Гогенштауфени в раніші часи Штауфери (нім. Hohenstaufen, нім. Staufer) — династія південно-німецьких королів та імператорів Священної Римської імперії (1138—1254), згасла у чоловічому поколінні 1268 року, зі смертю Конрадина.
Гогенштауфени | |
Герб | |
Засновник | Фрідріх I |
---|---|
Країна | Священна Римська імперія |
Час/дата припинення існування | 1268 |
Гогенштауфени у Вікісховищі |
Першим достовірно відомим їхнім пращуром був Фрідріх Бюренський, що жив близько середини XI століття. Його син, Фрідріх I, збудував замок на горі Штауфен, або Гогенштауфен. Він отримав від Генріха IV у 1079 році герцогство Швабське й руку його єдиної дочки Агнеси. Претендентами на це герцогство були Бертольд, син Рудольфа Швабського (супротивника Генріха IV), та Бертольд Церінгенський; після тривалих війн, зі змінним успіхом, в Майнці було укладено мир (1097), за яким Фрідріха було визнано герцогом Швабським.
Історія роду
Початок та возвеличення дому
Після його смерті (1105) Генріх V, з метою забезпечення собі відданості Гогенштауфенів, утвердив герцогство Швабське за старшим з синів Фрідріха, Фрідріхом II Однооким, а молодшому, Конраду, дарував герцогство Франконське. Після смерті Генріха V, останнього франконського імператора, фамільні володіння його успадкували Гогенштауфени. Фрідріх за своєю могутністю та особистими якостями більше за інших міг, мабуть, розраховувати на німецьку корону, тим більше, що громадська думка була на його боці. Але острах перед його силою й ненависть деяких князів, особливо ж інтриги архієпископа Майнцького Адальберта, вождя папської партії, сприяли обранню ворога Фрідріха — Лотара Саксонського. Претензії Лотара на володіння Генріха V, що перейшли до Гогенштауфенів у спадок, послужили приводом до жорстокої війни, під час якої Конрад оголосив себе королем (1127) й був вінчаний у Мілані італійською короною. Однак, в Італії він не міг довго триматись проти гвельфів та Папи, а у Німеччині з кожним днем зростали сили його супротивників; тому брати Гогенштауфени були змушені прохати у імператора вибачення (1135) й супроводжували останнього у поході до Італії. Після смерті Лотара Конрада у 1138 році було обрано королем під ім'ям Конрада III.
Боротьба за владу
Із возвеличенням дому Гогенштауфенів ще сильніше розгорілась давня ворожнеча Вельфів проти Гогенштауфенів, що не припинялась і за наступника Конрада, його племінника (сина Фрідріха Одноокого) Фрідріха I Барбаросси. За сина й спадкоємця Фрідріха Генріха VI Гогенштауфени досягли піку своєї могутності, і хоча Генріху не вдалось провести закон про спадкову передачу корони в роді Гогенштауфенів, все ж його дворічного сина Фрідріха було проголошено його наступником (1196).
Рання смерть Генріха (1197) розв'язала руки ворогам дому Гогенштауфенів, і вони під керівництвом папи об'єднались задля його приниження. З братів Генріха двоє померли раніше за нього (Фрідріх V Швабський — у 1191 році, Конрад Франконський — у 1196 році), а Оттон, пфальцграф Бургундський, тримався подалі від інтересів свого дому. Молодший брат Генріха, Філіп Швабський, зважаючи на неможливість утримати корону за малолітнім племінником сам на пропозицію більшості князів прийняв королівський престол (1198). Після тривалої боротьби проти свого суперника Оттона IV Брауншвейгського, якого королем визнав папа, Філіп пав від руки вбивці (1208). Смерть Філіпа забезпечила за Оттоном на декілька років єдиновладдя; але коли той вирішив наполегливо заявляти свої права на авторитет в Італії, то папа Інокентій III став висувати молодого Фрідріха, вже визнаного королем Сицилії, відлучив Оттона від церкви та підбурив проти нього величезну партію в самій Німеччині, тож Фрідріха й там було проголошено королем. На початку його царювання все сприяло, імовірно, подальшому возвеличенню Гогенштауфенів.
Занепад та припинення роду
Володіння згаслого Церінгенського роду перейшли до рук Фрідріха. Спадкові швабські землі він також повернув собі та майже без усіляких зусиль домігся для свого сина Генріха обрання його спадкоємцем німецької корони, а для себе — імператорської корони в Римі. Але папа Григорій IX відновив боротьбу проти могутності імператора, що невпинно зростала. Інокентій IV продовжував справу свого попередника. Поки Фрідріх II був живий, значення дому Гогенштауфенів ще трималось; але після його смерті воно стало швидко йти до занепаду.
