Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Педро Пе дро III ісп Pedro III el Grande 1239 11 листопада 1285 кор

Педро III Арагонський

Педро III Арагонський
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Педро.

Пе́дро III (ісп. Pedro III el Grande; 1239 — 11 листопада 1285) — король Арагону і Валенсії, барселонський граф (1276—1285). Король Сицилії (1282—1285). Представник Барселонського дому. Син арагонського короля Хайме I. Був відомим поетом і трубадуром. З його доробку відома 2 сервенти, що має вигляд діалогу між автором та відомими поетами або відомими феодалами. Усі твори складені каталонською мовою.

Педро III
кат. Pere el Gran
араг. Pero lo Gran
окс. Pèire lo Grand
image
image
Король Арагону і Валенсії, граф Барселонський
27 червня 1276 — 11 листопада 1285
Попередник: Хайме I
Наступник: Альфонсо III
Король Сицилії
4 вересня 1282 — 11 листопада 1285
Попередник: Карл І
Наступник: Хайме II
 
Народження: 1240[1][2][…]
Валенсія, Іспанія[4][2]
Смерть: 11 листопада 1285[5][6][…]
Вілафранка-дель-Пенедес, Ал-Панадес[2]
Поховання: d[2]
Країна: Арагонське королівство
Релігія: християнство
Рід: Арагонська династія
Батько: Хайме I[2][7]
Мати: Іоланда Угорська[2][7]
Шлюб: Констанція Сицилійська[7]
Діти: Альфонсо III[7], Яків II[7], Свята Ізабела Арагонська, Фредерік II[7], d, d[7][8], d, d і d[9]

image Медіафайли у Вікісховищі

Прізвисько — Вели́кий (ісп. el Grande, кат. el Gran, араг. lo Gran). Також — Петро, Пере (кат. Pere), Перо (араг. Pero); Педро І (як сицилійський король), Педро ІІ (як барселонський граф).

Біографія

Молоді роки

Син Хайме I, короля Арагону, Майорки та Валенсії, граф Барселони і Урхелю, й Іоланди Арпад. З дитинства був заручений з Євдокісєю, донькою нікейського імператора Іоанна Ласкаріса. Втім після втрати у 1260 році її братом Феодором II трону, заручини були розірвані. У 1262 році оженився на представниці династії Гогенштауфенів.

1244 року отримав володіння в Каталонії. У 1257 році призначений генеральним прокуратором. Досвід здобув під час військових походів батька проти мусульманських держав. 1262 року після смерті старшого брата Альфонсо став основним спадкоємцем Арагонської держави. Протягом військової кампанії 1265—1266 років переміг війська ібн-Ґуд аль-Даула, еміра Мурсії, та його союзників з Гранадського емірату й султанату Маринідів. Повністю захопивши Мурсію, у 1266 році відповідно до попередніх домовленостей передав королівству Кастилія.

У 1275 році придушив заворушення каталонської знаті. У 1276 році почалося повстання маврів у королівстві Валенсія. Того року помер король Хайме I. За заповітом батька успадкував королівства Арагон і Валенсія, графство Барселона.

Початок панування

Ставши у 1276 році королем, Педро III відразу придушив повстання в королівстві Валенсія. Після цього король відмовився приносити васальну присягу папі римському і платити йому данину. Його рішуче і жорстке правління відразу викликало невдоволення серед знаті, що призвело у 1278 році до заколоту на чолі із Роже-Бернардом III, графом Фуа, Арнольдом Роджером I, графа Пальяс-Субіра і Ерменголєм X Уржельським. Спочатку король виступив проти графа Ерменголя, упокорив його і змусив принести васальну присягу.

Потім 1280 р вся знать Каталонії об'єдналася проти короля. Втім король на чолі посполитого рушення взяв в облогу бунтівників на чолі з Роже-Бернардом III, графом Фуа, в фортеці Балагер і змусив здатися. У 1281 році в Леріді було укладено мир із знатю.

