Єврейська (їдиш)	2 639	21,72 %
Російська	524	4,31 %
Інші	134	1,11 %
Разом	12 149	100,00 %

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	13 810	89,53 %
Російська	1 559	10,11 %
Інше	56	0,36 %
Разом	15 425	100,00 %

Економіка

Берислав має розвинуту промисловість: машинобудівний, механічний, масло-сироробний заводи, промкомбінат (виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів), харчокомбінат.

У районі — посіви зернових (головним чином пшениці), виноградарство, розведення м'ясо-молочної худоби, рибальство.

У січні 2018 року, запрацювала перша у місті сонячна електростанція потужністю 8,2 МВт. Більше 30 тис. сонячних модулів генеруватимуть близько 10 МВт*год «чистої» електроенергії у рік.

Освіта і культура

Берислав має розвинену систему освітніх закладів — дошкільних, шкільних, позашкільних і навіть декілька вишів І—ІІ рівнів атестації.

У місті діє 3 дитсадки № 3 (вул. 1 Травня, 238), № 4 (вул. Введенська, 95а), і № 5 (пров. Севастопольський, 1).

Школи Берислава:

• Бериславська ЗОШ I—III ст № 1 (вул. 1 Травня, 266);
• Бериславська ЗОШ I—III ст № 3 (вул. 1 Травня, 236);
• Бериславська ЗОШ І-ІІ ст № 4 (вул. Херсонська, 163);
• Бериславська ЗОШ І-ІІ ст № 5 (вул. Шкільна, 49).

Також у місті діє міжшкільний навчально-виробничий комбінат (вул. 1 Травня, 227).

Бериславські заклади позашкільної освіти:

• Районна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа імені В. К. Сергєєва (вул. Шевченка, 20);
• Станція юних техніків (вул. Шевченка, 8);
• Центр юнацької та дитячої творчості м. Берислав (вул. 1 Травня, 205).

Вищу освіту в місті можна здобути в:

• Комунальний заклад «Бериславський медичний коледж» (вул. 1 Травня, 173);
• «Бериславський фаховий педагогічний коледж ім. В. Ф. Беньковського ХДУ» (вул. Слобідська, 45);
• Бериславський професійний аграрний ліцей, с. Червоний Маяк (вул. Центральна, 22).

Головним закладом культури міста і району є Бериславський районний будинок культури.

У місті діє декілька бібліотек.

Зберігачем народної пам'яті Бериславщини є (вул. Воскресенська, 2).

Пам'ятки історії та культури

Каплиця братської могили

Поблизу Берислава розташовані важливі об'єкти української культурної спадщини — Кам'янська Січ та могила кошового отамана Костя Гордієнка, Григоріє-Бізюків монастир та залишки фортеці Тягинь. Збереглась братська могила героїв Кримської війни 1853—1856 р. з меморіальною каплицею.

У 1996 р. на місці Кизи-Кермена встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р.

Цінна історико-архітектурна пам'ятка у Бериславі — дерев'яна Свято-Введенська церква, заснована у першій половині XVIII ст.. Тоді вона стояла у фортеці Переволочній, на місці переправи через Дніпро. В 1782 році, після кримської війни, церкву було переправлено у Берислав (за легендою, її сплавили на плотах по Дніпру) і встановлено біля пристані. Згодом її ще раз перенесли на нове місце, де вона стоїть і дотепер. У наш час це діючий храм УПЦ МП.

1811—1835 року в місті збудовано Успенську церкву в стилі класицизму. 2022 року вона була зруйнована при російському вторгненні в Україну.

Також у Бериславі існує пам'ятник захисникам незалежності України, відкритий у 2016 році.

Додатково

• Назву «Берислав» носили також бойовий фрегат ескадри Федора Ушакова, який відзначився у битві 1788 року поблизу острова Фідонісі (Зміїний), колісний буксирний пароплав початку XX сторіччя, радянський океанічний танкер 70-х років XX сторіччя.
• У 1890 році місто відвідав відомий американський мандрівник Томас Стівенс, про що написав у книзі «Через Росію на мустанзі» (англ. Through Russia on a Mustang).

Галерея

• Меморіальний знак козакам

Люди

•  — директор комунального закладу «Бериславський медичний коледж», заслужений працівник освіти України.

У місті народилися

• Бабич Ісай Якович (1902—1948) — радянський працівник НКВС та МДБ.
• Горіккер Михайло Львович (1895—1955) — генерал-майор, винахідник інженерних протитанкових загороджень «їжак».
• Дмитрук Микола Ілліч (*1961) — Народний депутат України 7-го скликання.
• Забєлін Кирило Валерійович (1992—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Литвинов Олімпій Олімпійович (1905—1990) — український радянський вчений у галузі будівельного виробництва, професор.
• Южда Григорій Григорович (*1956) — український журналіст.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Херсонська область)
• Борислав

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
2. Про затвердження Списку історичних населених місць України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 30 березня 2022.
3. . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 1 жовтня 2019.
4. Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії. Еспресо. 2022-08-18.
5. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.134-136
6. Тимченко В. М. Таванська переправа на Дніпрі у XVI—XVII ст. (за даними археологічних та писемних джерел)/Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр. К., 2003
7. Херсон. Хроніка подій 1917 року. Упорядник Орлова З. С. // Довідка державного архіву Херсонської області. — С. 4
8. Державний архів Херсонської області ф. Р — 4033, оп.7, спр.612
9. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 247
10. . Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
11. . Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 4 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
12. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
13. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
14. Gazeta.ua (21 березня 2022). . Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
15. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
16. Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
17. . vgoru.org (укр.). Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
18. . Facebook (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
19. (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
20. . Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
21. . Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
22. Gazeta.ua (3 квітня 2022). . Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
23. Анастасія Калатур (19 липня 2022). Херсонщина: ЗСУ вдарили по російських складах боєприпасів. Українська правда.
24. Ірина Знась (22 серпня 2022). У Бериславі на Херсонщині ЗСУ ліквідували російську базу. Дзеркало тижня.
25. ЗСУ звільнили місто Берислав на Херсонщині (фото). . 11 листопада 2022.
27. (рос.) Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2021.
28. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
29. . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
30. Інформація на сайті Херсонської обласної державної адміністрації^{[недоступне посилання з червня 2019]}
31. Інгульський степ. Збірник [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 456 с.
32. . Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
33. . Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека. Архів оригіналу за 24 лютого 2018.
34. У результаті бойових дій на Херсонщині зруйновано два храми Української Православної Церкви. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. 3 вересня 2022. оригіналу за 6 вересня 2022.
35. У Бериславі через обстріли повністю зруйновано Успенський храм УПЦ. Спілка православних журналістів. 2 вересня 2022.
36. . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
37. Допис користувача Вадим Чепурной у мережі Facebook. Архів оригіналу за 29 березня 2016.
38. Through Russia on a mustang. archive.org. Процитовано 24 серпня 2017.
39. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 11 листопада 2019.

Джерела

• Паталах О. Відлуння Великого Степу. Історія Північного Причорномор'я в особах. — Херсон : Наддніпряночка, 2009. — 200 с.
• УРЕ

Посилання

• Погода в місті Берислав [ 5 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Нариси з історії Бериславщини
• Берислав // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гончара [ 7 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Cities & towns of Ukraine [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.]