Син Фрідріха Конрад IV (помер 1254) зустрічав однаково сильну протидію як у Німеччині, так і в Італії. Незаконний син Фрідріха Манфред, а потім і єдиний син Конрада, якого зазвичай називали Конрадином, загинули у боротьбі з Карлом Анжуйським (1266 й 1268). З інших нащадків Гогенштауфенів син Фрідріха II, Енціо або Генріх, король сардинський, 1272 року помер у Болоньї в ув'язненні; сини Манфреда померли за кілька років, також у в'язниці. Дочка Манфреда, Констанція, була одружена з Петром III Арагонським, який 1282 року завоював Сицилію та помстився за смерть Конрадина. Рештки володінь родини Гогенштауфенів було заставлено ще Конрадином; герцогське достоїнство у Швабії та Франконії згасло, і лише титул франконського герцога перейшов до Вюрцбурзького єпископа.
Представники роду
- Фрідріх I, син , герцог Франконії, Швабії та Ельзасу 1079—1105
- Фрідріх II нар.1090, син Фрідріха I, герцог Швабії та Ельзасу 1105—1147
- Конрад III р.1093, син Фрідріха I, герцог Франконії 1105—1138, Римський король 1127—1132, 1138—1152
- Фрідріх I Барбаросса нар.1122, син Фрідріха II, герцог Швабії та Ельзасу 1147—1152, Римський король 1152—1155, герцог Франконії 1152—1168, Римський імператор, король Німеччини та Італії 1155—1190, герцог Сполето, маркіз Тоскани 1174—1190
- Конрад нар.1135, син Фрідріха II, 1156—1195, помер 1197
- Генріх, син Конрада III, герцог Франконії 1138—1150, Римський король у 1147—1150
- Фрідріх IV, син Конрада III, герцог Франконії 1150—1152, герцог Швабії та Ельзасу 1152—1167
- Фрідріх V нар.1164, син Фрідріха I, герцог Швабії та Ельзасу 1167—1169
- Генріх VI р.1166, син Фрідріха I, Римський король 1168—1191, король Італії 1186—1197, герцог Сполето, маркіз Тоскани 1190—1197, Римський імператор, король Німеччини 1191—1197, король Сицилії 1194—1197
- Фрідріх VI (також іменується Фрідріхом V, справжнє ім'я Конрад) нар.1167, син Фрідріха I, герцог Швабії та Ельзасу 1169—1191
- Оттон I нар.1170, син Фрідріха I, пфальцграф Бургундії 1184—1200
- Конрад II, син Фрідріха I, герцог Франконії 1167—1196, герцог Швабії та Ельзасу 1191—1196
- Філіп нар.1176, син Фрідріха I, князь-єпископ Вюрцбургу 1190—1191, герцог Тоскани 1195—1208, герцог Франконії, Швабії та Ельзасу 1196—1208, Римський король 1198—1208, пфальцграф Бургундії 1200—1208
- Фрідріх II нар.1194, син Генріха VI, Римський король 1196—1220, король Сицилії 1197—1250, герцог Сполето, маркіз Тоскани 1197—1210, 1218—1250, герцог Франконії, Швабії та Ельзасу 1212—1216, Римський імператор, король Німеччини та Італії 1220—1250, король Єрусалиму 1225—1228
- Генріх (VII) нар.1211, син Фрідріха II, король Сицилії 1212—1242, герцог Франконії, Швабії та Ельзасу 1216—1235, Римський король 1220—1235
- Конрад IV нар.1228, син Фрідріха II, король Єрусалиму 1228—1243, герцог Франконії, Швабії та Ельзасу 1235—1254, Римський король 1237—1254, король Сицилії 1250—1254
- Енціо, син Фрідріха II, король Сардинії 1238—1249, помер 1272
- Манфред нар.1232, син Фрідріха II, принц Таранто 1250—1258, король Сицилії 1258—1266, герцог Сполето, маркіз Тоскани 1260—1266
- Конрад V (Конрадин) нар.1252, син Конрада IV, Римський король, король Єрусалиму, герцог Франконії, Швабії та Ельзасу 1254—1268
Примітки
Посилання
- Гогенштауфени // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Істотна частка подробиць життя роду відомі з , складеної і продовженої .
