Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрідріх I Friedrich I von Staufen бл 1050 1105 герцог Швабії у 1079 1105 роках Фрідріх Iнім Friedrich I von StaufenНарод

Фрідріх I (герцог Швабії)

Фрідріх I (герцог Швабії)

Фрідріх I (*Friedrich I von Staufen бл. 1050 — 1105) — герцог Швабії у 1079—1105 роках.

Фрідріх I
нім. Friedrich I von Staufen
image
Народився бл. 1050
Помер 1105
Поховання d
Національність німець
Діяльність герцог
Титул король
Посада герцог Швабії[d]
Термін 1079—1105 роки
Попередник Рудольф I
Наступник Фрідріх II
Конфесія католицтво
Рід Гогенштауфени
Батько
Мати Ґільдегарда фон Егісхейм-Дашбург
Брати, сестри d і d
У шлюбі з Агнеса фон Вайблінген[1]
Діти 2 сина і 3 доньки
image

Життєпис

Походив зі знатного швабського роду фон Бюрен. Син Фрідріха, графа Рісгау, та Ґільдегарди фон Егісхейм-Дашбург. Народився приблизно 1050 року. Рано втратив батька (1053 року), ставши Фрідріхом фон Бюреном. Згодом від матері успадкував володіння в Ельзасі. На початку 1070-х років став прихильником імператора Генріха IV з Салічної династії.

У 1077 році почалося повстання Рудольфа, герцога Швабії, проти імператора. Генріх IV оголосив володіння Рудольфа конфіскованими і на початку 1079 року віддав Швабію Фрідріху фон Бюрену. 24 березня того ж року імператор в Регенсбурзі заручив з Фрідріхом свою дочку Агнес. Сам шлюб був укладений в 1086 або 1087 році.

Фрідріх брав участь у всіх військових походах імператора проти повсталих родів Рейнфельденів, Вельфів і Церінгенів. Був учасником битви при Фларґхейме, яка відбулася 27 січня 1080 року, в якій імператорська армія була розбита королем Рудольфом I. 15 жовтня того ж року відбулася битві при Ельстері, що також завершилася поразкою імператора, але в ній Рудольф втратив руку і наступна дня помер. Ця смерть ослабила позиції противників Генріха IV. Загибель Рудольфа не припинила опір Фрідріху в Швабії, де опір очолили син Рудольфа, Бертольд I Рейфельден, що проголосив себе герцогом Швабії, і зять, Бертольд II Церінген.

6 серпня 1081 року противники Генріха IV обрали нового антікороля — Германа Зальмского. Фрідріх підтримував імператора в його боротьбі проти антикороля, однак після загибелі в 1083 році Оттона Нортхеймского, одного з лідера бунтівних князів, вплив Германа Зальмского сильно ослаб. В результаті Фрідріх зміг зосередитися на тому, щоб отримати контроль над Швабією, де його переслідували невдачі, проте ніхто з противників не зміг домогтися переваги. Під контролем Фрідріха була Північна Швабія, Південну Швабію контролював Бертольд I Рейфельден, а після його смерті в 1089 році — Бертольд II Церінген, що проголосив себе герцогом. На Східну Швабію претендував Вельф IV. Істотну підтримку Фрідріху надавав його брат Оттон, що став 1092 року єпископом Страсбурга. В цей період звів замок Штауфен, за яким став зватися Фрідріхом фон Штауфеном.

Лише у 1098 році вдалося укласти мирний договір, за яким герцогство Швабія виявилося розділене на 3 частини. Бертольд II Церінген отримав Брейзгау і імперське фогство Цюрих, зберігши при цьому титул герцога, тому його володіння стали називатися герцогство Церінген. Східна частина відійшла до Вельфа IV, який став до того моменту герцогом Баварії. Герцогом Швабії залишався Фрідріх I, проте йому дісталася лише північна частина колишнього герцогства.

Після укладення миру Фрідріх I зосередився на розширенні своєї влади в Швабії. На горі, де був побудований замок Штауфен, він заснував монастир Лорха.

У 1104 році між імператором Генріхом IV та його сином Генріхом розпочалося протистояння. Фрідріх став на бік імператора, проте жодних активних дій не робив. Він помер 1105 року. Швабію успадковував його старший син Фрідріх.

Родина

Дружина — Агнеса фон Вайблінген, донька Генріха IV, імператора Священної Римської імперії.

Діти:

  • Фрідріх (1090—1147), герцог Швабії
  • Конрад (1093—1152), король Німеччини з 1138 до 1152 року
  • Берта (1089—1142), дружина Адальберта, графа Ельхінген
  • Хейліка (д/н — після 1110), дружина Фрідріха III, графа Петтендорфа
  • Гертруда (д/н — 1182), дружина Германа III, графа Рейнпфальц