У 1277 році Мухаммед I аль-Мустансир, емір Тунісу, скинув залежність від Арагону. Після придушення заколотів, Педро III у 1280 році відправив військову експедицію до Туніса. Втім не досягнуто суттєвих успіхів.

Підкорення Сицилії

Одружений з сицилійською принцесою, Педро III вважав себе вправі претендувати на корону Сицилії. Після загибелі короля Манфреда в битві при Беневенто в 1266 році отримав попередню згоду папи Миколая III на отримання арагонцями Сицилії. Але справу не було доведено до кінця, оскільки у 1280 році папа Миколай помер, а новий папа Мартин IV віддав Сицилійське королівство Карлу Анжуйському. Але сицилійці були незадоволені правлінням французів і обіцяли арагонському королю підтримку, якщо він висадиться на острів. Проарагонську партію очолив Джованні Прочіда. Водночас Педро III намагався укласти союз проти Карла Анжуйського з імператором Візантії Михаїлом VIII Палеологом. Візантійці надали 60 тис. золотих монет.

Під виглядом організації хрестового походу проти арабів Алжиру, Педро III зібрав значну армію і флот: у гирлі Ебро зібралася флотилія в 140 кораблів та 15-тисячне військо. Щоб приспати пильність короля Карла Анжуйського, він дійсно напав на алжирське місто Алькойль. Тим часом 30 березня 1282 року сицилійці підняли повстання проти французів, відоме як «Сицилійська Вечерня». Винищивши анжуйців, вони запросили на трон короля Арагону. Переконавшись, що більшість французів було знищено, арагонці висадилися на Сицилії (біля м. Трапані).

4 вересня в Палермо оголошено королем Сицилії. Після цього арагонські війська швидко зайняли весь острів і навіть частину Калабрії. Водночас арагонський флот зайняв острів Мальта.

Боротьба з містами

У Таррагоні зібралися кортеси, які звинуватили Педро III в тому, що він почав велику війну, не заручившись їх згодою, і обтяжує країну податками. Для захисту своїх прав (фуерос) знатні городяни утворили Унію. Нові кортеси, які зібралися в Сарагосі, з ще більшою наполегливістю зажадали твердження всіх стародавніх привілеїв.

Педро III, пов'язаний війною з Карлом I Анжуйським і відлучений папою римським від церкви, 1283 року був змушений підтвердити усі старі фуерос, надані містам і знаті, підписавши Генеральні привілеї. Юрисдикція короля була обмежена його доменом. Вироки по всіх судових справах повинен був виносити спеціальні люди — хустісьї. Було заборонено встановлювати нові дорожні мита, а сольовий податок знищено зовсім. При королі була створена рада з представників трьох станів, без дозволу якого король не міг ні укладати мирного договору ані оголошувати війни. Крім того, він повинен був щорічно скликати кортеси і радитися з ними з поточних справ.

Війна з хрестоносцями

1284 року папа римський оголосив його позбавленим всіх володінь і передав Арагонську корону Карлу Валуа, оголосивши проти Педро III хрестовий похід. Французька армія на чолі із Карлом Валуа і Філіппом Наваррським, сином Філіппа III Сміливого, короля Франції, перейшла через Піренеї і захопила майже всю країну. Карл коронувався в Льєрсі й взяв в облогу Жерону.

На бік хрестоносців перейшли багато представників знаті. Але 1285 року у французькій армії почалася епідемія шигельозу (тоді називали дизентерією), а сицилійський адмірал Роже де Лаурія розбив французький флот біля Лес-Формігуес, захопивши сина Карла I Анжуйського.

Зазнавши важких людських втрат і залишившись без постачання харчів, Карл Валуа став відступати, але потрапив у засідку на перевалі Паніссарс і втратив майже все військо.