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gogenshtaufeni v ranishi chasi Shtauferi nim Hohenstaufen nim Staufer dinastiya pivdenno nimeckih koroliv ta imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1138 1254 zgasla u cholovichomu pokolinni 1268 roku zi smertyu Konradina GogenshtaufeniGerbZasnovnikFridrih IKrayina Svyashenna Rimska imperiyaChas data pripinennya isnuvannya1268 Gogenshtaufeni u Vikishovishi Pershim dostovirno vidomim yihnim prashurom buv Fridrih Byurenskij sho zhiv blizko seredini XI stolittya Jogo sin Fridrih I zbuduvav zamok na gori Shtaufen abo Gogenshtaufen Vin otrimav vid Genriha IV u 1079 roci gercogstvo Shvabske j ruku jogo yedinoyi dochki Agnesi Pretendentami na ce gercogstvo buli Bertold sin Rudolfa Shvabskogo suprotivnika Genriha IV ta Bertold Ceringenskij pislya trivalih vijn zi zminnim uspihom v Majnci bulo ukladeno mir 1097 za yakim Fridriha bulo viznano gercogom Shvabskim Istoriya roduPochatok ta vozvelichennya domu Pislya jogo smerti 1105 Genrih V z metoyu zabezpechennya sobi viddanosti Gogenshtaufeniv utverdiv gercogstvo Shvabske za starshim z siniv Fridriha Fridrihom II Odnookim a molodshomu Konradu daruvav gercogstvo Frankonske Pislya smerti Genriha V ostannogo frankonskogo imperatora familni volodinnya jogo uspadkuvali Gogenshtaufeni Fridrih za svoyeyu mogutnistyu ta osobistimi yakostyami bilshe za inshih mig mabut rozrahovuvati na nimecku koronu tim bilshe sho gromadska dumka bula na jogo boci Ale ostrah pered jogo siloyu j nenavist deyakih knyaziv osoblivo zh intrigi arhiyepiskopa Majnckogo Adalberta vozhdya papskoyi partiyi spriyali obrannyu voroga Fridriha Lotara Saksonskogo Pretenziyi Lotara na volodinnya Genriha V sho perejshli do Gogenshtaufeniv u spadok posluzhili privodom do zhorstokoyi vijni pid chas yakoyi Konrad ogolosiv sebe korolem 1127 j buv vinchanij u Milani italijskoyu koronoyu Odnak v Italiyi vin ne mig dovgo trimatis proti gvelfiv ta Papi a u Nimechchini z kozhnim dnem zrostali sili jogo suprotivnikiv tomu brati Gogenshtaufeni buli zmusheni prohati u imperatora vibachennya 1135 j suprovodzhuvali ostannogo u pohodi do Italiyi Pislya smerti Lotara Konrada u 1138 roci bulo obrano korolem pid im yam Konrada III Borotba za vladu Iz vozvelichennyam domu Gogenshtaufeniv she silnishe rozgorilas davnya vorozhnecha Velfiv proti Gogenshtaufeniv sho ne pripinyalas i za nastupnika Konrada jogo pleminnika sina Fridriha Odnookogo Fridriha I Barbarossi Za sina j spadkoyemcya Fridriha Genriha VI Gogenshtaufeni dosyagli piku svoyeyi mogutnosti i hocha Genrihu ne vdalos provesti zakon pro spadkovu peredachu koroni v rodi Gogenshtaufeniv vse zh jogo dvorichnogo sina Fridriha bulo progolosheno jogo nastupnikom 1196 Rannya smert Genriha 1197 rozv yazala ruki vorogam domu Gogenshtaufeniv i voni pid kerivnictvom papi ob yednalis zadlya jogo prinizhennya Z brativ Genriha dvoye pomerli ranishe za nogo Fridrih V Shvabskij u 1191 roci Konrad Frankonskij u 1196 roci a Otton pfalcgraf Burgundskij trimavsya podali vid interesiv svogo domu Molodshij brat Genriha Filip Shvabskij zvazhayuchi na nemozhlivist utrimati koronu za malolitnim pleminnikom sam na propoziciyu bilshosti knyaziv prijnyav korolivskij prestol 1198 Pislya trivaloyi borotbi proti svogo supernika Ottona IV Braunshvejgskogo yakogo korolem viznav papa Filip pav vid ruki vbivci 1208 Smert Filipa zabezpechila za Ottonom na dekilka rokiv yedinovladdya ale koli toj virishiv napoleglivo zayavlyati svoyi prava na avtoritet v Italiyi to papa Inokentij III stav visuvati molodogo Fridriha vzhe viznanogo korolem Siciliyi vidluchiv Ottona vid cerkvi ta pidburiv proti nogo velicheznu partiyu v samij Nimechchini tozh Fridriha j tam bulo progolosheno korolem Na pochatku jogo caryuvannya vse spriyalo imovirno podalshomu vozvelichennyu Gogenshtaufeniv Zanepad ta pripinennya rodu Poshtova listivka 