Джерела

  • Manfred Akermann: Die Staufer. Ein europäisches Herrschergeschlecht, Konrad Theiss Verlag, Stuttgart, 2006; .
  • Ruggiero Rizzi, Federico I e Federico II Hohenstaufen — Genesi di due personalità alla luce della storia, della medicina e della psicologia, Barbieri Editore s.r.l., Manduria, 2009,
  1. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fridrih I Friedrich I von Staufen bl 1050 1105 gercog Shvabiyi u 1079 1105 rokah Fridrih Inim Friedrich I von StaufenNarodivsya bl 1050Pomer 1105Pohovannya dNacionalnist nimecDiyalnist gercogTitul korolPosada gercog Shvabiyi d Termin 1079 1105 rokiPoperednik Rudolf INastupnik Fridrih IIKonfesiya katolictvoRid GogenshtaufeniBatkoMati Gildegarda fon Egishejm DashburgBrati sestri d i dU shlyubi z Agnesa fon Vajblingen 1 Diti 2 sina i 3 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi znatnogo shvabskogo rodu fon Byuren Sin Fridriha grafa Risgau ta Gildegardi fon Egishejm Dashburg Narodivsya priblizno 1050 roku Rano vtrativ batka 1053 roku stavshi Fridrihom fon Byurenom Zgodom vid materi uspadkuvav volodinnya v Elzasi Na pochatku 1070 h rokiv stav prihilnikom imperatora Genriha IV z Salichnoyi dinastiyi U 1077 roci pochalosya povstannya Rudolfa gercoga Shvabiyi proti imperatora Genrih IV ogolosiv volodinnya Rudolfa konfiskovanimi i na pochatku 1079 roku viddav Shvabiyu Fridrihu fon Byurenu 24 bereznya togo zh roku imperator v Regensburzi zaruchiv z Fridrihom svoyu dochku Agnes Sam shlyub buv ukladenij v 1086 abo 1087 roci Fridrih brav uchast u vsih vijskovih pohodah imperatora proti povstalih rodiv Rejnfeldeniv Velfiv i Ceringeniv Buv uchasnikom bitvi pri Flarghejme yaka vidbulasya 27 sichnya 1080 roku v yakij imperatorska armiya bula rozbita korolem Rudolfom I 15 zhovtnya togo zh roku vidbulasya bitvi pri Elsteri sho takozh zavershilasya porazkoyu imperatora ale v nij Rudolf vtrativ ruku i nastupna dnya pomer Cya smert oslabila poziciyi protivnikiv Genriha IV Zagibel Rudolfa ne pripinila opir Fridrihu v Shvabiyi de opir ocholili sin Rudolfa Bertold I Rejfelden sho progolosiv sebe gercogom Shvabiyi i zyat Bertold II Ceringen 6 serpnya 1081 roku protivniki Genriha IV obrali novogo antikorolya Germana Zalmskogo Fridrih pidtrimuvav imperatora v jogo borotbi proti antikorolya odnak pislya zagibeli v 1083 roci Ottona Northejmskogo odnogo z lidera buntivnih knyaziv vpliv Germana Zalmskogo silno oslab V rezultati Fridrih zmig zosereditisya na tomu shob otrimati kontrol nad Shvabiyeyu de jogo peresliduvali nevdachi prote nihto z protivnikiv ne zmig domogtisya perevagi Pid kontrolem Fridriha bula Pivnichna Shvabiya Pivdennu Shvabiyu kontrolyuvav Bertold I Rejfelden a pislya jogo smerti v 1089 roci Bertold II Ceringen sho progolosiv sebe gercogom Na Shidnu Shvabiyu pretenduvav Velf IV Istotnu pidtrimku Fridrihu nadavav jogo brat Otton sho stav 1092 roku yepiskopom Strasburga V cej period zviv zamok Shtaufen za yakim stav zvatisya Fridrihom fon Shtaufenom Lishe u 1098 roci vdalosya uklasti mirnij dogovir za yakim gercogstvo Shvabiya viyavilosya rozdilene na 3 chastini Bertold II Ceringen otrimav Brejzgau i imperske fogstvo Cyurih zberigshi pri comu titul gercoga tomu jogo volodinnya stali nazivatisya gercogstvo Ceringen Shidna chastina vidijshla do Velfa IV yakij stav do togo momentu gercogom Bavariyi Gercogom Shvabiyi zalishavsya Fridrih I prote jomu distalasya lishe pivnichna chastina kolishnogo gercogstva Pislya ukladennya miru Fridrih I zoseredivsya na rozshirenni svoyeyi vladi v Shvabiyi Na gori de buv pobudovanij zamok Shtaufen vin zasnuvav monastir Lorha U 1104 roci mizh imperatorom Genrihom IV ta jogo sinom Genrihom rozpochalosya protistoyannya Fridrih stav na bik imperatora prote zhodnih aktivnih dij ne robiv Vin pomer 1105 roku Shvabiyu uspadkovuvav jogo starshij sin Fridrih RodinaDruzhina Agnesa fon Vajblingen donka Genriha IV imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Diti Fridrih 1090 1147 gercog Shvabiyi Konrad 1093 1152 korol Nimechchini z 1138 do 1152 roku Berta 1089 1142 druzhina Adalberta grafa Elhingen Hejlika d n pislya 1110 druzhina Fridriha III grafa Pettendorfa Gertruda d n 1182 druzhina Germana III grafa RejnpfalcDzherelaManfred Akermann Die Staufer Ein europaisches Herrschergeschlecht Konrad Theiss Verlag Stuttgart 2006 ISBN 3 8062 2052 2 Ruggiero Rizzi Federico I e Federico II Hohenstaufen Genesi di due personalita alla luce della storia della medicina e della psicologia Barbieri Editore s r l Manduria 2009 ISBN 978 88 7533 045 3 Kindred Britain d Track Q75653886

Дата публікації:
Топ