Останні роки

Незабаром після вигнання французів Педро III напав на Руссільон, оскільки його граф — Хайме II Майорський допомагав Карлу Валуа. Слідом став готуватися для наступу на Майорку, але в розпал приготувань до війни захворів і помер 11 листопада.

Сім'я

Докладніше: Барселонський дім

7 бастардів

Примітки

  1. http://data.cervantesvirtual.com/person/9211
  2. Jaume Sobrequés i Callicó, Mercè Morales i Montoya Comtes, reis, comtesses i reines de Catalunya — Editorial Base, 2011. —
    d:Track:Q85911317d:Track:Q17478005d:Track:Q11927366d:Track:Q85911244
  3. Autoritats UB
    d:Track:Q89570027
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118592939 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. http://id.worldcat.org/fast/1898896
  6. Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
    d:Track:Q4903493
  7. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  8. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  9. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Джерела

  • Harris, Jonathan (2003). Byzantium and the Crusades. London: Hambledon. . (англ.)
  • Soldevila, Ferran. Pere el Gran. El regnat fins a l'any 1282. Institut d'Estudis Catalans, reed. 1995. . (ісп.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Педро III (король Арагону)

Cawley, Charles, Aragon, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pedro Pe dro III isp Pedro III el Grande 1239 11 listopada 1285 korol Aragonu i Valensiyi barselonskij graf 1276 1285 Korol Siciliyi 1282 1285 Predstavnik Barselonskogo domu Sin aragonskogo korolya Hajme I Buv vidomim poetom i trubadurom Z jogo dorobku vidoma 2 serventi sho maye viglyad dialogu mizh avtorom ta vidomimi poetami abo vidomimi feodalami Usi tvori skladeni katalonskoyu movoyu Pedro III kat Pere el Gran arag Pero lo Gran oks Peire lo GrandKorol Aragonu i Valensiyi graf Barselonskij27 chervnya 1276 11 listopada 1285Poperednik Hajme INastupnik Alfonso IIIKorol Siciliyi4 veresnya 1282 11 listopada 1285Poperednik Karl INastupnik Hajme II Narodzhennya 1240 1 2 Valensiya Ispaniya 4 2 Smert 11 listopada 1285 5 6 Vilafranka del Penedes Al Panades 2 Pohovannya d 2 Krayina Aragonske korolivstvoReligiya hristiyanstvoRid Aragonska dinastiyaBatko Hajme I 2 7 Mati Iolanda Ugorska 2 7 Shlyub Konstanciya Sicilijska 7 Diti Alfonso III 7 Yakiv II 7 Svyata Izabela Aragonska Frederik II 7 d d 7 8 d d i d 9 Mediafajli b u Vikishovishi Prizvisko Veli kij isp el Grande kat el Gran arag lo Gran Takozh Petro Pere kat Pere Pero arag Pero Pedro I yak sicilijskij korol Pedro II yak barselonskij graf BiografiyaMolodi roki Sin Hajme I korolya Aragonu Majorki ta Valensiyi graf Barseloni i Urhelyu j Iolandi Arpad Z ditinstva buv zaruchenij z Yevdokisyeyu donkoyu nikejskogo imperatora Ioanna Laskarisa Vtim pislya vtrati u 1260 roci yiyi bratom Feodorom II tronu zaruchini buli rozirvani U 1262 roci ozhenivsya na predstavnici dinastiyi Gogenshtaufeniv 1244 roku otrimav volodinnya v Kataloniyi U 1257 roci priznachenij generalnim prokuratorom Dosvid zdobuv pid chas vijskovih pohodiv batka proti musulmanskih derzhav 1262 roku pislya smerti starshogo brata Alfonso stav osnovnim spadkoyemcem Aragonskoyi derzhavi Protyagom vijskovoyi kampaniyi 1265 1266 rokiv peremig vijska ibn Gud al Daula emira Mursiyi ta jogo soyuznikiv z Granadskogo emiratu j sultanatu Marinidiv Povnistyu zahopivshi Mursiyu u 1266 roci vidpovidno do poperednih domovlenostej peredav korolivstvu Kastiliya U 1275 roci pridushiv zavorushennya katalonskoyi znati U 1276 roci pochalosya povstannya mavriv u korolivstvi Valensiya Togo roku pomer korol Hajme I Za zapovitom batka uspadkuvav korolivstva Aragon i Valensiya grafstvo Barselona Pochatok panuvannya Stavshi u 1276 roci korolem Pedro III vidrazu pridushiv povstannya v korolivstvi Valensiya Pislya cogo korol vidmovivsya prinositi vasalnu prisyagu papi rimskomu i platiti jomu daninu Jogo rishuche i zhorstke pravlinnya vidrazu viklikalo nevdovolennya sered znati sho prizvelo u 1278 roci do zakolotu na choli iz Rozhe Bernardom III grafom Fua Arnoldom Rodzherom I grafa Palyas Subira i Ermengolyem X Urzhelskim Spochatku korol vistupiv proti grafa Ermengolya upokoriv jogo i zmusiv prinesti vasalnu prisyagu Potim 1280 r vsya znat Kataloniyi ob yednalasya proti korolya Vtim korol na choli pospolitogo rushennya vzyav v oblogu buntivnikiv na choli z Rozhe Bernardom III grafom Fua v forteci Balager i zmusiv zdatisya U 1281 roci v Leridi bulo ukladeno mir iz znatyu U 1277 roci Muhammed I al Mustansir emir Tunisu skinuv zalezhnist vid Aragonu Pislya pridushennya zakolotiv Pedro III u 1280 roci vidpraviv vijskovu ekspediciyu do Tunisa Vtim ne dosyagnuto suttyevih uspihiv Pidkorennya Siciliyi Odruzhenij z sicilijskoyu princesoyu Pedro III vvazhav sebe vpravi pretenduvati na koronu Siciliyi Pislya zagibeli korolya Manfreda v bitvi pri Benevento v 1266 roci otrimav poperednyu zgodu papi Mikolaya III na otrimannya aragoncyami Siciliyi Ale spravu ne bulo dovedeno do kincya oskilki u 1280 roci papa Mikolaj pomer a novij papa Martin IV viddav Sicilijske korolivstvo Karlu Anzhujskomu Ale sicilijci buli nezadovoleni pravlinnyam francuziv i obicyali aragonskomu korolyu pidtrimku yaksho vin visaditsya na ostriv Proaragonsku partiyu ocholiv Dzhovanni Prochida Vodnochas Pedro III namagavsya uklasti soyuz proti Karla Anzhujskogo z imperatorom Vizantiyi Mihayilom VIII Paleologom Vizantijci nadali 60 tis zolotih monet Pid viglyadom organizaciyi hrestovogo pohodu proti arabiv Alzhiru Pedro III zibrav znachnu armiyu i flot u girli Ebro zibralasya flotiliya v 140 korabliv ta 15 tisyachne vijsko Shob prispati pilnist korolya Karla Anzhujskogo vin dijsno napav na alzhirske misto Alkojl Tim chasom 30 bereznya 1282 roku sicilijci pidnyali povstannya proti francuziv vidome yak Sicilijska Vechernya Vinishivshi anzhujciv voni zaprosili na tron korolya Aragonu Perekonavshis sho bilshist francuziv bulo znisheno aragonci visadilisya na Siciliyi bilya m Trapani 4 veresnya v Palermo ogolosheno korolem Siciliyi Pislya cogo aragonski vijska shvidko zajnyali ves ostriv i navit chastinu Kalabriyi Vodnochas aragonskij flot zajnyav ostriv Malta Borotba z mistami U Tarragoni zibralisya kortesi yaki zvinuvatili Pedro III v tomu sho vin pochav veliku vijnu ne zaruchivshis yih zgodoyu i obtyazhuye krayinu podatkami Dlya zahistu svoyih prav fueros znatni gorodyani utvorili Uniyu Novi kortesi yaki zibralisya v Saragosi z she bilshoyu napoleglivistyu zazhadali tverdzhennya vsih starodavnih privileyiv Pedro III pov yazanij vijnoyu z Karlom I Anzhujskim i vidluchenij papoyu rimskim vid cerkvi 1283 roku buv zmushenij pidtverditi usi stari fueros nadani mistam i znati pidpisavshi Generalni privileyi Yurisdikciya korolya bula obmezhena jogo domenom Viroki po vsih sudovih spravah povinen buv vinositi specialni lyudi hustisyi Bulo zaboroneno vstanovlyuvati novi dorozhni mita a solovij podatok znisheno zovsim Pri koroli bula stvorena rada z predstavnikiv troh staniv bez dozvolu yakogo korol ne mig ni ukladati mirnogo dogovoru ani ogoloshuvati vijni Krim togo vin povinen buv shorichno sklikati kortesi i raditisya z nimi z potochnih sprav Vijna z hrestonoscyami 1284 roku papa rimskij ogolosiv jogo pozbavlenim vsih volodin i peredav Aragonsku koronu Karlu Valua ogolosivshi proti Pedro III hrestovij pohid Francuzka armiya na choli iz Karlom Valua i Filippom Navarrskim sinom Filippa III Smilivogo korolya Franciyi perejshla cherez Pireneyi i zahopila majzhe vsyu krayinu Karl koronuvavsya v Lyersi j vzyav v oblogu Zheronu Na bik hrestonosciv perejshli bagato predstavnikiv znati Ale 1285 roku u francuzkij armiyi pochalasya epidemiya shigelozu todi nazivali dizenteriyeyu a sicilijskij admiral Rozhe de Lauriya rozbiv francuzkij flot bilya Les Formigues zahopivshi sina Karla I Anzhujskogo Zaznavshi vazhkih lyudskih vtrat i zalishivshis bez postachannya harchiv Karl Valua stav vidstupati ale potrapiv u zasidku na perevali Panissars i vtrativ majzhe vse vijsko Ostanni roki Nezabarom pislya vignannya francuziv Pedro III napav na Russilon oskilki jogo graf Hajme II Majorskij dopomagav Karlu Valua Slidom stav gotuvatisya dlya nastupu na Majorku ale v rozpal prigotuvan do vijni zahvoriv i pomer 11 listopada Sim yaDokladnishe Barselonskij dim Druzhina Konstanciya donka Manfreda korolya Siciliyi Diti Hajme II 1267 1327 korol Aragonu u 1291 1327 rokah Alfonso II 1261 1291 korol Aragonu u 1285 1291 rokah Izabela 1271 1336 aragonska infanta druzhina Dinisha portugalskogo korolya Federigo 1272 1337 korol Siciliyi u 1296 1337 rokah Iolanta 1273 1302 druzhina Roberta I Anzhu korolya Neapolya Pedro 1275 1291 7 bastardivPrimitkihttp data cervantesvirtual com person 9211 Jaume Sobreques i Callico Merce Morales i Montoya Comtes reis comtesses i reines de Catalunya Editorial Base 2011 ISBN 978 84 15267 24 9 d Track Q85911317d Track Q17478005d Track Q11927366d Track Q85911244 Autoritats UB d Track Q89570027 Deutsche Nationalbibliothek Record 118592939 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http id worldcat org fast 1898896 Virtualna biblioteka imeni Migelya de Servantesa 1999 d Track Q4903493 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326DzherelaHarris Jonathan 2003 Byzantium and the Crusades London Hambledon ISBN 9781852852986 angl Soldevila Ferran Pere el Gran El regnat fins a l any 1282 Institut d Estudis Catalans reed 1995 ISBN 84 7283 304 6 isp PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pedro III korol Aragonu Cawley Charles Aragon kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy

Дата публікації:
Топ