1905 r vipusku na yakij zobrazheno goru j i koroliv z cogo rodu Volodinnya zgaslogo Ceringenskogo rodu perejshli do ruk Fridriha Spadkovi shvabski zemli vin takozh povernuv sobi ta majzhe bez usilyakih zusil domigsya dlya svogo sina Genriha obrannya jogo spadkoyemcem nimeckoyi koroni a dlya sebe imperatorskoyi koroni v Rimi Ale papa Grigorij IX vidnoviv borotbu proti mogutnosti imperatora sho nevpinno zrostala Inokentij IV prodovzhuvav spravu svogo poperednika Poki Fridrih II buv zhivij znachennya domu Gogenshtaufeniv she trimalos ale pislya jogo smerti vono stalo shvidko jti do zanepadu Sin Fridriha Konrad IV pomer 1254 zustrichav odnakovo silnu protidiyu yak u Nimechchini tak i v Italiyi Nezakonnij sin Fridriha Manfred a potim i yedinij sin Konrada yakogo zazvichaj nazivali Konradinom zaginuli u borotbi z Karlom Anzhujskim 1266 j 1268 Z inshih nashadkiv Gogenshtaufeniv sin Fridriha II Encio abo Genrih korol sardinskij 1272 roku pomer u Bolonyi v uv yaznenni sini Manfreda pomerli za kilka rokiv takozh u v yaznici Dochka Manfreda Konstanciya bula odruzhena z Petrom III Aragonskim yakij 1282 roku zavoyuvav Siciliyu ta pomstivsya za smert Konradina Reshtki volodin rodini Gogenshtaufeniv bulo zastavleno she Konradinom gercogske dostoyinstvo u Shvabiyi ta Frankoniyi zgaslo i lishe titul frankonskogo gercoga perejshov do Vyurcburzkogo yepiskopa Predstavniki roduFridrih I sin gercog Frankoniyi Shvabiyi ta Elzasu 1079 1105 Fridrih II nar 1090 sin Fridriha I gercog Shvabiyi ta Elzasu 1105 1147 Konrad III r 1093 sin Fridriha I gercog Frankoniyi 1105 1138 Rimskij korol 1127 1132 1138 1152 Fridrih I Barbarossa nar 1122 sin Fridriha II gercog Shvabiyi ta Elzasu 1147 1152 Rimskij korol 1152 1155 gercog Frankoniyi 1152 1168 Rimskij imperator korol Nimechchini ta Italiyi 1155 1190 gercog Spoleto markiz Toskani 1174 1190 Konrad nar 1135 sin Fridriha II 1156 1195 pomer 1197 Genrih sin Konrada III gercog Frankoniyi 1138 1150 Rimskij korol u 1147 1150 Fridrih IV sin Konrada III gercog Frankoniyi 1150 1152 gercog Shvabiyi ta Elzasu 1152 1167 Fridrih V nar 1164 sin Fridriha I gercog Shvabiyi ta Elzasu 1167 1169 Genrih VI r 1166 sin Fridriha I Rimskij korol 1168 1191 korol Italiyi 1186 1197 gercog Spoleto markiz Toskani 1190 1197 Rimskij imperator korol Nimechchini 1191 1197 korol Siciliyi 1194 1197 Fridrih VI takozh imenuyetsya Fridrihom V spravzhnye im ya Konrad nar 1167 sin Fridriha I gercog Shvabiyi ta Elzasu 1169 1191 Otton I nar 1170 sin Fridriha I pfalcgraf Burgundiyi 1184 1200 Konrad II sin Fridriha I gercog Frankoniyi 1167 1196 gercog Shvabiyi ta Elzasu 1191 1196 Filip nar 1176 sin Fridriha I knyaz yepiskop Vyurcburgu 1190 1191 gercog Toskani 1195 1208 gercog Frankoniyi Shvabiyi ta Elzasu 1196 1208 Rimskij korol 1198 1208 pfalcgraf Burgundiyi 1200 1208 Fridrih II nar 1194 sin Genriha VI Rimskij korol 1196 1220 korol Siciliyi 1197 1250 gercog Spoleto markiz Toskani 1197 1210 1218 1250 gercog Frankoniyi Shvabiyi ta Elzasu 1212 1216 Rimskij imperator korol Nimechchini ta Italiyi 1220 1250 korol Yerusalimu 1225 1228 Genrih VII nar 1211 sin Fridriha II korol Siciliyi 1212 1242 gercog Frankoniyi Shvabiyi ta Elzasu 1216 1235 Rimskij korol 1220 1235 Konrad IV nar 1228 sin Fridriha II korol Yerusalimu 1228 1243 gercog Frankoniyi Shvabiyi ta Elzasu 1235 1254 Rimskij korol 1237 1254 korol Siciliyi 1250 1254 Encio sin Fridriha II korol Sardiniyi 1238 1249 pomer 1272 Manfred nar 1232 sin Fridriha II princ Taranto 1250 1258 korol Siciliyi 1258 1266 gercog Spoleto markiz Toskani 1260 1266 Konrad V Konradin nar 1252 sin Konrada IV Rimskij korol korol Yerusalimu gercog Frankoniyi Shvabiyi ta Elzasu 1254 1268PrimitkiPosilannyaGogenshtaufeni Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Istotna chastka podrobic zhittya rodu vidomi z skladenoyi i prodovzhenoyi Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi